Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Заставнівська районна державна адміністрація

Відділ освіти, молоді та спорту

Вікнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Всеукраїнський конкурс:

«Ліси для нащадків»

«Ліси – зелені перлини нашої планети!»

Виконавець:

учень 10 класу

Вікнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Піцуряк Микола

Керівник:

вчитель біології

Іщенко К.В

с. Вікно

2017р.

ПЛАН

ВСТУП

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

І. Загальна характеристика лісів України.

ІІ. Лісове господарство.

2.1. Сучасний стан розвитку лісових ресурсів.

2.2. Лісовий фонд України.

2.3. Використання лісових ресурсів.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

IІІ. Мій вклад у розвиток лісництва.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Ліс – це життя самої планети. Вабить він до себе в будь-яку пору року: зігріє холодної пори, остудить у спеку, дасть ковток цілющого повітря під час відпочинку, захистить землю від руйнації.

Давно в мене виникає така думка, що сучасне суспільство не можливо уявити без лісу. Ви запитаєте, чому? Я відповім: ліс, його дари, деревина настільки міцно увійшли в наше життя, що без них не буде комфортного й затишного житла, чистого повітря, приємного відпочинку, запашних цілющих трав, лікарських рослин, смачних лісових ягід, грибів, диких тварин тощо… Така висока місія зеленого дива, а покликання людини – примножувати, розвивати й берегти цю „зіницю ока” в організмі землі. Тоді буде затишно у кожному куточку планети. Наші ліси – воістину унікальні.

Для його створення й примноження вкладають сили всі лісівники. Тому, для них дуже важливо, щоб кожен, хто виявив бажання підтримувати наші «зелені дари», розуміли, наскільки це відповідальна справа. Зі слів моєї учительки нові дерева, що посаджені цього року, лише через 40-60 років стануть справжнім лісом. Й лише тоді вони будуть давати максимальну користь нашим нащадкам. Упродовж багатьох десятків років лісорозведенню на малопродуктивних землях не приділялося належної уваги. А таких земель сотні гектарів – це крутосхили, яри, балки. Недобру справу роблять вітри, дощі, талі води, через що ерозія ґрунтів набула загрозливого характеру.

Роль лісів у підтриманні стабільності біосфери сьогодні є загальновизнаною. Тільки лісам серед інших природних комплексів, притаманна максимальна властивість стабілізації довкілля, вони є одним з вирішальних чинників забезпечення життєдіяльності суспільства, а також важливою ланкою у системі сталого розвитку.

Поряд з проблемами виробництва деревини, зайнятості населення, розвитку ринків і торгівлі деревиною, важливого значення було надано проблемам збереження біорізноманіття, кругообігу вуглецю, стану лісів, рослинного покриву та землекористування.

Тому, метою моєї роботи є ознайомитись із сучасними технологіями вирощування лісових культур (підготовки насiннєвого та посадкового матеріалу) та формами господарської діяльності, оволодіти методикою посадки та вирощування молодих дерев, безпосередньо взяти участь у посадці саджанців дубу і сосни звичайної як основних лісоутворюючих порід лісу.

Звичайно, приємно допомагати друзям лісу. Посадити своє дерево, виростити його - радість для кожної хорошої людини. Саме так я сприймаю посаджені своїми руками дерева. Давайте подбаємо не лише про себе, а й про нащадків. Адже закладення лісу для майбутніх поколінь сьогодні набуває державного значення.

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСІВ УКРАЇНИ.

Ліси України за своїм призначенням i розміщенням виконують переважно водоохороннi, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші функції i забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах. До особливостей лісів та лісового господарства України відносяться:

♦ відносно низький середній рівень лісистості території У країни;

♦ зростання лісів у різних природних зонах (Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати та гірський Крим), що мають істотні відмінності щодо лісорослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових pecypciв та корисних властивостей лісу;

♦ переважно екологічне значения лісів та висока їх частка (до 50%) з режимом обмеженого лісокористування;

♦ високий відсоток заповідних лісів (15,4%), який має стійку тенденцію до зростання;

♦ історично сформована ситуація з закріпленням лісів за численними постійними лісокористувачами (для ведення лісового господарства ліси надані в постійне користування підприємствам, установам i організаціям кількох десятків міністерств i відомств);

♦ значна площа лісів зростає у зоні радіоактивного забруднення;

♦ половина лісі в Україні є штучно створеними i потребують посиленого догляду.

