Автор змісту проекту:

Білявець Валентина Василівна, вчитель початкових класів Кузьминської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Рецензенти:

Михайлюк Марія Василівна – заступник директора Кузьминської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Рекомендовано МО початкових класів Кузьминської ЗОШ І-ІІІ ступенів (протокол №3 від 12 грудня 2014 року).

Передмова

У період, коли освіта України набуває кардинальних змін, виникає необхідність в оновленні методів та прийомів навчання, в залученні інноваційних методик до процесу формування в учнів предметних та життєвих компетентностей.

Дедалі більшої популярності у вчителів набувають активні методи навчання, серед яких – метод проектів.

Проектна діяльність учнів у навчально-виховному процесі – це спільний пошук розв’язання певної проблеми, це діяльність, спрямована на збагачення знань, умінь та навичок та формування компетентностей особистості.

Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити. Це передусім пов’язано з тим, що цей метод будується на засадах гуманістичної та дитиноцентристської педагогіки, де у центрі навчального процесу перебуває дитина з її особливостями, інтересами, потребами. На сучасному етапі його впровадження втілює в реальність ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання, а також позитивно впливає на різні сфери педагогічної діяльності.

Метод проектів позитивно впливає на емоційний стан дітей. Він передбачає використання нестандартних форм занять, можливостей співпрацювати в колективі, самостійність у виборі теми, можливість поділитись з життєвим досвідом, брати відповідальність за вибір розв’язку, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час, інтересам спільної справи.

Цінним є те, що учні вчаться самостійно опановувати знання, набувають вміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, аудіовізуальними та комп’ютерними засобами.

Метод проектів дає змогу учням вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці.

У даному посібнику автор презентує методику проведення середньотривалого проекту у початковій школі, а саме у 3 класі за темою «Від зернини до хлібини».

О пис проекту

Тема проекту: «Від зернини до хлібини»

Обґрунтування вибору проблеми:

Є в світі цінності, які ніколи не втратять свого

значення. Це повітря, земля, вода, сонце, життя людини.

В один ряд з цими словами треба поставити і слово хліб. Хліб – це символ життя, здоров'я, праці, благополуччя. Ми кожен день вживаємо хліб на поживу, без нього не обходиться ні скромний сніданок, ні обід, ні святковий стіл. Спостерігаючи за дітьми, я з'ясувала, що діти не достатньо дбайливо ставляться до хліба: чи не доїдають, кришать хлібні вироби. Вони мало знають про історію народження хліба, не знають про шляхи його появи на столі, про «хлібні» професії ..

Який же шлях від зернини до хлібини?

Раніше це було так. Запрягав селянин у плуг чи леміш коняку та орав смугу землі. Потім вручну засівав її насінням жита чи пшениці. А коли хліб дозрівав, косив його косою чи зрізував серпом. Скошений хліб господар обмолочував ціпами, провіював зерно на вітрі, молов на млині, а із борошна господиня пекла хліб. 

Тепер вирощувати хліб людям допомагають десятки розум­них та сильних машин. Ще восени колгоспники починають пі­клуватися про врожай майбутнього року. Вони глибоко зорюють землю тракторами. Узимку за допомогою снігозбору в полі нако­пичують більше снігу, щоб весною в ґрунті зібралось багато вологи. Не забувають колгоспники і про підгодовування майбутніх посівів перегноєм, торфом, мінеральними добривами. Весною, по зораному восени полю, колгоспники пускають залізні борони, по­тім культиватори. Поле стає м'яким, рівним, у ньому добре зберігається волога. Тепер можна починати сіяти. До тракторів хлібороби чіпляють сіялки; і ті рівними рядками вкладають у ґрунт насіння пшениці. 

Ось і пшениця зійшла! Але разом із пшеницею зійшли і бур'яни. Що робити? І знову на допомогу людям приходять машини. Вони розкидають над посівами особливу хімічну рідину, що знищує всі бур'яни. 
Нарешті пшениця дозріла, і колгоспники починають жнива. Комбайни із жниварками зрізають густу пшеницю й складають її у валки. Коли пшениця у валках підсохне, її підбирають і обмолочують. Щоб зерно було чистим, відбірним, його пропускають крізь зерноочищувальні машини. А потім на вантажівках відвозять зерно в колгоспні комори, елеватори та до млина. Із млина змелене зерно постачають хлібозаводу. 

Із борошна на хлібозаводі печуть паляниці, батони, бублики – все те, що ми так любимо.

Проект «Від зернини до хлібини» розкриває можливості більш глибше ознайомити дітей із історією вирощування хліба, з народними традиціями, пов’язаними з хлібом, виховувати у себе шанобливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба.

Мета: розробити навчально-методичне забезпечення комплексного проекту й провести заходи з поглиблення знань дітей про шлях хліба з поля до столу; довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій; збагатити знання дітей про народні звичаї, що пов’язані з ним.

Завдання проекту:

1. Поглибити та розширити знання учнів про роль хліба в житті людини, про те що хліб – результат праці багатьох професій.

2. Розвивати дослідницькі та пошукові здібності, творчу уяву, фантазію, спостережливість.

3. Посилити практичну та професійно-орієнтовану спрямованість навчально-виховного процесу.

4. Формувати життєво-необхідні компетенції.

5. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.

6. Розробити навчально-методичне забезпечення проектної діяльності для уроків (розробити уроки з предметів: Українська мова, читання, математика).

7. Розробити критерії оцінювання результатів проекту(заповнення учнями «Особистої картки» учасника проекту).

8. Спланувати та провести підсумкове заняття «Від зернини до хлібини».

Характеристика

За кінцевим результатом: теоретико-практичний

За змістом: міжпредметний

За кількістю учасників: колективний (груповий)

За тривалістю: середньої тривалості

За ступенем самостійності: частково-пошуковий

За характером контактів: зовнішній

Учасники проекту:

1. Учні 3 класу

2. Вчитель початкових класів Білявець В.В.

3. Батьки учнів

Термін реалізації проекту: 4 місяці

Прогнозований результат проекту:

1. Підвищення результативності навчання та формування різноманітних компетентностей.

2. Закріпити знання дітей про вирощування зернових та виробництво хліба.

3. Розвиток мислення, творчих здібностей, пам’яті, уяви та фантазії творчої ініціативи дітей, прагнення до самовираження.

4. Проведення підсумкового заняття «Від зернини до хлібини»

Науково-методичний консультант:

Трочук Інна Борисівна, вчитель початкових класів, вчитель – методист Навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа І –ІІІ ст., ліцей «Успіх» м. Славути

Етапи проекту

І. Підготовчий.

Учні попереджені за 4 місяці про тему проекту.

Протягом цього часу вони:

• добувають інформацію та необхідні для роботи матеріали (енциклопедичні довідники, цікаві факти з науково-популярних видань та сайтів Internet)

• опрацьовують збірки дитячих книг, журналів в яких розповідається про хліб, добирають прислів’я, прикмети, повір’я,загадки, вірші.

ІІ. Планування діяльності

1. Обговорення в класі важливості проблеми

2. Висловлювання пропозицій учнів щодо форми представлення результату (виставка малюнків, творів, фотографій, хлібобулочних виробів)

3. Визначення джерел потрібної інформації

4. Об’єднання у творчі групи. Придумування назв груп. Розподіл обов’язків між учасниками.

5. Збирання необхідного матеріалу. Відбір фактів , що потребують ілюстрування.

6. Оформлення виставки малюнків, аплікацій, поробок "Від зернини до хлібини "

7. Запрошення гостей і демонстрування їм результатів проекту.

8. Оцінювання роботи учасників проекту.

ІІІ. Пізнавальний

• Урок № 1 "Літературне читання" Тема. Традиції українського народу. «Пісенька житнього віночка» (українська народна пісня)

• Урок № 2 "Українська мова" Тема. Змінювання іменників за питаннями. Переказування тексту. Роль іменників у реченні. Зв'язок іменників з іншими словами за допомогою закінчень та прийменників. Розбір іменника як частини мови.

• Урок № 3 "Математика" Тема. Вправи і задачі на закріплення вивчених таблиць множення і ділення.

• Урок № 4 «Літературне читання» Тема. Хліб – усьому голова (Урок позакласного читання)

• Урок № 5 «Літературне читання» Тема. Хліб – усьому голова. П.Тичина «Де не глянь – колоски». Т.Коломієць «Хліб». Загадка. Народні порівняння.(Позакласне читання)

• Урок № 6 «Виховна година» Тема. Хліб -наша сила, хліб - наша святість.

• Урок № 7 Підсумкове заняття. Проект «Від зернини до хлібини»

ІV. Творчий

Написання творів, казок, складання віршів, виготовлення поробок, аплікацій

V. Оцінювальний

Діти аналізують і оцінюють свою діяльність за ״Особистою карткою учасника проекту״

VІ. Підсумковий

Підсумкове заняття «Від зернини до хлібини».

Оцінювання навчального проекту

Особиста картка учасника колективного проекту

Дорогий друже!

Чи замислювався ти над тим: який шлях проходить зернинка, щоб стати смачною паляницею? Яке значення має хліб в житті людини? Які культури відносяться до хлібних? Що готують з зернових культур? Що виробляють з борошна? Важко дати відповіді на всі ці запитання одразу.

Хліб – усьому голова. Мабуть, ці слова ви чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це – святиня людська. І скільки не минуло б років і тисячоліть, він залишається святим і величним завжди. У чому ж сила і велич хліба? Ну, що ж, напевно настав час про це дізнатися.

Тоді, запрошуємо тебе здійснити подорож у цікавий світ маленької зернини. .

Наша мандрівка допоможе тобі знайти відповіді на ці та інші питання.

Ото ж, починаємо!

Мандруємо від зернини до хлібини

Мій проект

Прізвище ____________ ім’я _________

вік ____ р. клас _____ школа _____

Назва проекту __________________________________________________

Головне завдання ________________________________________________________________________________________________________________________________

Що мені знадобиться під час проекту? ________________________________________________________________________________________________________________________________

Що мені слід прочитати? ________________________________________________________________________________________________________________________________

До кого я звернусь по допомогу й пораду? ________________________________________________________________________________________________________________________________

Кроки виконання проекту:

1. __________________________________________________________

2. __________________________________________________________

3. __________________________________________________________

4. __________________________________________________________

5. __________________________________________________________

Самоаналіз

Чи я виконав те, що задумав? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що було зроблено добре? ________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Що було зроблено погано? ________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Що особливо запам’яталося? ________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Що є головним результатом роботи? ________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

Кому я хотів би подякувати за допомогу? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Хто міг би мені подякувати за цей проект? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як дорослі оцінили мою роботу? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як друзі оцінили мою роботу? ________________________________________________________________

________________________________________________________________

Моя оцінка проекту:



Ресурси

Матеріально – технічні: комп’ютери, проектор, мультимедійна дошка, магнітофон, канцтовари.

