10 клас
Тема програми: «Населення світу».
Тема уроку:«Кількість населення. Відтворення населення».
Вчитель: Ткачук Марія Миколаївна
Мета уроку :
Навчальна: сформувати в учнів систему знань про кількість, склад та закономірності розміщення населення планети; актуалізувати поняття «природний рух», «природний приріст»; з'ясувати соціально-економічні причини, що впливають на народжуваність та смертність; навчити характеризувати типи відтворення населення та напрями демографічної політики.
Розвиваюча:розвивати уміння працювати з картографічними, статистичними матеріалами, створювати та аналізувати графіки зміни кількості населення в часі.Розвивати уміння аналізувати статистичні дані; розвивати інтерес до предмета.
Виховна: підвищити рівень інформаційної культури; розширювати світогляд учнів.
Тип уроку :вивчення нового матеріалу.
Методи та прийоми, вживані на уроці :
Традиційні методи.
Методи словесні :
Індивідуальний
Словесний(бесіда)
Словниковий (робота з програмними поняттями)
Самостійна робота
Методи наочні :
Робота з підручником, схемами, таблицями, наочними посібниками, атласами.
Практичні методи:
робота з картками-завданнями, робота з мапою.
Проблемно-пошуковий, самостійна робота учнів, пізнавальний метод.
Інтерактивні методи.
Використання мультимедійних технологій(робота з інтерактивною дошкою, демонстрація відеоролика)
Метод «Шкала думок»
Обладнання: мультимедійний проектор, екран, презентація, відеоролик, міні - конспекти учнів, політична карта світу, фізична карта світу, атласи, карта населення світу, таблиці, графіки, карти, картки-завдання.
Основні поняття: демографія, природний рух населення, густота населення, відтворення населення, демографічна криза, депопуляція, демографічний вибух, демографічна політика.
Хід уроку
Організаційний момент
Добридень!
Актуалізація опорних знань і мотивація учбової діяльності
Географія населення, одна з основних складових соціально-економічної географії, набула сьогодні надзвичайної актуальності. Людина є найвищою цінністю на Землі, її трудовим та інтелектуальним потенціалом, основою розвитку, носієм духовної культури. Людина — головна продуктивна сила суспільства, завдяки їй створюються всі матеріальні і духовні блага. Водночас вона є не тільки виробником, але й головним споживачем цих благ. У 9 класі ви вивчали географію населення України, тому розумієте, наскільки важливо знати, які процеси відбуваються в суспільстві, як і чому змінюється кількість населення, де воно розміщується, до яких релігійних конфесій належить тощо. Тепер ви дізнаєтесь про головні особливості народонаселення.
Пригадайте, які причини впливають на зміни кількості населення в країні.
Що означають поняття «густота населення», «відтворення населення»?
Чи може держава за допомогою певних заходів змінити динаміку відтворення населення в країні? Як розвиток економіки впливає на густоту населення?
Вивчення нового матеріалу.
1. Кількість населення на Землі
Демографія — наука про закономірності відтворення населення; вивчає процеси народжуваності, смертності, шлюбності, освіченості, міграції, зайнятості, віковий та статевий склад населення та ін.
За допомогою інтерактивної дошки учень малює графік «Зростання чисельності населення», уточнює, яка динаміка чисельності населення, особливо увагу приділяє XX століттю.
Відеоролик 1
Питання до аудиторії
Чому саме в XX столітті спостерігається різке збільшення населення?
Які країни мають найбільшу кількість чисельності населення? (учні показують на мапі за допомогою інтерактивної дошки).
Відеоролик 2
2. Природний рух населення.
Населення світу росте за рахунок відтворення. Відтворення, або природний рух населення — це сукупність процесів народжуваності і смертності, які визначають масштаби природного приросту.
Перший тип відтворення — низька народжуваність, смертність. Характерний для більшості країн Європи, Північної Америки. (за допомогою інтерактивної дошки показує регіони для яких характерний перший тип відтворення)
Питання до аудиторії
Як ви думаєте, чому в цих країнах низька народжуваність?
