ВІДДІЛ ОСВІТИ ВАРВИНСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Правове виховання дошкільників

(МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ)

2014

смт Варва

Вступ

Проблема прав дітей — одна з найактуальніших проблем нашого суспільства, але рівень правової культури та знань дітей про свої права й обов'язки доволі низький.

Важливість розв'язання проблеми прав дітей зумовлена тим, що реалізація прав дитини є чи не найосновнішою умовою фізичного та психічного благополуччя дитини, її розвитку.

Висування теми прав дитини на передній план політичного, педагогічного й соціального життя зумовлено кількома причинами:

по-перше — рух українського суспільства до відкритого європейського суспільства;

по-друге — сучасне становище дітей в Україні за статистичними даними. Дитинство в нашій країні у кризовому стані усвідомлюється як проблема, що потребує якнайшвидшого розв'язання;

по-третє — зміна у суспільстві ставлення до дітей, культури дитинства, до внутрішнього світу дитини, її інтересів, запитів, побажань.

Правове виховання, порівняно з іншими напрямами виховання, має свою специфіку. Воно визначається передусім соціально-правовим статусом дитини в нашому суспільстві. Діти перебувають у матеріальній залежності від батьків чи опікунів, їхні самостійність і активність у діяльності корегуються дорослими, у них недостатній обсяг правових знань і досвід правових відносин, вони мають засвоювати правові знання, які регулюють їх життя, і ті правові норми, якими їм доведеться керуватися у своєму майбутньому житті.

Успіх правового виховання значною мірою залежить від того, наскільки виховна робота активізує внутрішні можливості самої дитини. Основною метою діяльності педагогічного колективу слід вважати досягнення такого рівня розвитку правової свідомості особистості, коли контроль з боку педагога за її поведінкою замінюється самоконтролем, а вдосконалення морально-правової сфери свідомості стає функцією самої особистості.

Мету правового виховання можна вважати досягнутою, якщо дитина набула здатності самостійно управляти своєю поведінкою.

Народна мудрість стверджує: «Не навчайте дитину так, як навчали вас, бо вона народилася в інший час». Сьогодні навчання і виховання — це доброзичлива, творча взаємодія вихователя і дитини. Це діалог двох рівних партнерів з відсутністю страху, з розкутістю, радістю спілкування. Діалог між дітьми і педагогами — домінуюча форма спілкування (дорослий не озброює, не передає, не повчає, а організовує, стимулює, співпрацює з дитиною).

Спокійні звертання, слова-заохочення позитивно впливають на будь-яку діяльність кожної дитини. Такий підхід до роботи з дошкільнятами — один із кроків до реальної гуманізації і демократизації національної освіти сьогодні. Педагог має визнавати рівність у спілкуванні, визнавати і поважати права дитини на свої думки і погляди, відмовлятися від домінування та насильства, вміти поставити себе на її місце, співпрацювати з нею на засадах партнерства. Це викликає у вихованця позитивне ставлення до вихователя, відкритість до сприйняття людських цінностей — щирості, доброти, справедливості, милосердя.

Інформаційна таблиця

„Права дитини в документах”

№	Назва документу	Дата прийняття
1	Універсальна декларація прав людини	11 грудня 1948 рік
2	Декларація прав дитини	20 листопада 1959 рік
3	Конвенція ООН про права дитини	20 листопада 1989 рік
4	Ратифікація Конвенції ООН про права дитини в Україні	27 вересня 1991 рік
5	Державна програма „Освіта. Україна ХХІ століття”	3 листопада 1993 рік
6	Національна програма „Діти України”	18 січня 1996 рік
7	Обласна програма „Діти України”	29 березня 1996 рік
8	Закон України „Про освіту”	23 березня 1996 рік
9	Конституція України	28 червня 1996 рік
10	Базовий компонент дошкільної освіти	28 жовтня 1998 рік
11	Закон України „Про охорону дитинства”	26 квітня 2001 рік
12	Закон України „Про дошкільну освіту”	11 липня 2001 рік
13	Національна доктрина розвитку освіти в Україні	17 квітня 2002 рік
14	Міжнародний день захисту дітей	1 червня
15	Міжнародний день прав дитини	20 листопада
16	Міжнародний день прав дитини	10 грудня

Декларація прав дитини

1. Ми діти світу. Хто б не були наші батьки, де б ми не жили і в що б ми не вірили, поводьтесь з нами як з рівними. Ми гідні того, щоб отримувати все найкраще з того, що може дати світ.

2. Захищайте нас, щоб ми мали можливість рости гідно й вільно.

3. Нехай у нас буде ім”я і земля, яку ми можемо назвати своєю.

4. Ми не полвинні мерзнути, і в нас має бути дах над головою. Забезпечте нас їжею та місцем для ігор. Якщо захворіємо, то нам необхідний догляд

5. Якщо у нас є проблеми у фізичному чи розумовому розвитку, ви ще більше дбайте про нас і враховуйте наші потреби.

6. Дайте нам змогу жити в сім”ї. Якщо сім”я не може піклуватися про нас, то візьміть нас до себе

7. Добре навчайте нас, щоб ми могли бути щасливими та плідно прожили життя. Проте дайте нам можливість і гратись, щоб ми самі навчались.

8. Нехай у важку годину ми будемо першими, кому ви допоможете. Майбутнє світу залежить від нас

9. Захистіть нас від жорстокості й від тих, хто може з нами погано поводитись

10.Ростіть нас в умовах терпимості, свободи й любові. Вирісши, і ми пропагуватимемо розуміння між народами.

Конвенція ООН про права дитини

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ
1.1. Історичний розвиток прав дитини. Раніше люди й гадки не мали про права дітей. Дитину розглядали як другорядний матеріал, з якого повинна утворитися повноцінна людина. До думок дитини не прислухались, бо вважали їх незрілими та нераціональними. Дорослі мали повну владу над дітьми, а дітям нічого не залишалось, як сприймати все це як належне, бо необізнаність населення про права та обов'язки дітей, необізнаність самих дітей завжди залишалась і залишається актуальною проблемою нашого суспільства.
З плином часу ситуація поступово змінювалась. На початку століття права дитини розглядались, в основному, як міри по захисту від рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми, проституції неповнолітніх, повної влади батьків, економічної експлуатації. У зв'язку з цим Ліга Націй (прообраз ООН) у 1924 році прийняла Женевську декларацію прав дитини. [1]
Після другої Світової Війни, ООН (після створення у 1945 році) прийняла у 1948 році Загальну декларацію прав людини, в якій зазначалося, що діти повинні бути об'єктом особливого нагляду і допомоги. Нарешті у 1959 році ООН прийняла Декларацію прав дитини. Декларація прав дитини 1959 року мала 10 коротких декларативних статей, програмних положень, які призивали батьків, окремих осіб, державні органи, місцеву владу й уряд визнати викладені в ній права свободи й дотримуватися їх. Це були 10 соціальних й правових принципів, які значно вплинули на політику і справи уряду і людей в усьому світі. [2]
Однак декларація (лат.Declaratia - проголошення) - не зобов'язує, не має певної обов'язкової сили, це лише рекомендація. Нові часи, погіршення положення дітей, потребували більш конкретних законів й заходів, міжнародних договорів по захисту і забезпеченню прав дитини.
У 1979-1989 розробляється Конвенція ООН про права дитини. 20 листопада 1989 року Конвенція була прийнята. 26 січня 1990 року, в день відкриття її для підписання, її підписала 61 країна.
Конвенція - документ високого міжнародного рівня, який має велику обов'язкову силу для тих держав, які його ратифікували.
Необхідність охороняти дитину також була передбачена у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року, міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966 р., документах спеціалізованих установ ООН, таких як МОП, ЮНЕСКО, ВОЗ тощо.
Основним правовим принципом захисту дітей є рівність прав усіх дітей. У ст.1 Декларації прав дитини 1959 року ООН проголосила, що перелічені в Декларації права повинні визнаватися за усіма дітьми, без будь-яких винятків та обмежень. [3]
Особливістю прав дитини є необхідність спеціального захисту цих прав, щоб були забезпечені можливості та сприятливі умови щодо вільного і повноцінного розвитку дітей. Якнайкраще забезпечення інтересів і потреб дитини - ось головний пріоритет у захисті прав дитини.
1.2. Конвенція ООН про права дитини. "Світовою конституцією прав дитини" називають Конвенцію про права дитини, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року. З тих пір Конвенцію ратифікували уряди всіх країн, за винятком Сомалі та Сполучених Штатів Америки.
Норми цієї конвенції діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.
Ратифікація Конвенції означає, що уряди беруть на себе зобов'язання забезпечити дитині зростання у безпечних та сприятливих умовах, маючи доступ до високоякісної освіти та охорони здоров'я, а також високий рівень життя.
Це означає, що уряди зголошуються захищати дітей від дискримінації, сексуальної та комерційної експлуатації та насильства, і особливо піклуватися про дітей-сиріт та біженців.
Конвенція містить повний перелік прав дитини: на життя, на ім'я, на набуття громадянства, на піклування з боку батьків, на збереження своєї індивідуальності, право бути заслуханою у ході будь-якого розгляду, що стосується дитини; право на свободу совісті та релігії; право на особисте та сімейне життя; недоторканість житла; таємницю кореспонденції; право користуватися найдосконалішими послугами системи охорони здоров'я; благами соціального забезпечення; на рівень життя, необхідний для її розвитку; на освіту; на відпочинок; на особливий захист: від викрадень та продажу, від фізичних форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, участі у військових діях; право на вжиття державою всіх необхідних заходів щодо сприяння фізичному та психічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка стала жертвою зловживань або злочину. [4]
Метою цієї Конвенції є встановлення стандартів для захисту дітей від зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня в усіх країнах. В ній беруться до уваги різні культурні, політичні та економічні особливості держав, що є дуже важливим фактором. На першому плані у цьому документі стоять права дитини. Права, викладені в Конвенції, умовно можна поділити на три частини.
Забезпечення: право володіти певними речами, отримувати певні послуги та мати доступ до того й того (мова йде про ім'я та громадянство, медичний догляд, освіту, відпочинок та ігри, опікування інвалідами, сиротами та біженцями).
Захист: право бути захищеним від дій, що завдають шкоди дитині (наприклад, від розлучення з батьками, залучення до воєнних дій, комерційної, економічної чи сексуальної експлуатації, фізичного чи психічного знущання тощо).
Участь: Дитина має право бути почутою, коли приймаються рішення, що стосуються її життя. Підростаючи, дитина повинна мати дедалі більше можливостей брати участь у житті суспільства, готуватися до самостійного життя, користуватися правами свободи думки та слова, вибору культури, релігії та мови.
Конвенція надає точки відліку, за допомогою яких можна вимірювати ефективність зусиль різних країн щодо поліпшення життя дітей. Кожні п'ять років уряди мають звітувати перед Комітетом ООН з прав дитини. Згідно зі ст. 43 Конвенції про права дитини такий Комітет складається з десяти експертів, які відзначаються високими моральними якостями та визначною компетенцією в галузі, що її охоплює ця Конвенція. Члени Комітету обираються таємним голосуванням із числа внесених до списку осіб, висунутих державами-учасницями. [5]
Кожна держава-учасниця може висунути одну особу з числа своїх громадян. Вибори проводяться на нарадах держав-учасниць, що скликаються Генеральним секретарем у центральних установах Організації Об'єднаних Націй. Згідно із ст. 44 держави-учасниці зобов'язуються подавати Комітетові через Генерального секретаря ООН доповіді про вжиті ними заходи щодо закріплення визнаних у Конвенції прав та прогрес, досягнутий у здійсненні цих прав:
Протягом двох років після набрання чинності цією Конвенцією для відповідної держави-учасниці. Надалі через п'ять років.
Члени Комітету оцінюють їхні успіхи, зустрічаються з представниками уряду та прислуховуються до думок недержавних організацій (НДО) перед тим, як надати рекомендації щодо вдосконалення роботи у кожній країні.
З метою сприяння здійсненню конвенції та міжнародному співробітництву таких організацій, як Міжнародна організація праці (МОП), Всесвітня організація здоров'я (ВОЗ), Організація ООН з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) заохочуються до надання консультацій Комітету та мають дозвіл на відвідання його засідань. [6]
Вони можуть надавати Комітету відповідну інформацію, та їх можуть запрошувати до надання консультацій щодо оптимального виконання Конвенції, разом з представниками інших організацій, визнаних компетентними, - в тому числі, інших органів ООН та НДО, що мають статус консультантів ООН.
У різних державах і регіонах світу Конвенція ООН про права дитини виконується по-різному із врахуванням особливостей та менталітету кожної держави. Але об'єднує усі держави по відношенню к дітям повага до дитини, її правам та інтересам, турбота і любов.

Дітям доступні такі чотири групи прав:
1. Права на гідне існування і виживання, що включає право на життя і здоров'я, житло, їжу, ім'я, родину, турботу батьків, громадянство.
2. Права на розвиток, освіту, відпочинок і дозвілля.
3. Права на захист від приниження, насильства та експлуатації, а також особливі права дітей-інвалідів та сиріт.
4. Права на свободу слова, думки та діяльності.

Правове виховання дошкільників - обов’язкова умова формування життєвої компетентності особистості

На сучасному етапі розвитку суспільства право не тільки охоплює більшість сфер людської життєдіяльності, а й розширює межі своєї дії в міру ускладнення суспільних стосунків. З метою підвищення рівня правової освіти населення, створення належних умов для набуття громадянами правових знань, а також забезпечення їх конституційного права знати свої права та обов’язки Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року затверджено Національну програму правової освіти населення, де ставиться завдання правового виховання населення взагалі і підростаючого покоління зокрема. Метою Програми є підвищення загального рівня правової культури та вдосконалення системи правової освіти населення. Завданням правової освіти громадян є розвиток їх правосвідомості, подолання правового нігілізму, задоволення потреб у правовій інформації, заохочення до участі у розбудові демократичної, соціальної та правової держави, профілактика правопорушень, забезпечення вільного і всебічного розвитку особистості. Мету Програми передбачається досягти шляхом: утвердження гуманістичних правових ідей, загальнолюдських та національних правових цінностей, високих моральних засад у суспільному житті. Визнання правової освіти населення одним із основних чинників формування високої правосвідомості та правової культури всього суспільства зобов’язує заклади освіти опікуватись правовою освітою громадян України. Важливість правовиховної роботи немає потреби доводити.
Правове виховання особистості в цілісному педагогічному процесі необхідно розглядати з урахуванням вікового аспекту. Дитинство – унікальний період, коли формуються риси характеру, основи моделі поведінки, ставлення до себе і навколишнього світу. Мала дитина подібна до губки, яка жадібно вбирає уміння, знання, погляди та думки. Тому моральні основи правового виховання закладаються саме в дитинстві у моральних відносинах у родині, дитячому колективі. Якщо кожна людина змалечку засвоїть, що вона є людиною, особистістю, що вона має людські права, честь і гідність, може вільно висловлювати свої думки, тільки тоді вона зможе впливати на перебіг подій у суспільстві і брати участь у побудові дійсно незалежної демократичної правової держави.
Найперше суспільне середовище, до якого потрапляє дитина, – це дошкільний навчальний заклад, який у взаємодії з сім’єю має створити належні умови для забезпечення фізичного, психічного здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, набуття життєвого досвіду. Дошкільний вік – період, коли в дитини формуються уявлення про навколишній світ, явища суспільного життя, взаємини між людьми. Вступаючи у життя, малюки мають засвоїти багато правил, які склалися в суспільстві. Життя малюка сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій та перешкод. І саме дорослі повинні навчити знаходити вихід із них, почуватися впевнено й комфортно, бути готовими до труднощів та їх подолання.
Завдання освітян – виростити компетентну особистість, здатну самостійно приймати рішення, визнавати свої помилки, відстоювати свою гідність, реалізовувати природні можливості. Важливо, як отримані знання впливають на компетентність дошкільника:

чи знадобляться в реальному житті;
чи сприяють розвитку самостійності дитини;
чи сформують творче ставлення до життя.

Необхідно підкреслити, що система правової освіти і виховання має бути безперервною, починаючи з дошкільного закладу, продовжуючи у школі, вузі. Дослідники проблем правового виховання учнівської молоді вважають, що морально-правове виховання лише тоді може дати позитивний ефект, коли воно має комплексний характер і починається в сім'ї, дитячих садках, у школі буквально з першого класу.
Нещодавно правове виховання не відокремлювалось як самостійний напрямок виховання і не входило в плани виховної роботи дошкільних навчальних закладів. Але для виконання цих завдань упродовж останніх років дошкільні навчальні заклади отримали суттєву законодавчу підтримку, а саме: Закон України «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Базову програму «Я у Світі». Саме питання здобуття дитиною якісної освіти через впровадження Базової програми і є основним для педагогів в ДНЗ. У Базовому компоненті дошкільної освіти України окреслено мету правовиховної роботи (результати, до яких треба прагнути). Так, у сфері життєдіяльності «Я сам», зокрема, у змістовій лінії «Психічне Я» виокремлюється ставлення дітей до прав та обов’язків. З цього питання передбачається такий обсяг знань, умінь, навичок дошкільника: дитина знає свої права, обов’язки, може означити словами ці категорії, пояснити їх відмінність. Перелічує свої елементарні права (на відпочинок, на захист, на розуміння дорослого, на підтримку, на повагу до себе та ін.), домагається їх виконання. Може назвати і виконати свої основні обов’язки (самостійно виконувати те, що під силу; не робити шкоди іншому; дотримуватись режиму дня тощо). Розуміє зв’язок слів «право», «правило», «честь». Знає етичні еталони поведінки. Здатна керуватися у своїй поведінці моральними нормами, відчуває межі припустимої поведінки.
В основу системи правового виховання дошкільників необхідно поставити «нероздільну» програму морально-правового виховання, тобто у правовиховній роботі з дошкільниками дуже важливо поєднувати зміст, форми і методи правового та морального виховання. Виділяти тільки правові норми, не пов'язуючи їх з моральними, недоцільно. Адже на практиці дитина не стикається з ситуаціями, які вимагають тільки юридичної оцінки без звертання до моральних уявлень, поглядів, почуттів. У сім'ї, дитячому садочку і тим більше, починаючи з першого року навчання, дитині доводиться стикатися з певними правилами поведінки, вибирати певне ставлення до них: бути чемною, чесною, справедливою, поважати старших, цінити працю інших, не ображати слабших і т.п. Для дітей ці явища виступають і як моральні, і як правові, тому що вони ще не можуть розділити морально допустиме і законне. Ці поняття виступають як єдине ціле. З розвитком таких якостей, як чесність, справедливість, дисциплінованість та інших, у дітей формується і певне морально-правове ставлення до встановленого порядку вдома, у школі, на вулиці.
У формуванні моральних стимулів і норм поведінки дитина усвідомлює свої права й обов’язки, як члена родини, члена колективу у дошкільному закладі крізь призму уявлень: бажаного і належного, припустимого і небажаного, можливого і заборонного. Дитина приходить у школу з визначеною свідомістю своїх звичок, потреб і обов’язків.
Роботу дошкільного закладу необхідно спрямовувати в трьох напрямах:

методична та контрольно-аналітична робота з педагогами;
навчально-виховна робота з правової освіченості дошкільників;
робота з батьками.

