ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей»

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ВИКЛАДАЧ:

Бровді М.І.

ПОГОДЖЕНО:

Голова метод комісії

_________ Симканич-Балог Г.О.

2013 р.

Тема уроку: «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта

Мета уроку:

- познайомити учнів з біографією Ф. Рузвельта;

- охарактеризувати причини обрання Ф.Рузвельта президентом США;

- розкрити зміст політики «нового курсу», її наслідки і значення для США;

- показати роль держави в збереженні основ демократії та економічної стабільності в період кризи;

- закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу уміння розглядати історичні навички в конкретно-історичних умовах працюючи в малих групах, презентувати власну думку, робити мотивовані висновки;

- виховувати в учнів активну життєву позицію, усвідомлення ролі особи в історії, удосконалювати історичне мислення;

- формувати в учнів почуття патріотизму, національної свідомості та гідності.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

-здійснювати аналіз основних заходів «Нового курсу» Ф.Рузвельта;

-висловлювати власну точку зору щодо її ефективності;

-скласти політичний портрет президента США Ф.Д.Рузвельта.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок - дослідження.

Методи навчання: дослідницький , частково-пошуковий.

Прийоми навчання:

- виділення головного, конкретизація, аналогія

- робота з історичними джерелами, випереджальне завдання;

- робота в міні-групах.

Засоби навчання: підручник, роздавальний дидактичний матеріал, мультимедійна презентація, комп’ютер, дошка, наочний матеріал.

Основні поняття і терміни: «Новий курс», кейнсіанство, громадські роботи, закон Вагнера, державне регулювання, соціальне законодавство.

Основні дати:

1933-1945 рр. – президентство Ф.Рузвельта;

1933-1939 рр. – здійснення реформ «нового курсу»;

4 березня 1933 р. – вступ Рузвельта на посаду президента США.

Початок «нового курсу»;

1933р. – встановлення дипломатичних відносин СРСР і США;

1935 – закон Вагнера;

5 вересня 1939 р. – заява уряду США про нейтралітет.

Структура уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь викладача.

2. Виступи «історіографів».

VІ. Рефлексія

VIІ. Закріплення матеріалу.

VIII. Підбиття підсумків уроку.

ІХ. Домашнє завдання.

Епіграф уроку :

«Нехай у минулому Рузвельти були євреями, або католиками, або протестантами , мене більше цікавить не це, а чи були вони хорошими громадянами і чи вірили в Бога. Сподіваюся, що це так».

Хід уроку.

І. Організація навчальної діяльності.

Привітання та організація групи. Повідомлення теми та мети уроку. Аналіз епіграфу заняття.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

											2
														8
						1
									7
											9
				3			6
			4											12
											10
5										11

2п

р

8д

о

а

1к

у

к

л

у

с

у

п

е

7к

е

с

у

9р

е

п

а

р

а

ц

і

ї

3д

6ф

л

и

4б

е

з

р

о

б

і

т

т

я

12м

п

р

д

т

і

р

д

ж

10і

з

о

л

я

ц

і

о

н

і

з

м

е

і

5в

і

л

ь

с

о

н

11г

а

н

с

т

е

р

и

і

а

а

я

р

р

д

и

і

з

н

м

г

По горизонталі:

1. Угрупування півдня США, учасники якого нападали на чорношкіре населення, спалювали їх будинки та вбивали. Отримало назву Ку ….. Клан. (Куклус). 4. Внаслідок «Великої депресії» в США припинили свою діяльність тисячі підприємств, що призвело до масового… (Безробіття). 5. Автор «14 пунктів» - американської програми мирного врегулювання світу, президент США 1913-1921 рр. (Вільсон). 9. Вид матеріальної відповідальності держави-агресора, що полягав у відшкодуванні за мирним договором збитків, завданих державам, що зазнали нападу. (Репарації). 10.Зовнішньополітичний курс США за правління Вудро Вільсона, що полягав у зосереджені на внутрішніх справах країни і відсторонення від втручання в інші держави. (Ізоляціонізм). 11. Організовані банди злочинців, які утворилися в США під час дії «сухого закону» та взяли під свій контроль весь нелегальний бізнес горілчаних напоїв та наркотиків. (Гангстери).

По вертикалі:

2. Як називається період в історії США 1922-1929 рр. в перекладі з англ. процвітання? (Проспериті). 3. Економічна криза в США 1929-1933 рр., отримала назву «Велика ……). (Депресія). 6. Форд Конструктор автомобілів, перший віце-президент Співтовариства автомобільних інженерів, а також один з найбагатших людей усіх часів США – Генрі …. (Форд) 7. Президент США 1923-1929 рр. Келвін … (Кулідж). 8. За цим планом 1924 р. передбачалося надання Німеччині англійських та американських для відновлення економіки після Першої світової війни. (Дауеса). 11. Президент США, друзі якого по грі в покер користувалися його впливом і здійснювали ріні корупційні схеми. Раптова смерть цього президента врятувала його від всенародного обурення. (Гардінг). 12. Воєнізація промисловості, здійснення реакційної політики озброєння і підготовки до війни. (Мілітаризм).

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Завдання на дошці – заповнити пропуски в таблиці.

Президент	Роки президентства	Партія
	1913-1921
У. Гардінг		республіканська
К. Кулідж
	1929-1932

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Слово викладача.

Проблема подолання циклічності економічного розвитку до сьогодні є актуальною. Знайти ліки від цієї хвороби досі не вдалося. Але результативний досвід виходу з кризи є дуже цінним. Такий досвід мають США в особі Ф.Рузвельта і його політики «нового курсу».

Президентство Ф. Рузвельта- приклад дієвості президентської влади в США. А сам Ф. Рузвельт став найвизначнішим із американських політиків ХХ ст.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Франклін Рузвельт – мрійник Білого Дому (1882 -1945 рр.).

Розповідь викладача.

Американці вважають Франкліна Делано Рузвельта найвидатнішим президентом своєї країни. На часи його правління ви­пали важкі роки кризи економіки, а головне, роки Другої світової війни. Одні ним захоплювалися, інші критикували. Але всі сходи­лися в одному: він є засновником сучасного американського інс­титуту президентів, завдяки йому держава і економіка, в які постійно втручається федеральний уряд, регулюючи, виправляючи/ плануючи і управляючи, належать до повсякденного життя про­стих американців, і в зовнішній політиці він раніше за всіх прий­няв виклик німецького націонал-соціалізму, японського імперіалізму й італійського фашизму.

Про нього написана в Америці величезна кількість статей, есе, біографічних нарисів. Оскільки він був єдиним сином від другого шлюбу Джеймса Рузвельта і Сари Делано, то батьки його обожнювали. І він міг би вирости закінченим егоїстом і неробою, але внутрішня сила, природжена порядність і працьовитість пе­ретворили його на чесну-благородну людину.