Інформаційні:

Методична література

1. Використання державної та народної символіки в роботі з дітьми. – Освіта.1994.

2. Борушко Л. Хліб – усьому голова. Виховний захід // Шкільний світ. – 2006. - №1. – С. 22-24.

3. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнограф. Нарис. – К.: Оберіг, 1995.

4. Зазуліна Л.В. «Педагогічні проекти» //Хмельницький - Кам’янець-Подільський «Абетка – НОВА», 2007.

5. Зінченко Г.М. Владика – хліб священним є для українців. Виховна година // Розкажіть онуку. – 2007. - №5. – С.38-39.

5. Каштан Л. Хліб – усьому голова. Година спілкування // Шкільний світ. – 2005. - №35. – С. 16-18.

6. Куріпта В. Хліб-годувальник – всьому голова. Сценарій свята // Початкова освіта. – 2007. - № 30-31. – С.10-14.

7. Метод проектів // Початкова освіта, 2006, №16.

8. Метод проектів // Початкова освіта, 2008 №4.

9. Мишач С., Пазяк М. Українські прислів’я та приказки. – К.: Дніпро; 1983.

10. Скуратівський В.Т. Дідух. Свята українського народу. К.: Освіта,1995.

11. Уколова Н.О. Практика виховання у початковій школі: сценарії, розробки уроків, дидактичний матеріал. – Х.: ВГ «Основа», 2004.

12. Пєхота О.М., Кіктенко А.З., Любарська О.М., Нор К.Ф., «Освітні технології» // Київ «А.С.К.» 2004.

13. Шумуді Н.С. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: пісні, прислів’я, загадки, скоромовки. – К.: Веселка, 1989.

Урок з предмету "Літературне читання"

Тема. Традиції українського народу. «Пісенька житнього віночка» (українська народна пісня)

Мета . Продовжувати ознайомлювати учнів з народними піснями, вдосконалювати навички свідомого виразного читання, розвивати образне мислення, творчу уяву учнів ; виховувати бережливе ставлення до хліба , вчити цінувати працю хліборобів.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Любі діти , добрий день!

Зичу праці і пісень,

А ще друзі вам бажаю

Сил , натхнення на весь день.

ІІ. Мовленнєва розминка.

1. Читайте , доповнюйте склади.

Пшени-… (ця), пашни-.. (ця),греч-..(ка), вівсян-..(ка), коло-..(сся),

жит-…(ній).

2. Гра «Знайди зайве слово»

Поле ячмінь хліб

Ліс пшениця коровай

Колоски кіт посуд.

3. Гра «Хто це? Що це?»

- Свіжий , пахучий , білий…..хліб.

- Золоте , достигле , пшеничне….зерно.

- Косить, молотить,ходить……комбайн.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Учні читають дібрані жартівливі народні пісні.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Ми продовжуємо ознайомлення з українськими народними піснями.

V. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Відгадайте загадку. В полі я колосився

На стеблі уродився.

А тепер мене ви ріжте

Й на здоров’я смачно їжте.(Хліб)

2. Зараз вже жнива скінчилися, комбайни змолотили зерно, машини звезли його у комори. Пройде час зерно влежиться, набереться більше сили і тоді повезуть його до млина. Там перемелють і борошно потрапить до пекарні. А вже свіжий запашний хліб ми з вами будемо купувати у магазині.

А от по закінченні жнив колись женці обходили ниву, збирали не зрізані серпом колоски і робили вінки, часто два вінки – один зжита, другий – з пшениці. Кожний вінок переплітався польовими квітами: синіми волошками, червоними маками, білим ромен-зіллям.

Сплетений вінок вдягали на голову дівчині і всі гуртом йшли до господарського двору, співаючи пісень. Попереду йшов хлопчик і ніс уквітчаний сніп жита чи пшениці. Підходячи до господарських воріт, женці співали :

Одімкни, пане , свої ворота,

Несем віночок з щирого золота,

Ой, вийди, пане, хоч на ганочок,

Ой, викуп, викуп, золотий віночок.

Господар запрошує женців на обід, які вручають йому вінок і сніп з словами: «Дай, Боже, щоб і на той рік уродився хліб»

Цей сніп і вінок зберігають під образами в хаті на покуті , а вдень Спаса їх несуть до церкви і святять разом із хлібом, що спекли з нового урожаю.

• Сьогодні ми прочитаємо українську народну пісню , в якій відображається одвічна турбота хлібороба за щедрий урожай.

Фізкультхвилинка.

2. Опрацювання української народної пісні «Пісенька житнього віночка»

• Самостійне мовчазне читання.

• Яким ти уявив чарівного віночка ?

Словникова робота.

Стодола – будівля для зберігання снопів , для молотьби.

Буйний - тут різкий, великої сили.

Робота в парі .(Читання пісні)

2. Гра «Добери ознаку»

Вітер (який?)…буйний.

Дощ (який?)…дрібнесенький.

Роса (яка?)…рання.

5. Бесіда за картиною Костянтина Трутовського «Одягають вінок».

- Хто зображений на картині ?

- Якої пори відбувається дійство ?

- Які почуття переживає дівчина?

- Які кольори передають настрій картини ?

VІ. Підсумок.

- Що вам найбільш запам’яталося на уроці ?

- Чому кажуть , що людину можна цінити з того, як вона ставиться до хліба?

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити народну пісеньку ,підібрати ще пісеньки про працю хліборобів.

Урок з предмету «Українська мова»

3 клас

Тема. Змінювання іменників за питаннями. Переказування тексту. Роль іменників у реченні. Зв'язок іменників з іншими словами за допомогою закінчень та прийменників. Розбір іменника як частини мови. (Впр. 67-81)

Мета: ознайомити учнів із властивістю іменників змінюватись за питаннями, розбором іменника як частини мови; формувати вміння встановлювати зв'язок між словами в реченні та аналізувати іменник як частину мови; розвивати вміння зіставляти, узагальнювати, переказувати текст та продовжувати його; виховувати шанобливе ставлення до хліба.

Обладнання: підручник, запис на дошці, картки, схеми алгоритмів

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку

Вже дзвінок нам дав сигнал,

Працювати час настав,

То ж і ви часу не гайте,

Працювати починайте.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Перевірка виконання вправи 65

2. Розповіді учнів за малюнком Впр.66

3. Фронтальне опитування

- Яка частина мови називається іменником?

- Що ви знаєте про іменник?

- Якого роду бувають іменники?

- Які слова допомагають визначити рід іменників?

- Які закінчення найчастіше бувають в іменниках жіночого роду? А середнього? Чоловічого?

• Як змінюються іменники?

• Як визначити число іменника?

ІІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

1. Словниковий диктант

Однина Множина

Зебра, мости, козаки, пісня, кавун, листя, молоко, канікули, сон, волосся, човен, зима, стільці, дівчатка.

2. Вибіркових диктант

- Що таке прийменник? Наприклад

- Випишіть з вірша іменники з прийменниками

А зараз поглянемо всі на блоху,

Що робить «кусь-кусь» пастухові-сплюху,

Якого картає бабуся горбата,

Яку дуже любить корова рогата,

Яка щойно хвицьнула пса без хвоста,

Який каже «Гав!» на сміливця-кота,

Який доганяє синицю,

Яка викрадає пшеницю, -

З якої так смачно пекти паляницю

У хатці, яку збудував собі Джек.

На блоху, без хвоста, на кота, у хатці.

- Головними чи другорядними членами речення можуть бути виписані іменники з прийменниками? Доведіть

3. Гра «Встав іменник»

• Вставте у словосполучення іменник поле, змінюючи його за запитаннями.

Зеленіє (що?) …; підійшли (до чого?) до…; росте (на чому?) на …; стою (перед чим?) перед …

• Як змінилося закінчення слова поле?

4. Каліграфічна хвилинка

• Урок продовжим без зупинки з каліграфічної хвилинки.

що? чого? чому? чим?

Хліб, хліба, хлібові, хлібом.

Хліб – всьому голова. З хлібом та сіллю зустрічають дорогих гостей.

• Складіть речення з цими словами

• Визначте закінчення слів (хліб)

• Які зміни ви помітили в закінченні іменників?

• З якою метою ми змінили іменники?

5. Виховна хвилинка

Про шанобливе ставлення до хліба.

ІV. Повідомлення теми та мети уроку

- Сьогодні ви спостерігатимете за тим, як змінюються іменники, пов’язуючись зі словами у словосполученнях і реченнях, вчитиметесь аналізувати іменник як частину мови.

V. Робота над новим матеріалом

1. Колективна робота (Вправа 68)

- Прочитайте текст.

- Що потрібно зробити зі словом у дужках, щоб був зв'язок слів у реченні?

(Білка) вистрибнула з дупла. Хвіст у (білка) розпушився, розправився. Він допоміг (білка) пуститися вниз по гілках. Ми потайки стерегли (білка) очима. Ніхто не наважувався рушити за (білка), щоб не сполохати. Легенький вітер ворушив на (білка) шубку.

• Як змінили слово білка? (За питаннями)

• Що при цьому змінилося? (Закінчення)

• Які ще слова допомогли зв'язати за змістом слова? (Прийменники)

• Як змінюються іменники? (За питаннями)

2.Ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника (С. 32, 34)

3.Розповідь вчителя

1) Ознайомлення з відмінковими питаннями.

• В українській мові є 7 відмінків, які мають свої питання.

Називний (хто? що?)

Родовий (кого? чого?)

Давальний (кому? чому?)

Знахідний (кого? що?)

Орудний (ким? чим?)

Місцевий (на кому? на чому?)

Кличний

• За такими питаннями можна провідміняти іменники

2) Візьмемо один іменник — назву істоти, другий — назву неістоти. УСНО

Н. в. дитина парта

Р. в. дитини парти

Д. в. дитині парті

З. в. дитину парту

О.в. дитиною партою

М.в. на дитині на парті

Кл. в. дитино парто

• Що відбувається із закінченням під час відмінювання за питаннями? (Воно змінюється.)

• Для чого змінюються іменники за питаннями? (Для зв'язку слів)

3) Запис на дошці і записати в зошит

хто? кіт що? дорога

кого? кота чого? дороги

кому? котові чому? дорозі

ким? котом чим? дорогою

на кому? на котові на чому? на дорозі

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

2. Робота над схемою «Розбір іменника як частину мови»

Алгоритм

Письмового розбору

1. Аналізоване слово

2. Запитання до нього.

