Світоглядні уявлення слов'ян
Хмару слів «Світоглядні уявлення слов'ян» можна використати на уроці історії України у 7 класі під час вивчення теми " Східні слов’яни у VI—IX ст." Хмару слів найкраще використати для візуалізації тексту підручника.
Учителю на урок
Світосприймання слов'ян було досить своєрідним. Воно формувалося під впливом власної релігійної системи, соціального розвитку суспільства, зовнішніх зв'язків, військових походів. Світоглядна система узагальнила досвід, набутий власним родом, а також найкраще, що було у сусідів. Одну із особливостей теїстичного типу надприродного становить єдиносуща двоїстість змісту образів богів. Це цілком стосується й східнослов'янського політеїзму, в якому уявлення богів складаються із специфічного сприйнятою людиною її ставлення не тільки до природного класу речей, а й до суспільних явищ, до самої себе як соціально визначеного індивіда. Таким уявляли київські язичники всіх богів, починаючи з найдавніших - Рода й Білобога. Род видавався їм зачинателем усього живого, розпорядком долі людей (і богів), творцем Вирію - українського Олімпу. Його син Білобог був творцем землі, води й світла, а водночас і богом добра, що постійно вів боротьбу з Чорнобогом - носієм зла, лиха. Таким був і один з найголовніших богів Вирію - Сварог (ймовірно від санскриту свар - небо; інша гіпотеза: сва-рог - той, що все породив). Сварог - бог неба і вогню, а також ремесел, ковальської справи і ковалів.
На перше місце було поставлено Перуна - бога-громовержця. Далі йшли боги місяця (Хорс), сонця (Дажбог), вітру, а можливо, і війни (Стрибог), охорони посівів (Симаргл) і єдине божество жіночої статі (Мокош) - покровителька домашнього вогнища, любові і розмноження. Двоє з названих Нестором богів, Хорс і Симаргл, вважаються за походженням іранськими богами. Це підтверджує думку про те, що населення Давньої Русі мало полі етнічний характер, тому в пантеоні слов'янських богів були й неслов'янські, в даному випадку іранські.Перуна вважали богом дощу, вогню і блискавки, а водночас і богом війни та воїнів. Особливе місце у пантеоні посідали Купало і Коляда. Слов'яни поділяли календарний рік на Коляду і Купало, тобто на зиму і літо.
Джерело : https://studopedia.su/