У музеї Рузвельта зберігаються дбайливо зібрані матір'ю пре­зидента речі починаючи із самого дня його народження, які Сара Делано складала в пакетики і підписувала вік свого улюбленого хлопчика, коли він їх носив. Чи думала вона у той час, що колек­ціонує шкарпетки і пінетки майбутнього президента? Навряд чи. Але коли після виборів у 1932 р. її запитали про це, вона відповіла: «Ніколи, ніколи! Останнє, про що я могла будь-коли подума­ти, — це те, що мій син буде займатися політикою!» Очевидно, вона була щира.

Франклін Д. Рузвельт народився ЗО січня 1882 р., тобто в той час, коли в Америці слово «прогрес» асоціювалося зі словом «капіталізм». У долині Гудзона кращі землі біля річки займали тринадцять маєтків, кожен у середньому по двісті гектарів. Серед них знаходився і Гайд-парк Рузвельтів. Джеймсу Рузвельту було вже 52 роки, коли він, вдівець, який мав дорослого сина, вдруге одружився із 26-річною Сарою Делано. Треба зазначити, що її батько був проти цього шлюбу, як, втім, і проти всіх попередніх пропозицій, які отримувала його дочка. Але, незважаючи на те, що вона була слухняною дочкою, цього разу дівчина наполягла на своєму, і в жовтні 1880 р - Джеймс і Сара одружилися. Якесь натхнення привело молоду дівчину під вінець. Багато років опісля вона писала своєму улюбленому Франкліну: «Я була надзвичайно щасливою жінкою. Спочатку я відчувала любов і заступництво твого діда, потім твого батька, а в старості ти дав мені те цікаве життя, яке я зараз веду».

З перших кроків мати і батько торочили своєму синові, що він належить до обраних, еліти американського суспільства. Та він і сам це розумів. Все оточення говорило саме за себе: добре об лаштований просторий будинок у Гайд-парку, красиві дерева, луки, далі простягалися оброблені поля, акуратні пасовища для худоби. Але батько дуже рано пояснив синові, що краса — це те, що зроблено людськими руками.. У дитинстві Франклін мало бував з однолітками, його життя загалом протікало серед дорослих. Джеймс Рузвельт, зі своїми вишуканими манерами справжнього джентльмена, не міг не привертати уваги сина, тим паче що він із великою повагою ставився до особистості хлопчика. Він-поясню­вав йому, що личить джентльменові: тактовна поведінка в су­спільстві і обов'язково спорт (влітку — верхова їзда, велосипед; взимку — ковзани і буєр на льоду Гудзона). Маленький Франклін дуже любив тварин. Йому з задоволенням подарували шотланд­ського поні і породистого сетера, проте при цьому ласкаво пояс­нили, що відтепер обидві тварини доручені йому, і на ньому ле­жить догляд за ними. Вже будучи дорослим, він зізнався: «Шалено важка робота».

Він багато читав, здобув прекрасну освіту і єдине, в чому ви­явив неслухняність, це в навчанні його музиці і малюванню.

Влітку сім'я регулярно відвідувала Європу. Маючи голланд­ське походження, вони були, взагалі кажучи, космополітами. Відвідували Париж, Лондон, Німеччину, на курортах яких батько Франкліна лікував серце.

Хоча Рузвельти були далеко не мільйонерами, вони все ж таки займали досить високе становище в Новій Англії. У зв'язку з цим і виховання своєму синові вони надали відповідне.

Саме рідна домівка заклала в ньому його непохитну впев­неність у собі, і ця впевненість і надзвичайна самодисципліна до­помогли йому, коли в 1921 р. він тяжко захворів на поліомієліт. Довгі роки він мужньо боровся із хворобою. Він залишився па­ралізованим на все життя, був прикований до інвалідного візка, не міг стояти без допомоги сталевих шин вагою в десять фунтів, не мав можливості пересуватися без милиць. Але зовні ця хвора людина була бездоганно витримана, назавжди заборонивши собі будь-яку думку про розчарування і жалість до самого себе.

Франклін одружився з племінницею президента Теодора Руз­вельта, того самого, який був першим президентом, що запросив до Білого дому представника чорних, хоча за відвідування знаме­нитого Букера Т. Вашингтона його піддали критиці. Не колір шкі­ри, а успіхи цивілізації народу були для нього вирішальними. На­певно, це якось вплинуло на нову життєву орієнтацію Франкліна, оскільки його не приваблювала служба в адвокатській конторі. Політика — ось що стало цікавити молоду людину. Разом із Еле­онорою вони часто відвідували Теодора Рузвельта в Білому домі. І вже тоді він серйозно розробив чіткий графік руху вгору — спробувати стати депутатом парламенту в штаті Нью-Йорк, потім кар'єра повинна слідувати шляхом Теодора Рузвельта: державний секретар у міністерстві військово-морського флоту, губернатор штату Нью-Йорк, президент.

Ось за таким сценарієм і зростала кар'єра Франкліна. У 1910 р. він став секретарем штату Нью-Йорк, пов'язав свою долю з прогресивними демократами, в березні 1913 р. був при­значений державним секретарем міністерства військово-морсько­го флоту, а в 1920 р. демократична партія призначила його кан­дидатом на посаду віце-президента. Незважаючи на важку хворобу, що сталася в 1921 р., Рузвельт поєднав своє остаточне одужання з надією на повернення до політики. В 1928—1930 рр. він стає губернатором штату Нью-Йорк, а 8 листопада 1932 р. після запеклої передвиборної боротьби проти Герберта Гувера, який на той час вже обіймав посаду президента, Франклін Делано Рузвельт стає президентом США.

Через важку кризу, яку переживала країна, Білий дім при но­вому президенті Рузвельті став енергетичним центром усієї аме­риканської урядової системи, джерелом нових ідей, двигуном но­вих перетворень, що повинні були стати благом для Америки. Для більшості простого населення федеральний уряд і президент уперше стали помітною складовою частиною їх повсякденного життя. На них американці покладали свої очікування і надії. Най­перші слова президента, з якими він звернувся до людей, містили в собі довгоочікувану відміну сухого закону. «Чи не пора нам по­пити пивця?» — простодушно запропонував Франклін і відра­зу ж став улюбленцем народу.

Утворення, сучасного американського інституту президентів пояснюється тим, що Рузвельт послідовно вивів усю країну зі сві­тової економічної кризи і з найбільшої в історії війни.

Він був артистом у політиці влади. Франклін Рузвельт перший розширив законодавчу функцію інституту президентства і побив усі рекорди використання влади вето. В цілому він наклав вето 635 разів. Використовуючи свої дипломатичні здібності, він обхо­див і умовляв депутатів та сенаторів в особистих розмовах, вико­ристовував усілякі аргументи, чинив тиск на Конгрес за допомо­гою громадської думки. Він перший із президентів повністю використовував у своїх інтересах засоби масової інформації — радіо і пресу. Кожного року паралізований президент збирав нав­коло себе понад 200 журналістів. Вони мали нагоду поставити йому будь-яке запитання без попередньої письмової заявки. Можна тільки повчитися такому вмінню поводитися з вільною пресою. Таємниця успіху його невимушених бесід біля каміна по радіо, які завоювали мільйонну публіку, полягала в тому, що це був не маніпуляційний прийом, а сутність його розуміння демо­кратії.

