Довгий хвіст, короткі вуха.

А яка вона стрибуха!

По деревах стриб та стриб —

Ви догнать її могли б?

Ось затрималася трішки,

Понесла в зубах горішки

Й заховала у дуплі —

Там запаси немалі.

Працьовита, наче бджілка,

І дбайлива дуже... (білка).

Дмитро Солодкий

— Що ви знаєте про цю тваринку?

— Як білка готується до зими, прочитаємо в оповіданні Миколи Сингаївського «Осіння гра».

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Біографічна довідка

— Поет Микола Федорович Сингаївський народився у 1936 р. у с. Ша­трище на Житомирщині. Чудова природа, серед якої минуло його дитинство, відображена у віршах, які автор видав у першій збірці «Жива криничка», коли йому виповнилось 22 роки. Для дітей видав збірки «Метелик у портфелі», «Бо­соногий дощ», «Журавлине літо», «Перепілка щастя носить».

Йому належать слова відомої пісні «Чорнобривців насіяла мати».

2. Опрацювання оповідання М. Сингаївського «Осіння гра» (с. 10-11)

1) Виразне читання оповідання вчителем.

— Чи сподобалося вам оповідання? Що нового ви дізналися?

2) Словникова робота

Вправа на розширення поля читання

зве рху зни зу

від лига втя миш

кло поти хо ванки

зимі вля заві рюха

замо розки розва жається

— Які слова протилежні за значенням?

— Поясніть значення слова відлига. (Потепління взимку або ранньою весною, що викликає танення снігу і льоду.)

— Доберіть слова, близькі за значенням, до слів: клопоти (турботи); втямиш (зрозумієш, додумаєшся); завірюха (заметіль, завія, хуртовина, ме­телиця і т. д.); розважається (веселиться, грається).

• Фізкультхвилинка

3) Гра «Листочок».

Читання оповідання учнями. Читає той учень, на парту якого впав листочок.

— Чи сподобалися тобі білчині ігри?

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Коли у білки з'являється найбільше турбот? Чому?

— Прочитайте, що заготовляє на зиму ця тваринка. Як готує до зими своє дупло?

— Як змінюється зовнішній вигляд білки перед зимівлею? Чому вона змінює шубку?

— Які ігри полюбляють білки? З ким вони граються?

— Прочитайте рядки, що римуються.

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Підготовка до переказу за темою «Як білочка готується до зими» (робота в парах).

Переказ від 1-ї особи (з передачею маски білочки).

2. Фізкультхвилинка

3. Робота над деформованим текстом

— Прочитайте деформований текст.

— Що нового дізналися з тексту?

ліБка

Бікла — спрівжнай вітпоряний акротаб. Завдяик камтикіг нова когел зитьла оп деверах. риСпнот перестбуватири домагапоє говдий наспухтйи стіхв. ніВ жислуть момкер і рапатомшу.

(Білка — справжній повітряний акробат. Завдяки кігтикам вона легко лазить по деревах. Спритно перестрибувати допомагає довгий пухнастий хвіст. Він служить кермом і парашутом.)

VI. Підсумок уроку

— Про яку тваринку ми сьогодні читали?

— Що нового ви дізналися про білку?

— Як слід ставитися до тварин?

VII. Домашнє завдання

Переказувати текст (с. 10).

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 6

Дата: 12.09.2014

Тема. Урок позакласного читання. Осінь золотая тихо-ніжно ходить

Мета: вдосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; форму­вати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення учнів; виховувати любов до природи.

Міжпредметні зв’язки: навколишній світ.

Обладнання: ілюстрації, запис «Пори року» П. І. Чайковського.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

Сонце низько чи високо,

Посилає Землі уклін.

З ним приходять пори року

І приносять безліч змін.

― Які пори року ви знаєте?

― Сьогодні ми зазирнемо в чарівну пору року — осінь.

― Які твори про осінь ви прочитали самостійно?

― Яких авторів?

― Про що дізналися з них?

― Запросимо осінь до нас на урок.

ІІІ. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Декламування вірша ученицею

ЗОЛОТА ОСІНЬ

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі.

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі,

І від краю і до краю,

І від двору до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.

А. Малишко

2. Зустріч з Осінню та осінніми місяцями

Заходять Осінь і три місяці. Вересень — у брилі, Листопад — у капелюсі, Жовтень — у короні з листя.

Осінь

Добрий день, в добрий часі

Раді, діти, бачить вас!

Не сама до вас прийшла —

Я синочків привела.

А як звать моїх синочків,

Прошу вас я відгадати.

Перша загадка.

У південний край землі

Відлітають журавлі.

Знов лункий шкільний дзвінок

Нас покликав на урок.

Вересень

У серпанку павутини

Білі ниточки снуються.

Вже тумани по долині

У ранкову пору в’ються.

В лісі верес розкриває

Свої келишки бузкові.

І багрянець покриває

Пишні ґрона калинові.

І сади ще пахнуть літом,

В палісаднику жоржини

Розгорілись дивоцвітом

Осінь. Дякую, діти!

Другого синочка назву відгадайте.

Кличуть нас ліси, поля, сади

Позбирати осені плоди.

І з дерев спадає листя жовте.

То землею ходить місяць... (жовтень).

Жовтень

Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає.

Мов метелик, на долоні

З тихим шелестом сідає.

Пахне свіжістю й морозом,

Килим з листя осокорів,

А на річці верболози

Зустрічають ранні зорі

Звучить музика — осінні мотиви із альбому «Пори року» П. І. Чайковського.

О с і н ь. А тепер прошу відгадати назву мого останнього синочка.

Капле з неба, дахів, стріх

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів від листя сад.

Що за місяць?.. (Листопад).

Листопад

Зникли біленькі хмаринки,

Небо не синє, свинцеве.

Зрідка снуються сніжинки

В це переддення грудневе.

Хмарна не радує днина,

Вітер висвистує в кронах.

Лиш молода горобина

Світиться в ґронах червоних.

Учитель. То як господарюють брати-місяці з осінню на нашій україн­ській землі? Діти

Вересень місяць добре ґаздує,

Овоч смачненький дітям дарує.

А місяць жовтень мряку розвіє,

В лісах, в садочках лист пожовтіє.

А листопад — той жалю не має,

З дерев останнє листя зриває.

2. Кожне сільце має своє слівце.

Назвіть народні приказки про осінні місяці та прикрасьте кущ калини ке­тягами, щоб забуяв він, як після морозів лютих. Позмагаймося! (Діти нази­вають народні прикмети і прикрашають кущ калини кетягами.)

Вересень

― Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.

• Вересень каже: посієш жито на поспіх — воно вродить на посміх.

• Як вересніє, то й дощик сіє.

• Верещить вересень, що вже осінь.

Жовтень

• Жовтень — болотник, ні колеса, ні полоза не любить.

• Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

• Жовтень ходить по краю та й виганяє пташок з раю.

• У жовтні гріє ціп, а не піч.

Листопад

• Листопад зимі ворота одчиняє.

• Листопадовий день, як заячий хвіст.

• Листопад не лютий, проте запитає, чи одягнутий, чи взутий.

• У листопаді сонця, як в старої баби чепуріння.

4. Опрацювання тексту І. Прокопенка «Як берізка листя роздарувала»

а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання твору учнями.

• Якою змалював берізку автор?

• Кому вона роздавала листя?

• Назвіть дійових осіб оповідання.

б) Читання тексту за особами.

• Яка тема прочитаного твору?

• Чого вчить нас це оповідання?

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

Читання учнями віршів українських поетів про осінь, які вони підготували до уроку

V. Підсумок уроку

• Якій порі року присвячений наш урок?

• Чому осінь називають золотою?

• Якою ви уявляєте осінь?

VI. Домашнє завдання

• Наступний урок позакласного читання (26.09) проведемо за темою «Книги, га­зети, журнали читай — розуму набирай».

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 7

Дата: 16.09.2014

Тема. Ми кожну річку і горбок від лиха зберегти повинні. Ганна Черінь. «Чи ми з природою єдині». Василь Сухомлинський «Соромно перед соловейком»

Мета:

Обладнання: ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

2. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

V. Узагальнення і систематизація знань.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 8

Дата: 18.09.2014

Тема. Як же гарно, чудово, привітно, ніби в казці, в осінньому лісі. Олесь Донченко «Лісовою стежкою»

Мета:

Обладнання: ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

2. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

V. Узагальнення і систематизація знань.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 9

Дата: 19.09.2014

Тема. Як же гарно,чудово, привітно, ніби в казці, в осінньому лісі. Олесь Донченко «Лісовою стежкою»

Мета:

Обладнання: ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

2. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

V. Узагальнення і систематизація знань.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 10

Дата: 23.09.2014

Тема. Образи природних явищ. «Листопад — ворота зими» (за Алевтиною Волковою) (с. 15-16)

Мета: формувати вміння працювати над текстом, вникати у його зміст; розвивати в учнів допитливість, вміння порівнювати, робити висновки; виховувати любов до природи.

Обладнання: ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Запам'ятайте за вчителем!

БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА

Був собі журавель

Та журавочка,

Наносили сінця

Повні ясельця.

• Послухайте і доскажіть!

Да-да-да — стоїть у глечику... (вода).

Ди-ди-ди — дай напитися... (води).

Жа-жа-жа — ми знайшли... (вужа).

Жи-жи-жи — ти мені... (допоможи).

2. Перевірка домашнього завдання

1-й ряд — зачитує опис Улянки;

2-й ряд — стисло переказує другу частину;

3-й ряд — докладно переказує третю частину.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Яка зараз пора року?

— Назвіть осінні місяці. Спробуйте пояснити їх назви.

— Сьогодні ми більше дізнаємося про останній місяць осені, ознайомив­шись з оповіданням «Листопад — ворота зими» за Алевтиною Волковою.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Читання оповідання вчителем

— Чи сподобалось вам оповідання? Що цікавого дізналися?

2. Словникова робота

• Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем згори вниз і знизу вгору.

Дощу яскраві

сніжок зимових

вулиці останнє

калюжах веселих

принадність таємнича

— Що спільного в словах першого стовпчика? (Це іменники.)

— Що спільного в словах другого стовпчика? (Це прикметники.)

— Прочитайте слова з м'якими приголосними звуками.

— Які букви позначають м'якість цих звуків?

— Доберіть синоніми до слів яскраві, веселих; антонім до слова останнє; споріднені слова до слова сніжок.

3. Фізкультхвилинка

4. Повторне читання оповідання учнями напівголосно. Гра «Бджілки»

— Читаючи, поміркуйте, чому листопад найчастіше сумний?

5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Які зміни відбуваються в природі у листопаді? Розкажіть.

— Знайдіть речення зі словом листопад.

— Поясніть, чому саме так сказано про цей місяць.

