Комунальний вищий навчальний заклад
«Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Кафедра теорії і методики виховання
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
_________ Моїсеєв С.О.
«_____» __________ 2017 р.
ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ
Реферат
Науковий керівник: _____________Моїсеєв С.О.
« 09 » березня 2017 р.
Виконавець роботи: ____________ Макуха Ж.А.
слухач курсів
підвищення кваліфікації
керівників гуртків
Каховської загальноосвітньої
школи І –ІІІ ступенів №1
Каховської міської ради «____» __________ 2017 р.
Кількість консультацій: _________________ години
_________________ підписи
Херсон
2017
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………….3
1. Естетичне виховання молодших школярів засобами гурткової роботи як педагогічна проблема………………………………………………5
2. Форми, методи і засоби естетичного виховання молодших школярів у загальноосвітньому навчальному закладі………………………………….9
3. З досвіду роботи гуртка «Театральна абетка» Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Каховської міської ради щодо питання естетичного виховання молодших школярів засобами гурткової роботи…………………………..……………………………………………...13
Висновки…………………………………………………………………17
Список використаних джерел…………………………………………..18
ВСТУП
Актуальними питаннями сьогодення є питання естетичного виховання і розвитку естетичної культури підростаючого покоління. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає залучення учнівської молоді до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. У зв`язку з цим важливого значення набуває осмислення конкретних питань естетичного виховання і естетичної діяльності та базових теоретичних засад формування естетичної культури особистості.
У процесі становлення особистості з найдавніших часів особливе значення мало естетичне виховання. Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне – це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство.
Естетичне ставлення людини до світу формується і розвивається протягом всього її життя. Разом з тим не всі періоди в житті рівноцінні для естетичного розвитку. Багато письменників, педагогів, діячів культури (К.Д. Ушинський, Л.М. Толстой, В.О. Сухомлинський, Д.Б. Кабалевський, Б. Неменський та інші) констатують особливе значення щодо цього молодшого шкільного віку. Особливості дітей цього віку найбільш сприяють формуванню в них естетичної культури. Новітні дослідження доводять, що прогалини в естетичному розвитку молодшого школяра найчастіше виявляються невиправними навіть при систематичній роботі у середніх та старших класах.
Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти Е. Водовозової, П. Каптерева, С. Лисенкової, С. Русової, Е. Михеєвої, К. Ушинського.
Філософсько-естетичні аспекти цієї проблеми розглядаються в наукових працях Ю. Борева, І. Гончарова, М. Киященка, В. Ядова.
Видатні вчені, естети і педагоги Ю. Борев, О. Буров, В. Вансаалов, Л. Волович, І. Долецька, М. Каган, Л. Коган, В. Розумний, В. Скатерщиков, Є.Квятковський, М. Лайзеров, А. Макаренко, О. Семашко, В.Сухомлинський, В. Шестакова, зробили значний внесок у розробку теорії естетичного виховання. Насамперед вони визначили основні поняття, на які потрібно спиратися при побудові системи естетичного виховання.
За останні роки опубліковано багато праць, в яких підкреслюється важливість творчості та організованої пізнавальної діяльності в естетичному вихованні молодших школярів; розкриваються механізми творчості; закономірності взаємозв’язку творчої діяльності з відтвореною дійсністю; сформульовані основні принципи формування творчої особистості (Ф. Говорун, Б. Коротяєв, В. Лєвін, В. Моляко, Ю. Петров, П. Підкасистий, Я. Пономарьов, В. Романець, В. Цапок).
Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.
Метою роботи є висвітлення теоретичних та методичних аспектів естетичного виховання молодших школярів засобами гурткової роботи.
Завдання роботи:
Охарактеризувати естетичне виховання молодших школярів засобами гурткової роботи як педагогічну проблему.
Розкрити форми, методи і засоби естетичного виховання молодших школярів у загальноосвітньому навчальному закладі.