Загальна площа земель лісогосподарського призначення та лісів на інших категоріях земель - 10,8 млн га, iз яких вкритих лісовою рослинністю - 9,7 млн га. Лісистість території України становить 15,7%. За 50 poків лісистість зросла майже в 1 раз, а запас деревини - в 2,5 рази.

Л іс — особливе багатство нашої країни. Майже 4500 видів вищих рослин утворюють флору України. Тут ліси Полісся і зелені Карпати, діброви Поділля і представники кримських субтропіків. Ліси на території України розташовані н ерівномірно. Так, на Поліссі їх площа становить більше третини, в лісостепу — третину, в Карпатах — чверть, степу і Криму — двадцяту частину від сумарної площі цих зон. Переважають листяні породи: дуб, бук, граб, ясень, береза, вільха, осика, верба тощо. Один гектар діброви віком 100 років за вегетаційний період випаровує 1200 т води, регулюючи її баланс у природі, а також продукує 3 т кисню за рік і очищає 18 млн.³ повітря від вуглекислого газу та відфільтровує 32-68 т пилу і газів.

IІ. ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО.

2.1. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ.

Лісова промисловість має особливе значення для підвищення рівня забезпеченості держави та населення продукцією лісового комплексу та покращення, за рахунок збільшення обсягів лісових насаджень, екологічної обстановки.

В Україні інтенсивність використання лісових ресурсів є найнижчою серед країн Європи. Значні обсяги деревини Україна не добирає у лісах неспеціалізованих фондотримачів (колгоспів, міських лісів і парків, воєнлісгоспів), а також у захисних смугах полів, річок і водоймищ. Однією з причин уповільнення темпів розвитку раціональних технологій і удосконалення галузевої структури випуску продукції лісової промисловості була порочна орієнтація на поставки деревини і продукції, яка виготовлена на її основі, з інших регіонів. Тому в нас не досягло належного розвитку виробництво плит, картону і прогресивної тари. Склалася парадоксальна ситуація, коли за рахунок власних ресурсів потреби держави в деревній сировині та продукції лісової промисловості задовольняються тільки на 1/3, тоді як деревні відходи використовуються тут на 50-60%, а використання біомаси є значно нижчим, ніж у розвинутих країнах.

Дослідження структури потреб у деревині для виробництва основних видів продукції показали, що у перспективі потреба у пиломатеріалах помітно знизиться, а у прогресивних видах лісопродукції (деревних плитах, пресованих виробах, картоні, папері та ін.) - збільшиться у кілька разів.

Розвиток цих виробництв які використовують вторинні ресурси (деревні відходи, макулатуру, кострицю та інше), забезпечить підвищення повноти та ефективності використання біомаси дерева, а також одержання замінників суцільної деревини.

Баланси виробництва підприємств лісової промисловості та споживання лісоматеріалів та лісопродукції в Україні свідчать, що їх поставки з інших республік скоротилися на 38%. Причому характерним є скорочення ввезення лісоматеріалів у непереробленому вигляді : ділової деревини - більш як у 2 рази, пиломатеріалів - на 33%, паливних дров - у 6 разів, інших пиломатеріалів - на 1/3. Ввезення клеєної фанери знизилося в 3 рази, тоді як деревностружкових плит - виросло у 4 рази, деревноволокнистих плит - в 6, картону - в 4,5 і паперу - в 2 рази.

Щорічне вивезення лісоматеріалів за межі республіки становить близько 1млн. м³ (в умовному обчисленні). Це - незначна кількість деревини бука і дуба, а також окремі види паперу і картону. Збільшення обсягів виробництва на підприємствах лісової промисловості, а саме в лісовій, деревообробній та целюлозно-паперовій, можливе шляхом збільшення повноти використання всієї біомаси дерева, вторинних та інших волокнистих матеріалів та використання замінників.

У перспективі приріст місцевого виробництва лісоматеріалів реальний за умов значного розширення площ швидкорослих і технічно цінних порід, здійснення ряду організаційно-технічних заходів по підвищенню продуктивності виробництва, переорієнтації експлуатації лісів І групи та інших лісових ресурсів.