(пізнішлюби, не зареєстровані шлюби, велика кількість розлучень - в Росії 80%, Швеція 65%, США 50%. Сім'ї з початку влаштовують своє благополуччя: кар'єра, будинок, машини; тільки після діти)
Питання до аудиторії
Як ви думаєте, чому в цих країнах низька смертність?
(державна політика створена так, що пенсіонери забезпечені матеріально, морально і т. п.)
Для другого типу характерне зменшення смертності,(в першу чергу дитячою, за рахунок використання досягнень медицини) при збереженні одночасно високої народжуваності. Це переважно країни Центральної і Східної Африки, Південної і Південно-Східної Азії.(показують на інтерактивній дошці регіони для яких характерно другий тип відтворення)
Питання до аудиторії
Як ви думаєте, чому в цих країнах висока народжуваність?
Це країни які розвиваються і належать до категорії найбідніших в цих країнах характерні ранні браки(з 12 років дівчата, з 14 років хлопчики), багатоженство, великі сім'ї, релігійні погляди, заборона абортів, переважно сільське населення.
Питання до аудиторії
Як ви думаєте, чому в цих країнах висока смертність?Низький рівень життя, низька якість медицини, вченості і т. п.
Питання до аудиторії
Вкажіть типи відтворення країн виділених на мапі?
3. Демографічна політика
Питання до аудиторії
Завдяки чому можна регулювати процес народжуваності? Наведіть приклади.
Демографічна політика - це система адміністративних, економічних, пропагандистських і інших заходів, за допомогою яких держава впливає на природний рух населення(передусім на народжуваність) у бажаному для себе напрямі :
Демографічна політика в країнах першого типу відтворення спрямована на збільшення темпів народжуваності. Прикладами країн, що проводять активну демографічну політику, можуть служити Франція або Японія, які розробили такі стимулюючі економічні заходи, як: а) одноразові позики молодожонам; б) посібники при народженні кожної дитини; в) щомісячні посібники для дітей г) оплачувані відпустки та ін. | Демографічна політика в країнах другого типу відтворення спрямована на скорочення народжуваності. Приклад 1. У Індії: а) прийнята національна програма планування сім'ї; б) підвищений вік тих, хто одружується : чоловіки - 21 рік, жінки - 18 років; в) робиться масова добровільна стерилізація населення; г) політичний девіз: «Нас двоє - нам двох». Приклад 2. У Китаї: а) створений комітет з планування дітородіння; б) встановлений пізній вік для тих, хто одружується: чоловіки - 22 роки, жінки - 20 років; в) за одну дитину в сім'ї держава доплачує щомісячно; г) політичний девіз: «Одна сім'я - одна дитина» |
4. Статево-віковий склад населення
У 2015 р. середня тривалість життя складала 63,9 року для чоловіків та 68,1 року у жінок. У розвинених країнах ці показники становлять 71,9 року та 79,3 року відповідно. У світі на 100 жінок припадає приблизно 102 чоловіки. Співвідношення чоловіків і жінок у різних країнах різне.
Завдання.Проаналізуйте статево-вікові піраміди країн із різними типами відтворення населення. Визначте відмінності та поясніть їх причини.
5. Розміщення населення
Населення світу розміщується дуже нерівномірно. Середня густота населення в 2009 р. склала приблизно 48 осіб/км2.
Завдання.Проаналізуйте карти атласа та визначте регіони із найвищою та найнижчою густотою населення.
Народонаселення (населення) – природно-історично постала й неперервно самовідновлювана в процесі відтворення безпосереднього життя сукупність людей, головний компонент людського суспільства.
Населення будь-якої території чи країни, вступаючи у взаємодію з навколишнім середовищем, виступає з одного боку силою, яка створює матеріальні блага, а з іншого – яка їх споживає. Тому для соціально-економічної науки дуже важливим є обізнаність з основними показниками, що характеризують чисельність населення, його географію, структуру, динаміку змін. Народонаселення вивчає цілий ряд наук – географія населення, етногеографія, демографія.
