Тема уроку: Поняття та характеристика права

Мета уроку:

  • сформувати поняття «соціальні норми» та пояснити класифікацію їх видів, показати відмінність норм моралі від норм права; сформувати поняття «право», охарактеризувати ознаки права, ознайомити учнів з джерелами (формами) права, висвітлити підходи до поділу нормативно-правових актів на види, охарактеризувати ознаки закону та пояснити шляхи систематизації законодавства;

  • сформувати уміння аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, складати план-конспект, формулювати тези конспекту, користуватися юридичною термінологією, використовувати здобуті знання при розв’язанні правових ситуацій та задач, удосконалити навички застосовувати отримані знання на практиці;

  • виховувати пізнавальний інтерес до правознавства

Тип уроку: комбінований урок

Вид заняття: мультимедійний урок

Основні поняття: соціальні норми, мораль, право, функції права, джерела(форми) права, нормативні акти, підзаконні нормативно-правові акти, , правові звичаї, правові прецеденти, нормативний договір, систематизація законодавства.



Навчально-методичне забезпечення уроку:

1. Гавриш С.Б., Сутковий В.Л., Філіпенко Т.М. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза. Рівень стандарту, академічний рівень. – 2010.– 221с.

2. Гороль П.К.Мультимедійні засоби навчання на уроках основ правознавства : навч.-метод. посіб. / П. К. Гороль, Л. Л. Коношевський, І. Ю. Данілова. – В.: ФОП Корзун Д. Ю., 2011. – 128 с. : табл.

3. Кашкарьов Г.В. Методика викладання правознавства в школі в опорних схемах і таблицях. Ч. 2 / Г. В. Кашкарьов. – Х. : Основа, 2011. – 48 с. : карти.

4. Наровлянський О.Д. Правознавство: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. Навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 232 с.: іл..



ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вступна бесіда

  1. Пригадайте, що таке суспільство?

  2. Як називають відносини, що складаються між людьми у суспільстві?

  3. Як врегульовуються суспільні відносини?

  4. Як називають вид соціальних норм, що характеризуються ставленням людини до добра чи зла, правди чи неправди?

  5. Як у правознавстві пояснюють походження держави? Яким чином держава врегульовує суспільні відносини?

  6. Визначте зміст поняття «правова держава».



ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План лекції

  1. Соціальні норми: поняття та види.

  2. Поняття права: ознаки, функції, джерела (форми).

  3. Право і мораль.

  4. Нормативно-правові акти. Систематизація правових актів.





  1. СОЦІАЛЬНІ НОРМИ: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ



Формування поняття у ході пояснення з використанням структурних схем: «Соціальні норми та їх види»

Соціальні норми – це загальні правила поведінки людей у суспільстві, зумовлені обʼєктивними закономірностями, є результатом свідомої вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.




Завдання учням

  • Підготуйте відповідь на запитання

  • Які ознаки вирізняють норми права від інших соціальних норм?

  • Законспектувати визначення поняття

  • Скласти тезовий конспект

Пропонований варіант

Види соціальних норм:

А) від сфери суспільних відносин: політичні, економічні, естетичні, культурні та соціально–технічні норми;

Б) від способів встановлення та дотримання: норми права, норми моралі, релігійні норми, корпоративні, звичаї чи традиції.



  1. ПОНЯТТЯ ПРАВА: ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ, ДЖЕРЕЛА ( ФОРМИ).



Формування поняття у ході характеристики:

Норми права як особливий вид соціальних норм відрізняються від інших соціальних норм:

  1. взаємозвʼязком із державою

  2. напрямками впливу на суспільні відносини

  3. способами впливу на суспільні відносини

Право – це

1) у вузькому значенні – це сукупність норм права

2) у широкому значенні – це система загальнообовʼязкових, формально визначених, загальних правил поведінки, що встановлюються, гарантуються і охороняються державою та регулюють суспільні відносини між людьми.

