Міністерство охорони здоров’я України

Новгород-Сіверське медичне училище






Науково-дослідницька робота

з соціальної медицини

на тему:


«Динаміка народжуваності ,

загальної смертності,

смертності дітей та немовлят

в Новгород-Сіверському районі

за 2014-2018 рр.»




Роботу виконала: 

Бебех Тетяна
студентка 4-БФ групи,
відділення Лікувальна справа



Керівник:

Каток Тетяна Іванівна





Новгород – Сіверський

2019р.



Науково-дослідницька робота на тему: « Динаміка народжуваності, загальної смертності, смертності дітей та немовлят в Новгород-Сіверському районі за 2014-2018 рр.»

Виконана: студенткою 4-БФ групи Новгород-Сіверського медичного училища Бебех Тетяною.

керівник: викладач соціальної медицини Каток Тетяна Іванівна.

Тези:

Науково-дослідницька робота присвячена вивченню та аналізу демографічних показників:

  • народжуваність,

  • загальна смертність,

  • дитяча та немовляча смертність

у Новгород-Сіверському районі за 2014-2018 роки.

Актуальність обраної теми роботи зумовлена потребою дослідити динаміку демографічних показників у Новгород-Сіверському районі за 2014-2018роки.

Мета роботи полягає у розрахунку показників народжуваності, смертності, дитячої смертності, природного приросту та аналізу їх

за 2014-2018 роки.

Дані одержані в статистичному кабінеті Новгород-Сіверської ЦРБ.

Відповідно до поставленої мети визначені такі завдання:

  • розрахувати за статистичними формулами демографічні показники

( народжуваність, загальна смертність, смертність немовлят та дітей);

  • розрахувати природний приріст( або збиток) населення;

  • проаналізувати дані розрахованих демографічних показників.

Структура роботи складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури.



ПЛАН

ВСТУП

1. Природний рух населення.

2. Народжуваність.

3. Смертність населення.

4. Смертність немовлят.

5. Причини природного збитку.

6. Висновок.

7. Список використаної літератури.


ВСТУП

Здоров’я людини залежить від багатьох факторів. Вважається, що приблизно на 50% здоров’я визначає спосіб життя – умови праці, звички, харчування, моральне і психологічне навантаження, матеріально-побутові умови, взаємовідносини в сім’ї тощо. На 20% здоров’я залежить від генотипу і на 20% – від стану природного середовища. І лише на 10% здоров’я обумовлене системою охорони здоров’я.

В останнє десятиріччя збільшилася кількість алергічних захворювань, гострих респіраторних вірусних інфекцій, захворювань на грип. Головна причина – забруднення атмосфери.

Негативний вплив факторів навколишнього середовища на організм людини може проявлятись у вигляді запалення, дистрофічних змін, алергічного стану, порушення у розвитку плоду і пошкодження спадкового апарату клітини. 70-80% усіх випадків раку викликані дією хімічних канцерогенів. Вже тепер близько 4% новонароджених відрізняється генетичними дефектами, які ведуть далі до виражених спадкових захворювань.




1.ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ


Природний рух характеризується показниками народжуваності, смертності, а також природного приросту. Ці показники визначають у відносному та абсолютному вираженні.

Абсолютні показники — це загальна кількість народжених або померлих; і відносні показники народжуваності, смертності та природного руху, які розраховуються на 1000 жителів у проміле, ‰.

Вони використовуються для порівняльного аналізу природного руху населення на територіях, населених пунктах.

Природний приріст — це перевищення народжуваності над смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він може бути додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від'ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення.

За повідомленням Державної служби статистики населення в Україні у 2018 році скоротилося на 200 тисяч людей. Цей показник на 208 тисяч нижчий, ніж за рік до цього, зберігаються проблеми з природним приростом населення: кількість померлих продовжує суттєво перевищувати кількість новонароджених. Наразі це співвідношення складає 100 померлих на 58 новонароджених.

