ПЛАН ЗАНЯТТЯ №
Тема: Види простих речень і їх відтінки значень.
Вид заняття: лекція
Мета заняття
Дидактична: повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння студентів;
Виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в студентів любов до рідної мови .
Розвиваюча: розвивати вміння і навички правильно визначати члени речення, з’ясовувати їх вид та спосіб вираження.
Методи: лекція, мозкова атака, метод вправ, робота з таблицею , бесіда, метод вправ.
Дидактичні засоби навчання: картки
Література:
Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993.
Глазова А.П. Українська пунктуація: Навч. посібн. – Харків, 2004.
Гуйванюк Н.В., Кардащук О.В., Кульбабська О.В. Синтаксис сучасної української мови: Схеми і таблиці. – Чернівці, 2003.
Гуйванюк Н.В., Кульбабська О.В. Складні ускладнені речення: Теоретично-практичний блок. Рекоменд. Міністерством освіти і науки України як навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – Чернівці: Рута, 2003.
Дудик П.С. Із синтаксису простого речення: Синтаксис. Речення. Класифікація речень. Односкладні речення. Неповні речення. Еквіваленти речення. З навч.-контр. завд., вправами. – Вінниця, 1999.
Дудик П.С. Просте ускладнене речення. – Вінниця, 2002.
Каранська М.У. Синтаксис сучасної української мови. – К.: Либідь, 1995.
Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови: Синтаксис. – К., 1965.
Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Граматика української мови в таблицях. – К.: Вища шк., 2004.
Сучасна українська літературна мова /За ред. А.П.Грищенка.– К., 1998.
Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. Підручник. – К.: Академія, 2004.
СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ
Відведений час
І.Організаційна частина. 5 хв
Вітання. Перевірка присутніх на занятті.
ІІ. Актуалізація опорних знань. 10 хв
1.Робота з таблицею.
Розгляньте схему і зробіть усне повідомлення на лінгвістичну тему «Види простих речень». Наведіть приклади.
ІІІ. Повідомлення теми, мети та основних завдань 5 хв
Тема: Види простих речень і їх відтінки значень.
Мета заняття Дидактична: повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння студентів; Виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в студентів любов до рідної мови . Розвиваюча: розвивати вміння і навички правильно визначати члени речення, з’ясовувати їх вид та спосіб вираження.
ІV. Мотивація навчальної діяльності 10 хв
Мозкова атака.
«Згадай,подумай,відповідай»
Чи може словосполучення складатися з одного слова? ( Ні).
«Жовтіє лист» - це словосполучення чи речення? (Речення).
Які розділові знаки ставляться в кінці речення? (Крапка,знак оклику,знак питання).
Який розділовий знак ставиться в кінці питального речення? (Знак питання).
Чи може речення складатися з одного слова? (Може).
Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок).
Чи правильно,що підмет відповідає на питання що робити? Що зробити? (Неправильно).
Які ви знаєте другорядні члени речення? (Додаток,обставина,означення).
Як підкреслюється означення,додаток,обставина? (Хвилястою лінією,риска-риска,риска-крапка-риска).
Речення,у яких дві або більше граматичні основи – це … (складні речення).
V. Усвідомлення нових знань . План заняття 45 хв
План
Означення простого речення та його види простих речень.
Односкладне речення:
А)означено-особове речення;
Б)неозначено особове речення;
В)узагальнено-особове речення;
Г)безособове речення;
Д)називне речення;
Ж)слово-речення.
Означення простого речення.
Простим називається речення, в якому є одна граматична основа. Граматична основа може складатися з двох головних членів — підмета і присудка: Забилось серце. Дрімає соняшник. Такі речення називаються двоскладними.
Просте речення, граматична основа якого складається з одного головного члена, називається односкладним: Надворі смеркало й сутеніло. Односкладні речення не слід плутати з неповними, в яких може бути пропущений головний член речення: По тім боці — моя доля, по сім боці — горе.
За метою висловлювання речення поділяють на: 1) розповідні, у яких про когось або про щось розповідається; 2) питальні, у яких про когось або про щось запитують; 3) спонукальні, у яких спонукають до дії.
За емоційним забарвленням речення поділяють на окличні (Здрастуй, рідна школо!) та неокличні (Це був ясний день).
Граматичною основою речення є підмет і присудок. За наявністю граматичної основи речення поділяються на односкладні (Сном не прогодуєшся (Нар. тв.)) та двоскладні (Сичі в гаю перекликались…(Т. Шевченко)).
За наявністю або відсутністю другорядних членів речення поділяють на поширені (Шуміла калина край дороги) та непоширені (Зійшло сонце).
Просте речення може бути повним і неповним. Повними називаються речення, у яких наявні всі головні та другорядні члени речення, необхідні для завершеності будови й повноти вираження значення (В чагарниках низькорослих акацій посвистували червоногруді снігурі (Ю. Збанацький)). Неповними називаються такі речення, у яких пропущений головний або другорядний член речення, зрозумілий із контексту або ситуації мовлення (Хвилини здаються тоді за години, години — за дні, дні — за роки (П. Мирний)).
