Презентація проекту "ЗАГАДКИ НАШИХ ПРІЗВИЩ»
Мета: дізнатися про походження своїх прізвищ; пробудити інтерес до свого історичного коріння, виховувати повагу до історичного минулого свого народу, сприяти зміцненню зв'язків між поколіннями в родині
Учасники проекту: студенти груп 1Б-19 та 1М-18
Керівник: Юрко Л. М.
ВСТУП. ІСТОРІЯ ПОЯВИ ПРІЗВИЩ
Відеоролик «Коли з’явилися прізвища?»
Що таке прізвище? Сьогодні у багатьох народів це таке сімейне ім'я, яке передається у спадок, на відміну від особового імені, яке у кожного з членів родини своє власне.
Походження самого українського слова «прізвище» є очевидним. Як прозвали – так і записали. А ось етимологія російського слова «фамілія», яким ми теж активно користуємося, веде початок зі Стародавнього Риму. Щоправда, вживали це слово зовсім у іншому значенні. Фамілією певної особи називали всіх, хто тим чи іншим способом залежав від неї: не тільки дружину і дітей, але й всіх рабів.
І лише через багато століть у західноєвропейських мовах слово «фамілія» стало означати сім'ю вже у більш вузькому розумінні, і вже в цьому значенні перейнято російською мовою за Петра I. Поступово значення слова ще змінювалося: тепер так стали називати не сім'ю, а її найменування. До речі, у багатьох інших мовах це слово як і раніше означає сім'ю, але ніяк не сімейне ім'я.
Тож виходить, не було у стародавні часи на Русі прізвищ-фамілій? А як же Олександр Невський, Дмитро Донський, Володимир Красне сонечко, Ярослав Мудрий, Юрій Долгорукий, Іван Грозний, Ілля Муромець, нарешті? Хіба друге слово в імені кожного не прізвище? Ні! То прізвисько, яким наділявся кожен з цих осіб за походженням, або по битвах, які їх прославили. У спадок ці імена не передавалися, тому і прізвищами (фаміліями) вважатися не можуть.
Прізвища в тому значенні, в якому розуміємо їх ми, з'явилися на європейській території не раніше X ст., спочатку в Італії, ще за 2-3 віки поширилися у Франції, в Німеччині, згодом – в Англії.
На землі, що зараз належать Україні, прізвища прийшли у 17-18 століттях. Причому саме тут, завдяки неоднорідному етнічному складу, розмаїття прізвищ та способів їх творення найбагатше. До того ж значну роль у створенні цієї строкатої мозаїки відіграло існування особливої верстви населення – козацтва. У Січі кожен з новоприбулих наділявся унікальним прізвиськом, яке згодом для більшості при складанні реєстру козаків, і ставало фамілією.
Першими на Русі, як втім і в інших країнах, фаміліями обзавелися представники вищих станів: князі, бояри. Потім дворяни і духовенство. Вже в кінці XVII століття був складений загальний гербовник дворянських родів, в якому налічувалося близько 3 тисяч гербів дворян і родових імен, які фактично з цього моменту стали прізвищами.
У XVIII-XIX століттях настала черга торгових і служилих людей. Селяни отримали прізвища останніми, вже після скасування кріпосного права в 1861 році. До цього, будучи власністю панів, кріпосні значилися в документах під ім'ям, прізвиськом або прізвищем свого господаря. І, як правило, його ж вони і отримували, коли ставали вільними.
І все ж перепис населення в 1897 році показав, що більше половини мешканців Російської імперії не має власного прізвища. Остаточно це питання було вирішено тільки в 30-роках минулого століття, коли вже в СРСР пройшла загальна паспортизація.
Основні шляхи утворення слов'янських прізвищ:
вже існуючі прізвиська,
батьківські імена,
вказівка на місце походження або назву володінь
вказівка на рід діяльності
вигадані прізвища
ТОПОНІМІЧНІ ТА ЕТНОНІМІЧНІ ПРІЗВИЩА
(що вказують на територіальне або етнічне походження)
Перші власники прізвищ на Русі – князі та бояри – як правило, мали великі земельні володіння, ось за їх назвами часто і утворювалися прізвища. Якщо земельні володіння розташовувалися в Тверській губернії, то боярин міг бути записаний як Тверській, якщо в Мещері-Мещерський і т.п.
Особливо багато подібних прізвищ згодом з'явилося на українських землях: Білоцерківський, Вінницький, Забужний, Каневський, Краснопольський, Могилевський, Немировський, Новохатський, Полтавський, Рудницький, Синявський, Уманський …
У простих людей таке прізвище вказувало звідки вони родом, у козаків - в якій сотні приписаний (Батуринський, Глухівський), у шляхтичів - на родовий маєток.
Напевно, можна здогадатися, звідки вихідці люди з прізвищами Донець, Коломієць, Москаленко, Прусенко, Литвинов. Насправді не завжди все так просто, іноді москалем і прусом називали тих, хто просто побував в Москві або Прусії. А литвином могли назвати будь-кого, хто мав хоч якесь відношення до Прибалтики або навіть Білорусії.
