Урок літератури рідного краю на тему "Доля Приазов'я

Урок літератури рідного краю на тему:

“Доля Приазов’я – то майбутня наша доля”

(за мініатюрою Наталі Харакоз “Степ і море”)

Урок літератури рідного краю у формі засідання круглого столу: п’ять груп: біографів, біологів, трьох творчих груп.

Мета: - збагатити знання учнів про екологію, сучасне становище Приазов’я та природоохоронну роботу в цьому регіоні, про вболівання автора мініатюри “Степ і море” Н. Харакоз за майбутнє Приазов’я;

- удосконалювати уміння перекладу з російської мови українською, логічного мислення учнів, уміння висловлювати власну думку, сприяти розвитку творчих здібностей учнів;

- розвивати уміння учнів працювати в групах;

- виховувати почуття любові до міста, до моря, до рідного краю.

Обладнання: текст мініатюри “Степ і море” Н. Харакоз про степ, море, чайок (вибрані уривки), перекладені українською мовою (домашнє завдання); визначення літературних понять міні-творів (сенкана, акро-вірша, есе, ідентифікації), зразки написання літературних міні-творів; слайди про море, степ і чайок (для порівняння); презентація.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності (слайди 1-3 – 2 хв.)

1) Виступ біографів. (Учні коротко розповідають про біографію маріупольчанки Наталі Харакоз – до 5 хв.). Слайд 4 Сьогодні на уроці ми будемо працювати з мініатюрою Наталі Харакоз “Степ і море” з книги “Родные берега”.

Слайд 5 – портрет Наталі Харакоз. Наталя Харакоз - Член Національної Спілки письменників України, член Національної Спілки журналістів України, оглядач газети "Приазовский рабочий", Найстаріший член літературного клубу «Азов’я».

Слайд 6. Досягнення за останні роки: переможець конкурсу "Маріуполець-2000"; лауреат конкурсу "Жінка-2008", багато грамот і подяк за високий професіоналізм та сумлінну багаторічну роботу.

Слайд 7. Наталя Харакоз - автор 9 прозових книг:

“Живые нити”, “Мариупольские элегии”, “Колокол сердца”, “Подарить звезду”, “Миниатюры”, “Храни столетья миг”, “Родные берега”, “Клад человека”, “Герои жизни и экрана”. Твори її публікувалися в видавництвах України, Росії, Грузії, США, Греції, в численних колективних збірниках.

Слайд 8. “Родные берега” – сьома прозова книга письменниці і журналістки. Книга присвячена ювілею міста – 230-річчю міста Маріуполя (це – 2008 рік).

Слайд 9: Наталья Харакоз - безмежно залюблена у своє місто. Вона - журналіст-ветеран «Приазовського робочого», нагороджена Почесним знаком НСЖУ, медаллю «Ветеран праці»... Її ім'я добре відоме читачам газети і любителям літератури різного віку. Вона вже багато років віддано служить його Величності Слова.

У трудовій книжці Наталі Георгіївни вказані тільки два місця роботи: «Ждановтяжмаш» і редакція газети «Приазовский рабочий». Це людина творча, діяльна, небайдужа до долі людей.

В її найближчих планах - видання книги нарисів про тих, з ким вона зустрічалася в різні десятиліття на журналістській стежці, кого слухала в відвертих бесідах, кому допомагала словом домогтися справедливості і земного щастя ...

2) Виступ біологів. (до 8 хв., показ слайдів у супроводі вчителя). Про екосистему Приазов’я, її порушення. Про екологію міста Маріуполя, степу, моря.

(Слайди 10, 11, 12). Маріуполь – місто-красень. Маріуполь – місто металургів, моряків, будівельників... На території міста – два металургійних гіганти – “Азовсталь” і комбінат ім. Ілліча (тепер єдиний завод “Метінвест”), “Азовмаш” і “Азовелектросталь”, аглофабрики, порт та ін. І все в одному місті. (Слайди 13, 14) – місто забруднюється – дими заводів, машин, також звалища). Заводи збудовані не з тієї сторони – з підвітряної (не врахована роза вітрів у Маріуполі: у нас часті східні вітри, тому і несе на місто вітром все, що викидається заводами в атмосферу, чим ми і дихаємо).