3. Яка частина мови

4. Початкова форма слова

5. Власна чи загальна назва

6. Істота чи неістота

7. Рід іменника

8. Число іменника

9. Чим виступає в реченні

Алгоритм

Усного розбору

1. Аналізоване слово

2. Запитання до нього.

3. Яка частина мови

4. Початкова форма слова

5. Власна чи загальна назва

6. Істота чи неістота

7. Рід іменника

8. Число іменника

9. З яким словом пов’язане в реченні

10. Чим виступає в реченні

Сонце – що? імен., поч.ф.- сонце, заг.н., неіст., с.р., одн., підмет.

Гілкою – що? імен., поч..ф. –гілка, заг.н., неіст., ж.р., одн., другор.чл.реч.

Тетянка – хто? імен., поч..ф. – Тетянка, власн.н., іст., ж.р., одн., підмет

Руками – що? імен., поч..ф. – руки, заг.н., неіст., множ., другор.чл.реч.

VІ. Закріплення й узагальнення вивченого матеріалу

1.Вибіркове списування (Впр. 67)

Зустрічаємо (чим?) хлібом , окрайчика (чого?) хліба, дякуємо (за що?) за хліб.

• Що допомогло зв'язати слово хліб у реченні з іншими сло­вами? (Закінчення й прийменник)

2.Письмо по пам'яті (Впр. 71)

1) Колективне заучування вірша.

2) Письмо по пам'яті. (слабші учні списують вірш)

3) Самоперевірка

4) Підкреслити у вірші іменники, визначити їх рід і число

3. Списування із граматичним завданням (Вправа 72)

І варіант ІІ варіант

4. Коментоване письмо ( Впр. 79)

5. Усний переказ з творчим завданням (Впр. 69)

- Прочитати

- Переказ тексту

- Придумай продовження

6.Диктант із граматичним завданням (Вправа 74)

- Читання вчителя

- Диктант

- Взаємоперевірка

- Аналіз 2-х іменників як частини мови

7. Робота з деформованим текстом (Вправа 78)

І група (1-2 речення)

ІІ група (3-4 речення)

ІІІ група (5-6 речення)

VІІ. Підсумок уроку

1. Мозкова атака

• Що нового ви дізналися на уроці?

• Що навчилися робити?

• Яка тема нашого уроку?

• Як змінюються іменники в реченні?

• Для чого це потрібно?

• Зачитайте алгоритм усного і письмового аналізу іменника як частини мови.

2.Гра «Зміни закінчення»

Картки(робота в парах)

хто? що?

кого? чого?

кому? чому?

ким? чим?

на кому? на чому?

Сон, вишня, людина, ягня, зоря, слово, сніг, лікар, мама, пиріг.

3. Виставлення балів

VІІІ. Домашнє завдання

Вправа 81, С. 36; правила, С. 32, 34.

Урок з предмету «Математика»

3 клас

Тема. Вправи і задачі на закріплення вивчених таблиць множення і ділення.

Мета. Закріплювати навички табличного множення і ділення; узагальнювати вміння розв’язувати рівняння, задачі і приклади вивчених видів, розвивати обчислювальні навички, логічне мислення; поглибити знання про працю хліборобів, виховувати бережливе ставлення до хліба, самостійність, організованість, навички колективної та групової співпраці, викликати інтерес до вивчення математики.

Обладнання. Комп’ютери, тести, схеми, колоски пшениці, макет колоска, 1 г хліба, задачне поле, ілюстрації, дитячі роботи, вироби з хліба, вислів «Хліб – всьому голова.»

Тип уроку: інтегрований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Під час уроку ви зустрінетесь із завданнями, які потребують уваги, кмітливості, мислення. І тому урок ми проведемо під девізом, який узятий з мудрої поради швейцарського письменника, вченого Лафатера:

«Якщо хочеш бути розумним,

навчись розумно запитувати,

уважно слухати, чітко відповідати.»

Упродовж уроку ми будемо говорити про важливий продукт людської праці, а щоб дізнатись, що це, я пропоную вам розгадати загадку.

Народився із землі,

Зарум’янивсь на вогні

І з’явився на столі

До борщу тобі й мені.

(Хліб.)

• А що таке хліб?

Це і пшеничне чи житнє поле, і колоски, і зерно, і борошно, і готовий буханець хліба, і тістечка.

(Показ ілюстрацій)

• Хто розкаже послідовність виконання робіт при вирощуванні хліба.

(Діти називають послідовність робіт при вирощуванні хліба).

• А чому ці культури називаються зерновими?

(Бо у них плід зернинка, зібрана у колосок.) Показ колоска.

• Давайте і ми з вами спробуємо виростити такий чудовий колосок пшениці на уроці математики та наповнимо його добірним зерном.

(Вчитель прикріплює макет колоска на дошці.)

• Якого кольору колосок?

• Де на символах нашої держави ми бачимо цей колір?

• Приступимо до вирощування колоска.

1. Усний рахунок.

4*9 : 6 * 8 + 8 : 7 * 9

6* 5 + 6 : 4 – 2 * 8 – 56

4 * 8 + 38 – 46 : 4 : 2 + 49 – 36 : 2 * 9

3 7

6 * 9 + 17 95 – 8 * 3

7 5

8

Х ? (4) А ?(10) С ?(8)

*9 +14 *8

+6 :3 +6

:7 *5 -25

+49 -11 :5

2. Розв’язування задач.

- З 18 кг борошна випекли 9 однакових хлібин. Скільки борошна витратили на кожну хлібину?

- Що більше 6 частина доби, чи 4 частина.?

- Зерноочисна машина за 5 хвилин очищає 45 кг зерна. Скільки кг зерна зерноочисна машина очищає за 1 хвилину?

ІІІ Основна частина.

1. Каліграфічна хвилинка.

• Починаємо роботу в зошиті з каліграфічної хвилинки.

Цифру, яку ми будемо писати, назвете ви, продовжуючи мою думку:

Ми її зустрінемо в нотах

В кольорах веселки є

Кожен день у тижні має

Чудес світу також … ( 7 )

Цифра ця відома всім

• Каліграфічно, в другий рядок, запишемо результати табличного множення числа 7 в порядку зростання.

( 7, 14, 21, 28, 35, 42, 49, 56, 63, 70.)

• А у третьому рядку, запишемо результати табличного ділення на 7 в порядку спадання.

( 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1)

2. Математичний диктант.

а) Записати, чому дорівнює 6 частина від числа 36,

8 частина від числа 56,

4 частина від числа 32.

б) Суму чисел 3 і 4 збільшити у 6 разів

в) Ціна хлібини 5 грн. Запишіть вартість 6 хлібин.

г) Скільки бубликів ціною 2 грн можна купити за 14 грн ?

д) Вартість 6 калачів 24 грн. Яка ціна 1 калача?

( Взаємоперевірка )

3. Розв’язування задач.

Оскільки ми відчуваємо себе хліборобами, помандруємо в поле, але в поле задачне, де на нас чекають задачі.

Задача 1.

9 м

8 м

• Яку форму має поле?

• Які в нього сторони?

• Що таке периметр?

Завдання. Знайти периметр поля.

Фізкультхвилинка.

Сядьте рівненько, підніміть руки долоньками вверх. Заплющіть очі. Відчуйте, як у тіло, через долоньки, надходить космічна енергія. Ви набираєтесь нових сил.

Опустіть руки, розплющіть очі, усміхніться, збережіть настрій і бадьорість якомога довше.

Задача 2.

На дослідній ділянці посіяли 30 кг пшениці, жита – у 5 разів менше, ніж пшениці, а гречки – у 2 рази менше, ніж жита. Скільки кг гречки посіяли?

(Задача записується діями і виразом)

Задача 3.

Після того, як продали 54 паляниці, залишилось продати ще у 6 разів менше паляниць. Скільки всього потрібно було продати паляниць?

(Діти складають короткий запис до задачі, розв’язують її діями, записують вираз).

4.Розв’язування рівнянь.

Х : 8 = 8 Х * 6 = 42 9 * Х = 27

5. Тести. (Робота за комп’ютерами).

- Знайди рівняння, в якому Х = 4

а) 24 + Х = 24 б) Х * 1 = 4 в) Х – 4 = 14

- У скільки разів 4 менше від 36?

а) 40 б) 32 в)9

- Познач , чому дорівнює значення виразу?

( а + 18 ) : 6 , якщо а = 18

• Батькові 36 років, а синові – 6 років . У скільки разів батько старший за сина?

а) 14 б) 6 в) 26

- За 5 днів на елеваторі просушили 40 мішків з зерном. За скільки днів просушать 64 мішки?

а) 1) 40 : 5 = 8 ( м.) б)1) 40 : 5 = 8 ( м .)

2) 64 : 8 = 8 ( дн.) 2) 64 – 8 = 56 ( дн.)

- У яких рівностях неправильні відповіді?

а) 8 * 8 = 64 б) 24 : 8 = 3 в) 32 : 4 = 7

(Оцінювання. Заповнення макету колоска зерном)

ІV. Підсумок уроку.

• Яке значення має хліб у житті нашого народу?

• Щоб спекти 1 хлібину потрібно 10000 зернин .

• В Україні випікають 800 видів хліба.

• У нашій державі проживає 46 млн. чоловік. Якщо за 1 день кожен житель України змарнує 1 г хліба, (показ 1 г) то за рік втрати будуть становити 17 155 т хліба.

Діти ! Бережіть кожну крихту хліба !

Урок з предмету «Літературне читання»

3 клас

Тема. Хліб – усьому голова (Урок позакласного читання)

Мета. Збагатити знання учнів про етапи вирощування зернових, процес випікання хліба, пояснити, який шлях проходить колосок до хлібини; розвивати мовлення, увагу, уяву, уміння розв’язувати кросворд, спонукати висловлювати власні судження; виховувати шанобливе ставлення до хліба.

Обладнання. картки, ілюстрації, кросворд.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності.

Загадки.

• Як навколо об’їси, серединки не проси. (Бублик)

• Я солоденьке, буваю квадратне, буваю кругленьке, випечене з борошна, дітям дуже смачненьке. (Печиво).

• Печуть мене на весілля, на обжинки, прикрашають калиною і барвінком. (Коровай)

- З чого випікають ці вироби?

Які ще борошняні вироби ви знаєте? (В учителя на столі – макарони, хлібина, тістечка, булка...).

ІІІ. Оголошення теми уроку.

