Брошура"Групова та парна робота в початкових класах"

Комунальна установа

,,Голопристанський районний методичний кабінетʺ

Голопристанської районної ради Херсонської області

Бухтій Ксенія Миколаївна

Методичні рекомендації

Кардашинка- 2017

Бухтій

Ксенія Миколаївна

Групова та парна робота в

початкових класах

Кардашинка

Рецензент

Кучеренко Н.М-методист комунальної установи

,,Голопристанський районний методичний кабінет

Голопристанської районної ради Херсонської області

Бухтій К.М.

Групова та парна робота.

Збірка містить науково-методичні матеріали для

використання на уроках та в виховній роботі.

Зміст

Вступ

Розділ І. Шляхи формування пізнавальної активності учнів під час етапу актуалізації опорних знань в умовах сучасного уроку в початкових класах.

1.1 Групові форми навчальної діяльності як потреба самовираження учнів на початку уроку

1.2 Перевірка домашнього завдання як засіб виявлення творчих здібностей дитини

1.3 Пізнавально–творчі вправи під час оголошення теми, мета і завдань уроку

Розділ ІІ. Форми групової навчальної діяльності на етапі вивчення нового матеріалу

2.1 Диференціація навчання як необхідна умова формування творчих здібностей молодших школярів

2.2 Ігрова діяльність під час засвоєння нового матеріалу

Розділ ІІІ. Групові форми як чітке усвідомлення школярами – початківцями важливості ділового партнерства, творчої співдружності .

3.1 Інтерактивні вправи під час закріплення

3.2 Форми групової роботи.

Висновки

Література

Вступ

Модель суспільства - це школа. Саме від якості шкільного навчання і виховання залежить збагачення культурних цінностей. Сучасний стрімкий розвиток усіх сфер суспільного виробництва зумовлює збільшення обсягу та підвищення складності навчального матеріалу практично з усіх шкільних дисциплін. Тому реформування загальної освіти , яке на разі відбувається, супроводжується введенням нових спеціальних форм організації пізнавальної діяльності, які мають конкретну мету – створити такі умови навчання, за яких би кожен учень успішно навчався, розвивав свій інтелект і був готовим до творчої самореалізації тощо. В умовах розбудови сучасної української держави як європейської демократичної країни школа повинна виконувати соціальний заказ : підготувати кожного пересічного випускника середньої школи до самостійного дорослого життя, яке вимагає творчого ставлення до праці, високої комунікативності. Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв’язання освітніх завдань. Тепер вчитель не просто транслятор готових ідей, він насамперед диригент, коригатор інтелектуального і творчого потенціалу учнів тощо. У наші часи відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, що спонукає до розробок і впровадження новітніх освітніх технологій. Серед них найперспективнішою видається інтерактивна технологія, завдяки якій учень стає активним учасником процесу навчання. При цьому саме групові форми навчальної діяльності домінують, граючи першочергову роль тощо. Спробуємо це довести. Сутність інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес, відбуваючись за умов постійної активної взаємодії всіх учнів, базується на співпраці, взаємонавчанні рівноправних та рівнозначних суб’єктів навчання, що можливо лише за умови організації групової діяльності. Моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу тощо – все це передбачає підготовку учнів до самостійного життя, бо сприяє формуванню атмосфери співробітництва, взаємодії, статусу вчителя як лідера дитячого колективу. При застосуванні групових форм навчальної діяльності учнів виключається домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою, учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення тощо, що й обумовлює актуальність теми "Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроків у початкових класах ", тому що учні навчаються мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах тощо. На жаль, стосовно впровадження новітніх сучасних технологій навчання у навчально – виховний процес загальноосвітньої школи існує низка проблем, які виникають внаслідок авторитарних та репродуктивно орієнтованих методик роботи деяких скептично налаштованих вчителів та внаслідок браку інформації та досвіду практичного використання різноманітних методів інтерактивного навчання тощо. Тому узагальнення наявної в періодичних освітніх та методичних виданнях інформації та власного досвіду різних практикуючих вчителів, що ставить на меті дана робота, підкреслить значущість для сучасної теорії і практики навчальної роботи питання форм групової діяльності учнів.

Історично склалося так, що ще в двадцяті роки минулого сторіччя, під час так званого "національного відродження", в освіті України використовувалися групові форми навчання: бригадно – лабораторний і проектний методи, робота в парах змінного складу, виробничі та трудові екскурсії, практики тощо, які, до речі, стали передовим словом у світовій педагогіці того часу. Та відсутність належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення й експериментальної перевірки за часів авторитарного радянського режиму призвели до перетворення української школи на репродуктивно орієнтовану, з пануючою стандартизацією та уніфікацією засобів, форм і методів навчання тощо. У п’ятдесяті - семидесяті роки двадцятого століття видатні радянські педагоги (В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, В. Шаталов, Є. Ільїн,С. Лисенкова)створили підґрунтя для виникнення теорії і практики розвивального навчання, проте це були винятки у навчальному процесі радянських шкіл. А весь цей час подальшою розробкою форм групового навчання активно займалися педагоги Західної Європи та США, розвиваючи та удосконалюючи надбання українських вчителів. Саме їхні дослідження довели, що групові форми навчання сприяють засвоєнню матеріалу, оскільки впливають не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії та практику тощо. Сучасні науковці довели, що найменших результатів у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5%, читання – 10%), а найбільших – інтерактивного ( дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75 %, будь – яка робота в групах – 90%) [5,13]. Звичайно, потрібно використовувати і інші форми роботи, тому що учні повинні оволодіти перш за все навичками механічного запам’ятовування, технікою читання, вміннями писати та рахувати, відтворювати вивчене, переказуючи зміст підручника або розповідь вчителя тощо. Необхідно розвивати пам’ять та увагу учнів, вміння мислити, працювати з текстом, дитині слід опанувати необхідними знаннями, щоб відчути себе успішною особистістю. В цей же час вчитель заохочує дитину до творчості, виявляє і розвиває її творчі здібності, створює ситуацію успіху, підкреслює її індивідуальність та неповторність тощо.

Під час ознайомлення з матеріалами, які стосуються даної теми, за основу було взято перш за все наступні документи: Державно – національна програма "Освіта". Україна ХХ1 століття, Державний стандарт ддля початкових класів (загальна середня освіта), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХ1столітті, Програми для загальноосвітніх навчальних закладів у яких вказано мету освіти, основні знання, вміння та навички, якими повинні оволодіти учні.

Розділ І

Шляхи формування пізнавальної активності учнів під час етапу актуалізації опорних знань на сучасному уроці.

1.1 Групові форми навчальної діяльності як потреба самовираження учнів на початку уроку

Мета полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі умінь,знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.

У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь, бо "в цій роботі слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20-30% більше, ніж у фронтальній роботі. Групова робота сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня".[12,76]

На мотивацію навчання позитивно впливає сприятливий психологічний клімат на уроці. Атмосфера спокійної врівноваженості, взаємної довіри, відчуття рівноправності, партнерства у спілкуванні викликає в учнів задоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь. Сприятливо впливають також моменти релаксації (музичний фон, фізкультпаузи), котрі знімають втому в учнів, підвищують їх загальний тонус і, таким чином, перешкоджають спаду мотивації.

