МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧОРТКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

Скорохід М.Є.

Українська література: навчально-методичний комплекс для підготовки до семінарських занять

2012

УДК 821.161.2.09(07)

ББК 83.3 (4УКР) я7

Н 156

Обговорено і затверджено на засіданні циклової комісії з дисциплін загальноосвітньої підготовки коледжу Чортківського інституту підприємництва та бізнесу ТНЕУ

Протокол № 3 від 25 листопада 2012 року

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою коледжу ЧІПБ ТНЕУ

Протокол № 2 від 12 грудня 2012 року

Укладач:

• Галушка М.Є., викладач коледжу, спеціаліст ІІ категорії

Рецензенти:

• Кульбабська О.В., доктор філологічних наук, професор кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;

• Данильчак О.Я., завідувач Чортківського районного методичного кабінету, методист з української мови та літератури

Навчально-методичний комплекс відповідає програмі вивчення курсу “Українська література” зі спеціальностей “Фінанси і кредит” та “Бухгалтерський облік”. Видання містить навчальний план дисципліни, критерії оцінювання знань та вмінь, контрольні запитання і завдання з навчальних тем, завдання для самостійної роботи, що сприяють формуванню предметних компетентностей, навичок самостійної підготовки до оволодіння дисципліною, індивідуально-дослідної роботи з актуальних проблем художньої літератури.

Для студентів, вчителів та учнів шкіл, гімназій, студентів коледжів, усіх, кого цікавлять історія, сучасний стан і перспективи розвитку української літератури.

ЗМІСТ

Передмова 1. Навчальний план дисципліни 2. Зміст семінарських занять Тема 1. Вступ. Література 70-90 років ХІХ ст. Тема 2. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім`я» Тема 3–4. Панас Мирний (П. Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Тема 5. Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ ст. Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич) «Мартин Боруля» Тема 6. Михайло Старицький «Оборона Буші» Тема 7–8. Іван Франко «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Безмежне поле в сніжному завою…», «Чого являєшся мені…», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Легенда про вічне життя», «Розвивайся ти, високий дубе…», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило» Тема 9. Борис Грінченко «Каторжна». Українська література 10-х років ХХ ст. Василь Стефаник «Камінний хрест» Тема 10. Михайло Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків» Тема 11–12. Ольга Кобилянська «Земля» Тема 13–14. Леся Українка. «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «To be or not to be?..», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «Уста говорять: «Він навіки згинув!..», «Лісова пісня» Тема 15. Микола Вороний. «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта». Тема 16. Олександр Олесь (О. Кандиба). «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в казку Тема 17. Володимир Винниченко. «Момент». Література рідного краю Тема 18–19. Українська література 20–30-х років ХХ ст. Вступ. Поезія. Павло Тичина «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти» Тема 20–21. Літературний авангард (Михайль Сименко) «Бажання», «Місто», «Запрошення»Євген Плужник «Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок…» Тема 22. Київські «неокласики». Микола Зеров «Київ – традиція»), Максим Рильський «Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..» Тема 23–24. Проза. Микола Хвильовий (Фітільов). «Я (Романтика)». Григорій Косинка (Стрілець) «В житах» Тема 25. Юрій Яновський «Подвійне коло», «Дитинство», «Шаландра в морі» (з роману «Вершники») Тема 26–27. Валер’ян Підмогильний «Місто» Тема 28. Остап Вишня (Павло Губенко) «Моя автобіографія», «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки» Тема 29–30. Драматургія. Микола Куліш «Мина Мазайло» Тема 31–32. Українська література за межами України. Література в західній Україні (до 1939 р.) Богдан-Ігор Антонич «Автопортрет», «Вишні», «Зелена євангелія», «Дороги», «Різдво» Тема 33. Осип Турянський «Поза межами болю» Тема 34. Еміграційна література. Євген Маланюк «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..» Тема 35-36. І. Багряний «Тигролови» Тема 37. Українська література 40–50-х років. Олександр Довженко. «Україна в огні», «Зачарована Десна» Тема 38. Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Вступ. Поети-Шістдесятники. Василь Симоненко. «Задивлюсь у твої зіниці…», «Я…» Тема 39. Дмитро Павличко «Два кольори». Іван Драч «Балада про соняшник» Тема 40. Микола Вінграновський «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…» Тема 41–42. Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать..», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю», «Надумано, негадано…», «Маруся Чурай» Тема 43–44. Постшістдесятництво. Василь Стус «Мені зоря сіяла нині вранці…», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…» Тема 45–46. Олесь Гончар «За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка»). Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном» Тема 47. Валерій Шевчук «Дім на горі» Тема 48–49. Українська історична проза. П. Загребельний «Диво» Тема 50. Сучасна українська література Тема 51. Українська російськомовна поезія. Література рідного краю 3. Тематика самостійної роботи 4. Список літератури для підготовки до семінарських занять 5. Додатки 5.1. Короткий словник літературознавчих термінів 5.2. План аналізу поетичного твору 5.3. План аналізу прозового твору 5.4. План аналізу драматичного твору

6 8 8 13 15 20 25 29 31 34 37 40 46 49 51 53 55 58 64 67 70 71 73 75 77 80 82 86 88 91 93 97 99 102 104 107 108 111 113 113 114 116 116 124 125 126

ПЕРЕДМОВА

«Література – це мистецтво,

до якого треба вміти підійти».

О. М. Рибникова

Розвиток літературної обдарованості студентів значною мірою залежить від особистості педагога, від його вміння обирати оптимальні методи та прийоми, зорієнтовані на краще засвоєння студентами матеріалу.

Література – унікальний вид мистецтва, і жоден відеофільм чи комп’ютерна гра не замінить спілкування з книгою. Студентів необхідно вчити любити художнє слово,

цінувати мистецтво.

Як сформувати читацьку активність? Як розвинути в студентів якості справжніх читачів, уміння бачити і цінувати не тільки зовнішню гостроту сюжету, а й красу художнього слова, своєрідність різних родів і жанрів літератури, виражальних засобів.

Треба поступово переходити від формування у студентської аудиторії безпосереднього інтересу до літератури, до вміння самостійно шукати ту чи ту інформацію в додаткових джерелах, робити повідомлення в аудиторії, готувати самостійно виразне читання, переказ, інсценізацію твору, виконувати творчі завдання.

З цією метою розроблено навчально-методичний комплекс для підготовки до семінарських занять. Запитання і завдання згруповано в рубрики:

• Евристична бесіда

• Ідейно-художній аналіз тексту

• Поміркуйте

• Робота в групах

• Робота в парах

• Словникова робота

• Тестові завдання

• Мистецька скарбниця

• Творчі завдання.

У процесі виконання пропонованих завдань у студентів формуються навички самостійно аналізувати художній текст, заглиблюватися в його ідейно-тематичну, сюжетно-композиційну та художню своєрідність. Робота в парах навчає культури спілкування, уміння викладати програмовий матеріал, стежити за повнотою відповіді, за необхідності доповнюючи її, роз’яснюючи незрозумілі аспекти своєму сусіду-одногрупнику.

У навчально-методичному комплексі міститься короткий літературознавчий словник та плани аналізу поетичного, прозового та драматичного творів.

Опрацювавши запропонований у навчально-методичному комплексі матеріал, студенти зможуть поглибити свої знання та підвищити успішність, розвинути власні здібності.

Автор має надію, що використання запропонованих матеріалів перетворить вивчення дисципліни «Українська література» на наполегливу, але цікаву працю, яка формує вміння самостійно здобувати знання, орієнтуватися в широкому морі словесності.

Теми семінарських занять

№ п/п	Назва семінарських занять, відповідно до робочої програми
1.	І СЕМЕСТР Вступ. Література 70–90 років ХІХ ст.
2.	Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім`я»
3.	Панас Мирний (П. Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
4.	Українська драматургія і театр 70–90-х років ХІХ ст. Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич) «Мартин Боруля»
5.	Михайло Старицький «Оборона Буші»
6.	Іван Франко «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Безмежне поле в сніжному завою…», «Чого являєшся мені…», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Легенда про вічне життя», «Розвивайся ти, високий дубе…», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило»
7.	Борис Грінченко «Каторжна». Українська література 10-х років ХХ ст. Василь Стефаник «Камінний хрест»
8.	Михайло Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків»
9.	Ольга Кобилянська «Земля»
10.	Леся Українка «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «To be or not to be?..», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «Уста говорять: «Він навіки згинув!..», «Лісова пісня»
11.	Микола Вороний «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта»
12.	Олександр Олесь (О. Кандиба) «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в казку
13.	Володимир Винниченко «Момент». Література рідного краю
14.	ІІ СЕМЕСТР Українська література 20–30-х років ХХ ст. Вступ. Поезія. Павло Тичина «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»
15.	Літературний авангард (Михайль Сименко) «Бажання», «Місто», «Запрошення». Євген Плужник «Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок…»
16.	Київські «неокласики». Микола Зеров («Київ – традиція»). Максим Рильський «Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..»
17.	Проза. Микола Хвильовий (Фітільов) «Я (Романтика)». Григорій Косинка (Стрілець) «В житах»
18.	Юрій Яновський «Подвійне коло», «Дитинство», «Шаландра в морі» (з роману «Вершники»)
19.	Валер’ян Підмогильний «Місто»
20.	Остап Вишня (Павло Губенко) «Моя автобіографія», «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки»
21.	Драматургія. Микола Куліш «Мина Мазайло»
22.	Українська література за межами України. Література в західній Україні (до 1939 р.) Богдан-Ігор Антонич «Автопортрет», «Вишні», «Зелена євангелія», «Дороги», «Різдво»
23.	Осип Турянський «Поза межами болю»
24.	Еміграційна література. Євген Маланюк «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..»
25.	І. Багряний «Тигролови»
26.	Українська література 40-50-х років. Олександр Довженко «Україна в огні», «Зачарована Десна»
27.	Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Вступ Поети-Шістдесятники. Василь Симоненко «Задивлюсь у твої зіниці…», «Я…»
28.	Дмитро Павличко «Два кольори» Іван Драч «Балада про соняшник»
29.	Микола Вінграновський «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»
30.	Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать..», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю», «Надумано, негадано…», «Маруся Чурай»
31.	Постшістдесятництво. Василь Стус «Мені зоря сіяла нині вранці…», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…»
32.	Олесь Гончар «За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка») Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
33.	Валерій Шевчук «Дім на горі»
34.	Українська історична проза. П. Загребельний «Диво»
35.	Сучасна українська література
36.	Українська російськомовна поезія. Література рідного краю

Критерії оцінювання

Рівні навчальних досягнень студентів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
1. Початковий	1	Студент відтворює матеріали на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.
2	Студент розуміє навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворює якийсь фрагмент окремим реченням.
3	Студент сприймає навчальний матеріал, дає зв’язну відповідь (з допомогою викладача).
2. Середній	4	Студент володіє літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворює незначну його частину, дає визначення літературного явища без покликання на текст.
5	Студент володіє матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою викладача та студентів відтворює матеріал і наводить приклад із тексту.
6	Студент володіє матеріалом, відтворює значну його частину, з допомогою викладача знаходить потрібні приклади в тексті літературного твору.
3. Достатній	7	Студент володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим викладачем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
8	Студент володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом викладача виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
9	Студент володіє матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизує та узагальнює набуті знання, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження власного судження.
4. Високий	10	Студент володіє матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює окремі нові літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює з різними джерелами інформації, систематизує та творчо використовує дібраний матеріал.
11	Студент на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.
12	Студент вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, схильність до літературної творчості.

І СЕМЕСТР

Семінарське заняття № 1

Література 70–90 років ХІХ ст.

План

1. Складні суспільно-політичні умови розвитку української літератури.

2. Культурно- просвітницька діяльність «Громад».

3. Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм.

4. Розвиток поезії, прози, драматургії.

5. Визначення змісту понять та термінів: реалізм, натуралізм, романтизм, фемінізм.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. На які періоди поділяють українську літературу?

2. Розподіліть за періодами літературу ХІХ ст.

3. Коли було скасовано в Україні кріпосне право, як воно позначилося на розвитку української літератури?

4. Охарактеризуйте Валуєвський циркуляр та Емський указ. Укажіть їх спільні та відмінні ознаки.

5. Проаналізуйте діяльність громад 70-х років ХІХ ст.

6. Назвіть літературні напрями цього періоду та їх представників.

7. Охарактеризуйте розвиток поезії, прози, драматургії в 70–90-х роках ХІХ ст.

8. Завдяки яким письменникам українська література досягла світового масштабу?

9. Який внесок І. Франка в розквіт української літератури?

10. Коли і де було відкрите Наукове товариство імені Тараса Шевченка?

11. Поясніть причини того, що українською літературною столицею наприкінці 50-х – на початку 60-х років був Петербург, на початку 70-х – Київ, а після 1876 – Львів.

ІІ. Проблемне запитання.

Що, на вашу думку, примушувало письменників порушувати царську заборону української мови й творити свою літературу?

ІІІ. Робота в парах.

Один із студентів має розповісти про заснування і функціонування українських газет та журналів у Галичині, їх значення в розвитку української літератури. Інший – з’ясувати ситуацію з періодичною пресою і неперіодичними виданнями на Східній Україні в останній третині ХІХ ст. Студенти доповнюють один одного.

ІV. Робота в групах.

Об’єднайтесь в аудиторії на дві групи, кожна з яких схарактеризує зміст циркуляра міністра внутрішніх справ Росії та царського указу 1863 1876 років щодо українських книг і періодичних видань. З’ясуйте особливості літературного життя в Україні після підписання цих документів. Доповідають про результати спільної роботи окремі студенти від кожної групи.

V. Творчі завдання.

1. Уявіть, що до нашого навчального закладу прибув ваш ровесник з іншої держави. Він просить вас розповісти про значення української літератури в світовому процесі. Усно складіть есе і виступіть перед аудиторією.

2. Напишіть міні-твір на тему:

«Мова – найбільша цінність української нації».

3. Розкрийте значення наведеної цитати:

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців»

О. Довженко

VІ. Мистецька скарбниця.

Знайдіть та прослухайте за допомогою пошукових засобів мережі Інтернет хоровий твір Петра Ніщинського «Закувала та сива зозуля» у виконанні хору імені Григорія Верьовки. Які почуття викликає у вас цей твір? Чому кування зозулі спричинило сльози в невільників? Як змінювався ваш настрій упродовж виконання твору?

Семінарське завдання № 2

Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім`я»

План

1. Життєвий і творчий шлях І.С. Нечуя-Левицького.

2. «Кайдашева сім`я» – соціально-побутова повість-хроніка.

3. Особливості сюжету й композиції твору. Актуальність проблеми батьків і дітей.

4. Колоритні людські характери в повісті.

5. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

6. Визначення змісту понять та термінів: повість, соціально-побутова повість.

Завдання:

І. Поміркуйте.

1. Які чинники зумовили формування характеру Івана Левицького?

2. Чому Іван Франко назвав Нечуя-Левицького «колосальним всеобіймаючим оком» України?

3. Чому Іван Семенович не продовжив династію священників?

4. З якої причини митець приховував свої ранні твори від ровесників та батьків? У чому полягали життєві ідеали молодого письменника?

5. Чи вважаєте ви Нечуя-Левицького новатором у літературі? Свою відповідь належно обґрунтуйте.

6. Як ви розцінюєте те, що Нечуй-Левицький написав низку історичних романів? Яку роль відіграють подібні твори для національної само ідентифікації?

ІІ. Літературний диктант.

1. Про кого слова: «Який гарний парубок, хоч і білявий, які в його веселі очі»?

2. Кому належить вислів: «В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям дише…»?

3. Упізнай героїню: «Її очі з м’якеньких стали зразу тверденькі. Брови насупилися, а осміх злетів з уст і ніби вилетів з хати»?

4. Хто з персонажів сказав: «А я вам, мамо, не наймичка. Я й у своєї матері не була наймичкою…»?

5. Упізнай героїню: «Її краса так засліпила йому очі, що вона здавалася йому не дівчиною, а русалкою…»?

6. Кому належать слова і про кого йдеться: «У нас була, як рожа цвіла, а тепер стала, як квітка в`яла…»?

7. Про кого йдеться: «Діло ніби горіло в її руках. Вона оджимала плаття й разом поралася коло печі»?

8. Кому належать слова: «А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилася? Та я тобі не подивлюся в зуби»?

9. Назвіть героїню: «… висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем»?

10. Назвіть імена Кайдашів. Де вони мешкали?

11. Як Карпо познайомився з Мотрею? Якого вона роду?

12. Чому починаються сварки між Мотрею та свекрухою?

13. За яких обставин познайомився Лаврін з Мелашкою? Звідки вона, якого роду?

14. Куди пішла Мелашка від свекрухи? Хто її повернув?

15. Як помер старий Кайдаш?

16. Через що виникали сварки між молодими сім^,ями?

17. Чому Кайдашиху дражнили на селі «безокою економшею»?

18. Через що була остання сварка і як закінчується повість?

ІІІ. Ідейно-художній аналіз твору.

1. Якими постають Омелько Кайдаш і Маруся Кайдашиха під час першого знайомства з нами? На яких художніх деталях портретів цих героїв акцентує увагу письменник? З якою метою? Чому він порівнює Кайдашиху з циганською голкою? Як ви вважаєте, кому з них більше симпатизує автор? Свою відповідь доведіть цитатами з твору.

2. Близько до тексту опишіть зовнішність Карпа і Лавріна. На основі яких спостережень ви можете сказати, що брати відрізнялися не стільки зовнішньо, скільки характерами? Чи вважаєте ви молодих Кайдашів антиподами?

3. Які особливості залицяння Карпа до Мотрі ви можете відзначити? Який прихований висновок автора про цю пару ви збагнули?

4. Як ви вважаєте, хто найбільше винен у вкрай напружених стосунках у сім'ї Кайдашів? На основі яких подій у повісті ви зробили свій висновок?

5. Які людські якості Кайдашихи викликають у вас відразу? Які з них сформувалися у жінки ще в молодості, під час служби в панському дворі? Які риси характеру Марусі ви вважаєте позитивними, які вчинки — похвальними? Чому саме?

6. Який епізод твору викликав у вас співчуття до Мотрі, а не до Кайдашихи? Прокоментуйте його.

7. Як ви розцінюєте те, що Кайдаш після бурхливої сварки не вигнав Карпа й Мотрю до батьків невістки, а побудував хату через сіни для молодої сім'ї? Чи допомагали Довбиші в зведенні цього житла? Про що це свідчить?

8. З якої причини Омелько не пішов на прощу, хоч був дуже богомільним? Як ви розцінюєте те, що Кайдаші відпустили Мелашку до Києва одну? Чи логічним було рішення жінки не повертатися додому? Чому ви так вважаєте? Про що свідчить те, що не лише чоловік і рідна мати, а й свекруха подалися до столиці шукати Мелашку?

9. Чому Мелашка почала оборонятися від Мотрі аж тоді, коли відчула, що свекруха на її боці? Як постійна ворожнеча старих Кайдашів з синами та невістками відображалася на вихованні онуків?

10. Як саме помер Омелько? Який ви вбачаєте підтекст такого завершення життя персонажа? Проаналізуйте епізод похорону старого Кайдаша і зробіть висновок, чи справді сини після його смерті збагнули тягар утрати. Чому після смерті Омелька Маруся відчула себе сиротою?

11. Чи відчувала Мотря свою вину, вибивши свекрусі око? Як вона налаштовувала чоловіка поводитися з матір'ю? Про що це свідчить?

12. Дайте оцінку Мотриним вчинкам стосовно Лаврінових дітей, які хотіли поласувати грушами.

13. З якої причини сільська влада й священик так і не змогли примирити сім'ї Кайдашів, хоч намагалися це робити неодноразово? Чи можливим було примирення цієї родини взагалі?Чому саме?

14. Чи імпонують вам молоді люди, подібні до Карпа і Мотрі? А люди, чимось подібні до Лавріна і Мелашки? Кого з них ви хотіли б мати своїми знайомими, сусідами, родичами, а кого — ні? Чому?

15. Чому, на вашу думку, Мотря вирішила за краще відсидіти два дні в сільській в'язниці, але не вибачатися перед свекрухою?

16. Визначіть експозицію, зав'язку, кульмінацію та розв'язку повісті.

17. Знайдіть і прочитайте наприкінці повісті абзац, що починається словами «Не чорна хмара з синього моря наступала...». Для чого Нечуй-Левицький використав цей фольклорний паралелізм, характерний для дум та історичних пісень? З якою метою у цьому уривку автор акцентує увагу на одязі персонажів? Що нового ми довідуємося про Мотрю, Мелашку і стару Кайдашиху на основі їхнього зовнішнього вигляду? Чому ці художні деталі дуже важливі для розкриття характерів персонажів?

