Зміст
Вступ ……………………………………… . 4
Опис досвіду «Розвиток пізнавальних
інтересів молодших школярів»……….. 6
Висновок ………………………………. ... 22
Додатки ………………………………. … 23
Література ……………………… ……….. 33
Може, маленька дитина повторює те,
що було вже зроблено, створено іншими людьми,
але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець;
її розумова діяльність – творчість.
В. О. Сухомлинський
Вступ
Проблема розвитку пізнавальної активності та творчих здібностей молодших школярів становить фундамент процесу навчання, є «вічною» педагогічною проблемою, яка з плином часу не втрачає своєї актуальності, потребуючи пильної уваги і постійного подальшого розвитку. Саме сьогодні перед освітнім процесом постає завдання - виховання творчої особистості, починаючи з початкової школи. У Законі України «Про освіту» проголошено: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.» В якості провідної проблеми педагогічної діяльності визначено «Розвиток пізнавальних інтересів та формування творчих здібностей учнів початкових класів шляхом використання інноваційних технологій».
Одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є використання інноваційних освітніх технологій, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів (на всебічний особистісний розвиток учнів).У цьому полягає практична значимість досвіду.
Мета дослідження: виявити та науково обґрунтувати організаційно-педагогічні умови розвитку пізнавальних інтересів, творчих здібностей молодших школярів у навчально – виховному процесі.
Об'єкт дослідження: розвиток творчих здібностей молодших школярів.
Предмет дослідження: процес розвитку творчих здібностей молодших школярів.
Гіпотеза дослідження: розвиток творчих здібностей молодших школярів буде ефективним, якщо:
- створюється творча атмосфера співробітництва, взаємодії вчителя і учня;
- досягаються оптимальні умови для розвитку творчих здібностей учнів;
- використовуються інноваційні методи навчання.
Основна ідея досвіду, його інноваційна значимість
Основна ідея досвіду - розвиток пізнавальних інтересів та творчих здібностей учнів шляхом використання інноваційних та інформаційних технологій дозволить сформувати особистість, здатну до самопізнання та самовдосконалення в різних видах діяльності.
Інноваційна значущість досвіду полягає у використанні інноваційних технологій у навчально - виховному процесі для розвитку пізнавальної активності, творчих здібностей учнів та формування ключових компетентностей, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток.
Перелік наукових та практичних досліджень, на яких ґрунтується робота
Нормативна база досвіду Закон України «Про освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Державний стандарт початкової загальної освіти.
Теоретична база досвіду
гуманно особистісна педагогіка В.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі;
психолого – педагогічні аспекти формування творчої особистості І.Беха, Д.Богоявленської, Б.Тєплова, Л.Виготського;
розвивальний потенціал усіх складових системи початкового навчання М.Богдановича, Н.Бібік, М.Вашуленко, І.Гудзик, О.Савченко;
проблеми впровадження педагогічних технологій та інновацій О.Пометун, Н.Наволокова;
Формування творчої людини
треба починати у весну життя,
тобто в дитинстві, бо дитинство
зображає собою весну, юність - літо,
змужнілий вік - осінь і старість - зиму.
Ян. Амос. Коменський
Щоб дати учням іскринку знань,
вчителю потрібно ввібрати ціле море світла.
В.О. Сухомлинський
Педагогічне кредо «Життя – це постійне навчання. Діяльність – шлях до вдосконалення».
Основним завданням учителя на нинішньому етапі є забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти, розвиток його пізнавальної і творчої активності, формування предметних і самоосвітніх компетентностей учня.
Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Важлива роль інтересу в становленні особистості молодшого школяра. Дитина реалізує свій інтерес у процесі основної діяльності, тому що найсильнішим мотивом у навчанні є саме пізнавальний інтерес, котрий активно взаємодіє із системою ціннісних орієнтацій, цілями, результатами діяльності, відображає всі складові особистості: інтелект, волю, почуття. Пізнавальний інтерес активізує всі психічні процеси людини, на високому рівні розвитку, збуджує до постійного пошуку.