Групові форми роботи охоплюють колективно-масове тренування в парах без змін або зі зміною партнерів (наприклад, прийоми "шеренги", "натовп") та в малих групах від трьох до п’яти учасників (самостійне синхронне виконання вправ учнями у двійках, трійках і т.п.), хорове реплікування в режимі група – група, група – один учень, один учень – група. Групові форми роботи учнів є перспективними для навчання спілкування. Вони не тільки збільшують активний час діяльності учнів, але й знижує стан тривожності, допомагають подолати боязнь помилок, формують в учнів почуття колективізму.

На уроках у початкових класах мотивація, тобто заохочення учнів до самовираження, забезпечується рядом факторів. По-перше, матеріал, що використовується на уроці, повинен бути цікавим, відповідати смакам та уподобанням учнів.

По-друге, прийоми роботи з навчальним матеріалом повинні приваблювати учнів. Цьому сприяють групові форми роботи, де учень відчуває себе суб’єктом спілкування, навчальні ігри (ігри-конкурси, змагання, ігри на здогадку, рольові ігри, буквені ігри, рухливі ігри і т.п.), що ставлять учнів у життєву ситуацію, проблемні завдання до вправ, які сприяють інтелектуальному розвитку учнів, їхньому самовираженню.

По-третє, учень повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні предметів, бо це викликає задоволення собою, відчуття прогресу в учінні. Успішність учіння досягається доступними та посильними навчальними завданнями, її оцінку з боку вчителя та учнів. Щоб завдання було посильним, учень повинен мати можливість скористатися зразком виконання дії, необхідними опорами, ключами для самокорекції, що може забезпечуватись використанням різноманітних допоміжних засобів навчання, як нетехнічних, так і технічних. Оцінку успішності учня не слід ототожнювати виключно з балом. Учитель має широко використовувати заохочувальні репліки оцінного характеру.

Нагадаю,що, заохочуючи учнів на початку уроку,доцільно використовувати парну і ланкову форми роботи. Учні ще не мають досвіду роботи в малих групах, тому потрібно навчити школярів співпраці, спільної праці, а формування таких вмінь слід починати у фронтальній роботі. . Наведу приклад.

Читання, 3 клас. Тема. Усна народна творчість.

Учасники стають у коло з учителем. Пропоную їм розказати, що думають про них їхні друзі. Наприклад, про себе кажу: «Я думаю, що друзі вважають мене цікавою, доброю, веселою людиною». Аналогічно всі учасники по черзі промовляють свої думки вголос.

Всім учасникам роздаю різнокольорові смужки, на звороті яких записані слова з прислів’їв. Організовуються групи, потім зачитуються складені таким чином прислів’я.

Прислів’я, які пропонуються дітям.

1. З добрим дружись, а лихих стережись.

2. Гостре словечко коле сердечко.

3. Усе добре переймай, а зла уникай.

4. Умій сказати, умій і змовчати.

5. За добро добром платять.

6. Праця чоловіка годує, а лінь – марнує.

7. Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

По одному учаснику від групи пояснюють значення свого прислів’я.

Українська мова, 3 клас. Тема. Іменники, що означають назви істот і неістот.

- Хто добре засвоїв знання про істоти та неістоти, хто уважно вислухає умови гри-конкурсу, зможе перемогти. Потрібно написати у дві колонки щонайбільше іменників (назв істот і неістот) на одну букву. Виграє той ряд, який протягом визначеного часу (3-5 хв) записав найбільшу кількість таких слів, правильно згрупувавши їх.

Наприклад, слова на букву Д (назви неістот – дерево, дім, дуб, дах, дим, дрова, діжа, дріт;назви істот – дядько, Дмитро, Даринка, дід, дельфін, дракон, дивак, дурень, Дем’ян, Денис, донька).

Рольова гра «Зобрази казку»

Одна група зображає без слів казку, інші ж групи повинні здогадатися, яка це казка і хто кого зображає. Завдання можна ускладнити тим, що за допомогою міміки діти зображають характери героїв. Казки: «Ріпка», «Рукавичка», «Червона Шапочка» тощо.

1.2 Перевірка домашнього завдання як засіб виявлення творчих здібностей дитини

На першому етапі уроку належний рівень групової форми діяльності може бути забезпеченим лише за умови , що всі учні класу характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють високу працездатність. У протилежному разі продуктивнішою буде фронтальна робота.

Зверни увагу на те, що при створенні груп потрібно брати до уваги психологічну єдність дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності тощо. Тому істотним моментом у створенні груп є їх склад. Групи мають бути гетерогенними за навчальними і психологічними можливостями дітей: у групі повинен бути хоча б один сильний учень. Група формується на основі особистісних переваг учнів, обов’язково розподіляються обов’язки, обирається за товариською згодою консультант – найсильніший учень у групі. На дошці пропоную вивісити

Правила дружної роботи:

1. Перед роботою слід домовитися, хто що буде виконувати.

2. Не сперечатися даремно.

3. Намагатися зрозуміти одне одного.

Робота в навчальних групах будується на принципах рівноправності. Слід пам’ятати, що організовуючи роботу в групах, потрібно забезпечити активність кожного учня. Якщо розподілити запропоновані групі завдання за кількістю учасників групи, то ця проблема вирішується легко. Кожен матиме свою частину роботи і пояснити спосіб її виконання іншим. Особливу увагу слід звернути на систему обліку діяльності кожного учня. Учні відповідають на питання:

1. Чи мав ти певну роль у групі ?

2. Яку ?

3. Як ти вважаєш, ти її виконав ?

4. Тобі було важко ? Чому ?

5. Чи був ти корисним у групі ? У чому конкретно:

а) у пропозиції плану роботи

б) у пошуку інформації

в) у пропозиції розв’язування труднощів

6. Чи працював ти самостійно в той час, коли вся група працювала разом ?

Під час перевірки домашнього завдання дуже корисна групова діяльність, бо допомога дорослого вже не потрібна і навіть шкодить, бо заважає становленню рефлексії, і водночас повністю самостійно діяти дитина не може.

Можна застосовувати такі форми, як "Навчаючи, вчуся", "Мікрофон", "Акваріум". Нагадаю "Навчаючи, учусь": робота в парах. Один учень пояснює іншому домашнє завдання, потому вони міняють ролі, другу половину завдання другий пояснює першому. "Мікрофон" має таку суть: у кожній групі сильний учень (консультант, перевірений вчителем) дає імпровізований "мікрофон" ( це може бути ручка) учневі, ставлячи запитання з домашнього завдання. На запитання відповідає той, у кого "мікрофон". Звичайно ж, кількість учнів у групі має співпадати з кількістю питань + один – консультант. "Акваріум" полягає в тому, що група учнів сідає разом перед всім класом і хором відповідає на питання, яке хором ставить кожна група. В "акваріумі" (перед класом) мають побувати всі групи протягом вивчення теми. Ця форма сприяє соціалізації, бо діє правило : "Один за всіх і всі за одного"

Таким чином, групова робота – форма організації навчально-пізнавальної діяльності, за якої учні з різним рівнем навчальних можливостей, об’єднані в малі групи, виконують як спільні, так і інші завдання. Такі фахівці з групових форм навчальної діяльності, як В.О. Вихрущ, Є.С.Задоя, Х.Й.Лійметс, О.Я. Савченко, І.М. Чередов, особливо підкреслюють, що групи не повинні бути постійними, оскільки це може призвести до виникнення груп різного рівня успішності.

