Я досліджую світ, 2 клас. Як звірі готуються до зими. Дидактичні матеріали

Я к звірі готуються до зими

Кросворд «Звірі»

1. З А Є Ц Ь

2. В О В К

3. Б І Л К А

4. К Р І Т

5. В Е Д М І Д Ь

1. Хвіст куценький, довгі вуха,

Має в шафі два кожухи.

Влітку одягає сірий,

Ну а взимку –теплий білий.

2 . Вдалині посеред ночі

Засвітились хижо очі.

Від його пісень у звірів

Морозець біжить по шкірі.

3.Рудий м’ячик вправно скаче

З гілочки на гілку.

- То не м’ячик, - кажуть діти, -

Ми впізнали …

4. Зробив дірку, вирив нору.
Сонце сяє, а він не знає .

5. Клишоногий, волохатий,

Влітку спритний та завзятий,

Ну а взимку, лежебока,

У барлозі гріє боки.

Вірші про підготовку звірів до зими

ЇЖАЧОК

Чимчикує їжачок

Ціла купа голочок.

Їсть комах він, плазунів

І маленьких гризунів.

І до жаб він не байдужий.

Влітку він жиріє дуже,

Цей колючий хижачок.

А на зиму їжачок

Знайде ямку чи дупло,

Зробить сам собі кубло,

Листячком його застеле,

Спатиме в м’якій постелі.

ВЕДМІДЬ

Холодати в лісі стало.

Скоро зимонька настане.

Влаштував ведмідь барліг,

Спати там на зиму ліг.

Літо й осінь він старався –

Досхочу він наїдався:

Мед, малину, груші їв,

Рибу та мишей ловив.

Наїдавсь на повний ротик.
Бач, який товстий животик !

І тепер аж до весни

Будуть снитись гарні сни.

БІЛОЧКА ВОСЕНИ

На гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

Так їх тулить на сосні

І міркує: а нехай-но

Ще побудуть тут мені!

Поки дні іще хороші,

Поки є іще тепло,

А як випадуть пороші,

Заберу їх у дупло.

Буде холодно надворі,

Сніг посиплеться з дубів,

Буде в мене у коморі

Ціла в’язочка грибів!

Але білочці не спиться.

Дятел тукає:тук-тук!

Щоб не вкрала їх лисиця

Або хитрий бурундук.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Восени, перед суворою зимою, у звірів виростає нове тепле, густе хутро.
Ведмідь за кілька тижнів до холодів намагається якомога більше наїстися – їдять все, що трапляється їстивного: горіхи, рибу. Потім вибирає у тихому густому лісі закуток під великим деревом і там готує барліг. Викине зайву землю, нанесе туди сухого листя й гілочок ялини і вкладеться спати на всю зиму.
Пізно восени, коли промерзає грунт і зменшується кількість кормів, їжаки зариваються у норі в листя , згортаються у неміцний клубок і впадають у зимову сплячку.

В печерах, в дуплах дерев, на горищах старих будинків зимують кажани. Гострими кігтиками задніх лапок вони чіпляються за склепіння печери чи дупла, обгортаються крильцями і повисають до весни.

Борсук , як ведмідь і їжак, запасається жиром, споживаючи жуків, ящірок, ягоди. Потім утеплить нору і лягає спати на зиму.

У букових і дубових лісах стадами збираються кабани, щоб перед зимою нагуляти собі для тепла трохи жиру. У жовтні-листопаді линяють куниці, лисиці, тхори, змінюючи своє хутро на зимове – пухнастіше й тепліше.
Хом’яки і ховрахи роблять запаси зерна у норах. Дрімають всю зиму, час від часу прокидаються, поїдять і знову засипають.
Білочка восени збирає горішки, шишки і жолуді та складає їх у гнізда, між гілками або ховає у ямках під корінням дерев. А гриби білочка сушить на гілках, а взимку, перестрибуючи з гілки на гілку, ласує сушеними грибами. Дупло вона вимощує, замасковує. Міняє білочка руду шубку на сіру – теплішу, пухнастішу. У зимову сплячку білочки не залягають. Але у люті морози і хуртовини сплять по декілька днів.
З настанням холодів хутро у зайців стає густішим і світлішим. На відміну від інших звірів, зайці не мають постійних лігвищ, не риють нір. Запасів їжі на зиму вони не заготовляють. Харчуються дрібними корінцями, згризають молоді пагони дерев, кору.
Сплять зайці вдень, заховавшись під кущик. Перед сном наробить слідів-візерунків, що не кожен з його ворогів розбереться в них. Його ноги рятують від ворога.
Тоненька, ніби папір, шкіра зайця легко рветься, тож якщо хижак не вхопить як слід, а тільки цапне зубами, то дістане шматок шерсті. Ранка швидко загоюється і заростає.
Зайці восени народжують малят.
Зайців несправедливо називають боягузами. Вони сміливо захищають зайченят від небезпеки. Одного разу мисливці спостерігали, як шуліка спустився до землі, щоб схопити зайченя. Заєць лапами ударив його так, що той відлетів убік. Потім швидко здійнявся і полетів геть.
Лисиці і вовки сподіваються на свої ноги, які їх годують і рятують. Вони є запеклими ворогами зайців і мишей. Ці звірі є їхньою здобиччю.

Т орбинка цікавинок

Їжак запасів на зиму не робить і яблук на голках не носить, як це малюють у дитячих книжках. Тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна.

Якщо ведмідь не запасе достатню кількість жиру, то в зимову сплячку він не лягає, а бродить по лісу.

Під час зимової сплячки серце тварин б’ється повільно, дихання ледь помітне, знижується температура тіла. Організм живиться за рахунок жиру, який накопичився.
Восени білочки люблять гратися у схованки. Граються самі з собою, з променем, білка з білкою. Коли білка стрибає з дерева на дерево, то їй допомагає хвіст. Він служить кермом і парашутом.

Іноді у білчиних запасах буває до 3 кг горіхів.
Ведмідь любить поласувати мурахами. Розриє мурашник, покладе туди лапу, мурахи налізуть на лапу, він їх і злиже.

Білка запасається на зиму

Г. Скребицький В. Чапліна

Настала для білочки найклопітніша пора: треба свою хатку до зими готувати, утепляти. З ранку до вечора білочка клопоче: суху траву, мох збирає, усі щілини в гнізді затуляє. І їжу також треба запасти на зиму. Знайде білка на кущі горішок, зірве й заховає десь у шпарці дерева. А то ще в дуплі цілу комірку влаштує — горіхів, жолудів туди назбирає. Білка й гриби на зиму припасає: стрибне на землю, знайде гриб, схопить його зубами й тягне на дерево. Там вона його в розвилку між гілками затисне. Гриб висохне, а як настане зима — білочка знайде його та з’їсть.

Чимало треба білці горіхів, жолудів та грибів запасти восени. Зате взимку вона не голодуватиме.

Завдання для роботи в групах.

1 група.