На мою думку, найважливіші правила навчання –
від відомого до невідомого;
від близького до далекого;
від легкого до складного;
від часткового до загального;
від конкретного до абстрактного.
Це і наштовхнуло мене на вибір саме такої науково – методичної теми: «Розвиток пізнавальних здібностей учнів молодших класів».
Суть досвіду ґрунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі:
- відбору навчальної інформації;
- застосування проблемного навчання;
- робота із словниками, довідниками, енциклопедіями, Інтернетом;
- підвищення інтересу дітей до теоретичних знань;
- встановлення причинно-наслідкових зв’язків;
- проведення, нестандартних уроків;
- використання новітніх технологій навчання.
У своїй роботі намагаюся дотримуватися загально прийнятих правил дидактики та методик у поєднанні з сучасними, новітніми технологіями. Про важливість пізнавального інтересу в процесі навчання учнів вказували Я.Коменський, І. Песталоці, А. Дістервег, К. Ушинський та ін.
Різноманітні аспекти формування пізнавальних інтересів досліджували Л. Виготський, О. Дусавицький, О. Киричук, Н. Морозова, Г. Щукіна та ін. Значення інтересу в навчально-виховному процесі розкривається у працях Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, М.В. Савчин, О.В. Скрипченко та ін.
Актуальність і перспективність досвіду полягає:
Формування пізнавального інтересу.
Формувати вміння здобувати й опрацьовувати інформацію.
Формування навичок мислення високого рівня: аналізувати, синтезувати, оцінювати.
Отримати знання комп’ютерної грамоти для подальшого використання у старших класах.
Кожен урок для мене – це урок–відкриття. Спонукаю учнів до відвертих думок, диспутів. Кожна смілива думка – це невеличка перемога, в якій я вбачаю сенс своєї роботи. А якщо на уроці немає байдужих – це головне.
Основними цілями своєї діяльності вважаю: збудити прагнення учнів до самоосвіти, підвищити практичну спрямованість навчання, сформувати певний набір знань, формування систем дій, необхідних для пізнавальної діяльності.
Для реалізації поставлених цілей працюю над підвищенням розумової активності шляхом застосування методу проектів, розвитком творчого мислення, спонуканням до самостійності, активізацією пізнавальної діяльності учнів, пошуком оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання.
Особливу увагу приділяю аспектам: розвивати власну особистість, пристосовуючи до вимог життя; розвиток усного та писемного мовлення учнів; створення в учнів гнучкої системи знань, заохочення їх до самостійної активної діяльності.
Умовами формування пізнавального інтересу є:
- створення можливостей для учнів проявити розумову самостійність і ініціативність;
- використання активних та інтерактивних методів навчання, проблемних запитань, ситуацій і завдань; (Додаток 1)
- ведення навчання на високому, але посильному рівні труднощів;
-наявність різноманітного навчального матеріалу і прийомів навчальної роботи;
- використання емоційно забарвленого, живого слова педагога.
Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Їх потужним джерелом є емоційність навчального змісту.
Обов`язково на уроках потрібно враховувати особливості кожного учня. Тому завдання треба розробляти так, щоб кожен учень був активним учасником учбового процесу: для більш сильних учнів - одне завдання, для менш активних – інше, але працювати повинні всі.
Використання цікавої пізнавальної інформації на уроках допомагає учням глибше оволодіти навчальним матеріалом, сприяє формуванню в них стійкого інтересу до знань, позитивних мотивів навчання. Додаткову пізнавальну інформацію діти мого класу отримують завдяки вправі "Довідникове бюро", «Чи знаєш ти, що…».
Функції вчителя суттєво змінюються: на перший план виходить уміння організувати пошукову діяльність учнів та їх взаємодію з метою розвитку мотивації й соціальних навичок. Такі можливості створюють сучасні технології, зокрема, технології інтерактивного навчання. Формуванню пізнавальних інтересів сприяють захопленість викладанням, досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, що викликає здивування в учнів, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, ситуації суперечки і дискусії.
