Тема: Причини і початок Другої світової війни.
Мета: розкрити причини і характер Другої світової війни; охарактеризувати хід бойових дій у 1939-1941 рр; показати причини успіхів Німеччини на першому етапі війни; Формувати в студентів навички аналізу, вміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах.; Сприяти вихованню патріотизму, національної свідомості та гідності.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: карта "Друга світова війна".
Основні поняття і терміни: агресія, «Світова війна» , окупація.
Основні дати: 1 вересня 1939 р. - початок Другої світової війни.
Листопад 1939 р. – прийняття Західної України і Західної Білорусії до складу СРСР. Листопад 1939 – березень 1940 р. – війна між СРСР і Фінляндією.
Червень 1940 р.- - приєднання Бессарабії й Північної Буковини до СРСР.
Серпень 1940 р. – приєднання Латвії, Литви, Естонії до СРСР.
27 Вересня 1940 р. – укладення Троїстого пакту між Німеччиною , Італією, Японією.
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Історія людства знає безліч війн. Але дві з них масштабами руйнувань і людських втрат не мають рівних. Це Перша та Друга світові війни. Обидві вони пов"язані із ХХ ст., і в них брали участь усі найбільші держави світу. Обидві війни прийшли з Німеччини, основні бойові дії розгорталися у Європі.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
План уроку.
Причина та періодизація війни.
Напад Німеччини на Польщу
Дивна війна.
Напад СРСР на Фінляндію («Зимова війна»)
Хід уроку
Агре́сія — поняття міжнародного права, яке означає протиправне, пряме чи опосередковане, застосування збройної сили однією державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави.
Світова війна - це військове протистояння між провідними країнами за світове панування, яке має наслідки для всіх країн та народів світу.
Окупа́ція — зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї.
1. Причини війни
1. Нерівномірність економічного й політичного розвитку країн, що призвело до різкого загострення суперечностей між провідними державами світу внаслідок світової економічної кризи 1929-1933 pp.
2. Загострення суперечностей між державами, що стали на шлях проведення економічних реформ при збереженні демократичних принципів і громадянського суспільства, з одного боку, і тими державами, де були встановлені тоталітарні режими, що проповідували расизм, мілітаризм, націоналізм, з другого боку.
3. Незадоволення Німеччини, Італії, Японії Версальською системою договорів, прихід у цих країнах до влади сил, які прагнули до нового переділу світу.
4. Політика фашистських держав на загарбання ринків збуту та джерел сировини, розширення сфер впливу, захоплення колоній, їх боротьба за черговий переділ світу.
5. Недалекоглядна політика “потурання” та поступок агресорам, яку проводили Велика Британія та Франція.
6. Політика нейтралітету та невтручання у справи європейських країн, яку проводили США.
7. Безпосередня підтримка агресорів з боку СРСР, що підписав із Німеччиною пакт про ненапад та таємний протокол до нього, які відкрили шлях Німеччині для нападу на Польщу.
Періодизація Другої світової війни:
Перший період — 1 вересня 1939 р.-22 червня 1941 р. (від нападу гітлерівської Німеччини на Польщу і до початку агресії проти СРСР). Він характеризується наростанням агресії фашистських держав, їхніми військовими успіхами. Гітлерівці окупували всю Західну Європу до Ла-Маншу й увесь Балканський півострів.
Другий період — 22 червня 1941 р.-19 листопада 1942 р. (від нападу гітлерівської Німеччини та її союзників на СРСР і до контрнаступу радянських військ під Сталінградом). Він характеризується поширенням фашистської агресії, крахом плану Німеччини “блискавичної війни”, розширенням театру воєнних дій у Тихому океані, Африці.
Третій період — 19 листопада 1942 р.-6 червня 1944 р. (від контрнаступу радянських військ під Сталінградом до наступу на центральній ділянці фронту та відкриття другого фронту в Європі).
Це корінний перелом у перебігу Другої світової війни, перехід стратегічної ініціативи до країн антигітлерівської коаліції, суттєві перемоги цієї коаліції (під Сталінградом, Курськом, звільнення України і вихід на державний кордон СРСР, успішні операції англо-американських військ у Північній Африці, захоплення союзниками значної частини Італії).
Четвертий період — 6 червня 1944 р.-8 травня 1945 р. (від наступу на центральній ділянці фронту й відкриття Другого фронту у Франції до капітуляції Німеччини). Характеризується вступом Радянської Армії у Західну Європу та її визвольними операціями, успішними операціями англо-американських військ та остаточним розгромом фашизму в Європі.
П’ятий період — 8 травня-2 вересня 1945 р. (від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії). Це було завершення Другої світової війни.
2.Напад Німеччини на Польщу
11 квітня 1939 р. Було затверджено план “Вайс” загарбання Німеччиною Польщі.