ІV. «Метод пошуку художньої істини» (обговорення найважливіших епізодів повісті).

1. Хто був главою в сім’ї? Чому? Добре це чи погано?

2. Як ви розумієте той епізод, коли п’яний Омелько пізно повертається додому, мало не топиться в бочці з водою в сінях, а вся рідня регоче над п’яним? Чи можна так робити?

3. Кайдаші були заможні. Хто в цій сім’ї заробляв гроші?

Чи можна було знущатися з годувальника сім’ї так, як це змальовано в повісті?

4. Проаналізуйте залицяння Карпа до Мотрі. Чи є в їхніх стосунках ніжність, ліризм, романтичність? Чому навіть кохання не робить Карпа і Мотрю ніжними, вразливими?

5. Проаналізуйте перше побачення Меланки і Лавріна. Порівняйте їхню любов з Карповою та Мотриною. Який засіб сміху використовує автор, коли зображує, як Кайдашиха їде до Балашів?

6. Як ви розцінюєте те, що заможна Кайдашиха дозволила Лаврінові одружитися з убогою Мелашкою? Чи можемо ми в цьому разі сказати, що Маруся була доброю матір'ю, хотіла синові добра і щастя?

7. У чому полягала «святість» баби Палажки? Проаналізуйте цей образ?

8. Як сприйняла Кайдашиха те, що Мелашка пропала? Чи зреагувала би так Мотря, якби пропала її невістка? Чи йшла би шукати в Київ? Про що не свідчить?

9. Як справляли похорон Кайдаша? Скільки днів після цього сім'я жила в мирі? Як ви розцінюєте таку поведінку?

10. Чи однаково ставилася Маруся до внуків від Лавріна і внуків від Карпа? Про що це свідчить? Як Мотря налаштовувала своїх дітей проти баби? Подумайте, чи виростуть ці діти порядними людьми?

11. Який епізод твору викликав у вас співчуття до Мотрі, а не до Кайдашихи?

12. Чому твір характеризують, як «сміх крізь сльози»?

V. Творча лабораторія. Робота в групах.

Характеристика образів твору.

Якими ви собі уявляєте зовнішність персонажів повісті, їхній темперамент, вираз обличчя? Створіть портрети героїв.

Зразки відповідей.

Кайдашиха – повнувата, поважна в руках, вираз обличчя то сердитий, то улесливий – залежно від обставин.

Кайдаш – сутулий, худий, в очах – вічна заклопотаність і похмільна туга.

Карпо – високий, кремезний, завжди насуплений.

Лаврін – стрункий, усміхнений, погляд лагідний, відкритий.

Мотря – дебела, моторна, завзята, у погляді — рішучість.

Мелашка – невисока, худенька, тонкої вроди, очі усміхнені, трохи сумні.

Що спільного й відмінного в образах цих героїв?

VІ. Напишіть творчу роботу на одну з тем:

1. Рецензія на один із прочитаних творів І.Нечуя-Левицького.

2. «Кайдашеві звички» в сучасному житті.

3. Моє ставлення до синів і невісток Омелька Кайдаша.

Семінарське завдання № 3–4

Панас Мирний (П. Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

План

1. Загальна характеристика життя та творчості письменника.

2. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – перший соціально-психологічний роман в українській літературі, свідчення великих можливостей у художньому дослідженні дійсності.

3. Творча історія роману.

4. Женевська публікація.

5. Характеристика образу головного героя Ничипора Варениченка.

6. Проблема пошуків людиною ідеалу (для Чіпки – правда) на витоках і розвитку «пропащої сили».

7. Типове й експериментальне у долі головного героя.

8. Проблема життєвого вибору (Чіпки, Грицька, Максима).

9. Жіночі образи, утвердження народних поглядів на чесне, духовно здорове життя людини.

10. Визначення змісту понять та термінів: роман, соціально-психологічний роман.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Розкрийте значення Шевченкового «Кобзаря» в долях Івана й Панаса Рудченків?

2. Яку роль відіграв Іван Білик у становленні Панаса Мирного як письменника? Що ви можете розповісти про творчу співпрацю братів?

3. Які теми Панас Мирний розробляв у своїх творах, які проблеми порушував? Чи засвідчувала така тематика і проблематика актуальність цих творів?

4. Які твори світової класики перекладав Панас Мирний? Як ви думаєте, чому перекладацька діяльність у той час була вкрай необхідною справою?

5. Що ви можете розповісти про останні роки життя Панаса Яковича і його ставлення до суспільних подій, які відбувалися в Україні?

ІІ. Поміркуйте.

1. Які факти про дитячі та юнацькі роки Панаса Рудченка вам найбільше запам’яталися і чим саме?

2. Як ви думаєте, чому образ няньки Панаса – баби Оришки часто зринав у його художніх творах? Що спонукало юнака до творчості?

3. Як ви можете прокоментувати обраний Панасом Яковичем літературний псевдонім? Назвіть перші твори Панаса Мирного і поясніть, чому автор друкував їх у Галичині.

4. Що ви довідалися про громадську діяльність Панаса Мирного? Доведіть, що його мужні вчинки засвідчували дієвий патріотизм митця.

5. Чому Панас Мирний присвятив чиновницькій службі п’ятдесят років свого життя? Чи це позначилося на вдачі митця й характері його творчості?

6. Порівняйте творчість Івана Нечуя-Левицького і Панаса Мирного. Як ви вважаєте, чому в художньому вираженні талантів Іван Нечуй-Левицький і Панас Мирний були суголосними митцями?

ІІІ. Ідейно-художній аналіз твору.

Панас Мирний та Іван Білик у своєму творі відобразили картини українського народного життя. Заповніть таблицю про зображене в романі.

Суспільні, історичні події	Верстви населення	Суспільні явища

1. Які розділи роману «Хіба ревуть воли…» найбільше зацікавили вас і чим саме?

2. Як ви вважаєте, чому Панас Мирний та Іван Білик опис зовнішності персонажа подають під час першого знайомства читача з ним?

3. Як ви розцінюєте особливості виховання Мотрею небажаної і складної за вдачею дитини?

4. Чому для Чіпки бабуся була ближчою за матір?

5. Чому в дитинстві Чіпка товаришував лише з Грицьком? Якими стали їхні стосунки в зрілому віці?

6. Як ви розцінюєте те, що юний Варениченко навідріз відмовився дати хабара Чижикові?

7. З якої причини погане товариство мало надто великий вплив на Чіпку?

8. Для чого першу зустріч Галі й Чіпки в романі змальовано в романтичному дусі?

9. Чому люблячій дружині вдалося зупинити моральне падіння Чіпки лише на деякий час? Схарактеризуйте образ Галі, висловіть своє ставлення до неї.

10. З якою метою в романі увиразнено благополуччя сім`ї Грицька? Хто більше й чому саме жалів непутящого Чіпку – Христя чи Грицько? Як це характеризує героїв твору?

11. Що ви можете сказати про долю Максима Гудзя? Чому Чіпку й Максима в романі названо «пропащою силою»? Кого ще з персонажів можна зарахувати до «пропащих»?

12. Стисло схарактеризуйте образи Матні, Лушні та Пацюка. Що їх поєднує між собою?

13. Якими вчинками вам запам’ятався молодий пан Совинський?

14. З якою метою в романі багато уваги приділено панам Польським?

15. Який жіночий образ із роману є, на вашу думку, найбільш вдалим. Аргументуйте своє твердження.

ІV. Словникова робота.

Дайте визначення, що таке роман та соціально-психологічний роман.

V. «Круглий стіл».

1. Що зробило Чіпку Варениченка «пропащою силою»?

Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка.

2. Які особливості характеру виявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?

3. Чи траплялось вам у середовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість?

4. Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте його почуття й настрій в той період життя.

Чого так тяжко сприймав герой те, що в нього забирали землю?

5. Що є свідченням слабкої волі Чіпки? Хто підказував йому вихід із становища?

6. Які вчинки Варениченка викликають у вас осуд? У яких випадках він порушує моральні правила?

7. У яких ситуаціях виявляє кращі риси – розсудливість, мудрість, доброту? Дайте оцінку вчинкам Ничипора після вигнання із земства.

9. Яке із згаданих на початку уроку прислів’їв могло стати коротким підсумком його безславного кінця?

10. Що зумовлювало вчинки Чіпки: розум чи почуття?

VІ. Літературна гра «Темна конячка».

Завдання.

На основі приказок-цитат угадати, про кого йдеться, та прокоментувати:

«… дізнавшись від бабусі, що Бог усіх «хлібом годує», дивується, чому це мати сама «хліб заробляє, – ось досі з роботи немає»

«…мав чотири прізвища»

«…до батьків горнувся, а на голоту дивився згорда, хоч сам вийшов із бідноти»

«…часто вживав прислів’я «своя сорочка ближче до тіла», «дарованому коневі в зуби не дивляться», «як багатство, то й щастя»

«…дізнається про страшний злочин сина і йде до волості, щоб заявити на нього»

«…покарала наймачку тим, що почепила їй на шию ненароком задавлене кошеня…»

«…низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина»

«…з молодих літ засушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена».

VІІ. Робота в групах і парах.

1. Об’єднайтесь у невеликі групи та підготуйтеся до диспуту на занятті, обравши одну з правильних відповідей такої тези: «Причиною деградації козацького нащадка Максима Ґудзя є: а) знищення Запорозької Січі, занепад козацької вольниці; б) вплив служби в російській армії; в) буйна вдача; г) настанови Явдошки».

2. Спільно з одногрупниками підготуйте усний виступ від групи «Грицько і Чіпка – товариші чи антиподи?», проаналізувавши поведінку, вчинки й помисли одного з двох персонажів за домовленістю.

VІІ. Творче завдання.

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

а) «Моя оцінка долі Галі Гудзівни»;

б) «Хто такий Чіпка – правдошукач чи злочинець?»

Семінарське заняття № 5

Українська драматургія і театр 70–90-х років ХІХ ст. Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич) «Мартин Боруля»

План

1. Театральні трупи М. Кропивницького та М. Старицького, їхні провідні актори.

2. Створення професійного театру в Галичині.

3. Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її межами.

4. Загальна характеристика життєвого та творчого шляху Івана Карпенка-Карого.

5. Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія.

6. Підміна особистісних етичних цінностей становою належністю.

7. Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Що означає слово «корифей» і чому ним іменують засновників професійного українського театру?

2. Перелічіть відомих вам акторів і режисерів театру корифеїв. Як про їхню майстерність відгукувались тогочасні мистецтвознавці?

3. Назвіть драматургів, чиї п'єси ставили у 70–90-х роках XIX

століття на українській сцені.

4. Які ролі на сцені зіграли Михайло Старицький та Марко Кропивницький?

5. Що ви можете розказати про внесок родини Тобілевичів у розвиток театру корифеїв? Хто ще з тогочасних українських акторів уславився у світі й чим саме?

6. Кого з оперних співаків і композиторів того часу ви знаєте?

7. Як розвивалося театральне мистецтво в Західній Україні? Що ви довідалися про діяльність театрів у Львові та Чернівцях?

ІІ. Літературна гра «Знайди помилку»

1. Емський акт 1876 р. сприяв розвитку українського театру.

2. У Галичині до 1848 р. був лише український театр, а діяльність німецького та польського заборонялася.

3. 10 січня 1882 року М. Старицький здійснив постановку п'єси Т. Шевченка «Назар Стодоля».

4. І. Карпенко-Карий написав 19 оригінальних п'єс.

5. М. Лисенко навчався в Московській консерваторії.

ІІІ. Тестові завдання.

1. Слово корифей означає:

а) найкращий;

б) перший, заспівувач;

в) найактивніший;

г) винятковий;

ґ) домінуючий.

2. Рідною сестрою Івана Карпенка-Карого була акторка театру корифеїв:

а) Соломія Крушельницька;

б) Марія Заньковецька;

в) Марія Садовська-Барілотті;

г) Ганна Затиркевич-Карпинська;

ґ) Любов Ліницька.

3. Іван Карпенко-Карий прибрав собі псевдонім на честь:

а) драматичного персонажа;

б) діда;

в) батька;

г) сина;

ґ) брата.

4. Надія Тарковська, перша дружина драматурга, та Іван Тобілевич зіграли ролі:

а) Марисі й Миколи у п’єсі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»;

б) Наталки і Петра у драмі Івана Котляревського «Наталка

Полтавка»;

в) Проні й Голохвастова у драмі Михайла Старицького «За двома зайцями»;

г) Наталі й Василя у драмі Панаса Мирного «Лимерівна»;

ґ) Галі й Назара у драмі Тараса Шевченка «Назар Стодоля».

5. Найвище творчість Івана Карпенка-Карого оцінив:

а) Іван Нечуй-Левицький;

б) Панас Мирний;

в) Михайло Старицький;

г) Марко Кропивницький;

ґ) Іван Франко.

ІІ. Виберіть два чи більше правильних варіантів відповідей:

1. Братами Івана Карпенка-Карого серед відомих корифеїв були:

а) Панас Саксаганський;

б) Михайло Старицький; 

в) Марко Кропивницький 

г) Микола Лисенко;

ґ) Петро Ніщинський;

д) Микола Садовський.

2. Серед перелічених творів перу Карпенка-Карого належать:

а) «Наталка Полтавка»;

б) «Сто тисяч»;

в) «Мартин Боруля»;

г) «Назар Стодоля»;

ґ) «Сава Чалий».

д) «Хазяїн».

3. Комедіями є такі п’єси Івана Карпенка-Карого:

а) «Сто тисяч»;

б) «Наймичка»;

в) «Суєта»;

г) «Хазяїн»;

ґ) «Мартин Боруля».

д) «Безталанна».

4. Членами сім’ї Мартина Борулі в однойменній драмі є:

а) Микола;

б) Омелько;

в) Палажка;

г) Степан;

ґ) Марися.

д) Гервасій.

5. Ознаками драматичного твору є:

а) яскраво виражений конфлікт;

б) список дійових осіб;

в) численні пейзажі;

г) ремарки;

ґ) ліричні й авторські відступи;

д) відсутність автора у творі.

6. Основні ознаки комедії – це:

а) наявність комічного персонажа;

б) конфлікт із сатиричним забарвленням;

в) наявність засобів сміху;

г) дійові особи як носії високого і прекрасного;

ґ) наявність жвавих діалогів;

д) розвінчання негативних суспільних та побутових явищ.

ІV. Ідейно-художній аналіз твору.

1. Якою людиною постає Мартин Боруля на початку твору? Чому всім вдається його обдурювати?

2. З якою метою Трандалєв розповідає про випробувані ним професії? Чи вважаєте ви, що ця людина здатна успішно вирішити справу про встановлення дворянства?

3. Доведіть, що наймит Омелько – сатиричний персонаж. Яка його роль у творі?

4. Чому панські замашки Мартина Борулі викликають іронічну посмішку? Як до батькових нововведень ставляться Степан, Палажка і Марися?

5. Чому Мартин Боруля не погодився віддати заміж Марисю за

сина Гервасія Миколу? Чи справді Націєвський був кращим

женихом для дівчини? Чому ви так вважаєте?

6. Чому приїзд новоспеченого жениха змальовано сатирично? Що не на жарт перелякало Націєвського? Який вибір він зробив? 7. Як ви розцінюєте той факт, що Мартин і Омелько наздогнали і побили Націєвського? Трагічний чи комічний цей епізод у творі? Чому ви так уважаєте?

8. Всебічно розкрийте образ Гервасія. Що приваблює, а що відштовхує в цьому персонажі?

9. Чи можна назвати розв'язку драми «Мартин Боруля» щасливою? Чому?

V. Доведіть або спростуйте істинність однієї з тез:

а) «Сучасна драма, як і взагалі театр, стоїть на роздоріжжі, переживаючи переломну добу (Микола Вороний);

б) «Життя – не трагедія і не комедія. У ньому поєднуються і комічне, і трагічне одночасно. Руки долі міцно тримають нас за мотузки… і смикають то в один, то в інший бік» (О’Генрі);

в) «У діалозі з життям важливим є не його запитання, а наша відповідь» (Марина Цвєтаєва).

Семінарське заняття № 6

Михайло Старицький «Оборона Буші»

План

1. Життєвий та творчий шлях М. Старицького.

2. Творча співпраця з М. Лисенком.

3. Оцінка І. Франком діяльності М. Старицького.

4. Пригодницький сюжет, драматизм історико-романтичної повісті «Оборона Буші».

5. Шлях помсти і крові як трагічні сторінки в житті українського і польського народів.

6. Образи та символи твору, особливості характеротворення, функція картин природи.

7. Визначення змісту понять і термінів: повість, історико-романтична повість.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. З'ясуйте походження письменника. Чим уславився його рід?

2. Назвіть освітні заклади, де письменник навчався.

3. У чому виявляється багатогранність таланту Михайла Старицького? У яких мистецьких царинах він був найдіяльнішим?

4. У чому Іван Франко вбачав новаторство Старицького-поета?

5. Що єднало особисті й мистецькі долі Михайла Старицького та

Миколи Лисенка?

6. З'ясуйте роль перекладів Старицького для розвитку української мови.

7. Укажіть характерні ознаки для поетової лірики.

8. У яких мотивах реалізується громадянська поезія Михайла Старицького?

9. Як в Україні вшановують пам'ять про визначного корифея українського театру?

ІІ. Ідейно-художній аналіз твору.

• Заповнивши таблицю, доведіть, що твір «Оборона Буші» – історико-романтична повість.

  Повість	Історична	Романтична

• Інтерактивна вправа «мозковий штурм».

Визначте проблематику твору.

• Проблемні запитання.

1. Сформулюйте ідею твору.

2. У чому виявляється багатопроблемність повісті?

3. Які засоби використовує письменник для творення

образу Завісної?

4. Чому Орися вбила свого батька? Поясніть цей епізод. Висловіть власне ставлення до зображуваного.

5. Яке місце в системі образів повісті посідає образ отця Василя?

Що він символізує?

6. У чому виявляємо поєднання романтичної

і реалістичної манери зображення у творі «Оборона Буші»?

7. Назвіть слова-історизми, використані в повісті. Яка їх частка у

структурі твору і художнє навантаження?

7. Підготуйте порівняльну характеристику сотника Завісного

і гетьмана Потоцького.

8. Схарактеризуйте образи захисників фортеці.

9. Як ви гадаєте, хто переможець боротьби, зображеної в «Обороні Буші»? Обґрунтуйте свою думку,

10. Які епізоди повісті позначені сценічними ефектами? Як ви

гадаєте, чому?

11. До яких засобів виразності найчастіше вдається письменник? Свої висновки унаочніть прикладами з тексту.

Семінарське заняття № 7–8

Іван Франко «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Безмежне поле в сніжному завою…», «Чого являєшся мені…», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Легенда про вічне життя», «Розвивайся ти, високий дубе…», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило»

План

1. Основні віхи життя та творчості Івана Франка.

2. Загальне уявлення про зміст і композицію збірки «З вершин і низин».

3. Ідейно-художній аналіз поезії «Гімн».

4. Поетична збірка «Зів’яле листя»: «Безмежне поле…», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…».

7. Вірш-заклик «Розвивайся ти, високий дубе…» – віра в майбутнє своєї нації.

8. «Декадент» – поетичне кредо митця.

9.Змістовий зв'язок «Легенди про вічне життя» із поезією «Зів’ялого листя».

10 Поема «Мойсей» – одна з вершин творчості І. Франка.

11. Новела «Сойчине крило» – жіноча доля в новітній інтерпретації.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Пригадайте твори І. Франка, які вивчали в попередньо в школі. Яке враження справили на вас його автобіографічні твори?

2. Які духовні і суспільні чинники формували творчу особистість митця?

3. Яку роль відводив Іван Франко журналістській діяльності?

4. Що вам відомо про і. Франка-перекладача?

5. Розкажіть про літературно-критичні праці І. Франка та їхню роль у становленні літературознавства в Україні.

6. Назвіть збірки поезій І. Франка. Складіть хронологічну таблицю «Події життя Івана Франка».

7. Як вшановують пам'ять про Каменяра на рідній землі та у світі?

Скористайтесь інтернет-сайтом: vakarchuk.com/movies/ivan-franko.

ІІ. Поміркуйте.

1. Які роздуми у вас викликає життєвий і творчий подвиг Івана Франка?

2. Чому австрійська влада жорстоко переслідувала письменника? 3. Чи справедливим щодо Франка є вислів «Через терни — до зірок»? Своє твердження обґрунтуйте.

5. Як вплинула ідея незалежної України на характер естетичних

шукань митця?

ІІІ. Ідейно-художній аналіз поезій. Аналіз поезій.

1. Із скількох розділів складається збірка «З вершин і низин»? Що означає назва «З вершин і низин»?

2. Укажіть основну тему поезії «Гімн». Як ви розумієте слова Івана Франка: «Я син народу, що вгору йде»?