Розповіді про свої прізвища:
Денис Островський
Кристина Балицька
Рома Потіцкий /Додаток 1/
Прізвище | Версія походження прізвища |
Литвин, Літвінов | Виходець з Прибалтики або Білорусії |
Волошин | Від "волох", так називали вихідців з Валахії (Румунії) і Молдови або тих, хто просто побував в тих краях |
Балицька | Від назви польського містечка Балиці або села Баличі на Львівщині |
Островський | Від назви поселення Острів |
Потіцкий | Від назви містечка Потік поблизу Кракова |
КурінА | Від КурІнської козачої лінії по річці КурА в Краснодарському краї |
Загорко | Записане на український манер болгарське прізвище Загорков (від назви болгарського міста Стара Загора) |
Забашта | Прізвисько жителя Азовського узбережжя (в арабських джерелах воно називалося морем Забаш) |
Черкашина | Від «черкеси» (назва козаків Подніпров'я) |
Бойко | Від Карпатської етнічної групи «бойки» |
Чаусов | Від назви найстарішого білоруського міста Чауси (в 16 столітті село Чаусовичи у складі Великого князівства Литовського) |
Цікаво зрозуміти не тільки в тому, який географічний топонім дав прізвище твоєму роду, але і в тому, що спочатку закладено в назву самого місця.
Розповіді про прізвища викладачів, які мають «географічне» походження:
Чаусова
Куріна
Черкашина
Бойко /Додаток 1/
Приклади прізвищ (з присутніх в аудиторії), що вказують на місце проживання і пояснення їх походження:
Заскаль
Міщенко
Заскаль | Той, хто живе за скелею, тобто за кам'яною кручею. |
Міщенко | Мешканець міста |
За назвою місця отримували прізвища і представники духовенства. Тільки в хід йшла не географічна назва місцевості, а назва приходу або церкви, в якій служив священик. Так з'явилися Покровські, Успенські, Троїцькі, Нікольські, Благовіщенські.
Але все ж володіння, за якими можна було б величати власника, були у небагатьох, та й називати всіх вихідців з Києва київськими, а з Москви – московськими, не мало сенсу. Тому більшість прізвищ було дано за ім'ям батька, за родом занять або за вже існуючим прізвиськом. Так, Василь, син Прокопія, ставав на прізвище Прокоп'євим чи Прокопенею, а Федот на прізвисько Худяк так і отримував прізвище Худяк, а його син міг бути записаний Худяковим.
ПРІЗВИЩА ЗА ІМ'ЯМ БАТЬКА (МАТЕРІ)
За статистикою, українські, білоруські та російські прізвища найчастіше беруть свій початок від особистих імен. По тому, наскільки повно звучить ім'я батька, часто можна було визначити знатність роду. Приклад
Селяни обзавелися спадковими прізвищами після скасування кріпосного права (і то не всі!), а до цього прізвисько селянина існувало лише протягом одного життя. Приклад.
Вихідне ім'я предка | Можливі варіанти прізвищ нащадків |
Артемій (Артамон, Артемон, Артюх): 1. «Присвячений Артеміді» (богині полювання і місяця). 2. «Здоровий, неушкоджений» | Артюх, Артюшенко, Артюшок, Артющик, Артющенко |
Борислав (Борис): 1. «Славний в боротьбі», «борець» 2. "Лісовий", "міцний", " видний» 3. Від тюркського «бариш» - вигода. | Борисенко, Борисюк, Борищук, Бóрис, Борисевич, Борисов |
Єрмолай (Єрмак): "вісник народу" | Єрмолов, Єрмоленко, Єрмило, Єрмілкін, Єрмак, Єрмаков |
Ілля : «мій Бог», «сила Божа», «віруючий» | Ільченко, Іллєнко, Ілляшенко, Ільчук, Ілащук, Ільчишин, Ільїнський, Ілько, Хилько, Ілів, Ільків |
Ісаак (Сак): «радість Господня» | Ісаченко, Ісачук, Ісак, Ісаків, Іщенко, Іщук; Сак, Сачик, Сачко, Саченко, Сачук, Сачак, Сачишин |
Карп, Карпо: «плід» | Карпов, Карпенко, Карпук, Карпенюк, Карпик, Карпишин, Карпінець, Карпович, Карпінський, Карпюк, Карплюк; Карпій, Карпієнко, Карпійчук |
Кіріан (Кур’ян, Киря, Куря): «владика, володар» | Кур’янов, Кирієнко, Курін |
Лонгин, Логгин (Логоша): «довгий», «високий» | Логош, Логоша |
Мирон: «благоухаючий». | Миронов, Мироненко, Миронка, Мироха, Мироша, Моша, Моня, Мирончук, Миронец |
Назарій (Назар): "присвячений богу" | Назаров, Назаренко, Назарук, Назарчук, Назаркевич, Назар, Назарик, Назарчик |
Нестор: «той, що повернувся на батьківщину» | Нестеренко, Нестерук, Нестерчук, Нестерович, Несторак |