31 серпня 1939 р. Гітлерівці вчинили провокацію своїм нападом на німецьку радіостанцію у прикордонному містечку Глейвіц (німці були переодягнені у польську форму). Подібні провокації було здійснено, й на інших ділянках польсько-німецького кордону.
Незабаром усі радіостанції Німеччини передали в ефір екстренне повідомлення, що Польща ніби-то не поважає німецьких кордонів, порушує їх, а тому проти неї потрібно застосувати силу.
1 вересня 1939 р. Німеччина без оголошення війни напала на Польщу. Німецька армія чисельністю близько 1,5 млн осіб вторглася в Польщу (62 дивізії, серед них 7 танкових, 200 літаків). Польська армія налічувала 1 млн 750 тис. осіб, але була погано озброєна, не мала достатньої кількості танків, літаків, гармат. На її озброєнні була техніка застарілих конструкцій. Німецькі війська, маючи значну перевагу в найновішій техніці, прорвали польську оборону і стрімко просувалися вглиб Польщі.
З вересня 1939 р. Велика Британія й Франція, як союзники Польщі, були змушені оголосити війну Німеччині, але активних воєнних дій не вели.
3 вересня 1939 р.-10 травня 1940 р. — “Дивна війна” на Заході, бо там панувала тиша, ніяких воєнних дій не велося. Перший англійський солдат загинув.
9 грудня 1939 p., тобто більш як через три місяці після початку війни. Начальник Німецького штабу оперативного керівництва генерал Йодель на Нюрнберзькому процесі заявив: “Під час польської кампанії близько 110 англо-французьких дивізій на Заході не почали жодних дій проти 23 німецьких дивізій”.
6 вересня 1939 р. Уряд Польщі залишив столицю.
18 вересня 1939 р. Уряд Польщі та головне командування армій переїхали до Румунії, віддавши накази відступати в бік румунського кордону й не вступати в бій з більшовиками.
До 28 вересня 1939 р. тривала героїчна оборона Варшави. Польські війська героїчно оборонялися, але сили були нерівними. Польську армію було розгромлено за три з лишнім тижні. Німці втратили 10 тис. убитими.
12 жовтня 1939 р. Декрет А. Гітлера про розподіл польських земель:
• частину польської території — Велика Польща, Сілезія — було приєднано до Німеччини;
• решта території перетворено в генерал-губернаторство, яке безпосередньо підпорядковувалося фюреру.
3.Дивна війна.
3 вересня Англія, а згодом за нею й Франція, пiсля марних спроб схилити Гiтлера стати на шлях переговорів i вивести вiйська з територiї Польщі й окупованої частини Чехословаччини оголосили Нiмеччинi вiйну. Проте переходити в наступ союзники не поспiшали. Перiод вiйни мiж 3 вересня 1939 р. та 10 травня 1940 р. дiстав назву “дивної вiйни”, оскiльки, формально оголосивши вiйну, жодна сторона її фактично не вела.
Французькi вiйська вiдсиджувалися за “Лiнiєю Мажино” (110 дивізій), до яких стали прибувати ще і англійські дтвізії, німецькі – за «лінією Зікфріда» (23 дивізії). На захiд вiд бельгiйського кордону союзники споруджували нову лiнiю укрiплень аж до самого Пiвнiчного моря. Не бажаючи втягуватися у затяжнi кривавi бої, як це було в роки Першої свiтової вiйни, союзники приступили до блокади Нiмеччини й СРСР та здійснення рейдів бомбардувальників на промислові центри Німеччини.
Вiдразу пiсля розгрому Польщi Гiтлер наказав генералам вермахту готуватися до негайного наступу на Заходi. Проте, навіть зібравши всі свої війська німецька армія поступалася союзникам. Для перемоги потрібно було нестандартне рішення. І такий план було розроблено. В його основу знову було покладено стратегію «блікрігу». На зміну модернізованому плану Шліффена штаб розробив план наступу через Арденнську ущелину на стиці кордонів Бельгії-люксембурга – Франції в обхiд “Лiнiї Мажiно” з півночі і виходом ударних танкових груп в район Кале — Дюнкерк. Цей план («Грюн») отримав образну назву «удар серпом» – він мав відрізати, оточити і зничити угруповання союзників на північному фланзі. Далі ударні групи мали повернути на південь, вийшовши в тил частинам, що обороняли «лінію Мажино». Реалізацію цього плану було відкладено на весну 1940 р.
4.Напад СРСР на Фінляндію («Зимова війна»)
Тим часом бойові дії спалахнули на Півночі Європи між СРСР і Фінляндією. Тривалий час мiж двома країнами велися переговори, в ходi яких Радянський Союз вимагав вiд фiнської сторони поступитися на його користь значними територiями в районi Ленiнграда (тепер Санкт-Петербург) та узбережжям Фiнської затоки в обмiн на болотистi й лiсистi територiї на пiвночi, що нiяк не компенсувало втрату Виборга i стратегічно важливої оборонної “Лiнiї Маннергейма” — системи фінської оборони, спорудженої в 1927-1939 рр. Уряд Фінляндії не погодився на цю пропозицію.