Як творча особистість Рузвельт робив ставку на спонтанність, могутню ініціативу, імпровізацію, бажання експериментувати, конкуренцію і суперництво як рушійну силу «нового курсу», а пізніше і військової економіки. Він віртуозно володів політикою «поділяй і володарюй», але використовував усе це,на користь американського народу.

Уряд Рузвельта провів декілька допоміжних акцій у сільському господарстві, яке було найбільш постраждалою галуззю еко­номіки. Перевиробництво вимагало втручання в промисловий сектор. Заклик до «чесної конкуренції» примусив уряд, підприєм­ців і робочий клас добровільно співпрацювати, щоб стабілізувати виробництво, ціни і зарплати. Далі були узгоджені максимальний робочий день і мінімальні зарплати. Праця дітей до 16 років була повністю заборонена. До цих соціальних нововведень був дода­ний закон про соціальне забезпечення: страхування безробітних і пенсії через старість. Чи успішним був «новий курс»? Досі з цього приводу сперечаються. Але вирішальним було те, що Руз­вельт дав нову надію занепалій духом нації.

Нове випробування у вигляді Другої світової війни постало перед американським народом. Рузвельт розумів, що тактика ізоляції у фортеці під назвою Америка небезпечна. З кожним військовим успіхом фашистських агресорів у Європі, на думку президента і його прихильників, наближалося майбутнє, щі загрожувало катастрофою для американської економіки. Крім того, війна, що наближалася, крім масового знищення людей мала і моральне значення: Франклін Рузвельт розцінював її я посягання на свободу. Тому він оголосив «хрестовий похід» на захист від агресорів і диктату.

Вступ США до війни для Рузвельта, безумовно, був випробу­ванням: виникли завдання, які виснажували його сили. Він муж­ньо виконував роль головнокомандуючого всіма американськими збройними силами. Далі стояло питання щодо наведення мирного ладу після Другої світової війни. Всі ці задачі Рузвельт повинен був вирішувати, постійно виправдовуючись перед Конгресом і громадською думкою. З цього боку він був менш незалежний,. ніж Черчілль і Сталін.

До речі, про Сталіна. Рузвельт, або ФДР, як його називали, розповідав про своє перше відвідування Радянського Союзу. Він побачив тільки Ялту, Севастополь і його околиці. «Я став свід­ком несамовитої, безглуздої люті страхітливих руйнувань, що є наслідком німецького мілітаризму. Місто Ялта на Чорному морі не має ніякого військового значення, в ньому немає укріплень... Коли приблизно рік тому Червона Армія вигнала нацистів із Кри­му, всі вілли були розграбовані, а більшість їх знищена закладе­ними в будівлі бомбами. Не пожаліли навіть найбідніші будинки в Ялті. Не залишилося майже нічого, за винятком голих стін, — руїни, руйнування і спустошення...». Рузвельт переконував, що в Ялті буди закладені міцні основи післявоєнного миру: «З Теге­ранської конференції рік тому між усіма нами виникла — як би мені назвати це? — велика легкість у переговорах, яка є доброю ознакою для міжнародного миру, ми краще знаємо один одного. Ніколи в історії не було ще випадку, щоб головні союзники були такі єдині не тільки в цілях війни, але і в поглядах на мир». Руз­вельт доводив усім союзникам, що тільки в єдності з СРСР можна довести до успішного завершення війну у Європі та Азії. І він-був нещадний до тих, хто намагався відкрито підірвати цю єдність.

У світовій війні Сполучені Штати, як і передбачав Рузвельт, стали «арсеналом демократії». В 1943 і 1944 рр. країна виробля­ла 40 % усіх військових товарів світу. І вороги, і союзники спону­кали Рузвельта мислити глобальними масштабами.

Політиці Рузвельта стосовно Радянського Союзу не було альтернативи, особливо після Перл-Харбора. їй потрібен був Радянський Союз, тому що Рузвельт повинен був вести і вигра­ти американську війну, тобто з безпрецедентним застосуванням техніки і відносно незначними жертвами. США потрібні були російські солдати, щоб перемогти німецькі і японські війська. За кожного американця, загиблого у війні, померло 15 німців і 53 ро­сіянина.

Наприкінці березня 1945 р. виснажений президент вирушив відпочивати в Уорм-Спрінгс. До 20 квітня він збирався поверну­тися до Вашингтона, звідти виїхати в Сан-Франциско, де 25 квіт­ня відкривалася конференція Об'єднаних Націй. Тут він отриму­вав нескінченні телеграми Черчилля, який наполягав на необхідності зайняти різку позицію відносно СРСР. Рузвельт від­повідав: «Я схильний зменшувати загальну проблему Рад, на­скільки це можливо, бо такі проблеми в тій або іншій формі ви­никають щодня. Більшість із них залагоджується, як у випадку із зустрічами в Берні. Проте ми повинні бути стійкими, і до цих пір наші дії були правильними».

У цьому вже відчувалася втома президента. Але відпочинок продовжувався. Президент милувався марками. Увійшла худож­ниця Єлизавета Шуматова і почала працювати над його портре­том. Внесли столик для ленчу. Рузвельт, не піднімаючи повік, ска­зав: «Нам залишилося 15 хвилин». Вона кивнула і продовжувала писати. Президент закурив, затягнувся, раптово він потер лоб, потім шию, голова схилилася, Рузвельт зблід і промовив: «У мене жахливо болить голова». То були його останні слова. Смерть на­стала через дві години. Офіційний висновок про смерть — кро­вовилив у мозок.

Зі смертю Рузвельта відійшла в минуле ціла епоха амери­канської історії. Траурний кортеж рухався через Вашингтон. Франклін Рузвельт був похований у Гайд-парку 15 квітня 1945 р.

На жаль, відразу ж після його смерті розпалося все, що Руз­вельт хотів одночасно здійснити: політична співпраця з Радян­ським Союзом і американське бачення кращого світу. Він був вічним оптимістом і вірив у прогрес Нового світу.

Завдання учням: Слухаючи розповідь на листочках, що лежать перед вами, виправте фактичні помилки, які я зробила, коли друкувала цей матеріал. Перевірка помилок.

Текст з помилками:

Франклін Делано Рузвельт народився ЗО січня 1881 р. у родині, що належала до ділової еліти США.

Він закінчив приватну школу в м. Гротоні, а потім навчався в Гарвардському університеті та Школі права Колумбійського університету.

У 23 роки він одружився з Елеонорою Рузвельт, дочкою президента США Теодора Рузвельта.

У 1910 р. його обрано до сенату від Республіканської партії, у 1913 р. він обійняв посаду заступника морського міністра.

У серпні 1921 р. після купання в океані, він серйозно застудився і захворів на поліомеліт. До кінця життя його ноги були паралізовані, він не міг пересуватися без сторонньої допомоги.

Одужавши, він повернувся до великої політики, виявляючи і честь, і волю., і наполегливість У 1920 р. Рузвельта обрано губернатором штату Нью-Йорк, а в 1929 р. він ввійшов до Білого Дому як президент США.

Т.Франклін Делано Рузвельт — єдиний американський президент, який обіймав цю посаду 2 рази - у 1932 р., 1936 р., 1940 р., 1945 р. Він помер 12 квітня 1945 року. (15 помилок).