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Попрацюйте разом!

― Зверніть увагу на виділені вислови. Які образи вони створюють?

2. Гра «Розвідники»

― Скільки абзаців у тексті? (5)

― Знайдіть і прочитайте абзац, який складається з одного речення.

― Знайдіть і прочитайте найдовший абзац.

3. Гра «Хто швидше?»

Знайдіть і прочитайте речення, в яких ужиті слова, що на картках -блискавках.

Слова: причаїлася, лічила, стеляться, принадність.

4. Фізкультхвилинка

5. Гра «Небо і земля»

Після команди вчителя «Земля» учні починають читати, слідкуючи не пальчиком, а очима. Коли звучить команда «Небо», діти припиняють читати, очі піднімають угору. За командою «Земля» діти повинні продовжити читати з того місця, де зупинились. І так — кілька разів протягом читання всього тексту.

6. Гра «Чи є в оповіданні таке речення?»

Учитель читає речення. Учні відшукують його в тексті.

• Стало тихо в полях і лісах. (Ні)

• Вітер, сильно дмухаючи на хмари, зібрав їх до купи, і вони надовго за­крили сонечко. (Так)

• Нерідко буває, що й сніг засипле землю. (Ні)

• Прогляне сонечко — воно й розтане. (Так)

VI. Підсумок уроку

Гра «Продовж речення»

• Сьогодні на уроці я дізнався...

• Найбільш мене зацікавило...

• Я запам'ятав...

VII. Домашнє завдання

Будь дослідником!

Знайдіть прислів'я про листопад, народні прикмети, пов'язані із цим місяцем.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 11

Дата: 25.09.2014

Тема. Підсумковий урок за розділом «Цікава книга природи» (с. 17)

Мета: узагальнити знання учнів за прочитаним розділом, удосконалювати навички сві­домого виразного читання; розвивати творчі здібності учнів, уміння узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до природи.

Обладнання: ілюстрації, картки із тестами.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

• Мовленнєва розминка

• Робота над скоромовкою

Зайчик нахвалявся,

Що хоробрим вдався.

А вибігло мишенятко —

Під пеньок сховався.

• Гра «Знайди букву»

— Прочитайте речення зі словами, у яких «загубилася» буква. Знайдіть її та перечитайте швидше, ніж першого разу.

Я вночі забравсь на гілку

І побачив в небі дірку (зірку).

Ми з братом у будь-яку погоду

Пиляєм палкою (пилкою) колоду.

Рік (рак) пішов гуляти в сад,

Не дійшов, бо повз назад.

Я нагострив козу (косу) нову

І заходивсь косить траву.

З неба падав білий сніг,

Він засипав наш пиріг (поріг).

Лисичка знає назубок

Смачненьку казку «Колосок» («Колобок»).

• Перевірка домашнього завдання

• Конкурс «Хто більше?»

Учні зачитують прислів'я, приказки, народні прикмети, дібрані про листопад.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Який розділ ми вивчаємо?

— Про що читаємо у творах цього розділу?

— Сьогодні ми підіб'ємо підсумки роботи за розділом «Цікава книга природи ».

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

1. Гра «Чи уважний ти читач?»

• Тестування

1. Восени білки граються:

а) у квача; б) у хованки; в) у футбол.

2. Головна героїня оповідання «Лісовою стежкою» Олеся Донченка:

а) Улянка; б) Оленка; в) Марійка.

3. Діти знайшли журавлика:

а) у лісі; б) у полі; в) біля річки.

4. «Соромно перед соловейком» — це слова:

а) Ліди; б) О лі; в) Улянки.

5. Із вітром закрутилися у танці:

а) жоржини; б) берези; в) листочки.

6. Чорногуз пакував чемодан, відлітаючи:

а) в Африку; б) в Індію; в) в Єгипет.

2. Фізкультхвилинка

3. Перевір свої досягнення

— Назви прочитаний розділ...

— З яких творів ці рядки:

• «Вітер взяв сопілку в руки...»

• «Ой який же ти став тепер, мій лісе-брате!»

― Хто їх автори?

— У якому оповіданні дійові особи — дві дівчинки?

― Як звуть цих персо­нажів?

― Хто автор твору?

— З ким розмовляла Улянка?

а) Зі струмком;

б) з берізками;

в) з кленом.

4. Вправа «Мікрофон». Поясніть...

— Чого навчає книга природи?

— Поясніть зміст назви вірша Ліни Костенко «Вже брами літа замикає осінь».

— З яким почуттям письменник Олесь Донченко описує героїню опові­дання «Лісовою стежкою»?

— Як ви розумієте вислів: осінь погубила у небі журавлині ключі?

5. Фізкультхвилинка

6. Робота в групах

— Знайдіть у змісті підручника розділ «Цікава книга природи».

— Знайдіть у розділі вірші, прочитайте їхні назви, прізвища авторів.

— Знайдіть у розділі оповідання, прочитайте їхні назви, прізвища авторів.

— У якому з цих оповідань є опис стану природи, а в якому — зовнішності персонажа: «Лісовою стежкою», «Листопад — ворота зими»?

— Чим схожі і чим відрізняються вірші «Вже брами літа замикає осінь» Ліни Костенко та «Осінні танці» Катерини Перелісної?

7. Гра «Вислови свої почуття»

— Чи цікаво вам читати книгу природи?

— Якими сторінками ви хотіли б її доповнити?

— Продовжіть думку: «Не злічити сторінок книги природи тому, що...».

— Які явища природи у вас викликають сум, а які — радість?

V. Підсумок уроку

— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?

— Які нові знання здобули?

— Який висновок для себе зробили?

VI. Домашнє завдання

Відповідати на запитання за змістом розділу (с. 17).

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 12

Дата: 26.09.2014

Тема. Урок позакласного читання. Книги, газети, журнали читай — розуму набирай

Мета: розширити знання учнів про бібліотеку; ознайомити з періодичними виданнями газет і журналів та правилами користування бібліотечними фондами; розкрити зна­чення окремих бібліотечно-бібліографічних понять; розвивати читацькі навички; виховувати бажання черпати нові знання з книг, газет, журналів.

Обладнання: книги, газети, журнали.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

— Звідки люди черпають нові знання? (З книжок, газет, журналів, пе­редач телебачення, радіо, Інтернету.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— У статті 53 Конституції України записано: «Кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність освіти...». Щоб здобути певну освіту, потрібні помічники.

Сьогодні на уроці ми помандруємо в цікаву країну книг, журналів та газет, які є першими помічниками при здобутті знань. Переглянемо деякі періодичні видання, дізнаємося, що в них друкують.

— Що ви очікуєте від нашого уроку? Про що хотіли б дізнатися?

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Робота з книгами

• Розповідь про книги

— Хороша книга — це ковток води для спраглого, це друг і порадник. З її героями можна помандрувати у різні кінці світу, побувати у минулому та майбутньому. Можна навчитися розрізняти добро, зло, можна запобігти по­милкам, а можна й просто насолоджуватися словом.

Іван Франко писав:

Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить.

Книг на світі є дуже багато. Вони відрізняються одна від одної за змістом, розміром, оформленням. Книга розмовляє з людьми різного віку, різних про­фесій. Вона стає другом і порадником у житті кожної людини на все життя. Для читання слід обирати найкращі, найцікавіші і найпотрібніші книги. До­поможе вам у цьому сама книжка. Перше знайомство з книгою починається з обкладинки. У дитячих книгах її роблять барвистою, привабливою. Наступна сторінка називається титульною. Вона розповість вам про те, хто написав книгу, коли і де її видано. На наступній сторінці є анотація — стислий переказ змісту книжки і вказівка: для кого призначена книжка. А в кінці кожної книги є перелік змісту, де вказано сторінки кожної окремої теми, назва творів.

Учні розглядають будь-який підручник, відшукують анотацію, зміст, роз­глядають титульну сторінку.

• Бесіда

— Чи подобається вам читати книги?

— Які книжки ви любите читати?

— Які книжки є у вас удома?

— Як же з'явилася книга?

— Де можна найбільше побачити книг?

• Бібліотека — книгосховище

— Книги навчилися виготовляти дуже давно. Багато книг постійно «жи­вуть» у бібліотеках. З грецької слово бібліотека перекладається як книгосхо­вище. Першу бібліотеку створив Ярослав Мудрий за часів Київської Русі. Тоді книгою не кожен міг користуватися. Але ті часи минули, і зараз до ваших по­слуг є багато бібліотек. У нашій країні найбільшою є Державна бібліотека України для дітей, вона розташована у місті Києві.

• Фізкультхвилинка

• Творче завдання. Робота в парах

— Розгляньте підручник «Літературне читання для 3-го класу», поставити запитання одне одному стосовно будови книги. (Як називається «одяг» книги? Яку сторінку називають титульною? Що міститься в анотації? Де знахо­диться перелік змісту?)

• Робота над прислів'ями

— Люди здавна шанобливо ставилися до книг. Тому й склали чимало прислів'їв та приказок про їх значення в житті людини.

Поєднайте прислів'я та прочитайте їх. (Прислів'я написані на дошці.)

Золото добувають із землі, мудрість — у книзі.

Глибина у морі, як на світі жить.

Книга вчить, а знання з книги.

2. Робота з газетами

• Ознайомлення з дитячими газетами

— Погляньте на нашу виставку книг, газет та журналів. Які газети ви тут бачите? А що ж таке газета?

— Так, це періодичне видання, де поряд із офіційними новинами, нови­нами дня, розміщені цікаві розповіді, повчальний матеріал та багато іншого.

• Будова газети

— Газету друкують на тонкому папері. Вона може складатися з 4 і більше сторінок. Як правило, на першій сторінці міститься назва газети, відомості про те, якій організації вона належить та номер випуску. Газета — періодичне видання, яке виходить декілька разів на тиждень, деякі — тільки один раз. На перших сторінках друкують офіційні новини держави, далі — новини дня. Потім розміщено матеріал відповідно до тематики газети. На останній сторінці внизу подано відомості: хто засновник газети, коли вона виходить і з якого часу, адреса редакції, кількість примірників.

• Розглядання дитячих газет

Учні гортають газети, ознайомлюються з публікаціями.

1. Робота з журналами

• Ознайомлення з дитячими журналами

— Назвіть журнали, які є на виставці. Які з них ви читали?

— На партах у вас лежать дитячі журнали. Чим вони відрізняються від книг і газет?

— Так, у журналів тонка титульна сторінка, він різнокольоровий з ба­гатьма малюнками.

— Подивіться, що знаходиться на титульній сторінці. Де розміщений зміст журналу? Де розміщена адреса редакції та обсяг тиражу? Що там ще за­писано?

— Які журнали ви передплачуєте чи купуєте? Які журнали брали в біб­ліотеці?