3. Визначте художні засоби, які автор використовує в цьому вірші.

4. Що лягло в основу поезії «Сікстинська мадонна»? Укажіть жанр поезії «Сікстинська мадонна».

5. Дайте визначення сонету. Основна тема, художні засоби поезії.

6. Чому І. Франко констатує, що схиляється перед Пречистою Дівою? Якими словами підкреслена цінність шедевра Рафаеля?

7. Скільки жмутків містить збірка «Зів’яле листя»? Який головний мотив, що об’єднує всі поезії? Скільки творів охоплює кожний жмуток?

8. Які поезії входять у збірку «Зів’яле листя»?

9. Поясніть, як ви розумієте зміст звертань «Діти ж мої, діти нещасливі», «Блудні сиротята» із поезії «Розвивайся ти, високий дубе».

10. Що мав на увазі письменник, закликаючи: «Годі ж бо вам в сусід на услузі свій вік коротати!». Що символізує образ дуба? Назвіть центральний образ поезії.

11. Хто з українських поетів схоже змальовував образ матері-України?

ІV. «Дослідження» («за поезією «Декадент»).

1. Які слова є поясненням мотивів «Зів’ялого листя»?

2. Чи є, на вашу думку, у поета підстава для образи?

3. Наскільки переконливо заперечує І. Франко звинувачення Щурата?

4. Укажіть жанр поезії «Декадент».

V. Ідейно-художній аналіз «Легенди про вічне життя».

1. До якої теми звернувся Іван Франко в збірці «Мій Ізмарагд»?

2. Що подарувала богиня «побожному аскету»?

3. Якою силою був наділений золотистий горіх?

4. Кому подарував античний мудрець горіх?

5. Чи скористався подарунком Олександр Македонський?

6. Хто хотів врятувати життя царю?

7. Що сталося з подарунком богині?

8. Чому ніхто не наважився скористатися ним?

VІ. Ідейно-художній аналіз поеми «Мойсей» і новели «Сойчине крило».

1. Кого звинувачує у своїх бідах Мойсей?

2. Якими художніми засобами автор розкриває образ Мойсея?

3. Які риси притаманні характеру Мойсея?

4. Чому смерть Мойсея змусила народ переглянути свої погляди і раптово осягнути Боже призначення?

5. Чим приваблює вас образ Мойсея?

6. З ким ми можемо зіставити образ біблійного Мойсея?

7. Чи можна вважати слова біблійного пророка словами І. Франка, зверненими до українського народу?

8. Що таке новела? У чому полягає морально-епічний пафос новели «Сойчине крило»?

9. Які художні особливості твору? Схарактеризуйте образу героя-адресата.

10. Що нового в новелу ввів Іван Франко? Складіть порівняльну характеристику двох головних героїв. До якого висновку приводить нас ця новела?

VІІ. Творче завдання.

• Складіть невелике висловлювання на одну з тем: «Актуальність поеми «Мойсей» сьогодні»;

• «Моє ставлення до головної героїні новели І. Франка «Зойчине крило». Чи заслуговує вона прощення?

VІІІ. Виразне читання напам’ять поезій Івана Франка.

Семінарське заняття № 9

Борис Грінченко «Каторжна».

Українська література 10-х років ХХ ст. Василь Стефаник «Камінний хрест»

План

1. Життя і творчість Б. Грінченка. Укладач 4-томного словника української мови, організатор і голова товариства «Просвіта».

2. Оповідання «Каторжна» – утвердження прагнення людини до любові, добра.

3. Основні риси українського модернізму (О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Стефаник, Леся Українка, М. Вороний, В. Винниченко).

4. Альманах «З-над хмар і з долин», угрупування «Молода муза» – зв’язок зі світовою літературою, «нова школа» у прозі, «нова» драма на рубежі століть.

5. Життя і творчість Василя Стефаника.

6. «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції.

7. Історична основа твору. Багатозначність символічних образів.

Завдання:

І. Ідейно-художній аналіз оповідання «Каторжна».

1. Який комплекс проблем порушує Борис Грінченко в оповіданні «Каторжна»?

2. Назвіть низку творів письменника, об'єднаних ідейно-тематично.

3. Від якої особи ведеться розповідь у оповіданні «Каторжна» Бориса Грінченка?

4. Схарактеризуйте ідейно-смислове навантаження авторського відступу в оповіданні «Каторжна»: «Вона не могла ще зрозуміти

того, що в таких випадках сама іноді була винна, не могла, бо

дуже вже великої кривди зазнала від людей. І вона винуватила

цих людей за все: за свої муки й сльози, за своє дитинство безрадісне, безлюбовне, за свої молоді літа, що марно гинули – за все, за все».

5. Що є кульмінаційним моментом в оповіданні «Каторжна»?

6. Що, на вашу думку, є основною причиною душевної трагедії головної героїні?

ІІ. Робота в групах.

• Розподіліть між собою ролі туриста й екскурсовода.

Студент-екскурсовод розповість про життєвий шлях і творчі здобутки Грінченка. Його розповідь уточнить і конкретизує своїми запитаннями студент-турист.

ІІІ. Евристична бесіда.

1. З якої родини походив Василь Стефаник? Де він народився? Яку здобув освіту?

2. Як середовище вплинуло на формування світогляду, естетичних смаків митця?

3. Окресліть коло читацьких інтересів Стефаника. Кого з українських письменників він найбільше любив?

4. Назвіть перші публікації Стефаника. Яким прозовим жанрам він віддавав перевагу? Як він розумів своє покликання?

5. Хто і чому назвав письменника «володарем селянських дум»? Розкажіть про діяльність Стефаника як депутата.

6. За що Василь Семенович був заарештований? Що вам відомо про його політичні погляди?

7. На які періоди фахівці поділяють творчість Стефаника? Які його збірки ви знаєте?

8. Чи мав письменник прижиттєве визнання? Аргументуйте своє твердження.

ІV. Поміркуйте.

1. Що ви знаєте про еміграцію українців до Америки на межі XIX–XX століть?

2. Яку тему порушив автор новели «Камінний хрест»? Чи є ця тема злободенною у наш час?

3. Які причини еміграції висвітлив прозаїк? Що лягло в основу новели? Хто прототипи образу Івана Дідуха?

4. Схарактеризуйте жанрові ознаки і сюжетні елементи твору Стефаника.

5. Яка ідея новели? Розкрийте смислове наповнення образу камінного хреста.

6. Чому Іван Денисюк назвав новели Стефаника «монументальним мисленням у формі мініатюри»?

7. Що зближує образ українського хлібороба з міфологічним Сізіфом?

8. Яким мотивом образ галицького селянина співзвучний з образом Ісуса Христа? Конкретизуйте відповідь цитатами з твору.

V. Ідейно-художній аналіз новели «Камінний хрест».

1. Що вас вразило в новелі «Камінний хрест»?

Визначте її проблематику.

2. Яким ви уявляєте Івана Дідуха? Опишіть словесно його портрет.

3. Що вам відомо про минуле героя? Чим зумовлена любов Івана до «піщаного горба»!

4. За допомогою яких художніх деталей увиразнено бідування сім'ї селянина? Схарактеризуйте вчинки Дідуха, його мовлення як форму вираження психіки героя.

5. Які риси характеру головного персонажа вам імпонують, а

які – ні? Свою відповідь обґрунтуйте.

6. Дайте заголовок до кожного розділу новели.

7. У чому виявляємо експресіоністську поетику новели Василя Стефаника?

VІ. Творча робота.

Інсценізуйте і зіграйте в аудиторії одну з частин новели

«Камінний хрест». Яку мізансцену ви оберете? Яка музика супроводжуватиме вашу гру? Який ритм вистави оберете?

Семінарське заняття № 10

Михайло Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків»

План

1. Життєвий та творчий шлях М. Коцюбинського.

2. Жанр новели у творчості М. Коцюбинського.

Автобіографічна основа новели «Intermezzo».

3. Повість «Тіні забутих предків».

4. Трагічна доля Івана і Марічки як наслідок суперечності між мрією і дійсністю.

5. Фольклорне тло твору.

6. Образи Івана та Марічки як утілення романтичної ідеї незнищенності кохання.

7. Визначення змісту понять та термінів: новела, імпресіонізм.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Що вам відомо про дитинство Михайла Михайловича, його родовід?

2. Які обставини вплинули на формування світогляду та естетичних смаків письменника?

3. У яких підпільних організаціях брав участь юний Коцюбинський?

4. Проаналізуйте кредо «Братства тарасівців» і дайте свою

оцінку діяльності цього товариства: «Бути скрізь і всюди українцями, розмовляти тільки українською мовою, виховувати дітей в національному дусі».

5. Розкажіть про перші публікації творів Коцюбинського. Які його казки та оповідання для дітей ви читали?

6. Скільки іноземних мов знав письменник і як застосовував свої знання? Чи важливо для письменника належно знати інші мови? Чому ви так уважаєте?

7. Яким чином Коцюбинський заробляв на утримання

великої родини? У яких краях він бував?

8. Які актуальні проблеми свого часу Коцюбинський висвітлив у художніх творах? Чому фахівці вважають, що він здійснив справжній прорив у розвитку української літератури?

9. На які групи можна умовно розподілити твори Коцюбинського?

10. Перелічіть основні твори Коцюбинського. Як ви вважаєте, велич таланту митця залежить від кількості написаного чи від рівня художності його творів?

ІІ. Ідейно-художній аналіз новели «Intermezzo».

1. Поясніть назву новели «Intermezzo». Чи вважаєте ви таку назву вдалою?

2. З якою метою Коцюбинський подав у новелі перелік дійових осіб? Перелічіть цих дійових осіб. Які з них можна зарахувати до пейзажних атрибутів, а які – до суто людських, психологічних? 3. У чому полягають особливості колористики новели? Яка роль світлотіней у творі?

4. Простежте звукове наповнення твору.

5. З'ясуйте зміст образу білих мішків. Як цей образ передає внутрішній стан ліричного героя?

6. Який символічний зміст мають образи трьох вівчарок? Прокоментуйте їхні клички.

7. Розкрийте символічний зміст образу залізної руки міста.

8. Доведіть, що образ зозулі в новелі цілком відповідає народним уявленням про віщі можливості цього птаха.

9. Використовуючи цитати з тексту, проаналізуйте образ жайворонка.

10. Якими засобами розкрито в новелі красу ночі?

11. Чому на початку новели ліричний герой не міг спілкуватися з людьми, а наприкінці твору шукав зустрічей з людиною?

12. Який епізод є кульмінацією новели? Яким постає образ селянина – співрозмовника ліричного героя? У чому полягає його зовнішній і внутрішній трагізм? Простежте, як під час його розповіді зростає психологічна напруга ліричного героя, змінюється ритм його мовлення.

13. З'ясуйте значення внутрішніх монологів у тексті.

14. Які прийоми зображення поєднано в новелі?

ІІІ. Поміркуйте.

1. Які причини спонукали Коцюбинського до написання «Intermezzo»?

2. Які жанрові ознаки новели має твір Коцюбинського? Які ознаки ліричного та драматичного твору притаманні «Intermezzo»? Свою відповідь аргументуйте.

3. Чи можна новелу «Intermezzo» вважати оптимістичним твором? Чому ви так вважаєте?

4. У чому, за Коцюбинським, полягає кредо письменника? Процитуйте відповідні рядки з новели.

5. Чому Михайла Михайловича називають сонцепоклонником? Як сонце впливало на ліричного героя новели «Intermezzo»?

ІV. Презентація дослідницько-творчого проекту «Разом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини».

Випереджувальні завдання.

1. «Географи» представляють гуцульський край із позицій географії.

2. «Історики» розповідають про історію Гуцульщини.

3. «Художники» здійснюють огляд ілюстрацій до повісті «Тіні забутих предків», коментують їх, представляють власні малюнки.

4. «Етнографи» доповідають про звичаї, обряди, побут гуцулів, демонструють зразки одягу, предмети побуту, про які йшлося у творі М. Коцюбинського.

5. «Міфологи» розповідають про міфологічних істот – аріадника, щезника, чугайстра, нявок.

6. «Мовознавці-діалектологи» досліджують роль місцевої лексики у творі.

7. «Поети» аналізують співанки Марічки, представляють власні поетичні твори, навіяні повістю (або есе, сенкани).

8. «Кінокритики» порівнюють повість «Тіні забутих предків» та однойменний кінофільм С. Параджанова, демонструють уривки з нього.

Семінарське заняття № 11–12

Ольга Кобилянська «Земля»

План

1. Життєвий і творчий шлях Ольги Кобилянської.

2. Історія створення повісті «Земля»

3. Розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на землі.

4. Трагічна історія родини Федорчуків – новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства.

5. Михайло і Сава – протилежні психологічні типи..

6. Марійка та Івоніка – уособлення цінностей народної моралі.

7. Сава і Рапіра – втілення духовної деградації.

8. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни).

9. Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О. Кобилянської.

Завдання:

І. Фронтальне опитування.

• За поданими опорними словами та цитатами розкажіть про життя і творчість Ольги Кобилянської.

Опорні слова: народилася – батьки – родинні стосунки – Ольга Кобилянська та Леся Українка, Наталія Кобринська, Софія Окуневська, Марія Устиянович і Христина Алчевська – краплинки почуттів – «Я любила народ, і люблю його до сьогоднішньої хвилі… Я хотіла би, щоби всі українці були орлами» – 21 березня 1942 року.

ІІ. Рольова гра «Судимо Саву».

Студенти діляться на дві групи, одні звинувачують Саву, інші намагаються захистити. Студентка в ролі Ольги Кобилянської виступає як свідок, а викладач у ролі судді ставить їй запитання. Один студент з аудиторії повинен виконувати роль секретаря, який упродовж гри записує на дошці позитивні та негативні риси Сави.

Запитання для свідка.

• Ваше ім’я, прізвище, по батькові.

• Рік народження.

• Місце народження.

• Розкажіть, чому ви «дали життя» такому жахливому літературному персонажу?

• То ви виправдовуєте свого героя?

ІІІ. Складання інформаційного грона «Земля і людина».

Дослідивши життя сім`ї Федорчуків, спробуйте сформулювати висновок, що стоїть за назвою твору, тобто за словом «земля». Чим вона є для селянина?

ІV. Проблемні запитання та завдання.

Одним із композиційно-характеротворчих принципів у повісті «Земля» є принцип контрасту. Визначте контрастні (протилежні) логічні пари й поясніть, за якою ознакою вони протиставляються (де це потрібно).

1.Михайло й Сава в повісті «Земля» – протилежні психологічні типи. Спробуйте це довести або спростувати.

2. Івоніка та Марійка Федорчуки – уособлення цінностей народної моралі. Спробуйте це довести чи спростувати. А які, на ваш погляд, були в цих людей недоліки, слабкості?

3.Сава і Рахіра – втілення духовної деградації людини. Чи це так? Доведіть або спростуйте думку.

4. Образ Анни – це трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких умовах тогочасного села. Доведіть або спростуйте це й поміркуйте, хто винен у цій трагедії.

V. Пошуково-аналітична робота з текстом у групах.

• Знайдіть образи-символи, сцени-символи і поясніть їх (студенти працюють, а потім звітують).

VІ. Інтерактивна вправа «Одержав – поверни».

• Студент однієї групи ставить запитання студентові іншої групи, який, відповівши, ніби повертає запитання опонентові (тобто запитує студента іншої команди). У такий спосіб студенти мають змогу визначити головне і краще запам’ятовують зміст та головну думку твору.

VІІІ. Тест-контроль.

1. Якою мовою написані перші твори Ольги Кобилянської?

Перший варіант

а) російською;

б) українською;

в) французькою;

г) німецькою.

Другий варіант

а) німецькою;

б) українською;

в) російською;

г) французькою.

2. Головними героями повісті “Земля” Ольги Кобилянської є:

Перший варіант

а) родина Тодорика Жемчука;

б) родина Чоп`яка;

в) родина Федорчуків;

г) родина вуйка Григорія.

Другий варіант

а) родина Федорчуків;

б) родина вуйка Григорія;

в) родина Тодорика Жемчука;

г) родина Чоп`яка.

3. Які одвічні проблеми не висвітлені у повісті “Земля”?

Перший варіант

а) людини і землі;

б) злочину і кари;

в батьків і дітей;

г) нерозділеного кохання.

Другий варіант

а) батьків і дітей;

б) нерозділеного кохання;

в) людини та землі;

г) злочину і кари.

4. “По всіх селах навкруги немає йому пари – такий добрий” про кого це?

Перший варіант

а) Івоніку;

б) Саву;

в) Онуфрія;

г) Михайла.

Другий варіант

а) Онуфрія;

б) Михайла;

в) Саву;

г) Івоніку.

5. Ким доводилася Рахіра Саві?

Перший варіант

а) близькою родичкою;

б) тіткою;

в) дочкою;

г) матір`ю.

Другий варіант

а) матір`ю;

б) близькою родичкою;

в) тіткою;

г) дочкою.

6. “Жила в згоді зі своїм чоловіком, поважала його, говорила до нього на “ви” і сповняла всі його накази й бажання без опору” – це…:

Перший варіант

а) Рахіра;

б) Докія;

в) Тетяна;

г) Марійка.

Другий варіант

а) Марійка;

б) Тетяна;

в) Рахіра;

г) Докія.

7. Кульмінація повісті “Земля” Ольги Кобилянської – це…:

Перший варіант

а) смерть Михайла;

б) народження Михайлових дітей;

в) божевілля Анни;

г) одруження Сави.

Другий варіант

а) божевілля Анни;

б) одруження Сави;

в) смерть Михайла;

г) народження Михайлових дітей.

8. Повість “Земля” Ольги Кобилянської це інтерпретація…

Перший варіант

а) …античних мотивів;

б) …біблійних мотивів;

в) …мотивів усної народної творчості;

г) …народних пісень.

Другий варіант

а) …біблійних мотивів;

б) …мотивів усної народної творчості;

в) …народних пісень;

г) …античних мотивів.

9. “Я знаю, що ти його вбив, я!”, “Я все знаю і хочу тобі відплатитися!” Чиї це слова?

Перший варіант

а) Марійки;

б) Івоніки;

в) Анни;

г) Докії.

Другий варіант

а) Івоніки;

б) Анни;

в) Марійки;

г) Докії.

10. Кого народила Анна від Михайла?

Перший варіант

а) хлопчика;

б) дівчинку;

в) близняток, двох хлопчиків;

г) близняток, дві дівчинки.

Другий варіант

а) близняток, дві дівчинки;

б) хлопчика;

в) дівчинку;

г) близняток, двох хлопчиків.

11. Хто прийняв у свою хату Анну після смерті Михайла?

Перший варіант

а) Марійка;

б) Рахіра;

в) Докія;

г) Петро.

Другий варіант

а) Петро;

б) Докія;

в) Марійка;

г) Рахіра.

12. Хто підштовхує Саву до братовбивства?

Перший варіант

а) Рахіра;

б) Домініка;

в) Григорій;

г) Онуфрій.

Другий варіант

а) Домініка;

б) Рахіра;

в) Онуфрій;

г) Григорій.

Семінарське заняття № 13–14

Леся Українка. «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «To be or not to be?..», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «Уста говорять: «Він навіки згинув!..», «Лісова пісня»

План

1. Життєвий і творчий шлях письменниці.

2. Символічність, романтичні образи у вірші «Contra spem spero!».

3. Громадянська лірика («І все-таки до тебе думка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…»).

4. Утвердження духовної цінності почуття любові у віршах інтимної лірики («Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «Уста говорять: «Він навіки згинув!..»).

5. Драма-феєрія «Лісова пісня».

6. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності й краси.

7. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією.

8. Почуття кохання Мавки і Лукаша як розквіт творчих сил людини.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Як впливало на формування дівчинки родинне оточення?

2. Які таланти змалку виявилися у Лесі? Як вона їх реалізувала в підлітковому віці?

3. З якими регіонами України пов'язані життя і творча діяльність Лесі Українки?

4 Скільки поетичних збірок написала Леся Українка? Назвіть основні з них.

5. Укажіть, де побувала Леся Українка впродовж життя. Намалюйте літературну карту її подорожей.

6. Як увічнюють пам'ять про Лесю Українку на Батьківщині письменниці?

ІІ. Поміркуйте.

1. Як походження письменниці позначилося на її творчості?

2. Сформулюйте власне розуміння псевдоніма, який вона обрала.

3. Чиї літературні традиції Леся Українка продовжувала?

ІІІ. Виразне читання напам’ять та ідейно-художній аналіз поезій Лесі Українки.

ІV. Ідейно-художній аналіз драми-феєрії «Лісова пісня».

1. Метод «Незакінчених речень».