1.3 Пізнавальні завдання під час оголошення мети і завдань уроку

Оголошення мети та завдань уроку відбувається на початку подачі нового матеріалу. Щоб зацікавити учнів колективною роботою, потрібно забезпечити серед них позитивне ставлення до співпраці один з одним в малих групах. Для цього слід запропонувати учням завдання на зразок «Азбука».Задається буква. Дітям у групах пропонується протягом відведеного часу написати список, що складається зі слів, які починаються цією буквою та тісно пов'язані з темою, що вивчається.

Перемагає команда, яка має найдовший список.

Одне ціле

Клас розподілений на дві (або більше) групи. Перша група отримує картки з питаннями, друга - картки з відповідями. Кожний повинен знайти свою половинку.

Слово - речення - питання - відповідь

Роль учителя може взяти на себе будь-який учень. Один учень про¬мовляє слова з даної теми. Другий учень складає речення, у якому ви¬користане назване слово. Третій учень ставить питання до складеного речення (не формально, а щодо змісту). Четвертий учень відповідає на поставлене питання. Таким чином, увага учнів не розсіюється, всі че¬кають свою чергу у цій грі.

Можна зробити так, щоб у грі брало участь більше осіб, п'ятий може пояснити значення слова, шостий - придумати до нього синонім, сьо¬мий учень добирає антоніми тощо.

Так вчитель оголошує нову тему і одночасно пропонує кожній групі сформувати завдання уроку:

" Що саме ми маємо знати?" Вчитель підкреслює, що працювати разом плідніше і веселіше, бо учні можуть виявити творчість, отримати підказку від товариша, підтримати одне одного, допомогти тощо.

Під час розвитку пізнавальної діяльності школярів слід враховувати особливості пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку, а саме:

- поліпшується робота органів відчуття;

- нечітке сприйняття поступово стає чітким, керованим;

- увага з мимовільної стає довільною;

- пам'ять наочно-образна;

- мислення наочно-образне.

Під час оголошення теми, мети та завдань уроку кожен учень повинен уявити і бажано зафіксувати своє власне уявлення стосовно того, що саме він має отримати від даного уроку. Без сумніву, саме початок, як , до речі, і кінець уроку, зокрема оголошення домашнього завдання і його пояснення,є найоптимальнішим етапом для виявлення і розвитку творчого потенціалу дитини, тобто її здібностей. А здібності тісно пов’язані зі знаннями, вміннями і навичками людини, забезпечуючи їх швидке набуття, закріплення і ефективне використання на практиці.

Задатки є необхідними але недостатньою умовою розвитку здібностей (якщо людина неповноцінна, при всіх умовах вона навряд чи досягне висот думки. З іншої сторони, наявність задатків не означає, що вони розів’ються в здібності). Задатки слід розвивати, а в індивідуальній навчальній роботі є такий недолік, як відсутність змагання, прагнення стати кращим у будь – чому, а вже діяльність слабких учнів приречена на невдачу, бо відсутня взаємодія учнів між собою. Шкільне виховання мусить допомогти кожній дитині реалізувати свої здібності.

Групова робота – форма організації навчально-пізнавальної діяльності, за якої учні з різним рівнем навчальних можливостей, об’єднані в малі групи, виконують як спільні, так і інші завдання.

При створенні груп вчителеві потрібно брати до уваги психологічну єдність дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності.

В роботі групи цінується те, що учні мають можливість виявити себе у різних ролях:

• експертів, які аналізують проблему;

• учасників, які шукають альтернативне розв'язання проблеми;

• мислителів, які аналізують взаємозв'язки між явищами;

• співрозмовників, які вміють активно слухати, підтримувати бесіду, домовлятися, доходити згоди;

• партнерів, які піклуються один про одного, допомагають та довіряють один одному.

Розділ ІІ

Форми групової навчальної діяльності на етапі вивчення (засвоєння) нового матеріалу

Можливості вибору групової навчальної діяльності на етапі вивчення нового матеріалу невеликі. Зі свого досвіду можу довести, що найоптимальнішою формою діяльності є диференційно – групова, яка передбачає організацію роботи учнівських груп з різними навчальними можливостями, при цьому завдання підбираються за рівнем складності. Зауважу, що молодших школярів необхідно навчати прийомів ділової співпраці, а на уроці слід поєднувати всі форми навчальної діяльності. Слід урахувати, що оптимальний розмір групи як функціональної системи не визначається її психологічними властивостями, а зумовлюється конкретним змістом предметної діяльності та факторами, що мають соціальну природу. Для педагогічної практики питання кількості групи має першочергове значення. Х.Й. Лійметс, В.В.Котов, І.М.Чередов вважають, що кількість повинна коливатися в межах від трьох до восьми осіб. Реальні умови масової школи свідчать про раціональність чотирьох – п’яти учнів в групі в початкових класах.

На етапі вивчення нового матеріалу групова навчальна діяльність скоріше форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями[12,78].

2.1 Диференціація навчання як необхідна умова формування творчих здібностей молодших школярів

Учитель в груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, тому що безпосередньо вчитель втручається у роботу груп тільки в тому разі, якщо у учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Відомо, що учням буває психологічно складно звертатися до вчителя і набагато простіше – до ровесників. Вище зауважувалося, що під час підготовки завдань їх слід розмежовувати за рівнем складності – це і є диференціація. На прикладі уроку літературного читання запропоную підготувати декількох сильних учнів до виконання парами короткі оповідання чи жарти, огляд поточних подій, розучування римівки, вірша, прислів’я, тощо. Слід уникати одноманітності..

В ході основної частини уроку вирішуються його головні завдання. Вона може включати такі компоненти: подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні, практика в мовленнєвій діяльності, систематизація/узагальнення засвоєного і контроль навичок та вмінь.

При плануванні введення нового матеріалу важливо правильно визначити обсяг матеріалу для цього уроку, послідовність його презентації та співвідношення витрат часу на пояснення нового матеріалу та його тренування на користь останнього.

Саме на цьому етапі стимулюються моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в успіхові товариша, формуються комунікативні вміння молодших школярів тощо і створюються найліпші умови для здійснення диференціації, яка оптимізує групову діяльність. Всі члени групи мають мобілізуватися для виконання завдання, отже між ними розподіляються ролі: ініціатор,конструктор,координатор, контролер, оцінювач, інтерпретатор тощо. Звичайно, для кожного класу можна придумати свою назву ролі, більш зрозумілу молодшим школярам. Вчитель при цьому лише організатор спілкування, доброзичливий слухач. Учні вносять та приймають пропозиції,обробляють відомості, думки, а вчитель підтримує починання, спонукання до висловлювань, прийняття чужих думок тощо.