• Ці вироби з борошна називаються одним словом – хліб. Саме про нього ми готували проект, тема якого “Хліб – усьому голова”

• Як ми готувалися?

• Хто у цьому допомагав?

• Для чого такі проекти? (Відповіді учнів).

ІV. Представлення проекту.

1. Перша група учнів готовила оповідання про хліб.

Твори переказують, вивчають напам’ять, уривки інсценують. (В.Довжик “Якого кольору хліб”, І. Сенченко “Хліб святий”, В.Сухомлинський “Чорні руки”, Хліб – то праця людська”).

2. Вчитель пропонує завдання І групі: розташувати малюнки в правильному порядку. (Ілюстрації про сівбу, молотьбу, меління, випікання хліба).

3. ІІ група виконує жниварські пісні. (У руках паперові серпики).

Пригадаймо жінок, котрі виходили на ниву із серпами. Жнучи, спритно клали сніп за снопом і співали:

День сьогодні урочистий,

Колосок дозрів пшеничний,

Низько голову схиляє ,

На жнива усіх скликає.

Ой сонечко вже височенько

А жнивний час близенько.

Треба женчиків будити

Та в поле їх проводити.

Ой, жни дівча, пшениченьку,

Та й не думай собі,

Буде тая пшениченька

На коровай тобі.

Обжинали ми цю нивку,

Як яру, так озиму,

Обжинали, пов’язали...

На копички поскладали.

4. Робота в парах.

Скласти прислів’я з розсипаних слів.

Найсмачніший хліб – зі свого мозоля.

Хліб починається з рук працьовитих.

Хліб на столі – достаток у домі.

Рибі – вода, ягоді – трава, хліб – усьому голова.

5. Фізкультхвилинка.

6. ІІІ група декламує вірші про хліб.

7. ІV група інсценує українську народну казку “Без труда нема плода”.

8. V група готувала “Хліборобський словничок”.

У ньому - фотокартки, ілюстрації до процесу вирощування хліба, знаряддя праці, якими користувалися в давнину і тепер

7. Робота в парах. Розгадування кросворда. (У кросворді - малюнки (їх добирає вчитель); треба написати назви предметів). Одна літера ключова, виділена напівжирним шрифтом.

8. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

	1					ш
2						а
		3				н
				4		у
5						й
	6					т
				7		е
					8	х
			9			л
				10		і
					11	б

V. Закріплення матеріалу.

- А тепер настав час вивчити “Правила на все життя”. (Поєднати частини правил. Запис на дошці).

Побачиш хліб, підніми, очисти від пилу, віддай пташкам.

Якщо людина попросила в тебе хліба – переламай шматок навпіл.

Твої батьки дали тобі перший хліб. Твій обов’язок – дати їм останній.

Не топчи хліба, не гордуй ним, не кидай недоїденого.

VІ. Підсумок уроку.

Урок з предмету «Літературне читання»

3 клас

Тема. Хліб – усьому голова. П.Тичина «Де не глянь – колоски». Т.Коломієць «Хліб». Загадка. Народні порівняння.(Позакласне читання)

Мета: ознайомити дітей із тим, що хліб – це цінний продукт харчування, це святиня народу, із творами про хліб; формувати вміння розрізняти твори за жанрами , емоційною спрямованістю; збагачувати життєвий досвід;

удосконалювати навички виразного читання закріплювати вміння виділяти частини тексту, розширювати словниковий запас;

виховувати чемне ставлення до хліба, праці хлібороба, пекаря.

Обладнання: виставка книг за темою уроку, картки-зернинки з назвами літературних жанрів, назвами хлібних виробів, конверти- завдання з прислів’ями.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

А цікаво вам дізнатись,

Що сьогодні може статись?

Ну то всядьтеся зручніше

Й попрацюємо скоріше.

1.Інтерактивна вправа «Привітайся з колосками».

Учитель проносить по рядах колоски, учні торкаються колосків, вітають

їх, дякують їм за те, що дають нам хліб.

2. Актуалізація опорних знань.

1.Книжкова виставка за темою. Бесіда.

- Які твори ви прочитали?

- У яких казках ми зустрічаємося з темою хліба?(«Колобок», «Півник і двоє

мишенят», «Пшеничний колосок»).

• Над якою темою ми почали працювати?

• Які прислів’я і приказки про Батьківщину ви знаєте?

• Давайте нагадаємо твори, які вже прочитали.

2.Робота з картками.

- Тема хліба зустрічається в різних літературних жанрах.

Фіксація на дошці « карток – зернинок» (протягом уроку).

• Учні – помічники підготували для вас загадки.

1. Народився у землі, 3. В землю кидалося,

Зарум’янивсь на вогні На повітрі розгулялося,

І з’явився на столі В печі готувалося,

До борщу тобі й мені. На стіл подавалося.

2. Мене б’ють, 4. Виріс у полі

Мене товчуть і ріжуть, На добрій землі,

А я все терплю, Місце найкраще

Всім добро роблю. Знайшов на столі.

3.Гра «Мікрофон».

- Чому загадки різні, а відгадки однакові?

- Як ви гадаєте, чому люди приділяють хлібу так багато уваги?

Гра «З якого твору?»

«Я не знаю свого дідуся. Батько показав мені тільки могилу на кладовищі…»

«Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. Водилися там різні звірі.»

«…це домівка твоя і школа, і гаряче сонячне коло.»

«У всіх людей одна святиня…»

3. Мотивація навчальної діяльності.

Фіксація теми на дошці: «Хліб - усьому голова».

• А що таке святиня?

• На вашу думку, що є цінністю нашого народу? (відповіді дітей)

4. Повідомлення теми уроку.

• Сьогодні на уроці ми дізнаємось, що ж українці здавна цінили

найбільше. А дізнатись вам про це допоможе «Скринька з секретом» (На столі стоїть коробка)

• Вам потрібно відгадати, який предмет знаходиться в коробці. Ви задавайте мені питання про цей предмет, а відповісти я вам зможу тільки словами «так» або «ні». (Діти ставлять запитання)

• То як ви думаєте, яка тема нашого уроку?

На дошці тема уроку: Хліб – усьому голова.

Завдання уроку:

1. Дізнатись, що означає слово хліб.

2. Прочитати твори в підручнику «Де не глянь – колоски» та «Хліб».

3. Ознайомитись з історією хліба.

4. Розширити свої знання про хліб.

5. Вивчення нового матеріалу.

1. Словникова робота.

• Що таке хліб?

Відповіді «Пошуковців».

Словник української мови дає такі тлумачення цього слова.

Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно;

хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування;

хліб – це рослина в полі, хлібне поле;

хліб – це харчі, прожиток;

хліб – це заробіток, як засіб існування.

2. Робота над текстом Т.Коломієць «Хліб».

   1. Читання тексту учнями.

• Прочитайте перший абзац. Чи може він бути зачином?

• Прочитайте ще два абзаци. Зверніть увагу на те, як у цій частині тексту пояснюється, чому хліб золотий.

• Дочитайте текст до кінця. Про що ви дізналися з закінчення?

2. Повторне читання тексту «ланцюжком».

3. Словникова робота.

Спостереження за вживанням слів в переносному значенні: золотава шкоринка, золоте зерно, золоте колосся, золочена стеблина, золоте проміння, золоті руки.

• В прямому чи переносному значенні вжито ці вислови? Поясніть їх вживання.

4. Переказ оповідання з опорою на дієслова.

Розкласти картки з дієсловами (робота в парах)

( посіяли, змололи, поклали, доглянули, принесли, зібрали, спекли) відповідно до послідовності у тексті). Переказати текст. (переказ частинами).

6. Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз.

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки вбоки

І зроби чотири кроки.

Вище руки підійміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу – все гаразд.

7. Осмислення матеріалу.

1. Ознайомлення з історією хліба.( Група «Історики»)

«Мозаїка»

Завдання: скласти з частин цілий текст. Прочитати його вголос.

Завдання для класу під час читання тексту: поставити питання по змісту, дати відповідь (робота в парах).

Вперше людина поча­ла збирати і вирощувати хлібні рослини понад 15 тисяч років тому. Спочатку люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Звідси й веде свій початок історія про перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.

Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжа­рювати, а потім з’явився перший прісний хліб - коржі з густої зернової каші - тіста. З цих перших ячмінних коржів почалася епоха хлібопечення.

Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його батьківщиною вважають Єги­пет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.

Печений хліб був і в давні часи основ­ним продуктом харчування українців. Деякі вчені вважають, що саме предки-хлібороби сучасних українців - орії - проклали першу борозну та спекли перший хліб.

Особливе місце у давні часи відводилося хлібу «житньому». «Жито» означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. Воно пішло від слова «жити», «життя». А ось поняття «хліб» з’явилося пізніше й означало спочатку «борошно».

2. Традиції українців. (Група «Народознавці»)

Завдання: прочитати текст, розказати про одну з традицій.

Хліб, за добрим українським звичаєм, мав неодмінно лежати на столi. Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, потрібно пiдняти його, перепросити, поцiлувати і з’їсти. 

Коли хтось  знаходив  на  дорозi окраєць, не можна через нього  переступати. Потрiбно пiдняти, обрусити i покласти на видному мiсцi - птахам. 

Народжується дитина — ідутъ iз хлібом. 

Виряджала мати сина в дорогу – замотувала в торбину окраєць житнього хлiба. 
Вiдзначали весiлля з хлiбом-сiллю та весiльним короваєм.

Будували хату — неодмінно приходили з хлiбом.

Проводжали в останню путъ - з хлiбом. 
3. Прислів’я та приказки про хліб. (Група «Мовознавці») Завдання: ознайомитись з прислів’ями, одне з них вивчити напам’ять і розказати.

Що посієш, те й пожнеш.

Весною не посієш - восени не збереш.

Не страшна біда, коли є хліб та вода.

Лежачого хліба ніде нема.

Сій вчасно - вродить рясно.

Посій упору, будеш мати зерна гору.

Не кожух гріє, а хліб.

Яка пшениця, така й паляниця.

Земля-годівниця аж парує, та хліб людям дарує.

Поганого хліба немає - погано, як нема хліба.

3. Загадки.

Учні читають і відгадують загадку в підручнику і відгадують загадку, запропоновану вчителем.

Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни позо­лочені, ще не обмолочені. (Колос)

4. Опрацювання вірша П.Тичини «Де не глянь – колоски»

5.1. Читання вчителем.

5.2. Читання «луною».

5.3. Виразне читання вірша учнями.

5.4. Словесне малювання.

5. Робота над порівняннями.

• З чим порівнює автор вірша ліси? Прочитайте.

• Прочитайте порівняння в підручнику. Поясніть їх. Які з них стосуються теми нашого уроку?

6. Узагальнення та систематизація вивченого.

• З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті - то багатство,  сіль – то гостинність i щирість. Нашу Україну з давніх-давен  називають  хлібним краєм, бо люди,  що  живуть  тут,  уміли  і вміють обробляти землю i вирощувати на ній  хороші врожаї.

• Для нашого народу хліб був не просто справою — це  була  основа  його життя і найдорожча святиня.

• Хліб – частина історії і її майбутнє, він початок і щастя життя. Ранiше люди говорили про хліб як про живу істоту: «Хлiб-годувалъник!», «Хлiб-батечко». 

З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб.

• Складіть свої поради, як і чому треба берегти хліб. («Мікрофон»)

7. Підсумок уроку.

1. «Асоціативний кущ»

Назвіть слова, що стосуються теми нашого уроку.

2. – Чи справилися ми із завданнями уроку?

• Як би ви оцінили свою роботу на цьому уроці?

Виховна година

План виховної години.

Тема. Хліб -наша сила, хліб - наша святість.

Мета. Ознайомити учнів з історією виникнення хліба, про хліб війни, про трудові та героїчні подвиги нашого народу по взрощуванню хліба та його збереганню, про звичаї, обряди українського народу.

Виховна мета: Виховувати шанобливе, бережливе відношення до хліба, вшановувати працю хліборобів, повагу до працівників хлібопекарської сфери, сформувати думку про хліб як про одну з найбільших цінностей у житті людини, про відношення людини до хліба – як про мірило її виховаюності, людяності. бажання дізнаватися більше про звичаї, обряди українського народу.

Тип. Розповідь –бесіда.

Обладнання: Плакати, малюнки, диски з піснями про хліб, сніп колосків, вислови про хліб, хлібний коровай на рушникові, книжкова виставка.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

Вступне слово учителя про величність та необхідність хліба.

Бесіда з учнями за питаннями:

- історія виникнення хліба,

- професії, які пов’язані з виробництвом хліба,

- хліб цілини,

- героїчні подвиги по збереженню хліба,

- особливості національних та других видів хліба,

- ритуали та традиції нашого народу, які пов’язані з хлібом,

- про обережне відношення до хліба,

- рецепти блюд з черствого хліба,

- вірші, пісні та загадки про хліб.

ІІІ Підсумок.

1. Підведення підсумків виховної години. 2. Заключне слово вчителя.

3. Звернути увагу на книжну виставку та коротко розповісти їх зміст.

Тексти для плакатів:

1. Усьому основа у світі – хліб.

2. Та буде святе твоє ім'я – хліб!

3. Слава миру на землі!

Слава хлібу на столі!

Слава тим, хто хліб ростив!

Не жалів праці і сил!

4. Хвала рукам, що пахнуть хлібом!

5. Хліб та сіль на столі – значить, мир на землі.

6. Хліб – наше багатство. Бережи хліб.

7. Хліб – народне багатство!

Ведуча:

Хліб один з самих дивних продуктів природи і людської праці, один з найзначніших, найнадійніших видів їжі на землі. Хліб народжений нашою прекрасною землею, нашими широкими річками, тихими озерами, чистим повітрям блакитних небес і жарким животворящим вогнем.

Зазвичай, не один інший продукт на користується таким глибоким шануванням як хліб. Ця пошана виховувалася у народів віками. Вона не лише данина неповторному смаку і аромату хліба, але передусім схилення перед працею, яка в нього вкладена. І як не згадати тут такі слава:

Хліб – як відомо усьому голова

Хліб – це колос, зерно і борошно;

Хліб – землероба рука і душа;

Хліб мільйонів працівників

Хліб бережіть, як життя бережуть.

У хліба є найбільша особливість: він ніколи не приїдається. Завдяки цьому, ми можемо їсти хліб щодня протягом усього життя. Хліб має також цінні властивості як смак, аромат, зовнішній вигляд. Смак і запах свіжого хліба позитивно впливає на нервову систему людини, збуджує апетит і стимулює діяльність органів травлення. Саме до хліба можна віднести слова академіка Івана Петровича Павлова про те, що тільки та їжа корисна, яка приємна.

А чи знаєте ви, коли з'явився перший хліб та його історію?

Учень :

Десятки мільйонів років назад, життя наших далеких предків було нелегким. Перша і головна турбота - про харчування. Чоловіки у важкій і небезпечній боротьбі добували м'ясо тварин, жінки і підлітки - збирали плоди і ягоди. Загроза голоду загострила їх спостережливість. Вони і звернули увагу на злакові рослини, що дають з року в рік їжу. Було помічено, що кинуте в землю зерно поверталося багатократно помноженим, що врожай був надійніший, якщо йшов дощ, що в пухкій землі рослини росли краще.

Древня людина облагороджувала землю, де росли дикі злаки, всіляко її охороняла

Учень:

Землеробство виникло в останній стадії кам'яного століття, майже одночасно із скотарством. Найперші його вогнища були виявлені в Середній Азії, Північній Африці, Індії і Китаї. Довгий час наші предки споживали сире зерно. З появою гончарного посуду його стали варити. Ще крок вперед - зерно стали вирощувати між каменями, одержуючи подрібнену крупу, або так зване грубе борошно, з якого на розжарених каменях варили кашу.

Учень:

Припускають, що одного дня каша з шипінням перелилася за стінки горщика, перетворившись на рум'яний корж. Апетитна на вигляд, приємно пахуча, вона здивувала людину і смаком. Таким чином, каша стала пра-матір’ю хліба. Пізніше вже готували не кашу, а тісто – основу для коржа. Пшеничний хліб з прісного тіста – самий древній.

Учень:

Наступний етап - хліб з кислого тіста. Вважається, що спосіб його приготування був відкритий приблизно п'ять тисяч років назад у Древньому Єгипті. Через недогляд робітника, що працював на кухні, тісто підкисло і бажаючи уникнути покладеного йому прочухана, він все ж ризикнув випекти корж. До його здивування він виявився смачнішим, м’якішим, рум’янішим, ніж з прісного тіста.

Учень:

У п'ятому столітті до нашої ери в багатих містах Греції почали з’являтися пекарі. Посада ця була, почесною і хлібопекарі займали дуже високі пости в державі. У Римі зберігся надгробок-монумент заввишки 13 метрів – пекарю Эврисаку, що жив 2 тисячі років назад.

Учень:

За древніми Німецькими законами, злочинець, що убив пекаря, карався більш суворо, ніж людина іншої професії. Хліб, випечений 6 тисяч років назад, і сьогодні зберігається в музеї Цюріха. А в музеї мистецтв Нью -Йорка можна побачити круглий хлібець, випечений 3400лет назад.

Учень:

В давнину на хлібі ставили різні знаки: хрестик, троянду, знак сім'ї або роду; на булочних виробах для дітей – півня, білку, кошеня, індика та інше. Єгиптяни відбивали на ньому свої пальці, Римляни – робили насічки, китайці –малювали круг ієрогліф, що означає сонце. На тісті зображували так само свій бойовий лук, зерно, стріли, щоб підкреслити, що хліб захищений від ворогів.

Ведуча:

Є люди які, почувши слова "Земля - наша годувальниця" лише усміхаються. Ці люди вважають, що годуються вони не від землі, а від гастронома.

У кожного свої турботи. Токар заклопотаний деталями, артист - ролями, вчений – проблемами, продавець – товарообігом, водій - перевезеннями. Але коли токар, артист, учений, продавець або шофер сідають за стіл, то усі вони їдять хліб. У кожного свої турботи, але хліб турбота загальна. У кожному шматці хлібини – праця мільйонів людей.

Які професії причетні до хліба?

Учні:

Трактористи, комбайнери, металурги, генетики, біохіміки, агрономи, меліоратори, машинобудівники, мікробіологи, зберігачі зерна.

Учень:

І щоб випекти коровай хліба необхідно:

• Удобрювати землю,

• зорати,

• підготувати насіння,

• боронити,

• посіяти,

• виростити колос,

• стискувати і змолоти,

• зерно доставити на елеватор,

• зберегти,

• перевезти на млин,

• змолоти на борошно,

• перевезти на завод,

• виконати складний цикл і випекти хліб,

• готовий хліб доставити в магазин.

І усе це людська сила, час, бензин, електроенергія, транспорт.

Ведуча: Хлібна епопея Великої Вітчизняної Війни!

Навіки врізався в пам'ять фронтовиків 227 наказ наркома оборони : "У нас стало набагато менше території, стало менше хліба, металу заводів, фабрик. Ми втратили більше 20 мільйонів населення, більше 300 пудів хліба в рік і більше 10 мільйонів тонн металу в рік. У нас немає вже переважання ні в людських резервах, ні в запасах хліба.

Відступати далі – означає занапастити себе і занапастити в той же час нашу Батьківщину. Пора почати наступ, ні кроку назад".

Ведуча: На Нюрнберзькому процесі приводили дані, показуючи багатий збиток, нанесений ворогами нашому сільському господарству. Збиток склав

181 мільярд рублів. Було розграбоване і розорене колгоспів – 98 тисяч, радгоспів – 1876 тисяч, машино-транспортних станцій – 2590.

Німці розраховували воювати за рахунок нашого хліба. Вони казали, що в ході війни, багатомільйонне населення загине голодною смертю, якщо ми візьмемо від країни те, що нам потрібне.

Так, у важкі дні Великою Вітчизняною кожен воїн по-особливому відчував значення хліба. Війни берегли хліб. Взимку на фронті, щоб він не замерзав, укривали хліб солом'яними матами.

Ведуча:

І скільки разів було, коли до передової не міг дістатися ніякий транспорт, бійці, розташувалися по ланцюжку, живим конвеєром передавали до бойових позицій найнеобхідніше дня солдатів - хліб.

А що відоме вам про військовий хліб? І з яких джерел.

Учень:

Леся Никанорівна Лук’янова дбайливо зберігала щоденник своєї мами Ганни Климентівни Лук’яновій, яка була в Києві під час Великої Вітчизняної Війни, в період німецької окупації. Ганна Климентівна усе свідоме життя працювала вчителькою, прожила без малого 86 років.

1941 рік

Учень: 13 жовтня учора стояли 20 хвилин в черзі перед магазином "Трикотаж". Магазин був закритий, але було видно, що усередині є хліб. Говорили, що даватимуть тільки за 10 жовтня, але деякі, у тому числі і я, надіялись, що даватимуть і за 11 жовтня. Загалом, з дозволу німецького командування і для населення хліб за картками стали давати 10 жовтня надвечір. Миттєво утворилися сотенні черги. Але отримали тільки десятки людей. 11 жовтня отримали за 10 жовтня, говорили, що до особливого розпорядження хліб за подальші числа не видається. Норма: 200 гр. на людину. У хлібі велика домішка гороху. Стояла учора в черзі за хлібом, але безрезультатно.