Узагальнити досвід роботи гуртка «Театральна абетка» Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Каховської міської ради щодо питання естетичного виховання молодших школярів засобами гурткової роботи
1. Естетичне виховання молодших школярів засобими гурткової роботи як педагогічна проблема
Дослідження наукової літератури з естетичного виховання дає можливість дійти висновку про те, що існують варіативні підходи щодо визначення поняття “естетичне виховання”. Численні тлумачення цих понять зумовлені багатогранністю цього процесу.
Так, В. Шацька розглядає естетичне виховання як сукупність послідовних, взаємозв`язаних впливів на учнів під керівництвом викладача як засобами мистецтва так і самого життя, спрямованих на всебічний естетичний розвиток учнів, який сприяє формуванню естетичних почуттів, художніх смаків і поглядів відповідно до завдань виховання. За Н.Рудічевою до процесу естетичного виховання належать не тільки поступовий розвиток здібностей та естетичного сприйняття, а й володіння вмінням активно творчо проявляти себе у тому чи іншому виді мистецтва, у обсязі, що відповідає певному ступеню навчання [11, c. 3-4].
П. Блонський зазначає, що естетичне виховання передбачає або формування творчості, або розвиток художнього смаку та сприйняття. Але художній смак сприйняття можуть бути сформовані тільки у процесі художньої творчості; вони тісно пов`язані з активним життям дитини: кожна дитина потенційно є творцем різних, зокрема і естетичних, цінностей: споруджуючи будиночок, вона проявляє свою архітектурну творчість, ліплячи і малюючи, виявляє свої здібності скульптора і живописця, нарешті, дитина прагне до танців, драматизації .
У “Короткому словнику з естетики” поняття “естетичне виховання” розкривається як цілеспрямована система дієвого формування людини, здатної сприймати, оцінювати, усвідомлювати естетичне у житті, природі, мистецтві, жити і перетворювати світ, творити за законами краси.
Поняття “естетичне виховання” у педагогічній літературі розкладається як невід`ємна складова ідейного, трудового, морального, фізичного виховання, як систематичне , науково умотивоване звертання до людських емоцій, які розвивають у молодших школярів такі здібності, що сприяють не тільки естетичному сприйняттю прекрасного у житті і мистецтві, а й роблять кожного з них творцем естетичних цінностей.
У своїх працях та особистій педагогічній діяльності велику увагу питанням естетичного виховання приділив С. Шацький. Він розглядав естетичне виховання у нерозривному зв`язку з іншими складовими виховання, зокрема моральним, наголошуючи, що мистецтво – велика сила, і небайдуже в якому напрямі воно використовується.
В. Сухомлинський, розкриваючи суть естетичного виховання, також вважав, що надзвичайно важливо внести художній елемент у процес дитячого життя [14, c. 110].
З огляду на педагогічну спрямованість, заслуговує на увагу визначення естетичного виховання, яке подає О. Буров: “...цілеспрямований, організований процес формування у школярів естетичного ставлення, естетичної потреби до творчої естетичної діяльності” [2, c. 30].
Т. Аболіна та Н. Миропольська вважають, що головним в естетичному вихованні є відтворення всього багатства людського ставлення до навколишнього світу [1, c. 20].
Естетичне виховання у широкому філософському значенні передбачає якісні зміни рівня естетичної культури об`єкта виховання, яким може бути як окрема особистість, соціальна група, так і суспільство в цілому. Це безперервний процес, що триває впродовж життя людини, коли усуваються суперечності між рівнем естетичної культури людства та володінням цією культурою (естетичним досвідом) окремою особистістю у кожний конкретний період її життєдіяльності. Це оптимальна форма оволодіння навичками творення та сприйняття краси, передачі естетичного досвіду індивіда шляхом цілеспрямованої діяльності.