а) Драматична поема – це …

б) Леся Українка написала такі драматичні поеми …

в) Жанр твору «Лісова пісня» Лесі Українки – це …

г) Драма-феєрія – це …

д) Темою твору «Лісова пісня» Лесі Українки є …

е) Ідея твору «Лісова пісня» – це …

2. Проблемні запитання.

1. Чи бажала мати Лукаша своєму синові сімейного щастя, а

собі – спокійної старості в достатку? У чому причина помилки цієї жінки? Лукашевій матері Мавка? Чому вона мріяла про іншу дружину для Лукаша?

2. Чи любив Лукаш Мавку? Чи справжнім було це почуття? Чому ж тоді хлопець так швидко завагався, охолов, почав шукати шляхів до відступу? Чи ідеалізувала Мавка людську любов?

3. За народним віруванням, усталилася думка, що лісовичка, якщо її повінчають із хлопцем у церкві, стане людиною. Де і як про це говорить дядько Лев? Чи хотів би він бачити Мавку і Лукаша в парі? Чи були достойними одне одного закохані?

4. Дядько Лев переписав Лукашеві й сестрі все своє майно. Він думав, що родичі доглядатимуть його на старість, що житиме не самотнім, а в сім'ї. Чи здійснилися мрії дядька Лева?

5. Чи підходив своїм слабовольним характером Лукаш вольовій Килині? Чи могли вони бути щасливі? Чому ж не були?

6. Чи можна сказати, що Мавка не боролася за своє щастя з Лукашем? Чому дала йому право вибору? Як ви розцінюєте слова лісовички, коли вона погрожує Лукашеві розправитися з суперницею? Чи могла би виконати свою погрозу Мавка?

7. Чому Мавка прийшла під Лукашеву хату? Невже вона думала відібрати Лукаша в Килини? Чому Килина саме так сприйняла її появу?

8. Чи гине любов Мавки і Лукаша разом з їхньою фізичною смертю?

9. Чи виведено в драмі людей, які щасливі в любові й сім'ї? Чи багато таких людей є взагалі?

10. Як ви розцінюєте те, що після пожежі Лукаш залишається в лісі? Чому він це робить? Чи почуває себе в цей час частинкою природи?

3. Робота в групах.

I-ша група розкриває образ Лукаша.

II-га група змальовує образ Мавки.

III-тя група визначає другорядні образи-персонажі (Килину, матір Лукаша, дядька Лева).

IV-та група характеризує лісових мешканців, фантастичні сили.

Семінарське заняття № 15

Микола Вороний. «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта»

План

1. Життя і творчість, багатогранна діяльність Миколи Вороного.

2. Зміст і художні особливості поезії М. Вороного.

3. Мотив необхідності для поета бути «цілком чоловіком» («Іванові Франкові»)

4. Єдність краси природи і мистецтва («Блакитна Панна»).

5. Визначення змісту понять та термінів: символізм.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. У яких умовах зростав Микола Вороний, яку здобув освіту? Які чинники вплинули на формування його як поета?

2. До якої таємної політичної організації належав Микола Вороний?

3. До якої дискусії спричинилася «Відозва» Вороного?

4. Яким двом музам митець служив?

5. Що єднало долі сина і батька Вороних?

6. Яку роль у житті поета відіграло знайомство з Іваном Франком?

7. Який альманах видав Микола Вороний?

8. Укажіть суттєву відмінність між народницькою та модерною літературою.

9. У чому, на думку Соломії Павличко, полягає «двоїстість Вороного» як митця?

10. Хто поклав на музику слова поезії «За Україну!»? Як визначають жанр цього музичного твору?

ІІ. Ідейно-художній аналіз поезії «Іванові Франкові».

1. Яким на початку вірша подає поет образ людського життя?

2. Поясніть вислів: «Одна з них – велетень-гнобитель, а друга – геній визволитель».

3. Розкрийте суть риторичного запитання: «Як маю я його цуратись чи від ударів ухилятись?»

4. Яку відповідь дає герой на це запитання? Прокоментуйте рядки «О ні!... Мене чекають кари, страти».

5. Яких митців бачить поряд себе автор? Як їх характеризує? Який художній прийом використовує?

6. Прокоментуйте рядки: «Але коли повсякчас битись, то може серце озлобитись».

7. У чому бачить значення поезії автор? Прочитайте відповідні рядки.

8. Як у вірші автор обстоює свою позицію, які аргументи наводить?

9. Розкрийте зміст рядків: «Моя девіза – йти за віком і бути цілим чоловіком».

10. Розкрийте зміст епіграфа до вірша.

ІІІ. Ідейно-художній аналіз поезії «Блакитна панна».

1. Розкрийте тему вірша.

2. Які засоби використовує автор для створення образу весни?

3. Визначте вид лірики.

4. Поясніть значення слів: осанна, арабески, фрески, гротески, блавати.

5. Доведіть, що твір неоромантичний.

ІV. Ідейно-художній аналіз поезії «Інфанта».

1. Якою постає природа на початку вірша?

2. Яких відтінків вона набуває з появою героїні?

3. Якими рисами наділений портрет незнайомки? Процитуйте.

4. Поясніть значення слова «інфанта».

5. Зверніть увагу на репродукцію картини Дієго Веласкеса «Інфанта Маргарита», створіть словесний портрет дівчини.

6. Опишіть стан душі ліричного героя під час зустрічі з незнайомкою.

7. Які художні засоби використовує автор?

8. Наведіть приклади авторських неологізмів.

9. Прокоментуйте останні два рядки вірша.

Семінарське заняття № 16

Олександр Олесь (О. Кандиба). «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в казку

План

1. Життєвий та творчий шлях Олександра Олеся.

2. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості («З журбою радість обнялась…»)

3. Прагнення гармонії людини і природи («Чари ночі»)

4. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»).

5. Символізм драматичного етюду «По дорозі в казку».

6. Дорога в казку – символ духовних поривань людини до кращого життя.

7. Визначення змісту понять та термінів: драматичний етюд.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Що вас захоплює в життєписі Олександра Олеся?

2. Які чинники вплинули на формування його національної самосвідомості?

3. Хто з митців-символістів був взірцем для автора збірки «З журбою радість обнялась»?

4. Розкажіть про основні віхи життя поета.

5. Як оцінили сучасники символістську лірику митця?

6. На які періоди поділяється творчість письменника?

7. Схарактеризуйте естетичні погляди Олександра Олеся.

8. Що було причиною еміграції митця? Де він і мешкав за кордоном?

9. Як нащадки бережуть пам'ять про поета?

ІІ. Ідейно-художній аналіз поезії «З журбою радість обнялась…». та «О слово рідне! Орле скутий!..».

1. Яким роком датований вірш?

2. Що ви можете сказати про строфічну будову вірша?

3. Який прийом поетичного синтаксису лежить в основі вірша?

4. 3 якою метою автор використовує риторичні запитання?

5. На яку думку наводить образ журби з радістю в обіймах?

6. Розтлумачте поетичне кредо митця, висловлене у вірші.

7. Визначте віршовий розмір, спосіб римування твору.

ІІІ. Ідейно-художній аналіз поезії «О слово рідне! Орле скутий!..».

1. Прочитайте першу строфу вірша. Чому автор зіставляє рідне слово з «орлом скутим», «співочим громом батьків»?

2. Що є рідна мова для ліричного героя? Якого значення він надає рідному слову?

3. Які образи протиставляє автор? Розкрийте їх символічний зміст.

4. У чому, на думку автора, сила слова?

5. Визначте ідею вірша.

ІV. Ідейно-художній аналіз поезії «Чариночі».

1. Яку тезу виголошує автор на початку вірша?

2. Які аргументи наводить поет до виголошеної тези?

3. Що допомагає збагнути ліричному герою істину про те, що жити треба зараз, що життя людське минуще? Як про це сказано у творі?

4. Яким настроєм наповнена поезія?

5. Які життєві поняття ми асоціюємо з весною?

6. Про яку любов автор говорить у вірші?

7. Сформулюйте ідею вірша.

8. За допомогою яких художніх образів автор створює життєстверджуючі мотив?

9. Визначте вид лірики.

10. Визначте віршовий розмір поезії.

V. Ідейно-художній аналіз драматичного етюду «По дорозі в казку».

1. Що вам найбільше сподобалося в драматичному

етюді «По дорозі в Казку»?

2. Окресліть проблематику твору.

Які ідеали утверджує драматург?

3. Як розгортається конфлікт між Юрбою і Юнаком?

4. У чому виявляють символістську поетику етюду?

5. Якими фарбами змальовано Юрбу? Схарактеризуйте образ головного героя.

6. Що споріднює «Мойсея» Івана Франка з етюдом «По дорозі в Казку» Олеся? Зіставте образи головних персонажів обох творів.

VІ. Творче завдання.

Напишіть твір-роздум «Краса духовного світу героїв

Олександра Олеся». Складіть цитатний план, доберіть епіграф.

Семінарське заняття № 17

Володимир Винниченко «Момент». Література рідного краю

І. Фронтальне опитування.

• За поданими опорними словами та цитатами розкажіть про життя та творчість Володимира Винниченка.

Опорні слова: народився – батьки – Винниченко-дитина – роки навчання – Винниченко і радянська влада – громадська й політична діяльність – «Ось кінчилося 70 років тому життю, а що ти маєш? Ти – насамперед, самотній… ти на кінці твого життя сушиш собі голову, чим ти будеш жити? Тепер ти думаєш, що треба продавати «Закуток», щоб мати що їсти…»

(В. Винниченко).

ІІ. Ідейно-художній аналіз новели «Момент».

1. Для чого, на вашу думку, на початку твору наголошено, що події, які трапилися з тюремним Шехерезадою, сталися навесні? Які особистісні асоціації і враження породжує у вас ця пора року?

2. Знайдіть у творі портрет Семена Пустуна. Які портретні деталі спростовують його «пустотливе» прізвище?

3. Витлумачте рядки твору: «Чи треба розуму, аби вбити людину?».

4. Знайдіть у тексті цитати, які доводять, що контрабандист Семен кілька разів відраджував головного героя переходити кордон, наражаючись на смертельну небезпеку.

5. Чому спочатку головний герой новели так легковажно ставиться до смерті? Прочитайте уривок від слів: «І, пам'ятаю, мені раптом стало страшенно смішно...» до слів: «Сидять чорні, таємні ворони і ждуть чогось». На яку розв'язку налаштовує читача така своєрідна заставка на початку твору?

6. Знайдіть портретні деталі, які свідчать, що головний герой змінює ставлення до смерті. Як «відреагувала» природа на цю зміну?

7. З якою метою візник Семен привіз революціонера до повітки? 8. Схарактеризуйте образ панни. Чим сподобалась Муся герою? Що зворушує вас у характері дівчини? Зазвичай вважають, що очі – це дзеркало душі. Чи погоджуєтеся ви з думкою героя новели Винниченка, що «сміх є дзеркалом душі»?

9. З якою метою Муся перебувала у повітці? Чому тендітно-ніжна юна панна, якій тільки б насолоджуватись життям, свідомо прирекала себе на смертельну небезпеку?

10. Як відреагувала Муся на наказ Семена тікати? Знайдіть у творі портретні деталі, які свідчать про еволюцію внутрішнього стану героїні, пов'язану з небезпекою.

11. Як ви тлумачите слова панни, котрі вона попросила коханого написати у випадку її смерті: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що

люблять життя»?

12. Доведіть чи спростуйте думку, що з наближенням кордону герої ставали ріднішими, ближчими одне одному, ніж чоловік і жінка. Чи переступили закохані межу у своїх стосунках?

13. Знайдіть у тексті рядки, які увиразнюють контраст природи і цивілізації.

14. Чому, на вашу думку, автор залишає героя наприкінці твору з «осиротілим щастям»? Чому закохані не можуть бути надалі разом, хоч успішно перейшли кордон?

15. Чи вдалою ви вважаєте назву твору і чому?

ІІІ. Завдання по літературі рідного краю.

Підготуйте повідомлення про Богдана Лепкого та вивчіть ( на вибір) один із віршів поета.

ІІ СЕМЕСТР

Семінарське заняття № 18–19

Українська література 20-30-х років ХХ ст. Вступ.

Поезія. Павло Тичина. «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»

План

1. Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, соцреалізм, постмодернізм).

2. Провідна роль поезії у 20-ті роки ХХ ст.

3. Життєвий та творчий шлях Павла Тичини.

4. Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»)

5. Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти»).

Завдання:

І. Тест-контроль.

1. Як називалася організація пролетарських письменників?

а) «Гарт»;

б) «Забой»;

в) «Ланка»;

г) ВУСПП;

ґ) «Аспис».

2. До якого мистецького угруповання належав М.Рильський?

а) неокласиків;

б) символістів;

в) імпресіоністів;

г) неоромантиків;

ґ) футуристів.

3. Фатальну роль у літературній дискусії відіграли

а) постанова ЦК КПУ(б);

б) рішення ВУСПП;

в) лист до М.Шумського;

г) лист Сталіна;'

ґ) саморозпуск ВАПЛІТЕ.

4. Як називалася організація селянських письменників, створена в 1923 р.?

а) «Плуг»;

б) “Молот”;

в) “Гарт”;

г) “Забой”;

ґ) “Молодняк”.

5. Хто був представником сюрреалізму в Україні в 20-х роках?

а) В. Чумак;

б) Б.-І. Антонич;

в) М. Семенко;

г) В. Підмогильний;

ґ) П. Тичина.

6. Хто із зазначених письменників належав до групи неокласиків?

а) В. Сосюра;

б) В. Поліщук;

в) П. Филипович;

г) П. Тичина;

ґ) В. Підмогильний.

7. Укажіть роки, якими окреслюється літературна дискусія.

а) 1924–1925;

б) 1925–1927;

в) 1925–1928;

г) 1926–1928;

ґ) 1921–1924.

8. Як називався театр Леся Курбаса?

а) “Березіль”;

б) “Березілля”;

в) “Березень”;

г) “Березоль”;

ґ) “Бразолій”.

9. У якому році створена організація ВАПЛІТЕ?

а) 1923;

б) 1924;

в) 1925;

г)1 926;

ґ) 1927.

10. Ранні твори П. Тичини належать до…

а) неоромантизму;

б) символізму;

в) футуризму;

г) сюрреалізму;

ґ) неокласицизму.

11. Лесь Курбас і його театр працювали в…

а) Харкові;

б) Києві;

в) Одесі;

г) Катеринославі;

ґ) Чаплинці.

12. Яка літературна організація стала синонімом непрофесійності й масовості?

а) “Ланка”;

б) ”Аспис”;

в) “Гарт”;

г) “Плуг”;

ґ) “Молодняк”.

ІІ. Заповніть таблицю «Літературні угрупування»

Неокласики	ВАПЛІТЕ	Гарт	Плуг	ВУСПП	Молодняк

ІІІ. Рольова гра.

Якби ви взяли участь у літературній дискусії 1925–1928 років, то яку позицію пропагували б, що відповіли б своїм опонентам?

ІV. Ідейно-художній аналіз поезій Павла Тичини за поданим зразком.

V. Читання напам’ять поезій.

Семінарське заняття № 20–21

Літературний авангард (Михайль Семенко) «Бажання», «Місто», «Запрошення». Євген Плужник «Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок…»

План

1. Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років.

2. Життя та творчість Михайля Семенка.

3. Урбаністичні мотиви лірики поета, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»).

4. Основні віхи життєвого та творчого шляху Євгена Плужника.

5. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини («Ніч…а човен – як срібний птах!..»).

6. Ідейно-художній аналіз поезій «Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Річний пісок…».

7. Визначення змісту понять та термінів: авангард, футуризм, деструкція.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Під якими гаслами розвивалась українська лірика перших десятиліть ХХ століття?

2. Що таке авангардизм? Які його напрями ви знаєте? Назвіть європейських авангардистів.

3. Як розвивався авангардизм в українському письменстві? Які художні засади захищали українські авангардисти, який альманах випускали?

4. Дайте визначення футуризму, назвіть представників. Як розвивався футуризм в Україні? Які футуристичні організації ви можете назвати?

5. Схарактеризуйте життєвий шлях Михайля Семенка.

Яке поетичне кредо висловив Семенко у вірші «Бажання»?

6. У чому полягала новизна урбаністичної лірики Семенка?

7. Чим зацікавила вас поезія «Запрошення»? Які художні знахідки митця вам запам’яталися?

ІІ. Літературна вікторина «Невідомий Євген Плужник»

1.Коли і де народився Євген Павлович Плужник?

2. У якій сім`ї народився майбутній поет?

3. Під чиєю опікою жив Євген?

4. Де вчителює Плужник?

5. Де ще, крім учителювання, пробував свої сили Євген Плужник?

6. У якій літературній організації одержав лiтературне «хрещення» письменник?

7. Хто був членами групи «Ланка»?

8. Яким псевдонімом підписався Є. Плужник під першими українськими віршами, які були опубліковані 1923 року в київському журналі «Глобус»?

9. Коли і завдяки кому побачила світ перша книжка віршів Євгена Плужника під назвою «Дні»

10. Чому збірка поезій під назвою «Рівновага», яку Плужник підготував до друку і датував 33-м роком, лишилася ненадрукованою?

11. Скільки років тривала літературна діяльність поета?

12. Коли помер і де похований Євген Плужник?

ІІІ. Тест-контроль.

1. Роздуми ліричного героя про те, що людське життя для історії – це тільки мить, для людини – це радощі й страждання, і про них навряд чи напишуть майбутні історики звучать у поезії Плужника:

а) «Для вас, історики майбутні»;

б) «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»;

в) «Ніч... а човен – як срібний птах!..»;

г) «Вчись у природи творчого спокою...».

2. Хто є адресатами болючих рядків:

«Для вас, історики майбутні

Наш біль – рядки холодних слів!

О золоті далекі будні

Серед родючих вільних нив!»?

а) історики майбутні;

б) сучасний авторові читач;

в) митці;

г) майстри художнього слова.

3. Установіть вид римування у строфі:

«Якийсь дідок нудний напише, –

Війна і робітничий рух...

О, тихше!

– Біль не вщух!»

а) перехресне;

б) суміжне;

в) кільцеве;

г) білий вірш.

4. Філософська думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа, утверджується у поезії:

а) «Для вас, історики майбутні»;

б) «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»;

в) «Ніч... а човен – як срібний птах!..»;

г) «Вчись у природи творчого спокою...».

5 Поезія «Річний пісок, слідок ноги твоєї…» – взірець…

а) пейзажної лірики;

б) громадянської лірики;

в) інтимної лірики;

г) філософської лірики.

6 Прочитайте уривок поезії Є. Плужника:

«Не заблукають з хуторів лелеки, -

Хіба що вітер хмари нажене...

О друже мій єдиний, а далекий.

Який тут спокій стереже мене!».

Твір написано:

а) хореєм;

б) ямбом;

в) дактилем;

г) анапестом.

7. Визначте художньо-виражальний засіб, використаний Плужником у фрагменті:

«Мудро на землі.

Як від озер, порослих осокою.

Кудись на південь линуть журавлі».

а) метафора;

б) епітет;

в) порівняння;

г) риторичне запитання.

8. Ознаки душевного стоїцизму – це…

а) усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості;

б) усвідомлення краси природи;

в) усвідомлення національної свободи;

г) усвідомлення свободи слова.

9. Ліричний герой поезії «Річний пісок, слідок ноги твоєї…», споглядаючи осінній пейзаж, пригадує

а) хвилини, проведені з коханою;

б) відпочинок на березі ріки;

в) літній вечір;

г) на березі ріденький ліс.

10. Яку думку передає Плужник у строфі

«Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?»

а) світ такий глибокий і й незбагненний, але в цьому його краса й привабливість;

б) кохання – це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти;

в) людське життя – це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами;

г) потрібно і вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи, щоб не схибити, не піти манівцями.

11. Установіть відповідність між наведеними рядками і назвою твору Євгена Плужника

1. Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

2. Немов ласкаві вересневі феї

Спинили час, – і всесвіт не тече...

І навіть цей слідок ноги твоєї

Вже не хвилює серця і очей...

3. I над нами, й під нами горять свiти...

I внизу, i вгорі глибини...

О, який же прекрасний ти,

Свiте єдиний.

4. Забудь про ті натхненні свята.

Що в них росила землю кров!

Мовчи, мовчи, душе підтята,

– Агов!

А) «Для вас, історики майбутні»;

Б) «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»;

В) «Ніч... а човен – як срібний птах!..»;

Г) «Вчись у природи творчого спокою...».

12. Установіть відповідність між наведеними рядками і художньо-виражальним засобом, використаним Є. Плужником у фрагменті

1. І твій слідок малий – такий великий,

Що я тобі й сказати б не зумів!

2 Не заблукають з хуторів лелеки, -

Хіба що вітер хмари нажене...

3. Нiч... а човен – як срiбний птах

(Що слова, коли серце повне!)