(Слайд 15) Екосистема Празов’я, її порушення:

джерела забруднення атмосфери: транспорт, енергетичні системи та промисловість;
при побудові заводів не врахувалася роза вітрів у Маріуполі;
джерела забруднення моря: відходи металургійного заводу «Метінвест» та заводу “Азовелектросталь”, морського порту;
джерело руйнації степу, ґрунту - діяльність людини.

Забруднюється місто не стільки вихлопними газами автівок (виділення вуглекислого газу СО₂), а найбільше – відходами металургійних заводів та

заводу “Азовелектросталь”: в море щорічно скидають по 20 куб.км стічних вод, що містять сполуки важких металів, до 90 тис.т органічних речовин, в тому числі пестицидів, 5 тис.т нафтопродуктів, понад 14 тис.т сполук азоту та майже 6 тис.т фосфору (надаремно кажуть, що скидають у море всю таблицю Менделеєва). Це сприяє евтрофікації – цвітінню води через бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей. Вміст розчинного у воді кисню падає до мінімальних значень – до 1,5 мг/л, із-за чого щороку гинуть: риби – по 5 тис. екземплярів осетрових, по 1 млн. особин судака, камбали, а також 1000 дельфінів, які тепер стали рідкістю, майже зникли.

(Слайди 16). Наслідки забруднення:

- люди хворіють від забруднення повітря, води, ґрунту та харчових продуктів: 9 із 10 чоловік - хворі;

- розбалансування хімічного складу води в морі: збільшення солоності, хімічні і біологічні забруднення призвели до змін у біоценозах моря, до зменшення його рибогосподарського значення;

- забруднення і виснаження ґрунтів: в гонитві за прибутками нераціональне планування посівів, недостатня охорона ґрунтів; руйнація флори і фауни;

- поступове зникнення чистих пляжів: із курортного міста - Маріуполь став промисловою зоною (з 2014 року).

Збільшення солоності води, хімічні, біологічні забруднення, особливо за період 60-80-х рр. ХХ ст. призвели до змін у біоценозах моря, до зменшення його рибогосподарського значення. Так, у 1937 р. при середній солоності води 9 проміле улов судака складав 73,8 тис.т, а тепер його середньорічний улов не перевищує 1,2 тис.т; улови осетрових в 1937 р. були максимальними – 7,3 тис.т, а тепер повна заборона на їх відлов; улов тарані в 1935 р. складав 23,5 тис.т, у 1996 р. – 218 т., у 2000 р. – 2,5 т.; улов оселедця в 1933 р. – 10 тис.т., у 1995 р. – всього 14 т., у 2000 р. – відсутність улову. Площі ареалів основних промислових риб (галофобів) – тарань, рибець, чехоня і судак, для яких солоність понад 18% є згубною, різко скоротилася.

Розбалансування хімічного складу морської води, навіть у незначній мірі, викликає екологічні зміни. Перед усім зменшується біомаса високоорганізованих організмів. Наприклад, зменшилася біомаса квіткових морських водоростей (зостера, занікелія), молюсків, які є складовою частиною в єдиному трофічному ланцюзі. Стан Азовського моря критичний, і, за висновками спеціалістів, при серії маловодних, посушливих років, коли прісноводний стік впаде до 20 куб.км, його екосистема може трансформуватися безповоротно. (За Мягченко О.П. Основи екології).

Найбільшого забруднення зазнає верхній шар літосфери – ґрунт. Це пов'язано з розсіюванням у приземному прошарку атмосфери аеральних емісій промислових підприємств, що містять різноманітні екотоксиканти: важкі метали, фториди, сірководень та ін. (з важких металів, сполуки яких найбільш забруднюють ґрунти, можна виділити такі: мідь, цинк, свинець, кадмій, ртуть). Забруднення ґрунту, та відповідно сільськогосподарських культур, становить значну небезпеку для людини та інших живих організмів, тому що накопичені в рослинах важкі метали включаються в харчові ланцюги і з продуктами харчування потрапляють в шлунково-кишковий тракт людини.