Методична робота в дошкільному навчальному закладі, яка є одним із засобів управління освітнім процесом, в основі якого лежить ідея розвитку дитини, спрямована на підготовку вихователів до якісного виконання завдань, на підвищення їх педагогічної майстерності, розвиток творчого потенціалу. Для надання методичної допомоги вихователям доцільно проводити моніторинг з метою виявлення рівня обізнаності педагогів із проблем правового виховання.
Завдання методичної роботи з педагогами:

знайомити педагогів з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини та із системою нормативного забезпечення прав дітей на державному рівні;
формувати практичні навички захисту і збереження прав дитини у процесі педагогічної діяльності та сприяти виробленню активної позиції щодо просвітницької, профілактичної, діагностичної та корекційної роботи з дітьми та батьками;
знайомити педагогів з інноваційними технологіями, спрямованими на гармонійний розвиток особистості, з методами впливу на свідомість, емоційну та поведінкову сферу дошкільника;
окреслити основні форми, методи і засоби розвитку у дітей почуття власної гідності та самосвідомості, формування знань про свої права, виділити права дитини за Конвенцією ООН про права дитини, з якими доцільно знайомити дошкільників;
викликати інтерес педагогів до поглибленого опрацювання проблеми.

Мета навчально-виховної роботи з правової освіченості дошкільників – дати дітям початкові знання про норми поведінки, формувати навички їх дотримання, відповідного ставлення до правомірних дій, вчинків, а також до правопорушень, злочинів, шкідливих звичок та інших проявів антигромадської поведінки, виховувати повагу до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку, знайомити з правилами бережливого ставлення до природи, своїх речей, предметів побуту тощо. Для досягнення вказаної мети правовиховна робота з дошкільниками передбачає розв’язання цілого ряду завдань.
Пізнавальні завдання:
формувати у дошкільників:

розуміння цінності людської особистості, цінності життя і здоров'я людей;
уявлення про нашу державу, її закони, права та обов’язки людей, правила і норми їхнього співжиття в соціумі;
правову свідомість, уміння діяти відповідно до закону;
повагу до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість; утверджувати гуманістичну мораль;
адекватну самооцінку як регулятор її моральної поведінки, що становить основу таких почуттів, як обов’язок, відповідальність, сором, провина, совість;
усвідомлення своєї залежності від представників старшого покоління;
розуміння обов’язків щодо молодших, уважно й турботливо ставитися до них, опікувати їх, допомагати їм, виявляти правдивість, чесність у стосунках із молодшими, справедливість в оцінці їхньої поведінки;
навички безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих, уміння швидко звертатися по допомогу у критичній ситуації.

Розвивальні завдання:
розвивати у дітей:

критичне, логічне мислення, вдумливість;
вміння оцінювати ситуації морально-правового змісту;
вміння запобігати виникненню конфліктів, долати їх;
висловлювати та відстоювати свою точку зору; аналізувати власну позицію та враховувати думку інших;
почуття відповідальності за свої дії;
вміння співвідносити свої домагання з можливостями; орієнтуватися в своїх чеснотах і вадах;
вміння захищати молодших від несправедливості, грубощів, зухвальства;
відчуття захисту, підтримки, життєвої опори, які дають батьки, бережливо і вдячно цим користуватися.

Виховні завдання:
виховувати у дошкільників:

пошану до законів України;
уміння дотримуватися правових обов’язків та користуватися своїми правами;
почуття гордості за себе, за свою індивідуальність, гідність, впевненість у своїх можливостях;
шанобливе ставлення до рідних, знайомих, відчувати межу припустимої поведінки;
почуття приязні, щирості, жалю, відповідальності, безкорисливості, вдячності, любові у взаєминах з іншими;
почуття відповідальності за доручену справу, результат якої важливий для навколишніх;
готовність радіти успіху ровесника, розділяти його засмучення, допомагати в разі необхідності;
негативне ставлення до будь-яких форм насильства;
бажання виконувати правила співжиття у сім'ї; розрізняти обов’язки і поважати права кожного члена сім'ї, сумлінно виконувати власні обов’язки.

Враховуючи вікові особливості дошкільників з дітьми необхідно спілкуватись зрозумілою для них мовою та виходити з таких принципів:

зв’язку правового виховання з практичними життєвими ситуаціями;
зміст інформації повинен відповідати віковому рівню життєвого досвіду, світогляду, особливостям психічних процесів (пам'ять, увага, мислення, сприймання);
поєднання колективного та індивідуального підходів;
єдності правового і морального виховання;
логічної послідовності правового виховання: від одержання знань про норми, до засвоєння їх на практиці, і надалі до формування усвідомленої установки щодо необхідності дотримання їх кожною людиною;
пріоритету ігрових методів правового навчання та виховання з метою активізації інтересу до засвоєння норм проживання у суспільстві;
інтеграція різних видів дитячої діяльності;
цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу та художніх творів;
поступове підведення дітей до самостійних висновків та узагальнень.

З формуванням у дітей уявлень про добро і зло, права й обов’язки, правду і неправду, чесність, честь тісно пов’язані відповідні моральні почуття. Протягом дошкільного дитинства розвиваються такі внутрішні моральні якості:

почуття власної гідності. Дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом;
почуття сорому, що проявляється у ніяковості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини – спочатку під впливом зауважень дорослого («Як тобі не соромно!»), а в старшому дошкільному віці воно поєднується з почуттям власної гідності і стає стійким («Погано чинити не слід не тому, що покарають, а тому, що соромно»). Дитині також соромно, коли принижують її гідність. Щоб уникнути сорому, докорів дорослих, вона може утриматися від учинків, які викликатимуть осуд;
почуття обов'язку, що проявляється у формі емоційних станів, розвиваючись у діапазоні від задоволення, яке 3–4-річна дитина відчуває при схваленні дорослим її поведінки, до радості за добрий вчинок, допомогу товаришеві, виконане доручення (у 5–6 років). Як стверджують дослідники, у 6–7-літніх дітей почуття обов'язку є мотивом їхніх учинків, переживається глибоко, стає стійким. Це почуття впливає на поведінку, спонукає до вияву турботи про товаришів, чуйності, симпатії, відповідальності, сприяє подоланню егоїстичних тенденцій у поведінці.

Як відомо, права не існують без обов’язків. Діалектичний взаємозв'язок прав і обов’язків – головна суть виховання правосвідомості. Що ж таке обов’язок у дитячому розумінні? Обов’язок – це те, що діти повинні робити, щоб бути корисним собі та навколишнім. Дітям необхідно дати поняття про такі обов’язки:

дотримуватися правил поведінки в дошкільному закладі, в родині, у громадських місцях;
слухатися батьків, любити й шанувати всіх членів сім'ї;
не ображати молодших і допомагати старшим;
шанувати державні символи України;
берегти й охороняти природу;
старанно вчитися;
дотримуватися правил безпеки життя;
дбати про власне здоров'я, дотримуватися правил особистої гігієни, не користуватися забороненими предметами;
підтримувати порядок у своїй кімнаті.

Форми, методи і засоби морально-правової роботи з дітьми
Як відомо, провідним видом діяльності для дитини є ігрова діяльність. Практика показує, що гра – та чарівна паличка, яка перетворює процес навчання на цікаву, захоплюючу пригоду. Гра орієнтує малюка в соціальній дійсності, виховує в нього прагнення до суспільно значущої і суспільно оцінюваної діяльності. Грі дітей треба приділяти велику увагу і тому, що в ній формується характер, вольові якості, відбувається «навчання життю» за певними правилами. Інакше кажучи, у грі діти регламентують свою поведінку за допомогою правил. Вони поводяться природно та невимушено. У грі виховується позитивна самооцінка та формується на її підставі «Я»-концепція. Використовуючи різноманітні ігрові вправи, діти набагато легше засвоюють матеріал, працюють із більшим зацікавленням. У плані виховної роботи з дошкільниками доцільно проводити:

ігри-вправи на актуалізацію «Я»;
ігри-вправи, в яких дітям пропонується розв’язати ситуації з певним морально-правовим змістом;
дидактичні ігри, наприклад, «Порівняй героїв казок», «Яке право порушено», «Що добре, а що погано», «Східці правди (доброти, ввічливості)» та інші;
ігри-стратегії та сюжетно-рольові ігри.

Необхідно зазначити, що процес усвідомлення дитиною себе як реально діючої особи перебуває під сильним впливом так званого ідеального самообразу. Він формується на ранніх етапах розвитку особистості в умовах позитивних емоційних контактів дитини з близькими дорослими, а також внаслідок ототожнення себе з героями казок, оповідань – носіями високих моральних якостей. Тому необхідно широко звертатися до творів художньої літератури та усної народної творчості. Завдяки вмілому педагогічному керівництву можна спрямувати емоційне сприймання дошкільниками художніх творів у русло моральної та правовиховної освіти. Особливого визнання серед педагогів здобула, звичайно, казка як доступний і впливовий жанр народної творчості. Казкові сюжети, побудовані на протиставленні добра і зла, їх боротьбі, містять яскраві приклади гуманної та антигуманної поведінки. Засуджуючи зло, викриваючи жорстокість, казки переконують у необхідності взаємин на засадах добра і гуманізму. Тому пропонується читання творів художньої літератури, зокрема, казок із подальшим їх обговоренням. Доцільно проводити літературні ігри, які можуть бути як складовою частиною занять з художньої літератури, так і проводитися окремо як мовленнєві заняття на літературному матеріалі. У них може брати участь невелика група дітей, щоб кожна дитина мала можливість проявити свою ініціативу. Наведемо кілька пропозицій щодо таких занять:

намалювати словесний портрет дійових осіб;
придумати інше закінчення казки;
придумати сюжет, коли казкові герої змінюють свою поведінку, і їхні вчинки вже не завдають болю, кривди, зневаги іншим;
ввести в казковий сюжет нового героя;
уявити себе на місці того чи іншого персонажа, передати його стан, почуття тощо.

Із старшими дошкільниками проводяться морально-етичні бесіди на такі теми: «Правила доброти», «Наші обов’язки», «Як я можу допомогти батькам», «Правила чесності», «Добрі та погані вчинки» та інші. Цікавим є метод використання умовних знаків «Права дитини».
Як відомо, діти дуже люблять розваги. Розвага проводиться з метою узагальнення всього, чому діти навчилися. Добираючи їх, педагогам потрібно застосовувати матеріал, що має і правовиховну цінність. Пісеньки, вірші, сценки ненав’язливо, образно вчать, що соромно лінуватися, бути нечупарою, ображати менших і слабших, казати неправду і т.д. Але треба наголосити, що без попередньої роботи педагога дітвора тільки сміється з «героїв» творів, не роблячи для себе ніяких висновків. Отже, слід посилити емоційні акценти бесід – адже діти сприймають світ передусім серцем, почуттями, а вже потім розумом. Тому маємо про негативне завжди говорити з відразою, огидою, гнівом, презирством, а про позитивне – захоплено, зі щирою повагою.
У правовиховній роботі з дітьми доцільно також використовувати засоби театру. Як зазначають психологи, використання театру та елементів театралізованих дій розширює владу свідомості над емоційно-інстинктивною сферою людини. Мистецтво театру впливає не тільки на свідомість актора та глядача, а й на глибинні психічні процеси. Дитина не усвідомлює того глибинного сліду, який залишає в її душі знайомство з театральною виставою, участь у драматизаціях або театралізованих діях, а дорослий бачить «відгуки» благодійного впливу мистецтва в поведінці, мовленні, жестах вихованця.
Треба зауважити, що формування у дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки та найпростіших правових знань базується на прикладах поведінки дорослих. Тому педагогам дошкільних закладів потрібно не лише враховувати це самим, а й особливу увагу приділяти роботі з батьками.
Як відомо, провідну роль у вихованні дітей відіграє сім'я. Це – перший осередок виховання людяності, національної свідомості, патріотизму й демократизму. Тут прищеплюють дітям здорові норми та навички культурної поведінки, вчать шанувати рідну мову, національні звичаї і традиції, готують до життя. Саме родина закладає підґрунтя вихованості, особлива міцність якого пояснюється тим, що базується воно на любові між батьками і дітьми та теплі кревних взаємин. Тому, як зазначалося у виступах на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти, турботою освітянської громадськості повинно стати суттєве підвищення педагогічної культури в суспільстві й у кожній сім'ї зокрема. Поки що ми спостерігаємо, що в багатьох сім'ях основний педагогічний арсенал у ставленні до дітей складається лише із власного дитячого досвіду нинішніх батьків. Далеко не завжди у сім'ях пошановують права дитини, сприяють вихованню вільної, самостійної, відповідальної і демократично орієнтованої особистості. Тому нагальним завданням є започаткування своєрідного педагогічного всеобучу батьків.
Головне у співпраці з кожною сім'єю – допомогти батькам зрозуміти і сприйняти сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток. Ігнорування суб’єктивного досвіду дитини призводить до виникнення проблем у вихованні та труднощів у навчанні.
Коли порушуються права дитини?

Коли немає безпеки для її життя та здоров'я.
Коли її потреби ігноруються.
Коли не задовольняються її основні потреби.
Коли щодо дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
Коли порушується недоторканність дитини.
Коли завдається шкода здоров'ю дитини.
Коли дитину ізолюють.
Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім'ї рішення.
Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.
Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.
Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).
Коли порушують статеву недоторканість дитини.
Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо на це нема рішення суду.
Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.
Коли дитині не надається право робити помилки.

Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.
Оскільки перші уроки стосунків із навколишнім світом дитина дістає в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, еталон для власної поведінки. Батьки повинні зрозуміти, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються. Тому перед педагогами дошкільних закладів постає завдання – зацікавити батьків перспективою подальшого розвитку дітей, зробити батьків своїми однодумцями. При цьому роботу з батьками потрібно спрямовувати на формування правового світогляду батьків та на активізацію їхньої уваги й підвищення інтересу до проблем захисту прав та гідності дітей. Родина і дитячий садок повинні гармонійно співдіяти на основі взаємної поваги і підтримки, дотримання прав та виконання обов’язків обох партнерів як однодумців.
Роз’яснюючи батькам важливість і норми морально-правового виховання дитини, потрібно постійно проводити просвітницьку роботу з батьками, яка включає:

ознайомлення з положеннями Конвенції ООН про права дитини, із Законом України «Про охорону дитинства»;
оформлення спеціальних стендів;
організація виступів фахівців;
відвідання дітей удома з метою вивчення соціально-педагогічних умов родинного виховання, ставлення батьків до своєї дитини, її емоційне самопочуття вдома;
анкетування батьків;
залучення батьків до підготовки та проведення свят, розваг, виставок малюнків;
організація зустрічей та бесід із батьками, чиї професії покликані захищати права та безпеку в суспільстві;
проведення батьківських зборів, індивідуальних бесід на тему морально-правового виховання дітей та дотримання прав дитини в сім'ї.

Робота з батьками охоплює коло питань з таких тем: «Виховання дітей – спільна справа батьків і педагогів», «Роль сім’ї у розвитку особистості дитини», «Дотримання прав дитини. Обов’язки батьків. Конвенція ООН про права дитини», «Вікові особливості дошкільника», «Етика стосунків у сім’ї», «Типові помилки у сімейному вихованні», «Культура спілкування», «Наскільки самостійна ваша дитина», «Щаслива сім’я. Яка вона?». Критерієм результативності морально-правового виховання дошкільників виступає сукупність таких показників: знання дитиною способів поведінки за певними моральними правилами, дотримання їх у різних видах діяльності – у грі, в іграх-заняттях, у трудовій, побутовій діяльності; розуміння значення моральної поведінки; знання дитиною елементарних прав та обов’язків дитини, розуміння зв'язку між поняттями: «право», «правило», «честь», «обов’язок», розуміння свого статусу в суспільстві, вміння аналізувати поведінку дорослих стосовно дітей, прагнення дитини до високої самооцінки. Розуміння дітьми морально-правового змісту способів поведінки сприяє перетворенню зовнішніх, об’єктивно заданих правил поведінки у внутрішні мотиви.

Правове виховання дітей дошкільного віку

«Діти не майбутні особи; вони вже особи. Діти – істоти, в душах яких відкриваємо зародок всіх думок і відчуттів, які хвилюють нас, і підростанням цих зародків треба керувати з ніжністю». (Януш Корчак)

З настанням XXI століття у всьому світі проблема захисту дітей загострилася. Соціально – економічна ситуація сучасного суспільства відбивається перш за все на дітях. Зростає безпритульність, наркоманія, насильство. Збільшилася кількість дітей, що залишилися без батьківського нагляду. І головним завданням нашої держави є – захист прав дитяти, збереження генофонду нації.

Для формування у дітей елементарних уявлень про права і свободи, пошани і терпимості до інших людей на наш погляд поважно не лише давати знання, але і створювати умови для практичного вживання. Вибрані види діяльності, що ведуть для дошкільників: ігрова і художньо - продуктивна, проводяться ролеві ігри, що театралізуються, дидактичні; вправи на розвиток емоційної сфери, емпатії, комунікативних умінь і навиків. Організація проблемно – пошуковій діяльності допоможе дитині відтворити засвоєні дії, побачити з боку як виглядає той або інший вчинок, які відчуття і емоції він викликає. Виготовлення емблем, плакатів, їх презентація залучить дітей до спільної продуктивної діяльності.

^ Завдання, які стоять перед педагогами по правовому вихованню дітей:

Виховувати в кожній дитині відчуття самоповаги, значущості, упевненості в собі.
Виховувати у дітей кращі людські якості: чесність, добро, ощадливість.
Формувати різницю між добром і злом.
Формувати уяву про сім'ю, родичів, предків. Берегти честь сім'ї, її традиції. Виховувати любов до рідного краю.
Розширювати знання і прививати повагу до праці дорослих, дбайливо відноситися до результатів праці.
Виробляти у дітей навики ефектівного спілкування із старшими, однолітками.
Завдання вирішувати в різних видах діяльності.

Серед функцій, які виконує дошкільна установа в системі освіти, велике місце повинне займати виховання основ правової свідомості з дошкільного віку, формування у дітей елементарних уявлень про свої права і свободу, розвиток, повагу і терпимості до інших людей і їх прав.

Основними принципами реалізації програми по правовому вихованню являються систематичність роботи по правовому вихованню, взаємозв'язок із заняттями по розвитку мови, ознайомленню з тим, що оточує.

Основні завдання правового виховання:

Виховувати в кожній дитині відчуття власної гідності, значущості, упевненості в собі.
Дати уявлення про права і обов'язки дитини.
Виховувати у дітей кращі людські якості: чесність, порядність, скромність, сміливість, доброзичливість, організованість, дисциплінованість, самостійність, відповідальність, прагнення до досягнення мети, відчуття відповідальності.
Формувати уявлення про сім'ю, рід. Виховувати поважливе відношення до рідних, старших. Вчити берегти честь сім'ї, її традиції.
Виховувати любов до рідного краю. Розширювати уявлення дітей про Батьківщину, людях які представляють її. Розповідати про історичні події, традиції українського народу. Познайомити з державними символами.
Поглибити інтерес до праці дорослих, бережливе відношення до результатів роботи, бажання допомагати тим, хто працює, формувати свідоме відношення до своїх обов'язків в дитячому садку і сім'ї. Виховувати відчуття відповідальності за доручену справу.
Виробляти у дітей навики ефективного спілкування із старшими, однолітками, молодшими дітьми. Виховувати уміння знаходити рішення в конфліктних ситуаціях.