У процесі естетичного виховання формуються і розвиваються здатність людини до сприйняття і співпереживання, її естетичні смаки й ідеали, здатність до творчості за законами краси, до створення цінностей у мистецтві та поза ним (у сфері трудової діяльності, побуті, у вчинках і поведінці). Таким чином, естетичному вихованню властиві дві основні функції:
– формування естетично-ціннісної орієнтації особистості;
– розвиток її естетично-творчих потенцій, які визначають місце естетичного виховання в суспільному житті та зв`язок з іншими видами виховної діяльності. Естетичне виховання розкриває всі духовні здібності людини, що необхідні у різноманітних галузях творчості.
Слід відзначити, що у більшості наукових концепцій особливу увагу приділяють цілеспрямованості процесу естетичного виховання і, як його результат, передбачають формування здатності сприймати, розуміти, оцінювати, зберігати, переживати і творити красу в повсякденному житті, в праці, в людських стосунках, мистецтві. Складність цього процесу полягає в тому, що необхідно знайти дієві засоби реалізації гармонійної єдності соціального і індивідуального, впливу багатства художньої культури на формування людської особистості.
Специфіка естетичного виховання молодших школярів, насамперед, визначається особливостями їх психологічного розвитку. Молодшими школярами вважають дітей віком від 6/7 до 10/11 років, які навчаються у 1-4 класах сучасної школи. Цей віковий період завершує етап дитинства. Опановуючи новий для себе вид діяльності – навчання, молодші школярі ще багато часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються їх стосунки з ровесниками і дорослими, особистісне психічне життя і психічний розвиток, формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання, відкривають нові власні можливості і перспективи. Головною особистісною характеристикою молодшого школяра є прийняття і усвідомлення своєї внутрішньої позиції, що дає підстави вважати цей вік зрілим дитинством.
Таким чином, більшість дослідників вважають, що система естетичного виховання пов`язана із формуванням естетичних і духовних потреб та інтересів особистості, що розвивається.
2. Форми, методи і засоби естетичного виховання молодших школярів у загальноосвітньому навчальному закладі
Основою процесу естетичного виховання є спільна діяльність педагога і дитини, спрямована на розвиток у неї здібностей до сприймання прекрасного, мистецьких цінностей і продуктивної діяльності. До загальних умов естетичного виховання належать: відповідно організоване середовище, в якому росте і виховується дитина; використання в оформленні приміщення закладу творів мистецтва; залучення дітей до художньої діяльності; враховування інересів, нахилів.
Засобами естетичного виховання є відібрані педагогом і спеціально організовані для виховання дітей предмети і явища навколишньої дійсності [9; с. 115]. До них належать:
1. Естетика побуту. Покликана навчити дитину відчувати і розуміти красу життя, виховати в неї прагнення створювати і берегти її. Художнє оформлення кабінету гуртка в загальноосвітньому навчальному закладі обумовлюється змістом виховної роботи, вимогами щодо охорони життя і зміцнення здоров'я дитини, її художнього розвитку.
2. Твори мистецтва, які використовуються в оформленні побуту, під час навчання, самостійної діяльності. З цією метою підбираються твори побутового і казкового живопису (портрети, натюрморти, пейзажі), графіки (естампи, гравюри, офорти, книжкові ілюстрації), малі форми скульптури (вироби з фаянсу, гіпсу, дерева), твори декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, художнє скло, народні декоративні вироби та ін.). Також заняття гуртка важливо супроводжувати музикою, яка значною мірою впливає на естетичний розвиток вихованців.
3. Природа. Виростаючи серед природи, дитина вчиться бачити гармонійність, красу, багатство барв кожної пори року, відтворювати свої враження в усній розповіді, малюнках та ін. Усе це супроводжується розповідями педагога про те, що природа є наймогутнішим і найдосконалішим творцем прекрасного, у ній черпають натхнення живописці, композитори, письменники, використанням їхніх творів. Ефективними є екскурсії в природу, адже В. Сухомлинський радив використовувати природу для виховання у дітей поваги до всього живого [14; с. 210], з якої починається повага до людини, інтерес до її життя, гуманізм. Для педагога важливо підібрати такі слова для супроводу спостереження, які відповідали б завданням естетичного виховання.
