Бібліотека
матеріалів

Комунальний заклад

«навчально-виховний комплекс

«загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №13-колегіум»

міста Ковеля»

вчитель інформатики в початкових класах

Оксюк Наталія Іванівна

Засідання шкільної методичної комісії

вчителів початкових класів

28.08.2019р.

Кожен педагог усвідомлює розмаїтість учнівської спільноти. Хтось уміє читати чи не з пелюшок і пише чудові есе, хтось ходить на соробан і йому на математиці так легко, що аж нудно, а хтось гарно малює і щасливий у цьому. То як же їх усіх, таких різних, оцінювати за однією шкалою? Забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня, похвалити, підтримати, підбадьорити можна за допомогою формувального оцінювання. Його принципи слід застосовувати насамперед у роботі з учнями початкових класів, а також з учнями з особливими освітніми потребами

Оцінювання навчальних досягнень учнів — обов’язкова складова освітнього процесу. Нині він змінюється, тож, природно, слід переглядати й реалізовувати принципово нові підходи щодо оцінювання в освітній системі. Таким концептуальним підходом є формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів, що дає змогу:

  • уникнути негативних моментів у навчанні;

  • індивідуалізувати освітній процес;

  • підвищити навчальну мотивацію й самостійність учнів.

Формувальний підхід потребує психологічного перелаштування вчителя, зміни ставлення учнів і їхніх батьків до шкільних оцінок

Мета формувального оцінювання — корегувати діяльність педагога й учнів під час освітнього процесу, аби поліпшувати навчальні досягнення. Формувальне оцінювання передбачає вивчення прогалин чи недосягнутих результатів. Його не фіксують у класному журналі.

Оцінювання — це конфіденційна інформація, яка стосується лише вчителя, дитини та її батьків, тобто педагоги не мають озвучувати навчальні досягнення учнів на батьківських зборах чи повідомляти їх публічно у вигляді рейтингів.
 Приклад
У звітах чи листах, у спілкуванні з учнями чи їхніми батьками вчителі мають висловлювати позитивні характеристики: замість «не знає» чи «не вміє» слід зазначати «потребує підтримки», «варто приділити увагу», «потенціал для зростання полягає в …» тощо.

Формувальне оцінювання — необхідна умова інтерактивного навчання, під час якого формується культура спільного обговорення у класі, розвиваються навички критичного і творчого мислення, а також створюється середовище, що заохочує учнів запитувати. Таке оцінювання підтримує впевненість учнів у тому, що кожен із них здатен поліпшити свої результати.

У додатку до листів МОН від 18.05 та 21.05 2018 року «Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів 1 класу» чітко описано алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання

Організація формувального оцінювання: п’ять порад для вчителя

Хто й коли використовує

Формувальне оцінювання є основним у роботі вчителя 1 – 2 класів, та вчителя, який навчає учнів з особливими освітніми потребами. Крім того, його мають застосовувати учителі старших класів.

Застосовувати формувальне оцінювання вчителі мають щодня і щоуроку. Пропоную ознайомитися з кількома прикладами використання тих чи тих прийомів формувального оцінювання.

Учитель пояснює нову тему. Аби виявити труднощі учнів і визначити подальші педагогічні кроки — повторити матеріал, закріпити його чи продовжити вивчати тему — він пропонує учням виконати завдання. Результати виконання цього завдання він оцінює за принципами формувального оцінювання.
 Приклад
«Сигнали рукою». Учитель заздалегідь домовляється з учнями про певні рухи, якими вони сигналізуватимуть — розуміють вони навчальний матеріал чи ні. Наприклад:

  • Я зрозумів і можу пояснити — великий палець спрямований угору;

  • Я не зовсім зрозумів або Я не все зрозумів — помахати долонею;

  • Я не зрозумів — великий палець спрямований униз.

Після того, як учитель пояснив навчальний матеріал, він опитує групу учнів, які дали сигнал про зрозумілість матеріалу. Далі — групу учнів, які зрозуміли не все, а відтак — групу учнів, які не зрозуміли матеріал. За отриманими сигналами учитель приймає рішення про повторне вивчення, закріплення матеріалу або продовження вивчення теми за програмою.

«Світлофор». Замість жестів учитель може запропонувати учням показувати картки певного кольору:

  • Я зрозумів — зелена картка;

  • Я не зовсім зрозумів або Я не все зрозумів — жовта;

  • Я не зрозумів  — червона.