Наприклад у 4 класі можна запропонувати на уроках української мови,літературного читання та інших, такі завдання:

Рекламна пауза

Для узагальнення та систематизації знань за кожною темою можна дати учням завдання виготовити до цієї теми рекламний плакат, буклет, афішу, листівку тощо.

Змагання щодо кращої шпаргалки

Попросіть членів групи написати шпаргалку до вивченого матеріалу (теми, параграфу). Хто запише головне? Шпаргалка містить лише основні поняття. Можна оголосити конкурс, чия шпаргалка виявиться кращою.

2.2 Ігрова діяльність молодших школярів під час засвоєння нового матеріалу

Вище зазначалася необхідність і можливість диференціації завдань. Вона надає можливість зацікавити в вивченні всіх предметів дітей. Доведу це на прикладі, у1класі вивчення букв українського алфавіту

Одним з найважливіших аспектів оволодіння українською мовою для дитини є ознайомлення її з алфавітом – чітким порядком розташування літер будь-якої мови. Отже, вчитель має проводити систематичну цілеспрямовану роботу з учнями, метою якої є ознайомлення з алфавітними назвами літер, порядком їх розташування, навчання правильного читання і грамотного письма, а паралельно – вміння користуватися словником. Така робота має стати для маленьких школярів цікавою, захоплюючою, розвивати у них фантазію, нестандартне мислення.

Наведу приклади дидактичного матеріалу, який можна використовувати для застосування ігрових моментів під час вивчення алфавіту, наприклад.

1. 5 карток. Мета: контроль засвоєння алфавіту.

Хід гри: вчитель показує кожному з учасників гри 5 карток із літерами алфавіту. Виграє той, хто правильно та без пауз називає усі 5 літер.

2. Хто швидше? Мета: контроль засвоєння алфавіту.

Хід гри: учням роздають по 3-5 карток із літерами та пропонують уважно їх розглянути. Потім учитель називає букву, а ті, в кого є картка з названою літерою, швидко її піднімають та показують іншим. Той, хто запізнився, не має права підняти картку. Учитель проходить між рядами та збирає картки. Виграє той, хто швидше від інших залишається без карток.

3. Перша літера. Мета: тренування, орієнтоване на засвоєння алфавіту.

Хід гри: учні поділяються на команди. Учитель по черзі називає по 3 слова кожній команді. Учасники гри мають швидко назвати перші літери цих слів. Виграє той, хто правильно виконав завдання.

4. На одну літеру. Мета: формування навичок добору лексики за словниковим (орфографічним) принципом на основі тренування пам’яті та спостережливості.

Хід гри: вчитель пропонує знайти та запам’ятати усі предмети в кімнаті, назви яких починаються з літери …, поки він рахує до 30. Виграє той, хто назве більше слів, які починаються з цієї літери, або той, хто назве останнє слово з цією буквою.

5. Слова з певною буквою. Мета: формування навичок орфографічної пам’яті.

Хід гри: учням пропонується швидко проглянути список слів, а потім назвати з них ті, у яких є задана літера. Виграє той, хто зможе назвати більше слів.

6. Зіпсований комп’ютер. Мета: формування орфографічних навичок.

Хід гри: вчитель розподіляє усі букви алфавіту між учнями. Потім пропонує кожному натиснути на свою "клавішу", тобто назвати свою букву. Після того, як учні навчаться автоматично реагувати на почутий звук або написану букву, їм пропонується "надрукувати" (сказати по літерам) слова, спочатку показані вчителем на картках, а потім вимовлені вголос. Перемагає той, хто припуститься менше помилок.

7. Букви-картки. Мета: формування співвіднесення орфографічних знаків із лексичними значеннями.

Хід гри: учням даються 3-4 картки з друкованими та писаними літерами.

Варіант 1. Учитель показує малюнки і називає зображені на них предмети іноземною мовою, а учні піднімають картки з першою буквою названого слова. Проходячи між рядами, вчитель збирає картки з правильними відповідями. Виграє той, хто раніше від інших залишиться без карток. Можна ускладнити гру: вчитель показує малюнки мовчки, а учні називають їх уголос, а потім піднімають потрібну картку з літерою.

Варіант 2. Учням пропонують 3-4 картки з малюнками, на яких зображені відомі предмети. Вчитель показує букву і вимовляє звук, а учні мають показати картки, на яких зображені предмети, які починаються з цієї літери, і назвати ці предмети іноземною мовою. Підсумок гри підбивається так само, як у варіанті 1.

Варіант 3. Можна показувати букви мовчки або називати, не показуючи їх, що ускладнить гру. За правильну відповідь нараховується очко. Виграє той, хто набере більшу кількість очок.

8. Де літера? Мета: формування навичок диференціації звуко-буквених відповідностей.

Хід гри: учитель пише на дошці декілька слів і пропонує учням знайти серед них три, у яких буква … читається як … . Виграє той, хто найшвидше це зробить.

Для навчання учнів алфавіту можна використовувати наступні вправи:

1) Напишіть букву, кількаразово повторюючи її в ізольованому положенні, потім – у поєднанні з іншими літерами.

2) Знайдіть серед поданих пари великих та рядкових літер, з’єднайте їх олівцем між собою.

3) Напишіть усі літери алфавіту.

4) Розташуйте усі літери в алфавітному порядку та запишіть їх у зошит.

5) Знайдіть подану букву в словах, випишіть ці слова.

6) Знайдіть звуко-буквені відповідності (певний звук та відповідні йому літери) у поданих словах,прочитайте та запишіть ці слова.

7) Згрупуйте подані слова за літерами алфавіту, з яких починаються слова, за другою літерою слова, за останньою літерою слова.

8) Запишіть літери алфавіту і знайдіть у списку слова з пропущеними літерами, заповніть пропуск потрібними літерами.

9) Виберіть зі списку слова, які містять задану літеру, розташуйте їх в алфавітному порядку.

Хочу зауважити, що молодших школярів необхідно навчати прийомів ділової співпраці, а на уроці слід поєднувати всі форми навчальної діяльності. Сучасні умови масової школи свідчать про раціональність чотирьох – п’яти учнів в групі в початкових класах. На групи клас розбиваємо для вирішення конкретних завдань, кожна група отримує конкретне завдання, яке виконує спільно. Безпосереднє керівництво здійснює вчитель, добираючи завдання для кожного члена групи. Завдання можуть бути однаковими для всіх груп і їх виконання порівнюються, а можуть бути різними. В останньому випадку група звітує перед всіма іншими учнями. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці. допомогу до вчителя. Учням буває психологічно складно звертатися до вчителя і набагато простіше – до ровесників. Під час підготовки завдань їх слід розмежовувати за рівнем складності – це і є диференціація. Задаючи домашнє завдання, вчитель пропонує на вибір індивідуальні завдання, які відповідають уподобанням кожного учня. Пропоновані завдання розраховані на те, щоб в ігровій і змагальній формах оптимізувати і гуманізувати таку непросту і важливу справу, як вивчення української мови та інших предметів.