4. О, золоті далекі будні

Серед родючих вільних нив!

а) метафора;

б) оксиморон;

в) порівняння;

г) епітет.

ІV. Словникова робота.

Дайте визначення літературним термінам: футуризм, верлібр, деструкція.

V. Читання поезій напам’ять.

Семінарське заняття № 22

Київські «неокласики». Микола Зеров «Київ – традиція»), Максим Рильський. «Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..»

План

1. Група київських «неокласиків», їхнє творче кредо.

2. Життя та рання творчість Максима Рильського.

3. Щире захоплення красою і неосяжною величчю світу («Молюсь і вірю»).

4. Краса і велич світу у поезії «Солодкий світ!...».

5. Визначення змісту понять та термінів: філософічність, сонет.

Завдання:

І. Тест-контроль.

1. Укажіть назву течії в літературі і мистецтві, яка з'явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів

а) імпресіонізм;

б) експресіонізм;

в) неокласицизм;

г) неоромантизм.

2. Навколо якого київського видавництва групувалися неокласики ?

а) «Слово»;

б) «Книга»

в) «Київ»;

г) «Дніпро».

3. Хто з письменників не входив до неокласиків?

а) Максим Рильський;

б) Павло Филипович;

в) Павло Тичина;

г) Микола Зеров.

4 Микола Зеров належав до…

а) Київської школи;

б) шістдесятників;

в) неокласиків;

г) «Празької школи».

5. Жанр лірики «Київ-традиція»

а) інтимна;

б) пейзажна;

в) філософська;

г) громадянська.

6. Тичина вів у сонячні комуни

а) «Плуга»;

б) «Гарт»;

в) неокласиків;

г) «Слово».

7. Ліричний герой описує красу

а) каштанів;

б) акацій;

в) Києва;

г) Чернігова.

8. І в наші дні Київ зберіг

а) чар-отруту;

б) чар-зілля;

в) красу;

г) привабливість.

9. За жанром поезія «Київ-традиція»

а) ода;

б) сонет;

в) балада;

г) елегія.

10 Провідним мотивом вірша «Київ-традиція» є…

а) усвідомлення історичної ролі Києва, його визначального місця в нашій історії;

б) роль митця у розвитку культурних традицій киян;

в) безмежна вдячність матері й рідному місту;

г) віра в неминучий розквіт України.

11 Прочитайте уривок поезії Миколи Зерова

І недаремно вихваляють гіди

Красу твою, твій найдорожчий дар

Синіють води, зеленіє яр,

І стелються сліпучі краєвиди.

Твір написано

а) хореєм;

б) ямбом;

в) дактилем;

г) анапестом.

12 Установіть відповідність художніх засобів з їхніми назвами

Художній засіб 1. метафора 2. епітет 3. порівняння 4. риторичне звертання 5. оксиморон

Приклад А) “Буде бій / Вогневий! / Сміх буде, плач буде / Перламуторовий…” І в небо зносять міріади свіч. Б) “Вітер грає / І п’яно віє навкруги…” В) “Ви знаєте, як сплять старі гаї? Г) “Твій погляд, ніби пролісок несмілий…”

ІІ. Евристична бесіда.

1. Що вам відомо про творчу діяльність М. Рильського в групі «неокласиків»?

2. Де, коли, у якій родині народився майбутній письменник?

3. Як називалася перша збірка М. Рильського?

4. Чому М. Рильського називають поетам-інтелектуалом?

5. 17 березня 1972 року було засновано премію імені Максима Рильського в Україні. Кому і за що її присуджують щороку?

ІІІ. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Як ви розумієте вислів Рильського-неокласика: «Я молодий і чистий. Як вічність молодий».

ІV. Ідейно-художній аналіз поезій за поданим зразком (с. 79).

V. Робота в групах.

Підготуйте спільно відповіді й виступайте почергово, використовуючи цитати для доведення своїх міркувань.

1. Що таке пейзажна лірика? Які твори цього жанру є в доробку М. Рильського? Що вас схвилювало у його поезіях про природу?

2. Чим зумовлено звучання філософських мотивів у пейзажній ліриці Рильського?

3. Сформулюйте ідею вірша «Молюсь і вірю…». Що символізує образ голуба? З’ясуйте художню функцію неокласичних тропів у змалюванні картини світу в цьому вірші.

VІ. Виразне читання поезій напам’ять.

Семінарське заняття № 23–24

Проза. Микола Хвильовий (Фітільов). «Я (Романтика)». Григорій Косинка (Стрілець) «В житах»

План

1. Жанрово-стильове розмаїття прози.

2. Зв'язок прози з поезією.

3. Життя та творчість М. Хвильового

4. Участь Миколи Хвильового у проведенні дискусії 1925–1928 рр.

5. Ідейно-художній аналіз новели «Я (Романтика)».

6. Творча спадщина Григорія Косинки.

7. «В житах» - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії.

8. Місце Г. Косинки в українській літературі 20-х років.

І. Ідейно-художній аналіз новели «Я (Романтика)».

1. Розкажіть про життєвий і творчий шлях письменника.

2. Які, на вашу думку, теми були улюблені для Хвильового?

3. Як ви розумієте слова Максима Рильського: «Шукання Хвильового почались там, де урвалися шукання Коцюбинського»?

4. Як ви гадаєте, чому новелу присвячено «Цвітові яблуні» - оповіданню Михайла Коцюбинського?

5. Що таке новела? Чим цей жанр відрізняється від оповідання?

6. Визначте тему новели «Я (Романтика)»?

7. Характери яких персонажів новели є цілісними, а яких – суперечливими, роздвоєними?

8. Які спогади про матір залишилися в головного героя новели «Я (Романтика)»?

9. Головний герой заявляє про себе: «Я чекіст, але я і людина». Що людяного ще зосталося в нього? Наведіть інші приклади самохарактеристики героя.

10. Як характеризує «главковерх» чорного трибуналу» своїх найближчих співпрацівників?

11. Чому головний герой власноручно позбавив життя рідну матір? Хто більше винен у цьому злочині - він сам чи доктор Тагабат?

12. Як ставиться автор до свого героя? Чи достовірно й переконливо розкриває цей образ?

13. Чим можна пояснити надлюдську жорстокість чекістів?

14. Які художні образи новели нагадують вам біблійних героїв? Що у творі суперечить християнському вченню?

15. Чому не наведено жодного прізвища або імені людей, яких судили чекісти? Чому безіменні у новелі й головні герої?

16. Поясніть назву твору. Чи ототожнюєте ви «Я» з особою Хвильового? Поясніть другу назву новели «Я (Романтика)».

17. Яке значення тропів у цитаті: «Воістину: це була дійсність, як зграя голодних вовків. Але це була й єдина дорога до загірних озер невідомої прекрасної комуни». Чи згодні ви із суттю цього твердження?

18. Порівняйте героїв новели М. Хвильового «Я (Романтика)» та В. Підмогильного «Син» з огляду їхнього морального вибору в екстремальних обставинах.

ІІ. Проблемні запитання.

1. Чому ми називали героя «блудний син»? Що єднало «блудних синів»?

2. Хто небезпечніший для людства: доктор Тагабат чи дегенерат?

3. Чи не є дегенерат частиною душі конкретної людини, а не тільки героя новели М. Хвильового? Вмотивуйте свою відповідь.

ІІІ. Інтерактивна вправа «Гра чисел» (з якою подією пов’язане запропоноване число) з творчості Григорія Косинки.

1957

листопад 1934

1923

1920

1913

1919-22

ІV. Ідейно-художній аналіз новели «В житах».

1. Хто у творі є свідком поневірянь головного героя?

2. Як ви розумієте слова «Жито, жити, любити…»

3. Сформулюйте проблематику новели.

4. Коли і де відбувається зустріч дезертира Корнія зі своєю юнацькою любов’ю?

5. Які художні засоби використовує автор у творі. Навести конкретні приклади.

6. Чи можна сказати, що новела «В житах» є життєлюбною новелою?

7. Чи є щось спільне у новелах Г. Косинки і М. Коцюбинського. Думку аргументуйте.

V. Творче завдання.

Написати твір-мініатюру

«Як би склалось життя Корнія Дізіка, якби він не став дезертиром?»

Семінарське заняття № 25

Юрій Яновський. «Подвійне коло», «Дитинство», «Шаландра в морі» (з роману «Вершники»)

План

1. Життя та творчість Юрія Яновського.

2. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу («Подвійне коло»).

3. Характеристика Данилка («Дитинство»).

4. Характеристика Половчихи («Шаланда в морі»).

5. Визначення змісту понять та термінів: роман у новелах.

Завдання:

І. «Хвилинка міцних знань»

Запитання. Назвіть події з життя Яновського, що відповідають цим датам:

1902 – …

1919 –…

1925 – 1927 – …

1943 – …

ІІ. Бліц-опитування

Продовжити речення:

1. Органічна риса характеру письменника, бачення дійсності…

2. Ю. Яновський починає свій творчий шлях як…

3. Літературні жанри, у яких проявив себе Яновський це…

4. Світогляд письменника в дитинстві формувався під впливом…

5. Сфери діяльності…

6. Його кредо – …

7. Дві основні домінувальні теми у творчості митця …

8. Доведіть попередню думку (1. У дитинстві Юрко часто хворів. Одну з трьох перенесених операцій робили хлопцю в Одесі і, коли він вийшов із лікарні, побачив море, яке його зачарувало. ).

ІІІ. Ідейно-художній аналіз твору.

1. Визначте тематику роману.

2. Розкажіть про особливості жанру і композиції.

3. Аналіз новели «Подвійне коло» (1. Як у новелі показано класове розшарування українського народу в роки громадянської війни? 2. Проаналізуйте художні засоби змалювання братів Половців. 3. Майстерність Яновського як художника слова, контрасти в новелі. Проаналізуйте батьківське прислів'я: «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду». Який зміст вкладають у нього сини. 4. Як ви розумієте назву новели?).

4. Ідейно-композиційна роль новели «Дитинство». Роль образу прадіда Данила.

5. Як у новелі «Шаланда в морі» розкривається образ матері?

6. Як у новелі «Батальйон шведа» показано, що громадянська війна – найбільший злочин людства, найбезглуздіший із його вчинків? Роль відступів «19-ий рік...» і «А липа цвіте...»

7. Образ листоноші. Чому його автор порівнює із світлом далекої зорі?

8. Що споріднює роман «Вершники» із героїчним народним епосом?

9. Продовжте розвивати думку, почату словами: «Вершники» – це висока трагедія... .

10. Яку оцінку дістав роман «Вершники» у вітчизняній та зарубіжній критиці? Розкрийте значення цього твору.

Семінарське заняття № 26–27

Валер’ян Підмогильний «Місто»

План

1. Життєвий шлях, трагічна загибель письменника.

2. В. Підмогильний – автор українського модерністичного роману «Місто».

3. Історія написання роману.

4. Зображення в романі «Місто» «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального.

5. Світоглядна й психологічна еволюція характеру головного героя.

6. Степан Радченко – завойовник» міста чи його жертва?

7. Роль жіночих образів у романі.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Схарактеризуйте життєвий і творчий шлях Валер’яна Підмогильного. Чиї традиції продовжив письменник? Яке значення має його перекладацька діяльність для культури нашого народу?

2. До якої стильової течії належав прозаїк?

3. У чому полягає своєрідність викладової форми роману «Місто»? Чим співзвучна його проблематика нашому часові?

ІІ. Проблемні запитання.

1. Чому роман «Місто» викликав неоднозначні відгуки критиків?

2. Доведіть, що за сюжетною організацією «Місто» є відцентровим романом.

3. Чи можна вважати образ міста головним персонажем твору?

4. «Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва?»

(скласти порівняльну таблицю )

Степан Радченко

Завойовник Жертва

6. Степан Радченко – позитивний чи негативний герой?

(скласти порівняльну таблицю позитивних та негативних рис Степана Радченка)

Позитивні риси	Негативні риси

ІІІ. Інтерв’ю зі Степаном Радченком:

Журналіст: Чого ви прагнете досягти в житті?

Степан:

Журналіст: Чи було вам колись соромно за свої вчинки?

Степан:

Журналіст: Якими людьми, ви б хотіли оточити себе в майбутньому?

Степан:

Журналіст: У чому для Вас полягає щастя? Чи вважаєте себе щасливою людиною?

Степан:

ІV. Творче завдання.

Написати твір на одну з тем:

«Образ Міста в однойменному романі В.Підмогильного».

«Образ Степана Радченка».

«Жіночі образи в «Місті».

Семінарське заняття № 28

Остап Вишня (Павло Губенко). «Моя автобіографія», «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки»

План

1. Життя і творчість Остапа Вишні.

2. Велика популярність усмішок у 20-ті роки.

3. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні.

4. Ідейно-художній аналіз усмішок.

5. Визначення змісту понять та термінів: усмішка.

Завдання:

І. Літературна вікторина за творчістю Остапа Вишні.

1. Назвати справжнє прізвище Остапа Вишні

2. Під яким твором вперше з'явився псевдонім Остап Вишня?

3. Найзаповітніше кредо Вишні-художника, Вишні-громадянина

4. Як називається гумористична розповідь про життя гумориста

5. Проти кого спрямоване жало сатири “Усипка, утечка, усушка й утруска”?

6. Який вирок винесено Остапу Вишні?

7. Під якою назвою і коли був опублікований табірний щоденник?

8. Якою гуморескою розпочинається другий період творчості Остапа Вишні?

9. Назвати ім'я головного героя “Зенітки”

10. У якій із наукових розвідок сатирик виокремив такі глибокі національні риси:

а) Як би ж знаття!

б) Забув.

в) Спізнивсь.

г) Якось-то воно буде.

д) Я так і знав. (“Чухраїнці”)

11. Кому належать рядки:

По полях ми з Вишнею бродили

Восени, шукаючи зайців,

І бур'ян пожовклий, посивілий

Під ногами срібно хрупотів

Без гучних прожив він декламацій,

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла.

12. Що таке мемуари?

ІІ. Ідейно-художній усмішок Остапа Вишні.

1. З якої причини в усмішці «Як варити і їсти суп із дикої качки» так детально розповідається про підготовку до полювання?

2. Яку річ, на думку автора, не можна ні в якому разі забувати? Чи ви згодні, що це справді найголовніше на полюванні?

3. Що ви довідалися про вечірню і ранкову зорю?

4. Зверніть увагу на діалоги в усмішці. Чим саме вони цікаві?

5. Як саме мисливець-невдаха компенсує відсутність мисливських трофеїв? Коли і як саме розкривається його обман?

6. Поясніть роль засобів виразності у творенні художнього світу Остапа Вишні.

7. Якою постає річка Оскол в усмішці «Сом»? Чи подобаються вам такі річки? Чи хотіли б ви жити на її березі або хоч відпочивати там влітку? Чому саме?

8. Яким змальований пан у цій усмішці? Чому дід Панько ставиться до нього без належної поваги?

9. Яким чином панові з дідом вдалося вполювати сома? Як ви думаєте, чи міг у реальному житті такий факт мати місце?

10. Що сталося з дядьком, який зловив величезного сома під Каневом? Назвіть засоби сміху, з допомогою яких письменник описує подорож рибалки, якого здоровенний сом тягне разом із човном проти течії кільканадцять кілометрів.

11. Прочитайте вголос і прокоментуйте один з авторських відступів у творі.

Семінарське заняття № 29–30

Драматургія. Микола Куліш. «Мина Мазайло». Українська література за межами України.

Література в західній Україні (до 1939 р.)

Богдан-Ігор Антонич. «Автопортрет», «Вишні», «Зелена євангелія», «Дороги», «Різдво»

План

1. Розвиток національного театру, драматургії 20–30-х рр.

2. Життєвий і творчий шлях М. Куліша.

3. Сатирична комедія «Мина Мазало».

4. Особливості сюжету.

5. Розвінчання національного, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя).

6. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

7. Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв.

8. Актуальність п’єси в наш час.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Схарактеризуйте шляхи розвитку драматургії й театру доби.

2. У чому полягає новаторство Леся Курбаса як режисера?

3. Що нового внесли письменники в розвиток драматургії

20–30-х років?

4. Яких драматургів того часу ви знаєте? Які їхні п’єси ви читали чи бачили на сцені?

5. Що ви дізналися про дитячі роки Миколи Куліша? Як ви вважаєте, чи впливають обставини на розвиток таланту митця?

6. Які події з буремної юності майбутнього письменника вас схвилювали найбільше й чому?

7. Що ви довідалися про перші проби пера великого майстра?

8. Який різновид драми запровадив Микола Куліш? Які п’єси уславили М. Куліша як драматурга й Леся Курбаса як режисера?

9. Яку версію загибелі Куліша ви знаєте?

10. Доведіть, що Микола Куліш – представник «Розстріляного відродження». Кого ще з цієї когорти митців ви можете назвати?

ІІ. Ідейно-художній аналіз твору.

1. Чи є у творі позитивні персонажі?

2. Чи ганебне, на вашу думку, прізвище Мазайло-Квач?

3. Як оцінює явище українізації головний герой твору? Зачитайте відповідний уривок з твору.

4. Що думають комсомольці про українізацію та її значення для країни?

5. Чи можлива поразка таких людей, як Мина, у реальному житті?

6. В яких епізодах ми бачимо, як Мина Мазайло пнеться у росіяни, проявляючи цим самим зрадливість, пристосуванство?

7. Хто з дійових осіб втілює в собі типові риси російського шовінізму?

8. Що можна сказати про патріотів старого гарту, представлених у п’єсі дядьком Тарасом? Прокоментуйте репліку: «Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!»

ІІ. Техніка «лінія цінностей»

1. Я вважаю, що наші сучасники, як і сучасники Мини Мазайла, не готові стати справжніми українцями…

2. Я вважаю, що наші сучасники готові стати українцями. Вони обстоюють своє право скрізь, навіть на Майдані…

Семінарське заняття № 31–32

Українська література за межами України.

Література в західній Україні (до 1939 р.)

Богдан-Ігор Антонич. «Автопортрет», «Вишні», «Зелена євангелія», «Дороги», «Різдво»

План

1. Розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р.

2. Яскраве поетичне гроно: Б.-І. Антонич, С. Гординський, Ю. Липа.

3. Проза В. Стефаника, О. Кобилянської, І. Вільде,

О. Турянського.

4. Загальна характеристика творчості Богдана-Ігоря Антонича.

5. Наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій Б.-І. Антонича

6. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій.

7. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими.

8. Визначення змісту понять та термінів: міфологізм, асоціативність.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. У яких суспільно-історичних умовах розвивалася українська література в Західній Україні між двома світовими війнами? Хто з письменників-класиків продовжував творити? Назвіть відомі вам твори Ольги Кобилянської та Василя Стефаника, написані в цей період.

2. Схарактеризуйте літературні угруповання «Митуса», «Логос», «Дажбог», «Дванадцятка».

3. Яку концепцію світу покладено в основу віршів Богдана-Ігоря Антонича?

4. У чому полягає своєрідність лірики Святослава Гординського?

5. У річищі яких стильових течій розвивалася драматургія

20–30-х років ХХ століття на західноукраїнських землях?

6. З’ясуйте значення творчості митців цього періоду.

ІІ. Тестові завдання.

1. Укажіть роки життя Б.-І. Антонича:

а) 1909–1933;

б) 1909–1934;

в) 1909–1935;

г) 1909–1937.

2. Назва першої збірки Б.-І. Антонича:

а) «Ротації»;

б) «Привітання життя»;

в) «Три перстені»;

г) «Велика гармонія».

3. Укажіть назву поезії Б.-І. Антонича за поданими рядками:

Я…захоплений поганин завжди,

Поет весняного похмілля.

а) «Вишні»;

б) «Зелена Євангелія»;

в) «Різдво»;

г) «Дороги».

4. У якому місті здобував освіту Б.-І. Антонич:

а) Києві;

б) Харкові;

в) Львові;

г) Дніпропетровську.

5. Укажіть назву поезії Б.-І. Антонича за поданими рядками:

Народився Бог на санях

В лемківськім містечку Дуклі.

а) «Вишні»;

б) «Зелена Євангелія»;

в) «Різдво»;

г) «Дороги».

6. Уживання імені чи прізвища автора в написаному ним творі (Б.-І. Антонича) називається.

а) евфемізм;

б) сфрагіда;

в) тавтологія;

г) компіляція;

д) геннім.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

7. Укажіть назви поезій Б.-І. Антонича.

а) «Вишні»

б) «Дисгармонія»;

в) «Різдво»;»;

г) «Дороги».

8. Укажіть назви навчальних закладів, у яких здобував освіту Б.-І. Антонич.

а) Сяноцька гімназія;

б) Київський інститут народної освіти;

в) Львівський університет;

г) Харківський університет;

д) Петербурзька академія мистецтв.