Завдання учням

Законспектувати визначення поняття

Розгорнута характеристика

Праву притаманні ознаки, що характеризують його як специфічну систему регулювання суспільних відносин, зокрема, такі:

  1. встановлюється або санкціонується державою чи населенням; єдиний різновид норм, що розробляються та приймаються за певною процедурою;

  2. відповідність ідеалам справедливості і свободи означає втілення основних прав і свобод людини та громадянина, визнання в світовому співтоваристві, є мірою свободи і рівності людей, встановленою державою;

  3. нормативність – це формування типового правила та гарантія здійснення субʼєктивного права;

  4. формальна визначеність означає офіційне, санкціоноване державою, закріплення норм права в законах, інших нормативних актах;

  5. загальнообовʼязковий характер, тобто поширення норм на всіх учасників правовідносин, які є для них обовʼязковими;

  6. системність означає, що право – складне системне утворення, яке передбачає взаємозв’язок та взаємозалежність між його елементами, відсутність хоча б одного з елементів деформує його та має наслідком втрати ним властивості ефективного регулятора суспільних відносин і поведінки людей;

  7. забезпеченість можливістю державного примусу, як специфічна ознака тільки права, дозволяє чітко розмежовувати права і обовʼязки, тобто сферу особистої свободи та її межі;

  8. інтелектуально-вольовий характер права полягає в тому, що воно є формою відображення соціальних закономірностей і суспільних відносин та виявленням волі і свідомості людей.

Завдання учням

Підготуйте відповідь на запитання

  • Які ознаки має право?

  • В чому полягає суть ознаки загальнообовʼязковий характер?


Пояснення з використанням тематичної таблиці: «Функції права»

Крім ознак, поняття право, характеризується такою властивістю як функції права. Ознаки права – це його зовнішні властивості, тоді як функції права – це основні завдання, які виконує право, напрями його впливу на суспільні відносини, впорядкування їх стосовно цілей і завдань правового регулювання. Виділяють такі функції права:

Назва функції

Зміст

Загально-соціальні функції

Політична

регулювання відносин влади, відносин між соціальними групами і регулювання національних відносин;

Економічна

впливає на економічні відносини шляхом встановлення міри праці та міри споживання;

Інформаційна

інформує кожного субʼєкта правових відносин про субʼєктивні права та юридичні обовʼязки, які закладені в правових нормах;

Гуманістична

закріплює гуманні цивілізовані принципи регулювання суспільних відносин;

Виховна

виховує учасників правовідносин своїм змістом, воно впливає на свідомість особи, формуючи певний рівень правової культури;



Пізнавальна

полягає в тому, що особа вивчаючи право, яке є джерелом знань, набуває життєвого досвіду та отримує необхідні знання;

Орієнтаційна

особа, знаючи приписи правових норм, сама будує свою поведінку правомірним чином

Спеціально-юридичні функції

Регулятивна

спрямована на закріплення суспільних відносин, забезпечення або гальмування їх розвитку;

Правоохоронна

проявляється у встановленні правом норм, спрямованих на охорону суспільно значущих відносин у різних сферах життя.


Завдання учням

За поясненням вчителя скласти схему: «Функції права»






Стисла характеристика з використанням структурної схеми: «Форми (джерела) права», поданої у підруч. Правознавстово для 10кл. О.Наровлянського с.44

Крім ознак, функцій право ще має способи та форми вираження і закріплення правових норм, які називають джерелами(формами) права. До них належать:


Формування змісту понять, що складають поняття джерела (форми) права за допомогою пояснення

  • 1) Правовий звичай (санкціоноване державою звичаєве правило поведінки загального характеру, яке в результаті багаторазового повторення впродовж тривалого часу стало традицією)

  • 2) Правовий прецедент (письмове або усне рішення судового або адміністративного органу, якому надається державою формальна обовʼязковість, і воно стає нормою, еталоном, зразком при розгляді всіх подібних справ у майбутньому).

  • 3) Нормативний договір (правило поведінки загального характеру, що встановлюється за взаємною домовленістю кількох субʼєктів і забезпечується державою (наприклад, колективний договір)).

  • 4) Нормативно-правовий акт (письмовий документ компетентного субʼєкта права, у якому закріплюються правила поведінки загального характеру, що забезпечуються державою).

  • 5) Міжнародно-правовий акт (договір, що укладається між державами і визнається державами як обов’язковий у внутрішньому житті).



Завдання учням

Законспектувати визначення поняття

Скласти схему «Форми (джерела) права»



  1. ПРАВО І МОРАЛЬ



Пояснення з використанням порівняльної таблиці «Мораль і право: спільне й відмінне»

Право – це обумовлена природою людини і суспільства система регулювання суспільних відносин, що виражає свободу особистості, та якій притаманні нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість можливістю державного примусу.

Мораль – це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах.



Критерії для порівняння

Право

Мораль

Походження

Норми права встановлю­ються державою

Норми моралі склада­ються в суспільстві на основі уявлень про добро і зло, честь, совість, спра­ведливість

Обов'язковість

Обовʼязкові для всіх з часу набрання чинності.


