Тема уроку. Історичні джерела та їхні різновиди
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: розповідати про те, як історики дізнаються про минуле на основі писемних джерел; коментувати текст підручника під час читання і складати запитання до нього; пояснювати, що таке історичні джерела й які вони бувають; наводити приклади писемних джерел, з яких можна довідатися про давні часи; висловлювати судження щодо ролі архівів у збереженні пам’яті про минуле.
Обладнання: портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.
Тип уроку: комбінований урок
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Запишіть число та класна робота.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Сьогоднішній урок є продовженням подорожі у світ загадкової науки – історії. Ми довідаємось про те, як історики дізнаються про події сивої давнини. З’ясуємо, хто допомагає їм у цьому.
Тема уроку: «Історичні джерела та їхні різновиди»
Методом «Незакінчене речення» висловити, що ви очікуєте від уроку
Я хочу, щоб цей урок…
Я хочу пізнати більше про…
Я хочу на цьому уроці навчитись…
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Дидактична гра «Скринька знань»
Учні знімають з скриньки «листочки», на яких записані поняття «нумізматика», «історія», «археологія», «сфрагістика», «геральдика», «історична карта» та пояснюють значення слів
Дидактична гра «Чи правда, що…»
1. Перші історичні карти зявились у давнину? (так)
2. На історичні карті позначають напрямки воєнних походів? (так)
3. Землі, розміщені за горами Карпатами, називаються Запоріжжя? (ні, Закарпаття)
4. Умовні позначення, зображенні на карті, називають її легендою? (так)
5. Геральдика – наука, що досліджує герби? (так)
6. Назва «кімерійці» походить від фінікійського слова «камер»? (так)
7. Історія, це наука, що вивчає майбутнє людства? (ні, минуле)
8. Назва регіону Поділля походить від слов’янського слова «діл» – «пониззя, рівнина між горами»? (так)
Робота з хронологією:
Зняти папірець з «скриньки дат», визначити століття, до якого належить запропонована дата, і прикріпити на лінії часу (1271, 955, 2000, 2014, 1340, 2008, 1556)
І V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
Звідки історики отримують інформацію про події, які відбувались сотні, тисячі років тому?
Щоб історію писати, треба так багато знати
І літопис прочитати, що монах давно писав.
Документи повивчати, ті, що князь колись складав.
І послухати легенди, давні вірші і казки.
Сиві думи, що складались всім народом залюбки,
Роздивитись дивний посуд, і прикраси, і взуття.
Дивний одяг, що носили наші предки за життя.
Все зробив історик вправно, все читав і розглядав
І завзято та докладно нам історію писав.
Що ж йому допомогло? Історичне …(джерело)
V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
План уроку
1. Речові джерела.
2. Писемні джерела. Виникнення писемності
3. Усні джерела. Як працювати із джерелами
Речові джерела
Усі історичні джерела можна розділити на 3 групи.
Речові пам’ятки є найбільш численною групою джерел. Вони дають уявлення про всі періоди життя людства – від найдавніших часів до сьогодення (знаряддя праці, ремісничі вироби, предмети домашнього ужитку, посуд, одяг, прикраси, монети, зброя, залишки жител, архітектурні споруди, печатки тощо). Займаються археологи.
Писемні – також численна група джерел, яка дає багату інформацію (вони з’явилися значно пізніше порівняно з речовими, проте вони надають найбільш повну інформацію про минуле).— (давні написи на камені, металі, кераміці; тексти, надряпані від руки на стінах будівель, посуді; берестяні грамоти, рукописі на папірусі, пергаменті й папері, друкарські матеріали та ін.).
Усні пам’ятки — фольклорні (пам’ятники усної народної творчості, тобто пісні, казки, прислів’я, легенди, перекази) та лінгвістичні (географічні назви, особисті імена та ін.).
Бесіда
1. Звідки ж історики дізнаються про історичне минуле?
2. Про які групи історичних джерел ви дізналися?
Писемні джерела. Виникнення писемності
Писемність – це засіб передачі людської мови за допомогою знаків
Записати в зошит
З’єднати стрілочками слова та мови, якими вони написані.
Писемність англійська мова
Writing російська мова
Письменность китайська мова
写作 українська мова
Усі ці слова означають «писемність». Ви помітили, що кожен народ має власну писемність.
Існує окрема історична наука — палеографія, яка вивчає історію письма, зміни в написанні літер, матеріали та знаряддя для письма, способи оздоблення книжок. Слово «палеографія» грецького походження і складається з двох слів: «палео» - давній, «графо» - пишу.
Палеографія— наука, яка вивчає історію письма.
Учні записують визначення поняття в зошити.
Метод «Лекторій»
(під час розповіді вам необхідно записати в зошит матеріал для письма)
Писемність на Землі виникла близько 6000 років тому. На українських землях писемні джерела мають коротшу історію. Перші згадки мають вік у 3000 років. Поширення писемності на території України розпочалось лише після запровадження християнства. За цей час зібрано багато памяток, що розповідають про минуле. У багатьох народів світу були свої знаки, якими вони писали. Мали свій матеріал для письма.
Перше письмо – було малюнкове або ще називають піктографічним. За допомогою малюнка розповідали про важливі події: господарську діяльність, полювання, війни, тощо. Малюнки наносили на стіни печер, посуд, деревяні дощечки.