Нікула, Микола: «переможець народів» | Ніколаєв, Миколаєнко, Нікольський, Нікулін, Нікулов, Ніульшин, Нікульченко |
Панкрат (Панько, Паня): «могутній», «всесильний» | Панко, Паненко, Панченко, Паніч, Панів, Панюк, Панчук, Панчак, Панишин, Панчишин, Паняшин |
Петро (Петрик, Петюня, Петруха, Петраня, Петря, Петруша, Петрусь, Пешко): «камінь», «скеля» | Петров, Петренко, Петриченко, Петрик, Петрухін, Петрушев, Петрович, Петрусенко, Пешков |
Степан (Стефан, Стець): «вінок, корона, кільце»
| Степаненко, Степанченко, Степанюк, Степанчук, Степанішин, Степанов, Степанко, Степура, Степанець; Стефура, Стефаненко, Стефанишин, Стефанчук, Стефанович, Стефанський; Стець, Стецько, Стецюра, Стецишин, Стецюк, Стеценко |
Сімеон (Семен, Сьома, Синько, Синя): "слухаючий", " почутий Богом» | Семенов, Семенченко, Семчук, Симоненко, Семченко, Семенюк, Семеняк, Семенчук, Семенішин, Семенович, Семків, Семчишин, , Семко, Семашко, Семенюта, Симко, Синько, Синченко, Сінченко |
Вячеслав (Слава): «той, що славить вече» | Славов, Славін, Славіч, Славич,Славко |
Прокопій (Прокоп, Процик): «успіх» | Прокопенко, Прокопеня, Прокопчук, Прокопишин, Прокопій, Прокопович; Проценко, Процишин, Процюк, Процик |
Фірс : «прикрашений, увінчаний квітами» | Фірсов, Фурсов, Фирс, Фурс, Фурсенко и т.п. |
Феодосій (Федос, Фодос, Ходос): «дарований Богом») | Ходос, Хедос, Ходосов, Ходус |
Розуміючи, від якого імені утворилося те чи інше прізвище, ми не завжди розуміємо, яке смислове навантаження несе ім'я. Тому в таблиці наведені і значення похідних імен.
ПРІЗВИЩА, ЩО ВКАЗУЮТЬ НА РІД ЗАНЯТЬ
А в наведеній нижче таблиці зібрані прізвища наших викладачів і студентів групи, що вказують на рід занять предка.
Мельник | Від назви професії «мельник» |
Ткачук | Від назви професії «ткач» |
Сторожук | Від прізвиська Сторож. Церковнослов'янське слово «сторож» утворено від давньоруського «стража». "СторОжами" на Русі називали розвідзагони, які висилали вперед при поході на половців. |
Бондаренко | Від назви професії «бондар» (майстер, що виробляє бочки). Його учня могли назвати Бондаренко, Бондарчуком. |
Чередниченко | Від назви "чередник" (пастух, який пасе череду). Чередою на Україні та Північному Кавказі називають стадо великої рогатої худоби. |
Тіга | Гусепас (за однією з версій). У Рязанському і Воронезькому говорах словом «тіга» звуть гусей. |
Пильщикова | Від прізвиська Пильщик (той, хто промишляв пилкою лісу, дров) |
Стремська | Від слова «стремено». Можливо, засновник роду був конюхом або майстром з виготовлення кінської упряжі. Пізніше прізвисько Стрема дало прізвище Стремский. |
Трубаєва | Від прізвиська Трубай, Труба. Можливі різні варіанти: Пічник, сажотрус, музикант, моряк, прядильник, пекар. |
Копоть | Предок міг бути грубником, або сажотрусом. |
Коробко | Предок міг бути майстром з виготовлення коробів, торговцем, візником («короб» - «віз»), судоходцем або рибалкою («коробки» - плоти з плетневими стінками, на зразок човнів) |
Мірошниченко | Від назви професії «мірошник» (те ж, що і «мельник») |
Вознюк | Версія 1: син візника, кучера, ямщика або поромника Версія 2: нащадок посадової особи в польському або литовському суді |
Розповіді студентів про свої прізвища:
Сашко Мірошніченко
Максим Вознюк
Настя Коробко /Додаток 1/
ПРІЗВИЩА ЗА МИРСЬКИМИ ПРІЗВИСЬКАМИ
Наприклад, прізвисько Копоть міг отримати дуже смаглявий чоловік, або прізвисько вказувало на особливості ходи його володаря, «копотити» в українській мові означає «стукаючи, тупаючи, йти, бігти дрібними кроками».
А якщо прізвисько Стрема, що дало прізвище Стремська, співвіднести з дієсловом «стремити» - «тягти, тягнути, захоплювати, рвати, рухати», стає зрозуміло, що так могли називати або запальну, або легковажну людину
Трохи раніше ми говорили про прізвище Заскаль як про те, що вказує на місце проживання. Але можливо воно веде свій початок від дієслова «заскалити», що означає «зуби скалити; сміятися нахабно, нерозумно; удавано хникати». Тому Заскалем могли називати єхидну людину, яка насміхалася і зло жартувала над іншими.