Сьогодні, коли Україна переживає не легкі часи, коли економіка знаходиться в занепаді і майже в більшості галузях народного господарства існує безліч різноманітних проблем, економічний стан підприємств лісової промисловості та лісового комплексу в цілому хоче бажати кращого. Подальший розвиток галузей лісової промисловості потребує повного радикального реформування, що включає в себе заміну фізично та морально застарілого обладнання, наділення підприємств обіговими коштами, розробка ефективних, раціональних технологій, раціональне використання відходів. На превеликий жаль, сьогодні, в державі існує значний дефіцит грошових коштів і тому сподіватись на реформування в близькому майбутньому лісової промисловості та народного господарства в цілому не доводиться.

2. ЛІСОВИЙ ФОНД УКРАЇНИ

Лісовий фонд - це територія лісів і земель, покритих лісом, які призначенні для потреб лісового господарства. Загальна площа лісового фонду становить 9942 тис га, лісова — 9152 тис га, покрита лісом — 8620 тис га. Частка гірських лісів становить 21,8% Ліси розміщені дуже нерівномірно. До найбільш лісистих областей належать - Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська і Чернівецька. У складі лісового фонду України переважають ліси першої групи загальна площа яких становить 5072 тис га (51%) Ліси першої групи мають велике економічне та соціальне значення.

У складі лісового фонду України переважають державні ліси, загальна площа яких сягає 7550 тис га. Як правило, вони представлені малопродуктивними насадженнями з малою часткою стиглих деревостанів. Забезпеченість лісом населення України —0,17 га на людину — одна із найнижчих в Європі. В цілому доцільно залісити близько 3 млн га нелісової площі, щоб у перспективі довести лісистість території до 20 %.

Лісовий фонд України представлений в основному цінними твердолистяними та хвойними породами. Середній запас деревини на 1 га покритої лісом площі України становить 153 м³, в стиглих і перестійних лісах — 252 м³. Середньорічний приріст деревини на 1 га покритої лісом площі становить 4,0 м³ Найбільш продуктивні — це ліси Карпат (приріст деревини 5,1 м³/га) У цілому продуктивність лісів України відповідає середньому європейському рівню. У лісах України дуже мало стиглих і перестійних насаджень, площа яких становить 500 тис га (5,8 %). Середній вік хвойних насаджень 42 роки, твердолистяних — 52, м'яколистяних — 33. Ліси України — це "зелене золото" молодої держави. Вони є джерелом цінної промислової сировини, продуктів харчування, стабілізуючим фактором навколишнього природного середовища Для примноження цього національного багатства необхідно істотно підвищити продуктивність лісів, поліпшити їх охорону та захист. Питання підвищення ефективності відтворення лісів необхідно розглядати в тісному взаємозв'язку з організацією раціонального використання всіх компонентів лісу.

2. ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ.

Лісові ресурси — це сукупність матеріальних благ лісу, які можна використати без шкоди навколишньому середовищу і з найбільшою народногосподарською ефективністю. Всю різноманітність компонентів лісових ресурсів залежно від їх призначення й особливостей використання можна об'єднати в такі групи: сировинні ресурси деревного походження (деревина, деревна зелень, кора), ресурси недеревного походження (гриби, ягоди, плоди, горіхи, лікарські ресурси, кормові та технічні ресурси недеревної рослинності тощо), ресурси тваринного походження (корисна та шкідлива лісова фауна, яйця, мед, роги, диких тварин тощо); багатосторонні корисні функції лісу та його позитивний вплив на навколишнє середовище. Всі групи компонентів лісових ресурсів мають важливе економічне і соціальне значення. Їх доцільно використовувати в народному господарстві в напрямах, які дають змогу досягти високих кінцевих результатів.

Користування лісовими ресурсами поділяють на головне і проміжне. Головне користування лісом — це процес заготівлі деревини в стиглих і перестійних насадженнях. Проміжне користування лісом здійснюється в процесі догляду за лісом, санітарних рубок і рубок, пов'язаних з реконструкцією малоцінних лісових насаджень. Головне користування лісом необхідно здійснювати в межах розрахункової лісосіки Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (стаття 43) передбачає застосування економічних санкцій в тому випадку, якщо об'єми головного користування перевершують розрахункову лісосіку. Головне користування лісом здійснюється в межах розрахункової лісосіки.