Діагностика знань дітей середнього дошкільного віку з проблеми правового виховання

Розкажи про свою сім'ю. За що ти любиш маму, тата, бабусю, дідуся?
Як необхідно відноситься до старших?
Як необхідно поводитися з молодшими дітьми?
Тобі подобається твоє ім'я? Чому? Що воно позначає?
Які права ти знаєш?
Які ти знаєш обов'язки?
Хто твої друзі? Чому? Чим він тобі подобається?
Кому б ти хотів подарувати квітку, цукерку? Чому?
Скажи комплімент вихователю, мамі, татові, другу.
Як берегти своє здоров'я?
Як називається наша Батьківщина?
Як називається місто, в якому ми живемо?
На якій мові розмовляють люди на Україні?
Як називаються люди, що живуть на Україні?
Що необхідно робити, коли звучить Гімн?
Хто такі чужі люди?
Як необхідно поводитися з чужими людьми?
Які правила дорожнього руху ти знаєш?
По якому номеру телефону необхідно дзвонити, якщо станеться пожежа?
Як викликати швидку допомогу?
Назвіть казки, в яких порушені права героїв казки

Діагностика знань дітей старшого дошкільного віку з проблеми правового виховання

Які права й обов'язку ти знаєш?
У яких документах розповідається про права дитяти?
Які права дітей ти можеш назвати?
Поясни, що позначають права: «Мати своє ім'я», «Мати свою сім'ю», «Право на турботу дорослих» ,«Право на інформацію», «Право на медичну допомогу».
Що може зробити дитя, якщо порушують його права?
Поясни, що означає поняття «Безправна людина»?
Чим відрізняються твої права від прав інших людей?
Як ти думаєш, у кого у вашій сім'ї більші права?
Які обов'язки у дітей?
Назви свої обов'язки.
Як ти їх виконуєш?
Як необхідно ставитися до старших?
Розкажіть про Герб, Гімн України.
Що необхідно робити, коли звучить Гімн?
Назвіть казки, в яких порушені права героїв.
Що таке Світова книга прав дітей?
Назви знаки й символи Світової книги прав дитяти.

Прогнозований результат:

Діти дошкільного віку повинні знати:

Свої права і обов'язки;
Отримати знання про Україну, як суверенну країну, рідний край, народ України, його історичне минуле;
Про правила безпечної поведінки в різних сферах життя;

Діти старшого дошкільного віку повинні уміти:

Активно брати участь в суспільному житті;
Зберігати соціально-культурні цінності суспільства;
Свідомо виконувати обов'язки на різних етапах свого розвитку;
Брати участь в спільних заходах дитячого саду, сім'ї, міста.

Місце педагога в роботі з правового виховання дошкільників

Окремо розглядається стаття про освіту, де зазначено, що освіта дитини має бути спрямована:

1) на розвиток особистості, розумових, фізичних та творчих здібностей у їх

якнайповнішому обсязі;

2) на виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також до принципів, проголошених у

Статуті ООН;

3) до національних цінностей країни, в якій живе дитина;

4) на підготовку до свідомого життя у вільному суспільстві чоловіків і жінок в умовах дружби між усіма народами, етнічними та релігійними групами, а також особами з-поміж корінного населення;

5) на виховання поваги до природного довкілля. Сьогодні педагог — основна особа, яка проводить

просвітницьку, діагностичну та корекційну роботу з дітьми. Його думка для дітей часто є більш авторитетною, ніж думка батьків.

У роботі з правового виховання дошкільників варто зважати на морально-психологічні особливості дітей. У дошкільному віці діти дуже вразливі, емоційні. У зв'язку з цим виховна робота з ними базується на використанні моральних установок, переваг чуттєвого сприймання дитиною життєвих стосунків. На прикладах конкретних ситуацій важливо дохідливо пояснювати дітям категорії добра, зла, жорстокості, справедливості, заздрощів.

Водночас у доступній формі потрібно давати дітям елементарні уявлення про правила праці й поведінки в дитячому садку, вдома, на вулиці, пояснювати роль людей, які охороняють порядок у місті, селі, прищеплювати повагу до цих людей. Діти тоді прагнуть дотримуватися цих правил, у них формується уявлення про свою відповідальність.

Важливе значення у правовому вихованні має емоційний настрій людини. Ось чому заняття, на яких порушуються ці питання, мають бути емоційно насиченими, викликати переживання, здивування, захоплення, засмучення чи обурення. Доцільно при цьому звертатися до особистого досвіду дітей, пропонувати їм згадати і розповісти про хороші вчинки їхніх друзів, знайомих, дорослих. Крім того, у групі варто завести рубрику «Наші добрі справи», в якій поміщати замітки про хороші справи дітей.

Важливе місце у правовому вихованні належить читанню художньої літератури та розвитку мовлення. В усіх без винятку темах є тексти, які розкривають перед дітьми красу людини, різні сторони її діяльності та стосунків з іншими людьми. Аналізуючи вчинки героїв різних оповідань, діти визначають для себе, які вчинки вважаються поганими і які хорошими, за що можна поважати людину, а за що вона може бути покарана.

Значні виховні можливості закладені в заняттях з розділу «Дитина і навколишній світ», які мають своїм завданням ознайомлення з певними морально-правовими питаннями.

Вивчення теми «Твоя сім'я» використовується для формування в дітей ввічливого і турботливого ставлення до членів сім'ї, сумлінного виконання ними своїх домашніх обов'язків, піклування про здоров'я.

Тема «Наша вулиця» передбачає ознайомлення дітей з правилами переходу вулиць, з різними видами транспорту, правилами поведінки в громадських місцях. Особлива увага при цьому звертається на ту небезпеку, яку приховує у собі гра на вулиці.

Під час вивчення теми «Рідна країна» дітям розповідають, як називається наша держава, її столиця — ознайомлюють з прапором, гербом, гімном, звичаями і традиціями українського народу.

У розділі «Рідна природа» особливу увагу звертають на дотримання дитиною правил поведінки на природі, на показ праці людини з використання та охорони природних багатств. Ознайомлення дітей з рослинами, комахами, птахами і тваринами допомагає виділити ті види їх, що вимагають охорони, бо їх стає дедалі менше. Наразі діти дізнаються про Червону книгу, де записано назви тварин і рослин, яких залишилось мало або які вже взагалі зникають.

Морально-правові знання, здобуті дітьми на заняттях, у поєднанні з їхніми власними спостереженнями, певна практична діяльність з підтримання дисципліни, збереження навколишнього природного середовища відіграють важливу роль у їхньому моральному та правовому вихованні, формуванні їхньої правової культури.

Організація роботи з правового виховання

1. Напрямки роботи:

2. Змістові лінії:

3. Координаційний план

Група	Мета	Форми роботи
Молодша	Розширення знань про родинні стосунки, рідну домівку та дитячий садок. Стимулювання життєрадісності, доброзичливості, взаємодопомоги, турботи про інших людей. Розвиток інтересу до народних та родинних свят, звичаїв. Виховання поваги до праці дорослих (батьків та працівників дитячого садка)	Спостереження
Розгляд ілюстрацій
Вивчення пісень, віршів
Читання та обговорення казок
Елементи театралізації
Створення родинних альбомів (разом з батьками)
Запровадження створення порфоліо групи «Моя група»
Свята та розваги
Середня	Формування свідомого ставлення до своїх обов’язків в сім’ї та в дитячому садку. Продовжувати вчити правил поведінки. Сприяння встановленню товариських стосунків, наданню посильної допомоги молодшим та старшим, турбуватися про них, позитивно ставитись до своєї статевої належності.	Знайомство з правилами, пам’ятками-нагадалочками
Виготовлення альбому з «Наші правила»
Екскурсії, піші переходи
Психогімнастика, аутотренінги
Ігри-фантазії
Комунікативні вправи
Дидактичні, сюжетно-рольові ігри
Виготовлення альбому «Мої емоції»
Старша	Створення умов для набуття старшими дошкільниками досвіду усвідомлених суспільних дій, правомірної поведінки й толерантного спілкування на основі поваги до прав і свобод інших людей. Озброєння старших дошкільників початковими знаннями про права та свободи дітей (як маленьких людей і юних громадян), а також відомостями про правові норми, що регулюють відносини практично в усіх сферах суспільного життя.	Гурткова робота «Маленькі правознавці»
Заняття
Знайомство з «Декларацією прав дитини»
Виготовлення альбому «Великі права маленької дитини»
Дидактичні ігри
Рухливі ігри
Тренінгові вправи
Свята та розваги
Проектна діяльність з залученням батьків
Творчий пошук

4. Гурткова робота "Маленькі правознавці"

Система роботи в молодшій групі

Місяць	Тема	Підтема	Дидактична наповнюваність	Очікуванні результати
Вересень	Право на ім’я	Я	Вправа «Ми схожі - ми різні» Розглядання себе у дзеркалі, колір волосся, очей	Визначають схожість та відмінності один від одного
Моє ім'я	Імена всіх дітей у групі - Впізнавати літери свого імені	Лагідно звертаються до будь-якого малюка в групі - Знаходять перші літери свого імені і називають її.
Жовтень	Я і моя родина	Склад сім'ї Моя домівка	Називати імена (матусі, татуся, бабусі, дідуся, братиків, сестричок) - Називати свою адресу	Розповідає про свою родину, користуючись фото Малює свій будинок, квартиру де проживає
Права і обов'язки дітей в сім'ї	Формувати вміння звертатись ввічливо, виконувати їх прохання, доручення	Спостерігає за працюючими дорослими, не заважаючи
Листопад	Піклуйтеся про мене	Потреби та можливості	Піклування батьків про своїх дітей. Витрати грошей по можливості	Пояснює свій вибір «тому що…»
Турбота дорослих про дітей	Розширити коло уявлень про види праці дорослих	Розглядає ілюстрацій де працюють батьки Підтримує діалог «Ким ти хочеш бути коли виростеш?»
Грудень	Дитячий садок - моя друга домівка	Я і мої однолітки	Вчити дітей миритися під час сварки	Називає пестливі імена друзів, при потребі використовує мирилки
Право на розуміння	Використовувати ввічливі слова «Добрий день», «Дякую», «Будь ласка»	Спілкується зі знайомими і незнайомими людьми, використовуючи ввічливі слова
Січень	Моя мала Батьківщина	Право знати своє місце народження	Місце свого народження	Називає найбільш знайомі місця міста Жовті Води
У кожного з нас є на світі улюблені місця	Деякі місця міста Деякі будівлі, які мають гарну архітектурну будівлю	Відвідує з батьками суспільні місця та розповідає про свої враження в дитячому садку
Лютий	Моя Вітчизна - Україна	Моя мова українська	Знайомити дітей з творами українського фольклору	Вивчати казки, забавлянки, хороводні ігри, пісні
Пісня українська	Слухати і наспівувати з дітьми колискові дитячі пісні, народні мелодії	Знає народні казки. Проспівує народні пісні, знає та грає у хороводні ігри
Березень	Народні сімейні традиції	Сімейні свята	Дати уявлення про сімейні свята в яких беруть участь всі члени родини і гості (день народження)	Вміє вітати та дарувати подарунки до свята
Народна творчість	Продовжувати розвивати інтерес до народної творчості (казки, пісні, потішки)	Вміло використовує в творчих іграх народне художнє слово
Квітень	Відображення прав і обов’язків в казках	Захист прав казкових героїв	Право кожної дитини на життя, спілкування, житло	Диференціює казкових героїв на злих та добрих
Коли я стану дорослим	Розповісти які зміни відбуваються з людиною, коли вона дорослішає	Грає в гру «Коли я був маленьким, коли я стану великим». Вміло виконує завдання
Травень	Ми і природа	Жива і нежива природа	Вчити спостерігати за природою, виявляти бажання отримувати інформацію про неї	Проводить нескладні досліди з водою, землею. Робить висновки
Догляд за всім живим	Формувати елементарні навички догляду за рослинами, рибками - Дбайливе ставлення до живих істот.	Доглядає за мешканцями куточка природи (поливає квіти, витирає листочки, кормить рибок. Орієнтується у знаках забороняючих нищити природу.

Система роботи в середній групі

Місяць	Тема	Підтема	Дидактична наповнюваність	Очікуванні результати
Вересень	Нехай у нас буде ім’я	Я і моя сім’я	Гра з дзеркалом «Найголовніша людина на Землі» Штрихування літер свого імені. Знайомство з правилами, нагадалочками.	Уявлення про те, що ім’я людині дається при народженні, видається документ (свідоцтво). Орієнтується в статті, добирає потрібні речі, відповідно статті. Знають імена родичів.
Мій день народження	Дидактична гра «Коли я був маленький» Малювання пір року, коли народилися. Дидактична гра «Пори року»
Жовтень	Я живу у родині	Моя родина	Бесіда про мешканців родини, їх обов’язки. Робота з родинними фотоальбомами	Знають своїх родичів, їх та свої обов’язки. Вільно орієнтується по фотокарткам, розповідають про свою родину. Малюють свою домівку, свою кімнату.
Дім де я живу	Знаходження на фотокартках свого будинку. Опис своєї кімнати, та інших, їх призначення. Опис улюблених іграшок.
Листопад	Я потребую піклування	Турбота дорослих про дітей	Екскурсії до лікарні, школи, магазину, по дитячому садку. Бесіда про відпочинок влітку та у вихідні дні Дид. гра «Корисні продукти»	Знають найбільш поширені професії батьків, дорослих. Знають користь продуктів харчування. Розповідають про різні форми відпочинку. Складають плани на майбутнє.
Турбота про своїх близьких	Спостереження за малюками, посильна допомога маленьким та дорослим. Дидактична гра «Ласкавушки»
Грудень	Мій дитячий садок	Я та мої однолітки	Виготовлення альбому «Я та мої права».	Ввічливо спілкуються з дорослими, однолітками та меншими дітьми, піклуються один про одного. З зацікавленістю організовують відпочинок малюкам.
Допоможемо малюкам	Виготовлення подарунків, іграшок-саморобок малюкам. Театралізація «Колобок», «Ріпка»
Січень	Моя мала Батьківщина	Місто де я народився	Підбір фотокарток з місцями нашого міста. Бесіда про найцікавіші місця нашого міста.	Знає свою домашню адресу, історію вулиці. Називає найбільш видатні місця міста. Може розповісти як від дитячого садка дійти до дому.
У кожної вулиці теж є ім’я	Розповіді про вулицю, на якій живе дитина. Фотоконкурс «Моя вулиця»
Лютий	Моя Вітчизна – Україна	Моя країна	Легенда про Україну Розгляд карти, показ на карті столиці України, міста Жовті Води, відмічання їх прапорцями. Розгляд альбому «Київ – столиця України»	Декламує вірші про Україну. Знає столицю України. З поданих варіантів одягу обирає старовинний національний одяг та сучасний, впізнає національний одяг серед одягу інших народів.
Традиції рідного краю	Музично-спортивна розвага «Стрітення» Розповідь, легенди про калину, вербу, український віночок, національний одяг.
Березень	Родинні традиції	Народна кухня	Створення кулінарної книги з рецептів родинних страв. Виготовлення страв з кулінарної книги.	Розглядає та порівнює одяг та житло різних країн з українським. Згадує та пояснює зміст традиційних свят України.
Народи інших країн	Створення альбомів «Одяг», «Житло» різних народів. Порівняння з одягом та житлом України.
Квітень	Права та обов’язки в казках	Захист прав казкових героїв	Переказ казок «Червона шапочка», «Лисиця та журавель» Театралізація «Колобок», «Рукавичка»	Знає найпоширеніші права дитина на життя, харчування, піклування, медичне обслуговування.
Коли я стану дорослим	Дидактична гра «Як я росту» Психогімнастика «Я дорослішаю»
Травень	Яким я стану	Мрії здійсняться	Вечір сподівань разом з батьками. Ігри-фантазії.	Фантазує та мріє про своє майбутнє.

Система роботи в старшій групі

Місяць	Тема	Підтема	Дидактична наповнюваність	Очікуванні результати
Вересень	«Ми - земляни»	Ознайомлення з правами проголошеними в Декларації прав дитини	Альбом «Декларація прав дитини» Гра «Хейро», «Хвіст дракона»	Усвідомлення своєї індивідуальності, зовнішньої несхожості на інших людей. Уявлення дітей про себе: вік, стать, колір очей, волосся. вміння спілкуватися з однолітками. Вміння розповідати про свою планету.
Визнати унікальність дітей. Радіти тому що вони різні та схожі.	Глобус, фотокартки дітей різних національностей, гра «Коробка з предметами», слухання музики різних народів, заповнення графіку росту
Допомогти дітям у розвитку самосвідомості: всі діти однаково важливі	Скринька з дзеркальцем у середині, Гра «Навпаки» (знайди своє ім’я)
Жовтень	«Є в тебе ім’я та рідна Земля»»	Кожна дитина має право на ім’я та національність	Гра «Знайди своє ім’я», «Знаходження ініціалів», значення твого імені	Усвідомлення дітей про те, що ім’я може звучати по-різному, кожна людина має своє ім’я, симпатія дітей одне до одного. Вміння утворювати імена за допомогою зменшувально-пестливих суфіксів.
Земля, яку ми можемо назвати своєю	Карта України в пазлах, малюнки дітей, слухання грамзапису «пісні різних народів»
Розуміння важливості кожної дитини на Землі	Розгляд сімейного альбому, Гра «Хейро», творчі ігри з клаптиками
Листопад	«Сім’я – для мене це важливо»	Діти повинні жити в сім’ї	Бесіда «Хто живе з тобою», сценка «Ґудзикова сім’я», «Вибери ґудзик», спроектуй свою сім’ю в майбутньому	Усвідомлення взаємопов’язаності людей у родині, свого місця в сім’ї відносно старших та молодших, усвідомлення що кожна сім’я має свою історію та розподіл у обов’язках.
Суспільство і уряд мають забезпечити дітей, які не мають батьків	Перший раз до школи, атрибути. Бесіда «Опіка дітей», пояснення слів «опіка», «сирота», «мачуха» тощо.
Право на любов та турботу батьків, сім’ї та суспільства	Заняття у колі друзів, намалюй кого ти любиш, твої помічники.
Грудень	«Піклування про мене»	Дитина має право на їжу	Гра «Їстівне – не їстівне» Готування салатів, СРГ «Магазин»	Прихильність і любов до своєї родини, оселі. Усвідомлення права на житло, медичне обслуговування, право на відпочинок. Уявлення про помешкання різних народів. Розуміння життєвого правила «Якщо я беру, то я й даю»
Житло та медичне обслуговування	Розповідь про свою оселю, Розгляд ілюстрацій «Житло різних народів», гра «Лікарня»
Право на відпочинок	Розповіді дітей «Відпочинок вдома», малюнки «Де я відпочивав», обговорення листів дітей, яких експлуатують
Січень	«Якщо прийшло горе»	Діти-інваліди	Розгляд будови тіла, Гра «Якщо ти захворів», «Я чарівник, я вилікую»	Усвідомлення того, що про дітей піклується не тільки родина, але й держава, що не всі діти мають родини, вміння співпереживати за дітей-інвалідів, дітей-сиріт. Внесення пропозицій щодо поліпшення чи виправлення ситуацій.
Діти, що мають соціальні труднощі	Гра «Лікарня», поважай інших як самого себе, бесіда про допомогу «Хто, чим може допомогти»
Визнати унікальність потреб дітей-інвалідів	Посібник для глухонімих, коляска для інвалідів, випуклі літери, писання недомінантною рукою.
Лютий	«Добро і зло поряд, що оберу я»	Розвиток власної гідності, через розуміння великої кількості шляхів розвитку і зростання	Лялька-немовля, Гра «Що ти бачиш гарного»	Усвідомлення, що діти однієї вікової групи мають різні дати народження. Дотримання правил поведінки в дитячому садку, вдома. Прояв опікування найменших дітей в дитячому садку та вдома. Адекватна оцінка своїх вмінь, виконання обов’язків.
Вчити дивитися на навколишній світ доброзичливо	Вірші, пісні, малювання гарних поступків, співбесіда про сприятливі умови для фізичного, духовного та соціального розвитку дитини.
Умови терпимості, свободи та любові. Пропаганда розуміння між народами	Інші країни і народи, Звичаї різних народів, народна кухня.
Березень	«Навчання – основа життя»	Безкоштовна та обов’язкова освіта	Права та обов’язки, користування підручниками, викладання слів з предметів	Вміння фантазувати, уявляти себе в майбутньому. Усвідомлення власного статусу й місця в суспільстві. Мотивація свого ставлення до ролі майбутнього школяра. Адекватно оцінювати свої вміння.
Освіта через гру	Заняття у колі друзів, фізичні властивості предметів (шишки, квіти, посуд, скло)
Хай у важку годину ми будемо першими кому ви допоможете. Майбутнє світу залежить від нас	Гра «Виклич на допомогу», творча гра «Пожежники», Творча гра «Міліція»
Квітень	«Моя мала Батьківщина»	Місце мого народження	Домашня адреса, вулиці нашого міста, пам’ятки нашого міста, альбом з визнаними містами міста.	Знання місця де народилася дитина. прояв інтересу до своєї біографії, бажання дізнатися про себе найбільше. Усвідомлення правил, законів для підтримання порядку та захисту прав дорослих та дітей. Виконання обов’язків в дитячому садку та вдома.
Жовті Води – моя Батьківщина	Вулиці міста, пам’ятки міста, альбом з визнаними містами міста, дидактична гра «Уважні пішоходи»
Охорона громадського порядку	Існування законів і правил, прав та обов’язків, Правила підтримання громадського порятунку.
Травень		Захист від жорстокості	Бесіда з дітьми про дітей, які важко працюють. Гра «Скривдили - не скривдили»»	Вміння переконувати у правомірності чи неправомірності поступків, дій, оцінювати свої та чужі вчинки.
Пропаганда миру та взаєморозуміння між народами Ми миротворці	Розвага. Розігрування сценок, пов’язаних з правом дитини