• Розглядання дитячих журналів.

— Зазвичай більшою частиною журналів і газет можна користуватися в чи­тальній залі, адже вони знаходяться в бібліотеці в одному примірнику.

• Колективне складання каталожної картки.

Автор, назва твору, назва журналу, рік видання, номер сторінки.

— Чи знаєте ви, в який строк книгу слід повернути в бібліотеку? Вибрані для читання книги слід повертати в бібліотеку в охайному вигляді, не пізніше, ніж за два тижні.

4. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Читання публікацій з газет і журналів

Діти отримують завдання відшукати певний матеріал. Читають його. Від­повідають, про що дізналися. До яких публікацій можна віднести дане повідо­млення? Деякі повідомлення зачитують уголос.

VI. Підсумок уроку

— Діти, чи сподобався вам урок?

— Що нового ви дізналися про книги?

— Де вони зберігаються?

— А чим журнали відрізняються від книг?

— Чому газети та журнали ми називаємо періодичною пресою?

— Для чого потрібно читати газети, журнали та книги?

— Так, щоб краще знати свою мову. Якщо ви будете гарними читачами, то вони відкриють для вас скарби знань, умінь, доброти, радості.

— Чи отримали ви відповіді на свої запитання, поставлені на початку уроку?

VII. Домашнє завдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Мої перші енциклопедії».

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 13

Дата: 30.09.2014

Тема. Вступ до розділу «Від слова — до книги». Мови нема без народу, і народу без мови нема. «Наша мова» (за Аллою Коваль) (с. 19 – 20)

Мета: почати ознайомлення учнів з новою темою; учитися орієнтуватися в ній; озна­йомити з поняттям «науково-популярна література»; вдосконалювати навички сві­домого виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів; розширювати світогляд; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Гра «Скороти речення»

— Скоротіть речення до 4-х, 3-х, 2-х слів.

Нарешті настала золота красуня-осінь.

Нарешті настала золота осінь.

Настала золота осінь.

Настала осінь.

• Робота над скоромовкою

Я — малесенька Марина —

Посадила кущ калини.

Я росту і він росте —

Хто кого переросте?

• Гра «Літеру вставляй — слово читай»

— У поданих словах замість рисок уявляйте букву о і читайте. Першого разу читайте повільно, другого — швидше, третього — дуже швидко.

Д-бр- г-л-д

с-р-м г-р-х

м-р-з к-л-

к-мп-т з-л-т-

ж-вт-к л-т-

к-л-с-к п-р-ш-к

2. Перевірка домашнього завдання

Гра «Дуель». Робота в групах

Групи ставлять запитання одна одній за змістом опрацьованого розділу «Цікава книга природи».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ «Від слова — до книги». У цьому розділі ти прочитаєш вірші та оповідання про те, як виникла і розви­валася наша мова, як створювалися книжки, як потрібно їх читати і берегти.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Вступне слово вчителя

— Діти, ми не завжди уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, не за­вжди його помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадалися, що я маю на увазі?

— Це наша рідна мова.

Слово, мова, книги... Без них не можна уявити нашого життя. Вони несуть світло знань, дають людям можливість почути і зрозуміти одне одного.

Хоча слово, мова, книга з'явилися у різні часи, вони міцно пов'язані між собою. Без слова немає людської мови, а без мови — книги.

2. Опрацюванні тексту «Мова — дивний скарб» (с. 19)

Виразне читання тексту вчителем

— Чи завжди українська мова була такою, як зараз?

— Захопливі розповіді про те, як виникла мова, як приходять до нас нові слова, хто їх придумує, як вони мандрують світом, створила відома вчена-мовознавець Алла Петрівна Коваль.

— Сьогодні ми прочитаємо один з її творів.

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання тексту «Наша мова» за Аллою Коваль (с. 19-22)

• Робота над першою частиною твору. Гра «Рибки».

а) Самостійне мовчазне читання першої частини учнями.

— Якою була б земля без мови?

б) Словникова робота.

Довідкове бюро

Диктор — працівник радіо або телебачення, який читає текст перед мікро­фоном.

Безпосередньо — прямо.

Геніальний — тут: надзвичайний, неперевершений.

Пращури — далекі предки, родоначальники.

Скоцюрбилась — зігнулась, стала дуже зігнутою, скривленою.

в) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».

— Що звучить навколо нас зранку й до вечора?

— Якими були наші пращури?

— Яке геніальне відкриття вони зробили?

— Який заголовок можна дібрати до першої частини тексту?

• Робота над другою частиною тексту.

а) Самостійне мовчазне читання другої частини учнями.

б) Відповіді на запитання з елементами вибіркового читання.

— Що допомогло людям порозумітися між собою?

— Яку роботу виконували первісні люди?

— Як мова допомогла передати досвід наступним поколінням?

— Якою була мова первісних людей?

— Чим вона супроводжувалася?

— Чому винайдення мови докорінно змінило життя людей?

— Доберіть заголовок до цієї частини.

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Гра Знайди і дочитай»

2. Фізкультхвилинка

3. Гра ««Прочитайте речення про ...»

VI. Підсумок уроку

— Чим запам'ятався вам сьогоднішній урок?

— Що нового ви на ньому дізналися?

— Що вас найбільше вразило?

VII. Домашнє завдання

Читати текст, с. 19-20.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 14

Дата: 02.10.2014

Тема. Мови нема без народу, і народу без мови нема. «Наша мова» (за Аллою Коваль) (с. 21 – 22)

Мета: продовжити зна­йомити з поняттям «науково-популярна література»; вдосконалювати навички сві­домого виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів; розширювати світогляд; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Гра «Скороти речення»

— Скоротіть речення до 5-ти, 4-х, 3-х, 2-х слів.

Наталя читає маленькій сестричці цікаву книжку.

Наталя читає маленькій сестричці книжку.

Наталя читає сестричці книжку.

Наталя читає книжку.

Наталя читає.

• Робота над скоромовкою

На городі в нас картопля,

Кавуни і кабачки.

Є калина, є капуста,

Є червоні бурячки.

• Гра «Літеру вставляй — слово читай»

— У поданих словах замість рисок уявляйте букву о і читайте. Першого разу читайте повільно, другого — швидше, третього — дуже швидко.

м-з-к с-р-к

г-л-с в-г-нь

м-л-к- в-л-кн-

б-л-т- п-т-п

м-л-т-к з-л-т-

б-р-шн- п-в-р-т

2. Перевірка домашнього завдання

• Виразне читання І – ІІ частин.

• Відповіді на запитання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Робота над третьою частиною тексту.

• Читання тексту «луною» за вчителем

— Про яку важливу подію у житті людства ми прочитали?

— Якою була школа в давнину?

— Що доводилось робити учням? Що полегшило їм навчання?

— Який заголовок можна дібрати до цієї частини?

2. Робота над четвертою частиною твору.

• Слухання четвертої частини. Перевірка первинного сприймання.

— Як називається наше письмо?

• Словникова робота.

• Довідкове бюро

Беручкий — дуже працьовитий.

Відшліфувати — удосконалювати, ретельно виправляючи різні огріхи.

• Читання пірамідок слів «буксиром» за вчителем

Шлях зусиль видавці

беручкий довжелезний запозичили

слов'янське пригнобленого фінікійці

відшліфував високорозвинених удосконалювалася

— Прочитайте синоніми до слова путь, працьовитий.

— Знайдіть і прочитайте слова з наголосом на третьому складі.

Фізкультхвилинка

• Повторне читання четвертої частини учнями. .

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Який народ поклав початок створенню слов'янського письма?

— Коли прийшла слов'янська азбука на українські землі?

— Скільки мов на землі?

— Скільки людей розмовляє українською мовою?

— Хто працював над її вдосконаленням?

— Прочитайте останній абзац. Яку пораду дає нам автор?

— Доберіть заголовок до четвертої частини тексту.

2. Фізкультхвилинка

3. Відтворення змісту прочитаного

І частина

— Що звучить навколо нас?

— Якою стане земля без мови?

— Яке геніальне відкриття зробили люди?

— Про що ви дізналися з цієї частини оповідання?

ІІ частина

— Як допомагала мова людям?

— Якою була мова первісних людей?

— Чому мова первісних людей була бідною?

ІІІ частина

— Яка подія сталася?

— Що полегшило навчання?

VІ частина

— Хто поклав початок письму?

— За яким зразком була зроблена слов'янська азбука?

— Хто доклав рук і розуму до того, щоб наша мова стала науковою, милозвучною, найкращою у цілому світі?

— Що потрібно зробити для того, щоб зібрати дорогоцінний скарб рідної мови?

4. Добір заголовків до частин тексту

VI. Підсумок уроку

— Чим запам'ятався вам сьогоднішній урок?

— Що нового ви на ньому дізналися?

— Що вас найбільше вразило

VII. Домашнє завдання

Стисло переказувати текст, с. 19-22.

Дати завдання підготувати повідомлення про біографію Д. Білоуса.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 15

Дата: 03.10.2014

Тема. Кожну літеру цінуй! Дмитро Білоус «Кожну літеру ціни» (с. 22)

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати прочитане; ознайомити учнів з творчістю українського поета Дмитра Білоуса; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рід­ного слова.

Обладнання: портрет Д. Білоуса

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Вправа на розвиток фонематичного слуху. Гра «Впіймай на гачок»

В'ються — в'ються — в'ються — б'ються — в'ються.

Річка — річка — річка — річка — нічка.

Хмара — хмура — хмара — хмара.

Береза — береза — Тереза — береза — береза.

• Вправа на формування вміння слухати і говорити. Гра «Заміни одне слово».

Учням пропонується прослухати речення і повторити його, замінивши тільки одне слово.

Високо у небі в'ються жайворонки.

• Гра «Визнач спільну частину»

світ — вітають дзвонять — дзвоном

грав — гравець весна — веснянка

громовиці — травиці стали — стихли.

2. Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного і стисло переказують твір «Наша мова» за Аллою Коваль.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

РІДНЕ СЛОВО

Ти постаєш в ясній обнові,

як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру

в небесну синь пташиним граєм

і, спивши там від сонця жару,

зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,

прозоре диво калинове.

Хай квітне, пломенить червоно

в сім'ї великій, вольній, новій

Дмитро Білоус

— З такою любов'ю і трепетом пише про рідне слово відомий український поет Дмитро Білоус, вірші якого ми не раз уже читали. Сьогодні ми доклад­ніше ознайомимося з його творчістю.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Біографічна довідка (виступають учні)

— Дмитро Григорович Білоус народився в селі Курманах на Сумщині. «Сімеєчка в мого батька,— згадує письменник,— була, як у того Омелечка, що про нього в пісні співається,— одинадцятеро дітей. Я був десятий».