9. Укажіть назви збірок поезій Б.-І. Антонича, які опубліковано після його смерті.

а) «Привітання життя»;

б) «Ротації»;

в) «Три перстені»;

г) «Велика гармонія»;

д) «Зелена євангелія».

10. Установіть відповідність між назвою збірки Б.-І. Антонича і роком виходу її у світ.

1. «Ротації»; а) 1933;

2. «Привітання життя»; б) 1937;

3. «Зелена Євангелія»; в) 1936;

4. «Три перстені»; г) 1931;

5. «Книга Лева». д) 1937.

ІІІ. Мистецька скарбниця.

Композитор Леся Дичко на слова Антонича написала симфонію «Привітання життя»; Лариса Кузьменко – музику до поезій «Молитва», «Різдво», «Коляда»; Юрій Ланюк – до вірша «Скарга терену». Підготуйте усне повідомлення про ці твори із прослуховуванням музичних фрагментів в аудиторії.

Семінарське заняття № 33

Осип Турянський «Поза межами болю»

План

1. Життя та творчість Осипа Турянського.

2. Історія створення повісті «Поза межами болю»

3. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя («Поза межами болю»).

4. Характеристика головних і другорядних персонажів повісті.

5. Визначення змісту понять та термінів: поема у прозі.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. У якій родині виховувався Осип Турянський? Де він навчався? Яким його змалювали сучасники?

2. Як мистецька атмосфера Відня формувала модерністські уподобання митця? Який вплив на художні шукання прозаїка мали експресіоністські твори українських та зарубіжних митців? Схарактеризуйте ознаки експресіонізму, що їх виокремив Лесь Курбас.

3. Назвіть твори Осипа Турянського.

4. Які випробування випали на долю письменника? Що стало основою для написання повісті «Поза межами болю»? Хто був прототипом образу Оглядівського?

5. Хто з українських та світових письменників змалював події Першої світової війни?

ІІ. Поміркуйте.

1. Чому повість «Поза межами болю» О. Турянського є унікальним твором в українському письменстві?

2. За допомогою якої поетики письменник досяг великої експресії та виразності образів?

3. У чому полягає гуманістична концепція твору Турянського?

4. Що допомогло Оглядівському вижити і повернутися з полону додому?

5. У чому полягає естетичне та пізнавальне значення твору для сучасних читачів?

ІІІ. Ідейно-художній аналіз твору.

1. Які події Першої світової війни стали сюжетною основою повісті «Поза межами болю»? Сформулюйте її ідею.

2. У чому, на вашу думку, полягає своєрідність композиції твору О. Турянського? Що свідчить про модерну побудову повісті-поеми? Який тип сюжету використав автор?

3. Схарактеризуйте образи побратимів персонажа-оповідача.

4. Складіть план характеристики образу Оглядівського. Доберіть цитати з твору, які доводять ваші судження про героя.

5. У чому полягає художня новизна повісті О. Турянського?

ІV. Творча робота.

Уявіть, що вам запропонували за повістю «Поза межами болю» зняти кінофільм. Що б ви хотіли розповісти у фільмі? На яких аспектах, співзвучних нашій сучасності, акцентуватимете увагу глядача? Яких доберете акторів, музику, пісні? Де проводи мете зйомки? Які експресіоністські засоби застосуєте для творення образів полонених?

Семінарське заняття № 34

Еміграційна література. Євген Маланюк «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..»

План

1. «Празька поетична школа» та її представники.

2. Життя та творчість Євгена Маланюка.

3. Ідейно-художній аналіз поезій Євгена Маланюка.

4. Символічні образи в поезії.

Завдання:

І. Тестові завдання.

1. Євген Маланюк народився:

а) 1890 ;

б) 1897 ;

в) 1900.

2. Указати місце, де народився поет :

а) у м. Новоаргангельську на Херсонщині;

б) у м. Сміла на Черкащині ;

в) у м. Малин на Житомирщині.

3. Дід поета був:

а) стельмахом;

б) чумаком;

в) козаком.

4. Батька звали:

а) Филимон ;

б) Пантелеймон;

в) Іван.

5. Матір Євгена звали:

а) Гликерія;

б) Марія;

в) Антоніна .

6. Вона була з роду…

а) селян ;

б) збіднілих дворян;

в) козаків.

7. У Євгена було ще:

а) два брати ;

б) брат і сестра;

в) дві сестри.

8. Вірші почав писати , коли йому було…

а) 10 років;

б) 13 років;

в) 15 років.

9. У 1916 році закінчує…

а) Київську військову школу;

б) Петербурзьку школу ;

в) Миколаївську школу.

10. Перша збірка мала назву:

а) «Стилет і стилос» ;

б) «Земля й залізо»;

в) «Земна Мадонна».

11. Перша збірка вийшла в…

а) 1939 р.;

б) 1924 р.;

в) 1930 р.

12. Назвати роки, коли поет перебував в’язнем польських таборів для інтернованих:

а) 1900–1920;

б) 1921–1923;

в) 1924–1925.

13. Багато років проживав у…

а) Мексиці;

б) США ;

в) Аргентині.

14. Яка книга вийшла по смерті поета?

а) «Влада» ;

б) «Поезія в одному томі»;

в) «Перстень і посох».

15. До кого він написав в листі такі слова: «На Україні голод…На Херсонщині доїдають яшний хліб… На східних окраїнах степу вже їдять лободу…»?

а) до Ю. Липи;

б) до Н. Лівицької-Холодної;

в) до Є. Пеленського.

16. Про яку збірку автор сказав : «…потрібна, як черговий удар ломакою по голові замакітреній Соввладі»?

а) «Земля і залізо»;

б) «Серпень»;

в) «Влада».

17. З якого твору слова:

Не поет – бо це ж до болю мало,

Не трибун – бо це лиш рупор мас,

І вже менш за все – «Кобзар Тарас».

Він, ким зайнялось і заплакало.

а) «Шевченко»;

б) «Куліш»;

в) «Невичерпальність».

18. Кому присвячені рядки:

Ще молитесь , далекий брате,

Серед звенигородських піль

Ще не стомились карбувати

В коштовних ямбах вічний біль.

а) П. Тичині;

б) М. Рильському;

в) Ю. Дараганові.

19. Дружиною поета була…

а) Олена Теліга;

б) Богуміла Савицька;

в) Марія Башкирцева.

20. Сина Є. Маланюка звали…

а) Богдан;

б) В’ячеслав ;

в) Олег.

21. Коли був змушений податися у другу еміграцію?

а) у 1945 р.;

б) у 1946 р.;

в) у 1947 р

22. Упродовж 1945–1949 років є учасником письменницької організації:

а) МУР ;

б) Хата ;

в) Нью-йоркська група.

23. У якому році вирушає у свою третю еміграцію?

а) у 1948;

б) у 1949;

в) у 1950.

24. У якій поезії вжито слова:

Не хочу – ні ! – цих похорон . Прости.

Хай тільки ворон тричі десь прокряче ,

Що вже похований ти , неповторний ти.

Осьмаче – символе, як Вій від мук незрячий!

а) «Одна пісня» ;

б) «Пам’яті Т. Осьмачки»;

в) «Високий ранок».

25. З якого вірша ці слова:

Так. Без тебе повільна , нестямна загибель,

Батьківщино моя , Батьківщина німа!

Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі

Мстить нагадуючи , що тебе нема.

а) «Лютий» ;

б) «Лист» ;

в) «Кінець літа».

26. Євген Маланюк помер у…

а) 1968 р.;

б) 1970 р.;

в) 1971 р.

27. Поет похований на кладовищі:

а) у Бавнд-Бруці в Нью–Джерсі;

б) у Києві на Байковому кладовищі;

в) у Празі на Ольшанському цвинтарі.

28. Як називається книга, видана в Україні до 100-річчя Є. Маланюка?

а) « Доба»;

б) «Невичерпальність» ;

в) «Світло».

Семінарське заняття № 35–36

Іван Багряний «Тигролови»

План

1. Життя та творчість письменника.

2. Історія написання твору.

3. Композиція та сюжет роману.

4. Жанрові особливості у творі.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Розкрийте багатогранність діяльності Івана Багряного.

2. До яких жанрових різновидів звертався письменник?

3. З’ясуйте проблематику роману «Тигролови». У чому своєрідність його сюжету й композиції?

4. Що імпонує вам в образі Григорія Многогрішного? Який образ героя наскрізний у романах Багряного?

5. Висвітліть характерні ознаки епічного мислення прозаїка.

6. Доведіть, що твір «Тигролови» є пригодницьким романом.

ІІ. Ідейно-художній аналіз твору.

1. Чим прикметні твори митця, написані в еміграції? Чому вони були такі популярні, наприклад, серед німецької молоді?

2. Які провідні ідеї роману «Тигролови»?

3. Ґрунтуючись на розповідях членів родини Сірків, підготовте усну доповідь «Українська діаспора Далекого Сходу».

Орієнтовний план доповіді:

• як відбувалося переселення українців на Далекий Схід; причини переселення;

• переборення труднощів у перші роки перебування на чужині;

• самоутвердження наших земляків у суворих умовах Далекого Сходу, їх внесок у розвиток цього краю;

• збереження переселенцями національних традицій.

4. Початок твору вражає експресивно використаним образом поїзда-дракона, що летить крізь сибірські простори на Далекий Схід. Що символізує цей образ?

5. Відтворіть біографію Григорія Многогрішного до того часу, коли він опинився на Далекому Сході.

6. За що, на вашу думку, Григорія Многогрішного було вкинуто в катівні НКВС? Чому прислужники сталінського режиму так боялися Григорія і ставилися до нього як до ворога?

7. Григорій Многогрішний – правнук українського гетьмана Дем'яна Многогрішного. Чи відбилося його походження в характері, світогляді, життєвих принципах?

8. У чому виявляємо моральну шляхетність головного героя «Тигроловів»?

9. Які риси характеру Григорія виявилися у його взаєминах з Наталкою?

10. Тема для дискусії: «Григорій Многогрішний і наше покоління: спільне і відмінне».

11. Що уособлює автор в образі майора НКВС Медвина?

12. Розшифруйте символічний підтекст назви роману.

13. Що символізує назва розкішного острівця в тайзі – Зелений Клин?

14. Як оцінює роман критика? Розкрийте значення твору.

ІІІ. Робота в парах.

Попрацюйте спільно з товаришем по парті, щоб аргументовано довести чи спростувати подані тези:

а) Шлях і призначення людини, констатує Іван Багряний, – не відчай і абсурд, пасивність і покірливість напасникам України, а щастя й активність, боротьба за свободу;

б) Завданням митця Багряний вважав глибоке пізнання й художнє втілення дійсності, відтворення людських прагнень до добра, правди й гармонії.

Семінарське заняття № 37

Українська література 40–50-х років. Олександр Довженко «Україна в огні», «Зачарована Десна»

План

1. Участь українських письменників у Другій світовій війні.

2. Життєвий і творчий шлях Олександра Довженка.

3. Історія написання кіноповісті «Україна в огні»

4. Історія написання автобіографічної повісті «Зачарована Десна».

5. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина.

6. Визначення змісту понять та термінів: кіноповість, публіцистичність.

І. Конкурс “Фейєрверк знань“ (Хто швидше дасть відповідь на запитання, той стане членом кіностудії імені О. П. Довженка).

1. Де вперше О. Довженко розпочав свою кіномистецьку діяльність?

2. Як називалися перші фільми, поставлені ним?

3. У якій харківській газеті О. Довженко працював як художник-ілюстратор?

4. Який фільм приніс митцеві світову славу майстра німого кіно?

5. Про який фільм О. П. Довженко говорив: ”Я робив його з любов’ю і великим напруженням всіх своїх сил, як пам’ятник народу, як знак своєї любові і глибокої поваги до героя”?

6. Над яким сценарієм працював Олександр Петрович напередодні Великої Вітчизняної війни?

7. Яку новелу письменника у дні війни було видано за рік вісімнадцять разів дванадцятьма мовами?

8. Назвіть кіноповісті О. Довженка, у заголовку яких є географічні назви.

9. Назвіть кіноповісті, які були удостоєні Державної премії?

10. Де поховано Олександра Довженка?

ІІ. Скласти інформаційне гроно О. П. Довженко.

Письменник

Кінорежисер

художник дипломат

ІІІ. Ідейно-художній аналіз кіноповісті «Зачарована Десна».

1. Розкрийте поетику назви кіноповісті «Зачарована Десна». Чому ріка для автора твору є стрижневим образом? Що вона символізує?

2. На основі тексту складіть словесні портрети батьків малого Сашка. Чим імпонують ці герої читачам?

3. Розкрийте образ прабаби Марусини.

4. Що цікавого ви дізналися про Сашкового діда Семена?

5. Доведіть, що у картинах повені на Десні й сінокосу найкраще розкрито велич української землі.

6. Знайдіть у тексті та прокоментуйте цитату, у якій автор склав гімн річці свого дитинства.

7. Як ви розумієте поняття національної самоідентифікації людини чи соціуму? Яким чином питання самоідентифікації українського народу висвітлено у «Зачарованій Десні»?

8. Схарактеризуйте засоби сміху в кіноповісті.

9. Доведіть на прикладах із тексту майстерність Довженка як пейзажиста і портретиста.

10. У чому полягає своєрідність композиції твору?

11. У яких іпостасях виступає у творі автор? Яким чином це розширює можливості оповідача?

12. Які ознаки кіноповісті має цей твір? З’ясуйте порушені у ньому морально-етичні проблеми.

ІV. Ідейно-художній аналіз кіноповісті «Україна в огні». Робота в групах (Студенти об’єднуються в групи, кожна з яких отримує завдання).

І група. Розкажіть про родину Лавріна Запорожця як символ нескореності народу.

ІІ група. Схарактеризуйте жіночі образи повісті (Олеся Запорожець, Христя Хутірна).

ІІІ група. Правда про партійну номенклатуру. Образ Лиманчука.

ІV група. Образ України. Майстерність автора в його змалюванні.

V група. Вража сила, її представники у творі. Питальник експертної комісії. (Кожна з груп у стосунку до іншої стає експертом):

– Чи була доказовість, логічність, чіткість формулювань?

– Чи були покликання на текст?

– Чи додержувалися основної думки доповідачі?

– Чи достатніми були узагальнення та висновки?

V. Творче завдання «Інтерв’ю з письменником».

Кореспондент. Чи можете Ви визначити основну рису характеру Вашої родини?

Автор. ……

Кореспондент. А яким Ви пам’ятаєте себе у дитинстві?

Автор. ……

Кореспондент. Чи здійснилися Ваші задуми ?

Автор. ……

Кореспондент. Як ви прийшли до праці в кіно?

Автор. ……

Кореспондент. Чи жалкуєте про щось?

Автор. ……

Кореспондент. Чи вважаєте себе щасливою людиною?

Автор. ……

Семінарське заняття № 38

Українська література другої половини ХХ – початку

ХХІ ст. Поети-Шістдесятники. Василь Симоненко «Задивлюсь у твої зіниці…», «Я…»

План

1. Явище «шістдесятництва», нью-йорська група, пост шістдесятники, українська «химерна проза».

2. Нова хвиля відродження української літератури на початку 60-х років.

3. Життя та творчість В. Симоненка.

4. Образ України, громадянський вибір поета («Задивлюсь у твої зіниці…»).

5. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність («Я…»).

Завдання:

І. Літературний диктант.

1. В. Симоненко здобув освіту у …..

2. Назвіть народнопоетичні символи наявні вї поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»….

3. Прижиттєвою збіркою В. Симоненка є……

4. Назвіть вірші В. Симоненка….

5. В. Симоненко як митець є…………..

6. В. Симоненко народився …..

7. Рідним селом В.Симоненка є село……

8. «Є тисячі ланів, але один лиш мій» ці слова належать ….

9. Усе своє дитинство В. Симоненко виглядав….

10. В. Симоненко належить до когорти письменників….

11. В. Симоненко помер від…..

12. «Україно! Ти для мене диво» ці слова із поезії…

ІІ. Проблемні запитання

1. Читання викладачем листів до дружини. Яке ставлення ми бачимо поета до своєї половинки, чи можемо взяти для себе це за приклад? Чому?

2. Інтерв’ю поета. Які риси вдачі бачимо у В. Симоненка? Як називається збірка над якою працював? Чому не зміг її завершити? Як ставиться поет до людей, рідної землі, слова?

3. Чому поет, такий молодий, сповнений оптимізму, любові до життя раптом згадує про смерть?

4. Читання спогаду-есе Петра Масенка про смерть В. Симоненка.

ІІІ. Ідейно-художній аналіз поезій

1. До кого звертається поет у поезії «Задивлюсь в твої зіниці» «Я проллюся крапелькою крові, на твоє червоне знамено»?

2. Що зробить син, коли виросте ( В. Симоненко «Лебеді материнства)?

3. Укажіть зав’язку поезії В. Симоненка «Кривда»

4. З чим порівнюються лебеді з поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»?

5. З чим асоціюється образ лебедів у поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»?

6. За жанром «Лебеді материнства» нагадують ….

7. «В мене була лиш мати/ Та був іще дід - / Нікому не мовив «тату»/ І вірив, що так і слід передано у поезії…..

8. Укажіть основну думку поезії В. Симоненка «Кривда».

9. Яка форма викладу матеріалу в поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»

10. У чому полягає новаторство поезій В. Симоненка?

ІV. Власне висловлювання

1. «Україна в творчості В. Симоненка».

2. «У чому полягає громадянська мужність В. Симоненка»?

3. «Вплив дитинства на світогляд майбутнього поета».

V. Виразне читання напам’ять поезій В. Симоненка

Семінарське заняття № 39

Дмитро Павличко «Два кольори». Іван Драч «Балада про соняшник»

План

1. Життєвий та творчий шлях Дмитра Павличка.

2. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини у творчості Дмитра Павличка.

3. Пісня «Два кольори», яка стала народною.

4. Творча біографія Івана Драча.

5. Символічність образу соняшника, сонця у «Баладі про соняшник».

І. Літературний диктант «Закінчити думку»

1. Дмитро Васильович Павличко народився …..

2. Початкову освіту здобував…..(охарактеризуйте роки навчання)

3. Згодом доля усміхнулася і Дмитро навчається у ………

4. Дитячі роки навчання описав у поезії………

5. З 1945 по 1946 рр. був ув’язнений за……

6. У 1948 році Дмитро Павличко вступає у…..

(Охарактеризуйте його студентські роки)

7. Перша збірка мала назву……

8. За пропозицією М. Бажана Д. Павличка було включено до спілки……

9. У 1964 р. Дмитро Павличко переїхав до Києва і очолив……

10. За сценаріями Д. Павличка були поставлені фільми……

11. Завдяки Дмитру Павличку у центрі Варшави у 2002 році було споруджено…..

12. Укажіть звання і нагороди які заслужив Дмитро Павличко…

ІІ. Тестові завдання.

1. Вислів з «Балади про соняшник» І. Драча «Поезіє, сонце моє…»

а) улюблене;

б) усміхнене;

в) оранжеве;

г) осяяне.

2. Ідею «Балади про соняшник» Івана Драча можна визначити так:

а) Сонце – джерело світла і життя на землі;

б) Природа – джерело натхнення, сили і краси;

в) Органічна єдність таланту і поезії;

г) Невмирущість краси і поезії.

3. У процесі творення символічної картини життя у «Баладі про соняшник» І. Драч використовує розгорнуту…

а) метонімію;

б) метафору;

в) епітети;

г) гіперболу.

4. «Балада про соняшник Івана Драча написана…

а) верлібром;

б) терциною;

в) віршем у прозі;

г) українським гекзаметром.

5. Образ соняшника («Балада про соняшник» І. Драча) є…

а) реалістичним;

б) романтичним;

в) сюрреалістичним;

г) утопічним.

6. Про що йдеться у творі Івана Драча «Балада про соняшник»?

а) про поета і поезію;

б) про хлопця, що хоче стати поетом;

в) про колгоспні поля, на яких цвіте соняшник;

г) про прекрасну українську природу.

7. Укажіть першу поетичну збірку Івана Драча:

а) «Корінь і крона»;

б) «Теліжинці»;

в) «Київське небо»;

г) «Соняшник».

8. Одна із збірок І. Драча має назву села, де народився поет. Як називається це село?

а) Кленоточі;

б) Сосниця;

в) Тилявка;

г) Теліжинці.

9. У якому році народився Іван Драч?

а) 1930 р.;

б) 1936 р.;

в) 1940 р.;

г) 1941 р.

10. Головою якої політичної партії був Іван Драч?

а) комуністичної;

б) аграрної;

в) народної;

г) Народного Руху України.

11. Перша збірка письменника надрукована у :

а) 1959 р.;

б) 1971 р.;

в) 1962 р.;

г) 1956 р.

