Тема: Національна вишивка – оберіг і символ України. Рушник вишиваний як долі стежина.

Мета: сприяти розвитку пізнавальних здібностей у дітей; формувати уявлення дітей про рушник, як оберіг людини та оселі, про традиційне житло та побут українців в минулому; дати знання про види рушників, їх призначення та використання; розширити знання дітей про назви рушників, їх призначення в побуті. Активізувати словник дітей назвами рушників: утирач, грайлики, росяночки. Розкрити багатство українських рушників, багатство їх кольорів, різноманітність орнаментів. Виховувати інтерес до українського народного мистецтва, шанобливе ставлення до оберегів українського дому, естетичні почуття позитивного ставлення до національних традицій, звичаїв, культури України.

Обладнання: вишиті рушники, прислів’я про рушники, презентація, відеоролик, аудіо запис, картки на дошку, роздатковий матеріал.

Тип уроку: УЗНЗ.

Хід уроку:

1. Організація класу до уроку.

1.1.Привітання – Загадка «Рідна Батьківщино!»

- На землі великій є одна країна: гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті  і скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісні співають, на бандурі грають і вірші складають

 про ліси і гори, і про синє море, про людей і квіти, то скажіть же діти,

що це за країна? — Наша славна Україна!

1.2. Представлення.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

3. Повідомлення теми і завдань уроку.

- Сьогодні ми з вами будемо говорити про Україну, національну вишивку, та про рушник.

- Як ви гадаєте, що таке Україна? Так, це наша Батьківщина, де ми з вами народилися.

- А ви знаєте, що наша мати Україна  має«золоту скриню», в яку скарби  збирає та свій край прославляє!

- Отож давайте дізнаємося що в тій скрині знаходиться.

4. Сприйняття і усвідомлення нового навчального матеріалу.

4.1. Розовідь вчителя про народні символи.

- Які народні символи України ви знаєте?

4.1.1. Верба.

«Без верби й калини – нема України».

Чому вона так називається, ви зрозумієте зараз.

Про вербу написано в народі немало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай – висаджувати вербу на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, – жили й річки».

Ось скільки цікавого пов’язано з вербою – символом України.

4.1.2. Калина.

2

Другою улюбленою рослиною українців є калина.

Здавна говорили:

«Посади калину – будеш мати долю щасливу».

– Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, пломеніють, як жар.

– А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною?

Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною.

От тому говорять так:

«Без верби і калини – нема України.»

-Ось, діти, ми і зібрали  з вами перші скарби України – вербу і калину, тож йдемо далі.

4.1.3. Рушник.

Сюди-туди голка,

Сюди-туди нитка.

Як рушник повішу,

Хата буде – квітка.

- Діти, що можна вишити голочкою і ниточкою?…(роздуми дітей)

– Багато символів має наша Україна: це й різноманітні вишиванки, й українські барвисті  костюми, й вишиті сорочки, й українські віночки.

Важливе місце в житті українського народу займає рушник.

4.1.4. Перегляд відео про рушник. (2 відео)

– Раніше не було жодної хати, де не вишивали жінки, бабусі, дівчата рушників. Вишиті рушники створювали затишок у хаті. У народі казали: «Хата без рушників, як родина буз дітей», «Рушник на кілочку, хата у віночку». Ним прикрашали стіни, вкривали хліб, витирали руки. Хліб – сіль на вишиваному рушнику – ознака гостинності українського народу. Без рушника не святкували ні народження дитини, ні весілля. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. А дочок навчали вишивати рушники ще з малечку.

– Рушники вважали оберегами, вони боронили хату від нещастя, злих сил. Кажуть в українській хаті, як у віночку, бо вона прикрашена вишитими рушниками.

4.2. Розповідь про кольори.

– Діти, де ви бачили рушники? Де і коли люди використовували і використовують рушники? (відповіді дітей)

– Якими кольорами вишиті рушники? (червоними, чорними) Червоний колір – колір любові, доброти, кохання, це колір червоної клини, яку дуже люблять і шанують в Україні, а чорний колір – це колір землі-годувальниці, колір багатства, статку.

3

– В кожен стежок, майстриня вкладала душу, серце. Червона смужка – бажала людині, щоб їй завжди світило сонце. Зелена – зустріч з добрими людьми. Коричнева – щаслива дорога. Жовта – бажали людині міцного здоров’я, світла, тепла. Синя – ясного неба.

4.3. Презентація «Рушник як символ України»

– Отже, де використовують рушник? (відповіді) Так, вірно, рушник супроводжує людей упродовж усього життя.

– А чи знаєте, любі діти, як створюється рушник?

– Щоб створити полотно для рушника, потрібно посіяти льон, виростити його, зібрати, далі обмолочують, прядуть нитки, ткуть полотно.

– А що ще розказати хоче нам рушничок? Де люди зберігали одяг, рушники? (в скрині)

– «Дерев’яна гарна скриня в хаті – справжня господиня»

4.3.1. Види рушників.

– Рушники бувають різні: побутові (для витирання обличчя, посуду).

Рушник, яким личко витираємо

Утирачем називаємо. (показ рушника)

– Рушник – стирач – для посуду і стола (показ).

- Колись у родині діти мали свої утирачі. Ось який веселий рушничок весь у квітках, між ними дрібні листочки барвінку, його вишивали бабусі для своїх онучок-дівчаток і називалися вони – росяночки (показ). А ці рушнички з дубовим листям, виноградом, називаються грайликами (показ), призначені вони для хлопчиків, щоб були сильні та сміливі.

– А ще у скрині є обрядові рушники: з хлібом сіллю на рушнику зустрічають гостей (показ); весільний рушник, коли люди одружуються, на ньому зображені пара голубів, виноград – це символи створення сім’ї, радості, краси, любові.

– Пасхальні рушнички, які використовують на Великоднє свято. Накривають кошик  з крашанками, писанками, Пасхою, рушничком таким та ідуть до церкви (показ).

- Покутник – для прикрашання образів. Вони ще називались божниками та були гордістю для родини.  Для них брали найтонше відбілене полотно, вишиті.

- На найдавніших вишивках є геометричні фігури – лінії, круги, ромби, які символізували сонце, зорі, землю, воду. Пізніше на рушниках вишивали рослини: калину, ромашку, мак, барвінок, колоски пшениці, а доповнювали рослинні орнаменти зображення птахів: голубів, лебедів, півнів.

- Довгий прямокутний шмат тканини означав дорогу, шлях, який веде людину. Рушники використовували в різних життєвих ситуаціях, є багато звичаїв, пов’язаних з ним.

- Від слова “рука” й пішла назва “рушник”

5. Узагальнення і систематизація знань учнів.

5.1. Творче завдання.

Пригадайте, які кольори використовують під час вишивання, що вони символізують. Розфарбуйте вишиванку.

5.2. Прослуховування пісні.

5.3. Прислів*я про рушник.

4

Рушник – як доля , на ньому люди вишивали своє життя.

Не лінуйся , дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати.

Хата без рушників, що родина без дітей.

Де сяє вишиття, там злагода і добре життя

Як не вміє дівка шити, вишивати, буде вік свій дівувати.

Рушник на кілочку-хата у віночку.

Хай стелиться вам доля рушниками.

6. Підсумок уроку.

6.1. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

- До нас на урок завітала ведуча шкільного телевізійного каналу 1+1 = 2-А. Весела, розумна, артистична та креативна дівчинка, вона дуже хоче запитати чому ви навчились?

Сьогодні на уроці я:

Дізнався ….

Навчився …

Запам’ятав …

Зробив …

Мені було цікаво ….