На жаль, сільськогосподарські підприємства не приділяють достатньої уваги вивченню якісного стану ґрунтів з метою планування і організації раціонального і, в результаті, економічно вигідного використання ґрунтів та їх охорони: в гонитві за прибутками багато земель засівається такими рослинами, як соняшник і ріпак, які виснажують землю на декілька років вперед, і не можна після цих культур сіяти пшеницю – вона просто не росте на збідненому ґрунті.

Природа Донеччини надзвичайно цікава й унікальна, проте загалом сильно видозмінена господарською діяльністю людини. У степу руйнується флора і фауна: зникає ковиль-трава, мало ховрахів, байбаків, а значить і птахів. Зникає дрофа, мало журавлів.

(Слайд 17). Чайки в Маріуполі. Чайку ми нероздільно пов’язуємо з водою, морем (хоч чайка – це степовий птах). Через те, що риби стає все менше, чайки в Маріуполі переселяються на смітники – тисячами живуть на звалищах. Проте все більше на озерах в степу з’являється поселення лебедів.

(Слайд 18). Про покращення екосистеми нашого міста маріуполя і всієї Донеччини проводиться ряд заходів:

- комбінат «Метінвест» зобов’язався виконати ряд екологічних програм (ремонт фільтрів, оновлення систем екологічного захисту на печах, реконструювання газоочистки конвертера…), модернізацію виробництва; турбуватися про жителів міста і співробітників підприємств та ін.;

- на конкурс в Донецький департамент екологічних і природних ресурсів у номінації «Заповідні зони» – подано 45 проектів, серед них – ремонт парку ім. Лепорського (у парку після 18 років запустіння - весною 2019 був відкритий спортивно-ігровий комплекс, посаджено 100 тисяч квітів – парк перетворився на справжні маленькі Нідерланди);

- створення інформаційно-аналітичного центру моніторингу в Донецькій області для аналізу і прийняття рішень, що сприятимуть зменшенню техногенного впливу на довкілля.

Особливо цінні природні комплекси збереглися лише на периферії Донеччини:

(Слайд 19): Заповідники:“Хомутовський степ” (зараз це територія ДНР), “Кам’яні могили”, “Крейдова флора” (постраждала під час воєнних дій 2014-2015 рр.);

(Слайд 20): Заказники (заповідні об’єкти нижчих рангів): “Приазовський”, “Бакаї Кривої коси”, “Білосарайська коса” та інші, що входять до Національного парку “Меотида”;

(Слайд 21): Зоопарки: Докучаєвський (на території ДНР); зоопарк “Парк дикої природи” – (“У Вашури”) - в Маріуполі.

Слово учителя літератури. (2 хв + і до 4 хв. на кожну групу).

А) Щойно прослухали і побачили красу і руйнацію нашого рідного краю. Вражаюча картина з обох боків. Є люди, яким боляче дивитися на те, як нівечиться краса нашого краю. Такою людиною є письменниця і журналістка Наталя Харакоз, яка написала книгу “Рідні береги”, зокрема мініатюру “Степ і море”.

Представлю три творчі групи (слайд 22), які перекладали окремі речення, що стосуються тільки їхньої теми:

І група – “Співці моря” – перекладали речення про море;

ІІ група – “Любителі степу” – працювали над перекладом про степ;

ІІІ група – “Зачаровані чайками” – зачитують речення, в яких говориться про чайок.

(Слайд 23) Б) Учні зачитують переклад тексту мініатюри “Степ і море”:

“Співці моря” – про море – красиве і “комерційне” (тексти роздрукували – на кожну парту);

Текст:

Ах, ця безмежна приазовська синь! Степ і море.

Оливкові, повиті білою мереживною піною хвилі наскакують на берег. Берег - в дрібних піщаних барханчиках. А там, де закінчуються пансіонати, за зубчастою грядою мису, ближче до приморських селищ Мелекіно, Ялта, Урзуф, Білосарайська Коса, - широкі необжиті береги. І хвилі тут ширше, і над головою не небо - небеса!

...Тепло і хороше віє від хвиль. Море - штормове, світанково-дзеркальне, ніжно-рожеве, західне, спокійне, загадкове і як таке, що відкриває свої глибинні таємниці сміливцю-аквалангістові.

