Загальна географія. 6 клас.
Тема. Абсолютна і відносна висота точок місцевості. Зображення на плані нерівностей поверхні на плані та карті.
Мета. Узагальнити і систематизувати знання учнів про план місцевості, ознайомити з поняттями абсолютна та відносна висота, вчити визначати за планом абсолютну та знаходити відносну висоти; розвивати спостережливість, вміння самостійно працювати з підручником; виховувати почуття взаємодопомоги.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручники, атласи, картки із завданнями, сигнальні картки, малюнки топографічних знаків, модель горба, нівелір,проектор, презентація.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Для того, щоб вміти читати план місцевості, карту необхідно знати їхню легенду або умовні знаки. Наскільки ви добре вивчили топографічні знаки покаже гра «Шифрувальник».
Гра «Шифрувальник»
Клас об’єднаний у три групи. Кожна з них отримує уривок відомого літературного твору. Дітям необхідно замінити умовний знак його назвою. На виконання завдання дається 3 хвилини.
Група 1
« Місячне сяйво лягло на 
(стежку). Жердяй зупинився і обернувся до Мишка. Його обличчя здавалось мертвотно-блідим.
- Зараз буде 
(болото), а там Голигінська гатка, - тремтячим голосом прошепотів Жердяй. Підете краєм 
(лісу). Як дійдете до чотирьох дубів, візьміть ліворуч, там 
(просіка). А як 
(просіку) перейдете, там побачите 
(болото). А я тут посиджу.»
Група 2
« Звивиста 
(річка) крутилась в глибокій, вузькій долині. Високий правий берег був дуже підмитий. На низькому лівому березі тягнулись вузькі смужки заливних
(лук) і торфових 
(боліт). В деякий місцях вода швидко крутилась – на дні били 
(джерела) . Хлопці минули 
(село), 
(поромну переправу), а човняра все не було.»
Група 3
« Вони йшли, як і раніше, мовчки, ховаючись у затінку дерев. Нарешті вийшли до 
(просіки). Якби не Жердяй, Михайло ніколи не здогадався б, що це 
(просіка), тому що вона заросла молодим
(чагарником). Вони пройшли ще версту. 
(ліс) змінився 
(рідколіссям). Відчувалися гнилі запахи 
(болота). Зупинившись, вони почали уважно вглядатися в землю. Перед ними була глибока 
(яма).»
Ці уривки взяті з пригодницької повісті відомого письменника Анатолія Рибакова «Бронзовий птах». Цей твір про трьох друзів - Мишка, Славку та Генку. Вони вирушають до наметового табору, що розташований в колишньому маєтку графа Карагаєва. Випадково хлопці дізнаються про клад, який старий граф заховав десь недалеко. Тож раджу прочитати цей твір тим, хто любить пригодницьку літературу.
Щоб превірити свої знання інших топографічних знаків пропоную вам топографічний диктант.
Топографічний диктант.
Кожен учень має дві сигнальні картки – червону та зелену. Вчитель показує намальовані учнями топографічні знаки. Якщо учень знає назву запропонованого знаку, то піднімає зелену картку, якщо ні – червону. За можливості можна використовувати програму PowerPoint. Спочатку на екрані з’являється умовний знак, а потім відповідь.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Прийом «Дивуй!»
Вивчаючи історію розвитку картографії, методи складання карт, умовні знаки, ви не неодноразово мали можливість переконатися в тому, що карта дійсно є великим витвором людського розуму. За допомогою карти можна побачити відразу обидві половинки земної кулі, точно прокласти маршрут руху, дізнатися про положення різноманітних географічних об’єктів — річок, озер, міст та ін. Але, виявляється, крім усіх перелічених переваг, у географічної карти є ще одна досить цікава ознака: цілком пласка на перший погляд географічна карта містить у собі просторову інформацію! Тобто за допомогою карти можна, наприклад, з’ясувати висоти гір або глибини морів. Сьогодні ми спробуємо розкрити ще одну таємницю географічної карти.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
«Мозкова атака»
Для чого потрібно знати висоту точок земної поверхні?
Орієнтовні відповіді дітей: для будівництва, проектування будинків, мостів, прокладання залізниць та доріг, у сільському господарстві, військовій справі тощо.
З давніх часів людей цікавили не тільки форми земної поверхні, а й їхня висота. Тому вони шукали способи визначення висоти місцевості та всебічного вивчення форм поверхні Землі, на яких зводили своє житло, господарські будівлі.
Так виникла ціла наука, що вивчає форму та розміри Землі, методи вимірювання відстаней, кутів і висот на її поверхні – геодезія (з грецької перекладається як «ділити землю» ).
Робота з підручником.
Існує два поняття висоти – відносна та абсолютна висота. В підручнику на сторінці 41 прочитайте другий і третій абзац, з’ясуйте, що таке «абсолютна висота» (Відповіді дітей)
Прийом «Дослідження»
Вчитель пропонує учням класу встати. За «рівень моря» умовно приймається підлога в класі. Учні називають, хто з них має найбільшу абсолютну висоту, а хто найменшу.
Робота з малюнком.
Визначити абсолютну висоту точок А, Б, В.
