Канада

Загальні відомості про країну

Канада є другою за розмірами країною у світі (після Росії). Вона розташована на півночі континенту і численних прилеглих островах: уздовж західних берегів — на о. Ванкувер, о-вах Королеви Шарлотти; на півночі — Канадський Арктичний архіпелаг. Канаду омивають води Атлантичного, Північного Льодовитого і Тихого океанів. Територіальні води — 12 морських миль. Країна простягається з півдня на північ на 4600 км, із сходу на захід — на 5200 км. Площа Канади — 9,97 млн. км² (1/12 площі земного суходолу).

Офіційна назва країни — Канада. Столиця — Оттава (Ottawa).

Населення Оттави налічує 921 тис. осіб. Місто розташоване на р. Оттава і каналі Ридо, на території провінції Онтаріо (на висоті 72 м). Переважає помірно континентальний клімат. Середня температура січня становить -11°С, липня 1-20,3°С. Опадів випадає до 900 мм на рік.

Місто засновано у 20-ті роки XIX ст. під назвою «Бай- таун». Назву «Оттава» воно отримало у 1854 р. У 1858— 1867 рр. Оттава була столицею англійської колонії (провінції) Канади, після утворення домініону Канада (1867) — його столицею, а відтак і столицею незалежної держави.

Провідними в Оттаві є целюлозно-паперова і поліграфічна галузі, виробництво електронного устаткування, радіотехніки, приладобудування тощо. Діє міжнародний аеропорт «Аплендс».

Оттава, крім центральних кварталів, залишається малоповерховим містом з великою кількістю парків (140), галявин, бульварів. Найвідомішими парками є Рокліфф- парк, Лендсдаун-парк, парк Гатіно. У місті знаходяться такі відомі споруди, як неоготичний комплекс парламенту (1919—1927), Національний центр мистецтв (1970), університет (1842), а також англіканський собор Крайс- тчерч, римо-католицький собор Нотр-Дам.

Канада належить до країн Британської Співдружності. Главою держави є британський монарх, якого представляє ^Генерал-губернатор Канади (його функції формальні). Він призначається королевою Англії за рекомендацією прем’єр- міністра Канади. Законодавчу владу здійснює двопалатний ^парламент, до якого входять Палата общин (301 депутат,
вони обираються на 5 років за пропорційною виборчою системою) і Сенату (104 сенатори призначаються генерал-гу- бернатором за рекомендацією прем’єр-міністра на термін д₀ досягнення 75-річного віку). Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем’єр-міністром, якому належить такояс політична й економічна влада.

Країна є федерацією у складі 10 провінцій, які поділено на графства й округи, що мають широкі права, а також З північних територій, що перебувають під керівництвом федерального уряду.

Кордони. Єдиним суходільним сусідом країни є США (загальна протяжність кордону — 8893 км, з них з Аляскою — 2477 км). Кордони з США пролягають по водні або по умовні лінії. Канада має найдовшу у світі берегову смугу довжиною 243,7 тис. км (з островами).

Участь у міжнародних організаціях. Канада підтримує тісні зв’язки із США та країнами Заходу. Держава є учасницею ООН (з 1945 р.), ОЕСР (з 1960 р.), ОБСЄ (з 1975 р.) та ін. Вона належить д

о країн-засновниць НАТО (1949). У 1972 р. Канада отримала статус спостерігача в ОАД, а в 1990 р. увійшла до неї.

Природні умови і ресурси

Величезна територія Канади відзначається великим різноманіттям природних умов і ресурсів, які забезпечують розвиток багатьох галузей господарства. Останнім часом більше уваги приділяється освоєнню природних ресурсів Канадської Півночі.

Рельєф. Центральну частину материкового суходолу і прилеглі ділянки Канадського Арктичного архіпелагу займають рівнини (у т. ч. низовинні) і плато. Тут знаходяться Лаврентійська височина (до 1000 м), Центральні та Великі рівнини (висотою від 500 до 1500 м) з ерозійним рельєфом. У західній частині країни (Тихоокеанське узбережжя) на2,5 тис. км із півночі на південь і на 750 км із заходу на схід простягаються Кордільєри. У межах Канади вони поділяються на Скелясті гори (на сході) і Береговий хребет (на заході). Висота гір сягає 2000—3000 м над рівнем моря. На південному сході знаходиться давня гірська система Аппалачі (висота до 600 м).