Демографічні показники в Новгород - Сіверському районі

за 2014-2018 роки (на 1000 населення)

Назва показника

2014

2015

2016

2017

2018

Народжуваність

8,7

7,4

6,3

5,9

4,4

Загальна смертність

20,8

21,9

19,9

21,0

20,9

Природний приріст населення

- 12,1

-14,5

- 13,6

- 15,1

-16,5



Графічне зображення демографічних показників.

Аналізуючи демографічні показники по Новгород – Сіверському району Чернігівської області відмічаємо смертність більша від народжуваності, тобто природний приріст від’ємний. Так, загальна смертність на протязі останніх 5 років перевищувала народжуваність в 2,4 – 4,7 раз.

2.НАРОДЖУВАНІСТЬ

Взаємодіючи зі смертністю, народжуваність зумовлює неперервність процесу відтворення населення. Як демографічно-статистична категорія, народжуваність — це кількісний показник, що відображає загальне число новонароджених протягом певного періоду на конкретно визначеній території. Народжуваність разом із смертністю та міграцією визначають динаміку приросту населення регіону.

Визначення про «народжуваність» досить складне. Потрібно розрізняти такі поняття, живонародження та мертвонародження.

Живонародження за визначенням ВООЗ є повне вигнання чи витягнення продукту зачаття з організму матері незалежно від терміну вагітності, який після такого відокремлення дихає чи виявляє інші ознаки життя, такі як: серцебиття, пульсація пуповини чи відповідні рухи довільної мускулатури незалежно від того, перерізана пуповина чи ні, чи відшарувалась плацента. Кожен продукт такого народження вважається живонародженим.

Смерть плода (мертвонароджений плід) – є смерть продукту зачаття до його повного вигнання або вилучення з організму матері незалежно від тривалості вагітності: на це вказує той факт, що після такого відокремлення плід не дихає чи не виявляє будь-яких інших ознак життя, таких як: серцебиття, пульсація пуповини чи відповідні рухи довільної мускулатури.

Заява про реєстрацію народження дитини повинна бути подана до державного органу реєстрації актів громадського стану (ЗАГСу) не пізніше трьох місяців з дна народження дитини, а при народженні мертвої дитини – не пізніше трьох діб (ст. 164 Кодексу України про шлюб і сім’ю).

Реєстрація проводиться при пред’явленні довідки лікувального закладу про народження дитини – «Медичне свідоцтво про народження»

(ф. №103/о-95), яке видається під час виписки матері зі стаціонару всіма закладами охорони здоров’я, де приймають пологи. У випадках пологів вдома медичне свідоцтво про народження видає той заклад охорони здоров’я, медичний працівник якого (лікар, фельдшер, акушерка) приймали пологи.

Уразі народження без надання медичної допомоги факт і час народження повинні бути підтверджені підписами двох свідків, а також заповнення «Медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу» (ф. №103-1/о-96).

Народжуваність визначається за допомогою статистичних показників.

Загальний показник народжуваності визначається числом народжених живими у розрахунку на 1000 населення.

Загальний показник народжуваності

(частота народжуваності)

число народжених живими за рік


х 1000

середня чисельність населення

Народжуваність в Україні ділиться на три групи областей: східні та північні з найнижчими показниками сумарної народжуваності (1,1-1,2дитини), західні – з відносно високими показниками (1,3-1,6 дитини) та інші області – з показниками від 1,2 до 1,3дитини.

До територій з катастрофічно низьким рівнем народжуваності належать Донецька, Луганська, Харківська, Дніпропетровська, Сумська, Чернігівська та Запорізька області. У цих регіонах не забезпечується навіть половина рівня дітородної активності, необхідного для простого відтворення населення, тобто заміни чисельності покоління батьків тією самою чисельністю покоління дітей.