За статистичними даними сьогодні на території Земної кулі проживає понад 6,8 млрд осіб. Найбільшими за кількістю населення країнами світу є Китай (1,3 млрд осіб), Індія (1,1 млрд), США (307 млн), Індонезія (240 млн), Бразилія (198 млн).
Динаміка зміни кількості населення світу була різної упродовж історії людства. З часів появи людини на планеті Земля упродовж багатьох тисячоліть приріст населення був незначним, потім почав зростати, а нині знову знижується.
Перший «демографічний вибух» припадає на ХVІІ-ХІХ ст., коли чисельність населення світу завдяки промисловій революції досягає у 1830 р. 1 млрд осіб. В наступні роки темпи зростання чисельності населення збільшуються, що зумовлюється збільшенням народжуваності та зниженням смертності в промислово розвинутих країнах Європи та Північної Америки. Вже через 100 років чисельність населення Землі подвоїлась і склала 2 млрд осіб, через 30 років (до 60-х років ХХ ст.) – потроїлась (3 млрд осіб), а в 1975 р. – зросла до 4 млрд осіб. На початку ХХІ ст. численність населення була понад 6 млрд осіб.
Найбільші темпи приросту населення світу за всю історію людства припадають на 60-ті роки ХХ ст. – другий «демографічний вибух». Завдяки традиційній високій народжуваності та зменшенню смертності у зв’язку з розвитком медицини та якості життя у країнах Латинської Америки та Азії, що розвиваються, середньорічний приріст населення перевищив 3 %.
На початку ХХІ ст. середньосвітові темпи приросту населення становили 1,4 ‰, серед цього в Африці — 2,6 ‰, в Азії й Латинській Америці — 1,5?2 ‰, у Європі — 0,3 ‰.
За прогнозами ООН до 2025 р. кількість населення світу досягне 8,3 млрд осіб і до кінця ХХІ ст. стабілізується на позначці 10?12 млрд.
Природний рух населення. Чисельність населення змінюється під впливом природного руху (відтворення) – сукупності процесів народжуваності та смертності. Природний рух обумовлює постійний процес зміни поколінь і відновлення населення. Для того, щоб можна було порівнювати темпи такого відтворення в країнах світу, що відрізняються за чисельністю населення, розраховують середній показник народжуваності та смертності на 1000 осіб за рік (проміле - %0). Різницю між показниками народжуваності й смертності називають природним приростом. Коефіцієнт природного приросту може мати позитивне, негативне або нульове значення, що свідчить про збільшення, зменшення або незмінність кількості населення.
Природний приріст населення Різні етапи розвитку людства характеризувались певними історичними особливостями відтворення населення. Природний рух населення залежить від соціально-економічних чинників, особливо типу економічної моделі суспільства. Теорія, що пояснює взаємозалежність між етапами розвитку світової економіки (привласнювальне, аграрне, індустріальне, постіндустріальне господарство) та демографічними процесами (народжуваність, смертність, природній приріст), отримала назву теорія демографічного переходу.
Етап панування привласнювального господарства характеризується народжуваністю на рівні біологічного максимуму, проте невисокий рівень розвитку медицини, проблеми із забезпеченням продовольством, війни сприяли також високій смертності. Тому ці показники були врівноважені, а часом смертність навіть переважала. Такий тип відтворення населення називається традиційним.
Аграрне суспільство, для якого характерна багаточисельна сім’я, що є головним виробником благ, у поєднанні з досягненнями медицини сприяє збільшенню народжуваності та значним зростанням чисельності населення – демографічного вибуху. Таке відтворення населення називається розширеним.
В епоху індустріалізації сім’я втрачає роль основної економічної ланки: її багаточисельність не визначає господарських успіхів. Економічного значення набувають індивідуальні особистісні риси людини – освіта, підприємливість, творчість. Зростання чисельності населення сповільнюється, низька народжуваність компенсується низькою смертністю. Такий тип відтворення називається простим.