Клімат. На більшій частині території Канади переважає континентальний клімат, на крайньому сході і заході — морський, на крайньому південному заході — близький до субтропічного. Середня температура січня коливається від -30°С на півночі і -20°С на півдні до -5°С на Атлантичному узбережжі та +4°С на Тихоокеанському; середня температура липня — від +5°С на островах Канадського арктичного архіпелагу до +22°С на півдні країни. Річна кількість опадів зменшується від берегів до центральних районів становить: на сході країни 1000—1400 мм, у центральній частині — 200—500 мм, на крайньому заході — до 2500 мм. Майже для всієї території характерний стійкий сніговий покрив(на Лабрадорі — до 150 см).

Ріки й озера. Річкова мережа Канади густа і повноводна. Через територію країни течуть ріки Маккензі, Колумбія, Ніагара, Святого Лаврентія, Атабаска, Фрейзер та ін. Рівнинні ріки належать до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. На заході ріки переважно короткі, з вузькими долинами. Канадські ріки мають здебільшого сніго-дощове живлення, велика їх частина до 6—9 місяців на рік вкрита кригою. Завдяки численним озерам стік рік врегульований. Канадські ріки (особливо Колумбія і Ніагара) мають великий гідроенергетичний потенціал.

У Канаді нараховується понад 4 млн. озер (за кількістю перше місце у світі), з них великих більше 200, зокрема Великі озера, Велике Невільниче, Велике Ведмеже, Атабаска, Вінніпег, Манітоба та ін. Озера Канади вирізняються чистою водою і мальовничими скелястими берегами.

Мінеральні ресурси. Надра Канади багаті на корисні копалини. Родовища вугілля розташовані у передгір’ях Скелястих гір, на території провінції Альберта і в Аппалачах. Залізні руди залягають у районі оз. Верхнього, на п-ові Лабрадор та у Кордільєрах. Багаті поклади азбесту знаходяться у провінціях Квебек і Британська Колумбія. На Канадському щиті залягають величезні родовища залізних, нікелевих, мідних і кобальтових руд, платини, золота й срібла. В Аппалачах розташовані родовища вугілля, кольорових і благородних металів.

Рослинні і тваринні ресурси. Третина території Канади (приблизно 3,5 млн. км²) вкрита лісами з цінними породами Дерев. За загальними запасами деревини Канада поступається лише Росії і Бразилії, а за запасами на душу населення займає перше місце у світі. Ліси тягнуться із заходу на ^схід смугою шириною до 1500 км. Загальна лісистість країни становить 54%. Велике промислове значення мають Хвойні породи, зокрема дугласія (висотою до 100 м), гігантська туя, бальзамічна ялиця, американська модрина, чорна, біла та червона ялини. У південних і південно-східних районах Канади ростуть тополя, жовта береза, дуб і клен

Різноманітним є і тваринний світ країни. У тундрі водяться північний олень, тундровий вовк, заєць-біляк, лий ведмідь, песець; у лісах — бурий ведмідь, вовк, лисиц, рись, куниця, білка, заєць, бобер, олень; у степах — кріт ховрах. На арктичних островах й озерах усередині країни гніздяться мільйони перелітних птахів.

Рекреаційні ресурси. Канада володіє потужним рекреаційним потенціалом. Велике оздоровчо-рекреаційне й естетичне значення мають ліси країни. Унікальними є Ніагарський водоспад і водоспади на ріках Пліс-Ривер, Форти (провінція Нова Шотландія), місцевість Луісбург на о. Ке: Бретон, парк динозаврів у долині р. Ред-Дір (провінція Аль- берта) та ін. Рекреаційному розвитку сприяє і велика кількість національних парків. Так, у власності федерального уряду перебуває 34 національних парки, зокрема Банф, Вуд-Баффало, Глейшер (льодовики й озера), Джаспер, Йо- хо, Кей-Брейтон-Гайлендс, Принс-Альберт. Останнім часом багато парків створено на півночі Канади.

Населення

Населення Канади ніколи не було етнічно однорідним, формування канадської нації відбувається за умов загострення національно-етнічних проблем.

Чисельність населення. Мови. У 2004 р. чисельність населення Канади становила 32,8 млн. осіб. Раніше у країні постійно збільшувалася кількість населення, чому сприяли швидкий економічний розвиток, висока народжуваність і численні іммігранти.