Відтак учитель визначає, як працювати далі з учнями, що підняли картки певного кольору.

Учитель пояснює новий матеріал чи повторює з учнями засвоєний раніше. Він пропонує учням виконати тести, розв’язати групові чи індивідуальні завдання, написати кількахвилинні есе тощо, які дадуть учителю змогу:

  • відстежити рівень опанування навчального матеріалу на певному етапі вивчення теми;

  • встановити необхідність зворотного зв’язку;

  • визначити шляхи корегування стилю, техніки, методики викладання тощо.
     Приклад
    «Хибні завдання». Учитель навмисно дає учням завдання з типовими помилками, робить передбачувані помилкові судження тощо. Учні мають відшукати помилки й неточності в судженнях, яких припустився вчитель.

«Однохвилинне есе». Педагог може використовувати цей прийом для зворотного зв’язку з учнями після вивчення нового матеріалу. У своїх есе учні мають відповісти на кілька запитань учителя, приміром:

Що найголовніше ти дізнався сьогодні?

Які питання залишилися для тебе незрозумілими?

Після вивчення нового матеріалу вчитель допомагає учням поліпшити їхні знання і підготуватися до підсумкового оцінювання.
 Приклад
«Письмові коментарі». Учитель перевіряє письмові роботи учнів, але не ставить оцінок, а робить записи в зошитах учнів кольоровими ручками та використовує різні позначки. Він не виправляє помилки, а за допомогою позначок на полях, схем чи вказівок пропонує учням конкретні поради щодо поліпшення роботи. Це дає змогу позначити правильно виконані завдання письмових робіт і виокремити місця у завданнях, де учні припустилися помилок, щоб дати їм змогу поліпшити свої результати.

Формувальне оцінювання дієве на різних етапах уроку й під час роботи з учнями різного віку.

Яка обов’язкова умова застосування формувального оцінювання?

Одним з основних принципів формувального оцінювання є позитивність. Тобто аби зворотний зв’язок і результат навчання був позитивним, учитель має бути відповідно налаштованим — і коли викладає навчальний матеріал, і коли пропонує учню допомогу під час виконання завдань. Так учитель має змогу отримати більше інформації про те, що саме учні знають, як міркують, що і як вчать, а отже, має більше можливостей для корегування й удосконалення освітнього процесу.

Учителю слід застосовувати формувальне оцінювання на основі чітко сформованих і представлених учням критеріїв. Якщо він виявив помилку, однак вона не відповідає тому чи тому критерію, то враховувати її під час оцінювання не потрібно. При цьому вчитель має означити цю помилку та взяти її до уваги, а відтак — корегувати освітній процес, аби в подальшому її уникнути.
 Приклад
Учитель пропонує учням: «Складіть розповідь про Київ. Це має бути шість-сім речень. У розповіді зазначте архітектурні пам’ятки Києва». Під час виконання завдання учні мають точно знати, який «кінцевий продукт» учитель від них хоче отримати. Відповідно до формулювання завдання, він має оцінювати його за такими критеріями:
учень склав розповідь потрібного обсягу;

  • учень у розповіді вказав архітектурні пам’ятки Києва.

Після того, як учитель перевірив завдання, він озвучує учню його результат: «Молодець, твоя розповідь складається з шести речень. Ти вказав архітектурні пам’ятки міста». Водночас у власних назвах учень припускався помилок. Далі учитель може діяти одним зі способів:
озвучити учню рекомендацію «Зверни увагу на написання власних назв»;

  • запитати, чи знає учень, як пишуться власні назви. Якщо знає — запропонувати йому перевірити свій текст. Якщо учень не знає, вчитель має спрямувати його на основне правило, приміром, сказати, на якій сторінці підручника його можна прочитати. Відтак — запропонувати учню проглянути свій текст щодо дотримання цього правила.

Критерії оцінювання вчитель має продумувати заздалегідь, відповідно до загальної дидактичної мети чи індивідуальних освітніх завдань. Критерії слід сформулювати й оформити зрозуміло для учнів. Їх можна записати на дошці або прикріпити на інфостенді, оформити на картках і роздати учням тощо.