Розповідь вчителя.
На картах та планах позначається абсолютна висота точок. Крім абсолютної висоти місцевості велике практичне значення має відносна висота. Це різниця абсолютних висот, перевищення однієї точки над іншою. Звернемося до малюнку. Щоб визначити відносну висоту точки Б над точкою А потрібно знайти різницю абсолютних висот точок, тобто 4300 – 900. Відносна висота точки Б дорівнює 3400 метрів.
Визначте відносну висоту точки Б над точкою В.(2200м)
Прийом «Дослідження»
Найвищий і найнижчий учень називають свій зріст. Учні визначають відносну висоту вищого учня над нижчим.
Визначити відносну висоту між точками можна за допомогою приладу, який називається нівелір. (демонстрація шкільного нівеліра)
Про те, як здійснюється процес нівелювання розкажуть нам учні, які мали можливість визначати висоту нашої шкільної гірки.
Розповідь учнів.
При вимірюванні висоти ділянки місцевості за допомогою нівеліра необхідно:
Встановити його у початковій точці, яку ми приймаємо за 0 метрів.
Визначити точку з відносною висотою 1 метр, для чого проводимо уявну горизонтальну лінію від верхньої частини нівеліра до схилу і забиваємо в цьому місці кілочок.
Переносимо нівелір у цю точку й визначаємо наступну. І так до останньої точки, висоту якої потрібно визначити.
Складаємо показники всіх вимірювань. Одержуємо відносну висоту точки.
Розв’язування задач.
Вміння визначати відносну висоту місцевості потрібне людині не тільки в її господарській діяльності, а й для збереження здоров’я. В медичній літературі є таке поняття як «гірська хвороба». Будь-яка людина, яка потрапляє на висоту вище 1000 метрів від того місця де вона мешкала, ризикує зіткнутися з проблемами. При наборі висоти щільність повітря зменшується і організм перестає отримувати наобхідну йому кількість кисню. Тож давайте спробуємо визначити, чи загрожує нам ця хвороба, якщо ми вирішимо підкорити найвищу точку України – Говерлу, висота якої становить 2061 метр. Висота Білої Церкви – 161 метр. Визначити відносну висоту. (1900 метрів).
Розв’язок:
h1 = 2061 м;
h2 = 161 м;
hвідн.= h1 - h2=2061м – 161м=1900м
Робота в групах.
Кожна група отримує задачу. На розв’язок 3 хвилини.
Визначте, на скільки метрів від Дніпра підноситься місто Київ, якщо абсолютна висота Києва становить 180 метрів, а поверхня Дніпра в межах міста лежить на висоті 89 метрів над рівнем Балтійського моря.(91 метр)
Визначте відносну висоту між горою Говерла, що в Українських Карпатах, та горою Роман-Кош, що в Кримських горах.(Використайте фізичну карту України) (516 метрів)
Абсолютна висота горба становить 60 метрів. Від підніжжя і до висоти 25 метрів горб вкритий трав’яною рослинністю. Визначте, яка відносна висота горба від краю трав’янистого покриву до вершини. (35 метрів)
Розповідь вчителя з демонстрацією моделі горба.
Тепер ви знаєте, як визначати висоту точок земної поверхні. Але цих точок дуже багато, і нанести їх усі на план або карту неможливо. Для вирішення цього завдання картографи почали використовувати горизонталі.
Знайдіть у підручнику на сторінці 41 визначення поняття «горизонталі» і випишіть його у зошити.
Для того щоб на плані або карті зобразити горизонталями височину чи западину, необхідно провести нівелювання чотирьох схилів. Після цього точки проектуються на папір і з’єднуються лінією. Так отримуємо горизонталь.
Про різновид рельєфу можна говорити за бергштрихами – короткими рисками, що вказують на напрямок зниження схилу. Так, при зображенні горба вони спрямованні назовні, а западини – всередину форми рельєфу. За горизонталями можна визначити і крутість схилу. Якщо горизонталі підходять близько одна до одної, це означає що схил крутий, чим далі віддалені – тим схил пологіший.
Робота з атласом.
Розгляньте план місцевості. Знайдіть на ньому горизонталі.
Через яку кількість метрів вони проведені?(через 2,5 метри)
Як визначити за горизонталями форму рельєфу?
На якій висоті стоїть вітряк?(151,8м)Поодиноке дерево? (148,1)
Яку висоту вказують ці позначки? (абсолютну)
Визначте відносну висоту вітряка щодо дерева?(3,7м)
V. Закріплення нових знань і вмінь.
1. Гра «Гостре око»
Перед вами таблиця із зображенням профілів різних пагорбів. У нижній частині за допомогою горизонталей показано їх зображення на площині. Спробуйте знайти профіль кожного пагорба, що відповідає горизонталям на площині. Свою відповідь обґрунтуйте.
Задача.
На малюнку зображено елемент рельєфу плану місцевості. Розгляньте його і дайте відповіді на запитання:
а) яку форму рельєфу зображено на малюнку? (улоговина)
б) який схил зображеної форми рельєфу крутіший? (західний)
в) через скільки метрів проведені горизонталі? ( 10м)
г) визначте відносну висоту точки А щодо річки Білої? (45,1 м )
Знання відповідей учні сигналізують сигнальними картками.