Державними мовами в Канаді є англійська і французька. Франкомовне населення (23%) зосереджене у провінції Квебек, в інших провінціях рідною вважається англійська мова. У 1969 р. парламентом було прийнято закон про офіційні мови, згідно з яким у територіальних округах, Д^ефранкомовне населення сягає не менше 10%, у державних закладах французькою мовою мають послуговуватися нарівні з англійською.

Демографічні особливості. Чисельність канадців на початку XX ст. швидко збільшувалася за рахунок високої народжуваності і притоку іммігрантів. Однак з другої половини 50-х років XX ст. рівень народжуваності став знижУ´ ватися і нині становить 10,84%о. Знизився і природний

Приріст до 0,9% у 2004 р. Частка чоловіків у Канаді переважає над чисельністю жінок. Поступово ця диспропорція зменшується і нині на 100 жінок припадає 98 чоловіків. Частка населення віком понад 65 років становить 13%, кількість осіб працездатного віку — 69%. Середня тривалість життя чоловіків країни сягає 76,7 років, жінок — 83,6 років.

Зростання кількості населення в країні й досі пов’язане з імміграцією. Щороку в країну приїжджають понад 200 тис. осіб. Нині переважають іммігранти з азійських і латиноамериканських країн.

Національний і релігійний склад. У Канаді співіснують дві великі нації — англо-канадці (44%) і франко-канадці (23%), які заселяють провінцію Квебек. Інші етнічні групи представлені німцями, італійцями, українцями, голландцями, поляками, євреями, росіянами, а також китайцями та вихідцями з Південно-Східної Азії. Корінне населення Канади — індіанці (600 тис. осіб) та іннуїти, або канадські ескімоси (40 тис.). Нині приблизно 60% індіанців мешкають у резерваціях, яких налічується більше 2 тис. їх загальна площа становить майже 2,5 млн. га. Такі резервації знаходяться по всій країні і майже не придатні для господарювання. Іннуїти живуть переважно у континентальній тундрі, а також на о. Баффінова Земля і на о-вах Гудзонової затоки.

У Канаді не розв’язана національна проблема: франко- канадці вимагають надання суверенітету Квебеку. Вона могла бути вирішена у 1995 р., коли на референдумі про суверенітет цієї провінції лише 50,5% її мешканців висловилися проти.

Франко-канадці і більшість англо-канадців ірландського походження сповідують католицизм (46%), основна частина англо-канадців — протестантизм (36%).

Розміщення населення. Канада заселена слабо (середня густота — 3 особи/км²). Понад 90% населення зосереджено Уздовж кордону із США, причому приблизно 62% живуть На півдні провінцій Онтаріо та Квебек. Північ Канади майжебезлюдна, на території провінції Юкон і на Північно-Західних територіях, що займають 2/5 площі країни, мешкають лише 75 тис. осіб.

Спостерігається тенденція до збільшення міського населення (77%), однак в країні містом вважається населений Пункт лише із 1 тис. мешканців. Приблизно 60% міських Жителів зосереджені у 23 великих містах, зокрема у трьох містах-мільйонерах: Торонто (4,4 млн. осіб), Монреалі ‘3,3 млн.), Ванкувері (1,6 млн.), агломерації яких є найбільшими в країні. У районі Великих озер і басейну р. Святого Лаврентія сформувався мегалополіс (відгалуження амер^. канського Приозерного мегалополіса). У Квебеці і приатлантичних провінціях знаходяться компактні поселення селян а у провінції Онтаріо і західніше переважає фермерський тип розселення.

Трудові ресурси. Соціально-економічна структура населення Канади є типовою для високорозвинутих країн Приблизно 80% працездатного населення — наймані працівники. У 2004 р. кількість працездатного населення Канади налічувала 17,3 млн. осіб, з них (приблизно) у промисловості зайнято 23%, у сільському господарстві — 3% , у сфері послуг — 74%. Частка безробітних сягає 7%, особливо серед молоді та жінок. Загальна кількість безробітних країни становить майже 4,6 млн. осіб.

Характеристика господарства

Канада — високорозвинута індустріально-аграрна країна з високим економічним потенціалом. Вона належить до держав із найвищим рівнем життя населення.

