Практичне заняття
з історії України
на тему
«Історичний портрет княгині Ольги»
Тема: Історична портрет княгині Ольги.
Мета: дослідити постать княгині Ольги та її значення в історії України; розвивати логічне мислення, аналітичні здібності учнів, зв1язне мовлення; виховувати цікавість до вивчення предмету.
Обладнання: портрет княгині Ольги, князів Ігоря і Святослава, роздатковий матеріал (додатки), зошит.
Хід уроку
І. Організаційна частина
1.1 Привітання
1,2 Перевірка готовності до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Які ваші думки про княгиню Ольгу, враховуючи інформацію, отриману на попередньому уроці?
Назвіть членів сім’ї княгині Ольги
Чому Ольга взяла правління Київською Руссю у свої руки?
ІІІ. Основна частина
Завдання 1
З додатка 1 визначте походження княгині Ольги.
Завдання 2
Випишіть із додатка 2 основні реформи, які провела княгиня Ольга.
Завдання 3
Робота в групах:
Складіть план відповідно до тексту і коротко презентуйте класові найголовнішу інформацію.
1 група: «Княгиня Ольга. Перша свята жінка Київської Русі» (додаток 3)
2 група: «Спроба хрещення Київської Русі» (додаток 4)
ІV. Підсумок уроку
Вам сподобався урок?
Що нового дізналися на уроці?
Яким одним словом ви можете описати наш урок?
Чи змінилася ваша думка про княгиню Ольгу після сьогоднішнього уроку?
Додаток 1
Джерело 1
Походження княгині Ольги залишається загадкою, як і хронологія її життя, де безперечною датою можна вважати лише дату смерті, зафіксовану церковним літописцем. Існує кілька версій її походження: болгарська, київська, галицька, псковська, тмутараканська та інші, проте, жодна з них не підтверджена науково на сто відсотків.
У «Повісті временних літ» під 903 роком зазначено, що привели Ігореві дружину із Пскова на ім’я Ольга. На той момент їй було не більше 14 років, а це дозволяє припусти, що княгиня Ольга народилась у 889–891 роках. Багатьма науковцями ця дата сприймається як правильна. У шлюбі з київським князем Ігорем Ольга прожила 33 роки, а коли народився син Святослав, їй було 36 років.
Єдиною відомою нам дитиною був син Святослав, який народився у 937 році. У деяких документах згадуються ще два імені – Предслава і Володислав, але підтверджень, що це діти Ольги та Ігоря, не знайдено.
Джерело 2
Одні легендарні оповіді виводять родовід Ольги зі Пскова-Новгорода, інші — з Болгарії. Є перекази, які свідчать, що вона була дочкою чи онукою Гостомисла — новгородця, який закликав рід Рюрика на Русь і став його першим дорадником. Можливо, це версія пізнішого походження, мета якої — вивести родовід Ольги зі Пскова-Новгорода. Це є цілком виправданим, бо утверджує дві вагомі ідеї. По-перше, те, що Ольга мала цілком законні права на київський стіл і була його варта. По-друге, руську державність творили не самі варяги, а у тісному військово-політичному союзі та династичних зв’язках із місцевими народами. Крім того, легенди наголошують на тому, що характеру Ольги були притаманні «мудрість і смисленість» полян, але вона не відрізнялася полянською «тихістю і лагідністю».
Додаток 2
Після трагічної смерті Ігоря влада перейшла до рук його дружини Ольги (945-964), бо син покійного, Святослав, не досяг повноліття. Нова володарка держави виявилася надзвичайно вольовою, владолюбною, холоднокровною і цілеспрямованою особою. Обдарована гострим розумом, вона збагнула задум деревлянської знаті й вирішила ліквідувати місцеве княжіння. У 946 р. за наказом Ольги винищується знать, спалюється столиця, скасовується правління місцевої династії Мала, котрий загинув чи був страчений. Деревлянська земля підпорядковується безпосередньо великій княгині. Налякані її рішучістю й жорстокістю, володарі місцевих княжінь не сміли виявити непокори.