Жила сім'я Білоусів дружно. Цінували тут працю, любили жарт. Змалку Дмитрик також допомагав батькові по господарству: пас корову, ходив до лісу по гриби та ягоди, порався на городі. Не всі діти Білоусів мали одяг і взуття, щоб узимку ходити до школи. Одні-однісінькі чоботи були на таку велику сім'ю. Приходила старша сестра зі школи, скидала ті чоботи, і взував їх Дми­трик. Лише сестрину свитку соромився одягати. Але оскільки іншої вдяганки не було, йшов на вулицю в жіночій одежі. Щоб чимось зайнятись холодної зи­мової пори, діти складали вірші, пісні, вигадували цікаві сюжети, а якось ви­рішили організувати домашній самодіяльний гурток, де розігрували сцени з власного життя та життя односельців. Були тут і «артисти», і «глядачі».

Хлопчиком приїхав Дмитрик до тоді столичного Харкова, де він працював і вчився у дитячій трудовій комуні імені Ф. Дзержинського. Тут народився перший вірш Д. Білоуса «Весняні акорди». Навчання на філологічному фа­культеті Харківського університету перервала війна. У складі студентського батальйону добровільно пішов на фронт, був тяжко поранений. Продовжив на­вчання Д. Білоус у Київському університеті. Дмитро Білоус — автор багатьох книжок для дітей і про дітей: «Пташині голоси», «Упертий Гриць», «Про чо­тириногих, рогатих і безрогих», «В класі і в лісі» та ін. Дитячим творам поета притаманні дві ознаки: використання елементів гумору, пізнавальності та інформативності. Найбільшу, мабуть, славу Д. Білоусу принесла збірка «Диво калинове» (1988). Усе життя поет мріяв про те, щоб привернути увагу дітей до краси нашої солов'їної мови. І він написав такі вірші, які спочатку про­звучали по радіо, а потім вийшли окремою книжкою. Чому автор назвав так книжку — «Диво калинове»? Ось його відповідь: «Чому така назва? Тому що в народі краса часто порівнюється з калиною, яка навесні вкрита білими кві­тами, а восени — янтарно-червоними ґронами плодів і листя. Та й у піснях: "Дівчина, як калина", "Калинові мости", що з'єднують людей. І мова наша — калинова гілка в рясному саду братніх мов».

2. Фізкультхвилинка

3. Виразне читання вірша Дмитра Білоуса «Кожну літеру ціни» вчителем

— Чому треба зважати на кожну букву в слові?

4. Словникова робота.

Спілка — тісне єднання, зв'язок. Об'єднання людей, пов'язаних спільними умовами життя, спільною метою; товариство.

5. Самостійне мовчазне читання вірша учнями.

— Читаючи, зверніть увагу на розділові знаки: якої сили голосу вони вима­гають, де слід зробити паузи?

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Робота в парі.

Учні в парі читають вірш одне одному.

2. Фізкультхвилинка

3. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Які слова у вірші звучать і пишуться однаково, але мають різне зна­чення? Поясніть значення кожного з цих слів.

— Які слова змінюються при зміні однієї літери? Доведіть прикладами автора.

— З яким проханням автор звертається до читачів?

4. Робота в групі. Гра «Хто більше?».

— Наведіть власні приклади слів, у яких заміна букви змінює значення слова.

VI. Підсумок уроку

— З творчістю якого поета ознайомилися сьогодні на уроці?

— Що нового дізналися?

VII. Домашнє завдання

Виразно читати вірш (с. 22). Дібрати приклади слів, у яких заміна букв змінює значення слова.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 16

Дата: 07.10.2014

Тема. Мова барвиста, мова багата. Ігор Січовик «Мова» (с. 23-24)

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; збагачувати словниковий запас учнів; розширювати їхній світогляд; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: картки

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Гра «Щоб язичок був слухняним»

— Подуйте на кульбабу.

— Забийте язичком гол.

— Злизуйте з губ варення.

• Гра «Спіймай на гачок»

— Яке славо відрізняється одним звуком? «Спіймайте» його на гачок, плеснувши в долоні.

Мити мити бити мити

парта парта парта карта

сірка зірка сірка сірка

голова голова полова голова

• Робота над скоромовкою

Ходить Петрик над ставком —

Хоче дружби з гусаком.

Марно він старається —

Цей гусак кусається.

2. Перевірка домашнього завдання

• Конкурс на краще виразне читання вірша Д. Білоуса «Кожну літеру ціни»

• Гра «Хто більше?»

― Хто наведе більше прикладів слів, у яких заміна букв змінює значення слова?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Над якою темою ми працюємо?

— Що нового дізналися на попередньому уроці?

— Скільки людей розмовляють українською мовою?

— Кожен народ пишається тим, що він має свою мову. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Бо без мови немає народу. Цілий світ визнає, що українська мова — чудова, мелодійна, багата. Сьогодні ми продов­жимо ознайомлення з творами про мову.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання твору учнями

— До якого жанру можна віднести прочитаний вами твір?

— Доведіть свою думку.

2. Словникова робота

• Довідкове бюро

Зневажливо — сповнений зневаги.

Ненароком — без певної мети, без певного наміру; ненавмисне.

• Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

Смішно родичів криється

відомих примовка вміщую

бурмотіти по-братньому поступитися

зневажливо важливеньке погарячкував

— Що спільного в словах третьої колонки? (Дієслова)

— Знайдіть і-прочитайте пестливе слово.

— Доберіть синоніми до слів: бурмотіти, по-братньому.

3. Фізкультхвилинка

4. Повторне читання тексту учнями «ланцюжком»

— Назвіть персонажів твору.

— З якою інтонацією будете читати слова Дороговказа на початку твору? в кінці?

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання

— Де зустрілися Дороговказ і Мова?

— Як Дороговказ звернувся до Мови?

— Чому в його голосі була зневага?

— Чому Дороговказ уважав себе старшим?

— Як Мова доводила свою правоту?

— Прочитайте пояснення того, як виникла мова.

— Назвіть імена рідних слова мова.

— Поясніть їх значення.

— Чому всі слова, незважаючи на їхню довжину, рівні? Відповідаючи, на­водьте приклади.

2. Робота в групах. Читання твору учнями за особами

3. Фізкультхвилинка

4. Гра «Кидок — засічка»

За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст. За ко­мандою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово. Цей текст так само читають ще раз (але не більше трьох разів). Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового чи­тання тексту, адже із кожним разом результати покращуються.

VI. Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

• Сьогодні на уроці я вчився...

• Я дізнався...

• Мені було цікаво...

• На наступному уроці хочу більше дізнатися...

VII. Домашнє завдання

— Пофантазуйте! Спробуйте вдома придумати подібний твір про зустріч короткого і довгого слів.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 17

Дата: 09.10.2014

Тема. Привчайтеся працювати зі словником. Олександра Савченко «Привчайтеся працювати зі словниками» (с. 25-26)

Мета: розширити знання учнів про словники, походження слів; збагачувати мовлення новими словами; розвивати пам'ять, дослідницькі вміння, навички правильного сві­домого читання; виховувати прагнення до нових знань.

Обладнання: словники

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання. Гра «Доповни речення»

Пташка співає.

Пташка співає __________ .

Пташка співає __________ __________ .

__________ пташка співає __________ __________ .

__________ __________ пташка співає __________ __________ .

• Розгадайте метаграми.

• Хвилі в морі підіймає,

Виє, дерево ламає.

А як букву К додати,

Буде в полі виростати. (Буря — буряк)

• Люблять нас усі збирати

Після дощику в ліску,

А як букву Г відняти,

Будем плавати в ставку. (Гриби — риби)

• З Л — стрибають,

З III — люди одягають,

З П — зошити сховають,

З Т— на ноги взувають. (Лапки, шапки, папки, шапки)

• 3 І — пухнаста і прудка,

З У — рум'яна і хрустка. (Білка — булка)

2. Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на кращу придуману розповідь про зустріч короткого і довго­го слів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— На сьогоднішньому уроці мова піде про наших вірних друзів та добрих помічників. А кого можна назвати помічником? Як ви розумієте значення цього слова? Яку роль відіграють у нашому житті книги? Які вислови про них ви знаєте?

— Дійсно, книга — надійний друг та помічник. Багато поколінь люди сприймають книгу як безцінний дар, створений розумом людини тисячоліття тому. Ви більше знайомі з художньою літературою, але настав час увійти в світ наукової книги. Сьогодні мова піде про словники. Яку допомогу надають слов­ники? Вони надають нові свідчення з різних галузей науки, техніки, мис­тецтва та літератури, розвивають культуру мовлення, прилучають до куль­тури народу. Словники надають багато інформації тим, хто постійно ними користується, читає їх. Відомий французький письменник А. Франс писав: «Словник — це весь усесвіт в алфавітному порядку».

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Розповідь учителя

— Словник — це зібрання слів, розміщених переважно в алфавітному по­рядку, з поясненням, тлумаченням чи перекладом на іншу мову. Саме слово словник з'явилося у нашій мові в кінці XVIII століття. Науку про словники на­зивають лексикографією.

— Словники допомагають нам не тільки правильно писати слова, дізнава­тися про їхнє значення, пояснювати походження слів, а й розширюють кру­гозір, дають різноманітну інформацію з різних галузей науки, техніки, мисте­цтва, розвивають культуру мовлення. Тому їх справедливо називають ще мов­ними скарбницями. Зі словниками постійно працюють учені, письменники, журналісти, вчителі, студенти, школярі.

2. Робота за таблицею «Словники»

— Словники бувають різних видів і виконують різні функції. Роздивіться таблицю, запам'ятайте, які бувають види словників.

3. Опрацювання тексту Олександри Савченко «Привчайтеся працювати зі словниками» (с.25-26)

• Робота над заголовком.

— Прочитайте назву тексту.

— До чого вона закликає?

— Яким за метою висловлювання є це речення?

— Як би, на вашу думку, воно звучало, коли б було розповідним, пи­тальним?

• Виразне читання тексту вчителем.

— Який текст ви прослухали? (Науково-популярний)

• Словникова робота.

— Прочитайте стовпчики слів.

Словник первісне знамено

тлумачний знаряддя жердина

тлумачити походження стягати

з'ясовувати етимолігії вважають

роз'яснювати етимологічний клиноподібний

— Значення яких слів вам незрозуміле?

— Прочитайте слова, що є назвами видів словників.

— Прочитайте найдовші слова.

— З яких слів складається слово клиноподібний!

— Серед прочитаних слів знайдіть синонім до слова прапор.

• Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».

— Про які словники йдеться в тексті?

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.

— Що таке словник? Що означає слово прапор?

— Як розкривається значення слів у тематичному словнику?

— Про що розповідає етимологічний словник?

— Що являло собою знамено у давні часи?