Деревина, яка заготовляється в процесі головних рубок, використовується найбільш повно. На більшості комплексних лісових підприємств України відходи лісозаготівельного виробництва застосовують для виготовлення продукції (технологічної тріски, вітамінного борошна, товарів народного споживання тощо), як паливо і для екологічних потреб (укріплення схилів, збагачення лісових грунтів тощо). У цілому в Україні застосовують тільки 30% потенційних ресурсів деревної зелені. Найбільш високий рівень використання деревної зелені досягнуто у Херсонській, Волинській, Полтавській, Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Рівненській, Хмельницькій і Сумській областях. Важливе економічне і соціальне значення мають ресурси недеревної рослинності та лісової фауни з яких комплексні лісові підприємства виготовляють цінні харчові продукти. Необхідно відзначити що в Україні є значні резерви збільшення заготівлі недеревної рослинності (головним чином за рахунок плантаційного відтворення). Наукові дослідження та досвід передових підприємств свідчать що плантаційне відтворення ягід, плодів та грибів є важливим фактором підвищення ефективності використання недеревної рослинності. Аналізуючи відтворення та використання ресурсів мисливської лісової фауни і мисливських угідь на території лісового фонду України бачимо що їхній потенціал використовується погано зокрема кормові ресурси мисливських угідь.

ІІ. МІЙ ВКЛАД У РОЗВИТОК ЛІСНИЦТВА.

М абуть, не всім відомо, яка це клопітка й нелегка робота - посадити «з рук» дерево. Та кожен паросток, зігрітий людськими руками, надійно приживається.

М іж іншим, садіння лісу супроводжується виховними заходами серед населення, спрямованими на шанобливе ставлення до природи. Весняна толока з озелененням та впорядкуванням нашої рідної землі, як кажуть, зачепила мене «за живе». І, нагадавши про давню батьківську традицію, схвилювала серце. Нам у спадок дісталися прекрасні ліси, тому маємо зберегти їх. А ще додати від себе молоді ліси - для своїх нащадків.

В ідчувши у душі клич юного лісника, я з друзями подався у невеликий лісок на окраїні села.

П ерш за все, ми поставили перед собою завдання допомогти старим і величним деревам. Що для цього ми зробили? Заздалегідь приготувавши пилочки, розкалі, садові ножиці, ми почали поратись біля дерев, які потребували особливої уваги (з великою кількістю сухих гілок, відкритими коренями, ранами). Протягом двох тижнів ми пиляли, копали і забілювали рани дерев.

Т а настав величний момент – в исадка дерев. Сказати відверто, то молодих шкілок ми не мали, а розсаджували і пересаджували ті, які виросли поряд зі стовбуром старих дерев. Я знаю, що для одержання посадкового матеріалу у всіх лісництвах закладаються розсадники. Невеличкий розсадник виготовив і мій товариш, відвівши йому місце біля сільського домашнього будинку. Та й насіння мали достатньо, зібрали ще минулої осені. Часом сівби вибрали весну. Норма висівання – 1,8-2,5 г на 1 погонний метр борозенки, залежно від класу якості, глибина – 1,0-1,5 см. Після висівання посіви покривали невеликим шаром грубої тирси або компостної землі (35т/га). Даний захід дозволяє зберегти вологість ґрунту і запобігає інтенсивній появі бур’янів. Подальша агротехніка вирощування садивного матеріалу залежить від типу лісового розсадника, місця його розміщення і забезпеченості господарства машинами і знаряддями.

Обов’язковою умовою отримання достатньої кількості стандартного садивного матеріалу є дбайливий догляд за посівами, своєчасна боротьба з хворобами і шкідниками.

Ось і розпочалася «гаряча пора» для закладення майбутніх лісів. Осінь!
То й не дивно, що чільним питанням для майбутніх лісівників, стало удосконалення технології вирощування посадкового матеріалу в лісорозсадниках як для створення нових лісів, так і для озеленення сіл, закладання нових скверів і парків. Не маючи поливних систем, у лісорозсаднику ми відпрацювали агротехніку вирощування сіянців, яка з року в рік дає стабільні позитивні результати. Успіх забезпечується постійним розпушуванням міжрядь посівів. Цей прийом називають «сухим поливом». Він захищає ґрунт від розтріскування, створює пилову поверхневу мульчу, що забезпечує збереження навіть тої мінімальної вологи, яка при високих температурах, бо якщо в повітрі 30 — 32 ºC, то на поверхні ґрунту — 50-60 ºC. накопичується. Утворення хоч якоїсь вологи в ґрунті забезпечує утримання парів упродовж двох років до посівів. Це, до речі, сприяє і знищенню бур’янів.