Не залишаю поза увагою і хвилину відпочинку, яка, на мою думку, має бути звичайною руханкою під музику. Для того, щоб зробити її привабливішою, використовую презентації з героями, які показують різні рухи учням. Незамінними також є фізкультхвилинки для очей, пальчикова гімнастика.
Використання ігор у навчанні:
- активізують інтерес та увагу дітей,
- розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, увагу,
- закріплюють знання, вміння і навички.
Фронтальна форма роботи. Кооперативна форма навчання. Технології навчання в дискусії.
Інтерактивні ігри: «Мікрофон», «Передбачення», «Гронування», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Перелік наслідків подій» та ін.
Робота в парах : «Тематичне інтерв»ю», «Ти – мені, а я – тобі», «Конкурс чомучок», «Навпаки».
Робота в малих групах: «Добре – погано», «Чи знаєш ти, що…», «Прес – конференція», «Коло ідей», «Снігова грудка» .
«Уяви собі», «Точка зору» ,метод «Прес», «Обери позицію», дебати, «Спрощене судове слухання» «Додайте речення», «Продовж речення», « Казка навиворіт», «Ситуація», «Перевтілення».
Використовуючи інтерактивні методи навчання,розвиток особистості дитини відбувається в різних видах діяльності. Це насамперед передбачає повноцінне залучення дітей до всіх доступних їм видів діяльності, але не лише навчальної. Важливо, щоб при цьому забезпечувалась активна позиція дитини, стимулювалися її творчість, потреби в засвоєнні нових знань і способів дій. Адже таке навчання має на меті розвиток учня як особистості. (Додаток 2)
Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри- вправи з природничим матеріалом. Їх мета навчити дітей:
- знаходити потрібний предмет за допомогою аналізатора (дотику, смаку, смаку), оперуючи істотними ознаками;
- описувати предмети і знаходити їх за описом;
- знаходити ціле за частиною і частину за цілим;
- групувати предмети за місцем, способом використання людиною;
- встановлювати послідовність дій
Відповідальність за результати навчання стає спільною справою, підвищується інтерес до предмета. У сильніших учнів розвивається самостійність мислення, почуття відповідальності за результат, прагнення допомогти товаришам. Дуже подобається дітям така форма роботи як "Мікрофон". Передусім пропоную учням говорити лаконічно і швидко. Нагадую наше правило під час відповіді.
На етапах актуалізації опорних знань, усвідомлення нового матеріалу підводжу учнів до самостійного виведення правил, формування висновків, застосовуючи метод "Прес", що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою:
Позиція Я вважаю, що ...
Обґрунтування ... тому, що
Приклад Наприклад, ...
Висновок Таким чином, ...
Отже, ...
Одним із ефективних засобів цілеспрямованого впливу на процес формування дієвих природничих знань молодших школярів є використання на уроках «Природознавства» системи пізнавальних завдань, в основі яких лежить виконання розумових дій, а саме: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, класифікація.
Ребуси, кросворди, чайнворди, шаради, анаграми – важливий засіб збудження пізнавального інтересу дітей. Оживити опитування й активізувати у процесі його роботу учнів допоможуть цікаві форми перевірки засвоєння фактичного матеріалу.
Цікаві факти з історії, науки, уривки з науково – популярної літератури, предметні ігри, цікаві вправи – все це зацікавить дітей, розширить їхні знання і сприятиме розвитку кмітливості та спостережливості.
За певних обставин, наприклад недостачі прикладного матеріалу, я намагаюся замінити його дидактичними засобами, створеними на комп’ютері. Така зміна є практично рівносильною. Мною створено ряд мультимедійних презентацій по багатьох розділах навчального матеріалу: «Осінь», «Зима», «Зимівля птахів», «Людина починається з добра». Використання комп’ютера в навчанні зацікавить учнів до уроку і, за умови правильної побудови навчального процесу, забезпечить набагато краще засвоєння матеріалу.