Матеріал для конспектування учнями.

Улюбленими висловами Франкліна Делано Рузвельта були :

• Єдине, чого нам треба боятися, — самого страху, безглуздого, безлицього, невиправного жаху, що паралізує необхідні зусилля щодо перетворення відступу на наступ.

• Людина в потребі не вільна.

• Ніколи не допускайте, щоб ваша ліва рука знала, що робить права. (перефразування вислову з Біблії)

• Ніколи не можна досягнути задовільного компромісу між Добром і Злом.

• Слова — чудова перешкода, треба тільки вміти використовувати їх.

• Яка би не була національна ідеологія в певній країні, її національні інтереси незмінні.

• Якщо бажаєш мати друзів, умій сам бути другом.

2.Обрання Ф. Рузвельта президентом США.

Слово викладача. В 1929-1932 рр. президентський пост в США посідав республіканець Г.Гувер. Будь-які спроби вивести країну з кризи були неефективні. Серед населення поширились настрої зневіри в консервативному курсі республіканців. Відчай охопив країну.

За таких умов на президентських виборах в листопаді 1932 р. переконливу перемогу (22 млн.833 тис. голосів проти 16 млн.) отримав Ф. Рузвельт.

Сучасники його називали : «людина, що бачить у темряві», «людина, що осідлала ураган і приборкала бурю»...

Текст для читання

Рузвельт. Як уникнути революції.

День першої інавгурації Франкліна Рузвельта — 4 березня 1933 р. — був холодним і похмурим. Він був таким же похмурим, як і стан американської економіки, яка до того часу опинилась на самому низькому рівні за всю істо­рію СПІА. Валовий національний продукт з пікової позначки 104 млрд. дола­рів скоротився до 41 млрд. доларів. У 1932 р. 273 тис. сімей американців були виселені зі своїх квартир.

Президента, який складає присягу на східцях Капітолія, оточували се­натори, конгресмени, ділові магнати — еліта американського істеблішмен­ту. А перед його поглядом невідступно стояли обличчя сотен тисяч людей, із якими він зустрічався і по яких легко читалася статистика Великої кризи. На багатьох він бачив відбиток справжнього голоду. І на всіх — відбиток страху. Ті, хто мав роботу, боялися втратити її. Ті, хто все ще тримався за свої житла і ферми, боялися, що їх ось-ось конфіскують за борги. Навіть на обличчях мільйонерів — промисловців і фінансистів, із якими радився Рузвельт, чита­вся страх, чи не означає продовження цих бідувань кінець системи приватної власності й вільного підприємництва. Як довго американці будуть потерпати від масових злиднів і розорення, у той час як купка багатіїв, як і раніше володіє величезними маєтками, промисловими імперіями, усім тим, що зда­валося природнім до кризи, але стало явно одіозним після краху 1929 р.?

Очевидними були ознаки неминучого соціального вибуху.

Викладач.

Ознайомимося з біографією Ф. Рузвельта. Зараз ви переглянете відео «Ф.Д.Рузвельт. Сторінки біографії.»

Ваше завдання – записати у зошит тези до політичного портрету

Ф. Рузвельта.

Проміжне закріплення знань.

1. Чому республіканці на чолі з Г. Гувером зазнали поразки на виборах 1932 р.?

2. Що з того, що ви дізналися вас найбільше вразило?

3. Що сприяло перемозі Ф.Рузвельта на президентських виборах?

Спробою виходу із кризи, пом’якшення соціальної напруженості в суспільстві, спробою, що виявилася початком глибоких реформ американського суспільства, стала політика президента Франкліна Рузвельта в 1933—1941 рр., яка ввійшла в історію під назвою «новий курс»!

Рузвельт, будучи з 1928 р. губернатором штату Нью-Йорк, на той час найбільш населеного і найбагатшого, здійснив програму держав­ної допомоги бідним, що не мала аналогів. Ставши кандидатом демо­кратів на вищу державну посаду країни, він підкреслював необхід­ність допомоги «забутій людині», маючи на увазі мільйони знедолення кризою, обіцяв американському народові «новий курс», пов'язаний з використанням нетрадиційних методів боротьби з кризою. Рузвельт не мав закінченої програми і вважав головною метою передвиборчої кампанії схилити на свій бік усіх невдоволених. Багато людей вважало, що, прийшовши на виборчі дільниці в листопаді 1932 р., вони проголосували не за Рузвельта, а проти Гувера. Рузвельт, крім того, пообіцяв скасувати «сухий закон». Так чи інакше республіканська! партія зазнала відчутної поразки. Рузвельт отримав 22,8 млн. голосів, тоді як Гувер — лише 15,8 млн. Демократи до того ж завоювали більшість в обох палатах Конгресу.

Цікаві факти

Критикуючи напередодні виборів політику республіканців, Рузвельт, який балотувався від Демократичної партії, обіцяв виборцям широку про­граму реформ, яку він назвав «New Dеаl». Цей вислів частіше всього пере­кладають як «новий курс», хоча насправді вона означає «нова угода», «новий контракт». Суть цієї угоди полягає в тому, що в обмін на підтримку з боку населення влада зобов'язується змусити великий капітал поділитися дохо­дами з простими людьми, що були знедолені кризою.

Викладач. Що ж сприяло перемозі демократів на чолі з Ф.Рузвельтом на президентських виборах США в 1932 р.?

Виберіть із запропонованого переліку моменти, які, на вашу думку, допоможуть відповісти на це питання:

(Слайд )

- Надія на те, що Рузвельт виведе країну з кризи.

- Зневіра в політиці попереднього президента Г.Гувера.

- Антирасистські погляди Рузвельта.

- Особиста привабливість.

- Значні кошти, вкладені в передвиборчу кампанію, що дозволило йому обійти суперника

- Курс Рузвельта на державне регулювання економіки. (відповіді учнів)

Викладач: А ось сутність реформ нам допоможуть з'ясувати наші учні, які готували на сьогодні пізнавальні проекти. (метод «проектів).

Ваше завдання: слухаючи виступи учнів, скласти план відповіді на питання:

Які заходи були проведені адміністрацією Ф.Рузвельта в галузі промисловості, фінансів, сільського господарства?

Відбувається захист проектів:

1. Суть «нового курсу».

2. Заходи президента Ф.Рузвельта в галузі фінансів.

3. Заходи президента Ф.Рузвельта в галузі промисловості.

4. Заходи президента Ф.Рузвельта в галузі сільського господарства.

5. Заходи президента Ф.Рузвельта в соціальній галузі.

Зразки відповідей учнів.

Учень 1. СУТЬ "НОВОГО КУРСУ"

"Новий курс" — це система державного регулювання ринко­вої економіки та соціально-економічних процесів із здій­сненням ефективних заходів захисту соціально незахищених верств населення.

Мета:

1. Активне втручання держави в економічне життя, приватне підприємництво, щоб подолати економічну кризу.

2. Забезпечити стабільність економічного розвитку.

3. Перетворити США в державу процвітання.

Учень 2.

2. Заходи президента Ф.Рузвельта в галузі фінансів.