Учень:

Інвалід I групи Денис Іванович Іванищев з міста Новозибков Брянської області, розповідає про те, як він був в концтаборі, і як в’язні знали ціну хліба і як схилялися перед ним. Він згадує, що гітлерівці випікали для росіян військових особливий хліб по особливому рецепту. Називався він "Остер - брот " і був затверджений Імперським Міністром в рейху 21 грудня 1941року.

«Тільки для росіян». Ось він:

1. віджимання цукрового буряка - 40%;

2. висівки - 30%;

3. деревна тирса - 20%;

4. целюлозне борошно з листя або соломи - 10%:

Учень:

На одному з кілометрів Ленінградської дороги життя є чудовий пам'ятник – на гігантських плитах - сторінках висічені відомі всьому світу слова Тані Савичевої.

" Женя померла 28 грудня о 12.30 годині ранку 1941 року". " Бабуся померла 25 січня о 3 годині дня 1942 року". " Лека помер 17 березня о 5 годині ранку 1942 року". "Дядько Вася помер 13 квітня о 2 годині ночі 1942 року". " Дядько Льоша помер 10 травня в 4 дні 1942 року". "Мама померла 13 травня в 7. 30 ранку 1942года". " Савичеви померли, усі. Залишилася одна Таня".

Щоденник був виставлений в числі інших звинувачувальних документів фашизму на Нюрнберзькому процесі.

Ведуча:

У листопаді 1941 року в Ленінграді голод поніс в могили 11085 чоловік, в грудні 53 тисячі, в січні - лютому 1942 року – 200 тисяч. Всього за час блокади загинуло – 641803 чоловік.

Пройшли відтоді немало років. Ми, пам'ятаємо усе і не маємо, право забувати, що був і той, інший - важкий і жорсткий хліб, хліб, обпалений війною.

Першочерговими завданнями того часу було відновлення промисловості, посівних площ, а також їх збільшення. І в лютому місяці 1954 року було прийнято історичну постанову "Про подальше збільшення виробництва в країні і про освоєння цілинних і покладів земель". І тут же було спрямовано звернення до народу:

"тільки за рахунок освоєння цілинних і покладів земель у східних, південно-східних і інших районах країни, ми маємо можливість збільшити посівні площі під зернові культури на декілька мільйонів га. Значення цієї справи величезне. Зернове суспільство - основа усього сільськогосподарського виробництва, чим більше ми вироблятиме зерна, тим більше буде не тільки хліба, але і м'яса, масла і іншіх продуктів твариництва".

Що ви знаєте про цілину, яка її хроніка?

Учень:

На схід неслися ешелони, переповнені добровольцями. На полустанках і станціях їх впізнавали відразу по розмашистих крейдяних написах на вагонах " Даєш Цілину". У вагонах - пісні, сміх - супутники високого духу, передуючого по істині великої битви. Потяги йшли чітко за графіком.

Учень:

Так 16 березня, тільки один день, в Павлодар прибула понад тисяча чоловік, 25 травня - 2909, 8 грудня - 12 тисяч.

І для багатьох було девізом ось такий вірш:

"Багато діл, але мета одна

Більше дати країні зерна.

Наше головне завдання-

молотьба і хлібоздача"!.

Ведуча:

Ми знаємо багато подвигів, здійснених заради порятунку народного добра. Рятували трактори, ліс, автомобілі, будматеріали, пальне, але найчастіше рятували хліб – найчастіше заради хліба ризикували люди життям. "

«Об пам'ять, пам'ять! Викрою в імлі!

Раптом блисне і знову замре.

Живуть не лише хлібом на Землі".

Чи знаєте ви таких людей, які зробили подвиг, рятуючи хліб?

Учень:

Рятуючи, врожай від пожежі 24 квітня 1955 року на цілинних землях Казахстану загинув першоцелінник Іван Якович Рагузов, йому було в ту пору 28 років. У газеті " Комсомольська правда" від 28 липня 1981года. У статті " Особливе завдання" говориться про подвиг капітана Радянської армії Миколи Михайловича Кузнєцова, який врятував хлібне поле від пожежі, ціною свого життя.

Ведуча:

Про цих хлопців, які рятували хліб, присвячується і ця пісня (Слухається пластинка з піснею" Дума про врятований хліб").

Та хліб – це найголовніший і найдорожчий плід матері-землі і рук людських і хочеться знову і знову повторювати, що історія хліба - це історія народу.

Великою популярністю в Україні і за її межами користується наш національний сорт хліба - паляниця, пишна, рум'яна, з чудовим гребінцем.

А які національні хліби ви знаєте?

Учень:

Житній хліб - національне відкриття, чисто російське, годує він щільно, надійно і з незапам'ятних часів вважається першою їжею. Звів народ в казкову знаменитість російський колобок, оживив його, зробив його рум'яним і покотився він по друкарських сторінках книг, на мовах наших і заморських, йдучи від дідуся, бабусі, зайця, вовка, ведмедя і наче б не упорався тільки з хитрою лисицею

А який же він справжній колобок?

Справжній же, такий звичний в народі колобок, з житнього борошна випечений – круглий і невеликий. Славиться він, як ситна і зручна за столом і в дорозі їжа, від якої, якщо купити її було б, можна не відмовитися і нинішній неспокійний люд, що відряджається.

Які ще можуть бути доповнення?

Учень:

• Про лаваш так само можна сказати, що це історія народу. Не швидкопсувний і ситний лаваш, складений в стопку не дуже вже тяжкий, став вірменам супутником в їх тривожному житті, адже ми знаємо, що цим волелюбним людям постійно погрожувало вигнання, яке спричиняло за собою і голод, і тяжке, існування на безплідних полях.

Необхідне зачерствіння супроводить будь-який хліб. А ось лаваш, якщо його злегка побризкати водою здатний "оживати". Випікають лаваш в тонерах - це яма, вирита приблизно до глибини 1,5 метра, стіни якого викладені цеглою. У самому низу тонера закладена труба ніби піддувало. На дно засипаються дрібні сухі дрова. Вогонь поступово збільшується, стіни розжарюються до рубінового свічення.

Тісто, що розкотали, розкладається на спеціальній посадочній подушці, небагато збризкують водою, і спритним рухом приліплюють до розжареної стінки.

Ведучий:

Ви є постійними покупцями хліба і хлібопродуктів в торговельних точках: чи Знаєте ви найменування якого-небудь хліба, пов'язане з якоюсь історичною подією?

Учень:

Це Бородінський хліб. Найменування його пов'язане з Бородінським полем, на якому знаходиться 44 пам'ятники на честь головнокомандуючого російськими військами фельдмаршала Михайла Іларіоновича Кутузова, є пам’ятником солдатам, офіцерам, генералам армії Наполеона, а також воїнам 5-ої армії, які звільняли в 1942 р. від фашистів Бородінське поле.

У хліба Бородінського особливий смак. За переказами, рецепт відомого бородінського хліба з солодом і кмином розробила дружина генерала Олександра Олексійовича Тучкова, героїчно загиблого в Бородінській битві.

Легенда про Бородінський хліб розросталася. Довгий час рецепт цього хліба зберігався в таємниці.

Ведучий:

Нині Бородінське поле використовують у мирних цілях – вирощують хліб. Про що шумлять стиглі хліби? Не про те, що не для війни це поле, і не лише тут, а на усіх просторах. Та запанує світ і хліб на усій планеті. Адже хліб пам'ятає усе, і зле і добре. Свята земля, святий хліб.

Хліб не лише їдять - їм живуть.

Світлом глибокої поваги і любові до хліба освітлено і багато сьогоднішніх ритуалів, традиції. Ось деякі з них:

• Коли сім'я переїжджає в новий будинок, то вносять до нього спершу хліб-сіль.

• Почесних гостей, молодят, також зустрічають з хлібом і сіллю і ще обсипують їх зернами пшениці - на щастя.

А які ви знаєте звичаї?

Учень:

• У Польщі при народженні дівчинки в діжу закладають тісто, замішане на меду. Тісто зріє до дня її весілля. Коржі, випечені з такого тіста, є однією з кращих прикрас бенкету. Отже жінці, що виходить заміж другий раз на новому весіллі судилося залишитися без знатних ласощів.

Учень:

• У Словаччині пряник, випечений із замішаного на меду тіста, по народному звичаю підносять нареченій. Вона зберігає його в скрині і вручає в день весілля, як естафету, дочці. І десь через два десятиліття пряник можна їсти. Хліб на меду не черствішає.

Учень:

• У Пакистані перед весіллям нареченій пропонують підготувати тісто для випічки 20-и кілограмового хліба. Якщо опара не підніметься, весілля не відбудеться.

Ведучий:

–З хліба починається і творчість багатьох самодіяльних художників. І як же не вклониться низько, до землі, художникам з народу, що славлять хліб - вічну працю землероба. У нас на стіні є панно, де зображено хлібне поле Назарько Івана Петровича - художника Красноармійської художньої майстерні.

А скільки віршів, прислів'їв присвячено хлібу

Хто знає вірш присвячений хлібу або прислів’я?

1. Колос до колосу - Батьківщини сніп.

2. 2.Хліб - дар Божий, батько-годувальник.

3.Людина хлібом живе, а не промислом.

4.Хліб - батюшка, водиця - матінка.

5.Колос дорогий, хоч і малий, підбери, щоб не пропав.

6.Хліб на стіл, так і стіл - престол. Хліба ні шматка - так і стіл дошка.

7.Хліба ні шматка - так і в теремі туга. А хліба край - так і під ялиною рай.

8.Хліб та вода - блаженна їжа.

9.Хліб - це життя, він вічний, як мати, як Батьківщина. Вслухайтеся в слово "жнива". Воно дихає вогнем, спекою бою. Землероб - як солдат на війні. Війни немає, але хлібний фронт ніколи не кінчається.

((Расул Гамзатов)

10. Мирна земля - багатий врожай.

11. Багато снігу - багато хліба. Багато води - багато трави.

12. Цей в негоду - збери у відро у гарну погоду.

13. Сіяти хліб - не поспішай. Станеш жати - не дрімай.

14. Поклади дідова гною - снопи сипатимуться з возу.

ЗАГАДКИ.

1. Б'ють мене палицями,

Тиснуть мене каменями,

Тримають мене у вогняній печері,

Ріжуть мене ножами. За що так гублять?