Просте речення може бути неускладненим або ускладненим однорідними членами, звертаннями, вставними словами, словосполученнями та реченнями, відокремленими членами речення. До ускладнених речень належать речення з однорідними членами, з відокремленими членами, зі звертанням, зі вставними і вставленими компонентами.
Односкладне речення:
Прості односкладні речення
В односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка); другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий. Залежно від способу вираження та значення головного члена односкладні прості речення поділяються на два типи: 1) з головним членом-присудком; 2) з головним членом-підметом. Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути непоширеними і поширеними.
Види односкладних речень
1) Означено-особові — речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що вказує на виконавця дії, носія ознаки чи стану (Хочу плакати, але замість того завжди сміюся).
2) Неозначено-особові — речення з головним членом-присудком, який відноситься до всіх осіб взагалі або до неозначеної кількості осіб (У школі готуються до свята рідної мови).
3) Узагальнено-особові — речення з головним членом-присудком, який вказує на дію, ознаку чи стан, які можуть стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу. Такі речення переважно вживаються в прислів’ях та приказках (Не брудни криниці, бо схочеш водиці (Нар. тв.)).
4) Безособові — речення з головним членом-присудком, який називає дію або стан, що не мають виконавця або носія, і може бути виражений безособовим дієсловом, дієслівними формами на -но, -то, неозначеною формою дієслова, прислівником, словами нема, не було, не буде, при яких стоїть додаток у родовому відмінку (Так тихо, тихо скрізь (П. Тичина)).
5) Називні — речення з головним членом-підметом, який стверджує наявність, існування предметів чи явищ (Сонячні чудесні міста. Вільні люди (О. Гончар )).
Вправа 1 «Розподільне письмо»
► Розподіліть окличні речення за метою висловлення (розповідно-окличні, питально-окличні, спонукально-окличні), визначте їх смисловий відтінок (горе, гордість, туга, страх, обурення, презирство, зневага та ін.). Виділіть граматичні засоби оформлення окличності (інтонація, вигуки, окличні частки).
1. Люблю я жить!
2. І не журюсь, бо що таке життя, коли не труд до самозабуття, не щедрість рук і не самопожертва?
3. Скільки нас розгублено по місту!
4. Як невгасимо міниться, пала алмаз життя в простій оправі смерті!
5. Радуйся, Маріє! Гряде в віках твій гарний син!
6.І чи потрібні двері, що не ведуть нікуди? (З творів І. Жиленко).
7. Та хтось таки прийшов і гарно розпалив у кузні бойківській від пломеню Тараса! (Д. Павличко).
8. Ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! (А. Малишко).
9. В тобі була надія материнства? (Д. Головко).
10. Вкраїно, пісне із пісень, налитий золотом цар-колос! (Б. Степанюк).
11. Ти мужній, наша сило й завзяття! Не втихай, чуття помсти святе! (П. Тичина).
12. Моя Вітчизна дорога, яка в тобі горить снага! (М. Олійник).
13. Чим врівноважити ту правду, що болить і відливається під серцем у набої?! (Д. Павличко).
14. Чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко).
15. Де й коли їм побачитись вдасться?! (О. Підсуха).
16. Благословіть нас, матері, за рідний край життя не жаль нам! (О. Підсуха).
Вправа 2
► Перепишіть, підкресліть члени речення, визначте вид простого речення.
1. Смаглява ніч в колисці гір гойдала місяця малого (Д. Павличко).
2. І чути плач землі моєї (Д. Павличко).
3. Благослови, моя кохана, у скронях схований вогонь (Д. Павличко).
4. Яке то щастя — свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко).
5. Обійми. Сльози. Пригощання. Спів. Розмови тихі. Зорі-подарунки. Пісні прощальні. Братні поцілунки (Д. Павличко).
6. Тризубом націоналізму прохромили душу мою… (І. Драч).
7. Зроблено дуже мало, майже нічого (Д. Павличко).
8. Не згасне шлях від маминого серця до серця України крізь віки (Д. Павличко).
9. Літо. Свято. В місті тиша (Б. Олійник).
10. Хліб-сіль їж, а правду ріж (Народна творчість).
11. Побувайте в нас на луговині у весняний погожий день (А. Малишко).
VI . Підведення підсумків. Узагальнення матеріалу. 5хв
1.Бесіда за запитаннями.
1.Які речення називаются неозначено-особовими?
2. Чим може бути виражений у них головний член?
3. Які речення називаються узагальнено-особовими? Чим виражається 'В них головний член?
4. Які дієслова називаються безособовими? Складіть речення з безособовим дієсловом.
5. Розкажіть про дієслівні форми на -но, -то і складіть речення з ними.
Вивчити конспект. Виписати з художньої літератури 10 прикладів ускладнених речень. Зробити їх синтаксичний розбір.
Викладач: Шевчук Г. А.