1. У зв'язку з кризою в банківській системі, банкрутством аме­риканських банків, були закриті всі банки країни.

2. Дозвіл на відкриття і одержання в державі позики мали тільки великі банки, позиції яких зміцніли. Вони одержали від дер­жави 3 млрд. доларів. З тис. дрібних банків розорилися.

3. Для заспокоєння дрібних акціонерів і вкладників:

• були обмежені біржові операції;

• встановлювався державний контроль за ринком акцій;

• була створена корпорація по страхуванню банківських вкладів.

4. Було встановлено державний контроль над федеральною ре­зервною системою* розширено її повноваження і перетворе­но на Національний банк США.

5. Під контроль держави було взято весь золотий запас країни.

6. Було відмінено золотий стандарт.

7. Золото заборонялося вивозити за кордон.

8. Долар девальвували.

Девальвація (від франц. — знецінення) — один із видів грошової реформи, який полягає у зниженні офіційного курсу долара відносно золота.

9. Було реформовано систему оподаткування.

Підвищено ставки податків на: надприбуток, спадщину, дарчі.

Висновок: всі ці заходи сприяли збільшенню фінансових ресурсів і посиленню їх регулюючої функції.

3. Заходи президента Ф.Рузвельта в галузі промисловості.

1. Був прийнятий Закон про відновлення національної економіки (набрав чинності 16 червня 1933 р.).

2. Для всіх галузей промисловості, поділених на 17 груп, розі роблено «кодекси чесної конкуренції», які встановлювали:

- обсяги виробництва;

- ціни на продукцію, нижче якої не можна було продавати;

- розміри заробітної плати;

- регулювали ринки збуту.

3. Була створена Національна адміністрація відродження, які здійснювала заходи з метою забезпечення корпораціям ви ходу з кризи з найменшими втратами.

4. Держава:

- надавала кредити великим корпораціям;

- робила вигідні замовлення;

- підтримувала ті підприємства, які могли витримати міжнародну конкуренцію і забезпечити експорт товарів.

Висновки:

1. «Кодекси чесної конкуренції» сприяли:

• витісненню з ринку малих підприємств;

• посиленню концентрації виробництва.

2. Зміцнювалася власність великих компаній.

4.Заходи президента Ф.Рузвельта в галузі сільського господарства.

1. Був прийнятий Закон про допомогу фермерам (1933 р.).

2. Конгрес СІНА заснував Адміністрацію регулювання сільсь­кого господарства, яка займалася примусовим скороченням посівних площ під бавовну, пшеницю, кукурудзу, тютюн тощо. Тільки за один рік посіви пшениці й кукурудзи зменшилися на 7 млн га.

І. Грошові винагороди надавалися тим фермерам, які скоро­чували посіви й поголів'я худоби.

3. Запроваджувалися «молочні кодекси», що визначали умови виробництва молока і його ціну.

| Держава закупила у виробників мільйони свиней та іншої худоби, яку згодом знищили, щоб утримати стабільні ціни на ринку.

Було закуплено і знищено 23 млн. голів великої рогатої ху­доби і 6 млн. свиней.

Фермерам надавалися кредити на пільгових умовах.

Висновок: діяльність Адміністрації регулювання сільського господарства принесла користь лише великим сільськогос­подарським компаніям і багатим фермерам.

5. Заходи президента Ф.Рузвельта в соціальній галузі.

1. Для боротьби з безробіттям була створена Адміністрація гро­мадських робіт.

2. На програму допомоги безробітним держава асигнувала по­над 3,3 млрд. доларів.

Щоб скоротити безробіття, уряд здійснив програму громад­ських робіт (на громадських роботах було зайнято 2,5-3 млн. осіб). Безробітну молодь направляли в трудові табори (вони будува­ли мости, дороги, саджали ліси, здійснювали меліорацію тощо).

3. Надавалася фінансова допомога окремим центрам зайнятості.

4. 1935 р. було прийнято робітниче законодавство. Конгрес затвердив Закон про трудові відносини (Закон Вагнера), що закріпив за робітниками право:

- організовувати профспілки;

- укладати колективні договори з підприємцями.

7. Уперше в США було прийнято Закон про соціальне забезпечення,який передбачав:

• допомогу безробітним;

• пенсії по старості.

8. Був прийнятий Закон про допомогу вдовам, сиротам, інвалідам.

9. Було заборонено дитячу працю.

10. Спеціальним законом встановлювалися:

• мінімум заробітної плати;

• максимум тривалості робочого тижня. Було передбачено поступовий перехід до 40-годинного робочого тижня.

Висновки:

1. Вперше в історії США держава взяла на себе роль гарант соціальної захищеності населення.

2. Значно поліпшилися умови життя і праці робітників.

Учні виконують завдання викладача.

Викладач:

То які ж заходи були проведені Рузвельтом в галузі промисловості та фінансів? Їхні результати?

Які ж заходи були проведені Рузвельтом в галузі сільського господарства? Їхні результати?

Які ж заходи були проведені Рузвельтом в соціальній сфері? Їхні результати? (відповіді учнів)

4. Значення реформ Рузвельта.

Яке ж значення реформ, що провела адміністрація президента Рузвельта?

(учні відповідають)

Викладач: «Новий курс» був своєрідним зламом в історії США. Перетворення, розпочаті президентом Рузвельтом, були спрямовані на вихід із кризи і на піднесення економіки. Повністю цієї мети так і не було досягнуто . Економіка країни, власне, перебувала в стані застою упродовж 1930 - х років. Збереглося значне недовантаження виробничих потужностей та масове безробіття. Адміністрації Рузвельта не поталанило оволодіти мистецтвом регулювання ринковою економікою. Але основні важелі такого регулювання держава отримала саме в ті роки. Значно вагомішими були соціальні реформи. Уперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності американців. Було зроблено вирішальний крок до «процвітання» Функції держави надзвичайно розширилися.

(слайд - бюст Рузвельта)

Між іншим, кращий пам'ятник собі спорудив собі сам Рузвельт. У 1933 р. він прийняв охоплену жахом, зубожілу країну, а залишив своїм наступникам економічну сильну державу.

Після смерті Рузвельта 12 квітня 1945 р. його тіло було перевезено до Вашингтона. Там гроб був встановлений на задрапірованому чорним креном лафеті. Під звуки траурного маршу Шопена його везли шість білих коней. Сьомий із зашоринима очима йшов поряд. Стремена на ньому звисали задом наперед, на них були підвішені шабля і чоботи від часів Чингізхана це вважалося знаком загиблого воїна.

Поховали Рузвельта в його улюбленому Гайд-парку посеред розарію. На простому могильному камені вибито тільки ім'я, рік народження та смерті.

VІ. Рефлексія:

1. Вправа «Дай визначення»:

То що ж таке «Новий курс» Ф.Рузвельта? («Новий курс» Рузвельта - це політика щодо вжиття заходів, покликаних оздоровити економіку завдяки її реформуванню.) (записи в зошитах)

2. Варіант А: Перед вами різнокольорові листочки з текстами, в яких перераховуються різні реформи. 1 варіант - це один колір — ваше завдання через З хвилини викреслити все, що не стосується реформ Рузвельта в промисловості та сільському господарстві, (т.т. залишити економічні реформи Рузвельта). II варіант - іншого кольору - ваше завдання за 3 хвилини викреслити все, що не стосується реформ Рузвельта в соціальній сфері ( т.т. залишити ці реформи ). Підписати ці листочки.

