Конспект уроку "Основи побудови композиції у вишивці. " 6 клас

Урок 7-8

Тема:

Основи побудови композиції у вишивці. Орнамент. Види орнаменту. Рапорт. Композиція вишивки. Кольори у вишивці. Символічне значення кольору в українській вишивці. Поєднання в композиції вишивки візерунка, кольорової гами, технік вишивання, фактури матеріалу. Стилізація реальних форм, ескіз візерунка для вишивання. Збільшення і зменшення візерунка для вишивання.

Мета уроку:

Навчальна:

а) забезпечити засвоєння учнями основних видів орнаменту;

б) дати знання про рапорт на орнаменті, поєднання в композиції вишивки візерунка, кольорової гами, технік вишивання, фактури матеріалу;

в) забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці в організації робочого місця.

Виховна: сприяти вихованню зацікавленості до правильності створення композиції у вишивці .

Обладнання, матеріали та наочність: зошити, підручник, ПК, лекція вчителя (Додаток 1), інструкційна картка до практичної роботи (Додаток 2), картки для самостійної роботи (Додаток 3), міні-плакати (додаток 4)

Об’єкт праці: ескіз орнаменту.

Міжпредметні зв’язки: математика, креслення, архітектура.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Організаційний момент.

Перевірка наявності учнів; підготовленості їх до уроку; наявності робочого одягу.

Актуалізація опорних знань учнів.

У процесі бесіди з’ясовуються такі питання:

1. Що таке композиція?

2. Що називається рапортом візерунка?

3. Які бувають види орнаментів?

4. Які кольори називають ахроматичними?

5. Які кольори називають хроматичними?

6. Які кольори вважають теплими?

7. Які кольори вважають холодними?

6. Що таке стилізація?

Повідомлення теми уроку:

Основи проектної діяльності.

Лекція вчителя (Додаток 1),електронна презентація до теми уроку(Додаток 2), міні-плакати (Додаток 3)

Осмислення учнями вивченого матеріалу

Робота в робочих зошитах. Складання міні-конспекту з використанням вчительської лекції (Додаток 1) та підручника.
Виконання самостійних робіт з використанням карток (Додаток 3).

Формування вмінь та навичок учнів.

Практична робота

Аналіз завдань практичної роботи.
Організація безпечної праці на робочих місцях та санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання завдань практичної роботи.

а) правила безпечної роботи з колючими та ріжучими предметами;

б) правила безпечної праці під час виконання ручних робіт;

в) обов’язковий робочий одяг.

Самостійне виконання завдань практичної роботи за інструкційними картками. (Додаток 4)
Контроль вчителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів.
Самоконтроль та взаємоконтроль (обмін роботами та їх аналіз).
Підбиття підсумків практичної роботи:

а) демонстрація кращих робіт;

б) аналіз недоліків у результатах роботи та шляхи їх усунення;

в) оцінювання результатів практичної роботи.

Підсумок уроку.

Рефлексія «Мікрофон»

Що нового дізналися на уроці?
Де можна застосувати знання, які ви сьогодні отримали в повсякденному житті?
Чи справилися ви зі своїми завданнями?
Що найбільше сподобалося та запам’яталося на уроці?

Мотивація оцінок за урок, виставляння їх у журнал, щоденники.
Завдання додому: принести зошити, підручники, робочу форму.
Прибирання робочого місця.

Додаток 1

Лекція вчителя

Композиційні прийоми побудови орнаментів

Сьогодні вишивка розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції – естетичну, пізнавальну, комунікаційну. Це показовий вид мистецтва, який зберіг, доніс до нас і стверджує подальший розвиток орнаментальної графічної живописної культури народу.

У вишивці своєрідними засобами передається прагнення людини возвеличити те, що її оточує, чим вона живе. Це і рослинний світ, земля і небо, усе те прекрасне, що створене працею людини і передане у вишивці образною мовою узагальнення, знакування, що зберігається як вселюдська пам’ять про історію, землю, природу.

Художня якість вишивки великою мірою залежить від композиції вишитого виробу. Композиція – це творче поєднання різних елементів узору в єдине ціле та розташування їх на виробі. Ці елементи повинні бути однакові за змістом, кольором та формою. Композиції вишивки особливо властиві орнаментальність, ритмічність, рівновага, пропорційність її будови.

Композиція малюнка для залежить від призначення, форми оздоблюваного виробу, якості матеріалу. Не варто оздоблювати легкі тканини важкою, щільною вишивкою. Узор вишивки повинен відповідати характеру переплетення ниток і роду волокон тканини, а сама вишивка – художнім вимогам до даного виробу. Вона в жодному разі не повинна заважати його практичному призначенню і водночас має робити виріб гарним. Кожен виріб потребує свого особливого композиційного вирішення.

Компози́ція (лат. Compositio) — складання, зв'язування, складання, з'єднання.