2. Фізкультхвилинка

3. Різновили читання

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Які бувають словники?

VII. Домашнє завдання

— Розшукайте в етимологічному словнику для молодших школярів розпо­віді про походження слів, що означають назву вашої місцевості, назви тварин та різних предметів.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 18

Дата: 10.10.2014

Тема. Урок позакласного читання. Мої перші енциклопедії

Мета: продовжити ознайомлення учнів з різновидами енциклопедій; удосконалювати способи і порядок роботи з книжкою; сприяти розвитку інтересу до книжок для по­шуку відповідей на запитання, які їх цікавлять; розвивати комунікативну компетент­ність; формувати читацькі смаки; виховувати любов до читання та книги.

Обладнання: енциклопедії

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Фонетична зарядка

• Читання споріднених слів

мова дорога

мовчи доріжка

мовчки дорожній

мовлення дороговказ

мовленнєвий доріженька

• Гра «Доповни слово…»

Учитель називає ряд прикметників, учні добирають до них іменники.

Щедра, багата, хлібна, родюча... (земля).

Добра, чесна, лагідна, мужня... (людина).

Барвінкова, материнська, рідна, милозвучна... (мова).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

КНИЖКА ЗАВЖДИ ПОРЯД

Книжка - добрий, милий друг.

Книжка знає все навкруг —

Що, до чого, звідки, як,

І про що писав Маршак.

З нею взнаєш сто країн

І сягнеш морських глибин.

Долетиш за мить одну

В міжпланетну далину.

Друг твій книжка відповість,

Що верблюд в пустелі їсть,

Скільки літ живуть кити.

З нею все узнаєш ти.

М. Пригара

— Сьогодні ми помандруємо у світ, такий самий цікавий, як і казка,— у світ енциклопедії. На уроці ви дізнаєтеся про те, які бувають енциклопедії і як ними користуватися.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Вступне слово вчителя

— Діти, уявіть, що у нашому класі відкрився книжковий магазин. Дехто з вас уже має вдома енциклопедії. Я хочу, щоб ви про них розповіли так, щоб усі учні нашого класу теж захотіли придбати собі ці чудові книжки.

— А що ж таке енциклопедії?

Енциклопедія (від грец. — «коло знань») — це наукове або науково-популярне довідкове видання, яке містить найістотнішу інформацію з усіх (універсальна енциклопедія) або окремих (галузева енциклопедія) галузей знань та практичної діяльності.

Інакше це слово перекладали як «інструмент на всі випадки життя». Перша енциклопедія мала назву «Природнича історія», її написав Пліній ще в І ст. до н. є. в Римі. Вона складалася з 37 томів, вміщувала більше ніж 200 тис. статей. Цю енциклопедію перевидавали до 1536 р. 43 рази.

А найбільшою вважають «Третю Китайську енциклопедію», яка склада­ється з 5020 томів. Так, як і в довідниках, в енциклопедіях усі слова розта­шовані в алфавітному порядку, тому в ньому легко знайти потрібне слово. Цінним додатком в енциклопедіях до тлумачень слів чи понять є ілюстрації, схеми, фотознімки тощо.

2. Дитяча енциклопедія

1-ша учениця. Мене весь час цікавить, що таке повітря? Ми його відчу­ваємо, але не бачимо. І ось мама подарувала мені цю чарівну книжку, у якій я знайшла відповіді на всі свої запитання. Тепер я знаю, що:

• повітря розповсюджується в усіх напрямках;

• воно прокладає собі шлях (повітряна кулька, парашут);

• гаряче повітря піднімається вгору (повітряні кулі);

• існує затримане повітря (шуби у людей, пір'я у птахів);

• повітря може тиснути на нас, але наше тіло так побудоване, що ми не відчу­ваємо його маси.

Фізкультхвилинка

3. Енциклопедія «Моря та океани»

1-й учень

Про моря та океани Хоч вона велика дуже,

Читать книги я люблю. Ти не бійся її, друже.

Мрію стати капітаном, Поведу свій корабель

Як ще трохи підросту. До непізнаних земель.

Ось цю книгу я придбав Буду я людей благать

Й про акулу прочитав. Все живе оберігать

4. Енциклопедія «Планета Земля»

2-й учень. А я дуже хотів дізнатися про походження вулканів. І ось на свято Святого Миколая тато подарував мені дуже цікаву енциклопедію. Я знайшов у ній розповідь про вулкани.

5. Енциклопедія «Таємниці дикої природи»

2-га учениця

Дуже звірів я люблю, Все про них читаю. Й книгу хочу я таку, Де про них узнаю. За старанність у навчанні Я одержала цей приз. Енциклопедію про звірів, Любий друже, подивись.

— Мені сподобалася розповідь про те, як звірі рятуються від ворогів. їм у цьому допомагають гострий зір, швидкий біг, захисне забарвлення. А ось буйволи ніколи не тікають, а стають у ряд і грізно виставляють роги вперед, назустріч ворогові.

6. Енциклопедія «Юний художник»

2-й учень

Хто з вас любить малювати?

Тоді можете придбати

Ось цю книгу в магазині,—

І ви будете щасливі.

Враз навчитесь малювати

Натюрморти і плакати,

І пейзажі, і людей

Намалюєте тепер.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Виступи учнів. Діти представляють власні енциклопедії

Фізкультхвилинка

VI. Підсумок уроку

— З якими книгами ви сьогодні зустрілися?

— Як правильно користуватися енциклопедією?

— До яких уроків допоможе вам підготуватися ця цікава книга?

VII. Домашнє завдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Ці милі, добрі книги».

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 19

Дата: 14.10.2014

Тема. Мова-безцінний скарб. Дмитро Білоус «Дивне розмаїття». Нузет Умеров «Диктант»

Мета: вдосконалювати навички правильного свідомого виразного читання; розширювати знання учнів про походження слів; розвивати мовну спостережливість; виховувати інтерес до походження слів рідної мови, повагу до мов інших народів.

Обладнання: картки

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Вправи для розвитку артикуляції дихання

• «Цокання» язиком у ротовій порожнині.

• Набравши повітря, якнайдовше вимовити слово ні з поступовим видихом (тричі).

• «Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (десять разів).

• Робота над чистомовкою

Би-би-би — на голуб'ятні голуби.

Ді-ді-ді — сиві, білі і руді.

Ись-ись-ись — полетіли вони ввись.

Ів-ів-ів — кличу я голубів.

На-на-на — насипаю їм зерна.

Ють-ють-ють — прилетять і поклюють.

Ні-ні-ні — щиро дякують мені.

• Тренування дихального апарату

— Прочитайте прислів'я з різною інтонацією та у різному темпі (радісно і швидко; сумно і повільно, здивовано, запитуючи).

Від теплого слова і лід розмерзається.

• Робота над скоромовкою

Ось капуста в качані

У зеленому вбранні,

Понесу малюнок цапу —

Упізнає він чи ні?

2. Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Учні зачитують дібрані в етимологічному словнику розповіді про похо­дження слів, що означають назву їх місцевості, назви тварин, різних пред­метів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Наша мова постійно оновлюється і розвивається. Одні слова застарі­вають, відходять у минуле разом із предметами, що вийшли з ужитку, а інші, навпаки, з'являються або набувають нового значення, разом із розвитком науки і новими відкриттями.

— Послухайте, як пише про це Дмитро Білоус.

— Я читала,— повідає Люда Стишеній цікавій дітворі,— Що слова так само, як і люди, Молоді бувають і старі. Кожен з нас неологізми знає: Це нові слова. Вони кругом. А в старих їх словниках немає, Мотобол, фломастер, космодром. А якісь слова обов'язково Тільки змінює життя живе.

То й буває, що відоме слово,

Але значення його — нове.

В нашім побуті така новинка,

Для старих людей звучить невлад:

Каблуки -шпильки, вид меблів - стінка,

А портфель квадратний — дипломат,

І якби моя бабуся встали,

Здивувались теж би, що двірник —

Не людина, як вони вважали,

А на склі машини очисник!

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Первинне читання вчителем вірша Дмитра Білоуса «Дивне розмаїття».

— Чому вірш називається «Дивне розмаїття»?

2. Повторне читання вірша учнями

— Скільки, на думку автора, існує мов?

— Що сталося б, якби зникла хоч одна;

— А чи знаєте ви, що в світі існує така мова, народ якої давно зник? Це ла­тинська мова. Зараз вона використовується лише в медичних рецептах. Але багато слів, добре нам відомих, мають латинські корені.

3. Робота над виразним читанням вірша

4. Фізкультхвилинка

5. Вступне слово вчителя

— Люди з давніх-давен мандрували різними країнами, мандрували із ними і слова, і тому навіть звичні для нас слова часто мають іноземні корені. Ось про таких «знайомих незнайомців» ми і будемо сьогодні говорити. Але спершу прочитаємо вірш з книжки відомого кримсько-татарського письменника Ну-зета Умерова «Ведмідь-гора». Вона присвячена природі, спільній історії на­родів Криму, дитячим мріям і турботам.

6. Самостійне напівголосне читання вірша учнями. Гра «Бджілки»

— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

— Чи зрозуміли ви, якою є рідна мова хлопчика?

7. Словникова робота

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

Змалку звідкіль

татарське дитинства

вслухаюсь звичнії

Бахчисарай джерела

— Прочитайте слово, яке є назвою міста в Криму.

Бахчисарай — місто в Криму. Його назва складена з двох татарських слів: бахчи — «сад», сарай — «палац», що означає палац у саду. У центрі міста й справді височить палац, побудований у 1519 році й оспіваний великим росій­ським поетом Олександром Пушкіним.

Кушак — пояс із широкого полотнища тканини, чи мотузки для обв'язування людини поверх одягу. Не дозволяє розкриватися верхньому одягу (кожуху, халату, кімоно),

8. Повторне читання вірша учнями

— Приготуйтеся прочитати вірш уголос: зверніть увагу, де починаються і закінчуються речення; яку інтонацію підказують розділові знаки.

9. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення і систематизація знань.

Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— На якій мові діти писали диктант?

— Хто за національністю ці учні?

— Чому здивувався хлопчик?

— Якою поет називає українську мову?

— Чому здивувався хлопчик?

— Які слова він почув?

— Про що вирішив дізнатися хлопчик?

— Прочитайте рядки, що є роздумом.

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Який висновок для себе зробили?

— Запам'ятайте слова Максима Рильського.

Не бійтесь заглядати у словник :

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Словники — то багатюща скарбниця, з якої ми черпаємо знання. Вони — наші добрі порадники, вірні друзі, помічники. Будьте дослідниками рідної мови.

VII. Домашнє завдання

Виразно читати вірш (с. 26-27).