Сучасний стан економіки. У 2004 р. ВНП Канади становив 1,023 трлн. дол., або 31 500 дол. на душу населення. На частку сфери послуг припадає 71% ВНП, на гірничови-добувну та обробну промисловість — 26,5%, на сільське господарство — 2,5%.

Велика кількість і різноманітність природних ресурсів зумовили розвиток тісних економічних зв’язків із найрозвинутішими країнами, насамперед із Францією, Великою Британією і США. Тепер Канада поступово стає північною сировинною базою США і ринком для товарів цієї країни. Приблизно 3/4 продукції експортується до Канади і майже стільки ж імпортується звідси. На США припадає до 2/3 від усіх іноземних інвестицій до Канади. Американський капітал сконцентровано в усіх ключових галузях господарства, крім фінансової сфери і землеробства.

Основою економіки Канади є приватне підприємництво за наявності невеликої кількості державних і кооперативних підприємств. Держава контролює майже 50% залізниць, понад 10% видобутку вугілля і 16% чорної металУР´ гії. Державна власність зосереджена в атомній енергетиД¹’ поштовій службі, авіації, нафтопереробці та ін. Деякі виДИ підприємств є власністю провінцій, наприклад гідроелеК^ тростанції й телефонні мережі, громадський транспорт то^ що. Національний та іноземний приватний капітал скоН _еІІтровано у гірничовидобувній та обробній промисловості,торгівлі, будівництві, фінансовій сфері. Майже вся автомобільна промисловість Канади контролюється монополія- _мИСША — «Дженерал Моторе», «Форд Моторе» і «Дай- ^лер-Крайслер»; у нафтогазовій промисловості провідні позиції посідають американські й англійські ТНК «Ексон», «Зрітіш-Датч шелл», «Галф ойл»; в електронній промисловості більшість продукції випускають дочірні підприємства американських фірм «Літтон сістем Кенада», «Ксерокс Ке- нада»; У хімічній промисловості — «Дюпон оф Кенада», «Юніон карбайд Кенада» тощо. У банківській сфері такожсконцентровано капітал США.

У Канаді розвинутою є підприємницька діяльність. Серед 750 тис. акціонерних підприємств 100 найбільших корпорацій (40% — іноземна власність) контролюють 2,7 тис. компаній. У країні майже 80% робочих місць належить малому бізнесу. До малих приватних підприємств, відносять фірми, у яких зайнято менше 50 осіб (8—12% з них щорічно банкрутують). Продуктивність праці загалом становить 95% від рівня США, а в деревообробній і целюлозно-паперо-

вій навіть перевищує цей рівень.

Витрати на НДДКР у ВНП Канади у 2 рази менші, ніж у США, Японії, ФРН. Технологічний рівень оснащення й ефективність виробництва у деревообробній промисловості, чорній металургії, ядерній енергетиці, будівництві, враховуючи природні умови півночі, є високими. Це єдина у світі країна, яка у промисловості використовує альтернативну енергетичну технологію, що полягає в екстракції нафти з бітумінозних порід (запаси бітуму в Канаді унікальні).

У Канаді потужний потенціал, мають такі галузі промисловості, як виробництво автомобілів, авіатехніки, будівельних машин, снігоходів, комп’ютерів тощо. На країну припадає 7% світового виробництва і 17% світового експорту сировини.

Загальна характеристика промисловості. Промисловість Канади представлена майже усіма галузями сучасного виробництва.

Гірничовидобувна промисловість. Канада посідає перше м ісце у світі за видобутком цинку та урану, друге місце — азбесту, нікелю і калію, четверте — срібла й міді, п’яте — золота і свинцю. Цінним для країни є паливо, зокрема нафта й природний газ. У штаті Альберта видобувають 90% нафти (122,5 млн. т) й природного газу (163 млрд. м³), загалом тут Зайнято до 40% робочої сили. Приблизно 70% видобутих Нафти й газу експортують (переважно до США). Поклади вугілля (36,6 млн. т) зосереджені в Альберті, Саскачевані, Вр_й. танській Колумбії і Новій Шотландії. Основні райони вид₀1 бутку металевих руд знаходяться на п-ові Лабрадор, у провінціях Квебек і Онтаріо, у межах Канадського щита. Родовища залізної руди (36 млн. т) наявні на п-ові Лабрадор; нікель (188 тис. т) і мідь (691 тис. т) видобувають переважно у Мані- тобі й Онтаріо, поліметалеві руди — в Онтаріо й Північно-західних територіях; уран (9,2 тис. т) — в Онтаріо і Саскачевані, золото (164,7 т) — в Онтаріо, Квебеці, на Північно-західних територіях. Із неметалевих корисних копалин наявні поклади азбесту (лише у Квебеці) і калію, виробництво якого зосереджено у Саскачевані.