Ми бачили прізвище Фурсов в таблиці як похідне від імені Фірс. Але цілком ймовірно і те, що воно пішло від прізвиська Фурс (так називали людей маленького росту).
Прізвища, дані по мирським прізвиськам, мабуть, найцікавіші для дослідження. Чого варта тільки історія прізвища Пушкіна Олександра Сергійовича! Жив колись в XIV столітті боярин Григорій на прізвисько Пушка. Невідомо, за що він отримав таке прізвисько. Може, за гучний голос, який нагадував гарматний постріл, а може, він мав якесь відношення до військової техніки. Але що б за цим не стояло, а тільки його прізвисько перейшло на прізвище, яке через кілька поколінь дісталося великому поету Олександру Сергійовичу Пушкіну, нащадку боярина Григорія Пушки.
Розповіді студентів про свої прізвища:
Інна Полозова
Тарас Балабаєв /Додаток 1/
В таблиці представлені значення ще декількох знайомих нам прізвищ, що утворилися від мирських прізвиськ.
Дзюбан | Версія 1. Той, хто мало їв (від дієслова «дзюбити», тобто «клювати»). Версія 2. Людина із ластовинням або зі слідами віспи на обличчі. |
Букрєєв | Від тюркського слова «bukre» - «горб» |
Прокуда | Від такого ж прізвиська, що утворено від дієслова «прокудити», тобто пустувати, робити капості. Словом прокуда називали пустуна, бедокура |
Балабаєв | Від "балабан", тобто "пустомеля", "пустун", "повіса" |
Худяков | Від прізвиська Худяк (бідний або худий чоловік) |
Башинська | Від тюркського прізвиська Башин («голова, головач»). Таке прізвисько могла отримати людина з великою головою; той, хто володів владою, керував, або дуже розумна людина. |
Чернов | Від прізвиська Чорний, яке людина могла отримати за смаглявий колір шкіри, чорне волосся, темний одяг. Так могли нарікати і сувору людину, і ту, яка повинна була платити податки |
Найдиш | Від прізвиська Найдиш (Найда), яке могли дати дитині-підкидьку. |
Чебірюк | Версія 1. Від прізвиська Чебер (ошатний, щеголь, франт) Версія 2. Від назви угорської міри вина "чебер". Чеберяком називали людину, яка могла випити вина найбільше в окрузі |
Токмаков
| Прізвище московського княжого роду. Від слова "токмак, токмач" - дубина, палиця, дерев'яне калатало для трамбування землі, глини. «Дати токмача» означало «вдарити кулаком». Токмачем могли називати як майстра кулачних боїв, так і наполегливу, вперту людину. Так само могли назвати малюка в надії, що виросте сильним.. |
Вертегель | Від слова «вертиго» - запаморочення. Вертегелем називали непосидючу, спритну, вивертку, моторну людину |
Нікулін | Від прізвиська Нікуль (виробник свистунців) |
Кидалов | Прізвище Кидалов утворене від прізвиська Кидала, в основі якого дієслово «кидати». Таке прізвисько давали людині недбалій, неуважній. |
Тіга | Версія 1. Від турецького слова «tig» – «в'язальна спиця; шило; голка». Версія 2. Від башкирського слова «тігез» - «рівний». В такому випадку Тігою могли іменувати або того, хто займався в'язанням, або спокійну, врівноважену людину |
Малюта | Від мирського імені Малюта. Так називали наймолодшого з дітей в сім'ї. А також Малик, Малюк, Малець, Мальок, Малой. |
Довгополий
| Версія 1. Так називали церковнослужителів за їх одяг з довгими полами. Версія 2. Прізвисько Довгополий міг отримати кравець. |
Сакун | Від білоруського слова "сакауни", тобто "соковитий". Можливо, що таке прізвисько отримав вгодований, холений чоловік. |
Шарлай | Спочатку шарлаями (від італ. ciarlatano) називали бродячих торговців цілющими засобами. Пізніше слово набуло негативного відтінку. У Полтавській області недалеко від усім відомої Диканьки є село Шарлаївка, майже всі вихідці з якого носять прізвище Шарлай. |
Гаджирига | «Гаджі (хаджі)» - той, хто здійснив священне паломництво, Рига - від грецької (Ρήγας)[rigas] "король". Можливо, той, «хто був у Ризі» |
Козацькі прізвища
Особливий внесок у скарбничку прізвищ, даних за прізвиськом, внесли свого часу козаки. Основу козацтва складали кріпаки, які втекли від залежності, і не були зацікавлені в тому, щоб їх знайшли. Тому свої старі мирські прізвиська вони залишали за межами Січі. Кожний козак отримував нове унікальне прізвиське, яке найбільш йому підходило.