Користуючись словниками, довідковою літературою:

І група ― дібрати цікаві вирази зі словом ніс;

Іі група ― дізнайтеся, звідки з'явилися в нашій мові слова писати, азбука, диктант, олівець.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 20

Дата: 16.10.2014

Тема. Узагальнення знань за темою «Мова — дивний скарб»

Мета: узагальнити та перевірити знання учнів, набуті під час вивчення творів за темою «Мова — дивний скарб»; удосконалювати навички свідомого, виразного читан­ня; вчити співставляти прочитане; розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення, творчу уяву; виховувати любов до рідного слова.

Обладнання: картки

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Вправа «Водолаз»

На рахунок 1—5 вдихаємо повітря, затримуємо дихання і повільно ви­дихаємо.

1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;

1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку.

1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, як із кульки виходить повітря.

• Робота над скоромовкою

І шпачисі, й шпаченятам

Шпак шпаківню шпаклював,

Але тишком-нишком дятел

Ту шпаклівку поклював.

Шпак бере шпаклівку знову

Й грудку дятлові дає:

— Ось бери й перешпакльовуй.

Як не знаєш, що клюєш.

• Гра «Пеньок»

— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться об пеньок».

Нічка мишка дочка ніжка

пічка мишка дочка ніжка

нічка миска дочка нічка

нічка мишка бочка ніжка

нічка мишка дочка ніжка

2. Перевірка домашнього завдання

• Учні зачитують дібрані вислови зі словом ніс.

• Водити за ніс — обманювати.

• Пхати носа — втручатися.

• Утерти носа — показати перевагу.

• Клювати носом — дрімати.

• Залишити з носом — залишити без нічого.

• Задирати носа — зазнаватися.

• Крутити носом — вередувати.

• Учні зачитують свої відкриття щодо появи в нашій мові слів писати, аз­бука, диктант, олівець.

Писати — щодо писання, то давній корінь цього слова українська, мож­ливо, успадкувала з індоєвропейських часів. Проте з іншим значенням — пі­стрявий, пестрий «строкатий». Значення «писати, малювати» за­фіксовано лише у слов'янських, балтійських мовах (лит. «малювати», «пишуть»), а також у деяких індоіранських. У слов'ян і балтів це значення могло розвинутися під впливом усе тих самих давніх арійських мов, що панували в першому тисячолітті до нової ери в Наддні­прянщині. Принаймні серед їхніх носіїв було чимало письменних людей, без яких не могли обійтися торгівля та дипломатичні відносини. Корінь ріs- у індо-іранців позначав процес різьблення, карбування, висікання, вирізання (а ще — нарізання м'яса). Семантичний зв'язок із писанням простежується чітко. Рейа від того ж кореня означало «орнамент, візерунок», реіаіа — «прикрашений, приємний, красивий», резакат — «вишивальниця», дослівно «та, що робить візерунки». Як бачимо, з цим коренем пов'язані українські слова писанка, пи-санкарство, розписувати, розписний, вислів «неписана краса».

Диктант — від латинського слова «дікту» — диктувати. А ще «діктаре», що означає «розпоряджатися, наказувати».

Азбука — раніше алфавіт звучав так: аз, букі, веді, глаголь, добро, ... З назв перших двох букв і з'явилося слово азбука.

Олівець — від слова олово. Раніше писали на телячій шкурі олов'яними стержнями, а лише згодом перейшли на графіт.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

1. Чи уважно ти читав? (с. 28)

• 3 якого твору це речення: «А далі сталася подія величезної ваги: люди ви­найшли письмо»?

• За зразком якої азбуки було створено слов'янську?

а) Фінікійської;

б) грецької;

в) латинської?

• Скільки букв у слов'янській азбуці?

• Хто відкрив світові мову українського народу?

• 3 яким словом зустрілося в оповіданні слово мова?

• У якому словнику розкривається первісне значення слів, їх походження?

• В оповіданні «Наша мова» (за А. Коваль) ідеться про:

а) первісних людей;

б) про виникнення мови;

в) про Тараса Шевченка.

• Які твори цієї теми мають заголовками спонукальні речення?

2. Фізкультхвилинка

3. Гра «Віднови прислів'я»

— Поєднавши відповідні частини, утворіть прислів'я.

Птицю пізнають по пір'ю, той багато знає.

Книга вчить, а людину — по мові.

Хто багато читає, як на світі жить.

3. Гра «Добери тлумачення»

— Поєднайте слово та його тлумачення.

Ненароком — велике незабудоване місце в селі або місті, площа.

Баштан — ненавмисно, випадково.

Майдан — ділянка поля, на якій вирощують дині, кавуни.

V. Підсумок уроку

— Чи все вдалося виконати на сьогоднішньому уроці?

— Які завдання були найбільш цікавими?

— При виконанні яких завдань виникали труднощі?

VI. Домашнє завдання

— Складіть міркування «Чим для мене є рідна мова?».

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 21

Дата: 17.10.2014

Тема. Похвала книгам!

Вступ до теми «Похвала книгам!». Як з’явилася книга. «Як з’явилася друкована книга» (за Віктором Дацкевичем)

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; ознайомити учнів з істо­рією книгодрукування; розвивати зв'язне мовлення, фонематичний слух, образне мислення; виховувати бережливе ставлення до книжки.

Обладнання: картки

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Робота над скоромовкою

Мишеня у нірку чорну

Притягло трубу підзорну.

Ми тепер собі з нори

Всі побачимо двори.

І угледимо здаля —

Де той клятий кіт ґуля.

• Гра зі словами

— Читаючи вперше, знайдіть «зайве» слово; другого разу прочитайте рядки без «зайвих» слів, а в третє — швидко назвіть усі «зайві» слова.

• Слон, тигр, мавпа, курча, жирафа, лев.

• Вчитель, лікар, продавець, директор, сестра, доярка.

• Мужній, сміливий, охайний, добрий, сильний.

• Веселий, солодка, смачний, розумний, чарівний.

• Будильник, комп'ютер, м'ясорубка, гребінець, магнітофон.

• Дякувати, доглядати, дратувати, дружба, догоджати.

• Катерина, Тарас, Павлик, Борис, Олександр, Антон.

• Дніпро, Дунай, Запоріжжя, Ворскла, Прип'ять, Десна.

• Гра «Літеру вставляй — слово читай»

— У поданих словах замість рисок уявляйте букву є та читайте. Першого разу читайте повільно, другого — швидше, третього — дуже швидко.

Л-в ж-л- б-р-г

ф-н ш-рш-нь с-кр-т

п-с с-рц- ч-р-п

ц-х ск-л-т м-нш-

м-д ц-м-нт м-ч-ть

ч-к ш-д-вр С-м-н

д-нь т-п-р п-р-ць

п-нь з-л-нь ч-тв-р

1. Перевірка домашнього завдання

Учні розповідають складені тексти-міркування «Чим для мене є рідна мова?».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Відгадайте загадку.

Дуже я потрібна всім:

І великим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу. (Книга)

— Чи замислювався ти, коли з'явилися перші книги?

— Чи завжди вони були такими, як сьогодні?

— Про це ми дізнаємося творів нової теми.

— Прочитайте її назву.

— Знайдіть у змісті назви творів, що входять до даної теми.

— Хто є автором оповідання, з яким ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці? ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Виразне читання оповідання вчителем

— Що вас найбільше зацікавило і здивувало?

2. Словникова робота

• Довідкове бюро.

Парча — шовкова тканина, виткана золотими або срібними нитками.

Футляр — коробка, ящик або чохол, куди кладуть певну річ для збері­гання, захисту її від пошкодження, запилення тощо.

Опуклий — який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне — угнутий.

• Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Футляр стебло сувій

шматок мотузок очерету

горщики мешканець друкарська

опуклим відділення зображенням

— Прочитайте слова з наголосом на першому складі; на другому.

3. Фізкультхвилинка

4. Читання тексту учнями «ланцюжком»

— Як виглядала книга у давні часи?

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Які книги були у давні часи?

— Як виготовляли книги в Стародавньому Єгипті?

— З чого виготовляли книги в Стародавньому Китаї?

— Що таке пергамент?

— Як з нього виготовляли книги?

— Де з'явилася перша друкована книга?

— Хто був винахідником друкарського верстата?

— Що саме придумав Йоган Гутенберг?

2. Фізкультхвилинка

3. Гра «На чому раніше писали?»

Глиняні плитки м. Пергам

Папірус сучасність

Дощечки давнина

Пергамент Стародавній Єгипет

Папір Стародавній Китай

4. Робота в парах

Гра «Дуель»

— Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного.

VI. Підсумок уроку

— З яким оповіданням ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Що нового дізналися?

— Що найбільше вам запам'яталося?

VII. Домашнє завдання

Підготуватися стисло переказувати текст (с.29-31) за опорними словами: глиняні плитки, папірус, дощечки, пергамент, папір, Йоган Гутенберг, літери, ма­триці, друковані форми, друкарні.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 25

Дата: 04.11.2014

Тема. Сонце ― джерело світла, а книга ― знань. Дмитро Павличко «Соняшник»

Мета: формувати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити пра­вильно інтонувати речення, різні за інтонацією та метою висловлювання; розвивати творчу уяву; виховувати любов до книг.

Обладнання: ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Робота над скоромовкою

Дві ґави зранку гасали по ґанку.

Ґави просили на ґанку сніданку.

Ґава ґаву запитала:

— Ти на ґанок не літала?

— Не літала я на ґанок,

Та й проґавила сніданок.

2. Читання анаграм

ВІРБАКОН — барвінок

АКЛАНИ — калина

ТРІВЕ — вітер

БЕВАР — верба

— Яке слово «зайве»? (Вітер)

— Чому? (Тому, що барвінок, калина, верба — це рослини. А вітер — це явище неживої природи.)

— Що вам відомо про ці рослини? (Вони є народними символами України.)

3. Гра «Фотооко»

— Швидко прочитайте слова, намагаючись якомога більше запам'ятати.

Дідусь вода

бабуся ліс

дівчина борщ

дерева гриби

— Назвіть слова, які запам'ятали.

— Складіть речення, використовуючи слова, які запам'ятали.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Відгадайте загадку.

На городі в нас росте

Сонце ясне, золоте,

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє. (Соняшник)

— Що ви знаєте про цю рослину?

— Сьогодні ми з вами будемо читати вірш Дмитра Павличка «Соняшник».

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Виразне читання вірша Дмитра Павличка «Соняшник» вчителем (с. 36-37).

— Хто дійові особи вірша?

2. Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

Соти прохати дива

дрібниці перепочинь навкруги

померкло перевести жартувало

засоромлено пооглядався підкрався

— Прочитайте слова з наголосом на другому складі; на третьому; на чет­вертому.

— Прочитайте дієслова, іменники.

3. Робота в парі. Робота над виразним читанням вірша.