Паливно-енергетичний комплекс. У 2003 р. загальна кількість виробленої електроенергії становила 548,9 млрд. кВт • год. За цим показником у розрахунку на душу населення Канада поступається лише Норвегії. Загалом ГЕС виробляють 61% електроенергії, ТЕС — 25% і АЕС — 12%. У Канаді побудована мережа великих ГЕС: «Ла Гранд» (5,3 млн. кВт) і «Черчілл-Фолз» (5,2 млн. кВт), розпочалося освоєння ресурсів рік Колумбія, Фрейзер і Піс-Ривер. Найбільші ГЕС знаходяться на р. Ла-Гранд (Квебек). Великі АЕС («Брус» і «Пікерінг») розташовані у провінції Онтаріо.

Металургія. Потужна сировинна база країни сприяла розвитку металургійного комплексу. Сталь (10,9 млн. т) і чавун (9 млн. т) виплавляють у Гамільтоні та Гідні. У Канаді центрами виробництва поліметалів є Трейл, Валліфільд, Бельдюн-Пуен, міді та нікелю — Седбері, Норанд, Монреаль, Порт-Колборн.

Машинобудування. Провідну роль в країні відіграє виробництво транспортних засобів: автомобілів (2,4 млн., у т. ч.1,3 млн. пасажирських), літаків (переважно середньомагіс- тральних), тепловозів, суден і снігоходів (понад 400 тис.)- Крім того, випускають машини й устаткування для лісозаготівельної, деревообробної, паперової і харчової промисловості, сільського господарства. Швидкими темпами розвиваються такі галузі, як виробництво електронного й електротехнічного обладнання, засобів телекомунікації. Численні завоДй пов’язані з військовим виробництвом. По суті, вони є частиною американського ВПК. Багато військових підприємств на території Канади — філії американських ТНК. У КанаД¹ інтенсивно займаються розробленням космічних техноло гій (у 1972 р. канадський супутник «Анік-1» став периіИМ комерційним супутником зв’язку). Центрами машинобуДУ^ вання країни є Торонто, Монреаль, Вінсор, Гамільтон, Галі´ факс та ін.

Хімічна промисловість. Ця галузь має багату сировинну базу і представлена низкою великих заводів, що займаються виробництвом сірчаної кислоти, мінеральних добрив, синтетичного каучуку, гумових виробів, пластмас. Центрами хімічної промисловості є Монреаль, Торонто, Ніагара- ф₀лс, Сарнія.

Лісова і деревообробна промисловість. Канада має великий лісовий фонд. Загальні запаси промислової деревний становлять 20 млрд. м³, а середній річний приріст — 337 млн. м³. Нині у державі щороку заготовляють понад 170 млн. м³ деревини, що становить 1/3 приросту промислової деревини. Найрозвинутішою є целюлозно-паперова галузь (виробництво паперу й картону — 17,6 млн. т), вона зосереджена насамперед на заході країни (Британська Колумбія та Альберта). Основними центрами лісової і деревообробної промисловості є, як правило, невеликі міста. За виготовленням газетного паперу Канада є світовим лідером.

Легка промисловість. У цій галузі переважає імпортна сировина. У країні розвинуті швейна, текстильна і шкіряно- взуттєва галузі. Понад 50% продукції виробляється у Монреалі, іншими центрами легкої промисловості є Торонто, Ванкувер, Вінніпег.

Харчова промисловість. Традиційними для країни є борошномельна, м’ясна, рибоконсервна, лікеро-горілчана галузі, що значною мірою працюють на експорт.