Нетудихата Побігайло Прохватило Неїжборщ Нагнибіда Паливода | Нездийминога Тягнибок Сорокопуд Вернигора Кривоніс Хняч Храпач Чупилко Шурло Черв'як | Жуйборода Лупибатько Перервирядно Булава Горобець Береза Гниляк, Довбня Драндар Мохнач Лях | Ропкало Чмих Циподрига Тирло (безлад) Неїжко Недайкаша Жупан Столата Полулях |
Прізвища, утворені від охоронних імен і прізвиськ
Дуже цікаві прізвища з'явилися з так званих охоронних імен. У Древній Русі новонародженим часто давали досить дивні на наш погляд імена
Ненаш Нелюба Болван Некрас | Злоба Дурак, Дурень Могила Хвороща | Неустрой Чорт Нехорош Біда | Голод Смерть Найдиш Прокуда |
Такі імена давалися як обереги. Так люди намагалися обдурити злі сили. Вважалося, що ім'я-оберіг відлякає злих духів і допоможе Некрасу вирости красенем, Злобі – стати добряком, Чорту мати ангельські риси, Голоду бути завжди ситим, а Біді — прожити життя без бід. Охоронні імена потім ставали звиклими прізвиськами, а далі і прізвищем.
Прізвисько Найдиш могли дати не тільки знайденій, але і своїй дитині. Щоб врятувати хвору дитину (тобто уберегти від нечистої сили), батько або дід виносив її з дому і через деякий час приносив назад, називаючи не старим ім'ям, а Найдишем, Найдою або Ненашем: «нехай почують біси, що це інша дитина, і відступляться від нього».
І прізвище Прокуда теж насправді могло утворитися не від прізвиська, а від охоронного особистого імені. Тобто, якщо прокудой називали шкідливу і злу людину, то батьки, нарікаючи дитинку Прокудою, бажали їй, таким чином, бути доброю, незлобливою людиною
Прізвища «з природи»
Найчастіше прізвища, пов'язані з назвами рослин і тварин, виникали з імен, які теж виконували функцію оберега.
До введення на Русі християнства наречення дитини ім'ям, що представляє собою назву тварини або рослини, було дуже поширеною традицією. Це відповідало язичницьким уявленням людини про світ. Давньоруська людина, що жила за законами природи, сама уявляла себе її частиною. Даючи дитині таке ім'я, як Зайко, батьки хотіли, щоб природа сприймала дитину як свою, щоб до неї перейшли ті корисні якості, якими наділений обраний представник тваринного світу. Пізніше ім'я Заяць, Зайко вже могло перетворитися на прізвище для нащадків. Залежно від місця проживання, могли виникнути різні варіанти: Зайцев, Зайченко. Зайчук…
Розповіді про прізвища:
Калинова, Лютікова, Лось, Биковска
Основою прізвища Лютіков стало мирське ім'я Лютик, утворене від назви польової рослини з жовтими отруйними квітками, яке в народі було відомо як курослеп або куряча сліпота. В даному випадку ім'я Лютік могло бути оберегом від хвороб.
Також як і прізвисько Калина, що дало безліч однокореневих прізвищ.
Імена Бичок і Лось могли дати міцненьким діткам або, навпаки, слабеньким як побажання сили. Пізніше ці імена могли дати прізвища Биков, Бичков, Бик, Биковський, Биченко, Лосєв, Лосенко, Лосько, Лось…
Але заковика в тому, що прізвисько Заяць в свій час людина могла отримати і за боязкий характер, а Лютиком могли назвати жорстоку і безжальну людину (від слова «лютий»). Прізвище Калинов може походити від грецького церковного імені Калинник (був такий мученик Калинник, який проповідував християнську віру серед язичників, за що і був страчений, а пізніше зарахований до лику Святих). Володарі «бичачих» прізвищ могли піти від м'ясника або перегонника худоби, а можливо, їх предок отримав прізвисько Бик за силу, крутий норов або багатство (у древніх слов'ян бик вважався символом влади і багатства)
Розповіді студентів про свої прізвища
Сашко Журавльов
Даніїл Гайворонський /Додаток 1/
У списку «природних» прізвищ «пташиним» прізвищам належить особливе місце. У будь-якому колективі є хоча б пару осіб з такими прізвищами.
За однією з версій, можливо, і прізвище Куріна має «пташину» основу. Але це лише одна з версій, як, втім, і для кожного розглянутого нами прізвища.
Наприклад, прізвище нашого колеги Пугача може походити як від назви великого вухатого пугача, так і від назви зброї. Може означати, що власник такого прізвиська змушував боятися інших, лякав їх своєю буйною вдачею або якимись зовнішніми особливостями, і з такою ж вірогідністю, з точністю до навпаки, може означати, що цей чоловік був дуже лякливим.
ІНОЗЕМНІ ПРІЗВИЩА
Мабуть, варто згадати ще про один спосіб утворення прізвищ, характерний для багатьох країн. Як записувати іноземців? Не завжди було зрозуміло, що вважати ім'ям, що прізвищем. Наприклад, був такий російський драматург Денис Фонвізін. Виявляється, ще в 16 столітті його предок німецький барон фон Віссін потрапив у полон, прийняв православ'я, і його нащадки вже були Фон-Візіними, а потім прізвище і зовсім стали писати без дефіса.