Роль сім'ї у вихованні правової свідомості дитини

Дитина значну частину свого часу проводить у сім'ї. Вона спостерігає життя і діяльність батьків, стосунки між членами сім'ї, засвоює ті морально-правові принципи, якими вони керуються у своїй поведінці, у ставленні до власних дітей, до оточення, до праці. Основи характеру, вихідні життєві установки — все це закладається в сім'ї, і годі чекати добра, якщо педагог навчає одного, а батьки — іншого.

Цілком зрозуміло, що переважна більшість сімей сумлінно ставиться до своїх обов'язків з виховання дітей, служить для них прикладом, гідним наслідування. Проте у нас чимало і проблемних сімей, неблагополуччя яких передусім негативно позначається на вихованні дітей.

Для здійснення виховної роботи з батьками вихователю важливо мати чітке уявлення про морально-правову атмосферу сім'ї кожної дитини, володіти вмінням проводити відповідну роботу з батьками з приведення цієї атмосфери у відповідність з моральними і правовими нормами.

Посиленої уваги вимагають сім'ї, де послаблений або взагалі відсутній контроль за поведінкою дітей, коли їм надається необмежена свобода. Такі батьки помилково вважають, що їхній обов'язок полягає у піклуванні про харчування, одяг, взуття дитини.

В окремих сім'ях дитина змалку слухає цинічні розмови про «вміння жити», де проповідується принцип: «ти мені — я тобі». У сім'ях, де батьки думають більше про себе, ніж про суспільні інтереси, їхні висловлювання з цього приводу дітьми сприймаються однозначно, вони засвоюють помилкові уявлення про те, що в житті потрібно передусім мати на увазі свою власну персону, побільше взяти для себе.

Особливої уваги вимагають сім'ї, де панує грубе, жорстоке ставлення до дітей з боку батьків або старших братів чи сестер. Щоденне знущання батька з матері чи батьків з дітей формують у останніх байдужість до чужого горя. І виростає з дитини злочинець, який піднімає руку на людину. Попередити появу правопорушника в такій сім'ї можливо за умови проведення виховної роботи з батьками, яка має на меті змінити ці аморальні стосунки між членами сім'ї, сформувати в них повагу, почуття власної гідності.

Виховання дітей родиною є обов'язковим, так само обов'язковим є піклування батьків про їхнє здоров'я, фізичний, моральний розвиток та навчання. Виконуючи свої обов'язки щодо виховання, батьки мають поважати гідність дитини, не застосовувати жорстоких і грубих методів виховання.

23 % батьків вважають, що права дитини не порушуються, якщо вони дозволяють собі вдарити свою дитину; лише 41 % вважає покарання неприпустимим за жодних обставин; а 40 % допускають тілесні покарання лише у крайньому разі. А щоб покарати свою дитину, батьки зазвичай обирають такі «методи»: ставлять у куток; не дозволяють дивитися телевізор; не дають солодощів; перестають спілкуватися з дитиною; позбавляють гри; б'ють паском; дають потиличника; лишають саму в кімнаті.

До найбільш неправильних, неприємних і малоефективних покарань належать форми фізичного впливу. Більшість батьків вважає, що фізичне покарання не таке вже й велике зло, або навіть потрібне. Але цей вид виховного впливу аж ніяк не ефективний, як це здається на перший погляд, якщо батьки взялися до фізичного покарання, коли дитина не виконала їхніх вимог, то таке покарання не усуває конфлікту, бо якщо дитина і зробить те, що від неї вимагається, то її діями керують страх та інстинкт самозахисту. До того ж така форма впливу використовується тоді, коли самі батьки не контролюють власної поведінки.

Мовленнєва агресія з боку батьків — лайка, зневага, образа призводять лише до того, що дитина сама послуговується цією моделлю поведінки щодо однолітків.

Заборона має випереджати вчинки дитини або бути негайною реакцією на її небажані дії. Дуже важливо в такому разі контролювати свої слова — варто обмежитися коротким зауваженням «не можна!» й відмовитися від поширеної аргументації. Краще показати своє незадоволення мімікою, жестом, виразом обличчя. Тоді дитина поступово навчиться розуміти, які її вчинки викликають емоційну підтримку батьків, а які — ні. Випереджальна заборона має бути лаконічною й точною. Найпоширеніша форма покарання в родині — покарання «природними наслідками». Це означає обмеження або позбавлення дитини за провину чогось приємного (солодощів, нових іграшок). Але тут можна досягти ефекту за умови, якщо дитина вважає обмеження справедливим, якщо це рішення прийнято з її згоди, є результатом попередньої домовленості. Найкраще не позбавляти дитину чогось, а дещо віддалити в часі радісну для неї подію. Але аж ніяк не варто позбавляти її їжі, свіжого повітря, спілкування з однолітками.

Дидактичні ігри

ГРА «ЧАРІВНИЙ КЛУБОЧОК»

Діти стають у коло і передають чарівний клубочок ниток. Вихователь пропонує дітям уявити, що коло – це група. В ньому кожен має свої права і обов’язки. Якщо вийти за межі кола, воно перестане існувати, розірветься. Тримаючись за клубочок, діти пригадують правила поведінки в дитячому садку.
Допомагай слабим, маленьким, хворим.

Не будь жадібним.
Жалій інших, а не себе.
Сказав – зроби.
Образив – попроси пробачення.
Принеси іншому радість, тоді станеш добрим чарівником.
Ніколи не насміхайся над помилками інших.
Не вигукуй, не перебивай.
Будь завжди привітним.
Не капризуй.
Завжди зі всіма будь чесним.
Не будь хвальком.
Чемним будь з усіма. І треба виконувати свої обов’язки зараз, а не потім

ГРА «М’ЯКЄ СЕРЦЕ»

У КОЖНОГО В РУКАХ НЕВЕЛИЧКА М’ЯКА ІГРАШКА У ВИГЛЯДІ СЕРЦЯ

Поміркуйте і скажіть, яку людину називають сердечною?

Добру.
Веселу.
Чемну.
Яка завжди прийде на допомогу.
Люблячу.

Чи бувають інші люди на землі, які не вміють любити, тому що їх серце зачерствіло.
Так, бувають.
Пам'ятайте, що є багато людей, які потребують вашої любові. Згадайте, кому б ви хотіли послати свою любов за допомогою цього м'якого серця? А сьогодні давайте задаруємо ці маленькі сердечка любові, промінчики світла, тепла нашим дорогим гостям.

^ ГРА « ЧАРІВНА КОРОБОЧКА»

У красиво прикрашеній коробочці зроблений отвір за розміром дитячої руки. Діти по черзі витягують якійсь сюрприз. Запропонувати і гостям витягнути якісь сюрприз, але їхня рука не влізає в отвір.

Є такі речі, які доступні і необхідні тільки дітям, дорослим вони не потрібні. Отже, всьому свій час. Колись і ви станете дорослими, а сьогодні ви діти і перебуваєте під захистом і опікою держави.

Садочок знаєш в нас який?

Я розповім тобі, мій друже.

Там не покривдять малюка

Не вразять недозрілу душу.

Ти знатимеш – як жити треба

Щоб говорили всі про тебе –

Це – благородний чоловік.

Якщо ти зайченя лякливе –

Тебе научать бути сміливим.

Якщо підступний, мов лисичка –

Відучишся від тої звички.

Якщо ти, наче вовк, гнівливий –

Тебе научать доброти.

Незграбний – виростеш кмітливим

Й всього досягнеш у житті.

Садок навчає бути гідним

Славетних предків і батьків.

Любить свою країну рідну

І боронить від ворогів!

В нашій країні права дітей захищає держава. А що таке право?

Діти: Права дитини – це певні можливості, які потрібні нам, дітям, для того, щоб жити і рости.

Вих-ль: Тобто те, що ви, діти, можете робити і в чому вам не можуть відмовити дорослі. Які ви знаєте права?

Право на любов і піклування.
Паво на життя.
Право на власну думку.
Право на освіту.
Право на медичну допомогу.
Право на повноцінне харчування.
Право на відпочинок.
Захист від насильства.

Молодці, діти. На цьому наше заняття закінчено.

Десять НЕ МОЖНА Сухомлинського:

Не можна байдикувати, коли всі працюють;
Не можна сміятися над старістю;
Не можна вступати в суперечку з дорослими;
Не можна виявляти невдоволення через те, що в тебе немає якоїсь речі;
Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, що вона не може дати тобі;
Не можна робити те, що засуджують старші;
Не можна залишати літню людину самотньою, якщо в неї немає нікого, крім тебе;
Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу дорослих;
Не можна сидіти обідати, не запросивши старшого;

Дидактично-розвивальна гра "Правове поле"

Мета: розвивати мислення, уяву, пізнавальну активність, розширювати спектр пізнавальних дій. Виховувати патріотичні почуття, любов та \ повагу до рідної країни, свідоме ставлення до себе як до особистості, \ вміння поважати та захищати свої права і права інших людей. Формувати цілісне розуміння правового захисту кожної дитини, її прав та обов'язків в Україні; цілеспрямовано, послідовно

збагачувати лексичний запас дітей (права обов'язки, піктограма, правове поле). Матеріал: картки-схеми; піктограми.

Попередня робота: розповідь вихователя про всесвітню та українську правову систему ("Декларація прав людини", Конституція України); екскурсія в "правову" галерею з розповіддю вихователя про права та обов'язки кожної людини в Україні; бесіда за "Світовою книгою прав".

Завдання:

- підібрати піктограми за ключем і кольором.

Додаток 2

Дидактично-розвивальна гра "Правове лото"

Мета: . Розвивати багатоканальне сприймання предметів та явищ в ігровій формі. Виховувати високі моральні якості. Формувати розуміння змісту піктограми (права) через добірку сюжетних картинок; цілеспрямовано, послідовно збагачувати лексичний запас дітей.

Матеріал: картки-схеми, розрізні картинки.

Попередня робота: розповідь вихователя про зміст прав та систему захисту; розгляд проблемних ситуацій; спостереження за ігровою діяльністю дітей інших груп.

Завдання:

- підібрати за кольором і ключем піктограму;

- вибрати картинки, які характеризують це право.

Додаток З

Дидактично-розвивальна гра "Правова веселка"

Мета: розвивати творчу уяву, мислення, фантазію. Виховувати почуття власної гідності та повагу до оточуючих. Узагальнити знання дітей про систему прав. Формувати свідоме особистісне ставлення до кожного права та здатність передати його зміст у малюнку. Матеріал: картки-схеми, кольорові олівці.

Попередня робота: розповідь вихователя про систему правових відносин в Україні; розповіді з власного досвіду дітей; розгляд проблемних ситуацій та сюжетних картин.

Завдання:

- знайти піктограму до даного права і передати його зміст у малюнку.

Дидактична гра "Скринька, скринька, розкажи і усім нам покажи"

Діти, дивіться яка гарна скринька. Вона... чарівна. Зазирнувши в неї, можна когось побачити. Там хтось живе - єдиний у всьому світі, тільки він так усміхається, тільки у нього такі гарні вуха; такий симпатичний носик; такі рум'яні щічки. Він ні на кого не схожий, неповторний. Це - найцінніший скарб нашої планети. Хочете дізнатися, хто там? Тож дивіться, але не розкривайте таємницю, поки кожний з вас не зазирне в скриньку!

- Кого ви там побачили? - Так, але, насамперед, ви - люди. І кожен з вас - найважливіша людина на землі.

Вправа "Дорослий - дитина"

Дітям пропонують два малюнки із зображенням. (Доросла людина.)

- Хто зображений на цьому малюнку? Так, доросла людина.

- А хто на другому малюнку? (Дитина.)

- Чим схожа доросла людина на дитину? Що в них спільного? (У них однакова будова тіла. Вони вміють думати, розмовляти, щось робити, кудись поспішати, схожі за характером, у них є друзі...)

- А чим відрізняються? (Зовнішністю, зростом, віком, обов'язками. Дорослі люди працюють; заробляють гроші, можуть захистити себе і своїх дітей; більше знають, а малятам потрібна допомога і піклування рідних, дорослих, вони не завжди можуть захистити себе.)

Вихователь дає можливість висловитись усім, хто бажає, а підсумовуючи сказане, зазначає, що в нашій країні права людей, а тим більше дітей, захищені державою. Але всі повинні пам'ятати: в кожної людини є не тільки права, а й обо'язоки, бо коли б так не було, то одні люди кривдили б інших, порушували інші права.

Гра "Я маю право", "Я не повинен"

Дітям роздають по дві картки з сюжетними малюнками. На кожній з них фраза: "Я маю право на... але я не повинен...", яку треба доповнити.

Наприклад:

"Я маю право (на житло), але я не повинен (його псувати, ламати речі)".

"Я маю право (гратися), але не повинен (заважати гратися іншим)".

"Я маю право (на їжу), але не повинен (забирати її в інших людей, оскільки вони теж: мають на це право). "

До ілюстрацій "Я маю право" прикладають сонечко, "Я не повинен" – хмарку.

Гра-змагання "З якої казки?"

Вихователь читає уривки з відомих дітям казок і ставить запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Той, у кого їх виявиться найбільше, - переможець.

1. "І тут вони побачили справжнього Вовка! Він стоять за великим деревом і був такий старший на вигляд, що у Ніф-Ніфа і Нуф-Нуфа затремтіли тонкі хвостики".

- Чи можна діяти так, як Вовк? Чому? Які права поросят він порушив? (На житло, зруйнував їх будинки.)

2. "Ну й пісня ж гарна! - каже Лисичка. Ой, тільки я не дочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз, та сідай до мене на язик, щоб чутніше було".

- На що зазіхнула Лисиця? Так, на найголовніше - на життя. А Колобок мав би бути обережнішим і не вірити Лисичці з першого разу.

3. "Сиди ж ти, Півнику, на печі та їж калачі, а я пішов по дрова, а як прийде Лисичка, то не озивайся"!

- Хто з персонажів казки виявився скривдженим? Чому? Підбивши підсумки гри-змагання, вихователь пропонує дітям пригадати інші казки, в яких порушувалися права персонажів; звертає увагу дошкільнят на те, що вони інколи порушують права один одного, захопивши якусь іграшку, яка є спільною, або навіть забравши чиюсь власну.

Дидактична гра «Добери пару».

Мета. розвивати комунікативні навички, виховувати взаємоповагу, закріпити знання дітей про право «Всі діти мають право на вільне спілкування». Привернути увагу до власної особистості, спонукати дітей до відкритості, відвертості у стосунках, до позитивних вчинків, розуміти іншого і самого себе, як соціальну неповторну особистість.

Обладнання. Предметні картинки із зображенням казкових героїв (16 штук).

Хід гри

Дитина розглядає картинки казкових героїв, добирає пару (хто спілкувався між собою) у знайомих казках.

Додаткове завдання: вибрати, з ким із казкових героїв і на яку тему ти хотів би поспілкуватися.

* * *

Була одна нога всього

В солдатика із казки.

Та він вояка був — ого!

І полюбили ми його.

Хоч і одна нога всього

В солдатика із казки.

Мав Буратіно довгий ніс,

Який встигав завжди і скрізь

Попереду хлоп'яти.

Ну, чим поганий довгий ніс?

В людей розумних є девіз:

Ні з кого не сміятись.

І той, і та, і ти, і я —

Ми всі — одна міцна сім'я.

Так, люди різні.

Але рівні Права у всіх людей,

Ти чи рудий, чи чорнобривий,

Українець, чи єврей.

" Маленьким росіянам, фінам,

Полякам, неграм — всім

Країна наша Україна —

Єдиний рідний дім.

* * *

• Один за всіх і всі за одного.

• Життя без друга — харч без солі.

• Радість друзів — твоя радість.

• Не смійся з друга

Не маєш друга — шукай, знайшов — бережи.

• Нехай буде, як скажуть люди.

• Друг пізнається в біді.

• Добро втратив — наживеш, близьку людину втратив — не вернеш.

• Один у полі не воїн.

• Нових друзів наживай, а старих не забувай.

• Де гуртом сіється і живеться, там весело живеться.

Велика настільно-дидактична гра „Знай свої права, дитино»

Мета: розвивати культуру мовлення. Виховувати гуманні почуття, доброзичливість, повагу до дітей, батьків, знайомих. Закріпити знання дітей про права дитини. Продовжувати вчити аналізувати ситуації з власного життя га пригод казкових героїв щодо прав дитини на життя, турботу батьків та держави, медичну допомогу, захист від експлуатації та насильства. Повторити правила безпеки життя. Заохочувати дітей опиратися на свої права в реальному житті, захищати себе, своїх однолітків, друзів.

Обладнання. Ігрове набірне полотно з прозорими кишеньками, набір карток із знаками про права дитини (11 х 11), — 10 штук, 6 карток (11 х 11) зі знаками фізкультхвилинок-пауз, кубик (3 х 3 х 3), фішки — 10 штук різного кольору.

