Година

класного керівника

Тема. Державний прапор України – святиня нашого народу!

Мета. Розширити знання учнів про національну символіку, докладніше ознайомити з історією і значенням Державного Прапора як символу держави; сприяти формуванню національної свідомості учнів;

виховувати почуття патріотизму, національної гордості, любові до України,, рідного краю, української мови; розуміння своєї причетності до долі України.

Хід уроку.

Учні:

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали...

Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави!

Степів таврійських і карпатських гір

З'єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір –

Внесіте прапор вільної Держави!

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали...

Але він знов, як день новий, розцвів,

Внесіте прапор вільної Держави!

Повірмо в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави.

Хай будуть з нами Правда і Господь –

Внесіте прапор вільної Держави!

Учитель. Любі діти, ми з вами — нащадки сла­ветного українського минулого, творці нової істо­рії своєї держави. Тому зрозуміло, чому останнім часом ми все частіше звертаємося до витоків нашої української духовності, прагнемо стати учасника­ми відродження національної культури та історії.

Кожна країна світу обов'язково має свої символи. А що таке символи? Що до них належить?

Учениця: Символ — це предмет, який характери­зує державу, відображає її побут, традиції, господа­рювання, історичне минуле, прагнення народу. Сим­воли України — Гімн, Герб, Прапор. А що означають символи?

Учень: Гімн — це головна пісня, яка виконуєть­ся в державі на всіх урочистих подіях.

Герб — розпізнавальний знак держави.

Прапор — полотнище певного кольору, чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держала чи шнура. Це офіційна емб­лема, символ суверенітету.

Вчитель. Герб, Прапор і Гімн — це три основні національні символи України, котрі мають давню й цікаву історію. Але сьогодні темою нашої розмови стане головний символ нашої держави - прапор.

Легенда

Учениця: Існує легенда,що давно-давно жила колись жінка. І було у неї три  сини. Росли сини  чесними, смі­ливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирі­шили піти у світ прославляти свою матір. Виру­шив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промін­цями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя, дали пер­шому синові ім'я Тризуб.

Настала черга середнього сина. Йому мати в доро­гу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми зви­тяжними справами прославляв він свою матір. Одержав середній син ім'я Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолод­шому синові подарувала соловейків голос. І одер­жав син за свій джерельний голос, величний спів ім'я Гімн. І з того часу йдуть поруч три брати — Тризуб, Прапор, Гімн і прославляють рідну неньку.

Державний Прапор України визначається чинною Конституцією України як «стяг із двох рівновели­ких горизонтальних смуг синього і жовтого кольо­рів» (стаття 20, розділ І) із співвідношенням ши­рини прапора до його довжини 2:3.

Слово «прапор» у перекладі з грецької означає «го­ріти, спалювати».

Скільки на землі країн, стільки і прапорів. І всі вони різні: однокольорові, багатокольорові, з візе­рунками, смугами, зірками, хрестами тощо. Кож­ний знак або символ на прапорі має своє значення. Кожний прапор має свою історію. Сьогодні ми по­говоримо про прапор нашої держави.

Ви вже знаєте, що Державний Прапор України — це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Як ви гадаєте, що означа­ють ці кольори? (Кілька учнів по черзі відповідають на запитання.)

Учитель (підсумовує). Синій і жовтий кольори є державними кольорами України. Поєднання цих кольорів в українській символіці має давнє  походження і трактуватися може по-різному. Жов­тий — це колір безмежної хлібної ниви, золотої пшениці — символу миру й достатку, а також це колір сонця, без лагідних променів якого немож­ливе життя. Синій колір — це безхмарне синє небо, символ миру; це і чиста вода українських річок.

Поєднання цих кольорів на українському прапорі символізує чисте, мирне, безхмарне небо над жов­тим колоссям хлібної ниви (таке тлумачення най­більш поширене).

Синьо-жовте сполучення на українському прапо­рі — одне з найдавніших. Він втілює віковічні праг­нення нашого народу до миру, праці, краси.

Історична довідка

Прапор незалежної України має давню історію. За часів України-Русі на стягах зображували небесні світила, хрести, княжі знаки - тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання. Головні стяги у XVII ст. були переважно червоно-малинові із зображенням архістратига Михаїла, а також герба гетьмана. Свої прапори мали полки, сотні, курені. Козаки мали корогви різних кольорів: жовті, сині, зелені та ін.

У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів Козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських корогвах, прапорах та клейнодах, однак тоді ще не вдаюся досягти єдності щодо прапора.

Синьо-жовті поєднання в прапорі отримали логічне тлумачення як національні кольори українського народу у XIX - на початку XX століть: синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий - стиглі пшеничні лани як символ достатку.

У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор її символом.

13 листопада 1918 р. синьо-жовтий прапор став державним символом і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Прикарпатській Русі, а у 1939-му - в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону армію у вересні 1939 року.

За часів радянської влади в УРСР жовто-блакитна символіка українського прапора (як і знак тризуба) була заборонена, а будь-які її прояви та відображення переслідувалися владою. Традиція державної символіки в поєднанні синьої і жовтої барв була відновлена лише в незалежній Україні.

24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор.