Предком російського поета Михайла Юрійовича Лермонтова теж є іноземець – шотландець Георг Лермонт, який служив у польського короля. Георгу теж не пощастило, (або пощастило!), опинившись в оточенні, він перейшов на службу до московського царя. Прізвище Лермонт з часом придбало суфікс « -ов».
Дуже багато дворянських родів - татарського походження. Їх предки переходили на службу до російського царя, хрестилися, отримували російські імена, а старе, татарське ім'я перетворювалося, іноді видозмінюючись, в прізвище спадкоємців.
Предок Карамзіних – Кара-мурза, Тімірязєвих – Темір-газу, Бахмет’євых – царевич Бахмет, Наришкіних – кримський татарин Нарин, або Наришка, Гаршиных – виходець із Золотої Орди Гарша.
Подібна метаморфоза сто років тому сталася і в моєму роду. Мій дід китаєць Ху Зун Де приїхав на заробітки в Росію, сталося це перед жовтневою революцією 17-го року. Працював на Донбасі, там і залишився. Під час загальної паспортизації на початку 30-х років був записаний як Василь, а його початкове ім'я стало прізвищем, записаним одним словом.
Щоб розібратися в сенсі прізвищ іноземного походження, звичайно, треба вникати в особливості відповідної мови.
ШТУЧНІ ПРІЗВИЩА
Однак не всі прізвища здатні розповісти про древній рід і його родоначальника. Все тому, що деякі з них були просто штучно придумані. Такі прізвища умовно можна поділити на кілька груп:
Семінаристські прізвища
Прізвища позашлюбних дітей
Прізвища, отримані в дитбудинках і придумані під час загальної паспортизації в СРСР в 1930-х роках
Псевдоніми, що стали прізвищами
Прізвища, придумані письменниками для літературних героїв
Семінаристські прізвища
За традицією, що склалася в Російській імперії в 19 столітті, учням та випускникам духовних семінарій було прийнято давати нові прізвища. Почасти ця практика була пов'язана з тим, що багато семінаристів походило з простого народу, і вони мали неблагозвучні прізвища, або взагалі їх не мали.
Якщо прізвище у вступника в семінарію вже було, його могли просто перекласти на латинь. Виходило красиво і незрозуміло, що надавало якусь важливість семінаристам
Попереднє прізвище | Прізвище в перекладі |
Бобренко | Касторський (лат. castor — «бобер»), |
Скворцов | Стурницький (лат. sturnus — «скворец |
Орлов | Аквильов (лат. aquila — «орел») |
Соловьйов | Аєдоницький (др.-греч. ἀηδών - «соловей») |
Ястребов | Акципетров ( лат. accipiter - «ястреб»), |
Гусев | |
Зайцев | |
Цветков |
А іноді прізвище семінаристу просто вигадували, пускаючи в хід латинські і грецькі слова. При цьому братам з однієї сім'ї могли дати абсолютно різні прізвища. Кращих учнів нагороджували особливо красивими прізвищами:
Сперанський | від лат. spero - «той, хто подає надії» |
Бриліиантов Смарагдов | Прізвища для блискучих учнів
Від лат. argentum - «срібло») |
Благовидов Благонравов | Такі "благодатні" прізвища отримували учні "тихої поведінки і гучних успіхів", тобто ті, що відзначилися в навчанні і смиренні |
Добромыслов Добролюбов Достоевский Добронравов | Нагородні прізвища |
| Скородумов Любомудров | За розум і старанність |
| Добровольський | Тобто вступив до семінарії з власної волі, а не за наполяганням батьків |
От лат. sobrius - «тверезий». Таке прізвище могли дати натомість простонародного П'янков і т.п. |
За час навчання прізвища семінаристів могли по кілька разів змінюватися за одним лише рішенням керівництва. Робилося це у виховних цілях. Наприклад, Ландишев за погану успішність міг стати Крапівіним. Вище наведено лише кілька прикладів семінарських прізвищ. Насправді їх налічується кілька сотень.
Вище наведено лише кілька прикладів семінарських прізвищ. Насправді їх налічується кілька сотень.
Поступово до вищого органу православної церкви – Синоду – стали доходити відомості, що невгамовна фантазія начальників духовних навчальних закладів призвела до того, що в середовищі священиків поширилося безліч вельми дивних прізвищ. Кого то додумалися назвати Мінервіним (але ж це язичницька богиня!), хтось став Нероновим (а цей римський імператор взагалі був найлютішим гонителем християн!). Указом 1846 року присвоювати учням духовних семінарій нові вигадані прізвища суворо заборонялося; надалі семінаристи повинні були зберігати прізвища своїх батьків, а діти безфамільних-отримувати прізвища від імені батька.