Пропоную вашій увазі шаблони з фронтального оцінювання

    1. Таблиця ЗХД

Перед вивченням теми роздайте учням таблиці і запропонуйте заповнити 2 колонки. Наприкінці вивчення учні заповнюють третю колонку, аналізують очікування з отриманим результатом.

    1. Діаграма Венна

Роздайте дітям по одній діаграмі, запропонуйте заповнити кожну з областей. Наприклад: Знаю, не впевнений, не знаю. Можна запропонувати перелік понять, категорій для розподілення по діаграмі. Можна розрізати діаграму для переміщення. Таким чином, діти дізнаються про прргалини у знаннях.

    1. Незавершені речення

Після уроку запропонуйте дітям вписати в таблицю продовження речень. Проаналізуйте отримані відповіді. У деяких випадках доречно заповнювати таблиці анонімно

    1. Чек-лист

Заповніть таблицю з даної теми, вказавши, що учні мають знати, розуміти, вміти та відчувати. Учні оцінюють себе. Отримані результати можете використовувати для корегування навчального процесу

    1. Інтелект-карта

Індивідуально чи в групах діти заповнюють гілки карти, визначивши проблемне поняття. У процесі роботи учні оцінюють свої знання.

    1. Форма зворотного зв’язку

Після виконання завдання, оцініть роботу учня, або можете організувати взаємоооцінювання

    1. Сигнальні картки

Кожному учню роздайте комплект карток. Під час уроку запропонуйте піднімати картки у відповідь на ваші запитання.

    1. Лінійка

Роздайте учням одну чи кілька лінійок. Запропонуйте учням оцінити події, своє ставлення, відмічаючи відповідний бал на лінійці. Також можна застосувати при взаємооцінюванні.

    1. Сітка координат

Роздати дітям сітку, запропонуйте підписати. Учні оцінюють явище, подію одразу за двома критеріями, розташовуючи крапку на площині. Можна об’єднувати учнів у групи зі схожими оцінками, або провести обговорення.

    1. Критеріальна матриця

Діти можуть заповнювати таблицю індивідуально, в парах, в групах чи з учителем. Сформулювати три критерії для оцінювання будь-чого. Заповнені таблиці обговорюють, формують найкращий варіант матриці.

Науковці виокремили такі складові дієвого формувального оцінювання:

  • зворотний зв’язок у системі «педагог — учень»;

  • уміння учнів оцінювати свої знання самостійно;

  • корегування процесу навчання з урахуванням результатів оцінювання;

  • взаємооцінювання та активність учнів під час навчання;

  • вплив на мотивацію до навчання.

Як фіксувати інформацію

Формувальне оцінювання не фіксують у класному журналі, тож постає запитання: як учителю, який його застосовує, фіксувати інформацію про навчальні досягення учнів?

Аби збирати, інтерпретувати й фіксувати інформацію, вчитель може:

  • записувати результати своїх спостережень за навчанням учня;

  • збирати візуальні, аудіо-, відеозаписи, які виявляють рівень навчальних досягнень учня;робити відмітки про якість робіт учня порівняно з результатами, що визначені у типовій освітній програмі тощо.

Учитель систематично накопичує учнівські роботи, що підтверджують їхні досягнення й зростання, а отже, мотивують до навчання.
 Приклад
Під час навчання дієвий специфічний інструмент формувального оцінювання — портфоліо.

У формувальному оцінюванні умовні позначки, значки різних кольорів, матеріали, зібрані у портфоліо, фіксують навчальні досягнення учнів та дають змогу вчителю відстежувати їхню динаміку, а відтак — визначати потреби в навчанні кожного конкретного учня та надавати йому якісну педагогічну підтримку.

Якщо результати оцінювання свідчать про низький рівень навчальних досягнень чи несформованість компетенцій учнів, то вчитель має переглянути й корегувати:

  • стратегії викладання;

  • методи і прийоми навчання;

  • форми організації навчання;

  • розподіл часу на пояснення й закріплення матеріалу;

  • зміст та очікувані результати навчання;

  • планування уроків відповідно до концепції універсального дизайну в навчанні.

Навчання й оцінювання — взаємопов’язані процеси. Від правильної організації оцінювання залежить ефективність навчання. Саме формувальний підхід дає змогу педагогам одержати інформацію про стан навчальних досягнень учнів і вчасно відреагувати на проблеми в навчанні, прийняти педагогічні рішення для його поліпшення.

10