Розділ ІІІ

Групові форми як чітке усвідомлення школярами – початківцями важливості ділового партнерства, творчої співдружності тощо

На заключному етапі уроку, тобто закріпленні та вдосконаленні набутих знань, вмінь та навичок і їхньому застосуванню, доцільно (на думку видатних педагогів) використовувати наступні форми діяльності: на етапі закріплення і вдосконалення знань – ланкову, парну, диференційовано-групову та індивідуально-групову тощо, а на етапі повторення і застосування знань – парну, ланкову і кооперативно-групову. Переходити до найбільш складного виду групової діяльності – до ланкової можна лише тоді, коли вчитель переконається в тому, що учні в парах можуть вести дискусію, спільно виконувати завдання, навчати один одного.

В організації ланкової роботи спільна діяльність учнів відбувається на більш високому рівні, тому що здійснювати взаємодію чотирьох осіб складніше, ніж парну. Формувати групи треба з урахуванням тих вимог, що визначені вище. Так, кожна група з чотирьох осіб має сильних, середніх та слабких учнів. Вчитель керує роботою групи через пам’ятки, інструкції.

Не згадуваною досі маємо кооперативно-групову форму. Пояснимо, цей вид роботи передбачає виконання частини загального, рівноцінного за ступенем складності класного завдання.

Групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислуховуватися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результатами своєї праці, чітко усвідомлювати важливість ділового партнерства, творчої співдружності тощо.

Де створено умови доброзичливості, чуйності, оволодіння учнями формами взаємодопомоги, активізується діяльність всіх без винятку її виконавців тому, що "одна з найважливіших характеристик людини в групі полягає в тому, що вона звертається до своєї групи як до джерела орієнтації у навколишній дійсності" [12,102].

Сутність інтерактивного навчання, як однієї з форм групової навчальної діяльності,полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання.

3.1 Інтерактивні вправи під час закріплення

Груповий метод (community language learning), запропонований чиказьким професором психології Чарльзом Карреном. Основні принципи навчання були запозичені із сфери стосунків консультанта з клієнтом (the counselor – client relationship); вони орієнтовані на поєднання пізнавальних та емоційних процесів навчання (whole-person learning). Це передбачає тісну взаємодію вчителя і тих, хто навчається, в комунікативних ситуаціях без опори на підручник. У середині ХХ століття Курт Левін, починаючи розробляти "теорію поля", висунув такі судження: "Легше змінити індивідів, які зібрані в групу, ніж змінити кожного з них окремо".

В цьому полягає найважливіша особливість інтерактивного навчання: процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності.

"Доведено, - підкреслює І. О. Зимня, - що в порівнянні з індивідуальною роботою за схемою "учитель – учень" внутрішньо групове спілкування у розв’язанні тих же завдань підвищує ефективність не менше, ніж на 10%. Група по відношенню до кожного її члена є мікрокосмосом (суспільством у мініатюрі), який відбиває весь зовнішній світ".

У групі інтерактивного навчання реалізуються дві основні функції:

- Розв’язання поставлених задач;

- Надання підтримки членам групи під час спільної роботи.

Отже, навчальна взаємодія буде результативною й ефективною в тому випадку, якщо вона реалізує обидві функції в рівній мірі. Існують наступні методи та техніки, що використовуються в інтерактивному навчанні:

- презентації;

- демонстрації;

- зворотний зв'язок;

- обговорення в малих групах;

- планування подальших дій.

Багато інтерактивних технологій, що застосовуються на сучасних уроках, сприймаються скоріше як гра, аніж серйозне, перспективне навчання. Серед таких можна виділити рольову гру, дискусію, дебати, обговорення у групах, парну роботу, аналіз ситуації.

Спеціалісти виділяють такі норми поведінки в процесі інтерактивного навчання:

• У спільній роботі відсутні "актори" і "глядачі", всі – учасники;

• Кожен член мікрогрупи заслуговує на те, щоб його вислухали;

• Слід говорити так, щоб тебе розуміли, висловлювати свої думки безпосередньо по темі;

• Ставити питання на розуміння, тільки після цього робити висновки;

• Піддаються критиці думки, а не особистість;

• Мета спільної діяльності не в перемозі окремої точки зору, а в можливості знайти спільне рішення.

П’ять основних вимог до успішного навчання в режимі інтерактивної технології:

1. Позитивний взаємозв’язок: члени групи повинні розуміти, що навчальна діяльність приносить користь кожному, тому всі включаються в розв’язання творчих завдань на початку засвоєння матеріалу;

2. Безпосередня взаємодія: члени групи повинні знаходитися в тісному контакті один з одним;

3. Індивідуальна відповідальність: кожен учень повинен оволодіти матеріалом, і кожен несе відповідальність за допомогу іншим. Найбільш здібні учні не повинні виконувати чужої роботи;

4. Розвиток навичок спільної роботи: учні повинні засвоїти навички міжособистісних відносин, необхідних для спільної роботи;

5. Оцінка роботи: під час групових зборів необхідно виділити час для того, щоб кожна група змогла оцінити роботу.

Етап презентації групових рішень змінюється етапом, який можна назвати визначальною рисою інтерактивного навчання: рефлексією заняття. Педагогові необхідно заздалегідь підібрати питання, які б допомогли підлеглим висловити своє ставлення до обговорюваної проблеми. Рефлексія повинна бути присутньою на всіх заняттях. Ефективність цього етапу залежить від готовності тих, хто навчається, від самоаналізу.

Уміння, які відпрацьовує педагог у процесі інтерактивного навчання:

1. Пропонувати такі дослідницькі завдання, які сприймаються учнями як особиста ініціатива;

2.Цілеспрямовано створювати такі ситуації, які сприяють інтеграції зусиль;

3. Створювати належну атмосферу в класі і дозувати домашнє завдання;

4. Осмислювати педагогічну взаємодію як вплив реакцій тих, хто навчається, на управлінську взаємодію педагога;

5. Розв’язувати нестандартні навчальні та міжособистісні ситуації.

За авторитетним твердженням практиків, що багато років поспіль працюють в освіті, спираючись на застосування інтерактивних методик, за умілого їх використання на уроках, у методичній роботі,вони знімають нервове навантаження, дають змогу змінювати форми діяльності, зосереджуватися на вузлових проблемах, які потребують повсякденної уваги.