Збудити інтерес учня, дати поштовх думці, вчити логічно і самостійно мислити – така загальна мета будь – якого уроку. Тому урок має бути насичений цікавим матеріалом, включаючи завдання з логічним навантаженням, якими є:
- завдання з елементами дослідження – це вправи зі словами «порівняйте», «виділіть головне», «обґрунтуйте», «доведіть», «узагальніть» тощо;
- завдання, під час виконання яких учні відкривають нові для себе зв’язки, належності, закономірності. Це вправи на здійснення простих умовиводів, найпростіших класифікацій та групування предметів;
- самостійне складання вправ учнями (спочатку за аналогією, пізніше – за конкретними умовами) тощо.
Літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності).
Розвитку пізнавальних здібностей значною мірою сприяє використання проблемного методу навчання. Проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в учнів, а в кінцевому результаті - зміцненню знань. Вирішення навчальних проблем дає цілу низку позитивних наслідків:
1. Викликає захоплення навчальним предметом.
2. Допомагає учням випробувати свої сили і самостійно здобувати нові
знання.
3. Привчає, у разі потреби, переборювати труднощі і дає імпульс розвитку.
Творчі та пізнавальні здібності стимулюю також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів – вправи «Уяви себе на місці якогось предмета», «Твої дії в певній ситуації», «Перевтілення», «Логічний ланцюжок», «Зазирни у дзеркало».
Використання проектних технологій сприяє розвитку пізнавальних знань школярів.
Можливість вибору складності завдань є, хоч і звичним, але досить ефективним засобом активізації навчально-пізнавального інтересу школярів.
Кожен учень має «Порадник» (це папка з файлами), в якому міститься необхідний для запам’ятовування матеріал. Я вважаю, що при користуванні пам’ятками, опорними схемами використовуються можливості зорової пам’яті, а використання алгоритмів сприяють розвитку самостійності учнів, бо вчать логічної послідовності виконання розумових операцій.
Для активізації пізнавальної діяльності учнів використовую різні типи уроків: урок – казка, урок-дослідження, урок-диспут, урок-зустріч , урок-подорож, урок-літературно-музична композиція, урок-гра. У виборі структури таких уроків орієнтуюся на зміст матеріалу, на рівень підготовки класу, на вікові особливості учнів, на складності матеріалу і на свої можливості як учителя. Учитель повинен бути творцем. Він має розуміти свої обов`язки так, щоб не затримувати природного розвитку дитини, а пробуджувати в ній високі почуття, викликати самостійну думку, ініціативу.
Цілеспрямоване поєднання класної і позакласної роботи створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, включення учнів у науково – дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та перетворення їх в інструмент творчого освоєння світу.
Значну роль у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів відіграють і позакласні заняття: екскурсії , вікторини, сучасні ігри, свята. На
протязі навчального року я організовую екскурсії у природу для ознайомлення та спостереження за змінами у навколишньому світі відповідно до зміни пір року.
Отже, у своїй педагогічній діяльності вчитель має постійно враховувати, що пізнавальний інтерес школяра виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження самостійної діяльності. Тому, якщо знання лише повідомляються учням і закріплюються, активність згортається, інтерес згасає.
Різнобічний розвиток особистості учня передбачає гармонійне поєднання формування базових знань, умінь та навичок з творчою діяльністю, пізнавальною активністю. Доклавши багато сил, енергії, педагогічної майстерності можна досягнути бажаних результатів.
Для початкової школи характерна багатоваріантність мети і структури уроків. Залежно від провідного способу організації навчальної діяльності учнів проводжу уроки: урок-інтелектуальна гра, урок-дослідження; урок-конкурс, урок – подорож, урок – диспут, урок – казка, урок – аукціон знань, урок доброти, урок розвитку творчих здібностей, які підсилюють мотивацію навчання, активізують різні форми сприймання й мислення.