І море – «комерційне». Атрибутика у засмаглих до африканської чорноти фотографів-підприємців - просто чудо. Тут і пальми з отруйно-зеленим штучним листям, і живий двогорбий верблюд, і мавпочки з кокетливими бантами на хвостиках, навколо яких цілий день крутиться цікава дітвора.

(Слайд 24) “Любителі степу” – про степ – красивий, квітучий і змінений людиною.

Текст:

Ах, ця безмежна приазовська синь! Степ і море. На спусках - первозданна природа, зелене царство дрібних чагарників, різнотрав'я і квітів, які пахнуть пряно і свіжо, пустотливих коників, метеликів, ластівок, що низько проносяться над землею...

А кругом степ не степ, луг не луг зі світлим, шовковистим піском, рідкими пахучими кущами сріблястого лоха, ластівками і метеликами... Пройдіться лугом перед заходом сонця ввечері, росяним ранком, і ви, міський житель, почуєте його тиху музику, побачите неяскраву, але милу серцю красу. А як неповторно блищить степ у променях призахідного сонця, просочений теплим сонячним світлом! Він довго і загадково світиться, поки не рочиниться в блідій блакиті неба рожева пляма сонця.

Чим ближче до обжитого відпочиваючими і туристами берега, тим різкіше змінюється картина. По дорозі порошать "МАЗи", гуде надсадно бульдозер. Сталевий ківш оголює і піднімає глинисті маслянисті пласти землі. Зеленіють вагончики будівельників...

І розбуджений стародавній степ... Тут скоро з'являться нові пансіонати, куди, починаючи з квітучого травня, традиційно прямують міщани зі своїми, які ледве дочекалися літніх канікул, чадами, де набираються здоров'я і вражень на весь рік.

Краса! Але чомусь стає не по собі від цих метаморфоз. Зникають фарби живої природи Приазов'я... І лише подекуди, на рідкісних бідно-зелених степових острівцях, сиротливо, як мешканці іншої планети, пасуться лякливі коні.

(Слайд 25) “Зачаровані чайками” – про чайок – чудових і гордих, неполоханих птахів – брудні чайки-“попелюшки”, посмітюхи на міських звалищах Маріуполя).

Текст:

І хвилі тут ширше, і над головою не небо - небеса! - і чайки нелякані, плавно опускаються на мокрий пісок і, відливаючи білизною, гордовито походжають.

І чайки, чайки. Без цих красивих гордих птахів був би мертвим приазовський пейзаж. Поки вони літають над водою, можна бути спокійним: море ще живе, дихає, плодоносить, радує.

Учитель. Підведемо підсумки перекладу: чи сподобався вам переклад тексту? Чи є зауваження? Молодці наші перекладачі! Дякуємо вам.

(Слайд 26) В) Повторення літературних понять: сенкан, вірш-ідентифікація, вірш за метафорою і написання їх та зразками (Схема написання і зразки – на аркушах у групах або на слайдах) (3 хв). (Учитель зачитує тільки зразки кожного вірша).

1) Сенкан (слайд 19): Як написати? Сенкан (синквейн) (від фр. cinquains, англ. cinquain) – це творча робота, яка має коротку форму вірша, що складається з п’яти неримованих рядків, але написаних за певними правилами. Ось ці правила:

1 рядок – одне слово, яке позначає головну тему сенкана (це іменник).

2 рядок – два слова, які виражають головну думку, описують тему (два прикметника).

3 рядок – три слова, які описують дії в межах теми (три дієслова).

4 рядок - фраза, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5 рядок – останній рядок складається з одного слова – синонім до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Зразки сенкана (слайд 27):

Життя Життя

Багатостороннє, бурхливе Миттєве, безжалісне

Виховує, розвиває, навчає Палає, кидає, відвертається

Дає змогу реалізувати себе Знає твоє слабке місце

Мистецтво Смерть

Квіти

Ніжні, пахучі

Ростуть, посміхаються, квітнуть

Почуття танцюють з вітром

Весна

Отже, подумайте, можете написати сенкани зі словами море, степ і чайка.