Учні в парі читають вірш одне одному.

— Яку інтонацію читання «підказують» слова: прохала, дуже довго ди­вився, здивувався, засоромлено?

4. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— З яким проханням дівчинка звернулася до соняшника?

— Чому соняшника образило прохання дівчинки?

— Чому соняшник здивувався? — З чим порівнював себе соняшник?

— Що побачив соняшник у вікно?

2. Виразне читання вірша учнями за особами.

3. Поміркуйте разом! Вправа «Мікрофон».

— Чи випадково поет в одному вірші пише про сонце як джерело світла, книжку як джерело знань і дівчинку, яка захоплена читанням?

— Чим цей вірш нагадує казку?

4. Фізкультхвилинка

5. Це цікаво!

— Послухайте легенду.

Багато років тому в одному селищі індіанців-ацтеків жила собі дівчинка на ім'я Квітка. Вона дуже любила сонце й могла милуватися ним цілий день. А коли сонце сідало за гори, дівчинка верталася додому і, засинаючи, думала, що завтра знову його побачить.

Того літа сонце дуже припікало. На небі не було ані хмаринки, на землю не впало жодної краплини дощу. Палюче проміння висушувало квіти й трави, на полях не вродив маїс, люди пухли від голоду. Тоді маленька Квітка зрозуміла, що земля спрагла на дощ. І звернулася до свого коханого з такими словами:

— Сонечко моє, ти знаєш, як я тебе люблю, ти знаєш, що немає більшого щастя для мене, ніж бачити тебе! Але люди потребують дощу. Поглянь на їхні страждання! Змилостився над ними!

І сонце виконало прохання дівчинки. Небо затягли хмари, вперіщив дощ. Він лив багато днів. Поля зазеленіли, квіти й трави випросталися, люди від­чули себе щасливими.

Тільки маленька Квітка що не день, то блідла й усе дужче сумувала — адже вона стільки часу не могла милуватися сонцем! А промені були потрібні їй понад усе на світі, бо вливали в неї життя. Сонце з'явилося тоді, коли дівчинка вже ледь дихала. Воно зігріло свою улюбленицю й сказало їй:

— Ходімо, Квітко, зі мною в країну вічного сонця й духмяних садів. Від­тепер ти називатимешся Сонячною Квіткою.

І дівчинка обернулася на чудову золотаву квітку, тільки серцевина в неї була Темна, така, як її очі та волосся. На світанку ця квітка повертає голівку в бік сонця, яке з'являється на небосхилі, й милується ним, аж поки воно сяде за обрій. Відтоді на полях Мексіки розпускаються золотаві сонячні квіти, які в наших краях називаються соняшниками.

VI. Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

• Сьогодні на уроці я вчився...

• Найбільше мені сподобалося...

• Я дізнався...

VII. Домашнє завдання

Виразно читати вірш (с. 36-37). Намалювати ілюстрацію до нього (за бажанням).

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 26

Дата: 06.11.2014

Тема. Цікаво знати! Електронні книги

Мета: ознайомити учнів з електронними книгами; навчати користуватися різнити інформаційними ресурсами; формувати вміння знаходити необхідну інформацію в різних джерелах; розвивати мислення, мовлення дітей; виховувати любов до навчальної літератури.

Обладнання: ілюстрації, електронні книги.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Відгадування загадки.

Не дерево, а з листочками,

не сорочка, а зшита,

не поле, а засіяне. (Книга.)

2. Читання анаграм

азетга (газета), вакіца (цікава),

уржанл (журнал), амдур (мудра),

ингак (книга), піпра (папір),

лубяко (яблуко), анелбюлу (улюблена).

— Подумайте, яке слово "зайве"

3. Гра "Утвори прислів'я".

Книга вчить, тисячі людей навчає.

Книга — твій друг розуму наберешся.

З книгою подружишся — як на світі жить.

Одна книга без неї, як без рук.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

Вам пощастило жити в час небувалого злету науково-технічного прогресу, жити у Столітті інформації.

    ― Що ми розуміємо під словом "інформація"?

Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуймось між собою. Запитання, відповіді , прохання, посмішки, рухи, - все це є передавання інформації.

Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію привела до появи мови, писемності, мистецтва; викликала до життя книгодрукування телебачення, обчислювальну техніку. Технічний прогрес приніс нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування. А разом з ними - нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше - періодичні друковані видання, потім - телеграф, радіо, телебачення і, нарешті Інтернет.

На початку ХХІ століття книга і комп’ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Саме про них ми сьогодні поговоримо.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери.

 ― Чи знаєте ви, що означає слово "абак"?

Саме від цього примітивного приладу для рахунків бере початок історія обчислювальної техніки, історія комп’ютера. Комп’ютери почали активно заповнювати наше життя після другої світової війни. До 1960 р. в усьому світі використовувалися не більше 7 тис. комп’ютерів. В 1993 р. настав історичний перелом, коли обсяг виробництва досяг 35,4 млн. одиниць.

― Де застосовуються комп’ютери?

― А чи знаєте ви про існування електронних книг?

2. Читання статті підручника, с. 37

3. Електронні книги

• У Франції створено книгу, зовні схожу на традиційну. Під обгорткою

розміщений екран розміром 21x16 см. Електронну книгу можна покласти до сумки чи рюкзака. Вона працює на батарейках протягом 5 год. Це одночасно і книга, і бібліотека, і віртуальний книжковий магазин. Її пам’ять зберігає одночасно біля 30 книг по 500 сторінок кожна. Маючи мобі­льний телефон чи телефонну розетку, ви підключаєтеся до Інтернету, можете гуляти по віртуальному магазину, вибирати і замовляти книги. Досить провести по екрану пальцем, щоб підібрати книгу чи газету, збільшити розмір букв, знайти значення незрозумілого слова у словнику.

• Останнє досягнення комп’ютерних технологій ― "жива" книга. За допомогою комп’ютера можна не лише читати текст і переглядати картинки, а й чути голоси персонажів, "оживляти" ілюстрації, грати у цікаві ігри. Навіть є такі електронні книжки-ігри, які дають можливість не тільки познайомитися з авторським варіантом твору, а й самому впливати на хід сюжету.

    ― Як ви гадаєте : у майбутньому друкована книга залишиться чи її замінить комп’ютер?

3. Фізкультхвилинка

4. Сучасні бібліотеки

    Вміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за допомогою комп’ютера, ― це справжнє велике мистецтво. Саме бібліотеки навчать вас цьому мистецтву, покажуть вам шлях до Знань, до духовності.

    ― Що означає слово "бібліотека"?

    Сучасна бібліотека збирає не тільки твори друку, а також аудіо ― і відеокасети, компакт-диски, комп’ютерні програми, бази даних. До послуг читачів ― різноманітна аудіо ― і відеотехніка, комп’ютери, розмножувальна техніка.  Комп’ютерні технології використовуються при комплектуванні бібліотек, створенні довідкового апарату, обслуговуванні читачів. Бібліотека стає складовою сучасних інформаційних систем. "Якщо стара бібліотека була джерелом, до якого йшли всі, хто бажав знань, то новітня - це водопровід, який розносить життєдайну вологу по будинках" (Мельвіль Дьюі). Тому сучасну бібліотеку почали називати:  "віртуальна бібліотека”, "інформотека”, "медіатека", замість слова "читач” з’явився термін "користувач" бібліотеки.

    ― Чи потрібна бібліотека в майбутньому?

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Цікаве про книги (повідомлення учнів)

• Вчені підрахували, що в 1600 р. вийшло у світ всього 6078 видань. Протягом наступного століття їх кількість подвоїлась, ще через століття в 1800 р. стала 18 646 видань. Вже у 19 ст. число надрукованих книг і брошур збільшилося майже в десятеро (1900 р. - 158 888). В 20 ст. об’єми друкованої продукції стрімко зростають: за першу половину століття виробництво книг збільшилось на 70%.

• Кількість книг, яку може прочитати людина за все своє життя, не перевищує 6 - 8 тис, якщо читати щоденно по 50 сторінок.

• Найбільшою у світі книгою вважається "Суперкнига", видана в Денвері,  штат Колорадо, США в 1976 р. Її розміри 2,74 на 3,07 метра, вага 252,6 кг. В книзі 300 сторінок.

• У політехнічному музеї в Москві зберігається унікальна книга поезій Т.Г.Шевченка. Її створив український умілець Микола Сядристий. В книзі 12 сторінок, кожна площею 0,6 кв. мм. Вона зшита павутинкою, обкладинка – з пелюстки безсмертника, під мікроскопом можна прочитати і самі тексти.

• Один компакт-диск (різновид оптичного диску) вміщує 250 тис. сторінок тексту. На компакт-дисках площею близько 4м можна помістити тексти всіх книжок світу.

• Нині пристрій розміром з ніготь людської руки може зберігати інформацію, рівну за обсягом 100 книгам по 500 сторінок кожна.

2. Цікаве про комп’ютер (повідомлення учнів)

• Здатність людини засвоювати інформацію складає в середньому 25 Біт/с, або біля одного слова в секунду. Швидкість роботи сучасних SM сягає сотень мільйонів біт в секунду.

• Одна з перших електронних обчислювальних машин - ЕНІАК - була створена в 194бр. Вона займала в довжину більше 30 м, важила 30 тонн. Її обслуговувала ціла інженерно-технічна команда. В кінці 20 ст. створюються комп’ютери, які можна розмістити на долоні і які дуже прості в експлуатації.

• Нині найрозумніший комп’ютер в світі називається "Симулятор Землі", його створили японські спеціалісти з м. Йокогама. Він скла­дається з 640 суперкомп'ютерів і займає площу 4-х тенісних кортів. Лідер у списку 500 найшвидших комп’ютерів нашої планети виконує 35 млрд. операцій в секунду. З його допомогою моделюють процеси, які відбуваються на Землі, зокрема передбачають природні катастрофи.

• В Японії увійшли в моду домашні кішки - комп’ютери. Вони можуть муркотіти будь-які мелодії відповідно настрою господаря, робити масаж ланками і лікувати. Кішка - комп’ютер сама поставить діагноз, замовить необхідні ліки, складе лікувальну дієту.

• Наймолодший мільярдер у світі - Біллі Гейтс - засновник Фірми по виробництву програмного забезпечення Microsoft навчився програмувати у 1З років

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

― Що вас вразило найбільше?

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 27

Дата: 07.11.2014

Тема. Книга не пряник, а дітей до себе манить. Лідія Повх «У бібліотеці»

Мета: вдосконалювати навички свідомого, виразного читання; активізувати читацьку пам'ять дітей; навчати слухати, відтворювати прочитане; розвивати увагу, спостережливість, монологічне мовлення; виховувати любов до книг.