(учні виконують і здають ці роботи для перевірки)

Варіант В:

Які заходи були проведені президентом в галузі фінансів?

Які заходи були проведені президентом в галузі промисловості?

Які заходи були проведені президентом в галузі сільського господарства?

Які заходи були проведені президентом в соціальній сфері?

Давайте перевіримо чи змогли ви в своїх пропозиціях вивести США з кризи, чи співпали ваші пропозиції з реформами Рузвельта? (перевіряється «Мозковий штурм», який написаний на початку уроку на дошці за відповідями учнів)

В біографії Ф.Рузвельта ми почули, що він єдиний президент США, який обирався на цей пост аж чотири рази (а в Конституції США є обмеження - тільки два строки ) Чому, на вашу думку, це сталося?

До вас прийшла шифрограма - прочитайте її.

( слайд «Шифрограма» та відповідь на неї: «Франклін Делано Рузвельт був американським гігантом, лідером, який спрямовував наш народ і провів його через небезпечні часи.» Р. Рейган.)

Робота з документами.

Закон про поліпшення становища в сільському господарстві.

12 травня 1933 р.

(Витяг)

Закон про поліпшення тяжкого становища національної економіки через підвищення купівельної спроможності сільського господарства, про прове­дення впорядкування ліквідації акціонерних земельних банків та проведен­ня інших необхідних заходів.

Цим засвідчується, що Конгрес проводитиме наведену нижче політику:

1) Встановлювати й підтримувати таке співвідношення між виробництвом І споживанням сільськогосподарських продуктів і такі умови їхнього прода­жу, що піднесуть купівельну спроможність сільськогосподарських продуктів стосовно предметів, необхідних фермерові, до купівельної спроможності цих продуктів у базовий період. За найближчий період... вважається довоєнний період із серпня 1909 р. по липень 1924 р.

Міністр сільського господарства цим уповноважується укладати оптацій ні контракти з виробниками бавовни з продажу будь-кому з них такої кількості бавовни, яка не повинна перевищувати різниці, що існує між кількістю бавовни, що виростили, у поточному та минулому році, в усіх тих випадках коли цей виробник дасть письмову згоду скоротити виробництво бавовни в 1933 р. порівняно з попереднім роком не менш ніж на ЗО %...

Кожному такому виробникові, що погодився на зменшення продукції, мі­ністр сільського господарства надішле, без права подальшої передачі, оптаційний контракт про продаж зазначеному вище виробникові такої кількості бавовни із запасів, що перебувають у розпорядженні та під контролем мініст­ра сільського господарства, на яку цей виробник бавовни дав згоду зменшити його виробництво...

Запитання до документа

1) Із якою метою було прийнято закон про регулювання сільсько­го господарства?

2) Які його основні положення?

3) Яким чином він сприяв подоланню кризи у сільському госпо­дарстві?

Закон про відновлення національної економіки.

16 липня 1933 р.

(Витяг)

Закон про оздоровлення національної промисловості, заохочення здоро­вої конкуренції, організацію корисних громадянських робіт і досягнення

деяких інших цілей.

... президент може затверджувати кодекси про справедливу конкуренцію для даного фаху або галузі промисловості ..., якщо він уважає:

1) що ці асоціації або групи не чинять нікому нерівних обмежень у при­йнятті своїх членів і що вони справді є представниками означених у проханні професій, або галузей промисловості, або організацій, що до них входять;

2) що запропоновані кодекси про справедливу конкуренцію не спрямовані на розвиток монополій, або знищення, або придушення дрібного підприєм­ництва.

Розділ 7.

1) що всі особи, котрі працюють за наймом, мають право на організацію і на укладення договорів про обмеження їхніх спільних дій під час обрання ними своїх представників або самоорганізації з метою ведення переговорів про колек­тивну угоду або вжиття інших заходів взаємодопомоги чи захисту;

2) що жодній особі, котра працює або шукає роботу за наймом, не буде поставлено умовою отримання нею роботи вступ до тієї чи тієї компанійської спілки або відмови від договорів через представників, що були нею самою обрані, і що роботодавці не зможуть втручатися, справляти тиск або в інший спосіб перешкоджати вступові, організації або наданню допомоги робітничій спілці, що була обрана нею за власним розсудом;

3) що наймачі згодні з максимальною тривалістю робочого дня, мінімаль­ним рівнем оплати та іншими умовами найму, що були схвалені або запропо­новані президентом...

Запитання до документа.

Назвіть причини появи і наслідки кодексу про справедливу кон­куренцію.

Цікаві факти

В основу « нового курсу» була покладена економічна теорія Кейнса. Основ­ні положення теорії були сформульовані в його праці « Загальна теорія зайня­тості, проценту і грошей». Кейнс вважав, що капіталістична система є най­більш оптимальною для людської природи, але визнавав, що вона потребує лікування. В умовах, коли ринкові механізми регуляції не в змозі справитися з кризовими явищами, виникає «життєва необхідність створення централізо­ваного контролю у питаннях, які на теперішній час належать приватній іні­ціативі» . «Держава повинна буде здійснювати свій керівний вплив на спожи­вання частково шляхом відповідної системи податків, частково фіксуванням норми проценту і, можливо, іншими способами». Держава не може надалі виконувати лише функцію «нічного сторожа», вона повинна ефективно втру­чатися у виробництво, стати постійним фактором економічного життя. Слід націоналізувати збиткові, але необхідні для економіки країни підприємства, частину виробничої і соціальної інфраструктури (транспорт, зв'язок, освіта, охорона здоров'я тощо), контролювати нові галузі, запроваджувати держав­не прогнозування і планування (не директивне). Факторами, які сприяють стабілізації ситуації в економіці, Кейнс вважав також оптимальний рівень інфляції (не більше 6 %) і незначний дефіцит бюджету.

Усі ці заходи повинні стимулювати попит і, відповідно, виробництво.

VІI. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання:.

Скласти сенкан на тему «Ф.Рузвельт».

( учні презентують свої роботи)

VІІI. Підбиття підсумків уроку.

Слово викладача.

«Новий курс» був своєрідним зламом в історії США ХХ ст. Перетворення, розпочаті Ф.Рузвельтом, були спрямовані на вихід з кризи і на піднесення економіки. Особливо вдалими були соціальні реформи. Вперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності американців. Було зроблено вирішальний крок до процвітання.

IX. Домашнє завдання.

1. Опрацювати пар. 15.

2. Визначити і записати в зошит, які з заходів «нового курсу» заслуговують на те, щоб їх застосувати в Україні?