Хід гри

У грі беруть участь від 2 до 10 дітей. Учасникам гри роздаються фішки. Лічилкою визначається той, хто першим зробить хід. Діти по черзі кидають кубик, який підкаже кількість ходів. Хід починається із старту зліва направо з картки на картку. Якщо випав знак на права дитини, вона повинна його назвати і відшукати конверт з дидактичною грою, яка відповідає цьому знакові. Дитина виконує завдання даної гри. За правильне або неправильне завдання дитина отримує від ведучого відповідну фішку. Якщо випав знак на фізкультпаузу, дитина повинна назвати і виконати завдання. Потім хід переходить до іншої дитини (почергово). Гра закінчується, коли один із гравців дійде до фіналу. Переможець отримує приз — чарівне серце. Ведучий підраховує відповіді дітей згідно отриманих фішок. Далі право розпочати гру надається дитині, у якої найбільше фішок за правильно виконані завдання.

Дидактична гра «Я і моя сім'я»

Мета: розвивати почуття любові, шанобливого, ціннісного ставлення до себе та членів сім'ї, уміти радіти з того, що ти є таким, яким ти є. Закріпити знання дітей про право «Кожна дитина має право на життя та ім'я». Привернути увагу дітей до власної особистості.

Обладнання. Ігрове поле, поділене на 4 частини, в центрі — коло. Набір карток із зображенням ігра-

шок (20 штук), різного кольору круги (10 штук), кружечки із зображенням в центрі зірочок (10 штук), фішки у вигляді сердечок (10 штук).

Хід гри

Дитина вибирає картку, яка відповідає власному «Я», розміщує її в центрі. В одному із квадратів викладає зірочки, кількість яких відповідає віку дитини. В другому — кількість членів сім'ї, в третьому — улюблену іграшку, в четвертому — кружечком улюблений колір.

У неньки народилося дитя,

Дитя моє, Бог дав тобі життя.

І щоб ніхто не заподіяв шкоди Тобі,

малесенький громадянин, —

Бог дав закони нашому народу.

Від дня народження, від іменин —

Він твій, цей світ широкий за вікном.

Ти на життя і щастя маєш право

Під золото-блакитним знаменом

Своєї Української держави.

І дівчатко, і хлоп'я

Мають право на ім'я.

Ти — Надійка, я — Василь.

А оцей малюк — Максим.

Мають Дмитрик і Оленка

Ще й по батькові ім'я.

І дівчатко, і хлопчина,

І великі, і малі

Мають власну Батьківщину,

Найріднішу на землі.

Мають право називати

Україну словом Мати,

Бо вона дітей завжди

Оборонить від біди.

Приспіви та приказки.

«Кожна дитина має право на життя та ім'я»

Вік прожити — не поле перейти.

Вік живи, вік учись.

Без гілок — не дерево, без дітей — не сім'я.

Не родись багатим, а родись щасливим.

Добре ім'я — найкраще багатство.

Знання — це життя, життя — це знання.

Не ім'я прикрашає людину, а людина прикрашає ім'я”

Дидактична гра «Хто мене любить, пестить, приголубить».

Мета: розвивати Індивідуальність дитини, виховувати почуття самоповаги, шанобливого, достойного, ціннісного ставлення до себе та членів сім'ї. Закріпити знання дітей про право «Кожна дитина має право на любов І піклування». Формувати почуття психологічної захищеності, довіри до рідних І близьких, радості існування. Закріпити почуття любові, їх величі й значення в житті людини.

Обладнання: зображення сонечка із власним «Я», сюжетні картинки з теми «Хто мене любить, пестить, приголубить» — 10 штук, предметні картинки із зображенням малюнків, в яких відображається пестлива назва: квіточка, рибка, курчатко, сонечко, зайчик, котенятко.

Хід гри

Дитина розглядає зображення сонечка, в центрі якого «Я». Розглядає картинки з теми «Хто мене любить, пестить, приголубить», на свій розсуд відбирає картинки, викладає їх навколо сонечка. Пригадує, як лагідно, пестливо називають її вдома, знаходить серед предметних карток ту, яка відповідає цій назві. Пояснює свої дії.

Малюки — народець слабкуватий,

Наче їжачата без голок.

Мов малі, без пір'я пташенята,

Мов манюній, у воді, мальок.

Малюки — народець слабкуватий.

Та і розум в них іще малий.

Тож потрібно їх охороняти,

Щоб малята дужими зросли.

Між улюблених казок твоїх

Є, звичайно, й та, про Попелюшку,

Попелюшка всім немов подружка.

З нею дружать діти всіх країн.

А жила так тяжко Попелюшка,

Бо була у домі за прислужку.

Бо недобра мачуха, як відьма,

Кривдила щодень дівчатко бідне.

Це було в часи, коли ще діти

Навіть не відали про те,

Що не можна ні гнобить, ні бити,

Ні морити голодом дітей.

В нас на це ніхто не має права.

Руки геть від громадян малих!

Сяде конче на підсудну лаву

Той, хто був безжалісний до них.

* * *

• Дитина плаче, а матері боляче.

• У дитини заболить пальчик, а в матері — серце.

• Всякій матері свої діти милі.

• Матері всіх дітей жаль, хоч котрого пальця вріж, а болить.

• На сонці тепло, а біля матері добре.

• Малі діточки, що ясні зірочки: і світять, і радують у темну нічку.

• Як батьки ставляться до своїх дітей, так і діти ставляться до своїх батьків.

Дидактична гра «Одягни ляльку в національний одяг».

Мета. Закріпити знання дітей про право «Всі діти мають право на користування культурою і рідною мовою». Продовжувати формувати уявлення про традиції українського народу, мудрість, що передається з давніх-давен, яку потрібно знати і шанувати, розуміти, що дитина — частина рідного народу.

Обладнання. Набір лялькового (паперового) одягу, лялька, набір квітів для складання віночка.

Хід гри

Дитина отримує завдання одягнути ляльку в український національний одяг і викласти із квітів віночок, визначити назву квітів.

Злетіла якось на димар

Дурна ворона, оглушена.

І як розкаркалась: «Карр-карр!

Який чудовий спів у мене!

Який великий і могутній,

Гучніший од усіх фанфар.

Колись, в щасливому майбутнім,

Всі будуть каркати: «Карр-карр!».

Хто там ціврінька? Хто там тьохка?

Всім каркати! Бо заклюю!».

І тихо стало в тім краю.

Ніхто не тьохка і не рохка,

Не кудкудахка, не нявчить.

На всіх язиках все мовчить.

І тільки й чути: «Карр!» та «Карр!».

Бояться кар...

Та якось в перший день канікул

Якийсь там півник молодий

Весь двір удосвіта збудив

Веселим криком: «Ку-ку-рі-ку!».

І враз за ним: «Тьох-тьох, ку-ку,

Ф'ю-іть, цвірінь» — і полилося,

Защебетало у садку

Усіх птахів різноголосся.

А їм назустріч, від землі,

Ягнятка бекали малі,

Бичок ревів, як той мотор,

Дзвеніли оси в абрикосі –

Усе земне різноголосся

Злилося у прекрасний хор

Ворона каркнула і — фірр!

— Перелетіла в інший двір...

То, звісно, баєчка.

Та в ній

Є зміст великий, друже мій.

Про те, що в Україні славній,

У нашій рідній стороні

Усі народи мають право

На власну мову і пісні.

Як ти грузин — учи грузинську.

Казах — казахську вчи сумлінно.

Але шануй і українську — Державну мову України!

* *

• Слово до слова — складається мова.

• І від солодких слів буває гірко.

• Від теплого слова і лід розмерзає.

• Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.

• Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

• Гостре словечко — ранить сердечко.

• Як будеш рідної землі триматися, то будеш від неї сили набиратися.

• Людина без рідної землі, як соловей без гнізда.

Дидактична гра «Ким я хочу бути»

Мета: розвивати почуття самоконтролю, Закріпити знання дітей про право «Всі діти мають право на освіту і вибір професії». Формувати позитивний образ дитячого «Я», показати наочно інтелектуальне зростання дитини, допомагати матеріалізувати мету, мрію через дію з предметами, фіксувати ціль уявою, яка робить дії дітей більш цілеспрямованими, сприяє формуванню нових якостей особистості. Спрямувати енергопотенціал дитини до дій, роздумів, допомогти сприйняти свою мрію, своє «Я», як індивідуальність у суспільстві.

Обладнання. Ігрове поле Із зображенням сходинок, набір сюжетних картинок з теми «Я пізнаю світ».

Хід гри

Дитина роздивляється картинки і розміщує їх на сходинках, демонструючи свій інтелектуальний розвиток, який уявно веде до отримання знань, необхідних до пояснення мети. Пояснює свої дії.

Прискакав до школи зайчик,

Вчителів питає:

«Чи у вас і тих навчають,

Хто грошей не має?».

«Ну, звичайно, ну, звичайно! —

Кажуть зайченяті. —

В нашій школі всіх навчають,

Бідних і багатих.

І читати, і писати

Ми вчимо маляток.

І на лапках рахувати,

І пісень співати».

В темнім лісі зайчик радий

Скликав заячу нараду.

І сказав таке: «Освіта Всім обов'язкова!

* * *

• Мудрим ніхто не народився, а навчився.

• Чого навчився, того за плечима не носити.

• Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно.

• Книга вчить, як на світі жить.

• Ніколи не говори не вмію, а говори навчуся.

• Якщо ти вчений, — увесь світ твій.

• Більше знай, менше говори.

• Той хто багато знає, мало каже, зате багато висловить.

• Життя коротке, а наук багато, вивчай те, що тобі необхідно.

• Хвались не вчителем, а знаннями.

• У кожній справі слід керуватись розумом.

• Вік живи — вік учись.

• Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

• Вчення світ, а невчення тьма.

• Вчиться ніколи не пізно.

• Хто знання має, той мур зламає.

• Розум не купують.

• Розум і виховання — близнята.

• Більшого багатства, як розум, нема.

• Знання — це скарб, а вміння вчитись — ключ до нього.

• Коли дитину не навчиш в пелюшках — не навчиш і в подушках.

• Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі.

• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Дидактична гра «Подорож у казку».

Мета: розвивати мовлення, пам'ять, мислення, уяву. Виховувати почуття власної гідності, впевненості в тому, що всі діти мають право на захист від жорстокості, від завдання їм моральної та фізичної шкоди.

Закріпити знання дітей про право «Кожна дитина має право на повагу, не має бути скривджена і зневажена». Використовуючи знайомі казки закріпити вміння дітей аналізувати ситуації, які характеризують порушення прав дитини.

Обладнання: ілюстрації казок: «Вовк і семеро козенят», «Гидке каченя», «Золотий ключик», «Червона Шапочка», Гуси-лебеді», Котик і Півник», Троє поросят», «Попелюшка», «Маша і ведмеді», «Колобок».

Хід гри

Дитина по черзі розглядає ілюстрації, називає казку та, виходячи із змісту, аналізує ситуацію, в якій порушено право.

Карабас Барабас,

Бородатий, неохайний

Розмахався раз у раз

Величезним малахаєм.

Він в законах — ні бельмеса.

Тож нехай собі махає

Величезним, довжелезним

Страхітливим малахаєм.

Нам не страшно.

В Україні (І не в казці, а насправді)

Ні П'єро, ні Буратіно

Вдарить він не має права.

Ані їх життя позбавить,

Ні знущатись привселюдно

Карабас не має права,

Бо закон його осудить.

І посадить до в'язниці,

Де сидять усі злочинці.

Бо держава Україна —

Добра мати нам усім.

Одягає і годує,

Захищає, вчить, лікує.

І піклується про нас

Повсякдень і повсякчас.

Не позбавлені уваги,

Маєм ігри та розваги.

Тож зростаємо всі ми

Дуже чемними дітьми.

І дивуються всі: «Звідки

Ці чудові й гарні дітки?».

Хором скажемо: «Єдина

Є в нас мати-Україна,

Що опікується нами,

Щоб і ситі, й чепурні.

В небо лагідне над нами

Лине сміх наш і пісні.

Чи було б ще десь так само,

Як у рідній стороні?!».

Але де б ми по світу

Не жили, в любій країні —

Пильнувати рідні діти

Буде мати-Україна.

Буде стежити здаля,

Чи не кривдить хто маля.

* * *

• Шануй людей і тебе шануватимуть.

• Хто себе не вміє шанувати, той і людей не шанує.

Людина людині потрібна.

• Добрий син людей гуртує, лихий — роз'єднує.

• Ввічливих і лагідних скрізь шанують.

• Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.

• Слово чемне кожному приємне.

• Спершу слово зваж, потім скажи.

• Не хочеш почути поганих слів, не говори їх сам.

• Удар забувається, а слово пам'ятаєш.

• Умій сказати, умій і змовчати.

• Шабля ранить голову, а слово душу.

• Рана загоїться, зле слово — ніколи.

• Гостре словечко ранить сердечко.

• І від солодких слів буває гірко.

• Добре слово краще за цукор і мед.

• Кого почитають, того й поважають..

Дидактична гра «На прийомі у лікаря».

Мета: розвивати пізнавальний інтерес. Виховувати повагу до праці лікаря, значимість його професії. Закріпити знання дітей про право «Всі діти мають право на медичну допомогу». Розширити знання дітей про те, що поліклініка служить для прийому людей різними лікарями-спеціалістами. З допомогою ілюстративного матеріалу уточнити назви професій лікарів, вправлятися в умінні описувати стан свого здоров'я, самопочуття, настрою, розуміти цінності свого життя, відповідальності за збереження свого здоров'я.

Обладнання. Набір картинок про професії лікарів-спеціалістів: хірург, ЛОР, окуліст, стоматолог, терапевт, невропатолог. Набір картинок — життя дитини (15 штук).

Хід гри

Дитина викладає картинки, на яких зображено лікарів-спеціалістів, що можуть надати їй допомогу. До них добирає парну картинку із зображенням дитини, якій необхідна допомога спеціаліста. Пояснює свої дії.

Засвербіли ріжки в биці.

Закортіло биці битися,

Тупи-тупи, гупи-гупи...

А кругом — ніде нікого.

Довелось дубасить дуба:

Чом стоїть серед дороги?

Биця рогом в дуба — гуп!

Дуб — ні руш. На те і дуб

. А у биці ріжки — хруп!

Одвалились на відруб.

Хоч той биця — забіяка,

Та шкода його — маля ж.

Каже бик: «Не треба плакать.

Подорожником помаж».

Вже не хоче биця биться.

Поламались ріжки в биці.

Тупи-тупи з усіх ніг,

До лікарні він прибіг.

Там його зустріли радо.

Лікували роги биці.

Пригощали рафінадом,

І варенням з полуниці.

Ще й навчали забіяку,

Щоб не був такий вояка.

Засвербіли ріжки в биці.

Закортіло биці биться.

Але вже він був учений.

Навіть пасся — самопас.

Тож спитав він дуба чемно:

«Можна чухатись об вас?».

* * *

• Найбільше багатство — здоров'я.

• Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.

• Було б здоров'я — все інше наживеш.

• Як нема сили, то й світ не милий.

• На похиле дерево кози скачуть.

• Скрипливе дерево довше росте.

• Плохеньке порося і в Петрівку мерзне.

• Світ великий — було б здоров'я.

• Здоров'я маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо.

• В здоровому тілі — здоровий дух.

• Бережи одяг доки новий, а здоров'я — доки молодий.

• Без здоров'я нема щастя.

• Весела думка — половина здоров'я.

Дидактична гра «Склади квіточку»

Мета. розвивати творчу уяву, мислення, комунікативні навички. Закріпити знання дітей про право «Кожна дитина має право на відпочинок, дозвілля і розвиток творчих здібностей». Продовжувати вчити, відчувати і розуміти свій внутрішній світ, отримувати задоволення від оточуючого світу. Вчити зв'язно, послідовно висловлювати свої думки.

Обладнання. Сюжетні картинки у вигляді пелюсток квітки на тему: «Як би я хотів провести свій вільний час», кружечки з фотокартками дітей.

Хід гри

Дитина викладає в центрі кружечок зі своєю фотокарткою, розглядає сюжетні картинки, утворює квіточку з картинок, де і з ким хотіла б провести свій вільний час.

* * *

В старому, дрімучому лісі

Заснули всі звірі давно.

«Чому це, — дивується Місяць, —

Не гасне у школі вікно?

Учитель — ведмідь сиволапий,

В розкошланій шубі до п'ят —

Не гасить до півночі лампу,

Утомлених учить малят.

Морозної, пізньої ночі

Не сплять лише очі зірок.

Звірята вже спатоньки хочуть.

Та все ще триває урок.

І капають сльози на парти.

Зітхають і лис, і ховрах.

З ведмедем — поганії жарти,

Такий він сердитий, що страх!

І раптом — мале зайченятко,

Застібуючи свитину,

Сказало: «Пора кінчати!

Я знаю права дитини!

Ми маємо право — говорить закон —

На добрий спочинок, на втіхи і сон.

Бо що за дитинство

Без ігор веселих,

Без яблук, гостинців

І без каруселі?».

Ведмідь усміхнувся: «Пора — так пора».

І весело всі закричали: «Ур-ра!».

* * *

• Зробив діло — гуляй сміло.

• Роботящим рукам усе під силу.

• Непримітне ремесло, зате славу принесло.

• Рукам — роботи, душі — свято.

• Полюбиш працю, і вона тебе полюбить.

• Молоток у роботящих руках і в камінь цвях заб'є.

• В умілих руках і сніг спалахне.

• В гурті й каша їсться.

• Бджола мала, а й та працює.

• Де руки й охота — там скора робота.

• Очам страшно, а руки роблять.

• Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

«Кожна дитина не має бути жертвою насильства або війни»

Мета. Закріпити знання дітей про право «Кожна дитина не має бути жертвою насильства або війни». Уміти визначати жорстоке поводження й шукати захисту від нього, звертатись за допомогою до дорослих, формувати вміння захищати своє власне життя.

Обладнання. Предметні картки на закріплення знань дітей про їхні дії на випадок вибуху атомної бомби, прогулянка на вулиці й коли один вдома.

Хід гри

Дитина аналізує і відбирає серії предметних картинок, відповідей події: вибух, випадку на вулиці, коли один вдома. Аналізує свої дії.

* * *

Біля лісу за лозою

Лис побився із козою.

Лис козу — хвостом, зубами,

А коза його — рогами.

На вояках шерсть — аж дибом,

Між кущів літає пух.

А за що? За кусень хліба,

Що згубив його пастух.

Дітки, перейнявши досвід,

Раптом — в бійку і собі.

Та побачили дорослі

Й зупинили бій.

Лисеня схопивши, лис

Відтягнув його у ліс.

А коза — за козеня

І додому поганя:

«Йди до школи! Йди учитись!

Не гайнуй на марне час!

Як дорослим треба битись,

То поб'ються і без вас».

А сіамський кіт культурний

Мудро нявкнув: «Взагалі,

Люблять бійки тільки дурні —

Чи дорослі, чи малі».

От якби по всіх світах

Президенти й генерали

Та послухались кота —

Гарне би життя настало.

* * *

• У нашій дружбі — наша сила.

• Де мужність, там перемога.

• Сміливого і куля не бере.

• Смілому море по коліна.

• Сміливим відвага володіє.