А чи можливо сьогодні уявити урок без використання мультимедійних технологій?! Застосування інформаційних технологій дозволяють змінити способи подання навчального матеріалу під час традиційних уроків, різко підвищити можливості його сприйняття учнями, наситити урок мультимедійною інтерактивною наочністю. Використання ІКТ дозволяє наблизити навчальний процес до життя, потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне - робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним. Усі електронні дидактичні засоби навчання, які я використовую на практиці, можна розділити на три великі групи:
електронні посібники, енциклопедії, програми, презентації у форматі MS Power Point;
електронні тренажери, тести;
аудіо та відео посібники, навчальні фільми.(Додаток 3)
Перші дві групи засобів можуть виступати в якості джерела знань, також в якості засобу засвоєння умінь і навичок учнів. Третя – використовується як наочні дидактичні матеріали, які активізують пізнавальні процеси, як джерела для проблемних завдань, що несуть у собі виховний потенціал.
Мультимедійні засоби як джерело нових знань можна використати на всіх етапах уроку.
Кожен вчитель завжди був творцем своїх уроків, в інформаційному суспільстві він ним і залишається, а всі засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є тільки допомогою в його діяльності. Включення ІКТ у навчальний процес дозволяє вчителю організувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності на уроках, зробити активною та цілеспрямованою самостійну роботу учнів. Інформаційні технології можуть зробити процес навчання більш цікавим, таким, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня, надаючи потрібну інформацію в потрібний час. Основне завдання полягає в тому, щоб цікавість не затуляла власне навчальні цілі. Учитель – учень – комп’ютер.
Матеріальне забезпечення черпаю у компанії «Нова школа», де постійно оновлюється база електронних підручників; на сайті «Презентації для дітей», «Вчитель вчителю, учням, батькам», «Методичний портал», «Школьный дворик» та інших, у передових вчителів-методистів; через мережу Інтернет, а також створюю власні презентації. Мною були розроблені:
- уроки з мультимедійним супроводом, ряд виховних заходів;
(Додаток 4)
- Створена мультимедіатека, яка нараховує велику кількість презентацій
та відео матеріалів.
Мета сучасної початкової школи - не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб'єкта діяльності. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.
Сучасне життя висуває нові пріоритети. На перший план виходить особистісний розвиток, усе ширше впроваджуються елементи особистісно зорієнтованого навчання. Саме в умовах особистісно орієнтованого навчання відбувається становлення таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватись та нести відповідальність за наслідки власних дій.
Розвиток творчих, інтелектуальних здібностей - це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.
Розвиток творчих, інтелектуальних, пізнавальних здібностей включає і розвиток мислення - вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.
Розвивати творчість - означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.
Тому на кожному уроці ставлю перед собою такі завдання:
запалити в дитячому серці вогник допитливості;
збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;
розвивати різні види пам'яті;
розвивати‘уяву і фантазію;
розвивати увагу, спостережливість;
формувати мовленнєві вміння, комунікативно - творчі здібності;
пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;
розвивати творче мислення;
навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;
виховувати національну самосвідомість, духовність.
Серед шляхів розвитку творчих, інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей необхідним є використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань
навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.
Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей учнів сприяють творчі завдання.
Щодня поспішаємо зранку до школи
Щоб двері найменшим в світ знань відчинить,
Щоб творчості іскру і віру у себе
У кожному серці зуміть запалить
Головне своє завдання вбачаю у розкритті індивідуальності кожної дитини, тому що розуміють: від того, якими будуть перші шкільні роки вихованців, залежить усе їхнє подальше навчання і майбутній життєвий шлях В Сухомлинський писав, що кожна нормальна дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас. Тому в роботі часто виникають питання:
Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел?
Як навчити дитину вчитися?
Як уникнути пасивності учнів на уроках?
Як «свій» урок зробити «їхнім» уроком?
Як учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»? Відповіді на ці та інші знаходжу, впроваджуючи у практичну роботу інноваційні технології та ігрові прийоми, придумуючи щось своє, що дає можливість учням не відсиджувати, а проявляти себе - як особистість, партнер, команда.
Оскільки педагог не може бути пересічною людиною, тому постійно працюю над собою, займаються самоосвітою, вдосконаленням педагогічної майстерності.