12. На думку І. Драча, справжнє мистецтво започатковується…

а) на гуманістичних цінностях;

б) бажанні щось написати;

в) умінні уявити той чи інший образ;

г) народній основі.

13. Чого не робив соняшник під час свого дозвілля і розваг?

а) стріляв горобців з рогатки;

б) ганяв голубів;

в) бігав наввипередки з вітром;

г) купався коло млина.

14. Що мав на увазі письменник, звертаючись до сонця («Балада про соняшник»)?

а) добро і злагоду;

б) духмяний хліб;

в) джерело тепла і здоров’я;

г) поезію.

15. За яких обставин герой твору І. Драча «Балада про соняшник» побачив сонце?

а) коли він лежав у піску;

б) їхав у піднебессі на велосипеді;

в) вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці;

г) Стрибав на одній нозі, виливаючи воду з вуха.

16. Жанрова особливість, яка притаманна для твору І. Драча «Балада про соняшник»…

а) фантастичність;

б) мелодійність;

в) тривалий час дії;

г) детальне зображення подій і персонажів.

17. Яким І. Драч у «Баладі про соняшник» відтворив образ сонця?

а) Воно було у червоній сорочці із золотими кучерами;

б) Сонце викотилося на небосхил, наче червоногаряча діжа;

в) Заблищало, мов цінна коштовність;

г) Відразу все довкілля осяяло теплим промінням.

Виберіть декілька правильних відповідей.

18. Укажіть балади І. Драча:

а) «Тополя»;

б) «Причинна»;

в) «Балада про соняшник»;

г) «Крила»;

д) «Лілея»;

е) «Балада про вузлики».

19. Укажіть драматичні твори Івана Драча:

а) «Дума про Вчителя»;

б) «Платон Ангел»;

в) «Планета Сперанта»;

г) «Соловейко-Соловей».

ІІІ. Коротке висловлювання.

Перечитавши балади І. Драча, я дійшла наступних висновків….

Семінарське заняття № 40

Микола Вінграновський «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»

План

1. Загальна характеристика життя і творчості Миколи Вінграновського.

2. Стосунки Миколи Вінграновського і Олександра Довженка.

3. Збірка інтимної лірики «Цю жінку я люблю».

4. Глибинне відчуття пракоренів, наскрізне почуття любові до світу жінки в поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…».

І. Евристична бесіда.

1. В якій сім`ї народився Микола Вінграновський?

2. Від кого малий Миколка навчався мудрих порад?

3. Де навчався майбутній поет? Чим він відрізнявся від своїх однолітків?

4. Куди вступає М. Вінграновський? Як жилося на той час його сім`ї?

5. Яке життя було М. Вінграновського у Києві, під час складання іспитів? Який випадок від голоду урятував поета під час складання іспитів? Яку кумедну роль зіграв М. Вінграновський під час іспитів?

6. У якому році він стає офіційним студентом Київського театрального інституту? На яких факультетах навчався поет?

7. Охарактеризуйте стосунки М. Вінграновського і О. Довженка. Як називав О. Довженко М. Вінграновського?

8. У якому журналі було надруковано першу поезію М. Вінграновського. В якому році, і яку мала назву перша збірка поета? Як поставилися оточуючі до цієї збірки?

9. Хто першим із поеті помітив винятковий талант у Миколі Вінграновському?

10. Назвіть відомі його збірки.

ІІ. Ідейно-художній аналіз поезій М. Вінграновського.

1. Назвіть тему та лірику поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір»

2. Укажіть образи, які є реальними та символічними. Що означають ці символи?

3. Яка пора в житті ліричного героя?

4. Які художні засоби передано у поезії?

5. Щ означає символ «Чорна райдуга»?

6. У якій формі викладу написана ця поезія?

7. Назвіть художні засоби використані у поезії.

8. Якими пейзажами наповнена поезія «У синьому небі я висіяв ліс»? Кому вона адресується?

9. Назвіть художні засоби.

10. Який вид лірики?

11. Кому присвятив М. Вінграновський поезію «Прилетіли

коні – ударили в скроні»

12. Що зображується у цій мініатюрі?

13. Які автор використовує символи?

14. До якого висновку підходить, що літа людини – це її…..

ІІІ. Виразне читання напам’ять студентами поезій.

ІV. Словникова робота.

Запам’ятайте новий літературознавчий термін. Знайдіть приклади оксиморону в поезіях Миколи Вінграновського, поясніть функції цього поетичного прийому.

Оксиморон, оксюморон (з грец. – дотепно-безглуздий) – літературно-поетичний прийом поєднання протилежних за змістом, контрастних понять, що спільно дають нове уявлення (напр., дзвінка тиша, гарячий сніг).

Семінарське заняття № 41–42

Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать..», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю», «Надумано, негадано…», «Маруся Чурай»

План

1. Життєвий та творчий шлях Ліни Костенко.

2. «Страшні слова, коли вони мовчать» –- ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.

3. «Вічні» українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації, образи-архетипи як атрибути української свідомості («Українське альфреско»).

4. Ідейно-художній аналіз поезій: «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано, негадано…».

5. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай».

6. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Що ви довідалися про дитинство й сім`ю Ліни Костенко?

2. Коли почала писати вірші Ліна Костенко? Де вперше публікувала їх?

3. Де здобула Ліна Костенко вищу освіту? Як це позначилося на формуванні світогляду поетеси?

4. Назвіть перші три збірки Ліни Костенко. Який резонанс вони мали?

5. На фактах біографії Ліни Костенко доведіть, що генія формують випробування й перешкоди.

6. За якими принципами Ліна Костенко виховувала свої дітей?

7. У яких літературних жанрах вона творила?

8. Що ви можете розповісти про ювілейні події в житті Ліни Костенко?

ІІ. Ідейно-художній аналіз поезій.

«Страшні слова, коли вони мовчать»

1. Яка основна тема цієї поезії, чому так саме називається поезія?

2. За допомогою яких художніх засобів автор увиразнює цю поезію?

3. Укажіть вид римування та віршований розмір поезії?

4. Який характер носить ця поезія?

5. Що є повчального в поезія як для поетів, так і для простих людей?

«Українське альфреско»

1. Що таке альфреско?

2. Яка основна тема порушена в цій поезії?

3. До якого жанру уподібнюється ця поезія?

4. Укажіть лірику, вид римування, віршований розмір поезії?

5. Назвіть основні художні засоби використані вцій поезій.

«Надумано, негадано»

1. Укажіть лірику цієї поезії?

2. Відомо що це пісня, хто поставив її на музику?

3. Яка основна тема поезії?

4. Назвіть метафори, вжиті в поезії.

5. Укажіть віршований розмір поезії.

ІІІ. Ідейно-художній аналіз роману у віршах «Маруся Чурай»

1. Розкажіть про історичні події, що відбувалися в Україні в часи життя Марусі Чурай. Як, на вашу думку, вони впливали на становлення духовного світу дівчини?

2. Вплив батька на формування Марусі: поясніть «генетику» Марусі, беручи до уваги слова:

Красива я була, правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

3. Як подає Ліна Костенко портрет Марусі Чурай? Якою мірою портрет відображає внутрішній світ героїні, її характер?

4. Чи можна сказати, що Маруся стояла осторонь визвольних змагань свого народу, адже вона не бере прямої участі у війні?

5. У чому виявляється її суспільна активність?

6. Які риси характеру найбільше притаманні Марусі? Як вони виявляються в життi?

7. Ваше розуміння самохарактеристики Марусі:

Я – навіжена. Я – дитя любові.
Мені без неї білий світ глевкий.

8. Чому Маруся приховала Грицеве самогубство, взявши вину на себе?

9. У чому полягає драма любові Марусі? Що означають її слова про «нерівню душ» – власної та Грицевої?

10. Порівняйте Марусю і Галю Вишняківну; чим вони відрізняються одна від одної?

11. Схарактеризуйте взаємини Марусі Чурай та Івана Іскри; як ви розумієте слова Івана Іскри, у яких висловлене його ставлення до Марусі:

Ми з нею рівні. Ми одного кореня.
Мабуть, один лелека нас приніс.

12. Знайдіть у тексті виступ Івана Іскри перед суддями на захист Марусі (розділ «Якби знайшлась неопалима купина») та універсал Богдана Хмельницького аналогічного змісту (розділ «Страта»). Прочитайте рядки, у яких Іван Іскра та Богдан Хмельницький оцінюють значення творчості поетеси:

• для духовного життя народу;

• для підтримки високого морального духу воїнів - борців за незалежність;

• для увічнення героїки національно-визвольних змагань.

13. Проблема «Митець і натовп» у романі; у чому особливість її трактування?

14. Як Маруся Чурай бачить місце людини в житті свого народу?

15. Визначте громадянську позицію тих героїв, діяльність яких вона схвалює, і тих, чию поведінку вважає аморальною.

16. Як героїня реагує на ті криваві події, що принесли горе на рідну землю? (Пригадайте її роздуми та емоції при спогляданні зруйнованих сіл, сплюндрованого Києва, втікачів із Волині, що вмирають від голоду.)

17. Маруся очима мандрівного дяка; чому дяк потайки кинув Марусю, залишивши їй на спогад барвисту хустку?

18. У чому виявляється патріотизм Марусі Чурай?

19. Чи можна порівняти Марусю з Ярославною («Слово о полку Ігоревім»)?

20. Спільне в Марусі та Мавці з «Лісової пісні» Лесі Українки.

21. Чи залишилася б у пам'яті стількох поколінь Маруся Чурай, якби вона стояла осторонь життя свого народу, його боротьби за волю і державність?

22. Якби Маруся Чурай сказала про себе, що вона щаслива людина, чи погодилися б ви з нею? Якщо так, то в якому розумінні вона щаслива?

23. Які важливі суспільні проблеми порушує Ліна Костенко через образ Марусі Чурай? Чи актуальні вони нині?

Семінарське заняття № 43-44

Постшістдесятництво. Василь Стус «Мені зоря сіяла нині вранці…», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…»

План

1. Життєвий та творчий шлях Василя Стуса.

2. Основні тематично-проблемні лінії у поезії В. Стуса.

3. Ідейно-художній аналіз поезії «Мені зоря сіяла нині вранці…».

4. Ідейно-художній аналіз поезій «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи гніву пречистого…».

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Що вас схвилювало в життєвій долі Василя Стуса?

2. У яких умовах формувався світогляд молодого поета?

3. Схарактеризуйте його київський період життя і творчості.

4. Як поводився В. Стус під час арешту в серпні 1972 року?

5. Які збірки поета були заборонені? Де вони побачили світ?

6. Чому влада переслідувала В. Стуса? Хто з відомих світових діячів культури підтримував політв’язня радянських концтаборів?

7. Які жанрові різновиди лірики наявні в творчому доробку митця?

8. Сформулюйте життєве і творче кредо Василя Стуса.

ІІ. Ідейно-художній аналіз поезій «Як добре те, що смерті не боюсь я».

1. Чим вам імпонує поезія «Як добре те, що смерті не боюсь я»? Яка її тема? Які екзистенцій ні питання порушує В. Стус? Як побудовано твір?

2. Простежте розвиток ліричного сюжету у вираженні провідних мотивів. З якою метою автор звертається до образів тяжкого хреста, суддів? У чому виявляється діалогізм твору?

3. Чому антигуманний світ виявився безсилим перед високим духом і стоїцизмом ліричного героя? Прокоментуйте пророчі слова поета: “Народе мій, до тебе я ще верну, / і в смерті обернуся до життя”. Схарактеризуйте образ ліричного героя твору.

ІІІ. Робота у групах.

1. Об’єднайтеся у 3 групи, виконайте по одному завданню. Які мотиви поезій “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе”, “Мені зоря сіяла нині вранці”, “Господи, гніву пречистого…”? Схарактеризуйте образність, особливості віршування, функції художніх засобів.

Семінарське заняття № 45–46

Олесь Гончар “За мить щастя”, “Залізний острів” (із роману «Тронка»). Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»

План

1. Характеристика розвитку малої прози.

2. Загальна характеристика доробку О. Гончара – романтика і Гончара – романіста.

3. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини («За мить щастя»).

4. Новела-засторога «Залізний острів» з роману «Тронка».

5. Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів).

6. Життєвий і творчий шлях Г. Тютюнника.

7. «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації («Три зозулі з поклоном»).

8. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.

І. Евристична бесіда.

1. Що ви можете розповісти про дитячі та підліткові роки Олеся Гончара? Як відобразилися спогади письменника про дитинство у його творах?

2. Якою людиною був митець у часи становлення свого таланту?

3. Які епізоди із життя письменника вам запам’яталися найбільше? Чим саме?

4. Якими відзнаками вшановано Гончара і за які твори?

5. Як формувався індивідуальний стиль Григора Тютюнника? Чому саме жанр новели став для митця найулюбленішим?

6. Чому Григір Тютюнник свою першу новелу написав російською мовою, а всі наступні – українською?

7. Як саме щоденники, листування митця допомагають нам зрозуміти його психологічний стан і передумови написання творів?

ІІ. Ідейно-художній аналіз творів «За мить щастя» та «Залізний острів».

1. Вам відомо, що специфічною жанровою рисою новели є чітка окресленість фабули, яка робить сюжет новели гостроподійним. Схарактеризуйте особливості сюжету новели «За мить щастя».

2. З якої причини цій новелі притаманна парадоксальність? Свою думку аргументуйте фрагментами з тексту.

3. Перелічіть вчинки Сашка Діденка з новели «За мить щастя». Спираючись на слова з тексту «один раз», «не повторюється», «достойно», висловіть власну оцінку вчинкам Сашка. Як ви розцінюєте вибір героя-переможця на користь свого кохання?

4. Чи можна вважати, що автор у новелі «За мить щастя» був на боці кохання? Чому?

5. Як ви розцінюєте рішення військового трибуналу стосовно Сашка Діденка? Чи можна було виправдати воїна-захисника? Чи не загинув Сашко Діденко в ім’я батьківщини, яку захищав?

6. З’ясуйте жанрові ознаки роману Гончара «Тронка».

7. Яка роль новели «Залізний острів» у романі Гончара «Тронка»?

8. Чому закохані стали заручниками «залізного острова»?

9. Чи змогли Віталик і Тоня передбачити, що старий корабель стане мішенню для літаків з полігону?

10. Яким чином кмітливий Віталик послав сигнал про біду на берег?

11. Які образи-символи використав Олесь Гончар у новелі «Залізний острів»?

12. Чи погоджуєтесь ви зі словами Василя Фащенка, котрий назвав Гончара «словолюбцем і слово творцем»? Свою відповідь аргументуйте.

ІІІ. Ідейно-художній аналіз твору «Три зозулі з поклоном».

1. Як ставився Михайло до Марфи? (важко переживає ситуацію,що склалася).

2. Як ця ситуація перегукується з романом «Маруся Чурай»? («..нелегко, кажуть, жити на дві хати, а ще нелегше жить на дві душі»).

3. Який образ твору, на вашу думку, найбільш емоційно насичений, душевний? (Марфа).

4. Якою була Марфа молодою? ( цитата)

5. Яким був її чоловік Карпо? (цитата)

6. Вся пронизана щемливим болем, невимовною тугою чекання, чує серцем, коли приходить лист від Михайла.

7. Як змінили Марфу важкі роки чекання? У кому вона тепер знаходить втіху?

8. Чи можемо ми засуджувати Марфу за те, що так ненароком, мимоволі втрутилася в сімейне життя Софії та Михайла?

9. Якими словами Ліни Костенко ми можемо виправдати героїню? («Життя-така велика ковзанка. Кому вдалось, не падавши, пройти?»)

10. Вона і сама страшенно переживала, тужила, розуміла, що подумки, можливо, зраджує чоловікові.

ІV. Сенкан

Спробуйте коротко викласти своє розуміння любові – як високого почуття – у сенкані

1-й рядок – один іменник;

2-й рядок – два прикметники;

3-й рядок – три дієслова;

4-й рядок – чотири слова, що виражають ставлення або власні почуття;

5 -й рядок – одне слово – синонім до першого.

V. Творча робота.

Написати роздум на одну із тем:

– Щастя – це коли ти любиш…

– Щастя – це коли тебе люблять…

– Щастя – це…

Семінарське заняття № 47

Валерій Шевчук «Дім на горі»

План

1. Життєвий та творчий шлях Валерія Шевчука.

2. Історія створення повісті-преамбули «Дім на горі».

3. Жіноче начало і начало чоловіче у творі.

4. Притчевість образів, епізодів.

5. Визначення змісту понять та термінів: «бароко», «притчевість», «символічність», «роман-балада»

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Визначте риси жанру балади.

У чому особливості балади як літературного жанру?

2. Наведіть приклади творів світової літератури, у яких наявні риси балади.

3. Дайте визначення теоретико-літературному поняттю «роман», назвіть його різновиди та жанрові ознаки.

4. Дайте визначення поняттю «химерний» роман, укажіть представників цього жанру в українській літературі.

5. Чому роман-баладу В. Шевчука «Дім на горі» називають експериментальним?

6. Чим був зумовлений вибір саме такого жанру?

7. У чому полягає специфіка побудови роману?
ІІ. Ідейно-художній аналіз твору.

1. Поясніть своєрідність та доцільність композиції твору.
2. Яким чином у творі поєднуються реальність і
фантастика? Відповідь аргументуйте.

3. Прокоментуйте, у яких епізодах роману-балади
«Дім на горі» В. Шевчука найбільш яскраво простежуються жанрові ознаки балади.

4. Визначте провідну тему та ідейне спрямування
твору.

5. Яким чином Валерій Шевчук застосовує ідею
української літератури бароко для розкриття провідної думки роману?

6. У який спосіб автор доносить до читачів ідею «добра»?

7. Яка спільна риса об'єднує усіх героїв – чоловіків і жінок?

Визначте, що об'єднує і що різнить козо паса Івана і Хлопця?

8. Як автор ставиться до героїнь-жінок? Чому митець переходить на бік жінки-грішниці?

9. Чи може жінка-грішниця розраховувати на справжнє щастя?

10. Яким чином авторові вдається ускладнити сюжет?

11. Які випробування випали на долю героїні?

12. Чи така ж доля випала її бабусі?

13. Що уособлює легенда дому на горі?

ІІІ. Проблемне запитання.

Доведіть, що дім на горі – це фортеця духовності, душі та прекрасного.

Семінарське заняття № 48–49

Українська історична проза. П. Загребельний «Диво»

План

1. Характеристика української історичної прози.

2. Творчий шлях П. Загребельного.

3. Історія написання роману «Диво».

4. Історична основа й художній вимисел у романі «Диво»

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Що вас збентежило у творчій долі Павла Загребельного? Які випробування переніс він у роки війни?

2. З’ясуйте роль Загребельного-редактора в долі молодих поетів-шістдесятників?

3. На які тематичні цикли поділяється романістика митця? Назвіть його історичні романи. Яких художніх засад дотримувався автор, пишучи історичні романи? Які з цих творів ви прочитали?

4. До яких оповідних форм звертався романіст? Наведіть приклади.

ІІ. Ідейно-художній аналіз роману «Диво».

«Шлях Сивоока до вершин слави».

Шлях на вершину.

Ліс	2	Родим
Київ	6	Ярослав
Радогость	3	Ягода, Звенислава
Монастир	4	Ченці
Константинополь	5	Агапіт

1. Хто перший спрямував Сивоока у світ мистецтва?

2. У який спосіб дід Родим вливав на хлопчика?

3. Чи знадобився Совоокові дідів талант під час будівництва Софії Київської?

4. Яку роль відіграла в житті Сивоока зустріч із Ярославом?

5. Чи можна назвати Ярослава Мудрого другим учителем Сивоока?

6. Як у душі юнака поєднувалось язичництво із християнством?

7. Чи зрікся Сивоок дідового вчення, прийнявши християнство?

8. Наскільки багатою на переживання в зображенні автора була зустріч Сивоока із Ягодою?

9. Чи мала Ягода вплив на формування мистецьких смаків митця-юнака?

10. Своєрідний слід у молодій душі залишило спілкування з ченцями. Яку частку вони внесли до скарбниці Сивоокової душі?

11. Чи здатні люди, які зреклися всього земного, бачити красу і нести її іншим? Чим є краса у вашому розумінні? Чи можна “вловити” й відтворити красу мистецькими засобами? Чи мали ви змогу спостерігати витвори мистецтва, у яких найкраще та найповніше втілено ідеал краси?

12. Формуванню творчих здібностей Сивоока прислужився візантійський майстер Агапіт. Чи можна йому приписати основну заслугу в становленні Сивоока як митця?

13. Що з побаченого в ремеслі Агапіта найбільше знадобилося Сивоокові?

14. Сивоок – своєрідне віддзеркалення мудрості й знання, вміння й навичок його попередників чи самобутній митець?