4. Спеціальне навчання. Формуванню уявлень про прекрасне, навичок художньо-творчої діяльності, розвитку естетичних оцінок, переживань і смаків сприяє навчання у гуртках, творчих студіях тощо.
5. Самостійна художня діяльність дітей. Є важливим засобом естетичного виховання дітей. У процесі художньої діяльності вони реалізують свої творчі задуми, задатки, які згодом можуть розвинутися у здібності до художньої творчості.
Розвиток самостійної художньої діяльності стимулюють такі чинники:
– процес навчання на заняттях, його розвивальний характер, формування способів самостійних дій;
– художні враження дітей, що спонукають до подальшого втілення їх у діяльності;
– педагогічно доцільне естетичне предметне середовище;
– заохочувальний вплив батьків, які стимулюють творчі пошуки і спроби дітей;
– опосередкований вплив педагога, який ініціює самостійний пошук дітей.
6. Свята. З ними пов'язані яскраві естетичні переживання дітей, прагнення випробувати себе у різних жанрах мистецтва. Підготовка до свята, участь дітей у створенні його програми, умов проведення, очікування святкового дійства формують особливий передсвятковий колективний настрій. До участі у підготовці та святкуванні часто залучаються батьки дітей, що додає їм емоційної теплоти.
Найцікавіші задуми керівника гуртка щодо організації естетичного виховання гуртківців можуть досягти своєї мети за правильного добору і комбінування його методів, які класифікують за різними критеріями:
– за головною педагогічною метою. До таких методів належать переконання; вправляння у практичних діях, спрямованих на перетворення навколишнього середовища; проблемні ситуації, які спонукають до творчих і практичних дій; спонукання до співпереживання, емоційно-позитивного відгуку на прекрасне;
– за загальною та спеціальною спрямованістю. До цієї групи зараховують загальнопедагогічні та спеціальні методи, добір яких залежить від виду мистецтва, до якого педагог прагне прилучити дітей;
– методи навчання художній діяльності. Серед них виокремлюють наочні (зразок, показ прийомів виконання дій), словесні (бесіди, інструкції, вказівки, поради, оцінка і самооцінка результатів діяльності дітей);
– методи розвитку художньо-творчих здібностей дітей. Ґрунтуються вони на виробленні у дітей уміння діяти під час вирішення проблемно-пошукових завдань, у нестандартних ситуаціях.
Дослідники пропонують використовувати в естетичному вихованні молодших школярів ігрові методи навчання, ігрові ситуації, обігрування дитячих робіт на заняттях, що створює позитивну емоційну атмосферу, сприяє ефективному оволодінню зображувальними навичками та вміннями, підвищує якість роботи та сприяє розвитку інтересу до зображувальної діяльності. Особливо важливо забезпечити поєднання різних видів діяльності у розвитку художніх умінь молодших школярів.
Оскільки у молодшому шкільному віці дитина налаштована передусім на гру, з метою розвитку її творчості необхідно використовувати різноманітні ігрові прийоми:
– ігрові ситуації, які допомагають розвинути пізнавально-творчу активність;
– пісні, загадки, вірші, казки, музичні твори;
– демонстрування епізодів лялькових спектаклів, які зосереджують увагу, викликають позитивні емоції, інтерес до зображуваного, уяскравлюють, поглиблюють естетичне задоволення, але не впливають на результати роботи;
– розповіді-малювання з елементами казки; пошукові ситуації; уявні ситуації.
Мистецтво сприяє формуванню світоглядних уявлень, естетичних оцінок, ідеалів, переконань, що регулюють духовно-творчу активність особистості, зумовлюють її ставлення до світу: природи, суспільства, людей, самого себе. Тому, мета художньо-естетичного виховання у різних галузях освіти полягає в тому, щоб у процесі сприймання, інтерпретації творів мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати естетичну свідомість і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному та творчому самовдосконаленні.