Додаток № 1

"Новий курс" Франкліна Рузвельта та сім висновків для української влади

Вікторія Сюмар, для УП _ Вівторок, 04 листопада 2008, 15:10

"Єдине, чого нам варто боятися – це самого страху, 
того страху, що паралізує зусилля, 
необхідні для перетворення відступу у наступ"

Це улюблена фраза Франкліна Делано Рузвельта - людини, яку американці чотири рази обирали своїм президентом, людини, яка вивела США з "Великої депресії" і перетворила на найпотужнішу світову державу.

Про Велику депресію і "Новий курс" Рузвельта сьогодні говорять чимало, адже криза 2008 несе світові нові складні виклики. І хоч природа цих криз дещо різна, нагадування того, що і як було зроблено для подолання тієї найбільшої економічної кризи сучасності, очевидно, не буде зайвим.

Отож, як саме діяв Рузвельт задля порятунку своєї країни, і що з того досвіду може бути корисним Україні?

"Мозковий трест" і 100 днів Рузвельта

Основне гасло Рузвельта - діяти швидко та ефективно. Він прийняв присягу президента 4 березня 1933 року. Спадок, який дістався йому від попередника – президента Гувера – був катастрофічним: країна переживала небачену економічну депресію.

Лише декілька цифр: станом на 1932 рік промислове виробництво скоротилося на 46%, в деяких галузях, наприклад, в сталевій – на 76%.

За чотири роки кризи збанкрутували 135 тисяч фірм та майже 6 тисяч банків. Кількість безробітних сягала мільйонів, люди втрачали не лише роботу, але й помешкання, виникали такі собі «гуверовські містечка» - поселення безробітних на околицях, побудованих з ящиків. Аби привернути увагу до себе, безробітні влаштовували цілі "марші", походи на великі міста.

Балотуючись на посаду президента США, Рузвельт добре розумів, на що йде - адже до цього він двічі був губернатором штату Нью-Йорк і добре знав там реальну ситуацію.

Ухваливши рішення балотуватись, він звернувся за допомогою до найкращих вчених та економістів країни, створивши так званий "Мозковий трест".

Найвідоміші його представники – професори Колумбійського університету Р. Молі, Р. Тагвелл та А. Берлі. Саме вони, разом з майбутнім президентом, були розробниками програми, яку потім назвуть "Новим курсом".

Власне, ця програма трималася на трьох китах: 

А) відхід від ідеології "саморегульованого ринку" і початок планування капіталістичної економіки; 
Б) забезпечення мінімальних соціальних гарантій та створення робочих місць для того, аби уникнути "соціального вибуху"; 
В) "політика добросусідства" у міжнародній сфері .

Вже 9 березня, через 5 днів після вступу Рузвельта на посаду, Конгрес зібрався на екстрену сесію. Метою конгресменів було ухвалення законів, що були основою "Нового курсу".

За 100 днів роботи законодавцями був схвалений пакет із 15 головних законопроектів, які дозволили суттєво змінити ситуацію в країні. Причому Конгрес був повністю на боці свого президента і підтримав всі його ініціативи.

Про необхідність об'єднання заради країни в Україні не говорить хіба що лінивий, однак до реальних справ традиційно не дійшло.

У період кризи ми маємо абсолютно недієздатний парламент, президента, для якого головний ворог – глава уряду, та політичну еліту, яка, схоже, навіть не усвідомлює тих викликів, перед якими постала країна.

Жодна політична сила не має більш-менш зрозумілого та системного плану дій, і при цьому жоден політичний лідер навіть не спробував зібрати людей, що здатні генерувати ідеї, та розробити таку програму.

Жоден з цих лідерів не заявив чесно та відкрито, що готовий взяти на себе повну відповідальність за ситуацію в країні. Цим поняттям "відповідальність" українські політики досить вміло жонглюють, перекидаючи як гарячу кульку з рук в руки.

Отже, висновок перший – витрачаючи час на з'ясування питання "хто винен" та затягування з пошуком відповіді на питання "що робити", відсутність відповідального лідера, невміння залучати реальних фахівців до розробки програм та законодавчих актів та нездатність всіх гілок влади діяти швидко й ефективно робить країну щодня все більш вразливою перед світовою кризою.

"Санація" банківської системи

Енергійності Рузвельта щодо порятунку фінансової системи країни варто було б повчитися вітчизняним політикам.

Вже на другий день після інавгурації він закрив всі банки в країні для проведення операції "примусового лікування". Банківські канікули тривали тиждень - до 10 березня.

9 березня конгрес схвалив закон про надзвичайну допомогу банкам, який давав президенту широкі права щодо реорганізації банківської сфери.

За ніч з 9 по 10 березня Рузвельт доручив надрукувати 2 мільярдів доларів. Найнявши декілька сотень співробітників, Бюро друку зробило це, і забезпечило грішми 12 найбільших міст Америки, де наступного дня поновили свою роботу банки Федеральної резервної системи.

Далі відкрилися банки, які пройшли перевірку, натомість частина з них була визнана банкрутами. В результаті це призвело до укрупнення та посилення банківської системи.

12 березня Рузвельт звернувся до американців. Його бесіду "біля каміну" по радіо слухали 60 мільйонів американців. Він намагався пояснити людям ситуацію і що його уряд робитиме для того, аби її виправити. Очевидці кажуть: після пояснень президента, ажіотаж довкола банківських вкладів вдалося зупинити.

А вже ближчим часом був прийнятий закон про страхування депозитів, який передбачав відрахування банками внесків у страховий фонд, з якого і виплачувалися депозити у разі банкрутства банку. Це зупинило відтік грошей і паніку.

До речі, чимало експертів тоді закликало Рузвельта провести націоналізацію банків, однак від цього рішення він утримався.

Віктор Ющенко теж заявляє, що націоналізації в країні він не допустить, і пропонує в ухваленому парламентом законі низку заходів, які колись втілив в життя Рузвельт.

Однак, навряд чи після дій влади щодо курсу національної валюти українці здатні повірити цим лідерам щодо ефективності вітчизняної банківської системи. Адже, якщо ще влітку курс гривні штучно піднімали, переконуючи з усіх екранів телевізора, що українська валюта дуже міцна, а вже восени, ця валюта за кілька днів втрачає 30% вартості, складається вперте враження грабунку населення.

Висновок другий: допоки влада не навчиться бути чесною і діяти порядно відносно своїх громадян, паніки та ажіотажі будуть неминучими дестабілізуючими чинниками на ринку. Основний капітал влади – довіра, а заробити її можна лише ефективними та зрозумілими всім діями.

Перезапуск промисловості

Наступним викликом для Франкліна Рузвельта стала ситуація в промисловості.

16 червня 1933 року Конгрес ухвалив закон про відновлення національної промисловості NIRA - National Industrial Recovery Act. Цей закон відміняв принцип "вільної конкуренції" і запроваджував принципи "чесної конкуренції".

Асоціація підприємців розділила всю промисловість на 17 груп, кожна з яких мала виробити свій кодекс, який вміщував обсяги виробництва, рівень зарплати, тривалість робочого тижня, ринок збуту, єдину політику цін.

Підприємства, які працювали у відповідності до цих умов, навіть мали власний значок, яким маркувалася їх продукція. Американці, традиційно купували товари з цими значками, бойкотуючи товари, що їх не мали.