Рівні народжуваності поділяються за величиною:

1. Високі (більше ніж 25‰)

2. Середні (15-25‰)

3. Низькі (нижче ніж 15‰)

Тому підтвердження наш Н- Сіверський район, найнижчий коефіцієнт народжуваності зареєстрований в 2018р.-4,4‰.

Чинники, які впливають на народжуваність в районі:

  • Зниження життєвого рівня населення внаслідок соціально-економічної кризи і найперше – це війна з Росією;

  • Екологічні проблеми,що загострилися після Чорнобильскої катастрофи.

  • Зниження народжуваності відбувається за рахунок зростання рівня смертності;

  • Зміна вікової структури населення-переважають старші вікові групи;

  • Зростання доступу до контрацепції;

  • Високий рівень зайнятості і освіти серед жінок.

  • Відсутність перспектив достойного працевлаштування та придбання власного житла.




3.СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

Другим демографічним показником громадського здоров’я є смертність, яка характеризує здоров’я населення з точки зору поширення найбільш тяжких захворювань.

Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора – не пізніше п’яти. Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом « Лікарське свідоцтво про смерть» (ф. №106/о-95) або «Фельдшерська довідка про смерть» (ф. №106-1/о-95), рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі.

Загальний показник смертності характеризує частоту випадків смерті на 1000 населення, що проживає на конкретній території.

Загальний показник

смертності

число померлих за рік


х 1000

середня чисельність населення

Демографічні рівні смертності:

- низькі до 9‰;

- середні – 9 - 15‰;

- високі – вище 15‰.

Показники загальної смертності в Новгород - Сіверському районі високі і становлять більш ніж 20‰.

Смертність в Україні в 2 рази вища за смертність у розвинутих країнах світу. В Україні у вікових групах 30-45 років смертність чоловіків перевищує смертність жінок в 4 рази, що пов’язано з захворюванням цивілізації (нещасні випадки, хвороби органів дихання, злоякісні новоутворення).

Рівні смертності населення за окремими причинами різні. Основною причиною смертності є хвороби системи кровообігу, і частота цих захворювань зростає. У структурі загальної смертності в районі на цю групу припадає 79,4% (по Україні 60,3%) - серед хвороб в районі переважає гіпертонічна хвороба, кардіосклероз з гіпертонічною хворобою.

На другому місці в структурі смертності – злоякісні новоутворення. В районі вони складають 7,3% , по Україні - 13,5% від всіх померлих. Перше місце посідають злоякісні новоутворення дихальної системи, друге – рак глотки, третє – рак шлунку.

Загрозливими стають масштаби смертності від зовнішніх причин (третє місце в структурі смертності): нещасні випадки, отруєння і травми. В структурі смертності вони складають: в районі - 5,7% (суїциди, травми, ДТП), по Україні – 10%.

4. СМЕРТНІСТЬ НЕМОВЛЯТ( МАЛЮКОВА СМЕРТНІСТЬ)

Смертність немовлят один із вікових показників смертності. Він характеризує частоту смерті дітей на першому році життя. Цей показник називають « санітарним барометром» країни. Він надзвичайно чутливо реагує на зрушення в соціально-економічному та санітарному стані країни, медичному обслуговуванні, економічних умовах, способі життя різних верств населення.

Смертність немовлят (в абсолютних числах)

у Новгород-Сіверському районі за 2014-2018 роки.

Назва показника

2014р.

2015р.

2016р.

2017р.

2018р.

Смертність немовлят

у віці до 1року

2

1

2

1

2

Рання неонатальна смертність

протягом 7 днів життя

2

1

2

1

2

Неонатальна смертність протягом 1 місяця життя

-

-

-

-

-

Причини ранньої неонатальної смертності немовлят в районі:

  • вроджена вада розвитку головного мозку несумісна з життям;

  • тяжкі асфіксії в пологах;

  • морфофункціональна незрілість плода (недоношеність 3-го ступеню).

Основні групи чинників, що впливають

на формування рівня смертності немовлят





Вік і стать дитини

Характер вигодовування

Здоров′я батьків

Якість надання медичної допомоги.