28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла постанову "Про Державний Прапор України". Ним став саме національний синьо-жовтий стяг.

Національна традиція символічного відображення світу, яка формувалася упродовж кількох тисячоліть, мала поєднувати народний, релігійний та державний аспекти в символіці державного прапора: жовта і синя барви у згаданому тлумаченні та знак, нині відомий під назвою тризуб. Такий вигляд має і сучасний прапор України, який є втіленням національної єдності, честі, гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення українського народу. На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено "День Державного Прапора", який з 2004 року відзначається щорічно 23 серпня.

Учениця. Прапор — це державний символ,

Він є в кожної держави,

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх — ознака слави

Синьо-жовтий прапор маєм,

Сине небо, жовте жито,

Прапор свій оберігаєм —

Він, святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дружні і єдині,

Ми навіки є народом

Українським - в Україні.

Учень: Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

Учениця Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива.

Це знамено рідне — злото й синява.

Прапор наш, як літо, в сонці майорить —

По долині жито, по горі — блакить.

Учень: Прапорець, що я тримаю,

Для мене — єдиний.

Прапорець, цей, що я маю, —

Символ України.

Нема в світі більш святого

Й не буде ніколи,

Від край неба голубого

Над пшеничним полем.

Учениця Та подивися, друже, у вікно,

Де має жовто-синє знамено.

Ласкавий літній легіт проліта...

Он там цвіте пшениця золота.

Це український прапор - дивоцвіт.

Відбився в ньому неповторний світ.

І чорноморська гожа синява,

І далина мрійлива степова. Учень: Під синім небом України

Зазолотилися жита,

У чуйнім серці воєдино

З'єдналася палітра та.

Бо це дано нам споконвіку —

Від пращурів нива ясна —

Душею, що не любить крику,

Єднати землю й небеса.

Учитель. Державний Прапор — це не тільки символ і гордість, а ще й ембле­ма України, яка символізує її суверенітет, її не­залежність.. Державні символи — це святиня, і ша­нобливе ставлення до них є ознакою високої грома­дянської свідомості, національної гідності і, зреш­тою, культури людини.

Тому обміркуймо правила користування Державним Прапором.

А) Державний Прапор ні перед ким не опускається вниз.

Б) Державний Прапор під час вивішування серед інших прапорів має займате перше, найпочесніше місце. (Він вивішується або вище за всі іншу, або у фронті інших Прапорів займає правий геральдичний бік. )

В) На Державному Прапорі не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси, тощо.

Г) У процесіях Державний Прапор потрібно нести попереду від усіх інших Прапорів або праворуч від них.

Д) Не можна виставляти ушкодженого Прапора.

Е) Вивішений Державний Прапор не повинен торкатися землі, підлоги.

Є) Державний Прапор ніколи й ніде не можна використовувати як прикрасу чи декорацію. І з цією метою можна використовувати барви Державного прапора, і то лише у випадку державних чи національних свят, під час державних урочистостей тощо.

Ж) Зображення Державного Прапора не можна використовувати на рекламах, оголошеннях, заставках.

Ми, громадяни України, повинні знати, поважати символи своєї Вітчизни і не дозволити нікому поглумитися над ними. Пишатися тим, що маємо свою державу, свою землю, свою мову, свої традиції і свої символи — герб, прапор, гімн. І тільки той буде називатися справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями і вміннями зміцнюватиме її могутність.

Стигла нива, небо синє -

ніде ні хмарини.

То картина особлива -

Прапор України.

Працю й мир символізує

Цей шедевр художній,

Світ реальний, що існує -

Зрозуміє кожний.

Це просте і зрозуміле

Не вмре, не загине.

Світе тихий, краю милий!

Моя Україно!

Доля гіркою бувала:

Й вороги, й братове

Нам нав’язували гасла

Хижості та крові.

Пронесімо ж прапор мирний

Гідно і завзято,

Україні рідній вірність

Збережімо свято!

Діти виконують пісню «Не сумуй, моя Вкраїно» Н. Май

Не сумуй, моя Вкраїно,

Буде в нас і в будень свято,

Доки ще цвіте калина,

Доти ми усі багаті. | (2)

Доки світом пісня лине,

Як свята вода Дніпрова,

Ще на нашій Україні

Задзвенять добра підкови! | (2)

Щоб кувала зозуленька

Роки, роки за роками,

Щоби Україна-ненька

Лиха-горечка не знала! | (2)

Щоб рясніла діточками

Українська кожна хата,

Доки злагода між нами,

Доти ми усі багаті! | (2)

Не сумуй, моя Вкраїно,

Буде в нас і в будень свято,

Доки ще цвіте калина,

Доти ми усі багаті. | (2)

Учитель. Розмову про Україну та про її символи можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія. Хочу, щоб кожен з вас запам'ятав те, про що ми говорили сьогодні.

Любіть свою землю, вивчайте, знайте і поважайте її символи, не давайте нікому скривдити її.

Отож, будьте патріотами, шануйте святині своєї держави, пам'ятайте, що за право мати власні символи — герб, прапор, гімн — наш народ заплатив мільйонами людських життів, відданих «за Україну, за її волю, за честь і славу, за народ».