Основним принципом роботи вважаю є використання сучасних досягнень вікової психології, інноваційних технологій навчання для успішного розвитку пізнавальних, інтелектуальних, творчих, фізичних здібностей школярів початкової школи за умови збереження та підвищення резервів їх фізичного, психічного та соціокультурного здоров'я. У впровадженні інноваційних методів і технологій перш за все керуюся п'ятьма основними заповідями:
любити, вірити, знати, поважати та розуміти дитину як основний об'єкт і суб'єкт навчальної діяльності.
Люби дитину! Любов до дітей - серцевина педагогічної моральності, основа культури вчителя.
Вір у дитину! Без віри в дитину, без довіри до неї вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску.
Знай дитину! Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога і педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини - перше і найважливіше завдання педагога.
Поважай дитину! Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.
Розумій дитину! Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима, зрозуміти, чим дитина живе, до чого прагне.
Для того щоб кожна така особистість могла розвиватися, потрібно створити відповідне середовище, сприятливе для розвитку. Саме таке середовище намагаюся створити на своїх уроках.
«Дитина стомлюється не діяльність,
а її одноманітність й однобічність»
К.Д.Ушинський
Навчаючи учнів, та, розвиваючи в них пізнавальні інтереси всю роботу спрямовую у такій послідовності: цікаво — знаю — вмію.
А для того, щоб учням дійсно було цікаво, щоб вони не втратили інтерес до навчання, я намагаюся створювати всі умови для розвитку здібностей, творчого мислення учнів, самовираження їх особистості в різних видах діяльності. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Тому учням поряд із стандартними завданнями пропоную такі, які вимагають мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме такі творчі, пізнавальні, інтелектуальні завдання допомагають мені розвинути в учнів пізнавальні процеси - пам'ять, увагу, уяву, логічне мислення.
Усі завдання творчого характеру розраховані на пошукову діяльність учнів, творче й уміле застосування набутих знань. Зміст завдань сприяє розвитку гнучкості й широти мислення, які необхідні для успішного розв'язання як навчальних так і життєвих задач. Усі творчі завдання допомагають вчителеві виявити індивідуальні особливості учнів, намітити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу кожної дитини, зробити навчання більш захоплюючим і цікавим.
Робота у групах, у парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили. У дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.
Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набування знань є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра.
У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Учні привчаються до колективної дисципліни. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Систематично проводжу ігри з використанням інтерактивних технологій.
Також дуже широко і систематично використовую інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність. Проводяться уроки та виховні заходи з комп'ютерною підтримкою.
Робота над розвитком пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей підвищує продуктивність праці учнів. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки.
Творчі, пізнавальні, інтелектуальні здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя - збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв'яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.
Наприклад, під час уроків читання на всіх етапах навчально- пізнавальної діяльності можна використовувати такі творчі завдання.
Зібрати наукові відомості щодо тварин і рослин, про які йдеться у,тексті.
Переказ від зміненої особи.
З поданих прислів'їв вибрати ті, які підходять за змістом
Знаходження рядків, у яких автор висловлює своє ставлення до героя. .
Вибіркове читання: опис, міркування, пошук характеристики образу героя за планом ( портрет, дитинство, вдача, характер).
Літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності).
Творчі, пізнавальні та інтелектуальні здібності можна стимулювати також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів. Бо ще Дж. Родарі сказав: "Якщо хочеш навчити думати, то насамперед навчи придумувати".
Так, у 2 класі під час вивчення теми "Різнокольорові вірші" - можна запропонувати уявити картини природи, словесно їх намалювати. Ці завдання називаються "Слухаю, уявляю, відчуваю". Ще можна клас поділити на два варіанти. Під час читання вірша учні одного варіанту записують, що чують, другого варіанту - що бачать. (" Що я чую, що я бачу").
Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяє виконання завдань з логічним навантаженням. Такі завдання тренують довільну увагу, вчать порівнювати, аналізувати, узагальнювати, класифікувати.
Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють розвивальні ігри.
В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини - це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.
Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.
Враження шкільного дитинства відкладаються в пам'яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої, інтелектуальної особистості.
Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме діяльності, пошуку, формуванню творчого мислення. Таким чином, використовуючи інноваційні методи роботи, вчитель формує творчу особистість, яка матиме міцні знання та буде успішно застосовувати їх на практиці.
Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.
Висновок
Аналізуючи свою роботу над даною проблемою, я зробила певні висновки.
―Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків, які сприяють розвитку пізнавального інтересу. Незалежно від їх кількості, вони завжди різні, цікаві, захоплюючі, приховують у собі безліч таємниць.
―Під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається.
―Діти вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета.
Тому застосування інформаційних технологій у початковій школі створює широкий спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвитку творчості, формування образного мислення та виховання любові до рідного краю і всього оточуючого.
Пам'ятаймо, тільки те навчання гарне, яке стимулює розвиток, веде його за собою, а не служить просто збагаченню дитини новими відомостями, що легко входять у його свідомість.
Розвиток творчих здібностей вимагає від учителя наполегливої праці і любові, адже він сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ. Мабуть, саме це мав на увазі І. Драч, коли у «Думі про вчителя» вустами свого героя сказав:
Нема жахливішої роботи, ніж учительська.
Нема виснажливішої роботи від учительської Де нерви паляться, мов хмиз сухий,
Де серце рветься в клекоті і чаді.
Але нема щасливішої долі,
коли Людина з Твоїх рук, Учителю,
Іде у світ — на краплю світ людніє.
Отже, потрібно не формальне, а творче, розумне засвоєння і застосування педагогічного досвіду.
Додаток 1
А
КТИВНЕ НАВЧАННЯ
І
НТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ
Додаток 2
МОДЕЛЬ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ:
Додаток 3
ВИКОРИСТАННЯ ІКТ
Додаток 4
Урок розвитку зв’язного мовлення (слайд 1)
Тема. Переказ тексту «Ромашки» (слайд 2)
Мета: вчити учнів переказувати текст, використовуючи творче слово у власному мовленні, робити самоперевірку роботи; розвивати вміння встановлювати логічні зв'язки; креативне мислення, память, уяву, спостережливість, увагу; виховувати бережливе ставлення до природи, працьовитість. (слайд 3)
Обладнання: ілюстрації, малюнки, фотографії ромашки, слова для словникової роботи, мікрофон, індивідуальні картки, «Сенкан» .
Хід уроку
Організація класу (слайд 4)
- А роботи у нас сьогодні дуже багато. Тому на уроці нам необхідно:
Девіз уроку . (слайд 5)
2. Актуалізація опорних знань учнів
2.1. Відгадування загадки
- Щоб дізнатись тему нашого уроку, спробуйте відгадати загадку.(слайд 6)
Стоять у лузі сестрички,
Золотенькі очі, біленькі вієчки.
Від них шовком коси пломеніють,
Коли настоєм їх помиють.
А що це за лікувальні квіти,
Скажіть, будь ласка, діти? (Ромашки)
2.2. Розгляд ілюстрацій, малюнків, фото; коротка бесіда за ними. (слайд 7)
2.3. Технологія «Робота в парах» (слайд 8)
- Готуючись до уроку, ви відвідали бібліотеку і знайшли цікавий матеріал про цю рослину. Прошу розкажіть про них своєму сусідові.
2.4. Технологія «Павутинка» (слайд 9)
- Розкажіть, що цікавого ви дізналися про ромашку від свого друга по парті?
2.5. Евристична бесіда про бережливе ставлення до природи, збереження дикорослих видів рослин.
- Ромашку дуже люблять у народі за поєднання простоти, невибагливості і загадкової краси. Вона обов’язкова квітка українського віночка. Усім відома традиція гадання на її пелюстках. У багатьох віршах, піснях, казках, легендах розповідається про ромашку.
3. Повідомлення теми уроку
- Уважно прослухайте текст «Ромашки» і згодом ви напишете його переказ.
3.1. Ознайомлення із текстом (слайд 10)
РОМАШКИ
Навесні Ліда і Оля вирішили у дворі розбити клумбу. Сестри скопали грядку і засіяли її насінням ромашки.
Дівчата старанно доглядали квітник: пололи бур'ян, в спеку поливали.