Суспільство в епоху постіндустріального господарства характеризується зростанням добробуту, підвищенням культури, розвитком охорони здоров’я, що сприяє зниженню смертності та збільшенню очікуваної тривалості життя. Такі процеси призводять до старіння населення. Залученість жінок до суспільного виробництва та зростання витрат на освіту й розвиток дитини сприяють зменшенню народжуваності. Природній приріст зменшується, в деяких країнах смертність перевищує народжуваність, спостерігається депопуляція – природне зменшення населення. Такий тип відтворення називається звуженим.
В сучасному світі рівень соціально-економічного розвитку країн є неоднаковим, вони знаходяться на різних стадіях демографічного переходу та їх демографічні показники несхожі.
Відповідно на сьогодні склалось два типи відтворення населення (процеси зміни поколінь).
Для першого типу відтворення (за теорією демографічного переходу йому відповідають простий та звужений тип відтворення) характерні низькі показники народжуваності та смертності, значна тривалість життя, у кожній сім’ї зазвичай одна-дві дитини. Він характерний для розвинутих країн.
Другий тип відтворення характерний для країн, що розвиваються. Типовими для нього є високі показники народжуваності (25-40 ‰), смертності (7-14 ‰), невелика тривалість життя (за теорією демографічного переходу йому відповідає розширений тип відтворення).
Для впливу на процеси відтворення держава може проводити демографічну політику — систему адміністративних, економічних, пропагандистських заходів, спрямованих на зміну народжуваності в бажаному напрямі.
Більшість країн другого типу відтворення здійснюють політику стримування народжуваності та зменшення дитячої (до 5 років) смертності. В багатьох країнах законодавчо збільшують вік вступу до шлюбу, пропагують переваги малодітної сім’ї. Таким сім ям держава надає цілий ряд пільг.
Найбільших успіхів в такій політиці досягли Китай та Індія. У Китаї демографічна політика має девіз: «Одна сім’я — одна дитина», «Китайці — народ без братів і сестер». У країні створений Державний комітет з планування дітонародження, установлені високі вікові межі для вступу в шлюб. Так, для жінок межа 22 роки, для чоловіків — 24. Однодітні сім’ї користуються цілим рядом пільг: надбавки до заробітньої плати, безоплатне медичне обслуговування, доступ до отримання освіти. В Індії діє гасло: «Нас двоє — нам двох».
Проте не всі країни, що розвиваються, проводять демографічну політику. Мусульманські країни не втручаються в процеси природного відтворення населення, керуючись релігійною мораллю, а країни Африки — через нестачу матеріальних засобів.
Зовсім інші проблеми в розвинутих країнах. Народжуваність у них здебільшого невисока, а відповідно кількість населення зростає повільно. Виникає проблема дефіциту трудових ресурсів. У зв’язку з цим країни здійснюють політику, спрямовану на зростання народжуваності: одноразові виплати молодятам, державна допомога при народженні дитини, щомісячні виплати на дітей, пільги, кредити для багатодітних сімей тощо.
В цілому світова громадськість шукає шляхи регулювання чисельності населення на планеті з метою недопущення загострення політичної, демографічної, соціально-економічної ситуації на планеті.
Узагальнення, систематизація і контроль знань, умінь і навичок учнів.
Які причини (економічні, соціальні, релігійні) впливають в названих регіонах на темпи приросту населення?
Чи існує, на вашу думку, пряма залежність між густотою населення, природними умовами та рівнем економічного розвитку певної території? Доведіть це на конкретних прикладах.
У чому полягають причини розбіжностей у статевому складі різних країн і регіонів світу?
Домашнє завдання.
Позначити на контурній карті: а) десятку країн із найбільшою чисельністю населення у світі; б) регіони із найвищою густотою населення.
Пестушко В.Ю. Географія: Підруч. Для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К.: Генезу, 2010. - § 7.
Підсумок уроку. Оцінювання. (викладач оцінює роботу учнів на уроці).