Поняття про орнамент

Ще давня людина, яка жила в тісному зв’язку з природою, створювала нескладні знаки-символи. З часом окремі символи-мотиви поєднувались з іншими формами, утворюючи узори. Так виник орнамент – візерунки, побудовані на ритмічному повторенні й чергуванні окремих елементів узору або їх груп. Таке повторення елементів узору має назву рапорт орнаменту мал. 1..

Рапорт – повторення абсолютно однакових елементів або груп елементів

Орна́мент (від лат. ornamentum — прикраса) — візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів.

Види орнаментів

Орнаментальні мотиви українських вишивок сягають своїм корінням в історичну традицію, їх образи виросли на спостереженні за місцевими флорою та фауною. За мотивами для української вишивки найбільш характерними є такі орнаменти:

а) геометричний орнамент, який складається з геометричних елементів - кружалець, трикутників, ромбів, кривульок, ліній, хрестів мал.а;

б) рослинний орнамент, який складається зі спрощеного зображення рослинних елементів — квітів, листя, дерев мал.б ;

в) зооморфний орнамент, який поєднує зображення птахів, тварин тощо мал.в ;

г) антропоморфний орнамент, який складається зі спрощених зображень людей мал.г.

Досить часто в орнаменті геометричні форми поєднуються з мотивами природи. Всі частини орнаменту повинні бути пропорційними. Такі орнаменти називають рослинно-геометричними мал..

Іноді мотиви у візерунку не повторюються. Візерунок може будуватися на основі симетрії та асиметрії мал..

Орнаментом може бути прикрашена вся поверхня предмета (наприклад, килим) або його частина (край серветки, скатертини, середина чи кути наволочки), окремі орнаментальні мотиви можуть бути розкидані по поверхні виробу (скатертина).

Орнамент буває:

а) стрічковий — у вигляді прямої чи криволінійної орнаментальної смужки, що прикрашає середину виробу або обрамляє його;

б) сітчастий – вся поверхня виробу заповнена узором;

в) центральний, або розетковий – окремі елементи орнаменту вписані в квадрат, коло, ромб або багатокутник, розташований у центрі.

При створенні малюнка для вишивки художник робить замальовки з натури і потім впроваджує їх в орнамент і різні орнаментальні композиції. Приступаючи до виконання роботи, спочатку треба продумати його художнє рішення в цілому, визначити розташування візерунка на площині, окремих його частин, пропорції елементів, використання кольорової гами, тобто все, що входить у поняття композиції. Для вишивки рекомендується використовувати зразки народних візерунків і малюнки, створені художниками. Окремі частини малюнків можна комбінувати по-своєму, а ще цікавіше, спостерігаючи природу, самим вигадувати візерунки, їх розташування на поверхні виробу.

Розробка композиції вишивки.

Основними принципами створення композиції вишивки є:

1. Деталі орнаменту повинні відповідати один одному і основній темі вишивки.

2. Орнамент повинен відповідати площі тканини для вишивки, повністю або частково повторювати її контури.

3. Виріб має мати композиційний центр. Він розміщується в тій частині виробу, яка привертатиме найбільшу увагу.

4. Необхідно дотримуватись пропорційності – визначеного співвідношення різних елементів між собою і виробом в цілому.

5. Наявність симетрії між елементами.

6. Необхідно створювати ритм композиції – чергування однакових орнаментальних мотивів.

Композиція малюнка для вишивки повинна відповідати таким вимогам:

1. Композиція залежить від призначення і форми оздоблюваного виробу, якості матеріалу. Не можна оздоблювати легкі тканини важкою, щільною вишивкою.

2. Візерунок вишивки повинен відповідати характеру переплетення ниток і роду волокон тканини, а сама вишивка — художнім вимогам до даного виробу.

3. Вишивка не повинна заважати практичному призначенню виробу.

4. Слід також ураховувати, що кожний виріб потребує свого особливого композиційного рішення.

5. Для композиції вишивки особливо характерна орнаментальність.

Колір в українській народній вишивці

Вироби, оздоблені українською народною вишивкою, дуже різноманітні і гармонійні за поєднанням кольорів. Колір у народній вишивці має символічне значення. Традиційними в українській вишивці є червоний, чорний та білий кольори. Доволі часто зустрічається синій, зелений та жовтий, рідко фіолетовий, золотий.

Вважається, що червоний колір – це колір життя, сонця, здоров'я, крові. Тому він і переважає у народних вишивках. Чорний в противагу червоному нагадує про сум, але це і колір землі. Однозначного тлумачення символіки кольору в народній вишивці немає. Адже і святкові вироби часто вишивали в різних місцевостях чорними нитками.

Кожному народові, кожній місцевості властиві не тільки орнаментальні традиції, а й особливі кольорові поєднання. Колорит узору, тобто багатство та характер кольорових відтінків, об'єднаних в один основний тон, може бути візитною карткою всього регіону або окремого села.