Наприклад, на уроках іноземної мови застосовуємо такі інтерактивні вправи, як "Ажурна пилка". Мається на увазі поділ класу для опрацювання фрагментів нового матеріалу з метою повторення вивченого на уроці, кожен учасник групи опрацьовує свій фрагмент. Учасники різних груп, які працюють над однаковими фрагментами, отримують завдання на картках одного кольору. Це підвищує темп роботи. При цьому від кожної групи за деякий час один представник іде в спільне коло, де обмінюється інформацією з такими ж "експертами", як сам. Обговоривши питання, "експерти" повертаються до своєї групи і розповідають про що дізналися. Потім інший учень стає "експертом". Таким чином, кожен учень звітує окремо і вся команда в цілому. В початкових класах можна застосувати також "Коло". Кожна група отримує свою частину завдання, яке спільно готує. За деякий час перша група звітує про свою частину завдання другій, друга – третій, третя – четвертій і т.д. Остання група звітує всьому класу. Зауважимо, що в цьому випадку завдання весь час ускладнюються від групи до групи. А вчитель має змогу надати ще й індивідуальні завдання, тим членам групи, які вже звітували. Незалежно від рівня підготовки молодші школярі полюбляють таку форму як "Спіймай помилку". Група отримує картки з словами або реченнями, в які вкралася помилка. Її слід знайти за певний час. Така інтерактивна форма дуже нагадує самоперевірку або взаємоперевірку. І може мати безліч найрізноманітніших варіантів.

3.2 Форми групової роботи

Коли учні оволоділи прийомами роботи в групі, навчилися спілкуватися, співпрацювати, можна

вводити складнішу від групової діяльності – кооперативно-групову, яка передбачає взаємодію не тільки членів групи, а й взаємодію між групами.

Дослідження вчених з проблеми виявило, що групова навчальна діяльність сприяє підвищенню успішності молодших учнів, вирішує багато виховних і розвивальних завдань. Зокрема, це успішне, швидке занурення дитини у навчальну діяльність, формування самооцінки та саморегуляції, уміння пристосовуватися до темпу роботи групи, формування в школярів позитивного ставлення до навчання, підготовка учнів до спілкування. Наведу декілька прикладів форм групової роботи на уроках:

Карусель

Розставте стільці для учнів у два кола. Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центра, а ті, які сидять у зовнішньому - обличчям до них. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета: пройти все коло, виконуючі поставлене завдання.

Акваріум

Слід об'єднати учнів у групи по 4-6 учнів і запропонувати їм ознайомитися із завданнями. Одна із груп сідає в центрі класу. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії. Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується впроголос упродовж 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення. По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а учитель ставить класу запитання:

• Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

• Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

Така бесіда може тривати 2-3 хвилини. Після цього місце в «акваріумі» займає група, котра обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці вчитель має обговорити з учнями перебіг групової роботи, прокоментувати міру оволодіння навичками дискусії в малих групах.

Ажурна пилка

Такий вид діяльності на уроці дає можливість працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Під час роботи за допомогою технології «Ажурна пилка» учні повинні бути готовими працювати в різних групах.

• Спочатку учень працюватиме в «домашній» групі.

• Потім він в іншій групі буде виступати в ролі експерта з питання, над яким він працював в «домашній групі» та отримає інформацію від представників інших груп.

• В останній частині заняття учень знову повертається в свою „домашню" групу, для того щоб поділитися тією інформацією, яку йому надали учасники інших груп.

"Домашні" групи

Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює цей матеріал.

"Експертні" групи

Після того, як учитель об'єднав учнів у нові групи, вони стають експертами з тієї теми, що вивчається в їх "домашній" групі.

"Продовж".

Заснована на виконанні завдань різного роду групою "По ланцюжку".

Можна використати на уроках по різних предметах (наприклад, при написанні твору, на уроці природознавства при складанні розповіді про яку-небудь тварину, на історії при складанні огляду історичних подій)..

Полювання за скарбами.

Учитель складає питання.

Питання можуть вимагати як знань фактів, так і осмислення або розуміння.

Учень або група повинні відповісти на питання, використовуючи ресурси інтернету, додаткову літературу, підручник.

Снігова грудка.

Праця в гурті, який розпочинається з рішення індивідуального завдання. Усі учні отримують аналогічні завдання і самостійно виконують їх.

Після цього слідує робота в парах. У парах учні пропонують свої способи рішення цього завдання, з яких вибирається краще.

Далі дві пари об'єднуються, і робота триває в групі з чотирьох чоловік, де знову відбувається обговорення рішень і вибирається краще з них.

У кінці роботи усі учні потрапляють в одну групу. На цьому останньому етапі вже не відбувається обговорення рішень, групи роблять доповіді про свою роботу.

Пазли

Учитель ділить тему на декілька частин так, щоб кожна група отримала б свою частину теми. Також усі групи отримують список необхідних джерел або самі учбові матеріали, за допомогою яких вони вивчають основи запропонованої частини теми.

Після вивчення матеріалу або виконання завдання групи переформуються так, щоб в кожну нову групу потрапили по 1 людині від кожної колишньої групи. Кожен член нової групи пояснює своїм новим колегам свою частину теми, основи якої він вивчив у складі попередньої групи і відповідає на поставлені питання.

На закінчення роботи роблять висновки.

Прийом "Зигзаг". Чи метод пили.

Учні організовуються в групи по 4-5 чоловік для роботи над учбовим матеріалом, який розбитий на фрагменти.

Потім діти, що вивчають одне і те ж питання, але що полягають в різних групах, зустрічаються і обмінюються інформацією як експерти з цього питання. Це називається "Зустріччю експертів".

Потім вони повертаються у свої групи і навчають усьому новому, що дізналися самі, інших членів групи. Ті, у свою чергу, докладають про свою частину завдання (як зубці однієї пили).

Висновки

Розглянувши інтерактивні вправи, ділові ігри та ситуативне спілкування тощо підкреслимо, що "для молодших школярів найбільші можливості групової навчальної діяльності виявляються на етапах закріплення, поглиблення, систематизації знань" [12, 77]. На заключному етапі уроку, доцільно використовувати наступні форми діяльності: на етапі закріплення і вдосконалення знань – ланкову, парну, диференційовано-групову та індивідуально-групову тощо, а на етапі повторення і застосування знань – парну, ланкову і кооперативно-групову.

На заключному етапі уроку ефективним є застосування інтерактивних вправ, проведення ділових ігор та моделювання ситуативного спілкування. Інтерактивні технології, що застосовуються на сучасних уроках, сприймаються скоріше як гра, аніж серйозне навчання. Маємо наприкінці уроку рольову гру, дискусію, дебати, обговорення у групах, парну роботу, аналіз ситуації – основні види інтерактивних технологій. Доцільно систематично застосовувати елементи гри. Найоптимальнішою груповою формою, яка дозволяє чітко усвідомлювати важливість ділового партнерства, є дуже ефективна форма - ситуативне спілкування, яке може бути двох видів: імітаційним та симуляційним тощо.

Література:

1 Державно – національна програма "Освіта". Україна ХХ1 століття// Освіта України, 2007 №17

2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХ1столітті// Освіта України,2001 №29

3. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Початкова школа.- К.2007

4. Азбука уроку – Харків.: "Основа",2006 – 144 с.

5. Бондаревская Е.В. Учителю о личностно-ориентированном образовании. Научно- методическая разработка.- Ростов – на – Дону,1998 – 276 с.

6. Витковская И.М. Как организовать групповую учебную работу младших школьников – М.:Просващение, 1997 – 153 с.