Коли ми зараз чуємо «церковні» прізвища, не варто робити поспішні висновки про те, що в цьому роді є священнослужителі.
Справа в тому, що той, хто закінчив духовну семінарію (а при нестачі світських це було вельми популярний навчальний заклад), не зобов'язаний був йти в диякони або священики. Юнак міг і зовсім не закінчити семінарії - піти добровільно або бути виключеним; йдучи ж, забирав своє нове прізвище. Випускники семінарій часто обирали собі цілком світську кар'єру: йшли в університети, ставали вчителями, лікарями, чиновниками, комерсантами, військовими.
Прізвища для бастардів
Є ще одна особлива категорія прізвищ, з'ясувати походження яких за коренем практично неможливо, тому що.... це лише шматочки початкових прізвищ. Раніше, діти народжені поза шлюбом, називалися незаконнонародженими. У народному середовищі вони могли отримати прізвища Байстрюк, Курвенок, Безпуток, Греховодов, Христарадін.
Серед знаті до побічних дітей ставилися лояльніше. Робили так: не даючи дитині прізвища батька, на походження все ж натякали - відсікаючи перший склад. Так, позашлюбний син князя Рєпніна носив прізвище Пнін, прізвище Трубецькой для незаконнонародженого сина перетворювалася в Бецькой, а Воронцов ставав Ронцовим. Ще один прийом - зробити з прізвища перевертень. Так, Луначарські ведуть своє походження від позашлюбної дитини - представника стародавнього російсько-польського роду Чарналуських.
Про народження поза шлюбом свідчили і прізвища, що починаються на "полу": Полупанов, Полуанін, Полуюрьєв, Половинкин, Полубаринов…
Іноді прізвище "плода гріха" слугувало спогадом про любов. Так з'явилися, наприклад, Шеров (франц. cher - "дорогий") і Амантов (франц. amant — «улюблений»). А Олександру Герцену, який народився від поміщика Івана Яковлєва і 16-річної німкені Генрієтти Гааг, чий шлюб не був оформлений, прізвище придумав батько. Herz по-німецьки означає «серце».
Прізвища з псевдонімів
Всі ми знаємо безліч прикладів, коли прізвищем людини став взятий з певною метою псевдонім. Починаючи від політичних лідерів свого часу Леніна і Сталіна, російських і українських письменників 19-20 століть, і закінчуючи сучасними зірками естради
Псевдонім | Справжнє ім’я |
Володимир Ленін | Володимир Ульянов |
Йосиф Сталін | Иосиф Джугашвілі |
Панас Мирний | Панас Рудченко |
Іван Карпенко-Карий | Іван Тобілевич |
Марко Вовчок, | Марія Віллінська |
Микола Хвильовий | Микола Фітільов |
Остап Вишня, | Павло Губенко |
Леся Українка | Лариса Косач |
Максим Горький | Олексій Пешков |
Дем’ян Бідний | Юхим Придворов |
Іван Багряний | Іван Лозов‘ягін |
Анна Ахматова | Анна Горенко |
Борис Акунін | Григорій Чхартишвілі |
Аркадій Гайдар | Аркадій Голиков |
Корней Чуковський | Микола Корнейчуков |
Віра Брежнєва | Віра Галушка |
Олена Ваєнга | Олена Хрульова |
Фаїна Раневська | Фанні Фельдман |
Наташа Корольова | Наталя Поривай |
Ірина Алегрова | Інеса Климчук |
Альона Апіна | Олена Льовочкина |
Настя Каменських | Настя Жмур |
Макс Барських | Микола Бортник |
Тіна Кароль | Тетяна Ліберман |
Деякі з цих псевдонімом стали офіційними прізвищами і тепер успадковуються нащадками (Чуковський, Гайдар, Аллегрова).
Прізвища, отримані в дитбудинках, і придумані під час паспортизації в СРСР
Особливо багато нових прізвищ з'явилося в радянську епоху - в 30-і роки XX століття, коли була оголошена загальна паспортизація.
З 1917 р. стало можливим називати дитину будь-яким ім'ям без будь-яких обмежень, а в 1918 році В. І. Леніним був підписаний декрет «Про право громадян змінювати свої прізвища і прізвиська". Чим багато хто і скористався. Хтось хотів змінити своє прізвище через його дворянське або духовне походження (в Радянському Союзі це було клеймом), а хтось хотів носити прізвище, що відповідає віянням нового часу. Так з'явилися Авангардовы, Амперовы, Астровы, Атеістовы, Віленіни, Даміровы (від: «Даєш світову революцію»), Декабристови, Делегатови, Демократови, Депутатови, Комісаренки, Комунарови, Маузерови, Партизанські, Правдини, Пролетарські, Ренатовы (від «революція, наука, праця») і т. п.…
Держава охоче йшла назустріч бажаючим обзавестися новим прізвищем. Справа в тому, що за це стягувалося значне мито, яке йшло в дохід молодої Радянської держави. Такі "нові" прізвища часто давали сиротам в дитбудинках.