Кольорове сполучення у вишивці

Загальне враження від композиції вишивки багато в чому залежить від кольорової гами ниток. Поєднання кольорів та їх відтінків відіграє дуже важливу роль у всіх видах народної творчості.

Колір - це визначальний засіб вишивки. Він виконує головну роль в створенні декоративного виробу. Трьома основними первинними кольорами є: червоний, жовтий, синій. Поєднуючи їх, отримують інші кольори, в тому числі і кольори веселки.

Гармонійне поєднання полягає у рівновазі теплих і холодних, світлих і темних відтінків. Щоб усі кольори були пов'язані між собою та з тлом виробу, необхідно засвоїти основні закони роботи з кольорами.

Всі кольори поєднані у кольоровий спектр.

Спектр – це безперервний ряд кольорів з плавним переходом від найсвітлішого до найтемнішого – червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

Ці кольори відокремлюються між собою гамою тонів. Спектр можна спостерігати в природі – це поєднання фарб у веселці, при проходженні променя сонця через краплю роси. мал;

Кольори діляться на дві групи:

а) хроматичні - хроматичний, тобто кольоровий, усі кольори спектра.

б) ахроматичні, або безбарвні - білий, чорний і всі відтінки сірого кольору.

Хроматичні кольори поділяють на теплі та холодні:

а) теплі кольори – це кольори, які передають відчуття тепла і сонця (червоний, оранжевий, жовтий);

б) холодні - зелений, блакитний, синій, фіолетовий;

У народному мистецтві широко відомі однобарвні узори, тобто монохромні (від грецького «монос» - один, єдиний), і поліхромні узори (від грецького «полі» - багато )мал..

Також існує поняття «контрастність» - це сполучення двох кольорів, з яких один світлий, а другий темний. Завжди красиві контрастні сполучення чорного з червоним мал., червоного із сірим, коричневого з рожевим тощо.

Оптимальна колористична побудова вишивок в основному залежить від врівноваження холодних і теплих кольорів та їх відтінків. Теплі кольори наближають елементи композиції до глядача, а холодні — віддаляють. Найбільшу здатність наближати має жовтий колір, віддаляти — синій. Однаковий узор може виглядати по-іншому і створювати нове враження, якщо змінити кольорову гаму. Орнамент в такому випадку може одержати яскраве чи бліде, радісне чи сумне звучання мал.

Щоб отримати найбільш відповідне поєднання кольорів у вишивці, необхідно знати приклади їх гармонійного поєднання. В таблиці наведено приклади гармонійного поєднання кольорів.

Таблиця. Гармонійне поєднання кольорів

Основний колір	Колір-компаньойн
червоний	чорний, жовтий, сірий, коричневий, бежевий, синій, білий
синій	сірий, блакитний, бежевий, коричневий, жовтий, червоний
жовтий	коричневий, чорний, бежевий, червоний, сірий, блакитний, синій, зелений
зелений	жовтий, сірий, чорний, коричневий, чорний
фіолетовий	бузковий, бежевий, рожевий, сірий, помаранчевий, чорний

Гармонійне поєднання усіх кольорів вишивки є обов'язковим.

Яке поєднання краще зробити, вирішує сама вишивальниця, враховуючи призначення вишитого виробу. Вибираючи кольори для вишивки слід брати до уваги колір фону та окремих частин рисунка. Вишиваючи одяг, потрібно враховувати його призначення. Майстерно виконана вишивка повинна складати враження співаючих кольорових узорів.

Поняття про стилізацію

У завдання вишивки не входить домагатися реалістичних зображень. Типовою рисою вишитого орнаменту є його стилізоване трактування.

Стилізація — це творча переробка форм реального світу з найбільшим художнім узагальненням. Для відтворення у вишивці краси й гармонії природних форм навколишнього середовища треба знати прийоми стилізації мал. Для стилізації спочатку виконують натуральні замальовки та етюди, в яких передаються найхарактерніші риси об'єкта зображення, а потім послідовно спрощують їх загальні природні образи, наближаючи до геометричних форм. Мал.А. Або стилізують декоративну форму в технічний малюнок Мал. Б.

Стилізуючи декоративну форму в технічний малюнок, слід приділяти особливу увагу узагальненню природних форм, виявленню їхніх конструкторських особливостей, тобто визначенню геометричної форми і правильному вибору техніки самої вишивки.

Додаток 2

Інструкційна картка до практичної роботи

Лабораторно-практична робота - Розробка композиції вишивки.

Матеріали: кольорові олівці, простий олівець, аркуш паперу, журнали з візерунками, вишиті вироби..

Послідовність виконання роботи

Переглянути журнали з візерунками.
Провести аналіз кольорової гами вишитих виробів.
Виконати ескіз візерунка.
Провести вправи на поєднання кольорів.
Підібрати кольори до відповідного ескізу.
Розфарбувати ескіз.

Додаток 3

Картки для самостійної роботи

Дайте відповідь на запитання: