КОНКУРС: «МОЯ ТОП-ТЕМА УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ»
ПРЕАМБУЛА: Чому ця тема одна з моїх улюблених? Та тому, що я закохана в середньовічну літературу. Особливо в рицарську.
Урок обов’язкового читання
Тема: Література середньовічної Європи. Французький героїчний епос.
«Пісня про Роланда».
Мета: поглибити знання учнів про героїчний епос, закріпити навички
аналізу художнього твору, і навички складання характеристики
образу.
Обладнання: ІКТ, карта Іспанії , світлини з зображенням епохи Карла
Великого, презентація.
Тип уроку: інтегрований (література – історія), урок засвоєння матеріалу.
Теорія літератури: героїчний епос, шансон де жест (chansons de geste)
Епіграф: «Там за віками, за гірким туманом,
Де трубить вічність у Роландів ріг…».
Робота на уроці
Урок починається словами вчителя на тлі звучанням музики https://www.youtube.com/watch?v=YnME5O5kxu8 (демонстрація слайдів 1, 2, 3):
Перенесемося уявою з нашого сьогодення у Францію ХІ століття, в країну, яка була поділена на великі і малі помістя-феоди, де не затухало полум’я війн. Але поступово великі міста міцніють, починають грати визначну роль в політиці, економіці, культурі. Роздробленість, безкінечні протистояння, які
виснажували народ і приводили країну до зубожіння, тим не менш були підґрунтям для розуміння необхідності єднання і централізації влади під егідою короля, на якого дивились як на захисника від свавілля феодалів. В цих умовах королівська влада була прогресивним елементом. Приблизно в цей же час (ХІ – ХІІ ст.) у Франції та Іспанії утворюються національні літературні мови і з’являються чисельні художні твори. Вони відображали складний світ думок і почуттів середньовічної людини, яка знаходилася у полоні церковних догм. Це і релігіозні гімни, і літургічні драми, і карнавальні свята з їх стихією сміху, танцями і піснями. Це і героїчні пісні («жести»), які виконувались мандрівними співаками – жонглерами і хугларами, які оспівували воєнні подвиги. Серед найбільш видатних пам’яток героїчного епосу західноєвропейського середньовіччя, які склалися на основі народних сказань, - французька «Пісня про Роланда» та іспанська «Пісня про мого Сіда».
«Пісня про Роланда»
Слово учня (випереджальне завдання), розповідь ілюструється кадрами з презентації (слайди 4,5):
Пі́сня про Рола́нда (фр. «Chanson de Roland») — старофранцузька епічна поема, що належить до циклу поем «Chanson de geste» (пісні про діяння). Іноді авторство поеми приписують Турольду, адже остання строфа твору гласить: «Тут і кінець настав Турольда джесті».
Загалом збереглося дев'ять манускриптів поеми. Найдавнішим та найповнішим рукописом є так званий «Оксфордський» варіант, який уклав англо-нормандський писар у XII ст.
«Пісня про Роланда» складається з 4000 віршів написаних давньофранцузькою мовою та поділених на асонансні тиради або «ле», які використовували та поширювали у своїх піснях трубадури та жонглери.
Історичну основу твору складає епізод розгрому басками у Ронсевальській ущелині в Піренеях (778) ар'єргарду військ Карла Великого, що відступали з Іспанії, на чолі з Роландом. У поемі баски-християни замінені маврами-мусульманами.
Вперше «Пісню» надруковано 1837 року в Парижі .
Італійські поети Л.Пульчі, М.Боярдо й Л.Аріосто в своїх поемах переробляли оповіді про Роланда у дусі гуманістичних ідей Відродження.
Це класичний приклад епосу, який оспівує достоїнства лицарства, феодальної честі та віри.
Обкладинка українського видання 2008 року
Слово вчителя історії (розповідь ілюструється кадрами з презентації , слайди 6, 7, 8, 9, 10 ):
711 року араби перемогли візіготів та у такий спосіб захопили Піренейський півострів (суч. Іспанія та Португалія). Піренейські гори стали кордоном між двома світами — християнським та мусульманським.
778 року король франків Карл Великий на прохання Ібн аль-Арабі, одного з мусульманських правителів, вирушив в Іспанію, щоб приборкати кордовського халіфа Абдурахмана, який хотів відділитися від Халіфату і створити окрему власну державу. За таку послугу Ібн аль-Арабі пообіцяв Карлові місто Сарагосу. Зрештою, Карл захопив декілька іспанських міст та взяв в облогу Сарагосу, оскільки володар міста відмовився добровільно впускати франків. Проте через повстання саксів Карл Великий мусив повернутися за Піренеї, аби їх приборкати. У Ронсевальській ущелині баски (васконці), щоб помститися Карлу за зруйнування їхнього міста — Пампелун — напали на ар'єргард короля, яким командував Грутланд (Роландів прототип).
Ейнгард у «Житті Карла Великого» так писав про цю подію: «У той час, як тривала запекла і майже безперервна війна з саксами, Карл, розмістивши у потрібних місцях прикордонні залоги, рушив з потужною збройною силою походом на Іспанію. Коли король перейшов Піренеї, при наближенні йому здавалися всі міста і замки. Потім військо й король поверталися додому цілими й неушкодженими, але в самих Піренейських горах вони зазнали деяких втрат через віроломство васконців. Річ у тім, що військо просувалося видовженим строєм, як на це дозволяло вузьке міжгір’я, а васконці, причаївшись на гірських вершинах, вкритих суцільними тінистими лісами (а саме такі місця зручні для засідки), напали згори на кінцеву частину обозу. Вояків, що замикали колону й захищали її від нападу ззаду, вони поскидали в ущелину і в бою повбивали всіх до одного. Пограбувавши обоз під покривом ночі, що насувалась, васконці чимдуж порозбігалися навсібіч. У цьому нападі васконцям допомогло те, що вони були легко озброєні і добре знали місцевість, а важке спорядження і несприятливе місце бою поставили франків у гірше становище. З-поміж інших у тій битві полягли: королівський стольник Еґґігард, придворний граф Анзельм і правитель Бретонської мархії Груодланд. Цей наскок залишився безкарним, бо нападники зникли безслідно і невідомо було, де їх шукати».
Ронсеваль.
Слово учня-дослідника (демонстрація кадрів презентації, слайди 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17):
Більшість істориків погоджуються, що у битві при Ронсевалі каролінзькі лицарі протистояли баскам, а не сарацинській армії, як це зображено у поемі. У цей історичний період відбувалося відвойовування Європи та завойовування Сходу, тому цілком можливо, що «Пісню про Роланда» написано задля того, щоб надати підґрунтя для хрестових походів та перетворити територіальну війну на священну. Жозеф Бедьє висунув гіпотезу, що найголовніші пасажі «Пісні» складено на Дорозі Святого Якова трубадурами, які декламували свої фрагменти у палацах, де зупинялися.
Існують деякі схожості «Пісні про Роланда» з «Кодексом Калікста» (четверта книга, Розповідь про короля Карла Великого та лицаря Голанда) та «Піснею про Ронсеваль».
Вільям Мальмсберійский в описі битви при Гастінгсі розповідає, що перед битвою виконувалась пісня про Роланда, «щоб прикладом войовничого мужа надихнути бійців». Нормандський поет Вас також додає, що її співав Тайлефер, який просив для себе честі завдати першого удару ворогові.
Найбільш рання з редакцій «Пісні», що дійшли до нашого часу, — Оксфордський рукопис, написано близько 1170 року або 1180 року англо-норманським діалектом старофранцузької мови. Зараз рукопис зберігається в Бодліанськькій бібліотеці в Оксфорді. Припускають, що цей рукопис слугував своєрідною «шпаргалкою» і використовувався для того, аби при потребі освіжити пам'ять співака.
Остання сторінка Оксфордського рукопису.
Слово вчителя (слайди 18, 19): Отже, в основі «Пісні про Роланда» лежать справжні , але художньо переосмислені історичні події, які відносяться до VІІІ століття. В поемі, яка остаточно вже склалася в епоху хрестових походів, провальна експедиція франків перетворилась в глобальне семирічне протистояння християнського та мусульманського світів. Але зміст «Пісні» є ще і загальнолюдською ідеєю єдності, патріотизму, палкої любові до «милої Франції», вірності королю, який захищав своїх підданих від свавілля феодалів і набігів язичників.
Звичайно, середньовічна традиція ідеалізувала рицарів і мудрість Карла Великого. І, навіть, ми, сучасні читачі, забуваємо про страшні сторони середньовіччя і захоплюємося оспіваними в ній такими людськими якостями, які завжди викликають бажання наслідувати: благородством, відвагою, яка зневажає смерть, рицарським кодексом честі, щирою дружбою, готовністю до самопожертви заради правого діла тощо.
В монументальному образі Роланда втілені всі кращі якості рицарства, які роблять його справжнім народним героєм.
Учень переповідає сюжет «Пісні про Роланда» (випереджальне завдання, слайди 20, 21):
Після успішного семирічного походу в мавританську Іспанію імператор франків Карл Великий завойовує всі міста сарацинів, крім Сарагоси, де править цар Марсилій. Маври, представлені в поемі язичниками, скликають раду у Марсілія і вирішують відправити до Карла послів. Посли пропонують французам багатства і кажуть, що Марсилій готовий стати васалом Карла. На раді у франків бретонський граф Роланд відкидає пропозицію сарацинів, але його недруг граф Ганелон наполягає на іншому рішенні і їде як посол до Марсилія, задумуючи знищити Роланда. Ганелон налаштовує Марсилія проти Роланда та 12 перів Франції.
Ганелон радить Марсилію напасти на ар'єргард армії Карла Великого. Повернувшись до табору, зрадник каже, що Марсилій згоден стати християнином і васалом Карла. Роланда призначають командувати ар'єргардом, і він бере з собою тільки 20 тисяч чоловік.
У результаті зради графа Ганелона загін франків виявляється відрізаним від основного війська Карла, потрапляє в засідку в Ронсевальській ущелині й вступає в бій з переважаючими силами маврів. Перед цим Роланд кілька разів відмовляється пристати на пораду друзів і покликати підмогу, поки не пізно. Проявляючи чудеса мужності, Роланд і його сподвижники - граф Олів'є, Готьє де л'Ом і архієпископ Турпін (турпеї) - відбивають численні атаки маврів, але, врешті-решт, гинуть. Карл занадто пізно зауважує недобре і повертається в Ронсеваль. Розгромивши підступного ворога, імператор звинувачує Ганелона у зраді. Той заявляє, що не винен у зраді та з метою виправдання виставляє на судовий поєдинок свого могутнього родича Пінабеля. На стороні обвинувачення б'ється граф Тьєррі. Він перемагає Пінабеля і Ганелон разом зі всією своєю сім'єю гине.
Коментоване читання уривків з поеми (слайди 22, 23, 24):
- нарада в Сарагосі ( I-III строфи);
- нарада в Кордові (XII-XXV строфи);
- зрада Ганелона (XXVIII,XXXI,XXXIII-XXXIV,XLII-XLIV);
-Роланд під час битви (LXXXIX, CV, CXII, CXIV, CXXIX строфи);
-Роланд і ріг Оліфант (CXXXV-CXXXIII, CLVIIIстрофи);
-Роланд і меч Дюрандаль (CLXXIII строфа);
-смерть Роланда (CLXXVI строфа);
-помста за Роланда (CLXXXI, CLXXXII строфи).
Складання плану характеристики Роланда за запитаннями (слайд 25):
Чому саме Роланд очолив ар’єргард?
Чому Роланд зразу не покликав підмогу?
Чому Роланд пожертвував своїми воїнами?
Про що свідчать слова Олів’є, що не варто кликати на допомогу, коли в живих залишилось мало воїнів?
Хто примирив Олів’є і Роланда?
Яким було прощання Роланда з мечем?
Чому образ Роланда залишився в народній пам’яті?
Демонстрація ролика: https://www.youtube.com/watch?v=2PZGgPM_XLQ
Підведення підсумків уроку.
Д/з:
повторити відомості про героїчний епос Середньовіччя;
прочитати «Пісню про Роланда»;
написати характеристику Роланда за складеним в класі планом.
Використані інтернет-ресурси та література:
Західноєвропейська література. Хрестоматія. Харків, 1936.