Прізвища, придумані письменниками для літературних героїв
Шанувальники творчості Чехова, Гоголя, Ільфа і Петрова пам'ятають, які «говорячі» прізвища у їхніх літературних героїв: Манілов, Собакевич, Коробочка, Плюшкін, Очумєлов, Бризжалов, Пришибєєв, Апломбов, Дирявін, Паніхідін, Балаганов, Паніковський... Природно, кожне таке прізвище несе певне смислове навантаження.
Як приклад можна зачитати уривки з оповідань Чехова
Для того, щоб повністю зрозуміти сенс свого унікального імені, недостатньо розуміти сенс прізвища. На жаль, не всі знають навіть значення свого імені.
Цікаво, що більшість наших найбільш звичних імен - не більше як іноземці, що прижилися у нас. Як же так вийшло?
До хрещення Русі люди називали своїх дітей зовсім іншими іменами. Нижче лише мала їх частина.
|
|
|
|
|
Ці імена несли певне змістове навантаження, були зрозумілі і покликані забезпечити певний життєвий шлях їх власникам.
Після хрещення Русі обов'язковим стало хрещення дітей, при якому дитині давали хрестильне ім'я, тобто ім'я того святого, в день якого дитина народилася або хрестилася. У наших предків на той момент своїх святих не було, адже православ'я щойно прийшло в Русь. Тому діти стали отримувати імена грецького, візантійського, іудейського, римського походження. Марія, Іоанн, Василь, Петро, Анна, Олександр ... Ці імена, хоча і були незрозумілі людям, але дуже милозвучні, тому швидко прижилися на Русі. Прижилися і просто перекладені з давньогрецької Віра, Надія, Любов, Софія. Але не всім так щастило, декому по святцях діставалися зовсім незвичні для вуха імена:
Полієвкт Феопістія Калюмніоз | Горгонія Варсонофій Примітив | Акакій Євтропій Гад | Фемистокл Вітіміон Набор |
Тому не дивно, що ще довгий час поряд з хрестильним, майже у кожного було своє мирське ім'я, все з тих же язичницьких прізвиськ. І саме вони в багатьох випадках ставали прізвищем нащадків роду носія прізвиська.
В останні пару десятиліть в Україні і Росії все частіше дітям дають споконвічно слов’янські імена. Але у більшості з нас все ж імена з іноземним походженням.
Чи замислювалися ви, що вітаючи, наприклад, Яну Володимирівну Найдиш, ви фактично говорите "Доброго дня, Божа милість, що володіє світом!», а звертаючись до Дмитра Сергійовича, називаєте його "високий землероб"? Чуючи по 100 разів на дню «Лаура Михайлівна», я, мабуть, давно повинна була підняти самооцінку до небес. Адже "зашифровано" в імені ні що інше, як "увінчана лаврами, подібна до Бога".
Гра " Впізнай друга»
1варіант: Кожен присутній отримує картку з описом іншого носія імені. Протягом пари хвилин визначити носія і вручити йому картку.
2 варіант: кожна група отримує картки із зашифрованими ПІБ своїх студентів, такі ж картки отримує команда присутніх гостей-викладачів.
Приклад: царствений захисник, що працює на млині – Олександр Васильович Мельник
ПІСЛЯМОВА
Вивчення прізвищ – справа цікава, але аж ніяк не проста. Ми живемо в краю, в якому переплелися долі різних народів. І в українській, і в російській мові багато запозичених іншомовних слів, що ускладнює розуміння сенсу імен і прізвищ. До того ж багато слів, в тому числі і особистих Імен, вже вийшли з ужитку (згадайте прізвища Токмакова, Артюх!). Іноді джерело прізвища треба шукати на географічній карті: адже людина нерідко називалася по своєму рідному місцю, а їм могло бути не тільки місто, але і невідоме, крихітне, до нашого часу зникле або перейменоване село. До цього додайте можливість умисних або випадкових спотворень, а також ту обставину, що прізвище, начебто старовинне, могло бути довільно обране порівняно недавно, при зміні.
Тобто категорично тлумачити те чи інше прізвище ризиковано. Прізвища у різних сімейств можуть писатися і вимовлятися однаково, але коріння їх можуть бути зовсім різні (Куріна!). Згадаймо, наприклад, прізвище Коробко, про яке сьогодні розповіла Настя. І на зовнішність, і на рід занять може вказувати прізвище. А я ще додам, що є таке село Коробки в Каховському районі Херсонської області. А може бути, свого часу поміщика прозвали коробкою, а потім так називали вже його селян?
Навіщо нам знати походження свого прізвища? Можна спокійно прожити, не маючи в багажі цих знань. Але ж це так цікаво: дізнаватися історію свого роду! А якщо копнути глибше…
Для того, щоб копати глибше, необхідний час і бажання (яке так хочеться в вас пробудити!). І, може бути, для кого-то наша робота над спільним проектом і сьогоднішня розмова стане початком захоплюючої особистого дослідження.
© Юрко Л.М. 2019 - copyright