(Слайд 28) 2) Вірш-ідентифікація: Вірш завжди починається із слова “я” і від імені цього “я” потрібно описувати події, дії, мрії і т.п. Наприклад:

Головний біль

Я – говний біль. Я приходжу раптово, коли мене зовсім не чекають. Спочатку я ледве помітний, але через кілька хвилин жертва готова на все... Я мучу, заважаю роботі, псую людям настрій... Я підступний і глухий до благань...

Я – говний біль, візьми пігулку і вбий мене!

Я – мобільний телефон

Я – мобільний телефон. Зазвичай я ховаюсь у кишені тісних джинсів, інколи в мене, заливаючись сміхом, говорить моя господинька. Буває, я говорю хрипкуватим голосом якоїсь молодої людини – і моя господинька кидає мене куди подалі. А ще я вмію грати на різних музичних інструментах і співати навіть голосом Віталія Козловського (від чого у моєї господиньки піднімається настрій). Я – мобільний телефон.

Потрібно написати вірші-ідентифікації “Я – море”, “Я – степ”, “Я – чайка”.

(Слайд 29) 3) Вірш за метафорою: Вимоги:

- вірш складається із 6-ти характеристик, розташованих в певній послідовності;

- послідовність: колір, смак, запах, зовнішність, звук, якість переживань;

- перше слово кожного рядка – назва вірша.

(Слайд 30) Наприклад:

Літо Весна

Літо – це яскраве сонце. Весна – це голубе небо і проліски.

Літо – це солодкі яблука. Весна – це смачна перша ягода.

Літо – це запах сіна. Весна – це запах конвалій.

Літо схоже на добру фею. Весна – це красуня-дівчина.

Літо – це співи солов’я. Весна – це шепіт листя від леготу.

Літо – це радість відпочинку. Весна – це щастя від плину життя.

Завдання: написати вірш за метафорою про море, степ і чайку.

(Слайд 31): Г) Творча робота в групах: написати (10-12 хв) сенкан, вірш-ідентифікацію чи вірш за метафорою, використовуючи текст Наталі Харакоз:

“Співці моря” – про море – красиве і забруднене, “комерційне”;

“Любителі степу” – про степ квітучий і змінений людиною;

“Зачаровані чайками” – про чайок – гордих і сміливих пташок та жителів міських смітників.

(Звучить тиха мелодія; слайд 31 залишається на екрані).

Ґ) Перевірка творчих робіт. (Слайди 32 – про море, 33 – про степ, 34 – про чайок).

Зразки літературних творів можуть бути такими:

Сенкани:

(слайд 32) Море Море

Азовське, тепле Азовське, забруднене

Хлюпає, пестить, колише Гуркоче, шумить, бушує

Азовське море – моя Батьківщина. Скільки можна плювати на нього?

Краса! Лихо!

(слайд 33) Степ Степ

Квітучий, духмяний Скалічений, безпомічний

Співає, вабить, зове Мовчить, страждає, жене

Неповторне місце на Землі Чекає допомоги від людей

Диво! Плач

(слайд 34) Чайки Чайки

Галасливі, сміливі Безпритульні, замурзані

Літають, пірнають, кричать Плачуть, кличуть, ждуть

Не уявляю море без чайок. Міське звалище – “зразкова” їдальня.

Життя! Сльози

Вірш-ідентифікація (слайд 35):

Я – море

Я – море, безкінечний простір. Спокійне зранку, шумливе опівдні, загадкове ввечері. Колишу на хвилях чайок, переношу важкі, навантажені вугіллям і агломератом, баржі, людські пароплави, підганяю хвилями вітрильники в змаганнях. Граю з вітром. Можу бути і стихійним лихом! Піднімаю хвилі горами. Серджусь, бушую, нікого не слухаюсь. Горе тим, хто потрапляє під мою гарячу руку. Я – таке неповторне. І все тому, що я – море! Любіть мене! Я – море.

(Похвалити дітей за творчість)

ІІІ. Рефлексія (слайд 36)

Мікрофон:

Питання до всіх груп:

Що ви винесли з цього уроку?
Які почуття переповнюють вас?
Чи пов’язуєте ви у своїх планах проживати в Маріуполі? Чи будете піклуватися про природу, боротися з чиновниками за покращення екології?