По-друге, закон регламентував умови праці, вперше вводив мінімальну погодинну оплату в розмірі 25 центів, нормований робочий тиждень, а також дозволяв обснуватися у профспілки та підписувати колективний договір.

По-третє, він передбачав державне замовлення для промисловості на суму 3,3 мільярди  доларів – на будівництво доріг, мостів, аеропортів, випуск військової продукції, тощо.

До речі, сам Рузвельт говорив, що мілітаризація, вкладення коштів в ВПК є одним з найефективніших шляхів виходу економіки країни з економічної кризи.

Висновок третій: держава повинна, навіть зобов'язана встановлювати правила гри, рівні для всіх. Держава має проводити нормальну соціальну політику, адже якщо постійно випробовувати терпіння людей, то воно може просто луснути. Наслідки відомі, про них писав ще Маркс.

До речі, пам'ятаєте вже забуте гасло Майдану: "багаті поділяться з бідними". Воно не настільки фантастичне, і в період криз саме держава має забезпечувати його виконання.

Як казав Рузвельт великим промисловцям про робітників – "якщо ви не готові забезпечити їх інтереси сьогодні, завтра вони просто вас знищать".

Громадські роботи

"Людям потрібні не подачки, а робота" - ще одна з улюблених фраз Рузвельта. Держава забезпечувала безробітних мінімальною допомогою. Завданням для Рузвельта стало забезпечити їх роботою.

Для цього існувало державне замовлення на так звані громадські роботи, що включали в себе будівництво доріг, шкіл, аеродромів, електрифікацію містечок, насадження зелених зон, тощо. Найбільше уваги приділялося зайнятості молоді, для них будувалися спеціальні трудові табори.

Дуже велике значення Рузвельт приділяв проекту, який мав назву «Адміністрація долини ріки Теннессі». Це був один з найбільш регресивних районів на півдні країни. І саме там уряд ухвалив рішення будувати гідроелектростанцію.

Це вирішувало відразу декілька проблем: забезпечувало енергією виробництво азотних добрив  та дозволяло державі втрутитися на ринок поставок електроенергії, оскільки ця сфера була монополізована приватним капіталом.

Поки що в Україні офіційно послали у примусову відпустку 25 тисяч людей, ця цифра збільшується щодня. За оцінками економістів, вже до літа кількість безробітних в країні може сягнути 10% працездатного населення.

І коли ці 3 мільйони людей опиняться на вулиці, а бюджет буде не здатен забезпечити їм матеріальну допомогу, влада мусить робити щось, аби зайняти цих людей - інакше наслідки будуть катастрофічними.

Що робити – питання найменш актуальне: як і 75 років тому в США, в Україні треба будувати дороги, мости, аеродроми, готелі та інші інфраструктурні комплекси. До речі, це цілком в контексті підготовки Євро-2012, а, отже, під це реально залучити ще й іноземні інвестиції.

В країні час запроваджувати альтернативні джерела енергії, що Європа активно робить останній десяток років. А для цього потрібні люди, яких може найняти держава.

Те ж саме стосується і сільського господарства. Воно потребує інвестицій і робочих рук. В той час, коли світ говорить про харчову кризу, яка насувається, Україна має бути готовою скористатися з наявності кращих європейських чорноземів. Агропромисловий комплекс має бути потужним і сучасним.

Тож, висновок четвертий: влада має відмовитися від популізму і політики "утримання всіх і вся". Матеріальна допомога має бути мінімальна, а більшість бюджетних грошей має йти на державні замовлення під конкретні програми, мета яких – перспективний розвиток країни.

Зовнішня політика

Зовнішню політику від Рузвельта історики назвали політикою "доброго сусіда".

З одного боку він втілював в життя доктрину Монро, тобто проводив політику на розвиток обох частин американського континенту, закритого для європейської колонізації, сповідував ізоляціонізм у відношенні до Європи.

Америка намагалася всіляко залишатися поза війною, аж поки японці не напали на Перл-Харбор. Війна дала величезний поштовх економіці США, однак Рузвельт завжди працював для того, аби створити світ, максимально захищений від війни. Його справедливо вважають одним із батьків сучасного світо порядку та Організації об'єднаних націй.

П'яте. Свого часу Франклін Рузвельт зрозумів, що в період глобальних криз світ стає дуже нестабільним, а це загрожує силовими конфліктами. Але виграє в таких конфліктах зазвичай той, хто до них готовий, та не бере в них участі.

Це, напевно, теж варто нагадати українським керманичам, які постійно намагаються використати зовнішню карту для внутрішньої боротьби, забуваючи, що це не тільки розділяє країну, а й робить її слабкою і вразливою.

Політика відкритості

Популярність Рузвельта ґрунтувалася на тому, що він постійно спілкувався з американцями. Виступи по радіо були регулярними, там президент пояснював своєму народу, чому він діє так чи інакше і говорив про результат, який вдасться досягнути.

Кажуть, що в людей, які слухали ті радіоефіри з Білого дому, складалося враження, ніби президент говорив з ними, як з друзями, говорив зрозумілою мовою і ніколи не приховував проблем. Він говорив про економічні реформи та про дії США в період Другої світової війни.

До цих розмов Рузвельт готувався – він ретельно читав пресу та особисто намагався читати листи простих американців, оскільки це давало йому можливість не відірватися від свого народу.

Тож висновок шостий. За час від Рузвельта донині світ винайшов значно більше методів комунікації, однак, складається враження, що вони лише віддаляють політиків від народу.

Здається, що політики вже просто готові переселитися в телевізор, в якому бачать інструмент для здобуття електоральних дивідендів. Однак вони не помічають, що люди спостерігають за цим всім як за шоу, яке не має жодного стосунку до реального життя.

Політики мають дивитися не лише в об'єктиви телекамер, вони повинні знати, чим живе їх народ. Інакше, ці дві половини живуть різним життям.

І останній висновок: роль особистості в історії варто переоцінити…

Американці говорили, що Франклін Рузвельт зробив для своєї країни більше, ніж міг би зробити Ісус Христос.

Президент, який був прикутий до інвалідного візка, казав, що це благо, оскільки дозволяє йому повністю присвячувати свій час роботі та своїй країні. Аристократ з блискучою освітою, він завжди знав, як живуть прості люди і запровадив в країні основні соціальні стандарти для захисту людини праці.

Він завжди був відкритим і доступним, мовчки сприймав закиди у прихильності до соціалістичних ідей, але навіть в кризові роки зміг відстояти основні демократичні цінності.

І останнє - він завжди був готовим взяти всю відповідальність на себе.

Вікторія Сюмар, Інститут масової інформації.

Додаток 2.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА :

1. Яковлев Н. Н. Франклин Рузвельт — человек и политик. Новое прочтение. — М., 1981.

2. Бережков В. М. Страницы дипломатической истории. — М., 1982.

3. Иванли 3. А. Белый дом: президенты и политика. — М., 1975.

4. Рузвельт 3. Его глазами. — М., .1947.

5. Американские президенты. — Р-н-Д., М., 1997.

6. Шервуд Р. Рузвельт и Гопкинс. — М., 1958.