Крім того, минулого року, використовували ущільнені шкілки, які частіше всього закладають для нетривалого за часом (2 – 3 роки) вирощування лісових саджанців для лісокультурних цілей та для виробництва саджанців тіневитривалих шпилькових порід (ялини, ялиці, кедра та ін.) з поетапним збільшенням їх площі живлення з віком. В таких шкілках ущільнення досягається за рахунок запровадження вузьких міжрядь і малого кроку садіння в ряду. При цьому з метою збільшення виходу садивного матеріалу і створення зручних умов для механізації робіт сіянці висаджували у ряди з невеликою відстанню один від одного у вигляді смуг - стрічок. Найбільш поширені шкілки з ущільненим розміщенням рослин за схемами: 90/110-80-90/110, 90-40-40-90 та 90-20-20-20-20-90 см.

Протягом шести років саджанці дуба, які ми висадили у сільському парку дуже підросли. В дубовій «алеї» зростає з 19, вже тільки 16, молодих деревин. Початкова величина 50-60 сантиметрів. На сьогодні ріст саджанців у сантиметрах, дещо відрізняється, у порівнянні з минулими роками. Вимірювали ріст дерев звичайною рулеткою. На деяких особинах спостерігали враження л истків борошнистою росою. Для боротьби з недугою ми застосовували б ордоську суміш.

Цього року ми провели маркування дерев і умовно визначили відсотковий склад вегетативних частин молодих дубів.

Відсотковий склад вегетативних частин молодих дубів

При розгляді схеми формування зростаючого дерева прийнято, що стовбур має форму конуса. Насправді ж стовбур варто розглядати як тіло, утворене обертанням навколо вертикальної осі деякої кривої. Для визначення об'єму стовбура Д. І. Менделєєв (уважав можливим приймати його, як кубічну параболу. При більш детальному описі форми стовбура звичайно вказують, що в нижній частині вона являє собою нейлоїд - тіло, утворене обертанням увігнутої кривої - параболи Нейля. На великій ділянці стовбур має форму опуклого параболоїда другого порядку і на окремих коротких ділянках наближається до циліндра. Площина поперечного розрізу перпендикулярна осі стовбура. За допомогою штангенциркуля ми визначили діаметр кожного дерева, і відповідно площу основи. Ці показники дадуть нам змогу у майбутньому спостерігати за точним приростом деревини в залежності від кліматичних умов щороку.

Діаметр та площа основи молодих дубів

Середнє значення площі основи молодих дубів

Площа основи молодих дубів в середньому за рік зросла на 4%.

Надіємося, що ще через декілька років будемо висаджувати більше дерев, вирощених власноручно. Посадити своє дерево, виростити його - радість для кожної хорошої людини. Саме так сприймали посаджені своїми руками дерева я і мої друзі. Світло стає на душі, коли бачу молодий ліс, що тягнеться до неба...

Юні екологи дотримуються думки, що ліс –  це національне багатство держави i знищення його, ким би то не було, має розцінюватись,  як злочин проти її гідності. Приємно те, що учні нашої школи дбають за її красу та озеленення. Крім квітів садимо і дерева, які використовуються в декоративному дизайні.

На подвір’ї Вікнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів ростуть як декоративні дерева (туї, магнолії) так і інші породи, а саме (яблуня, горіхи, верби, каштани, ялини, акації, горобини). Крім того поряд зі школою створений чудовий парк. Тут наші школярі і проводять власні спостереження, експерименти, на основі чого і виконують дослідницькі роботи.

