ЗНО-2020. Історія України
Персоналії
50-80-ті роки ХХ століття
28. Україна в умовах десталінізації | ||
Білокур Катерина Василівна | 1900-1961 | Українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. |
Лук’яненко Левко Григорович | Один з організаторів Української робітничо-селянської спілки (1959 рік). Засуджений до смертної кари, згодом заміненої на ув’язнення. Голова Української Гельсінської спілки (1988 рік), голова Української республіканської партії. Співавтор Декларації про державний суверенітет України, автор Акта проголошення незалежності України. Герой України. Письменник. Народний депутат України 1, 2, 4, 5 скликань. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. | |
С | 1929 – 1992 | Один із засновників Клубу творчої молоді в Києві. Один із перших установив контакт з українською діаспорою на Заході та поширював самвидав. У 1965 році його вперше заарештували, вдруге – у 1972 році. На початку 1980-х років 7 сенаторів і 96 конгресменів США направили лист до Л. Брежнєва із закликом звільнити І. Світличного. Лише у 1983 році він повернувся до Києва. |
Стус Василь Семенович | 1938-1985 | Один із активних учасників акції протесту у вересні 1965 р. у кінотеатрі «Україна» у Києві. У 1970 р. закордоном вийшла його збірка «Зимові дерева», у 1972 р. був засуджений за антирадянську агітацію. 1980 р. отримав новий термін. Помер у в’язниці. |
Горська Алла Олександрівна | 1929 – 1970
| Українська радянська художниця, дисидент, діяч правозахисного руху 1960-х років в Україні.
|
Танюк Лесь (Леонід Степанович Танюк) | 1938-2016 | Український режисер театру і кіно, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого, заслужений діяч мистецтв України (1995), Народний артист України (2008), народний депутат України 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го скликань, голова Національної спілки театральних діячів України (з 1992); голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В.Стуса (1993—2014); заступник голови НРУ (з березня 1999), член Політради НРУ (з березня 1999), член Центрального проводу НРУ (з березня 1992); член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (з листопада 1995); голова Всеукраїнського комітету з підготовки суду над КПРС-КПУ за злочини тоталітаризму «Нюрнберґ-2» (з 1996). |
Костенко Ліна Василівна | 1930 | Активна учасниця руху «шістдесятників», автор поетичних збірок «Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівки серця». За роман у віршах «Маруся Чурай» поетеса у 1987 року удостоєна Шевченківської премії. У 2010 році вийшов перший її прозовий роман «Записки українського самашедшего». |
С | 1928 - 2014 | Активний учасник київського Клубу творчої молоді (1960 р.), шістдесятник. У самвидаві розповсюджувалися його відомі есе «Іван Котляревський сміється», «На мамине свято». Український публіцист і літературознавець. Один із засновників у Львові в 1987 році Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ). |
С | 1935-1963 | Визначний український прозаїк, поет, журналіст. Один з найкращих представників «шістдесятників» у літературі. Як журналіст у своїх статтях показував хиби партійно-бюрократичного апарату через що зазнавав систематичного цькування з боку офіційно владних структур. Автор збірок «Тиша і грім» (1962) та «Земне тяжіння» (1965) |
Корольов Сергій Павлович | 1907-1966 | Український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики. Академік АН СРСР, очолив ракетну програму СРСР. |
29. Україна в період загострення кризи радянської системи | ||
Марченко Валерій Веніамінович | 1947-1984 | Український журналіст-дисидент, перекладач, літературознавець. Помер у лікарняній в’язниці у Ленінграді похований у Києво-Святошинському районі. |
Дзюба Іван Михайлович | 1931 | Автор книги «Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965). За відкриті виступи на захист української інтелігенції, самвидавські матеріали був ув’язнений у 1972 році. Брав участь у створенні Народного Руху України за перебудову (1989 рік). |
Гончар Олесь Терентійович | 1918-1995 | Український прозаїк, публіцист, громадянський і політичний діяч, журналіст, літературознавець. 1959-1971 рр. – голова правління Спілки письменників України («Прапороносці», «Тронка», «Бригантина», «Собор») |
Г | 1907 - 1987 | Генерал-майор збройних сил СРСР, учасник дисидентського руху, правозахисник, засновник Української Гельсінської групи, член Московської Гельсінської групи.
|
Руденко Микола Данилович | 1920-2004 | Український письменник, філософ, громадський діяч, засновник української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор багатьох поетичних і прозових творів, зокрема поеми «Хрест» про голод 1933 року. З 1998 р. перебував в еміграції в Україну повернувся в 1992 р. |
Чорновіл В’ячеслав Максимович | 1937-1999 | 1967 р. – збірка «Лихо з розуму» про українських дисидентів (засуджений до 3 р. суворого режиму). 1970 р. – видання журналу «Український вісник» (за його редакцію вийшло 6 номерів). У 1980 р. знову засуджений за «антирадянську агітацію». У роки незалежної України – лідер Народного Руху. |
| 1924-2001 | Український історик та археолог. Лауреат премії ім. М. Грушевського, лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, член Української вільної академії наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова Київського осередку Українського історичного товариства ім. М. |
А | 1906-1984 | Один із провідних конструкторів СРСР. Під його керівництвом розроблено транспортні літаки АН. У 1967-1984 рр. генеральний конструктор Державного конструкторського бюро у Києві, яке розробляло літаки АН. |
П | 1924-1990 | Визначний вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР. Один із засновників поетичного кіно. Його фільми: «Тіні забутих предків», «Київські фрески», «Квітка на камені» |
М | 1941 - 1987
| Український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988. 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи(«Вавілон ХХ», «Така пізня, така тепла осінь»).
|
І | 1949 - 1979
| Український композитор і поет. Герой України. Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів.
|
| Б | 1928 - 1979
| Радянський актор, режисер і сценарист, заслужений артист УРСР, заслужений артист РРФСР, народний артист УРСР. Закінчив акторський факультет Харківського державного театрального інституту.
|
Мустафа Джемілєв | 1943 | Політичний та громадський діяч СРСР і України кримськотатарського походження, один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політв'язень, Народний депутат України від фракції партії Блок Петра Порошенка, з 20 серпня 2014 року до 18 травня 2019 року Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу, кандидат в народні депутати України від партії Європейська солідарність. |
Амосов Микола Михайлович | 1913-2002 | Український лікар, учений в галузі медицини, біокібернетики; дійсний член НАНУ, директор Інституту серцево-судинної хірургії. У 2008 році він був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці». |
30. Відновлення незалежності України | ||
К | 1934 | У 1990-1991 рр. – голова Верховної Ради України. 1991-1994 рр. – перший Президент незалежної України. Історичною заслугою Л. Кравчука є те, що у боротьбі за незалежність України йому вдалось уникнути кровопролиття і значних потрясінь на початковому етапі державотворення. |