Сільське господарство. Канада — країна розвинутого механізованого аграрного виробництва. Вона є одним з найбільших у світі виробників та експортерів сільськогосподарської продукції (40% від усього експорту припадає на зерно, переважно пшеницю, 22% — на худобу та м’ясо). Канадське сільське господарство має високу продуктивність. Більшість сільськогосподарських угідь зосереджена на великих фермах, середній розмір яких становить 242 га (у степових провінціях — до 400—6000 га). Загалом у Канаді нараховується понад 240 тис. різних ферм, найбільші з яких Постачають до 80% продукції. Водночас швидко розвивається тваринництво, тому 3/5 ферм спеціалізуються на виробництві тваринницької продукції і лише 2/5 ферм займаються рослинництвом.

Тваринництво. Ця галузь спеціалізується на розведенні м’ясної і молочної худоби. У деяких районах Канади сформувалися великі товарні господарства (ранчо) — ^<(Фабрики м’яса». Поголів’я великої рогатої худоби становить 13,5 млн., свиней — 12 млн., овець — 700 тис. Зростає Роль птахівництва. На півночі країни розводять оленів.

Для Канади велике значення має пушне господарство Полювання завжди було одним з головних занять аборигенів. Нині в країні нараховується 2,5 тис. звіроводських ферм. На них розводять норок, лисиць, нутрій, шиншил Однак мисливський промисел дає 55% заготівель пушнини!

Рослинництво. У Канаді ця галузь представлена вирощуванням зернових. Так, канадське зернове господарство визначає місце країни у світовому поділі праці. Важливу роль у становленні зернового господарства країни відіграли українці, які приїхали сюди наприкінці XIX — на початку XX ст. За виробництвом пшениці на душу населення Канада посідає перше місце у світі. Великі території під посівами пшениці (збір — 24 млн. т), кукурудзи (7 млн.), ячменю (12,9 млн.) і вівса (2,7 млн.) знаходяться у степових провінціях — Саскачеван, Альберта і Манітоба. Для споживчих потреб країни вирощують льон, картоплю, овочі, фрукти, тютюн.

Рибальство. На рибальському флоті Атлантики працюють майже 62 тис. осіб і ще ЗО тис. зайняті на рибоконсервних заводах. У країні виловлюють 901 тис. т риби, з яких 2/3 експортують. У прибережних водах приатлантичних провінцій Ньюфаундленд і Нова Шотландія виловлюють 1/2 від загальної кількості риби і морепродуктів (тріска, оселедець, омари, краби), 2/5 — у прибережних водах і ріках Тихоокеанського узбережжя (лососеві і палтус).

Транспорт. У транспортній системі Канади чільне місце посідає залізничний і автомобільний транспорт. Транс- канадські залізниці об’єднали окремі території країни і сприяли утворенню єдиної держави. Нині протяжність залізниць у країні становить 48,9 тис. км. Найгустіша мережа шляхів знаходиться у південній частині держави. Тут прокладено дві трансконтинентальні залізниці з відгалуженнями у районах видобутку корисних копалин і лісозаготівель.

Довжина автошляхів становить 1,408 млн. км, у т. ч. з твердим покриттям 497 тис. км. Найгустішою є мережа у південних районах країни. Із 80-х років XX ст. швидко збільшується мережа доріг, що пролягають до сусідніх районів США- По півдню країни проходить Трансканадська автотраса віД Ньюфаундленда до м. Принс-Руперт на Тихому океані, побудовано також Аляскинське шосе (2,5 тис. км довжиною) і шосе «Маккензі». У автопарку країни нараховується 13,5 млн. пасажирських і 3,5 млн. вантажних машин.

Велике господарське значення має морський і річковий транспорт, а також водний шлях по Великих озерах (черезр. Святого Лаврентія й Уеллендський канал). Тоннаж морс ь кого флоту у 2004 р. становив 1,8 млн. бр.-реєстр. т. Головними портами країни є Ванкувер (вантажообіг — 50 млн. т), Монреаль, Квебек, Сент-Джонс.

Авіаційний транспорт відіграє важливу роль у країні, особливо на півночі. У Канаді функціонують дві великі авіакомпанії — «Канадіан ейрлайнс інтернешнл» і «Ер Канада» ураховується приблизно 500 аеропортів. Міжнародними авіапортами Канади є Монреаль («Мірабель», «Дорваль»), Торонто, Ванкувер, Оттава.

Майже 25% вантажообігу країни припадає на трубопровідний транспорт. Нафтопроводи (23,5 тис. км) і газопроводи (74,9 тис. км) транспортують нафту й газ із місць видобування до промислових центрів Східної Канади і до СІНА.