№ п/п	Назва об’єкту, культури, сорту	Робота чи дослід	Строки виконання	Хто виконує
1.	Каштани (20 дерев)	1. Догляд. 2. Спостереження за процесом пробудження і розцвітання. 3. Дослідження лікарських властивостей цвіту і листя рослини.	Травень -жовтень	Учні 8 класу
2.	Дуби (3 дерева)	1. Догляд. 2. Фенологічні спостереження.	Червень-листопад	Учні 7 класу
3.	Клени (15 дерев)	1. Догляд. 2. Фенологічні спостереження .	Травень-жовтень	Учні 6 класу
4.	Платан (Безстидниця) (1 дерево)	1. Особливості догляду. 2. Фенологічні спостереження. 3. Дослідження генеративного періоду. 4.Спроба вирощування з насіння.	Червень-жовтень	Учні 5-11 класів
5.	Гінкго (1 дерево)	1. Особливості догляду. 2. Фенологічні спостереження. 3. Дослідження генеративного періоду. 4.Спроба вирощування з насіння. 5. Дослідження лікарських властивостей листків.	Травень-жовтень	Учні 9-11 класів
6.	Вільха (15 дерев)	1. Догляд. 2. Фенологічні спостереження .	Травень-листопад	Учні 8 класу
7.	Акація (15 дерев)	1. Фенологічні спостереження. 2. Дослідження генеративного періоду. 3. Дослідження лікарських властивостей.	Травень-вересень	Учні 7класу
8.	Тополя (2 дерева)	1.Фенологічні спостереження.	Травень-серпень	Учні 10 класу
9.	Горобина (6 дерев)	1. Особливості догляду. 2. Фенологічні спостереження. 3. Дослідження генеративного періоду. 4.Спроба вирощування з насіння. 5. Дослідження лікарських властивостей плодів.	Травень-листопад	Учні 11 класу
10.	Верба біла (3 дерева)	1.Вплив обрізання молодих пагонів на формування крони дерева	Червень-вересень	Учні 7 класу
11.	Туя (2 дерева)	1. Догляд. 2. Фенологічні спостереження .	Липень-жовтень	Учні 8 класу
12.	Магнолія (1 дерево)	1. Догляд. 2. Фенологічні спостереження .	Квітень- липень	Учні 9 класу
13.	Ялина (7 дерев)	1. Порівняння шишок та хвої сосни та ялини. 2. Розмноження насінням і відводками.	Вересень-грудень	Учні 7 класу

Щоденник роботи в дендрологічному відділку

№ п/п	Проведена робота	Термін	Хто виконав
1.	Догляд за деревами, побілка, чистка.	Квітень-травень	Учні 5-11 класів
2.	Висадка саджанців і насіння.	Квітень-травень	Учні 7-11 класів
3.	Фенологічні спостереження.	Постійно	Учні 5-11 класів
4.	Порівняння життєдіяльності хвойних і листяних дерев.	Серпень-грудень	Учні 9-11 класів
5.	Догляд за деревами восени, прибирання опалого листя, обкопування дерев.	Жовтень-листопад	Учні 5-11 класів
6.	Вивчення лікарських властивостей дерев.	Квітень-жовтень	Учні 5-11 класів
7.	Збір насіння.	Серпень-листопад	Учні 5-11 класів

Перспективний план на майбутнє, щодо роботи

в дендрологічному відділку

1. В залежності від віку учнів можна рекомендувати таку тематику дослідної роботи в дендрарії: "Визначити за морфологічними ознаками види дерев та кущів", "Встановити послідовність настання початкових фаз розвитку різних видів дерев", "Визначити вплив погодних умов на сезонний розвиток рослин", "Встановити особливості сезонного розвитку дерев в залежності від їх географічного походження", "Встановити послідовність і тривалість квітування дерев", "Скласти календар квітування декоративних кущів", "Визначити послідовність дозрівання плодів і насіння та скласти календар їх збору", "Визначити якість насіння, їх лабораторну та ґрунтову схожість".

2. Догляд за рослинами, проведення фенологічних спостережень, збір сировини, насіння для подальшого розведення - все це складає зміст літніх завдань. Необхідно при їх розподілі чітко сформулювати мету, ознайомити учнів з методикою спостережень, нагадати про необхідність ведення щоденника. В ньому повинні бути відображені морфологічний опис рослини, за якою проводиться спостереження (в умовах природного росту і штучному розведенні), аналіз проведених спостережень, висновки. На основі вивчення додаткової літератури учні заносять до щоденника відомості про використання рослин людиною, готують - реферативні повідомлення про ці рослини. До виконання літніх завдань можна залучити і учнів старших класів, а тоді при вивченні відповідних розділів шкільного курсу біології результати кращих спостережень можуть бути використані в органічному зв’язку зі змістом тієї чи іншої теми.

В школі здавна існує традиція – залишити на згадку про себе квіти чи дерево.

Дбаємо ж не лише про себе, а й про нащадків.

ВИСНОВКИ

Ліс – це одне з найкращих і найцінніших багатств, якими наділила нас матінка-природа. І, мабуть, немає жодної людини, яка б не милувалась красою та величчю лісових просторів. Для того, щоб ліси були високопродуктивними та стійкими до кліматичних умов, велику увагу потрібно приділяти догляду та вирощуванню саджанців.