У 947 р. Ольга здійснила мудрий крок, реформувавши систему збору данини. Були встановлені норми податків і повинностей - устави, уроки, оброки, а також новий порядок їх стягнення. Представники княгині збирали їх в адміністративно-господарських осередках -погостах. Останні ставали опорними пунктами верховної влади на місцях, де її представники виконували також адміністративні й судові функції.
Велика княгиня вжила заходів і для поповнення скарбниці добуванням хутра, полюванням на певних територіях, де встановлювалися знаки князівської власності. Ними ж позначалися й бортні дерева, звідки для держави брали мед і віск, які разом із хутром становили важливий товар для торгівлі з іншими країнами.
Оскільки її попередники більше зосереджували увагу на зовнішній політиці, походах і завоюваннях, княгиня вирішила укріпити внутрішній стан держави. Вона була першою, хто упорядкував систему збору данини. Були введені так звані «броки» чи «уроки», згідно з якими племена у вказаний термін повинні були внести грошову і товарну виплату в організовані нею пункти київської влади, що звались погости, і, фактично, були першими адміністративно-територіальними одиницями Київської Русі.
Додаток 3
Княгиня Ольга. Перша свята жінка Київської Русі
У перші роки правління Ольга об’їхала всі державні володіння і побачила що кожне плем’я живе за власними язичницькими законами. А для єдності держави важлива однодумність. Тому княгиня наважується на довгу подорож до Константинополя.
Костянтин Багрянородний був скорений красою цієї жінки. Він вирішує одружитись із нею. Та в княгині були інші наміри. Проявивши винахідливість, вона нагадала що за віросповіданням є язичницею, але готова з рук імператора прийняти християнство.
Так, в ніч з 17 на 18 жовтня 957 року в Константинополі, в Соборі святої Софії, патріарх Феофіліктій і Костянтин VII Багрянородний особисто хрестили княгиню. Після обряду хрещення імператор знову спробував схилити княгиню до одруження, на що отримав відповідь : «не годиться хрещеному батьку за дочці женитися, то великий гріх». Така хитрість і жвавість розуму ще більше вразили Костянтина, тому відпустив він Ольгу в Київ із коштовними дарунками.
Повернувшись додому, княгиня починає провадити активну політику з метою хрещення Русі. Але на той час її син Святослав вже був достатньо дорослий, щоб самостійно правити державою, а на додачу ще й ярим язичником. Тому у 962 році, він усунув старіючу матір від влади.
Решту свого життя княгиня Ольга провела будуючи християнські церкви та монастирі.
Померла княгиня 11 липня 969 року і була похована згідно з християнським звичаєм у київському храмі святого Миколая. Княгиня Ольга стала першою християнкою серед правителів і мріяла охрестити Русь. Нажаль, їй це не вдалось, але за декілька десятиліть у 988 році її онук Володимир Великий завершив розпочату справу.
За її силу, розум і намір запровадити християнство у 1547 році Ольга була визнана рівноапостольною святою та покровителькою вдів і навернених християн.
Додаток 4
У справі зміцнення Руської держави велика кня гиня намагалася знайти опору в християнстві. Охрестилася Ольга в Константинополі, а в складі її посольства до Візантії у 946 р. уже перебував священник Григорій. Відомо, що, об'їжджаючи наступного року країну, вона не тільки впроваджувала новий порядок збирання податків, а і встановлювала хрести на місцях культових відправ. За сприяння великої княгині на могилі Аскольда (його християнське ім'я Микола) було споруджено (або відновлено) церкву Св. Миколи.
Намагаючись поширити християнство на всю державу, Ольга, відправила посольство до германського імператора Оттона І клопотатися про відрядження до Русі єпископа й священиків. У відповідь на прохання великої княгині в 961 р. до Києва відбула християнська місія єпископа Адальберта. Проте її діяльність через спротив язичницького населення й прагнення єпископа тлумачити свій приїзд, як прояв залежності Русі від імператора зазнала невдачі. Враховую чи силу опору християнству як серед знаті, так і простолюду, велика княгиня не наважилася проголосити його державною релігією.
Ольга зробила чимало для поширення християнства, готуючи ґрунт для його утвердження як державної релігії. За словами Нестора Літописця, вона «була передвісницею християнської землі, як вранішня зоря перед сонцем і як зірниця перед світом».