Обладнання: ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Робота над скоромовкою

Я — малесенька Марина,

Посадила кущ калини.

Я росту і він росте —

Хто кого переросте?

• Гра «Утвори слово»

— Першого разу прочитайте слова швидко, другого — швидко читайте лише перший склад кожного слова та утворюйте нове слово.

• Берег, ремесло, гиря, нянька. (Берегиня)

• Десять, решето, вода. (Дерево)

• Гаї, зелені, табір. (Газета)

• Диня, тисяча, насип. (Дитина)

• Батіг, ранок, банка. (Барабан)

• Магнітофон, лимон, народ. (Малина).

• Долина, роги, гараж. (Дорога)

• Маяк, широкий, наперсток. (Машина)

• Береги, редька, залізо. (Береза)

• Сокіл, роса, камінь. (Сорока)

2. Перевірка домашнього завдання

• Виразне читання вірша

• Гра «У художньому музеї»

Виставка учнівських малюнків. Учні демонструють свої малюнки, зачи­тують рядки вірша, які проілюстрували.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Налетів вітерець-пустунець і розсипав прислів'я. Відновіть їх!

Нема розумного сусіда, ... все знати.

Одна книга... а розумом.

Книгу читають не очима, ... а дітей до себе манить.

Книга — не пряник, ... на крилах політав.

Книгу прочитав, ... з книгою поговори.

Книгу читати, ... тисячі людей навчає.

— Хто є нашим помічником і провідником у чарівному світі книг?

— Звичайно ж — це бібліотекар.

— Як звати нашого шкільного бібліотекаря?

— Чи доводилося вам звертатися до бібліотекаря?

— Яку допомогу вам було надано?

― Як ви думаєте. Про що ми сьогодні будемо читати?

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Лідії Повх «У бібліотеці».

V. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання вірша учнями

— Хто є головною героїнею вірша?

2. Словникова робота

Читання стовпчиків слів у парі одне одному

Казка в Інтернеті зазвичай

задач улюблений вмовкла

дячка велосипеди згодиться

сценку енциклопедію летючий

— Доберіть відповідні слова до поданих тлумачень.

• Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослу­жіння; псаломщик. (Дяк)

• Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку. (Енциклопедія)

• Напівавтоматична дво- і триколісна машина, що рухається силою їздця, який натискує ногами на педалі. (Велосипед)

3. Фізкультхвилинка

4. Повторне читання вірша «ланцюжком»

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— Як звали бібліотекаря?

— Якою ви уявляєте Марію Петрівну?

— Як вона ставиться до юних читачів?

— Які книги цікавили дітей? Дайте відповідь словами вірша.

― Чим зацікавився найменший читач?

— Які слова у вірші повторюються?

2. Гра «Добери риму»

Задач — ... хоч плач! Журнали — ... надрукували.

Гарячі — ... задачі. Не гає — ... шукає.

Клас — ... Тарас. Вмовкла — ... мокра.

В кутку — ... яку? Зазвичай — ... чай.

3. Фізкультхвилинка

4. Робота за ілюстрацією

— Розгляньте малюнки. Хто на них зображений?

— Знайдіть і зачитайте рядки вірша, які проілюстрував художник.

5. Гра «Актори»

Читання вірша за особами.

VI. Підсумок уроку

— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?

— Що вдалося зробити найкраще?

VII. Домашнє завдання

Робота в групах

Підготувати за прочитаним віршем сценку «У шкільній бібліотеці» (с. 39).

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 28

Дата: 11.11.2014

Тема. Будь допитливим. Олександра Савченко «Чи любиш ти читати журнали?»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; ознайомити учнів із журналами для українських дітлахів; формувати навички інтонаційного читання; розвивати фонематичний слух, увагу, допитливість; виховувати любов до читання.

Обладнання: складові таблиці, листочок з буквою «с», дитячі журнали.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Читання за складовою таблицею

• Робота над скоромовкою

— Відновіть запис та прочитайте його.

Летів горобчик і зачепив крилом кленову гілочку, листочки попадали і за­крили букви. Але одна підказка є. (Буква «С» — на листочку.)

..идів горобець на ..о..ні, Сидів горобець на сосні,

за..нув і звалив..я у ..ні. заснув і звалився у сні.

Якби не звалив..я у ..ні, Якби не звалився у сні,

і до..і б ..идів на . .о..ні. і досі б сидів на сосні.

— Діти, прочитайте скоромовку мовчки; напівголосно; зі здивуванням.

2. Перевірка домашнього завдання

Гра «У театрі». Робота в групах

Учні в групах розігрують сценку «У шкільній бібліотеці» за прочитаним віршем Лідії Повх «У бібліотеці» .

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Чи любите ви читати журнали?

— Які журнали ви читаєте?

— Де ви берете журнали?

— Сьогодні ми розширимо свої знання про журнали, які видаються для українських дітлахів.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями

— Що нового ви дізналися з тексту?

Потік дзюрчить, потік біжить, А сарна наша хоче пить. Присіла сарна край струмка, Встромилась мордочка тонка.

Як напилась вона води, То стала жвава, хоч куди. Скакала сарна по стежках, Забула сарна геть про страх. Та зупинилася на мить, Як вчула — вовчик десь гарчить. У кущик хутко заховалась, Бо геть до смерті налякалась.

2. Словникова робота

Читання стовпчиків слів «буксиром» у парах

Читачі чимало видань

розважає допитливих освіченими

перетворювати інопланетяни здебільшого

відрізняється розмірковували захоплюючі

— Серед поданих слів знайдіть і прочитайте слова з префіксами; синоніми до слів грамотними (освіченими), роздумувати (розмірковувати).

3. Фізкультхвилинка

4. Повторне читання тексту учнями «ланцюжком»

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання

— Які Журнали видаються для української дітвори?

— Чим журнал відрізняється від книжки?

— Якому журналу вже 85 років?

— Про що можна дізнатися із журналу «Барвінок» ?

— Як звали хлопчика, який разом із друзями розмірковував над тим, як можуть змінюватися їхні «знаю» і «не знаю»?

2. Гра «Що в якому журналі?»

• Створена на сторінках журналу

дитяча енциклопедія «Джміль»

• Вміщено захопливі історії про винаходи,

секрети звичайних речей «Барвінок»

• Розповідає про живопис, музику, літературу «Малятко»

3. Фізкультхвилинка

4. Гра «Кидок — засічка»

За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст. За ко­мандою «засічка» — зупиняються й олівцем відзначають останнє прочитане ними слово. Цей текст так само читають ще раз (але не більше трьох разів). Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового чи­тання тексту, адже із кожним разом результати покращуються.

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Який із журналів вас зацікавив найбільше?

— З якими із названих журналів ви вже знайомі?

VII. Домашнє завдання

Принести до класу журнали, розповісти про найцікавіше в них своїм одно­класникам.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 29

Дата: 13.11.2014

Тема. Місто моїх друзів. «Бібліотека — затишний дім для зустрічі читача з книгою»

Мета: вдосконалювати вміння правильного свідомого читання; розширювати знання учнів про бібліотеку; збагачувати мовлення дітей бібліографічними термінами; роз­вивати вміння орієнтуватися в структурі тексту; розвивати пам'ять, уміння розпові­дати за малюнками; виховувати інтерес до читання, до книги.

Обладнання: ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Робота над скоромовкою

А корова ряба

Вилізла на граба.

А граб тріщить,

А корова верещить:

— Ой, зніміть же, люди,

Більше я не буду!

• Гра «Пеньок»

— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться» об пеньок.

Листок кіт весна риска

листок кит весла риска

місток кіт весна ряска

листок кіт весна риска

2. Перевірка домашнього завдання

Робота в групах. Гра «Мій улюблений журнал»

Учні демонструють принесені до класу журнали, розповідають про найці­кавіше в них своїм однокласникам.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

— Послухайте вірш.

СУМУВАЛА КНИЖЕЧКА

У бібліотеці — Прочитайте, дітки,

угорі високо я така повчальна,

книжечка стояла і така цікава,

сумно й одиноко. для усіх згоджуся...

Прибігали дітки Раптом опинилась

чемні невеличкі, у руках Катрусі,

не могли дістатись Втішилися книжка

верхньої полички. і мале дівчатко,

Книжечка просила що в бібліотеку

тихо і печально; завітало з татком.

Леся Вознюк

— Куди завітала Катруся?

— Що вона знайшла в бібліотеці?

— Важко знайти людину, яка б не любила читати. І часто вдома вже немає жодної нечитаної книги. Тоді читач звертається до бібліотеки. Саме слово бібліотека — грецького походження, а переклада­ється так: «бібліо» — книга, «тека» — зберігання. Отже, це місце, де збері­гаються книжки.

ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу

1. Виразне читання тексту вчителем

— Що означає слово бібліотека?

— Для чого існує бібліотека?

2. Словникова робота

• Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

Шифр абонемент

каталог книгозбірня

примірник читальний зал

бібліотека книжкова лікарня

бібліотекар державна бібліотека

— Значення яких слів ви можете зараз пояснити?

— Прочитайте текст і дізнайтеся з нього про значення невідомих слів.

3. Фізкультхвилинка

4. Самостійне напівголосне читання твору. Гра «Бджілки»

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Що називається абонементом?

— З ким можна порадитися в бібліотеці?

— Для чого існує читальний зал?

— З чого складається каталог?

— Яких правил треба дотримуватиме бібліотеці?

— Що роблять зі старими пошкодженими книгами?

— Яка бібліотека для дітей є найбільшою?

— Що написав читач-третьокласник про цю бібліотеку?

2. Гра «Знайди речення»

Учитель називає слово. Діти мають відшукати речення, в якому це слово зустрічається.

3. Фізкультхвилинка

4. Робота в парах. Складання плану тексту

5. Переказ тексту кількома учнями

VI. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Як потрібно користуватися бібліотечними фондами?

— Як треба ставитися до книжок?

VII. Домашнє завдання

— Використовуючи слова книга цікава, мудра, пізнавальна, власна, бібліотечна, старовинна, сучасна, охайна, велика, весела, розкажіть про свою улюблену книгу.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Клас: 3 – Б

Урок № 30

Дата: 14.11.2014

Тема. Урок позакласного читання. Українські народні загадки

Мета: розкрити учням барвистий світ народних загадок; розвивати розумові здібності, образне й логічне мислення, пам'ять школярів; сприяти вихованню допитливості, інтересу до загадок.

Обладнання: складові таблиці, ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація знань

1. Мовленнєва розминка

• Читання складової таблиці (картки)

• Вправа на тренування дихального апарата.

Золото добувають із землі, а знання — з книги.

Учні тренуються читати це прислів'я з різною інтонацією і у різному темпі (радісно і швидко; сумно і повільно, здивовано, запитально).

• Читання анаграм.