7. Глазкова Т.А. Организация индивидуальной, подгрупповой, коллективной деятельности// Начальная школа,1999. №10

8. Коберняк Г., Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі освітніх технологій//Початкова школа,2004 №10 ,с.8 – 11

9. Кульневич С.В., Лакоценин Т.П. Современный урок/ Научно – методическое пособие в двух частях.- Ростов-на-Дону.:Учитель,2005 -516с.

10. Лийметис Х.Й. Групповая работа на уроке- М.:Знание,1975 – 62 с.

11. Освітні технології. Навчально-методичний посібник. За редакцією доктора пед.. наук О.М.Пєхоти – Київ.: " А.С.К.",2004 – 255с.

12. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – Науково-методичний посібник. За загальною редакцією доктора пед.. наук, професора О.І.Пометун – К.: "А.С.К.", 2004 – 192 с.

13. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика - К.: Партнер, 1997 - 193 с

Додаток

Дидактичні завдання до теми “Іменник”

Завдання для парної роботи

1. Викресліть зайве слово в кожній з групі

а) ножиці, стільці, окуляри, сани.

б) черевики, туфлі, брюки,чоботи.

Доведіть, що ви не помилилися.

Мета: виявити здібності учнів знаходити суттєві ознаки в об”єкті аналізу і вміння доводити свою точку зору.

2. Визначити число виділених іменників

1. На нашій вулиці збудували кафе.

2. Змагання судили відомі рефері.

3. Діти спостерігали в зоопарку за кенгуру.

4. У місті Харкові є метро.

-Чому не можна визначити число ?

Аналізуючи це завдання, учитель повинен сприймати до уваги не тільки правильність виконання завдання, але й правильність мотивування.

3. Змінити подані іменники за числом

Татарин, шофери, токарі, мати.

Перевірте себе за орфографічним словником. Якщо припустилися помилок, виправте їх. Позначте значущі частини, які вказують на множину.

Мета: перевірити:

А) чи розуміють учні, що на граматичне значення числа іменників можуть вказувати не тільки закінчення;

Б) чи вміють користуватися словниковою статею орфоргафічного словника.

4. Визначити число іменників

Друзі, сусіди,плаття, миші, двері, ворота,кораблі, шахи, виделки, святки, проводи, Карпати, Крим, комашня.

Мета : перевірити,як в учнів сформоване поняття граматичного значення числа,чи володіють способом визначення числа.

5. Випишіть іменники у дві колонки: 1 – однина; 2 – множина;

А) Батьківщина – це твій дім,

Твої рідні,школа, твій народ.

Батьківщина – це поля і луки,

Моря і річки, снігові рівнини і високі гори. ( з “Барвінку”)

Б) Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть,

Сім”я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає,

Дочка вечерять подає,

А мати хоче поучати,

Та соловейко не дає. ( Т.Шевченко)

6. Доберіть відповіді зі слів для довідок. Утворіть від них множину.

А). Як називається скляний ящик для риб?

Б). Як називають складну машину,яка косить,молотить, віє?

В). Як називають пташку, яка співає високо в небі ?

Слова для довідок: комбайн, акваріум, жайворонок

7.Запишіть якомога більше іменників.що називають предмети,які використовують лише взимку. Визначити рід і число.

Сани ( мн.) ………………….

8. Попрацюйте парами

Запишіть іменники за групами.

Бабуся, котик, онучок, учень, школа, книжка, казка,сестричка,лялька, жучок, собачка,магазин, телефон, школяр, портфель, телевізор, ручка, олень, Оленка,малюнок.

1. Назви істот.

2. Назви неістот.

9. Виписати слова у два стовпчики

До 1 стовпчика – іменники,які не мають форми множини,

2 стовпчика – іменники,які мають 2 форми числа.

Небо,бруд, чистота, зло, добро, здоров”я, щастя, радість, зелень, метал, золото, іній, дощ, просо, рис, борошно.

10. Виписати іменники у два стовпчика.

1.- іменники, які не мають форми однини,

2.- іменники, які мають форму однини.

Двері, вікна, сани, штани, погони, капці, панчохи, шкарпетки, ножиці, обценьки, близнюки, гроші, меблі, граблі, сутінки.

11. Виписати іменники у два стовпчики

До 1 стовпчика – іменники чоловічого роду,

До 2 стовчика – іменники жіночого року.

Зібралися одного разу звірі й почали радитися між собою, кого їм обрати царем, щоб був порядок,щоб мали вони правдивого суддю.Були там Слон, Лев, Верблюд, Ведмідь, Вовк, Олень, Лисиця, Заєць, Дикий кабан, Зебра, Коза, Кінь, Корова, Собака, Качка й інші звірі, які жили тоді на світі; либонь, був і Осел.

12. Виписати у 2 стовпчика іменники, які відповідають на питанняЩо ? та іменники, які відповідають на питання Хто?

Комета, урок, карась, іволга, рукавиці, тракторист, окуляри, чай, учень, черепаха, календар, оса, армія, боксер, радість, орел, тітка, яблуко, ящірка, банан, акація, художник. ( З перших букв слів утворяться назви двох відомих казок ).

13. Виписати іменники у 2 стовпчики:

До 1 стовпчика – іменники вжиті у називному відмінку ( Н.в),

До 2 стовпчика – іменники вжиті у родовому відмінку ( Р.в)

Посаджу дубок; ромашка зацвіла; маленька іскорка; загасити вогонь;звучить пісня; сів за стіл; керівник бригади; актриса кіно; пакет сухарів; за кермо автомобіля; збився з дороги; ремонт квартири

14.Розподілити словоформи того самого слова у 2 стовпчики:

До 1 стовпчика- в однині;

До 2 стовпчика – у множині.

Книга про тварин , переглядати книги, читати цікаву книгу, звертатися до книг, малюнки в дитячих книгах, довідатися в книзі, захопитися книгою, довіряти книгам.

15. Виписати у перший стовпчик іменники, які називають те, що можна порахувати, а в другий- іменники, які називають те, що не можна порахувати.

Ковдра, сміх, шухляда, вудка, негода, опади, шанування, шлюпка, шар, електрика, щедрість, цвях.

16. Розподілити іменники у два стовпчики

До 1 стовпчика- назви інструментів, що мають 2 форми числа;

До 2 стовпчика- назви інструментів, що мають 1 форму числа.

Молотки, викрутки, обценьки,ключі,плоскогубці, гвинтики, лещата, цвяхи.

17. Визначити основу та закінчення в словах:

Журавель

Курка

Гусак

Лелека

Кожен учень з пари визначає основу та закінчення в двох словах.

18. Дібрати споріднені слова до поданих іменників:

Рука -

Земля -

Село -

Квітка -

Кожен учень з пари відповідає за два слова.

19. Записати слова у два стовпчики: у перший- ті, які можете перевірити, а в другий- з пропуском орфограм- ті, які перевірити поки що не можеш.

Слон(е,и)ня, з(е,и)лений, крап(е,и)лька, бер(е,и)зень, н(е,и)беса,

віт(е,и)р, пр(е,и)їзд, річ(е,и)чка, т(е,и)мнота, сон(е,и)чко.