На світанку 30 листопада 1939 р. великi сили радянських вiйськ перейшли у наступ на фінську армію, що займала прикордонні укрiплення.
Угруповання радянських вiйськ налiчувало 240 тис. чоловiк, 1915 гармат рiзних калiбрiв, 1131 танк та 967 бойових лiтакiв. 140-тисячна фiнська армiя мала на своєму озброєннi 400 гармат, 60 танкiв i 270 лiтакiв.
Здавалось, що доля Фінляндії вже вирішена. На території СРСР навіть було створено майбутній уряд радянської Фінляндії – уряд О.Куусiнена (так званий “уряд Терiокi”), з яким Сталiн уклав договiр про взаємодопомогу. Але сталося непередбачуване. Невелика фінська армія змогла стримати перший потужний удар і навіть завдала поразки деяким радянським частинам. 30 грудня наступ радянських вiйськ припинився. Сталiн ужив жорстоких методiв для наведення порядку у вiйськах. Почались жорстокі бомбардування фінських міст. Безперервним потоком на фронт надходило нове озброєння та спорядження, війська.
Маленька Фiнляндiя фактично опинилася наодинці з могутнiм агресором. Англiя й Францiя обмежувалися лише закликами продовжувати опір i обіцянками висадити на пiвночi десант. Проте проти цього була Норвегiя. Її уряд не бажав порушувати нейтралiтет i пропускати через свою територію війська союзників. На допомогу Фiнляндiї озброєнням i добровольцями прийшла Швецiя. Нiмеччина висловила готовнiсть надати допомогу СРСР i навiть стала на перешкодi Iталiї‚ яка хотіла направити до Фiнляндiї ешелони зi зброєю. США також усунулися вiд надання Фiнляндiї прямої вiйськової допомоги.
11 лютого 1940 р. розпочався другий наступ радянських вiйськ. Вiн завершився проривом “Лiнiї Маннергейма”. У наступальних дiях брали участь 1,5 тис. танкiв i 3 тис. лiтакiв. Цiною великих втрат (234 тис. чоловiк убито, поранено, обморожено та взято в полон) радянськi вiйська домоглися перемоги i головнокомандуючий фінською армією К.Маннергейм змушений був дати згоду на початок мирних переговорiв.
12 березня за посередництвом i пiд тиском нiмецької дипломатiї СРСР i Фiнляндiя пiдписали мирний договiр, за яким жертва агресiї втрачала значну частину своєї територiї, де до вiйни мешкало 450 тис. чоловiк, тобто 1/8 населення країни. Тяжкими були мiжнароднi наслiдки вiйни й для СРСР. Лiга нацiй виключила СРСР зi своїх членiв, ускладнилися його вiдносини практично з усiма європейськими країнами та США. СРСР опинився у міжнародній ізоляції. У листопадi 1940 р. нейтральна напередоднi конфлiкту Фiнляндiя приєдналася до агресивної “осi” Берлiн—Рим—Токiо і взяла участь у війні проти СРСР («війна продовження», як її називають фіни).
Також війна показала всю слабкість і непідготовленість радянської армії до сучасної війни. Це згодом дало привід говорити Гітлеру, що СРСР – це «Колосс на глиняних ногах».
ІV. Узагальнення вивченого матеріалу
Які були причини та передумови Другої світової війни.
Пояснити поняття "дивна війна"?
Показати на карті країни , які були окуповані Німеччиною, в Європі.
Чому Німеччині вдалося за короткий час встановити своє панування в Європі.
V. Підсумки уроку
Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу Німеччини на Польщу. Причинами війни стали весь попередній розвиток міжнародних відносин, прагнення Німеччини, Японії, Італії до переділу світу і світового панування. Заволодівши стратегічною ініціативою на початку війни, Німеччини до літа 1941 року встановила свій контроль над континентальною Європою (крім СРСР). Перші успіхи призвели до того, що лідери держав-агресорів втратили відчуття реальності: поразки і невдачі вважалися тимчасовими і несуттєвими. Агресори розробляли плани нових загарбань. Проте Німеччині не вдалося зломити опір Англії, Італії зазнавала постійних поразок в Африці, США, з їх могутнім промисловим потенціалом, усе більш схилялися до підтримки Англії , почав розгортатися рух Опору поневолених народів. Усе це заклало основи майбутніх поразок. Але поки що Німеччина вважала себе непереможною.
VI. Домашнє завдання
§ 1, 2. Підготувати реферати: "Розгром Франції", "Радянсько- фінська війна".