ІV. Домашнє завдання (слайд 37). На вибір:

Підготувати виступ на тему: “Маріуполь курортний і Маріуполь “комерційний””.
Намалювати обкладинку до книги “Рідні береги”.
Скласти колаж на тему “Степ, море і чайки”.
Скласти презентацію “Екологія Приазов’я”, “Степ, море і чайки”.
І можна ще раз виконати класне завдання (не поспішаючи: творчість любить тишу і спокій, можна взяти тексти Н. Харакоз в перекладі додому).

Використана література:

Н. Харакоз. “Родные берега”.
Мягченко О.П. Основи екології.
Мирон Назарян, заведующий кафедрой инноваций и экономики окружающей среды Харьковского института управления. Забота об экосистеме: мариупольский опыт.

Додаток

Н. Харакоз

Степь и море

Ах, эта безбрежная приазовская синь! Степь и море. На спусках – первозданная природа, зеленое царство мелких кустарников, пряно и свежо пахнущего разнотравья и цветов, резвящихся кузнечиков, мотыльков, низко проносящихся над землей ласточек… 

Оливковые, повитые белой кружевной пеной, волны наскакивают на берег. Берег - в мелких песчаных барханчиках. А там, где кончаются пансионаты, за зубчатой грядой мыса, поближе к приморским поселкам Мелекино, Ялта, Урзуф, Белосарайская Коса, - широкие необжитые берега. И волны здесь шире, и над головой не небо - небеса! - и чайки, непуганые, плавно опускаются на мокрый песок и, отливая белизной, горделиво похаживают.

А кругом степь не степь, луг не луг, со светлым, шелковистым песком, редкими, пахучими кустами серебристого лоха, ласточками и мотыльками… Пройдитесь по лугу закатным вечером, росистым утром, и вы, городской житель, услышите его тихую музыку, увидите неяркую, но милую сердцу красоту. А как неповторимо блестит степь в лучах заката, пропитанная теплым солнечным светом! Она долго и загадочно светится, пока не рас-творится в бледной голубизне неба розовое пятно солнца.

Чем ближе к обжитому отдыхающими и туристами берегу, тем резче меняется картина. По дороге пылят "МАЗы", гудит надсадно бульдозер. Стальной ковш обнажает и поднимает глинистые маслянистые пласты земли. Зеленеют вагончики строителей…

И разбужена древняя степь... Тут скоро появятся новые пансионаты, куда начиная с цветущего мая традиционно устремляются горожане со своими едва дождавшимися летних каникул чадами, где набираются здоровья и впечатлений на весь год.

Красота! Но почему-то становится не по себе от этих метаморфоз. Исчезают краски живой природы Приазовья... И лишь кое-где, на редких скудно-зеленых степных островках, сиротливо, как обитатели другой планеты, пасутся пугливые лошади.

…Тепло и хорошо веет от волн. Море - штормовое, рассветно-зеркальное, нежно-розовое, закатное, спокойное, загадочное и открывающее свои глубинные тайны смельчаку-аквалангисту.

И море - "коммерческое". Атрибутика у загоревших до африканской черноты фотографов-предпринимателей - просто загляденье. Тут и пальмы с ядовито-зелеными искусственными листьями, и живой двугорбый верблюд, и обезьянки с кокетливыми бантами на хвостиках, во-круг которых целый день крутится любопытная детвора.

И чайки, чайки. Без этих красивых гордых птиц был бы мертвым приазовский пейзаж. Пока они летают над водой, можно быть спокойным: море еще живет, дышит, плодоносит, радует.

18. 07. 2007.

Н.Харакоз

Степ і море

Красота! Але чомусь стає не по собі від цих метаморфоз. Зникають фарби живої природи Приазов'я... І лише подекуди, на рідкісних бідно-зелених степових острівцях, сиротливо, як мешканці іншої планети, пасуться лякливі коні .

18. 07. 2007.

Додаток Слайди

Азовське море Велетенський зсув на узбережжі Азовського моря

(с.Урзуф Донецької обл.)

Море і степ

Степ і чайки

Гине риба Чайки на міському звалищі

‹

›