1уч.- записує слова до першого стовпчика;

2уч.- записує слова до другого стовпчика.

20. Знайдіть до поданих слів перевірні слова.

Бер_г, т_ хенько

Технік, берегти, узбережжя, березка, тихий, тисяча.

1уч.- знаходить перевірку до першого слова;

2уч.- знаходить перевірку до другого слова.

Завдання для групової роботи

1.Працюємо в групах ( зі словником).

Подані іменники запишіть у групи за числами. Утворіть , де це можливо, від однини множину, від множини – однину.

Гори, горе, насіння, насінинка, ластівка, ластів”ятко, ворона, гілля, гілочка, сад, ласощі, золото, кучері, кущ, ледащо, лисиця, штани, двері, вікна, трава, мрія, луна, зелень, милосердя, сердечність, серце, доброта, лагідність, болото, сум, радість, вік, роки, юність, дитина, школярка, рукавиця, шкарпетки.

Однина – множина Множина – однина.

2.Прочитати уривок з казки.

Доповнити її прикладами іменників, які вживаються тільки в однині та іменників, що полюбляють лише множину.

Чимало завдань було в іменників. Вони називали один предмет чи особу, а деколи два і більше. Щоб допомогти іменникам, цариця Граматика подарувала їм дві “форми”: однину і множину. Наприклад: око-очі, хлопець – хлопці. З того часу, щоб позначити один предмет чи особу, іменники” одягали форму однини, а якщо потрібно назвати два або більше преметів, то використовували форму множини. Але є й такі, яким більше до вподоби лише форма однини (листя ,…), іншим – тільки форма множини (сани,…).

3.Запишіть якомога більше іменників, які називають різні види спортивних занять.

Визначте рід і число.

Ходьба ( одн. , ж.р.),…..

4.Попрацюємо в групах. Дівчатка., позмагайтесь!

Запишіть якомога більше іменників,які називають предмети,що використовуються на кухні. ((сковорідка,……)

5.Попрацюємо в групах. Хлопчики, проявіть обізнаність!

Назвіть якомога більше іменників, які називають знаряддя праці для роботи в майстернях. Визначити число.

Молоток (одн.),……

6.Попрацюйте в групах. Відгадайте ребуси. Відгадки запишіть.Складіть з ними по одному реченню.

7. Подані іменники випишіть за групами

1.Мова:

2. Література:

3. Музика:

4. Живопис:

Словосполучення, ноти, дует, орнамент, персонаж, роман, п’єса, натура, драматург, пейзаж, бас, тріо, цимбали, корінь, поема, діалог, байка, правопис, мольберт, основа, натюрморт, співачка, суфікс, сопрано, префікс, скрипка, апостроф.

8. Погрупуйте іменники за родовими ознаками.

Окремо запишіть ті, рід яких викликає у вас сумнів. Перевірте їх за словником.

1. Ж.р. – жіночий рід:

2. Ч.р. – чоловічий рід:

3. С.р – середній рід:

4. Важко визначити:

Жучок, кенгуру, осел, віслюк, равлик, каченя, черепаха, окунь, щука, кошеня, папуга, курча, індик, собака, вепр, олень, ведмежа, горобець, горобеня, качур, гусятко, лебідь, ластівочка, лелека, чорногуз, ящірка, лінивець, мавпеня, рибина, теля, оселедець.

9. Визначити значущі частини слова у таких словах:

Підводний, підберезник

Кожен член групи відповідає за певний пункт алгоритму.

1уч.- визначає закінчення;

2уч.- визначає основу слова;

3уч.- визначає корінь ;

4уч.- визначає суфікс та префікс.

10. Записати по 4 іменники до кожного стовпчика:

Іменники, які мають Іменники, які мають лише

2 форми числа форму числа

Кожен член групи записує по одному слову до кожного стовпчика.

11. Обрати з дужок відповідну словоформу прикметника або дієслова.

( веселий, веселі ) сміх;

( розігралася, розігралися ) негода;

( короткочасний, короткочасні ) опади;

( сестрин, сестрини ) іменини.

Кожен член групи відповідає за одне сполучення слів, і всі контролюють один одного.

12. Розподілити слова у 4 стовпчики:

1уч.- виписує сполучення слів, де не названа кількість предметів;

2уч.- виписує сполучення слів, де не названа кількість предметів,

але зрозуміло, що йдеться про один предмет;

3уч.- виписує сполучення слів, де не названа кількість предметів,

але зрозуміло, що йдеться про декілька предметів;

4уч.- контролер і помічник.

Веселі пташки, дивна історія, дві пташки, звукові сигнали, сміливий хлопець, чотири сигнали, останні хвилини, запашна квітка, три хвилини, додаткові гектари, стрімка річка, два гектари, учнівські чернетки, велике озеро, чотири чернетки.

13. До кожного слова дібрати споріднені слова

Сніг - …

Мороз - …

Вітер - …

Зима - …

Кожен член групи відповідає за своє слово

14. Утворити від іменників чоловічого роду іменники жіночого роду ( назви тварин). Визначити закінчення і основу.

Ч.р. Ж.р.

Гусак –

Індик –

Заєць –

Вовк –

Кожен член групи відповідає за одне слово.

15. Утворити від іменників чоловічого роду іменники жіночого роду. Визначити закінчення і основу.

Ч.р. Ж.р. Учитель - …

Одесит - …

Учень - …

Розумник - …

Кожен член групи відповідає за одне слово.

16. Робота з тлумачним словником ( в групах)

Дипломат, дипломант, посол

1 уч.- відшукує 1 слово;

2 уч.- відшукує 2 слово;

3 уч.- відшукує 3 слово;

4 уч.- записує тлумачення слів.

17. Розподілити іменники за родами і виділити закінчення.

Сонце, схилившись на захід, упало в сині хмари. Піднявся вітер і помчав по безкрайньому полю. На полі стихло, звузився горизонт, важко повис над ланами. Знову налетів вітер і сердито, безжалісно погнав хвилі на далекі пагорби. (За О.Десняком.)
1уч.- виписує іменники ч.р.

2уч.- виписує іменники ж.р.

3уч.- виписує іменники с.р.

4 уч.- контролер і помічник

18. До поданих прикметників дібрати іменник, ознаки якого названі. Іменник записати.

Чисте, безхмарне, блакитне….

Теплий, тихий, рясний…..

Холодна, прозора, смачна….

Дзвінка, весела, ніжна…..

Кожен член групи добирає по одному іменник

19. До поданого прикметника обрати з дужок іменник.

Веселий ( олівець, учень, автомобіль);

Зелена (трава, вишня, булка);

Солодкий ( часник, цукор, лимон);

Золоте (плаття, перо, дерево).

Кожен член групи відповідає за одне слово.

20. Замінити словосполучення «прикметник + іменник» сполученням слів «іменник + іменник».

Пшеничний хліб -…

Вишневий сік -…..

Шовкове плаття -…..

Книжкова шафа -…..

Кожен учасник групи відповідає за певне сполучення слів.

‹

›