Визначається ступенем усвідомлення членами суспільства.


Існування в історичному просторі

Соціально неоднорідне суспільству

Державне і недержавне суспільство

Межі регулювання

Регулює тільки найваж­ливіші суспільні відносини

Регулює міжособистісні стосунки та відносини, що не регулюються нормами права

Форма вираження

втілення в офіційних державних актах - законах, указах та інших нор­мативних документах

існують у свідомості людей

Ступінь деталізації

Виступають у вигляді де­талізованих правил пове­дінки, у яких закріплю­ються визначені права й обов'язки учасників пуб­лічних правовідносин

Мають вигляд узагальнених правил поведінки







ПРАВО

Спільні риси

МОРАЛЬ

є соціальними нормами

мають загальну рису нормативності

існують у реальній поведінці людини

є основним регулятором поведінки

виступають мірилом свободи індивіда

мають основним змістом права і обов'язки

базуються на справедливості, як найвищій цінності


Завдання учням

Законспектувати визначення поняття

Підготувати відповідь на запитання

  • Які життєві ситуації регулюються нормами права, а які норми моралі? Наведіть приклади.



  1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПРАВОВИХ АКТІВ.



Характеристика

Нормативно-правові акти поділяють на:

А) закони

Б) підзаконні нормативно-правові акти.

Закон – це нормативний акт:

  1. вищої юридичної сили,

  2. видається законодавчим органом

  3. регулює найважливіші суспільні відносини в державі.

На відміну від закону підзаконний нормативно-правовий акт – це нормативний акт, який:

  1. виданий на основі закону, відповідно до закону і

  2. спрямований на виконання закону шляхом конкретизації законодавчих приписів або встановлення первинних норм.

Завдання учням

Законспектувати визначення поняття







Розповідь з використанням структурної схеми «Система законодавства в Україні»

Серед величезної кількості нормативно-правових актів прийнято розрізняти закони та підзаконні нормативно - правові акти. Виділяють конституційні закони (в Україні такими є закони, що вносять зміни чи доповнення до Конституції) та звичайні, або поточні закони( в Україні їх приймає Верховна Рада). Вони повинні відповідати КУ і мають вищу юридичну силу щодо підзаконних актів).

Конституція України – це основний закон держави.

До підзаконних НПА належать загальні підзаконними акти (постанови Верховної Ради, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України); відомчі акти (акти міністерств та відомств); місцеві підзаконні акти (акти місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування ). Всі ці закони та підзаконні акти становлять систему законодавства країни.







Завдання учням

Скласти тезовий конспект

Пропонований варіант тез:

Нормативно-правові акти поділяються на:

1)закони( Конституція, конституційні закони, поточні (звичайні) закони).

2)Підзаконні нормативно-правові акти (Укази Президента, Постанови Верховної Ради, Постанови Кабінету Міністрів, накази міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади, постанови, рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування).



Розгорнута характеристика

Закон відрізняються від інших видів нормативно-правових актів за такими ознаками:

  • приймається лише законодавчим органом представницького характеру або населенням держави в порядку референдуму;

  • регулює найважливіші суспільні відносини, що зумовлює його високу ефективність;

  • має найвищу юридичну силу в системі нормативних актів країни, тому будь-який інший правовий акт приймається на основі, на виконання і відповідно до закону.

  • має загальний характер, тобто всі інші акти приймаються з метою конкретизації та деталізації законоположень

  • встановлює загальнообовʼязкові правила поведінки, має належну форму, породжує юридичні наслідки та гарантується державою.

  • стабільним нормативним актом, який у разі необхідності доповнюється, змінюється чи скасовується у певному порядку.

  • має відповідну структуру, тобто організацію змісту.

  • приймається в особливому порядку, який називається законодавчим процесом.

  • охороняється та гарантується державою, яка забезпечує необхідні умови для виконання законів і застосовує заходи примусового характеру до суб'єктів, які не виконують або порушують вимоги законів.

Завдання учням

Скласти тезовий конспект

Пропонований варіант

Основні ознаки закону:

  • приймається органом законодавчої влади;

  • ‬регулює найважливіші суспільні відносини;

  • ‬ має найвищу юридичну силу;

  • приймається в особливому порядку;

  • має відповідну структуру;

‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬‬

Пояснення з використанням структурної схеми: «Основні форми систематизації норм права»

Систематизація норм права – це впорядкування та вдосконалення нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості шляхом створен­ня єдиних нормативних актів та їх збірників. Систематизацію законодавства здійснюють такими основними способами:

  • інкорпорація – спосіб систематизації, при якому нормативні акти обʼєднують у збірник чи зібрання, розташовуючи їх за певними ознаками – датою прийняття, галузями права тощо;

  • кодифікація – процес зведення різних нормативно-прававових актів у єдиний, внутрішньо узгоджений та структурований акт шляхом переробки змісту;

  • консолідація – обʼєднання в єдиний нормативно правовий акт кількох актів, які регулюють певну сферу суспільних відносин без зміни їх змісту.