Якось вранці Оля і Ліда зупинилися біля розквітлих квіток і побачили, що ромашки - дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками. Листя - ніби прозоре зелене мереживо. В кожній квіточці - крапелька роси, а в ній блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Над ними весело кружляли бджілки.
Сестрички спочатку захотіли нарвати ромашок в букет, але подумали, що зірвані квіти швидко зів'януть. Тоді не почують вони співу пташок, не побачать сонечка, бджілок і навіть їх.
Дівчата вирішили, що ромашки – чудові квіти, нехай собі ростуть.
3.2. Визначення теми й головної думки тексту
4. Аналіз тексту
4.1. Змістовий аналіз тексту
- Хто і де вирішив розбити клумбу?
- Як дівчата доглядали квітник?
- Що якось вранці побачили Одя і Ліда?
- З чим дівчатка порівняли голівку і листочки ромашки?
- Що відображалося в крапельці роси?
- Хто весело кружляв над квітами?
- Що спочатку захотіли зробити сестри?
- Що вирішили дівчата?
4.2. Мовний аналіз тексту
а) - Якими словами автор називає Ліду і Олю? (Дівчатка, сестрички, вони.)
- А чи не краще звучав би текст без цієї заміни?
б) - Доберіть синоніми до слів (слайд 11):
.
- А які слова краще вжити: використані автором чи запропоновані нами? (Авторські)
4.3.Фзкультхвилинка. (слайд 12)
4.4. Структурний аналіз тексту (слайд 13)
а) Складання плану тексту у вигляді запитань за опорними назвами дій
зробили, доглядали, побачили, літав, захотіли, вирішили.
ПЛАН (слайд 14)
б) Поділ тексту на абзаци.
- Назвіть зачин, кінцівку.
- Про що йдеться в основній частині?
- Скільки абзаців у тексті?
5. Усне переказування тексту
6. Орфографічна підготовка
На дошці записані слова. Деякі букви закриті картками. Після пояснення написання слів ці картки знімаються Діти ще раз перевіряють написання слів.
Слова з орфограмами: (слайд 15)
навесні, вранці, старанно, засіяли, прозоре мереживо, зів'януть.
7. Повторне читання тексту вчителем
8. Запис переказу в зошит (слайд 16)
8.1. Індивідуальна допомога слабшим учням може бути такою:
- початок абзаців;
- набір опорних слів до кожного абзацу.
9. Перевірка виконаної роботи
9.1. Самоперевірка
9.2. Слухання 3 - 4 переказів, внесення порад, коректив
10. Підсумок уроку
10.1. Складання «Сенкану». (слайд 17)
Іменник. 1 Ромашка.
2 прикметники. 2. Ніжна, чарівна.
Порівняння. 3. Сонечко у білому віночку.
Речення. 4. Ромашка – лікарська рослина.
Асоціація. 5. Пухнаста хмаринка.
10.2. Гра «Мікрофон» (слайд 18)
Ось і пролунав дзвінок, (слайд 19)
Закінчився наш урок.
За роботу по заслузі
Щиро дякую вам друзі!
ЛІТЕРАТУРА
Амонашвілі Ш. Пізнавальні можливості дитини. //Завуч. – 2001.- № 28 (жовтень).- С. 11- 12.
Буркова Л. Технології в освіті. // Рідна школа. – 2001. - № 2.
Ватаманюк Г. Інтелектуальна гра як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів. //Початкова школа. – 2008. - № 6. – С. 40-44.
Лернер И.Я. Дидактические основы познавательной самостоятельности учащихся при изучении гуманитарных дисциплин.-М., 1991
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К., 2004.
Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.І. Пометун. – К., 2007. – 144 с.
Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій. 1-4 класи. – Харків. Видавнича група «Основа», 2007. – 160 с. – (Б – ка журн. «Початкове навчання і виховання»; Вип..6 (42)).
8. Сухарєва Л.С. Сучасний урок у початковій школі. Нестандартні уроки математики у 1-4 класах. – Харків. Видавнича група «Основа», 2005. – 192 с.
9. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К., 198
10. Ресурси інтернету.