Зовнішня торгівля. Канада належить до провідних торгових держав світу. Вона вивозить приблизно 40% всієї виробленої продукції і завозить понад третину товарів. 2/3 експорту Канади (315,6 млрд. дол.) представлені сировиною, напівфабрикатами і продовольством. Зокрема, експортують кольорові метали (нікель, алюміній), урановий концентрат, нафту й природний газ, залізну руду, деревину, папір і паперову масу, азбест, пшеницю, борошно та м’ясо. Канада вивозить також машини й устаткування. Імпортують (256,1 млрд. дол.) готові промислові вироби (електронні пристрої, високоточні інструменти), вугілля, бавовну, каучук, каву, какао тощо.

Найважливішим торговельним партнером країни є США (майже 70% канадського експорту). Канада, у свою чергу, є основним імпортером американських товарів і послуг (до 20% американського експорту). Обсяг торгівлі між Канадою і США найбільший у світі (до 400 млрд. дол.). Після підписання ними Угоди про вільну торгівлю (1989) розпочалися інтеграція канадської економіки з американською і перетворення її на складову єдиного північноамериканського економічного простору. Канада є торговим партнером Японії, Великої Британії і Німеччини. Економічні зв’язки між Україною та Канадою розвиваються повільно (товарообіг у 2004 р. становив 128,7 млн. дол.).

Соціальна сфера

У культурі Канади відобразилися традиції ескімосів, індіанців, англійців, французів. Однак домінує культура двох основних канадських націй.

Освіта. У Канаді впроваджено обов’язкову освіту для дітей віком від 6 до 14—16 років (залежно від провінції). Більшість державних шкіл є світськими, у Квебеці — _Католицькими. У країні нараховується до 75 університетів (_є в усіх провінціях), в яких навчаються майже 350 тис. студентів. Вища освіта платна, зі значними дотаціями держави. Найбільші університети країни — Куінз (Кінгстон) Торонтський, Оттавський, Монреальський, Лавальський (Квебек).

Культура і мистецтво. Народні промисли корінного населення (виробництво традиційного посуду, сувенірів різьблення по каменю, розі, кістці, традиційна ескімоська скульптура і графіка) мають високий художній рівень. Національний живопис з’явився лише у 50-ті роки XX ст. (монреальська школа).

У країні функціонують майже 2100 музеїв: в Оттаві — Національна галерея Канади; у Монреалі — Музей замку Рамзе та Музей мистецтв; у Торонто — Королівський музей і Художня галерея; у Ванкувері — Морський музей; в Едмонтоні — Музей дерев’яного зодчества; у Саскатауні — Український музей (присвячений культурі канадських українців) тощо. Художні музеї є в усіх провінціях.

Культурно-архітектурними пам’ятками є: в Оттаві — будинок парламенту (1927) і Національний центр мистецтв (1970); у Торонто — метрополітен і телевежа (висотою 553 м); у Калгарі — спортивні споруди XV зимових Олімпійських ігор (1988); у Гамільтоні — Королівський ботанічний сад; у Монреалі — церква Бонсекур (XVII— XVIII ст.), замок (XVIII ст.), семінарія (XVII ст.), торговий і культурний центри (1960), будівлі Всесвітньої виставки 1967 р. У Квебеці знаходяться монастир урсулинок (XVII—XVIII ст.), базиліка (XVII—XIX ст.); у Ванкувері — Морський акваріум.

Канадська оперна трупа щорічно проводить весняний і осінній сезони у Торонто. Національний балет Канади знаходиться у Торонто, а Великий канадський балет — у Монреалі.

У Канаді проводяться Шекспірівський фестиваль в Онтаріо, Фестиваль канадських культур в Оттаві, Фестиваль Шоу у м. Ніагара, Шербрукський «Фестиваль де Кантон» У Квебеці та ін.

Рекреація і туризм. Щороку країну відвідують до 1 млн. туристів, що приносить майже 17 млрд. дол. Прибутків.

На більшості території Канади залишилася незайманою природа. Ці регіони мають величезні рекреаційні ресурси. Створено безліч національних парків (у Скелястих горах на півдні країни). Визначними природними об’єктами є царський водоспад (його канадська частина має ширину понад 800 м і висоту 48 м), гарячі джерела у Національному дарку Банф, озера, скелясті гори тощо.