Стан довкілля






Спосіб життя

Аборти в анамнезі

Акушерсько-гінекологічної

педіатричної





5.ПРИЧИНИ ПРИРОДНОГО ЗБИТКУ НАСЕЛЕННЯ.

Причинами цього є:

  1. Екологічна криза, що сталася через неправильну експлуатацію великої кількості «брудних» підприємств, а також радіаційне забруднення в результаті Чорнобильської катастрофи.

  2. Економічна криза – в наслідок закриття більшості підприємств і як результат відсутність роботи(безгрошів’я).

  3. Міграції в країни Європи на заробітки.

  4. Невелика кількість народжуваності.

Однією з причин відносно невисокої народжува­ності є те, що значна кіль­кість жінок фертильного (дітородного:15-49років) віку не одружена. Перш ніж одружуватися, жінка здобуває освіту, чільне місце в житті, тому шлюби переносять, народження дітей відсувається.

Негативний вплив на природний приріст насе­лення України має досить велика кількість абор­тів. Також велику роль відіграє застосування різноманітних ефективних і безпечних для здоров’я контрацептивних засобів.

На сьогодні середня тривалість життя в Україні становить 71 рік (66 років — чоловіки, 75 — жінки). За цим показником Україна займає 52 місце серед країн світу. Показник загальної смертності збільшився в усіх областях, особливо у сільськогосподарських, де у структурі населення частина осіб похилого віку вдвічі більша, ніж у містах. Така негативна тенденція зберігається і в районі.

Бідність населення. На сьогодні переважна більшість науковців визначає бідність як неможливість підтримувати спосіб життя, найпоширеніший у конкретному суспільстві в певний час. За матеріалами Державного комітету статистики України, свідчать про перевищення витрат над доходами в середньому в 3,5 рази. Отже, хоча витрати опосередковано характеризують фактичне споживання, але вони точніше визначають реальний рівень добробуту населення .

6.ВИСНОВОК

Демографічна ситуація в Новгород-Сіверському районі залишається складною та несприятливою.

У питаннях сімейної політики та народжуваності об’єктами безпосередньої уваги держави повинні бути молоді сім’ї та сім’ї з дітьми,

формування системи особистих і суспільних цінностей орієнтованих на створення сім’ї з двома дітьми.

У сфері поліпшення здоров’я, зниження смертності та підвищення тривалості життя населення необхідні заходи:

  • по підвищенню якості життя,

  • профілактиці шкідливих і небезпечних виробничих факторів,

  • у поліпшенні санітарно-епідемічної та екологічної ситуації,

  • реформування системи охорони здоров’я,

  • стимулюванні позитивних зрушень у поведінці та способі життя людей.




7.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Здоров’я населення та діяльність галузі охорони здоров’я України (статистично-аналітичний довідник) МОЗ України. – Київ, 2000. – 205 с.

2. Охорона здоров’я в Україні: проблеми та перспективи / Під ред. В.М. Пономаренка. – К., 2008. – 310 с.

3. Онищенко О.М., Ольховська Л.П. Фельдшерсько-акушерський пункт: організація та технологія надання медичної допомоги. – Учбово-методичний посібник. – Харків – ХДУ:ХМУ-1. – 2009. – 100 с.

4. Діяльність галузі охорони здоров’я за 2012 рік, завдання щодо подальшого її розвитку та покращення рівня здоров’я населення України. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2010. – 129 с.

5. Нагорна А.М., Слабкий Т.О. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Навчальний посібник для медичних училищ. – Донецьк: Лебідь, 2011. – 372 с.

6. І.С. Вардинець, В.С. Тарасюк, М.П. Семкін, Г.К. Козаков. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / За ред. проф. О.М. Голяченка. – Т.: Лілея. – 2010.

7. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / За ред. Ю.В. Вороненка. – Т.: Укрмедкнига. – 2010.