• Сміливість — кріпкості брат.

• Кров — не водиця, проливати не годиться.

• Голими руками не битися з ворогами.

• Не давайся під ноги.

• На сміливого собача гавкає, а боягуза кусає.

• Миром дорожити — людям довго жити.

• Як будемо в дружбі жити — нас нікому не зломити.

• Один за всіх і всі за одного.

• Квітам потрібне сонце, а людям — мир.

«Ласкавинки»

— Давайте подаруємо один одному пушинки-ласкавинки.

— Скажіть щось хороше про якості свого сусіда. (Придумати ласкаві, добрі слова).

— Уявіть, що у вас у долоньці знаходиться ласкавинка, ніби тепла пушинка. Передавайте її по колу один одному.

— Що ви відчули, коли віддали лас-кавинку?

— Важко чи легко віддавати своєму сусідові ласкавинку?

— А зараз навчимося передавати ласкавинки очима, тобто подивимося тепло і лагідно в очі один одному і поаплодуємо. Відчуваєте, як приємно і радісно у вас на серці? Вас люблять наші друзі, дарують ласкавинки добра і любові. А гарні, добрі побажання завжди здійснюються.

«Прогноз погоди»

Діти стають один за одним по колу і роблять один одному масаж:

«Дощ» — постукують по спині кінчиками пальців;

«Град пішов» — сильніше постукують кінчиками пальців;

«Грім та блискавка» — ребром долоні труть по спині;

«Тайфун» — кулачком не дуже сильно стукають по спині;

«Землетрус» — трясуть один одного за плечі;

«Сонце» — м'яке погладжування по спині.

— Чи приємно було відчути масаж, який вам робили товариші? (Відповіді).

— Отже, те, що приємно тобі, може бути приємним й іншим. Коли тобі щось зробили приємне, намагайся відповісти людям тим же.

«На кого схожа ця людина?»

— А ось я принесла вам букетик польових квіточок. Візьміть квіти, уважно розгляньте, понюхайте їх.

(Діти роздивляються квіти, передають букетик з рук у руки, нюхають кожну квітку окремо).

— Чи схожий у них запах? Як вони пахнуть? Чи відрізняється кожна квіточка і чим саме? (Відповіді, розміркування).

Діти стають у коло. Одна дитина відвертається, інші вибирають між собою хлопчика і дівчинку. Дитина повертається і задає запитання:

— На яку квітку схожа ця людина?

— На яке дерево?

— Який колір їй найбільше личить?

— У що вона вдягнена? Взута?

— Яка в неї зачіска? Що вона найбільше любить?

Запитання ставляться всім дітям по черзі доти, поки загадка не буде відгадана.

«Маска»

А зараз пограємо у гру «Маска». Візьміть люстерка і, дивлячись на своє обличчя, відтворіть радість, смуток, здивування, обурення, гнів, спокій.

— Якщо трапилось так, що ти на когось розсердився, то не кричи і не ображай людину, а просто підійди і скажи їй про це.

— А що ти робиш, коли у тебе поганий настрій? Як ти сердишся? (Гримаєш дверима, тупотиш ногами, ламаєш іграшки, плачеш). А що можна зробити замість цього? (Відповіді дітей).

«Чарівний стілець»

Посередині кола, але не в центрі, а біля краю, ставиться стілець. Діти ідуть по колу і співають.

Хто найкращий з нас сьогодні,

Найщасливіший сьогодні,

Швидше вибігай

І на цей стілець сідай.

Коли пісенька закінчується, той, хто опинився найближче до стільця, сідає на нього. Кожен по черзі, починаючи з того місця, де стоїть стілець, повинен сказати про того, хто сидить на стільці, щось хороше і добре. (Перед початком гри доцільно розповісти дітям про якості чарівного стільця, про те, що той, хто сідає на нього, втрачає всі свої погані якості, у нього залишається тільки все хороше, добре і красиве. Щоб побачити це, слід дивитися чарівними очима на того, хто сидить на чарівному стільці).

«Проспівай своє ім'я»

Всі діти стають у коло, кожна дитина виходить на середину і починає співати своє ім'я: тихо, голосніше, ще голосніше, діти їй підспівують. Всі повинні побувати у колі.

Казки з правового виховання

„Подорож до країни Справедливості”

Десь за горами, за лісами є казкова Країна Справедливості, в якій усі щасливі: діти і дорослі, тварини і птахи. А дбає про це Король Закон. Але так було не завжди. Усі мешканці країни з жахом згадують той час, коли ними правила Зла Чаклунка. Особливо погано ставилася вона до малих дітей. Малеча змушена була тяжко працювати: дітей били, ображали, не дозволяли відпочивати і гратися, вчитися в школі. Навіть імені вони не мали.

Дізналася про свавілля Злої Чаклунки Добра Фея і разом зі славним Законом, який згодом став королем цієї держави, знешкодила й назавжди вигнала її з країни.

Мешканці обрали нового правителя — Короля Закона, який тепер захищав інтереси всіх громадян, особливо дітей, і нікому не дозволяв їх кривдити. Йому допомагала Добра Фея.

А як вона це робила, дізнаєтеся, перегорнутий сторінки цієї книжки. Отож сідайте зручненько й слухайте уважненько казкові історії, що трапилися в Країні Справедливості.

Цуценята

Якось на одному подвір'ї з'явилося троє цуценят: двоє білих, а третє — чорне. Вони весело бавилися на травичці. Побачила їх дівчинка Оленка, і їй дуже сподобалися білі цуценята. Вона їх пестила, голубила, а чорне відпихала, кажучи: "Ти негарне, не буду з тобою гратися. Треба було народитися білим, а не чорним".

Щодня, поки Оленка бавилася з біленькими братами, чорне цуценя сиділо й плакало. Йому так хотілося, щоб на нього звернули увагу, хіба ж воно винне, що народилося чорним. Одного дня до бабусі-сусідки приїхали онуки — Марійка та Іванко. Коли вони вийшли гуляти, Оленка кинула цуценят і мерщій підбігла до гостей.

— Давайте гратися разом, — запропонувала вона. А іі їй відповіли:

— Ми не будемо з тобою гратися, їм надто мала. Спочатку вирости.

Сумно стало дівчинці. І тут Оленка раптом пригадала, як вона відпихала чорне цуценя. От тоді вона все зрозуміла. І тепер залюбки гралася з усіма трьома цуценятами і мала від цього велику втіху, адже вони такі кумедні.

Дізналася про це Добра Фея і розповіла королю. А той негайно проголосив, що в його королівстві всі діти мають рівні права незалежно від кольору шкіри, очей, походження.

Ганнуся — помічниця

В одному селі живе дівчинка Ганнуся. Через рік вона піде до школи. Батьки не натішаться своєю дитиною: метка, працьовита, весела. Цілий день Ганнуся в роботі. Щойно прокинеться, біжить курей та качок годувати, провідає улюблене цуценятко і його погодує, а вже потім вирушає до дитячого садка.

Ввечері до бабусі зазирне — допоможе старенькій у кімнаті прибрати, посуд помити. А коли прийде додому, мерщій на кухню: допомагати мамі вечерю готувати.

Любить дівчинка й на городі хазяйнувати: поливає овочі, вириває бур'яни. Гарна помічниця в батьків.

От тільки мама бідкається, щоб відпочивала більше, щоб не захворіла та набралася сил перед школою. Дізнався про це Король Закон і вирішив створити табори відпочинку та санаторії для дітей, де вони могли б відпочивати і сили набиратися, а ще вирішив він, що треба батькам відпустки давати, щоб могли всією родиною разом з дітьми відпочивати.

Як ведмедики захворіли

Ось на галявині граються кумедні ведмедики: Михайлик та Марійка. їхні тато з мамою пішли на роботу: качати мед на пасіці. А малі самі вдома лишилися. Привітно світить сонечко, щебечуть пташки, а головне поряд росте малина — улюблені ласощі ведмедиків.

Отож цілий день малі бавилися у високій траві, їли ягоди й співали пісень. Аж ось і вечір, прийшли батьки додому, принесли малятам меду. Діти з радістю розповідали, як бавилися цілий день та малину їли. Полягали спати.

Та що це?.. Хто так голосно плаче? Виявляється, малий Михайлик:

— Мамо, тату, в мене животик болить. А згодом і Марійка прокинулася:

— У мене голівка болить і нудить.

Бідкаються батьки, не знають, що їм робити. Побачила це Добра Фея і порадила запросити лікаря Айболитя.

Лікар оглянув малят, розпитав, що вони робили протягом дня й сказав:

— У Михайлика отруєння, бо їв немиті ягоди, а в Марійки — сонячний удар, бо була на сонці без хустинки.

Лікар Айболить дав поради, як позбутися недуг.

Поради були слушні. І ведмедики дуже скоро одужали. Відтоді назавжди запам'ятали: ягоди треба мити і на сонці ходити лише в головному уборі.

Добра Фея розповіла про цей випадок Королю Закону, і він проголосив, що про здоров'я дітей відтепер дбатимуть не лише батьки, а й держава, яка доручатиме це лікарям. Вони мають вчити малюків як поводитися, щоб бути здоровими, а якщо хтось все-таки захворів, — лікувати їх.

Їжачки-поштарі

У лісі живуть їжачки-поштарі: мама, тато і двоє синів. Вони розносять пошту, дбають щоб усі листи дійшли до адресатів, щоб мешканці лісу вчасно дізнавалися про всі новини. Адже щодня відбувається щось нове: то ведмежий цирк показують, то зайці ярмарок влаштували, слон з Африки прилетів. А незабаром почнуться олімпійські лісові ігри, тож усі мають вчасно підготуватися до них. Роботи у поштарів багато, треба в кожну оселю принести газету "Лісові новини", от і допомагають батькам їхні дітлахи.

Останнім часом щось засумували малі, і пошту розносити вже не хочуть.

Дізналася про це Добра Фея і вирішила розпитати поштариків, що сталося. А малюки кажуть: "Усі дорослі дізнаються про новини в лісі з газет та журналів, а ми — малеча, нічого не знаємо про своїх однолітків, у нас навіть гарних книжок немає".

Пообіцяла Фея допомогти їжаченятам — розповісти Королю про їхні проблеми. Уважно вислухав Король Закон Фею та видав указ, що кожна дитина має право на отримання інформації та навчання. Для цього він наказав видавати підручники, дитячі книжки, журнали і газети, цікаві за змістом та гарно проілюстровані. *

Поради батькам

Пам’ятка

Правила, які були прийняті у міжнародний рік дитини, вони містять педагогічні настанови Песталоцції, Фребеля, Черні,

а також враховують сучасний практичний досвід

1. Люби свою дитину. Радій з її присутності, приймай її такою, якою вона є. Не ображай, не принижуй, не підривай її впевненість у собі, не піддавай несправедливому покаранню, не позбавляй своєї довіри, дай привід любити себе.

2. Охороняй свою дитину. Охороняй її від фізичних та душевних небезпек, навіть, коли треба, жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

3. Будь добрим прикладом для своєї дитини. Прищепи їй повагу до традиційних цінностей, сам живи згідно з ними. Нехай у вашій сім'ї побутують чесність, скромність, гармонія. Порушення батьками подружньої вірності, заздрість, збагачення безпечними засобами, досягнення тієї чи іншої вигоди за допомогою безпринципних зв'язків тощо — все це завтра позначиться на моральному обличчі вашого сина чи доньки.

4. Грайтеся зі своєю дитиною. Віддавайте дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Багато розмовляйте з нею, не відвертайтеся, коли вона щось говорить. Грайтеся з нею так, як їй подобається. Приймайте серйозно її гру, світ її уяви.

5. Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Копи підросте, потроху залучайте до праці з людьми і для людей.

6. Дозвольте дитині набути життєвого досвіду, нехай навіть безболісного, але самостійного. Дитина визнає тільки ті враження, які пережила самостійно, а надмірна опіка й тепличні умови життя можуть виплекати соціального інваліда

7. Привчайте дитину бути слухняною, Спрямовуйте її поведінку так, щоб учинене нею не завдало шкоди ні їй самій, ані будь-кому. Не обминайте моментів, коли вона негарно поводиться у вашій присутності, зауважте і поясніть, чому саме треба чинити так, а не інакше.

Пам’ятка батькам

Всі люди на Землі мають рівні права та свободи!

Це закріплено Декларацією Прав Людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю 00Н у 1948 році.

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права.

Права дитини закріплені Конвенцією Про Права Дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН у 1989 році.

Кожна дитина має право:

- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

- на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;

- на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або опікунів;

- на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність людини видів поводження чи покарання;

- на захист від сексуальних домагань;

- на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

- на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

- на свободу думки, совісті, віросповідання;

- на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

Права дитини порушуються:

- коли не забезпечена безпека її життя і здоров'я;

- коли її потреби ігноруються;

- коли по відношенню до дитини є випадки насилля або приниження;

- коли порушується недоторканість дитини;

- коли дитину ізолюють;

- коли дитину залякують;

- коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для неї рішення;

- коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття;

- коли її використовують і нею маніпулюють;

- коли її особисті речі не є недоторканими.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність

Не бійтеся допомогти і захистити свою дитину!

Анкета для батьків

Шановні батьки! Будь ласка, заповніть цю анкету. Ваші щирі відповіді допоможуть нам підібрати необхідний матеріал для бесід та консультацій з вами стосовно захисту прав ваших дітей.

1. Чи потрібні дітям права?

2. Як на вашу думку, які права мають діти-дошкільнята?

3. Від кого або від чого залежить захист прав дитини-дошкільника?

4. Чи є у вашої дитини почуття особистої гідності? В чому воно проявляється?

5. Чи є ваша дитина особистістю, що має право на повагу?

6. Чи чує ваша дитина зауваження, які принижують її гідність?

7. Які зауваження, на вашу думку, принижують гідність дитини?

8. Чи має ваша дитина можливість висвітити події, які відбулися, з власної точки зору, або їй доводиться виправдовуватися, коли дорослі мають на увазі настрій?

9. Чи просите ви вибачення в дитини, коли ви не праві?

10. Чи знає Ваша дитина межі дозволеної поведінки? Чи відомо їй, які покарання на неї чекають у разі порушення цих меж або правил? Чи використовуються ці покарання?

11. Чи висловлюєте ви своїй дитині своє захоплення нею і чи говорите ви їй щодня, що ви її любите?

12. Яку консультацію ви б хотіли отримати стосовно прав та обов'язків батьків та захисту прав особистих дітей?

Щиро вам вдячні за відверті відповіді!

Пам'ятка для кожного Караючи — подумай: «А навіщо?»

1. Покарання не має шкодити здоров'ю дитини — ані фізичному, ані психічному. Більше того, за своєю сутністю покарання має бути корисним.

2. Якщо у вас є сумніви: карати чи не карати, не карайте. Навіть якщо вже зрозуміли, що ви занадто довірливі й нерішучі. Жодної «профілактики», жодних покарань про всяк випадок!

3.3а один раз — одне. Навіть якщо скоєно одразу кілька вчинків, покарання може бути суворим, проте лише одне й за все «оптом», а не по одному за кожну провину.

4.Краще не карати зовсім, аніж карати із запізненням.

5.Покараний — пробачений. Інцидент вичерпано. Про старі провини ані слова. Не заважайте дитині починати життя спочатку.

6. Якою б не була провина, покарання не має сприйматися дитиною як перемога сили над слабкістю, як приниження.

7. Дитина не повинна боятися покарання. Вона має боятися не гніву, а засмучення від її провини.

Тест

Як ви ставитеся до своєї дитини?

Одвічна проблема батьків і дітей... І чи завжди у ній винні діти? Чи завжди бездоганні батьки? Свою частку в загальному процесі часом важко усвідомити, не зазирнувши у люстерко запитань і відповідей. Отож ваші «так» і «ні» на подані нижче судження.

1. Я вважаю за свій обов'язок знати все, про що міркує моя дитина.

2. Я відчуваю приязнь до дитини.

3. Добрі батьки оберігають дитину від життєвих негараздів.

4. Я завжди намагаюся допомогти своїй дитині.

5. Трапляється, глузування зі своєї дитини дає їй користь.

6. Я відчуваю прикрість щодо моєї дитини.

7. Мені здається, що інші діти потішаються над моєю дитиною.

8. Моя дитина погано поводиться навмисне, щоб зробити мені прикрість.

9. Моя дитина вбирає у себе все погане.

10. Мою дитину важко навчити шляхетності, хоч би там що.

11. Я беру участь у житті своєї дитини.

12. Коли знайомі розповідають про своїх дітей, мені трохи прикро, що моя дитина не така розумна й здібна, як хотілося б.

13. Я жалію свою дитину.

14.Коли я порівнюю свою дитину з однолітками, вони видаються мені дорослішими за мою і своєю поведінкою, і висловлюваннями.

15. Я охоче присвячую дитині свій вільний час.

16. Мені часто шкода, що дитина дорослішає, я з ніжністю згадую її маленькою.

17. Я мрію, щоб моя дитина досягла всього того, що мені особисто вдалося досягти в житті.

18. Батьки також мають пристосовуватися до дитини, а не лише вимагати цього від неї.

19. Я намагаюся виконувати всі прохання моєї дитини.

20. У конфлікті з дитиною часто визнаю, що правда на її боці.

21. Діти рано довідуються, що батьки можуть помилятися.

22. Головні причини вередувань моєї дитини — егоїзм, упертість і лінощі.

23. Неможливо нормально відпочивати, коли під час відпустки дитина зі мною.

24. Найголовніше, щоб у дитини було спокійне і безтурботне дитинство, а решта додасться.

25. Моя дитина може вибити з колії будь-кого.

26. Моя дитина часто дратує мене.

27. Я не вірю своїй дитині.

28. За суворе виховання діти дякують згодом.

29. Моя дитина нездатна сама щось робити, а коли й зробить, то завжди не до ладу. §

30. Моя дитина буде непристосованою до життя.

31. Моя дитина подобається мені такою, яка вона є.

32. Я уважно стежу за станом здоров'я моєї дитини.

33. Я постійно захоплююся своєю дитиною.

34. Дитина не повинна мати таємниць від батьків.

35. Я високо поціновую здібності моєї дитини й не соромлюся цього.

36. Бажано, щоб дитина дружила з тими дітьми, які подобаються її батькам.

У цьому тесті ваше батьківське ставлення аналізується за п'ятьма напрямками:

• рівень емоційного сприйняття дитини;

• взаємодія з нею;

• міра дистанції у спілкуванні;

• характер контролю за поведінкою;

• особливості вашого сприйняття і розуміння дитини.

Бали визначаються за ствердну відповідь і підраховуються окремо по кожній шкалі.

Прийняття заперечення

Пункти 5, 8, 10,12, 14,15, 22, 23, 25, 26,27,30,31,35.

Ця шкала відбиває ваше емоційне ставлення до дитини. За незначної кількості набраних балів (0—5) ситуація ідеальна: ви поважаєте особистість своєї дитини, не ставите до неї нєобґрунтованих вимог, прагнете спілкуватися з нею на рівних, забезпечуєте атмосферу підтримки й любові. Як правило, у таких батьків діти самостійні, творчі й добрі. Високий показник балів (8—14) засвідчує перетворення позитивного емоційного сприйняття у цілковиту протилежність — заперечення: ваша дитина видається вам недолугою, невмійкою, невихованою... Ви їй не довіряєте, не поважаєте її. За такого виховання діти або й справді зростають пасивними страдниками, або озлобленими вовченятами.