Згодом малюнки перетворилися на письмові символи, що не завжди були схожими на той предмет, який позначали. Так виникло ієрогліфічне письмо. Таке письмо використовували єгиптяни.
У Південній Америці стародавні інки винайшли оригінальну систему «запису» за допомогою вузликів. Для цього використовувалися шнурки із шерсті різного кольору. «Вузликове письмо» було поширене і в інших народів – в Стародавньому Китаї, Монголії. Але воно не знайшло свого продовження.
(повернемося уявно у Південну Америку і послухаємо індіанця)
Багато сотень років тому писали на глиняних дощечках - клинопис. Розмочували глину. Робили з неї невеликі пластини і на мокрій поверхні спеціальними паличками (очеретяними) видавлювали знаки. Потім ці таблички сушили на сонці або обпалювали на вогні. Це робило їх міцними. Ні дощ, ні спека не було для них страшні. Але вони могли розбитись. Клинопис став основою писемності давніх держав Близького Сходу.
У Давньому Китаї за твердий матеріал для письма використовували кістки тварин і черепашачі щитки. Також вони використовували шовк, але він був дуже дорогий, тому його використовували багаті люди.
Окремі народи користувалися дерев’яними дощечками. Їхню поверхню змащували воском, а потім видряпували букви металевою паличкою. Але такі аркуші було важко вберегти. Їх легко нищили сонце і вогонь.
Стародавні Єгиптяни писали на папірусі. Папірус – це рослина, яка росте лише у Єгипті, її висота від 2 до 6 метрів. Спочатку папірус косили , потім розрізали кожне стебло на довгі смужки і накладали їх краями одна на одну. Рубці сплющували дерев’яним молотком. Сік, що виділявся склеював смужки. Коли папірус був готовий, його скручували у сувій – згорток. Найдовший з відомих папірусів – 40,5м.
У Київські Русі тривалий час основним матеріалом для письма була березова кора – береста. На ній за допомогою дерев’яної палички видавлювали букви. Берестяні грамоти збереглись погано.
Із прийняттям християнства на Русі з’явились візантійські ченці, які принесли звичай писати на пергаменті. Пергамент виготовляли з телячих шкур і спочатку завозили в Україну з грецьких міст.. Згодом його навчились виготовляти і в нас. Книги з пергаменту коштували дуже дорого. За одну можна було купити великий будинок. Тисячі таких книг зберегли бібліотеки Київської Русі. Першу відому у Київській Русі бібліотеку заснував при Софіївському соборі князь Ярослав Мудрий у 1037 році.
Робота з історичним джерелом
Найавторитетнішими і найвідомішим джерелами з історії Київської Русі, які допомагають історикам відновити перебіг подій минулого є літописи.
(Називають так тому що події записували послідовно за роками «з літа в літо»)
Літопис(твори, у яких розповідається про історичні події за роками)
З«літа в літо» — з року в рік
В монастирських стінах
В чорній ризі чоловік
Описував події.
Все писав, що відбулось:
Про війну, про князя.
І писати довелось
Довго — не одразу.
Свідчення про всі події,
Що писалися колись,
З«літа в літо»,
наші вчені
Називають «літопис».
Першим літописом, що дійшов до нас є «Повість минулих літ» (Нестора Літописця) 1113р., у ньому розповідається про події від 860 до 1111 року.
Також нам відомий літопис Самійла Величка 1720р., який розповідає про добу козацтва, докладно про події в Україні з 1648 по 1700р.
Прочитати текст і дати відповіді на запитання
Повість минулих літ
«У рік 6562. Преставився великий князь руський… А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість
себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяслав, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ».
І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу…
Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту…»
Запитання
1. Чого навчає Ярослав Мудрий своїх синів?
2. Про що ми дізнались з історичного джерела?
Усні та інші джерела
Появі писемності передувала дописемна доба. У цей період існували лише усні перекази про минуле. Значною частиною усних джерел є фольклор – художня літературна і музична творча діяльність, яка засобами мови зберегла знання.
Розповісти про минуле можуть і етнографічні джерела – народні звичаї, обряди, традиції українців і інших народів.
Важливим джерелом інформації у 19 ст. стали фотографії та кіно, голосові записи. Вони є найбільш інформативними, але охоплюють лише незначний відрізок життя людства.
Історичне джерело не завжди є достовірним. Повну картину життя людей можна відтворити способом поєднання і порівняння інформації з різних джерел.
Робота з таблицею
Занести приклади історичних джерел до відповідної колонки таблиці «Види історичних джерел».
Пісні, малюнки, казки, зброя, уламки глечика, берестяні грамоти, написи на каменях, листи, монети, посуд
Види історичних джерел
Речові | Усні | Писемні |
Хронологічна задача
Літописець Нестор завершив роботу над літописом «Повість минулих літ» у 1113році. Скільки минуло років до створення козацького літопису Самійла Величка (1720р.)?
(1720-1113=607)
VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Вправа «Лото»
Скласти слова: палеографія, пергамент, писемність
Скласти фото іст. джерел
Вправа «Хвилинка»
Розкажіть протягом однієї хвилини, про що йшлося на сьогоднішньому уроці. Якщо ви зупинитеся або припуститеся помилки, слово перейде до іншого учня.
Релаксія
Аналізую, чи всі очікування від уроку виправдались
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідні параграфи підручника § 6. Створити історичний малюнок «Писемні джерела»