Естетичний розвиток пов'язаний з формуванням усіх граней особистості. У молодшому шкільному віці продовжують формуватися основи потреб і смаків, народжується любов до мистецтва, заявляють про себе творчі здібності, якими різною мірою наділена кожна дитина. Для їх реалізації необхідне правильно організоване виховання і навчання, яке враховує особливості віку, індивідуальність.
Таким чином, естетичне виховання молодшого школяра за своїм змістом на декілька кроків випереджає естетичний розвиток, спрямовуючи його. При цьому виявляється така закономірність: чим успішніше здійснюється естетичне виховання, тим швидший естетичний розвиток дитини і тим вищий його рівень.
3.З досвіду роботи гуртка «Театральна абетка» Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Каховської міської ради щодо питання естетичного виховання молодших школярів засобами гурткової роботи
Актуальним в гуртку «Театральна абетка» є пріоритетність творчого розвитку особистості саме засобами мистецтва. Коли ми говоримо про виховання творчої особистості, треба зазначити, що важливу роль грають у цьому процесі емоції. Саме емоції є необхідним фактором продуктивної діяльності мозку. Подив, обурення, натхнення, відчуття прекрасного і навіть почуття гумору спонукають до повноцінної інтелектуальної діяльності людини.
Засобами мистецтва ми розвиваємо не тільки емоційно сферу учнів, а й допомагаємо йому навчитись шукати нові зв’язки. У процесі художньої діяльності народжується інтерес до творчості, який з часом переростає у потребу, що є головною рушійною силою формування творчих якостей та розвитку практичних умінь.
Виховна роль занять з театрального мистецтва особлива тому, що в процесі художньої діяльності відбувається естетичне виховання, формування вмінь самостійно та творчо підходити до роботи, підвищення рівня творчої активності. Повноцінне залучення учнів до вивчення театрального мистецтва може стати умовою найбільш успішного використання його виховних можливостей.
Педагогічно доцільним є створення на заняттях гуртка ситуацій, які стимулюють в учнів активність і самостійність у навчанні. Так, система пошукових методів сприяє створенню мотивації до творчої діяльності та її закріпленню у практичній роботі учнів. На всіх етапах виконання таких завдань необхідно використовувати різноманітні види допомоги, направлені на творче, самостійне рішення, на оригінальність у відборі характерних деталей, на різноманітність варіацій композиційного пошуку і різних засобів виконання образотворчої задачі. Для більш повного виявлення творчого потенціалу кожного учня педагог рекомендує різні види стимулюючої допомоги. Так, наприклад, при задумі сюжету композиції найбільш ефективною є така допомога, як “питання-роздуми” чи “питання-сумніви”. Таким чином підвищується впевненість учня в успішності розв’язання поставленої задачі. На іншому етапі, наприклад, при пошуку різноманітних засобів створення композиції найбільш ефективною є допомога, яка ґрунтується на демонстрації роботи однолітків.
У практичній діяльності роботи гуртка «Театральна абетка» Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Каховської міської ради використовуються розвивальні ігри. Головна їх особливість полягає в тому, що при їх застосуванні один з основних принципів навчання – від простого до складного об’єднується з принципами організації творчої діяльності – самостійно за здібностями, за своїм темпом діяльності.
Наприклад, для розвитку уяви, фантазії на заняттях пропонується гра: «Авторський погляд» коли з окремих речень, словосполучень складаються нові сюжетні лінії твору чи п’єси (чим більше, тим краще). Гра – пантоміма „На що це схоже?”: впливає на розвиток уяви, фантазії, здатності висувати гіпотези, оригінальні ідеї. Для розвитку тих же якостей, пропонується гра „Дослідник”: керівник гуртка добирає згідно з тематикою синонімічний ряд, що характеризує певне поняття, а учні розповідають свої версії.