Завдання учням

Підготуйте відповідь на запитання

  • Якими способами здійснюють систематизацію законодавства?

  • Який з них є найскладнішим способом систематизації?

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ


Флеш опитування

  1. Назвіть термін, що означає правила поведінки, які встановлюються і забезпечуються об’єднаннями громадян.

  2. До якого виду соціальних норм належать норми права?

  3. Назвіть термін, що означає основні завдання, які виконує право, напрями впливу його на суспільні відносини.

  4. Які функції права належать до спеціально-юридичних?

  5. Що таке форми(джерела)права?

  6. Правовий прецедент відносять до джерел права?

  7. На які види поділяють нормативно-правові акти?

  8. До якого виду нормативно-правого акту належать поточні (звичайні) закони?

  9. До якого виду нормативно-правого акту належить Постанова ВРУ?

  10. Які існують основні форми систематизації законодавства?

  11. Систематизація законодавства за хронологічним чи алфавітним принципом – це

  12. Найскладнішим способом систематизації є….?


Колективна робота

Заповніть пропуски у схемі





ІV. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Узагальнююча розповідь

Отже, відносини між людьми регулюються різноманітними соціальними нормами. Особливими серед яких є норми права, що є загальними, формально визначеними правилами поведінки, які впорядковують найважливіші суспільні відносини, визначаються і підтримуються державою. Їх сукупність складає поняття право, що як система норм права вирізняється ознаками (нормативність, формальна визначеність, системність, загальнообов’язковий та інтелектуально-вольовий характер, санкціонованість і забезпеченість державою) і виконує певні функції (загально-соціальні (політична, економічна, інформаційна, виховна, гуманістична, пізнавальна, орієнтаційна) та спеціально-юридичні (регулятивна, правоохоронна)), знаходить своє вираження у таких формах (джерелах), як правовий звичай, правовий прецедент, нормативний договір, нормативно-правовий акт, міжнародно-правовий акт. Різні нормативно-правові акти у кожній державі складають законодавство з відповідною ієрархією, т.б. включає акти різної юридичної сили (закони України та підзаконні акти). Найвищу юридичну силу має Конституція України. Для впорядкування законодавства постійно провадиться його систематизація, яка має такі форми (інкорпорація, кодифікація, консолідація).



V. ПОДАЧА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ



  1. Опрацюйте §7 підручника С.Б. Гавриш Правознавство:Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів та виконайте наступні завдання:


Завдання №1.

Який нормативний акт не належить до підзаконних нормативно-правових актів?

А)Указ Президента України.

Б)Розпорядження голови місцевої державної адміністрації.

В)Постанова Кабінету Міністрів України.

Г)Декрет Кабінету Міністрів України.



Завдання №2

Розташуйте в порядку зменшення юридичної сили наведені нормативно-правові акти: рішення сільської ради, Конституція України, рішення Львівської облради, нормативний акт, прийнятий ВР Автономної республіки Крим, Указ Президента України,постанова Кабінету міністрів України.

Завдання № 3.

У наведених нижче ситуаціях визначте, який правовий акт діятиме:

А) Законом України «Про міліцію» передбачено підпорядкування місцевих органів внутрішніх справ вищим і призначення начальників місцевих управлінь внутрішніх справ міністром внутрішніх справ України. Верховна Рада Автономної Респуб ліки Крим прийняла нормативний акт, згідно з яким утворила окреме міністерство внутрішніх справ Криму і призначила міністра.


Б) Згідно із Законом України «Про освіту» кошти, що виділені школам з бюджету, не підлягають зменшенню в разі наявності додаткових джерел коштів (оренда, спонсорська допомога). Районна рада, посилаючись на фінансові труднощі, прийняла рішення про скорочення на 10% коштів, що виділяються школам, які здають приміщення в оренду.



  1. Скориставшись періодичними виданнями «Голос України» та «Урядовий кур’єр», знайдіть 2-3 закони і підзаконні акти, що прийняті останнім часом. Визначте, до яких галузей права належать їхні норми?