Завдяки своєму захопленню лісом, я:

• по-перше - вже кілька років поспіль намагаюся вирощувати власний посадковий матеріал;

• по-друге - впроваджую в практику методику ущільнених шкілок і «сухого поливу» для кращого вирощування і догляду за саджанцями;

• по-третє - результати моєї роботи мене тішать і приємно вражають, бо молоді саджанці дуба, які ми висадили, не тільки приймилися , а й збільшились зростом протягом 5років;

• спільними дослідженнями ми виявили, що середнє значення площі основи у 2016 р. становить 87 мм., а у 2017 р. – 129 мм.

Я вважаю, що професію лісівника можна «носити» з гордо піднятою головою, бо вклад лісників у життя держави і не тільки держави, а й наше з вами - є неоціненним. Я думаю, що таких людей каїна потребує більше. Адже, стан справ в якому сьогодні знаходиться лісовий комплекс можна назвати дійсно критичним. Основними напрямками розв'язання проблем розвитку лісового комплексу (лісогосподарського і лісопромислового виробництв) є:

• вдосконалення форм управління цим комплексом;

• комплексне використання наявних деревних ресурсів (власних і завізних);

• інтенсифікація відтворення лісів і користування лісом.

З огляду на стан навколишнього середовища, лісового фонду і користування ним, на необхідність комплексної переробки лісосировинних ресурсів, вітчизняний і зарубіжний досвід, та особливості економіки лісового комплексу в умовах становлення ринкової моделі господарювання в Україні доцільно організувати чіткий поділ функцій між структурними формуваннями: Міністерством лісів України, Міністерством промисловості України, Міністерством охорони навколишнього середовища України. З усього сказаного зроблю висновок:

• ліс потрібно охороняти і берегти як зіницю ока, бо він є зеленими легенями нашої планети;

• не боятися робити перший крок – свій перший вклад у розвиток лісництва, навіть, якщо він буде мінімальним;

• йти по життю з девізом:

Ліс не рубай, а вчасно захисти,

Дай дереву ще вище підрости.

Ліс виросте і захистить тебе —

Повітря дасть і небо голубе!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сенякевич І. Економіка галузей лісового комплексу // Київ. Знання. 1992.

2. Маценко Г. Все про ліс. Які вони дерева України. // Магістраль. - 1997. - №42 - 43.,

3. Спец.випуск Рущак М. Ліси України: управління, експлуатація, відтворення. // Економіка України. 1995р. №6.

4. Медведев Ю. Дяченко Я. Проблеми розвитку лісопрмислового комплексу: приорітети, структура, ефективність. // Економіка України 1999. №1

5. Голуб О. Реструктуризувати лісовий фонд україни. // Економіка України 1998. №11.

6. Бобко А. За деревиною лісу не бачать. // Віче 1999. - № 2

7. Я. Дяченко. “Організація управління лісовим комплексом” // Економіка України 1996 № 7

8. О. Голуб. “Про ліс та його вартість”. // Віче 1997. - № 9 Статистичний щорічник України. 1996 рік.

9. Міністерство статистики України. Генсірук І. Історія лісництва в Україні // Львів. Світ. 1990

10. Навчальний атлас України.//Київ, НВП “Картографія”, 1997. Багнюк B.M., Дідух Я.П. Екологічні проблеми Закарпаття. // Наукові записки. Біологія та скологія. – 2002 – Т. 20. – С. 61-67.

11. Лісовий кодекс України. – Київ, 21 січня 1994 року. N 3852-XII

12. Ніколайчук В.І. Екологічний стан Закарпаття. Проблеми і перспективи. – Ужгород, 2004. – 248 с.

13. Праліси в центрі Європи: Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника. / Редактори: У.-Б. Брендлі, Я. Довганич. – Бірменсдорф: Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу і ландшафтів (WSL); Рахів, Карпатський біосферний заповідник., 2003. – 192 с.

14. Brändli U.-B., Dovhanych Y., Commarmot B.VirginforestofUgolka. Nature Guide to the Largest Virgin Beech Forest of Europe. A UNESCO World Heritage Site. WSL, Birmensdorf and CBR, Rakhiv, 2008. Printed in Ukraine “Colorove Nebo”, Lviv. – 21 p.