Взаємодія

Пункти 2, 4, 11,13, 18,20, 21.

Високі бали на цій шкалі (5—7) відбивають найбільш бажаний спосіб взаємодії з дитиною: ваше зацікавлення її справами й намірами, допомогу й співчуття, схвалення ініціативи та самостійності. Ви високо поціновуєте здібності дитини, даєте їй добрий зразок взаємодії з іншими людьми і цим сприяєте успішному налагодженню нею міжособистісних контактів.

Дистанція

Пункти 3, 16,19, 24, 33.

Йдеться про міжособистісну дистанцію у ваших взаєминах з дитиною. Чим вищий показник на цій шкалі (максимум 7 балів), тим сильніша тенденція

до симбіозу: почуваєтеся з дитиною одним цілим, прагнете оберігати її, задовольняти. Постійно тривожитеся за неї, особливо у складні періоди, гнітите її дріб'язковою опікою.

Контроль

Пункти 1, 17, 28, 32, 34.

Шкала відбиває форму і характер контролю за поведінкою дитини. Якщо ви набрали 4—5 балів, маєте замислитися: чи не справляєте негативний вплив на її особистість надмірною авторитарністю? Добре знаєте індивідуальні риси, звички, думки, почуття, але користуєтеся цим для маніпулювання нею. Перевантажуєте музичною школою, фігурним катанням, правилами поведінки за столом, нав'язуєте дитині свої погляди й не визнаєте за нею права голосу. Вимагаєте цілковитого послуху й не гребуєте суворим покаранням. Тож не дивуйтеся, що згодом матимете вдома або хлопчика для побиття, або робота-поліцейського...

«Маленький невдаха»

Пункти 4, 6, 7, 9, 16, 29, 36.

Так можна визначити ваше сприймання дитини, якщо ви набрали на цій шкалі понад 4 бали. Це відбиває ваше прагнення інфантилізувати дитину, зробити її залежною від вас. Вважаючи її непристосованою до життя, не випускаєте з поля зору, суворо контролюєте, оберігаєте від зовнішніх впливів. Але ж рано чи пізно таку тепличну рослину доведеться висаджувати у відкритий ґрунт суворої дійсності.

Декларація прав дитини

Януш Корчак

1. Дитина має право на любов.

2. Дитина має право на повагу.

3. Дитина має право на сприятливі умови зростання і розвитку.

4. Дитина має право жити зараз.

5. Дитина має право бути собою.

6. Дитина має право робити помилки.

7. Дитина має право на невдачу.

8. Дитина має право на серйозне ставлення.

9. Дитина має право, щоб її цінували за те. що вона є собою.

10. Дитина має право на бажання, скаргу, питання.

11. Дитина має право па таємницю.

12. Дитина має право на "брехню, обман, крадіжку".

13. Дитина має право на повагу до її власності і бюджету.

14. Дитина має право на освіту.

15. Дитина має право опиратися виховним впливам, які суперечать її переконанням.

16. Дитина має право на протест проти несправедливості.

17. Дитина має право па дитячий суд. де він може судити і де його судитимуть ровесники.

18. Дитина має право на захист у системі правосуддя для дітей.

19. Дитина має право на повагу до своїх позовних вимог.

20. Дитина має право спілкуватися з Богом.

ТВОРИ ДЛЯ БАТЬКІВСЬКИХ РОЗДУМІВ

Хто найкращий майстер на землі

Українська народна казка

В одному селі жінки вирішили продемонструвати свою майстерність. Домовилися, що у неділю всі прийдуть на майдан і принесуть найкраще з того, що зробили своїми руками.

У призначений день усі жінки прийшли на сільській"! майдан і принесли безліч дивовижних речей. У тих, кому громада доручила назвати найкращих майстринь, очі розбіглися: тут були і гаптовані золотом та сріблом шовкові покривала, і тонкі мережані занавіски з вив'язаними на них дивними птахами, і вишиті рушники...

Але переможницею стала жінка, що не принесла ні вишиванок, ні мережива. Вона прийшла зі своїм п'ятирічним сином Петрусем. У руках хлопчик гримав жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до губ - заспівала, защебетала пташка, як жива. Усі завмерли на майдані, усіх зачарувала пісня. 1 раптом у блакитному небі заспівав справжній жайворонок, якого привабив спів на землі.

"Хто виховав розумну і добру людину, - найкращий майстер на землі", - таке було рішення найстарших.

Гіркі сльози матері

Педагогічний етюд Любомира Калуська

Кохання поєднало у шлюбі двох людей: її та його. Були молоді, гарні і щасливі. Народилося двоє синочків. Хтось, очевидно, позаздрив їхньому щастю, наче хтось наврочив. Важко знайти, хто тому виною. Мабуть, обоє. Чоловік любив себе значно більше, ніж дружину та дітей. А вічно заклопотана дружина розривалася між роботою, синами і чоловіком. Була доброю господинею. Прагнула вчасно нагодувати, прибрати. Часу було обмаль, а на себе й поготів. Чоловік перестав її помічати. Стала для нього байдужою і нецікавою. З'являлися та змінювалися жінки, друзі, товариство. Однак жодного разу не з'явилося бажання підставити своє міцне чоловіче плече під тягар домашніх клопотів, з якими вставала і лягала замучена жінка, мати його синочків.

Та й зрештою і сини стали для нього чужі та байдужі. Не переобтяжував себе клопотами, коли діти хворіли, коли виникали проблеми у юнацькому віці, коли на материну мізерну заробітну плату лікаря ледве зводили кінці з кінцями. Врешті залишив сім'ю.

А сини росли. Росли без батьківської ласки, вимогливості, з безмежною жертовною, самовідданою любов'ю матері, яка і далі брала всі турботи на

себе. Жаліла, що без батька ростуть. Тому до прані не залучала, від житейських турбот як могла відгороджувала, все. щонайкраще було для них. для синочків.

Пройшли роки. Повиростали сини. Та нема у матері щастя-радості. Не звикли сини працювати, розсівати навколо себе любов, добро, милосердя. Вирослі! Егоїстами, які визнають тільки свої інтереси.

Гірко матері на душі. Страшно від думки, що пішли сини у світ черствими людьми. Але ще теплиться надія... А може, ще проллється скупою сльозою впни синівська піжніс гь па змарнілу, спрацьовану і згорьовану мамину шоку.

Окрадене дитинство

Галина Кочкодан

- Татусю! Татку!

- Дай футбол дивитись!

- Мамусю, глянь-но!

- Хліб он у плиті!

До кого тій дитині прихилитись?

До кого слово мовить в самоті?

То добре, коли братик є, а чи сестричка.

Та в багатьох родинах й їх нема.

А так же знати хочеться, чому росте травичка,

Чому є літо, осінь і зима...

А навіть, коли й є сестра чи братик...

У них свої сто тисяч "що" й "чому".

Вони також хотіли б щось спитати

Чи щось сказати... Та нема кому.

Бо зайняті завжди матуся й тато

Роботою, турботою про дім.

І стали поступово забувати

Про тих дітей, котрі живуть у нім.

Ні-ні, вони, звичайно, люблять чадо,

Бо то ж кровинка їхня, їх дитя.

Вони годують, одягають радо,

Нема лиш спілкування, співчуття.

Нема коли бесідувати з сином,

Нема часу пораду дать дочці...

И несе дитя ту батьківську провину

У незмужнілій, кволій ще руці.

Ми не вчимо, як жити їм на світі,

І в страху Божому вони в нас не ростуть.

А хижий світ натягує вже сіті

Й засмоктує, немов жорстокий спрут.

Молитва за батьків

А. Гнатишак

Просить Ісуса маленька дитина,

Щоби щасливою була родина.

Перед Престолом складе рученята,

Молиться щиро за маму, за тата.

Просить, щоб в хаті не було вже сварки,

Слова поганого, злобної чарки.

Тільки любов хай між нами витає,

Дівчинка щиро Ісуса благає.

Сльози-краплинки по личку котились.

Богу дитинка так ревно молилась.

Серденько чуйне, журитись не гоже,

Бог милосердний, Бог допоможе.

Просить Ісуса дитина, щоб мати

На Україні могла працювати,

Щоб не шукала копійки за морем.

Жити без мами - для дівчинки горе.

Хай буде батько - опіка в родині.

Важко без батька зростати дитині.

Дівчинка вірить, що все в Божій волі,

Жертвує свічку й кладе на Престолі.

Поміркуйте над фразами

• Коли дітей сварять, вони звикають сваритися.

• Коли діти живуть серед ворожнечі і злоби, вони стають злими, сварливими, агресивними, здатними до бійки.

• Коли діти живуть серед насмішок, вони стають нерішучими і надто скромними.

• Коли діти живуть в ніяковості і соромі, відчуття власної гідності вироджується у почуття вини.

• Коли до дітей ставляться терпимо і справедливо, вони вчаться бути терпеливими і справедливими з іншими.

Коли дітям вселяють упевненість у собі, вони вчаться бути спокійними і впевненими.

• Коли до дітей ставляться із захопленням і похвалою, вони вчаться бачити добре в інших.

• Коли діти живуть в обстановці правдивості, вони дізнаються, що таке справедливість.

• Коли діти почувають себе захищеними, вони вчаться захищати інших.

Коли дорослі схвалюють і справедливо оцінюють вчинки дітей, діти вчаться цінувати себе.

Коли діти відчувають безмірну любов, вони вчаться шукати любов у Бога і в світ.

Правова освіта дошкільників

(семінар-практикум для батьків)

Попередня робота:

1. Анкетування дітей щодо визначення їх уподобань, інтересів, бажань (додаток 1).

2. Проведення тематичних занять, бесід з дітьми з правового виховання.

3. Оформлення різноманітного інформаційного матеріалу для куточків інформації для батьків з правової освіти дошкільників (пам’ятки, рекомендації, консультації).

Психолог повідомляє тему семінару-практикуму і наголошує на тому, що одним із прав людини є право на власну думку, тому пропонує погратися в праву «Якби я була (був)…». Ця вправа допоможе всім присутнім відчувати себе впевненішими та налаштуватися на співпрацю.

1. Вправа «Якби я була (був) …».

Психолог пропонує батькам по черзі закінчити думку:

* Якби я була б (був би) квіткою, то я була б (був би) …

* Якби я була б (був би) пташкою, то я була б (був би) …

* Якби я була б (був би) деревом, то я була б (був би) …

* Якби я була б (був би) твариною, то я була б (був би) …

* Якби я була б (був би) рибою, то я була б (був би) …

* Якби я була б (був би) порою року, то я була б (був би) …

* Якби я була б (був би) частиною доби, то я була б (був би) …

* Якби я була б (був би) погодним явищем, то я була б (був би) …

2. Теоретичний аспект.

Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь і навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги й захисту. Будь-які травми залишають слід, можливо, й на все життя. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх проблем, інтересів та потреб, стану охорони здоров’я залежить доля кожної дитини й розвиток суспільства загалом.

Міжнародне співтовариство в особі Організації Об’єднаних Націй уже кілька десятиріч працює над тим, щоб створити дітям усього світу якнайкращі умови для життя й усебічного розвитку.

Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята ООН. Це найперша у світовій історії глобальна угода щодо прав дитини: 191 країна світу ратифікувала Конвенцію, зобов’язавшись узгодити власне законодавство з її положеннями. Україна приєдналася до неї 1991 року.

Раніше у світі турботу про дітей та їхній захист розглядали як надання допомоги тим, хто її потребує. Конвенція ж визначає нову концепцію, проголошуючи забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей обов’язком держави та суспільства, а не питанням благодійності. Діти ще від народження мають всі основні свободи та невід’ємні права кожної людини. Важливе значення цього міжнародного документа ще й у тому, що вперше в рамках Конвенції був створений міжнародний механізм контролю – Комітет із прав дитини, уповноважений раз на п’ять років розглядати доповіді держав про прийняті заходи щодо виконання положень концепції.

В основу системи правового виховання дітей дошкільного віку необхідно ставити нероздільну програму морально-правового виховання, тобто у правовиховній роботі з дошкільниками дуже важливо поєднувати правове виховання з моральним. У сім’ї, дитячому садку та в школі дитині доводиться знайомитися з певними правилами поведінки, вибирати певне ставлення до них: бути чемною, чесною, справедливою, доброзичливою, поважати старших, цінити працю інших, не ображати слабких і т.п. Для дітей ці явища виступають і як моральні, і як правові, тому що вони ще не можуть розділити моральнодопустиме і законне. Ці поняття виступають як єдине ціле. З розвитком таких якостей як чесність, справедливість, дисциплінованість, людяність у дітей формується і певне морально-правове ставлення до встановленого порядку вдома, у дитячому садку, у школі, на вулиці.

З якими правами потрібно ознайомлювати дітей дошкільного віку? Це:

- право на життя

- право на ім’я

- право на любов та піклування

- право на житло

- право на освіту

- право на власну думку

- право на відпочинок

- право на медичну допомогу

- право на повноцінне харчування

- право на дозвілля, гру.

Як відомо, права не існують без обов’язків. Взаємозв’язок прав і обов’язків – головна суть виховання правосвідомості. Що ж таке обов’язок у дитячому розумінні? Обов’язок – це те, що діти повинні робити, щоб бути корисними собі та навколишнім. Дітям необхідно дати поняття про такі обов’язки:

- дотримуватись правил поведінки в дитячому садку, в родині, у громадських місцях;

- слухатися батьків, любити й шанувати всіх членів родини;

- не ображати молодших і допомагати старшим;

- шанувати державні символи України;

- берегти й охороняти природу;

- старанно вчитися;

- дотримуватися правил безпеки життя;

- дбати про власне здоров’я, дотримуватись правил особистої гігієни;

- підтримувати порядок у своїй кімнаті.

3. Анкетування батьків щодо визначення рівня знань батьків про життя своєї дитини.

Психолог нагадує батькам про одне із основних прав дитини – це право на життя і пропонує дати відповіді на питання анкети (додаток 2). Після анкетування батькам пропонується порівняти свої відповіді з відповідями дітей, з якими анкетування було проведене напередодні семінару, та визначити, наскільки батьки цікавляться життям власної дитини, чи знають про її бажання, уподобання, смаки.

4. Гра «Імена».

Психолог повідомляє про те, що одним із прав дитини є право на ім’я, а потім пропонує батькам розповісти, що означають імена їхніх дітей та які якості властиві людям з такими іменами. Якщо хтось не знає відповіді, тоді психолог коротко розповідає про значення імен.

5. Правовий біатлон.

До групової кімнати запрошуються діти. Психолог пропонує дітям та батькам створити дві команди: дорослу та дитячу та придумати їм назви.

Після цього психолог повідомляє про те, що команди будуть змагатися в правовий біатлон, під час якого команди будуть виконувати різноманітні завдання. Переможцями стане та команда, яка швидко та правильно виконуватиме ці завдання.

І вогневий рубіж – гра «Хто де живе?».

Одне із прав людини – це право на житло. Учасникам команд потрібно швидко по черзі назвати житло різних тварин:

* заєць – нора

* ведмідь – барліг

* щука – річка

* дельфін – море

* лисиця – нора

* кит – океан

* лелека – гніздо

* людина – будинок

ІІ вогневий рубіж – гра «Корисна їжа».

Одне із прав людини – право на повноцінне харчування.

Команди по черзі називають по одному продукту корисного харчування. Виграє та команда, яка назве більше продуктів харчування.

Наприклад: молоко – м'ясо – кефір – хліб – фрукти – овочі і т.д.

ІІІ вогневий рубіж – гра «Я маю право» (додаток №3).

Психолог показує символічне зображення прав, а команди повинні назвати ці права.

ІV рубіж – гра «Права в казках».

Психолог пропонує учасникам команд пригадати, в яких казках порушується право:

* на життя («Колобок», «Івасик-Телесик», «Котик і Півник», «Червона Шапочка», «Троє поросят»);

* на житло («Коза-Дереза», «Три ведмеді»);

* на харчування («Лисичка і Журавель», «Лисичка-секстричка і Вовк-панібрат»);

* на сім’ю («Гидке каченя», «Дідова дочка і бабина дочка», «Казка про царя Салтана»);

* на відпочинок («Попелюшка», «Дідова дочка і бабина дочка», «Дванадцять місяців»).

VІ рубіж – «Літературний».

Психолог нагадує учасникам команд про право кожної людини на сім’ю та пропонує розповісти вірші про родину (додаток 4).

Після подолання останнього рубежу визначається команда-переможець, членам якої вручаються символічні медальки.

6. Поради та рекомендації батькам щодо правового виховання дітей.

Психолог роздає батькам пам’ятки «На захисті прав дитини» (додаток 5).

7. Вправа «Телеграма». Батькам пропонується написати на невеличких аркушах паперу свої враження та рекомендації щодо проведеного семінару.

Бібліографія:

1. Майор Н.С., Чаварга О.Ю. Правове виховання дошкільників – обов’язкова умова формування життєвої компетентності особистості / zakinppo.org.ua.

2. Єфтеній Р. Модель правової педагогічної освіти / Дитячий садок. – 2006. - №22-24. –

Додаток 1

Анкета для дітей

1. Як тобі подобається, щоб тебе називали рідні?

2. Який твій улюблений колір?

3. Яка твоя улюблена страва?

4. Чим ти любиш займатись?

5. Яка твоя улюблена казка?

6. Ким ти хочеш стати в майбутньому?

Додаток 2

Анкета для батьків

1. Як, на Вашу думку, подобається Вашій дитині, щоб її називали рідні?

2. Який в неї улюблений колір?

3. Яка її улюблена страва?

4. Чим вона любить займатись?

5. Яка в неї улюблена казка?

6. Ким вона хоче стати в майбутньому?

Додаток 3

Гра «Я маю право»

Мета: закріпити знання про права, називати їх за допомогою схем-моделей.

Схеми-моделі:

1. Кожна дитина має право на любов та піклування.

2. Кожна дитина має право на освіту.

3. Всі діти мають право на власну думку.

4. Кожна дитина має право на відпочинок.

5. Всі діти мають право на медичну допомогу.

6. Всі діти мають право на повноцінне харчування.

7. Кожна дитина має право на житло.

8. Всі діти мають право на дозвілля, гру.

1 . 2.

3 . 4.

5. 6.

7 . 8.

Додаток 4

Вірші про родину

* * *

Гарна ти, матусю,

Люба дуже, мила!

Ти мене ще змалку

Звичаю навчила.

І щодня навчаєш,

Як любить родину,

Мову нашу гарну.

Рідну Україну.

Буду українка,

Як і ти, матусю,

І за ту науку

Я тобі вклонюся!

К. Перелісна

* * *

Як мені вас не любити,

Рідні батьку, нене?

Та ж ви мене згодували

І дбали про мене.

Батько розуму навчає,

Мати приголубить,

Ніхто мене на світі,

Як вони, не любить.

Б. Лепкий

ЯК В ГНІЗДЕЧКУ ПТАШКА
Як в гніздечку пташка
Пташенят голубить,
Так і кожна мама
Діток ніжно любить.

Полетять з гніздечка
Діти-пташенята,
Та завжди матуся
Буде їх чекати.

Пригорне до серця
Теплими руками.
Дітям і дорослим
Добре біля мами.
О. Роговенко

Додаток 5

Пам’ятка для батьків

НА ЗАХИСТІ ПРАВ ДИТИНИ

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть здивувати батьків…

Діти часто не розуміють, чому їх покарано
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.
сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.

Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Семінар – практикум для батьків
Тема: Правове виховання

…Взагалі, без імення,
ніхто між людей не буває –
хто б не народився на світ –
родовита людина чи проста.
Кожного з них, породивши,
іменням батьки поділяють.

Іошер. Одіссея

Каждый, неправильно названый ребёнок, испытывает внутренний дискомфорт,
что может привести к изменению психики, может вызвать ряд заболеваний, непредсказуемые последствия.
Не называйте ребёнка в честь погибших родственников, защитите его от неожиданных неприятностей, превратностей судьбы.

Академик Международной Академии Информации под эгидой ООН Б.Ю.Хигид

Мета: Продовжувати ознайомлювати батьків з визначальними положеннями Конвенції ООН про правове виховання дитини та з системою нормативного забезпечення прав дітей на державному рівні. Продемонструвати батькам, що порушення прав дітей – це не абстрактна категорія, відображена в правових документах, а явище, з яким ми стикаємося в повсякденному житті. Розширити знання батьків про право дитини на ім’я. Формувати практичні навички захисту прав дитини. Викликати інтерес до глибокого обґрунтування проблеми.

Попередня робота: Запросити представника юстиції, підготувати відео матеріал, зібрати матеріал, щодо походження імен, їх історія, оголошення про семінар –практикум, індивідуальні запрошення батькам.

План: 1. Вступне слово вихователя.
2. Вправа «Побажання».
3. Вправа «Правова квітка».
4. Гра «Скринька побажань».
5. Виступ представника юстиції.
6. Відео сюжет.
7. Історія виникнення імен.
8. Відео сюжет.
9. Вправа «Мій малюк – найкращий».
10. Ім’я і колір.
11. Гра «Склади ім’я».
12. Відео сюжет.
13. Кросворд «Знайомі імена».
14. Підсумок.

    Добрий день, наші любі гості, наша славна велика родина. Сьогодні наша зустріч незвичайна. Ми зібралися на семінар – практикум, щоб поговорити на тему правового виховання. На нашій зустрічі присутня представник юстиції…
    Сподіваємося, що наша зустріч пройде успішно і плідно, як для нас, так і для наших гостей.
    Вихователь. Великий дар природи – продовжити себе і повторити в своїх дітях. І не знайдеться на землі жодного батька, який би не хотів бачити свою дитину розумною, добре вихованою, яка гідно успадкувала кращі риси батька та матері. Батьки прагнуть, щоб їхня дитина якомога раніше почала займатися музикою або танцями, вивчати іноземні мови, грати на комп’ютері. Зміст дитячого життя планують тільки батьки: вони самі вирішують, що дитині цікаво, а що ні, чим вона повинна займатися і чого навчитися. З боку батьків повсякчас відбувається тиск, суть якого виявляється або у вимогах обов’язкового успіху, або в чеканні на нього. Американський учений Н. Пост ман у книзі «Зникнення дитинства» (1987 року) стверджує, що дорослі стосовно дітей діють як колонізатори.
    Для того, щоб наше спілкування проходило в тісній співпраці, ми хочемо, щоб Ви написали свої імена, або як Ви хочете, щоб до Вас сьогодні зверталися і прикріпити бейджики.
    Вправа з батьками «Побажання». Щоб Ви хотіли б побажати один одному щодо процесу виховання дітей? (Наталя! Бажаю, щоб Ваша дитина була самою вихованою).
    Вихователь. Виховання складний і відповідальний процес, в якому дорослі повинні опиратися на права дитини. Давайте пригадаємо ці права. (Батьки називають ці права, а вихователь на пелюстках квітки записує: право на життя, на сім’ю, відпочинок і дозвілля, повноцінне харчування, отримання освіти, вільне спілкування, медичну допомогу, на житло, на захист від усіх форм насильства, вільне висловлювання думки та отримання інформації, право на любов та турботу дорослих…). Діти – це наші квіти. Погляньте, яка чудова квітка у нас вийшла.
    Вихователь. Пропонуємо Вашій увазі нормативні документи, в яких зазначені права дитини: Декларація прав дитини від 20.11.1959 року, Конвенція ООН про права дитини, яка була ратифікована Верховною Радою України і набула чинності 27.02.1991 року, Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.
    Щоб виховання було успішним і йшло в правовому руслі пропонуємо пограти в гру «Скринька запитань». В цій скриньці знаходяться ситуації з правового процесу. Вам потрібно дати оцінку цих ситуацій з правової точки зору. (Батьки витягують запитання з скриньки, обдумують 2 хвилини, і по черзі коментують свою ситуацію. Інші мають право доповнювати).
    Просимо прокоментувати відповіді батьків юриста…
    Запитання:

1. Чи потрібно знайомити дітей з їх правами і коли?
2. Які права найчастіше порушують батьки?
3. Яку відповідальність несуть батьки за порушення прав дитини?

    Вихователь. Багато прав ми сьогодні обговорили і отримали цікаву інформацію. А про яке ж право ми з Вами не згадали? Так, Це право на ім’я. В нормативних документах вказано:
В Законі України «Про охорону дитинства» в розділі 2, статті 7. Право на ім’я та громадянство: «Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство. Місце і порядок реєстрації народження дитини визначається законодавством про шлюб та сім’ю, реєстрацію актів громадянського стану».
    В Декларації прав дитини вказано, що дитині має належати від її народження право на ім’я і громадянство.
    В Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я та набуття громадянства.
    Тож сьогодні ми познайомимо Вас з історією виникнення імен, з їх походженням, значенням.

Ім’я – багато їх на світі є,
І в кожного ім’я своє:
Іринка, Катя, Саша.
Рома, Коля, Маша…

    Спробуйте пригадати, якими лагідними словами, іменами називаєте Ви свого малюка вдома. (Всі батьки дають відповіді).
    А зараз давайте послухаємо і подивимося, як про це кажуть Ваші діти. (Відео сюжет запису дітей).
    Вихователь. Ім’я має велике значення в житті кожного із нас, воно супроводжує все і всіх, мов вірний друг. Ознайомлення з історією людських наймень, з їх таємницями дає багато корисного й цікавого для нас. Як зауважив російський письменник і лінгвіст Лев Успенський, багато Вікторів виросли б, можливо, іншими, якби вони знали, що їхнє ім’я в перекладі означає переможець. З давніх часів до нас прийшли імена, які виникли на Слов’янській основі: Володимир, Владислав, В’ячеслав, Ярослав та інші. Найбільш поширеними є давні імена, які прийшли на Русь з прийняттям Християнства. Вони були узаконені церквою, внесені у так звані «святця» - своєрідний календар, де на кожний день припадало по кілька імен, і одне з них давали новонародженому. Імена, які з’явилися після Хрещення Русі, пов’язані з латинською, грецькою, давньоєврейською та іншими мовами. Погляньте, яка веселка імен дітей нашої групи.

    (Показуємо і розповідаємо). Вони походять з грецької: Богдан – «богом даний», Дмитро – «хлібороб, плід землі», Настя – «переселення»,
Федір – «божий дар», Тимофій – «богобоязний»; латинського походження:
Валерія – «донька здорованя», Максим – «найбільший», Наташа – «рідна»; давньоєврейського:
Іван та Іванна – «бог помилував, простив», Назар – «присвячений всевишньому»; слов’янського походження:
Влад – «володіючий славою», Ярослав – «слава сонцю»; римського походження: Сергій – «високопоставлений»;
давньоаравійського: Марта – «володарка, наставниця»; персицького походження: Даша – «сильна, перемагаючи».

    А разом з тим – це дружній веселий колектив дітей, які із задоволенням відвідують дошкільний заклад, нашу групу. (Відео сюжет запису дітей: пісня, розповідання віршів).
Вихователь.

Гей, хлоп’ята і дівчата!
Як вас звати – величати? –
Федір, Олександр і Ваня
У Всевишнього в пошані.
Світле – Свєта, Люда – мила,
Додає їм доля сили.
Щастя хто несе сувій?
Влад, Максим і Тимофій.
Хто уваги друзів вартий?
Даша, Діма, Влад і Марта.
З ким радіє вся родина?
З Василиною й Андрієм.

    Вправа для батьків «Мій малюк – найкращий». Запишіть повне ім’я дитини літерами в стовпчик зліва на сторінці. Визначте рису, яка певною мірою відповідає характеру вашої дитини і починається з цієї літери.
(Наприклад: Тетяна – трудолюбива, енергійна, творча, яскрава, наполеглива, артистична).
    Як ми бачимо до кожної літери можна підібрати відповідну рису характеру, яка буде підходити для Вашої дитини.
    Також кожне ім’я асоціюється з певним кольором. Відомо, що кожному із основних кольорів спектру відповідає відповідна довжина хвилі – від самої короткої – фіолетової, до самої довгої – червоної. Ім’я – не що інше, як серія глухих і дзвінких звуків, які разом утворюють оригінальну «мелодію». Імена діляться на шість головних вібрацій: три основні – синій, жовтий, червоний; три допоміжні – зелений, фіолетовий, оранжевий. Різні відтінки доповнюють характер людини, дозволяють найбільш повно розкрити особистість. Наприклад, червоний – колір енергії, яка є джерелом життєвої сили, вони емоційні, фізично активні, твердого характеру. Це: Влад, Катя, Таня, Ліза, Валерія, Саша. Жовтий – колір життєвої енергії, вони інтелектуальні, раціоналістичні, в них добре розвинене логічне мислення, аналітичне. Це: Віра, Діана, Віктор. Синій – колір спокою, вони мудрі, вірні друзі. Це: Галя, Уляна. Даша і Тимофій асоціюються з фіолетовим кольором. Ярослав – яскраво червоний. Назар і Настя – оранжевий. Федір – чорний. Максим – малиновий.
    Людське ім’я є своєрідною характеристикою людини, а інколи і соціальним законом. Воно до того ж супроводжує людину все його життя. І не зникає навіть тоді, коли нас уже немає на світі. Тому дуже важливо, аби батьки щоразу вибирали своїм дітям гарні і звучні імена, приємні для вимови і слуху. Ще С. Маршак у вірші «На захист дітей» писав:

Будь розумним, мудрим будь –
Не давай малятам
Отаких смішних імен
Як Протон і Атом.
…Як один оригінал
Любитель газети.
Своїм дітям підібрав:
Супутник й Ракета

Ім’я людини, зокрема слов’янське, має якось гармоніювати з характером, оточенням, прізвищем носія. Чорнявій, схожій на циганку дівчинці, не «пасує» ім’я Світлана. Негарно, навіть кумедно звучить ім’я Роза в поєднанні з прізвищем Гарбуз. Людське ім’я, особливо власне, мусить мати ще одну рису, треба, щоб воно не асоціювалося, не було своїм звуковим «матеріалом» близьке до слів, які можуть стати прізвиськами. Батьки зобов’язані пам’ятати про те, що їхні діти колись також стануть татусями й мамусями, а їхні власні імена стануть батьківським найменням. То ж хіба приємно буде вашій донці чи сину, якщо їх згодом називатимуть скажімо Петро Атомович чи Наум Макбетович. Для наших дітей можна підібрати чимало чудових імен.

Гра для батьків «Склади ім’я».
Спробуємо здогадатися, які імена є самі розповсюдженні в нашому місті в цьому році. А допоможуть Вам в цьому ось ці карточки з літерами. Вам потрібно скласти ім’я дівчинки і хлопчика.(Анастасія, Олександр).
Шановні батьки! Наші діти вирішили помінятися іменами. Вам потрібно відгадати загадки, щоб здогадатися які імена вони вибрали.
Вихователь. Погляньте на цей кросворд. Відгадавши його ми зможемо прочитати зашифроване речення. (Додаток).

Підсумок. Дійсно, ми сьогодні з Вами говорили про права дітей. В тому числі про право на ім’я.

Додаток

Загадки:

В листопаді хлопець цей
Іменинів має день.
У коморах все добро
Бо прийшов до нас… (Дмитро)

І весела й метушлива.
Любить друзів всіх вона.
Всім приносить щастя
Дівчинка це…(Настя)

Ой, ви чули, шум учинився
То білявий хлопчик родився
Де дівчаток цілий рій
Отаманом є … (Сергій)

Тьмяно світить із вікна
Місяць за туманом
В небо дивиться сумна
Дівчина…(Світлана)

Ой, старанний хлопець цей
Миє, шиє цілий день
Вже протер усе до дір
Працьовитий…(Федір)

Всі чекали мене дуже
Що на світ появлюсь я.
І тому мене назвали
Богом даний, я….(Богдан)

Вірші

У дитячому садку
Наш Іванко у садку,
Як барвінок у вінку,
А навколо нього друзі
Як весняні квіти в лузі.

І. Блажкевич

Сонечка умита
Задивилось сонечко
На маленьку Сонечку.
Сонечка умита,
Сонечка одіта,
Чисті черевички
У косичках стрічки.
Усміхнулось сонечко
До малої Сонечки.

Г. Бойко

Сонечко
Біля сонечка, вгорі,
Плавала хмаринка.
Проти сонечка, в дворі,
Бавилась Яринка.
Не журись, Яринко,
Не на вік хмаринка:
Хмаринка розпливається
Сонечко ж – лишається!

Г. Бойко

Пісня
Прокидаюся я вранці
Це скажу для всіх діток
Не сумую і не плачу
Бо іду в свій дитсадок.
Садочок мій найкращий
Це другий рідний дім
Тут весело, цікаво
Усім, усім, усім.
Сергійкові й Настусі,
І Петрику й Катрусі.
Тут весело, цікаво
Усім, усім, усім!

Перспективний план роботи з батьками з проблеми «Діти та їхні права»

Вересень

1.Вивчення вікових та та індивідуально-типових відмінностей дітей групи (через бесіди;спостереження; аналіз малювальних тестів педагогічне та психологічне тестування; «Який я є і яким би я хотів стати»; «Мої друзі»; «на кого я схожий»; «Моя сім’я»;»Чого я боюся»; відвідування дітей вдома з метою вивчення психологічного мікроклімату сім’ї).

Жовтень

1.За умови необхідності – повторне відвідування сімей з метою уточнення висновків про стан психологічного мікроклімату.

2.Анкетування батьків «Чи знаю я права своєї дитини?»

3.Консультація-бесіда з запрошенням психолога та наступним тестуванням батьків «Як ви ставитесь до своєї дитини?»

4.День відкритих дверей для батьків: «Захистіть мене від лиха і зла, бо я дитина мала».

Листопад

1.Виготовлення ширми для батьківського куточка з питання: «Інформація про обов’язки та права батьків, права та свободи дитини у світлі Законів України» та ознайомлення батьків зі змістом ширми.

2.Лекція «Що треба знати про право і закон».

3.Круглий стіл: «Законодавство, що закон дитини»

а) «Конвенція ООН про права дитини – головний міжнародний документ щодо захисту дітей.

б)Законодавче забезпечення прав дітей в Україні.

Грудень

1.Правовий лекторій з запрошенням працівників РАГСу:

а)тренінгові гра «Круглий стіл» (педагог пропонує естафетний предмет і починає речення «Ім’я моєї дитини означає…»)

б)комунікативна вправа для батьків: «Малюк ти мій, ріднесенький» (запропонувати батькам на окремому аркуші сформулювати 5-6 якостей, за які можна любити власну дитину і навпаки. Негативні якості коментує психолог).

Cічень

1.Анкетування батьків: «Чи караєте ви свою дитину, і як?».

2.Тренінг для батьків:

а) «Форми покарання дітей та їх дієвість»;

б) Виступ психолога «Психологічний захист дитини.Що це таке?»

3.Пам’ятка батьків «Караючи, подумай навіщо».

4.Тренінгова вправа «Якби я була тобою» (педагоги виконують роль дітей,батьки-батьків).

Лютий

1.Виставка малюнків і фотознімків «Сім’я очима дитини».

2.Правовий лекторій «Авторитаризм і права дитини» (доцільно використати статтю Л.парамонової «Общественное дошкольное воспитание: современные тенденции развития и права ребенка» (журнал «Дошкольное воспитание» 1997 г. №6).

3.Психологічний тренінг «Доведу, що в поганому є щось хороше» (батьки на окремих аркушах записують вчинок дитини із розряду «недозволеного»)- коментар психолога.

Березень

1.Сімейне свято «На гостини до щасливої родини».

2. Правовий лекторій «У чому сутність гуманних взаємин батьків і дітей»

а) Основи гуманних взаємин батьків і дітей»

б)У чому сутність гуманних взаємин батьків і дітей? Обмін думками педагогів і батьків.

3.Тренінгова вправа «Визначити модель взаємодії дорослого і дитини».

4.Пам’ятка для батьків «Дітей виховує те, що їх оточує».

Квітень

1.Виставка книжок, виготовлених батьками разом з дітьми.

2. «Чи вміє ваша дитина захистити себе?».

Травень

1.Поради батькам, які бажають взаємини зі своїми дітьми.

2.Анкетування батьків «Оцінка батьками рівня просвітницької роботи».

Вересень

Продовження вивчення вікових та індивідуально-типологічних відмінностей дітей групи та порівняльний аналіз одержаних результатів з результатами минулого року.
Сімейне свято «Як тебе звуть».

Жовтень

1.Тренінгова вправа «Моя дитина за гороскопом …., а це значить…».

(Вихователь пропонує естафетний предмет і починає фразу: Моя дитина за гороскопом …., а це значить…).

2.Анкетування батьків з метою виявлення синдрому дефіциту уваги (СДУ).

3.Тренінгова вправа: «Я дитина. Я маю право…» (батьки в ролі дітей).

Листопад

1.День відкритих дверей для батьків «Захистіть мене від зла, бо я ще дитина мала».

2.Правовий лекторій:

а) «Чи завжди мають рацію дорослі?» (співбесіда батьків з педагогами групи та психологом дошкільного закладу);

б) обговорення восьми типів батьківської любові.

Грудень

1.Консультація для батьків «Всі діти різні».

2.Вечір «запитань-відповідей» із запрошенням представника кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

Січень

1.Виготовлення папки-пересувки для батьків «Здоровий спосіб життя» та ознайомлення батьків з її змістом.

2.Правовий лекторій:

а)Дискусія: «Право дітей на здоров’я».Роль батьків в реалізації та збереженні цього права.

б) Законодавство і нормативні акти України щодо здорового способу життя.

Лютий

1.Усний журнал «Дитині необхідна самоповага».

2.Поради батькам щодо формування у дитини адекватної самооцінки.

Березень

1.Тренінгова вправа «Виправдання своєї вини».

(Батькам пропонується ситуація: «Ваша дитина захворіла. У вас багато справ, ви не можете постійно знаходитися поряд з малюком, що ви зробите?»)

2.Усний журнал «Мистецтво педагогіки взаємопорозуміння».

Квітень

1.Виготовлення батьками разом з дітьми паспорту для своєї дитини.

2.Міні-дискусія «Як би ви вчинили?»

Травень

1.Правовий лекторій:

а)Підсумкова бесіда:мозковий штурм «Що можуть зробити батьки для захисту прав своїх дітей».

б)міні-дискусія: «Благодійна родина, яка вона?».

‹

›

Організація роботи з правового виховання

Семінар – практикум для батьків Тема: Правове виховання

Семінар – практикум для батьків
Тема: Правове виховання