Прийом «Проблемне питання»
На плані нерівності поверхонь зображуються за допомогою горизонталей.
А в який спосіб нерівності поверхонь зображуються на фізичних картах? ( шкала висот та глибин)
Робота з атласом.
За допомогою шкали глибин і висот визначте: яке місто України Київ чи Львів лежить на більшій висоті?
VІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання.
Думаю, що після сьогоднішнього уроку ви зможете легко орієнтуватися за планом місцевості та топографічною картою, визначати відносну та абсолютну висоту точок. Старі люди кажуть, щоб щось запам’ятати потрібно це повторити сім разів. Тому для кращого запам’ятовування , домашнім завданням буде кросворд. Якщо ви правильно впишете слова, то дізнаєтесь прізвище видатного вченого, який наштовхнув картографів на думку зображувати рельєф за допомогою горизонталей. Опрацювати праграфи 16, 17.
Кросворд
1. Короткі риски, що вказують на напрямок зниження схилу.
2. Назва гори, що має найбільшу абсолютну висоту.
3. Назва моря, що має найбільшу від’ємну абсолютну висоту.
4. Назва моря, рівень якого прийнято вважати початком відліку висот на Землі.
5. Висота, що показує перевищення однієї точки над іншою.
6. Прилад для визначення відносної висоти місцевості.
7. Лінії, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою.
8. Абсолютна висота точок, розташованих вище рівня моря.
9.Рейка з діленнями на водомірному посту для спостережень за рівнем води в морях, річці, озері.
Відповідь (Гумбольдт)
Література:
1.Загальна географія: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова. – К.: Генеза, 2006. – 240с.: іл.
2. Стадник О.Г. Загальна географія. 6 клас: Готуємось до уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 176с.
3. Клименко В.Г. З сторінками шкільного підручника географії. Хрестоматія. 6 клас. Х.: Вид. Група «Основа», 2005. – 192с.
4.Голишкін В.О. Інтелектуальні ігри на уроках географії. 6 клас. Х.: Вид. Група «Основа», 2006. – 128 с.
5. Совенко В.В. Розв’язування географічних задач: Навчально-методичний посібник. – Біла Церква: КОІПОПК, 2008. – 116 с.
6. Загальна географія. 6 клас: Посібник для вчителя/ О.О. Байназарова, А.М. Байназаров, І.В. Гринь, А.А. Гринь. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 272 с.
Дидактичний матеріал до уроку
1.Короткі риски, що вказують на напрямок зниження схилу.
2.Назва гори, що має найбільщу абсолютну висоту.
3. Назва моря, що має найбільщу від'ємну абсолютну висоту.
4. Назва моря, рівень якого прийнято вважати початком відліку висот на Землі.
5. Висота, що показує перевищення однієї точки над іншою.
6. Прилад для визначення відносної висоти місцевості.
7. Лінії, що з'єднують точки з однаковою абсолютною висотою.
8. . Абсолютна висота точок, розташованих вище рівня моря.
9. Рейка з діленнями на водомірному посту для спостережень за рівнем води в морях
Група 1
« Місячне сяйво лягло на 
___________. Жердяй зупинився і обернувся до Мишка. Його обличчя здавалось мертвотно-блідим.
- Зараз буде 
___________, а там Голигінська гатка, - тремтячим голосом прошепотів Жердяй. Підете краєм 
__________. Як дійдете до чотирьох дубів, візьміть ліворуч, там 
___________. А як 
_____________ перейдете, там побачите 
___________. А я тут посиджу.»
Група 2
« Звивиста 
__________ крутилась в глибокій, вузькій долині. Високий правий берег був дуже підмитий. На низькому лівому березі тягнулись вузькі смужки заливних
_________ і торфових 
________. В деякий місцях вода швидко крутилась – на дні били 
_________ . Хлопці минули 
___________, 
________________, а човняра все не було.»
Група 3
« Вони йшли, як і раніше, мовчки, ховаючись у затінку дерев. Нарешті вийшли до 
____________. Якби не Жердяй, Михайло ніколи не здогадався б, що це 
___________, тому що вона заросла молодим
____________. Вони пройшли ще версту. 
_______ змінився 
_____________. Відчувалися гнилі запахи 
___________. Зупинившись, вони почали уважно вглядатися в землю. Перед ними була глибока 
__________.»
___________________________________________________
Група 1
Визначте, на скільки метрів від Дніпра підноситься місто Київ, якщо абсолютна висота Києва становить 180 метрів, а поверхня Дніпра в межах міста лежить на висоті 89 метрів над рівнем Балтійського моря.
_____________________________________________________
Група 2
Визначте відносну висоту між горою Говерла, що в Українських Карпатах, та горою Роман-Кош, що в Кримських горах.(Використайте фізичну карту України)
Група 3
Абсолютна висота горба становить 60 метрів. Від підніжжя і до висоти 25 метрів горб вкритий трав’яною рослинністю. Визначте, яка відносна висота горба від краю трав’янистого покриву до вершини.