Всі ігри на заняттях гуртка поєднуються з трудовою діяльністю (виготовлення декорацій, костюмів тощо).
На основі вищезазначеного, можна окреслити основні організаційно-методичні умови якісного естетичного виховання молодших школярів у гуртку «Театральна абетка» Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Каховської міської ради:
– створення в приміщенні гуртка естетично привабливої обстановки;
– звернення у гуртковій роботі з до народних традицій і обрядів (участь у відзначенні народних свят, включення до репертуару творів народного фольклору);
– естетична культура різноманітних виховних заходів;
– естетична культура керівника гуртка і вихованців.
1. Екскурсія – це форма організації виховної роботи, яка допомагає гуртківцям сприймати і засвоювати навчальний матеріал шляхом безпосереднього ознайомлення з предметами, процесами, явищами тощо, тобто в реальних умовах (театр, музеї, виставки, галереї) їх існування.
2. Евристична бесіда (фронтальна або індивідуальна) – як метод формування когнітивних компетенцій вихованців. При підготовці й проведенні фронтальних бесід на будь-яку тему враховуються вікові особливості учнів.
3. «Дні творчих проектів». Протягом певного періоду у гуртку окремі вихованці можуть проявити себе як майстри, підготувавши виступ на визначену тему, а інші гуртківці їм допомагають. Такий вид роботи розвиватиме відчуття прекрасного, згуртовує школярів.
4. Замість фізкультхвилинок у гуртку використовується така форма роботи як «Весела пантоміма». Це змагання вимагає попередньої підготовки. Керівник гуртка відбирає найвідоміші вірші дитячих авторів. Команда обирає хто демонструватиме їхній вірш (в залежності від кількості діючих осіб), ведучий читає вірш, а учасники імпровізують. Виграє та команда, яка найкраще, найдопніше продемонструвала свій вірш.
5. Виступи перед батьками та однолітками, які передбачають творчий вияв дитячої фантазії. Діти готують певну п’єсу чи театралізацію твору.
Таким чином, естетичне виховання у гуртку «Театральна абетка» Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Каховської міської ради здійснюється за рахунок впровадження в роботу гуртка різноманітних форм і методів, які всебічно впливають на естетичний розвиток дітей.
ВИСНОВКИ
Естетичне виховання – це: по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати, з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого – як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.
Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.
Засоби естетичного виховання – це твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, залучення школяра до різних видів продуктивної творчої діяльності.
Шляхи естетичного виховання: оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів; організація факультативів; естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі, у сім’ї, естетичне самовиховання школярів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аболина Т.Г., Митропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. – К.: Высшая школа, 1987. – 252 с.
2. Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания. – М.: Просвещение, 1971 . – 134.
3. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Полтавський вісник, 1994. – 191 с.
4. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка. – К.: Товариство “Знання” УРСР, 1990. – 48 с.
5. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 – 63.
6. Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва // Рідна школа. - 1999. - № 11. – С. 46 – 49.
7. Джола А.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: Навч.-метод. Посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 392 с.
8. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. – 2 – е вид., випр. і доп. – Харків: “ОВС”, 2002. – 400 с .
9. Печерська Е. Інтегрований вплив музики і природи на естетичне виховання // Початкова школа. - 2002. - № 7. - С. 29 – 32.
10. Рева В. Естетичне виховання школярів у процесі сприйняття музики // Мистецтво та освіта. - 1999. - № 1 – С.4 – 8.
11. Рудічева Н. Питання музично – естетичного виховання молоді у спадщині вітчизняних педагогів // Засоби навчання та науково – дослідницькі роботи: Збірник наукових праць – Х.: ХНПУ, 2005. – Вип. 23. – С. 116 – 124.
12. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996. – 303с.
13. Сирітка Г. Виховання естетичних поглядів молодших школярів // Початкова освіта. - 2002. - № 13 – С. 8.
14. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибр. Твори: в 5 т. К., 1976. - Т.2. - С. 203-224.