15. Кажуть, що щасливою можна назвати людину, якій поталанило тричі: з батьками, з учителями, з дружиною (чоловіком). Чи щастило Сивоокові в житті?

• Досвід наставників відіграє велику роль у формуванні таланту. Та є ще один чинник – середовище існування, оточення, довкілля. Напроти імені кожного з Сивоокових учителів позначте середовище, яке сприяло освоєнню його мистецьких навичок. Прокоментуйте кожен запис, спираючись на текс роману.

• У творі є місто, яке за свою історію тричі змінило назву. Назвіть його.

ІІІ. Творча робота.

Уявіть собі, що вам запропоновано написати кіносценарій та поставити фільм за романом “Диво” Павла Загребельного. На чому будете акцентувати увагу глядача? Яких акторів доберете на ролі? Чи пасував би до кінофільму музичний супровід із творів Дмитра Бортнянського, Артема Веделя? Якщо ні, то яку музику використали б ви? Аргументуйте своє твердження.

Семінарське заняття № 50

Сучасна українська література

План

1. Історико-культурна картина літератури кінця ХХ–початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження).

2. Літературні угрупування (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»).

3. Творчість Г. Пагутяк, Ю. Андруховича, О. Забужко, І. Римарука, В. Слапчука.

4. Література елітарна і масова.

І. Евристична бесіда.

1. Як змінилася картина літературного процесу на межі ХХ–ХХІ століть?

2. На які цінності орієнтується нова генерація українських митців?

3. У чому полягає суть полеміки між молодшим і старшим поколіннями письменників?

4. Якими ознаками характеризується постмодернізм? Яких письменників зараховуємо до постмодерністів?

5. Охарактеризуйте роль літературних угруповань кінця ХХ– початку ХХІ століть.

6. Окресліть коло художніх шукань молодих поетів-дев`яностників.

7. Як розвивалася художня проза цього періоду? Які її здобутки?

8. Схарактеризуйте сучасну драму, назвіть молодих драматургів. До яких умовних форм вдаються драматурги?

9. Які твори сучасних письменників ви читати? Чим саме вони вам запам’яталися?

10. Твори яких українських письменників популярні в Європі?

ІІ. Поміркуйте.

1. Які причини появи нових художніх дискурсів? Що зумовило гострі дискусії між поколіннями письменників?

2. Як ви сприймаєте епатаж у творах постмодерністів? У чому полягає новаторство представників літературних угруповань?

3. Які роздуми викликає у вас лірика Ігоря Римарука?

4. Що ви сприймаєте, а що ні у творах сучасних митців?

ІІІ. Робота в групах.

Об’єднайтеся в аудиторії у 5 груп, колективно підготуйте відповіді на подані запитання.

1. Які проблеми порушено в романі «Реакції» Юрія Андруховича?

2. Якою змальовано постколоніальну дійсність у романі? Як згруповано персонажів?

3. Яку функцію відіграють кар навальність, алюзії, ремінісценції у творі Ю. Андруховича? Розкрийте його назву.

4. Яким Андрухович змалював антисвіт? З’ясуйте смисл коронування і декоронування.

5. У чому полягає повчальність роману?

ІV. Словникова робота.

Дайте визначення термінам:

Монодрама, масова література (або тривіальна), фентезі, хеппенінг.

V. Творча робота.

Напишіть твір-мініатюру «Реальність і карнавальність у «Реакціях» Юрія Андруховича».

Семінарське заняття № 51

Українська російськомовна поезія. Література рідного краю

План

1. Українська тематика у творах російськомовних поетів.

2. Характеристика творчості письменників-земляків та ідейно-художній аналіз їх творів.

Завдання:

І. Евристична бесіда.

1. Яких російськомовних поетів в Україні ви знаєте? Назвіть по кілька віршів кожного з них.

2. Які мотиви домінують у творах російськомовних поетів України?

3. Яку прикметну рису архітектурного обличчя столиці України зафіксував у вірші «Старый Киев» Микола Ушаков? У яких творах інших поетів оспівано золоті церковні бані Києва?

ІІ. Поміркуйте.

1. Які роздуми виникали у вас під час прочитання віршів російськомовних поетів України?

2. Які з цих творів вас найбільше схвилювали і чим саме?

3. З якою метою поезії російськомовних авторів вивчають на заняттях української літератури?

ІІІ. Творчі завдання.

1. Порівняйте вірші Бориса Чичибабіна і Леоніда Кисельова про російських царів, визначте спільні теми та ідеї.

2. Чим подібні й чим різняться світоглядні переконання обох поетів?

3. Тематика самостійної роботи

1. Елементи сатири у творах Панаса Мирного.

2. Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка.

3. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка.

4. Людина і земля в творчості Ольги Кобилянської.

5. Ідея служіння митця народові в творчості Лесі Українки.

6. Ліричний герой в творах Олександра Олеся.

7. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини.

8. Традиції Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо у творах М. Рильського.

9. Написати твір на тему: «Лист у вічність пішов разом із життям, як світло від давно згаслої одинокої зорі» за романом Юрія Яновського «Вершники».

10. Усвідомлення моральних, психологічних аспектів самоствердження людини у творчості В. Підмогильного.

11. Микола Куліш в наші дні.

12. Написати твір на тему: Сміливі мають щастя» за романом І. Багряного «Тигролови».

13. Мотиви лірики Василя Симоненка.

14. Вплив творчості О. Довженка на твори М. Вінграновського.

15. Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко.

16. Художня деталь у творах Г. Тютюнника.

17. Написати твір на тему: «Найвища краса – краса вірності» за творчістю О. Гончара.

18. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в творах Павла Загребельного.

4. Список літератури для підготовки до семінарських занять

Основні підручники та посібники

1. Авраменко О. М. Українська література, 10 : хрестоматія / О. М. Авраменко, В. І. Пахаренко. – К. : Грамота, 2010. – 328 с.

2. Авраменко О. М. Українська література, 11 : підручник для загальноосвітніх навчальних закладів / О. М. Авраменко, Р. В. Мовчан, В. І. Пахаренко. – К. : Грамота, 2011. – 352 с.

3. Семенюк Г. Ф. Українська література, 10 : підручник для загальноосвітніх навчальних закладів / Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, О. В. Слоньовська. – К. : Освіта, 2011. – 402 с.

4. Семенюк Г. Ф. Українська література, 11 : підручник для загальноосвітніх навчальних закладів / Г. Ф. Семенюк., М. П. Ткачук, О. В.  Слоньовська. – К. : Освіта, 2011. – 416 с.

5. Шабельникова Л. П. Українська література : посібник-хрестоматія 10 кл. / Л. П. Шабельникова. – Х. : БАО, 2011. – 752 с.

6. Борзенко О. І. Українська література :хрестоматія-довідник 10 кл. / О. І. Борзенко – Х. : Ранок, 2010. – 624 с.

7. Борзенко О. І. Українська література : хрестоматія-довідник, 11 кл. – Х. : Ранок, 2010. – 576 с.

8. Молочко С. Р. Українська література : навчальний посібник, 10 кл. – Х. : Нова Тема, 2010.

Додаткові навчальні підручники та посібники

1. Башкірова Ю. Г. Українська література : хрестоматія-довідник, 10–11 кл. – Х. : Ранок, 2010. – 624 с.

2. Срібний птах : хрестоматія з української літератури для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Част. ІІ / упоряд. Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, А. Б. Гуляк. – К. : Освіта, 2006.

3. Семенюк Г. Ф., Ткачук М. П., Ковальчук О. Г. Українська література : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Освіта, 2006.

4. Хропко П. П. Українська література : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Школяр, 2005.

5. Українська література : хрестоматія для 10 кл. середніх загальноосвітніх навч. закл. / упоряд. П. П. Хропко, В. Ф. Погребенник. – К. : Ковчег, 2003.

6. Усі українські письменники та їхні твори : 10 клас. – Х. : Веста: «Ранок», 2008.

7. Усі українські письменники та їхні твори : 11 клас. – Х. : Веста: «Ранок», 2008.

8. Словник літературознавчих термінів / М. Ф. Гетьманець. – Х. : Веста: «Ранок», 2003.

5. Додатки

5.1. Короткий словник літературознавчих термінів

Автобіографія — літературний жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор.

Алітерація — повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.

Алегорія — троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрість).

Амфібрахій — у силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа з наголосом на другому складі.

Анапест — у силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа з наголосом на останньому складі.

Анафора — єдинопочаток, повторення на початку віршових рядків, строф або речень однакових чи співзвучних слів, синтаксичних конструкцій.

Антитеза — це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом.

Асонанс — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність.

Афоризми, або Крилаті слова — стислі влучні оригінальні вислови відомих письменників, що набули поширення в народі через влучність, дотепність чи широту філософських узагальнень.

Білий вірш — неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула (наприклад, «Лісова пісня» Лесі Українки).

Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом (наприклад, «Рибалка» П. Гулака-Артемовського).

Віршування, або Версифікація — і. Мистецтво виражати свої думки у віршованій формі. 2. Система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови.

Верлібр — вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

Водевіль — невелика комедійна п'єса (переважно одноактна), якій притаманна проста композиція, динамічний сюжет, дотепність, у ній розмови героїв чергуються з піснями, танцями (наприклад, «Москаль — чарівник» І. Котляревського).

Гіпербола — різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Гекзаметр — віршовий дактилічний розмір з шістьма наголосами без рими.

Градація — стилістична фігура, що полягає в поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.

Гумор — 1. Різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах. 2. Узагальнена назва творів, мета яких — розсмішити, викликати гарний настрій 3. Взагалі сміх і відчуття комічного.

Дактиль — у силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа з наголосом на першої складі.

Драма — один з основних родів художньої літератури, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дії самих персонажів. 2. Один із жанрів драматичного роду, комедією, трагедією, це п'єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, як розвивається в постійній напрузі.

Екзистенціалізм — течія в літературі, що сформувалася в Європі у 1930-1940 р. а найбільшого розвитку досягла в 1950-1960 рр. Джерела екзистенціалізму містилися в праці філософа XIX ст. Є. К'єркегора. Основним положенням екзистенціалізму є постулат:(існування) передує есенції (сутності). У художніх творах екзистенціалісти прагнуть справжні причини трагічної невлаштованості людського життя.

Експозиція — сюжетно-композиційна частина художнього твору, яка знайомить з його головними персонажами, конфліктами, проблемами, обставинами дії.

Епітети постійні — епітети, які у фольклорних творах, а іноді в інших, часто вживаються з тими самими словами: козак — молоденький, кінь — вороненький, зброя — ясная, шлях — битий.

Епос — один із трьох родів літератури, відмінний за своїми ознаками від лірики та драми. Основа епічного твору — розповідь від автора. Жанр епічної героїчної поеми.

Есе — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного питання і не претендує на вичерпне й визначальне трактування теми.

Зав'язка — елемент сюжету й композиції, який розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів.

Ідея художнього твору — емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора.

Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Інверсія — одна із стилістичних фігур мови, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу.

Інтермедія — невеличкий розважальний драматичний твір, який виконувався між актами вистави на серйозні, переважно релігійні теми.

Іронія — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Кіноповість — сценарій, перероблений для читання (наприклад, «Україна в огні» О. Довженка).

Катрен — строфа з чотирьох рядків, чотиривірш.

Колізія — зіткнення протилежностей (інтересів, переконань, мотивів, окремих осіб), джерело конфлікту та форма його реалізації у художньому творі.

Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, виявляється смішне в навколишній дійсності чи людині (наприклад, «За двома зайцями» М. Старицького).

Композиція — побудова твору. Найпоширеніші види: лінійна - події зображуються в хронологічній послідовності; ретроспективна — події, що відбулися раніше, зображуються пізніше; паралельна — дві події, що відбулися одночасно, зображуються як послідовні; монтаж — кілька подій, що відбуваються одночасно, зображуються по черзі.

Кульмінація — важливий елемент сюжету: вирішальне, найгостріше зіткнення сил, які ведуть боротьбу, момент найвищого напруження в розвиткові змальованих у творі подій.

Ліричний герой — образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов'язково тотожний авторові.

Містерія — західноєвропейська середньовічна релігійна драма, що виникла на основі літургійного дійства.

Медитація — вірш філософського змісту, в якому автор передає свої глибокі роздуми про деякі важливі проблеми, інколи глобального значення (життя і смерть, дружба і кохання, людина і природа).

Метафора — один з основних тропів: образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.

Модернізм — загальна назва літературних напрямів та шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість.

Мотто, або Епіграф — напис (часто цитата), який вміщується автором перед текстом твору або його частиною. Епіграф передає основну ідею, настрій або колізію твору, задає тон.

Неоромантизм — стильова течія модернізму, що виникла в українській літературі на початку XX ст., названа Лесею Українкою «новоромантизмом». Зі «старим» романтизмом його ріднить порив до ідеального, виняткового.

Новела — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дією.

Ода — жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб.

Оксиморон — різновид тропа, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких унеможливлює одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу: «На нашій — не своїй землі» (Т. Шевченко).

Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох).

Пірихій — у силабо-тонічному віршуванні пірихієм умовно називається заміна стопи ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів.

Памфлет — публіцистичний твір на злободенну тему, в якому з особливою гостротою й експресією, часто в сатиричній формі висміюються й викриваються якісь негативні суспільні явища.

Паралелізм — стилістична фігура: паралельне зображення двох (трьох і більше) явищ з різних сфер життя, показ одних явищ на фоні інших.

Перифраз — мовний зворот, який вживається замість звичайної назви певного об'єкта і полягає в різних формах опису його істотних і характерних ознак (наприклад, Т. Шевченка називають «великим Кобзарем»).

Персоніфікація — вид метафори: уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям, олюднення їх (а уособлення — оживлення їх).

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризуємо однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкрито посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка).

Поема — ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.

Притча — короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

Реалізм — літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Ремарки — авторські пояснення в тексті драматичного твору про час і обстановку, в якій відбувається дія, про вік, вигляд, міміку, жести, інтонацію голосу персонажів, про їх психологічний стан, вчинки тощо.

Речитатив — протяжне проказування, що наближається і до декламації, і до співу.

Рима — співзвучність закінчень слів у віршових рядках.

Римування — характер розміщення рим у вірші. У межах чотиривірша (катрена) розрізняють такі способи римування: парне, або суміжне, коли перший рядок римується з другим, а третій — з четвертим (aabb); перехресне, при якому перший рядок римується з третім, а другий — з четвертим (abab); кільцеве, або оповите, коли одна рима, об'єднуючи перший і четвертий рядки, ніби бере в кільце рядки, пов'язані іншою римою (abba).

Розв'язка — складовий компонент сюжету, вирішення конфлікту (інтриги) епічного, ліро-епічного, драматичного, а іноді й ліричного (сюжетного) твору.

Розвиток дії — розгортання подій, що виростають із зав'язки, своєрідний перебіг розповіді автора про життя, стосунки і дії персонажів.

Роман — великий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, в якому життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих обставин.

Романс — невеликий за обсягом вірш переважно особистого (любовного) характеру та музичний твір для сольного співу з інструментальним супроводом.

Романтизм — один із провідних напрямів у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. у Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX ст. Романтики виступали проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень.

Сарказм — зле, в'їдливе висміювання серйозних вад у характері персонажів, подіях та явищах громадського або побутового життя з тим, щоб викрити їх потворну сутність.

Сатира — 1. У давньоримській літературі написаний гекзаметром поетичний твір, в якому викривалися пороки суспільства. 2. Різке осміяння суспільних вад за допомогою сатиричних засобів 3. Художній твір, в якому здійснюється таке осміяння.

Символізм — одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х рр. XIX ст. а в українській літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.

Сонет — ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривірші (терцин) тернарного римування за основною схемою (аbаb аbаb bbd ggd), хоча можливі й іній конфігурації рим.

Спондей — у силаботонічній системі віршування заміна стопи ямба чи хорея стопою з двох наголошених складів.

Стиль — 1. Сукупність мовних прийомів для вираження тих чи інших ідей, думок. 2. Сукупність усіх виразних засобів — мовних, композиційних, жанрових, вживаних для втілення змісту твору (наприклад, стиль класицизм).

Стопа — в силаботонічному віршуванні — це група складів з певним, незмінним для даного вірша розташуванням у ній одного наголошеного і одного, двох або трьох ненаголошених складі] Від повторення стоп залежить розмір вірша.

Сюжет — організована в життєво правдоподібну картину система подій за участю певні персонажів.

Тема — це коло життєвих явищ, відображених у творі у зв'язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та оцінки. Тема — узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться у всьому творі.

Терцина — в поезії строфа, що складається з трьох рядків, де 1-й римується з 3-м, а 2-й — з 1-м уже наступної терцини.

Трагедія — драматичний твір, де зображуються нерозв'язні моральні проблеми, що призводять, як правило, до загибелі героя (героїв) (наприклад, «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого).

Троп — слово або вираз, вжитий у переносному, образному значенні.

Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки — в поєднанні побутових замальовок з частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності.

Фабула — основні події міфу, легенди, художнього твору, викладені без додаткових деталей.

Фейлетон — художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, які зображено в сатиричному або гумористичному плані.

Хорей, або Трохей — у слабо тонічному віршуванні — це двоскладова стопа з наголосом на першому складі.

Художній образ — особлива форма естетичного освоєння світу, при якій зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається в формі абстрактних понять.

Цезура — пауза, яка ділить довгий віршовий рядок на пів-рядки чи дрібніші частини і тим підкреслює інтонацію, надає довгому рядку чіткішого ритмічного звучання.

Ямб — у слабо тонічному віршуванні двоскладова стопа з наголосом на другому складі.

5.2. План аналізу поетичного твору

І. Загальні питання:

1. Назва твору, збірка, рік.

2. Поштовх до створення.

3. Посвята.

4. Епіграф.

ІІ. Літературознавчі (теоретичні) питання:

1. Вид поезії.

2. Тема твору.

3. Сюжетна основа твору.

4. Ліричний герой. Хто він і який?

5. Який образ є внутрішнім стрижнем твору?

6. Чи є в даній поезії символи? Їх значення та зміст.

7. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (епітети, метафори, антитеза, порівняння, діалог тощо)?

8. Особливості ритмомелодики. Віршований розмір, особливості рими.

9. Роль художньої деталі.

10. Яке почуття домінує у вірші (сповідь, зізнання, щирість)?

11. Авторська оцінка зображуваного.

12. Провідна його думка.

ІІІ. Культурологічні питання:

1. Синтез мистецтв.

2. Переклади.

3. Українознавчий аспект.

4. Культурологічне оточення.

5. Думки митців та критиків.

6. Власна думка.

5.3. План аналізу прозового твору

1. Життєва основа та історична епоха.

2. Історія створення.

3. Жанр.

4. Тема твору(про що ).

5. Ідея(основна думка твору про предмет чи явище, в ньому описане).

6. Проблематика( сукупність проблем , тим чи іншим чином порушених

у творі)

7. Сюжет (те,що відбувається у творі, і те, як воно відбувається, система основних подій, вчинків і конфліктів, характерних для малих епічних форм) або сюжетна лінія( ряд подій та вчинків, через які розкрито формування характерів, історія життя персонажів, характерне для великих епічних форм).

Елементи сюжету:

а) експозиція (введення в дію);

б) зав`язка( початок руху сюжету);

в) розвиток дії;

г) кульмінація (момент найвищої напруги дії, вершина конфлікту);

д) розв’язка (заключний момент у розвитку дії художнього твору).

8. Композиція ( побудова художнього твору):

а ) частини, розділи ( їх значення),

б) епіграф, пролог, епілог (їх значення).

9. Система образів.

10. Художні засоби (стиль твору).

11. Художні особливості (пейзаж, внутрішні монологи, опис, тип оповіді ( від якої особи йдеться)).

12. Ваше ставлення до художнього твору.

5.4. План аналізу драматичного твору

І. Загальні питання:

1) назва твору, ім'я автора;

2) рік написання, рік видання;

3) історія написання;

4) наявність присвяти, епіграфа.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) стосується твір;

2) жанр;

3) тема та ідея;

4) система образів;

5) сюжет;

6) композиція;

7) художньо-зображальні засоби словесного мистецтва: діалоги, монологи, репліки як засоби характеристики персонажів; наявність авторської характеристики та коментаря (опис обстановки, поведінки, жестів персонажів, ремарки тощо).

8) художньо-зображальні засоби сценічного мистецтва: мізансцена, гра акторів, декорації, костюми, музичні, звукові та світлові ефекти тощо;

9) бібліографія.

ІІІ. Культурологічні питання:

1) синтез мистецтв, що спостерігається у творі;

2) українознавчі аспекти;

3) рік, місто і місце першої постановки;

4) режисер, авторський склад першої вистави;

5) культурологічне оточення;

6) думки митців, критиків до твору і вистави;

7) власна думка про твір та виставу.