За те, що люблять (Хліб)

2. Мене б'ють і б'ють,

Ріжуть і мнуть

А я усе терплю –

І усім добром плачу. (Орна земля)

3.Славиться він першим на землі,

славиться він першим на столі.

Вітер його пестить, пестять степи.

Перед гостями він лежить парний .

Ситний, білий, чорний і житній.

Ведуча:

• Сьогодні ми багато говорили про хліб, про те, як важко він дістається, про те, що хліб - це життя і що його необхідно берегти як зіницю ока, як своє власне здоров'я. Проте до хліба у нас відносяться часом не лише не дбайливо, але і просто недбало.

Готуючи матеріал про хліб, в книзі Віктора Кармазина «Наш хліб» зустрічалися такі рядки, повз які я не можу пройти.

Нині покійна доктор математичних наук, професор Алла Григорівна Бондар, близько знаюча Василя Олександровича Сухомлинського, розповідала.

«Одного дня до Сухомлинського прийшов в школу 80-річний старий, усіма шанований пастух Іван Степанович і попередив: « Розмова у мене тяжка ..

У білій хустці, яку він розвернув перед Василем Олександровичем, був усохлий шматок хліба що побував, мабуть, в багатьох руках. «Святий хліб: я не вірю в бога, як і ви, але хліб називаю святим. А ви, учителі, ніби і забуваєте про це. І що ж виходить? У мене 4 онуки, четверо розбійників - ваших учнів. Прийшов я увечері з поля і застав їх усіх за таким заняттям: кидають черствий шматок хліба на дерево, збивають груші. Я відібрав хліб. Стоять переді мною, голови опустили. Кажу: це святий хліб, в ньому піт і мозолі, цілувати його потрібно. А в очах у них сміх - не дочекаються, коли я їх відпущу. Надрав вуха, пустили сльозу онуки, але не від сорому, а від болю - ось в чому біда. Відпустив їх, побігли вони і знову сміються. Подумайте, люди добрі, що ж це таке? Хіба можуть стати справжніми громадянами ці діти? Хіба можуть бути вони щасливі людьми?»

Ведуча: Я вважаю, що правильно поставив ці питання простий пастух, Іван Степанович. Кожна молода людина зобов'язана знати істину ціну хліба. Ці знання треба підносити їм щодня, і кожну годину і в дитячому саду і у сім'ї, і в школі!

Учень:

Деякі статистичні дані:

«Якщо в сім'ї з 4-х чоловік викинуть в день лише шмат хліба (100гр.) - втрати в рік складуть 36.5 кілограма. Щоб їх заповнити в масштабах країни буде потрібно: зорати і засіяти 1.3 мільйона гектарів, виростивши по 16 центнерів зерна, намолотити 2078 тис. тонн хліба! Цей хліб треба було б зберігати в 104 елеваторах, місткістю по 20 тис. тонн кожен. Молоти його цілий рік повинні безперервно декілька великих млинів. Щоб випекти хліб, необхідно також 30 тис. тонн пресованої солі, 15-18 тис. тонн пресованих дріжджів, цукор, солод, молоко, яйця.

Учень:

На Невском замерло движение...
Не ночью, нет-средь бела дня .
На мостовой, как изваянье,
Фигура женщины видна.
Там, на дороге, как во сне,
Седая женщина стояла-
В её протянутых руках
Горбушка чёрная лежала.
Нет, не горбушка, а кусок,
Обезображенный бездушьем,
Размятый множеством машин
И всё забывшим равнодушьем...
А женщина держала хлеб
И с дрожью в голосе шептала:
- Кусочек этот бы тогда-
И сына б я не потеряла.
- Кусочек этот бы тогда...
Кусочек этот бы тогда...
Кто осквернил? Кто позабыл?
Блокады страшные года...
Кто, бросив на дорогу хлеб,
Забыл, как умирал сосед?
Детей голодные глаза
С застывшим ужасом, в слезах...
А Пискарёвку кто забыл?
Там персональных нет могил...
Там вечный молчаливый стон
Терзает память тех времён.
Им не достался тот кусок.
Лежащий здесь...у ваших ног.
Кусок, не подаривший жизнь...
Кто бросил Хлеб-тот отнял жизнь.
Кто предал Хлеб?
Его вину суду погибших предаю.
Священный ленинградский Хлеб-
Сто двадцать пять священных граммов-
Лежит в музее под стеклом,
Свидетель мужества поправу...
На Невском замерло движенье...
Седая мать, печаль храня, 
Кусок израненного Хлеба
В руках натруженных несла

Ведучий:

Нехай ці рядки надовго запам'ятаються у вашій пам'яті, і звучить як набат, нагадуючи ціну шматочка хліба.

Кулінари країни розробили більше 300 блюд і виробів з черствого хліба.

Учень:

Суп із зеленню.

Черствий пшеничний хліб нарізувати скибочками, додати петрушку, пастернак, залити гарячим м'ясним бульйоном і варити до повного розварення хліба. Перед подачею додати товчений часник. На 200грамм черствого пшеничного хліба - 1 літр м'ясного бульйону, 2столові ложки мілко рубленої зелені петрушки і пастернаку, 3 зубчики часнику, сіль за смаком.

Оладки з сухарів.

Товчені або пропущені через м'ясорубку сухарі з черствого пшеничного хліба, залити гарячим молоком, додати дріжджі і поставити на 2 години в тепле місце. Готове тісто можна наливати на гарячу сковороду, добре змащену рослинною олією і смажити як оладки.

На 1 склянку товчених сухарів з черствого хліба - 1.5 склянки молока, 1/10 пачок дріжджів, 1 яйце, 2 столових ложки рослинної олії, сіль за смаком.

Висновок:

Хліб - це коштовність.

Життя і здоров'я.

Хліб - це сила.

Підсумкове заняття

Проект «Від зернини до хлібини»

Мета. Розширити знання дітей про шлях хліба від поля до столу , виховувати повагу до людей хліборобської праці, ознайомити дітей з історичним минулим свого народу. Формувати уміння самостійної пошукової роботи, розвивати творчість дітей.

Робота в групах

1група -« Історики » .Дослідити : Звідки прийшов до нас хліб ? Хто першим його скуштував ?

2 група – «Науковці». Завдання : Роль хліба в житті людини.

3 група – «Художники» .Завдання : Оформити виставку малюнків «Від зернини до хлібини»

4 група - «Пошуківці» .Завдання : Оформити альбом « Прислів‘я про хліб»

5 група – «Зірочки».Завдання : Підготувати казки , вірші про хліб»

6 груп - «Журналісти».Завдання : Взяти інтерв’ю у хліборобів

Вірш «На скибку хліба я дивлюся»

З давніх –давен наш народ цінував понад усе хліб , сіль і честь. Хліб – то багатство , сіль – то гостинність і щирість , а честь – то людська гідність , за яку пращури наші стояли і нам стояти заповідали.

Ми тривалий час працювали над проектом «Від зернини до хлібини». Проводили конкурс малюнків, збирали прислів’я про хліб, читали і обговорювали оповідання, шукали необхідну нам інформацію в бібліотеці, в інтернеті, брали інтерв’ю у працівників с/г, ходили на екскурсії на поле, на хлібопекарський комбінат. І сьогодні ми хочемо підсумувати свою роботу.

Ми працювали по групах.

1 група – історики. Вони досліджували проблему : «Звідки прийшов до нас хлів? Хто першим його скуштував?»

Історики. (Яна Косюк , Катя Форостова , Влад Білявець)

Багато тисяч років тому , людина в пошуках їстівних коренів , побачила незнайомі рослини .На їх стеблах погойдувалися колоски. Борошнисті зерна давали відчуття ситності , допомагали пережити важку зимову пору. За хлібними зернами вирушали усім племенем , аби зібрати їх багато. Згодом люди навчились вирощувати хлібні зерна. Відтоді хлібне зернятко прив’язало людину до землі.

Існує ще одна версія про появу хлібних зерен. У лісі був пожар. І первісна людина , спасаючись від вогню , бігла що було сили . Знесилена , вона впала на околиці лісу на землю. Голод , спрага , втома ..Вона думала що не виживе.

Але коли підвела голову , то побачила якесь колосся .Зірвавши його . кинула до рота. Пройшов час , десь взялися сили. Що ж це за рослина , що втамувала голод і відновила сили ? Так , люди дійшли до висновку , що потрібно вирощував ти хлібні рослини.

А є що одна цікава історія . Одного разу жінки готували юшку. І поспішаючи , розлили її на розпечений у вогні камінь. Тісто перестало розтікатися . Старша із жінок схопила із каменю борошняне кружальце і хотіла викинути його. Але ж кожна жменька борошна дорога. Дот того ж від маленького кружальця так смачно пахло. Жінка відщипнула шматочок – смачно.

Це був перший хліб.

2 група «Науковці» – Роль хліба в житті людини.

(Маргарита Григорук, Лена Жовтан , Андрій Зілецький, Толя Думка , Вадим Ліщук)

Хліб – це те, з чого кожен день розпочинається життя людини, життя країни, планети. Без нього нафти не добути, сталі не виплавити, батьківщини не захистити, поля не зорати, задачку в школі не розв’язати.

Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить у Бога : «Хліб наш насушний дай нам сьогодні»

Саме слово «хліб» має давньогрецьке походження. Греки випікали хліб у спеціальних горщиках, які називали «клібанос». Звідси і пішло наше слово – хліб.

Хліб для наших предків був великою святинею, ніколи не купували, а випікали завжди круглої як сонце форми. Бо сонце і хліб – два найголовніші крила, на яких тримається людське життя.

Випікали хліб раз на тиждень – у суботу. Якщо вдався хліб, той тиждень буде добрий на справи. Новина прийде до хати, якщо хліб тріскався, якщо підгорить – так і чекай смутку. По пасках великодніх – міра добробуту, калачах різдвяних – врожайність.

А місили хліб у хлібній діжі, вона стояла під образами, накрита рушником.

Її не можна було позичати.

Повага до хліба склалась у народі давно. Якщо приїжджають дорогі гості, то їх зустрічають хлібом-сіллю на вишитому рушникові. Коли народжується дитина , то до церкви несуть хліб , ідуть по молитву . Жодне весілля не обходиться без короваю. Мати, виряджаючи у далеку дорогу дитину, благословляє хлібом. В народі кажуть : «І жити, і вмерти – то треба хліба»

Хліб у народі завжди берегли і шанували. Пильнували, щоб він не впав додолу. А як упаде слід піднятим його, поцілувати і з‘їсти. Коли хто знаходив на дорозі окраєць хліба, не можна через нього переступати.

Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці – птахам.

А були страшні часи на Україні, коли і у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Тоді в Україні був голод. Вмирали від голоду і малі, і старі. Вмирали сім‘ями , вмирали селами. Про страшні часи голодомору пишуть книги, створюють кінофільми.

Без хліба голод, без хліба смерть. В історії нашої Батьківщини були два Голодомори. Голодомор 1932-1933 рр. спричинив велику смертність серед населення, особливо серед дітей і людей похилого віку. Селяни змушені були їсти собак, котів, щурів, листя й кору дерев. Траплялися випадки, коли люди, оскаженілі від голоду поїдали один одного. Живі не мали сили ховати мертвих. Ми сьогодні запалимо свічку і вшануємо тих , хто помер голодною смертю.

Ми сьогодні хочемо вам зачитати спогади жителів нашого села , які пережили голод.

Спогади Тополюк Марти Іванівни.

«Забирали активісти і просо, і городину. Загостреними залізними палицями шукали закопане зерно у землі. Шукали скрізь – і на печі, і на полу. Ми сховали корову в лозах і спасались молоком. Їли печені буряки. І вони були такі смачні, що після того я нічого смачнішого не їла.»

Спогади Манзелевської Люби Гаврилівни.

«Дітям колгосп видавав сірникову коробку пшона на добу. Хліб пекли із лободи, висівок, картоплі – їх називали – трепні.»

Сьогодні, діти , ми запалимо свічечку в пам'ять про тих , хто помер від голоду в той далекий 1933 рік. Підведіться, діти, схилимо голівоньки , пом’янемо тих, кого забрав із життя голод.

Інтерв‘ю брав учень ________________________________________

У (шофера , комбайнера , мельника , пекаря , тракториста і т.д.)

____________________________________________________________

Скільки років Ви працювали , вирощуючи хліб ___________________

____________________________________________________________

Чи важка праця хлібороба ? ____________________________________

____________________________________________________________

Яка подія Вам найбільш запам‘яталася ? _________________________

Які риси характеру необхідні хліборобові? ­­­­­­_______________________

____________________________________________________________

Слово мають художники . (Ірина Ткачук, Богдан Горда)

Ми у своїх малюнках хотіли відобразити шлях маленької зернини .

Йшла зернинка довго і дуже стомилася, вирішила відпочити.

• Де ж зернинка могла відпочити ?

• Звичайно, лягла у теплу пухку землю.

Лежить зернинка відпочиває. Тепло їй і затишно. І ось з‘явився

• дощик із своїм сріблястим відерцем та й полив землю. Напилася зернинка і почала проростати маленьким росточком. Тепле сонечко, жирна земелька , рясний дощик допомогли набратися сили росточкові.

• А тоді прийшов добрий чарівник – хлібороб , який удобрював земельку на якій ріс росточок.

• А одного разу сталося диво. Росточок став справжнім колосом, на якому було багато зернинок. Колосок з кожним днем ставав все сильнішим, наливався соками землі.

• І коли зернятка достигли , стали золотими, захвилювалися вони : що буде з ними?

• Даремно хвилювалися. Вранці поле прокинулося від гуркоту. Це були трактори, комбайни, машини.

• І потекли зернятка золотим дощем у кузов машини. І повезли зернятка до млина. А інші машини повезли борошно до хлібопекарні. І там чудові майстри пекарі спекли запашний, духмяний хліб.

Я, як агроном хочу вам сьогодні показати зерна пшениці, жита, ячменю і перевірити чи знаєте ви де яке насіння. Підпишіть .

Вправа «Криголам»

1. Пам’ятай , що не викидаю геть, не вередую з ним.

2. Бережу хліб, пригощаю пташок.

3. Недоїденим хлібом хліб – святий , хліб – усьому голова.

4. Беру хліба стільки , _______________________________

Встановіть порядок професій

1. Пекар

2. Тракторист

3. Мельник.

4. Комбайнер

5. Шофер

6. Сівальщик

7. Продавець

4 група –«Журналісти» – Взяти інтерв’ю у хліборобів.

(Вася Мартинюк, Дима Ясюк)

5 група «Зірочники» – казки , вірші

Легенда «Хліб – цар, а золото – ніщо»

Давно то було. Жив цар і мав він майстра золотих справ Данила. Майстер мав золоті руки , він для царя виготовляв золоті прикраси, яких світ не бачив. Цар за те йому добре платив, Данило ні в чому нужди не знав. І завжди говорив, що «золото – цар, а хліб – ніщо».

Одного разу напали на село вороги. Данило працював закритий у царській майстерні. А цар зі своїм військом відступили. Пройшов час, аж поки цар повернувся назад до своєї домівки. Коли згадали за майстра, відкрили майстерню, то побачили на стінах напис: «Хліб – цар, а золото – ніщо».

Серед золота і діамантів лежав мертвий майстер, вмираючи він зрозумів ціну хлібові.

5 група «Пошуківці» оформити альбом «Народ скаже, як зав’яже»

Художній захист проекту

• Дівчатка танцюють танець з рушниками.

• Хлопчики інсценізація «Ходить хліб по хліб-заводу»

Ходить хліб по хліб –заводу

Питається свого роду:

«А чи свіжа , чи пухкенька

Вся випічка дорогенька»

Обізвалось тісто :

Стало мені в бочці тісно.

Підвелось на білі ноги

Та й стрибнуло на підлогу.

Обізвалась стара піч :

«Я печу, печу, печу

Дітям всім по калачу»

Обізвалась булка з маком

І рогалик з пастернаком:

«І ще пишні, ще хороші

Всі родичі борошнові»

Обізвалися батони

Золотії краса тони :

«Ми і свіжі і смачненькі

І не дуже дорогенькі»

Обізвались пиріжки :

«Ми батонові свояки.

Ми із маком , ми із сиром

Хочем , щоб жили ви з миром»

Обізвався коровай :

«Багатющий нині врожай!

Золотом дзвенить поле

Пахне смачно тут навколо.

А я візьму у руки хліб

Він – незвичний , він святий

Йому до ніг вклонитись треба

Він скарб найбільший на землі.

Творче завдання. Скласти послання інопланетянам від мешканців Землі «Бережіть хліб»

Клас ділиться на дві групи.

1група «Дорогі незнайомці !

Ким би ви не були, але знайте, ніхто на світі не може обійтися без хліба. Хліб – це витвір людських рук. Бережіть хліб! Наш народ вміє берегти хліб. Учні 3 класу».

2 група « Милі наші сусіди, знайте, що хліб – це життя. Шматочок хліба, поділений навпіл робить людей друзями. Наш народ ніколи не залишить в біді друзів, завжди поділиться останнім шматочком хліба. Земляни.»

Шановні діти! Я думаю що сьогоднішня наша розмова про хліб зворушила ваші серця, що маленьке зернятко добра проросте у ваших душах могутнім колосом трепетного ставлення до хліба, повагою до людей праці.

А ще, хліб є гіркий – прошений , є солодкий – зароблений , є чорний – позичений , є білий – дарований. А легкого хліба не буває. Я бажаю, щоб ваш хліб був завжди солодким.

І на все життя запам’ятаєте і дітям та внукам своїм накажете пам’ятати таку істину:

- Пам’ятаю, що хліб – святий, усьому голова.

- Бережу хліб, не викидаю, не бавлюся ним.

- Крихтами пригощаю пташок.

- Беру хліба стільки, скільки зможу з’їсти.

Шануймо хліб , насушний наш

І в нинішній, і у прийдешній день,

Хай з колоса не випаде зернина,

Нехай зі столу й крихта не впаде.

Казка про щасливого колоска.

Жив собі на полі колосок . Щодня він милувався сходом сонця , вмивався ранішньою росою і разом з колосками – друзями шепотів ніжну пісеньку.І вважав себе дуже щасливим.

Але одного разу на поле прийшли великі комбайни. Вони з’їли усі колоски і золоті зернятка повезли кудись далеко. А наш колосок залишився стояти на полі . Сумно стало йому…Раптом почув він чийсь голос. Так це хлопчик Івась і дівчинка Марійка , вони ішли прямо до нього.

• Ой , який гарний колосок !

• Давай його візьмем додому, щоб він не сумував.

Діти назбирали по полі багато таких колосків , які не забрав комбайн. Вдома їхня матуся зв’язала нас у сніп – дідух, поставили на почесне місце, прикрасили стрічками, сухоцвіттям.

І знов повеселішав наш колосок. Він бачив, що люди раділи, дивлячись на дідух, піднімався настрій навіть у старих і малих, що в родині, де він оселився панували мир і злагода. І всім колосочкам так сподобалося тут, у цій домівці , що вони вирішили охороняти цю оселю від біди і зла.

Так наш колосок знову став щасливим.

Учень 3 класу

Білявець Влад

Казка «Хліб – усьому голова»

Було в одного царя троє синів. Старший був одружений на дочці князя, середній – на дочці купця, а найменший на дочці мельника.

Запросив цар до себе синів і наказав принести йому подарунки, які сини вважають найкращими.

Приніс старший син батькові золоті вироби, середній – заморські килими, а найменший приніс мішок зерна. Не сподобався подарунок цареві наймолодшого сина, розгнівався і вигнав його.

Пройшов час. Настали для царства чорні дні. Пограбували розбійники царську казну, забрали все , що можна було забрати.

І стало холодно і голодно у царстві. Старший син пішов до князя , середній – до купця. Залишився цар сам. І тоді він згадав про подарунок меншого сина. Знайшовши у коморі мішок зерна, цар засіяв ниву. Старий батько зрозумів, що золото і килими – це дрібниці. А хліб – усьому голова.

Учень 3 класу

Зілецький Андрій.

Що означає слово "хліб"

 Переглянувши словники, ми виявили, що:

хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно;

хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування;

хліб – це рослина в полі, хлібне поле;

хліб – це харчі, прожиток;

хліб – це заробіток, як засіб існування.

Хвилинки каліграфії

на уроках української мови

• А а ай аг ма ат агроном

Слухай агронома – матимеш хліб вдома.

• Дд да др дв до од ди де

Дрова рубали два дроворуби.

• и чи ни ив им ши ий

Чим нива чорніша, тим хлібець біліший.

• кк ка ку ук ки кі кв кр

Щоб кукурудзи було доволі – зустрічай сонце в полі.

Руки людини і пустелю на квітник перетворять.

За гарну роботу кашу з маслом дають, а ледаря кропивою жалять.

• Мм ме мі мо ма мр ми мл

Без праці меду не скуштуєш.

Діло майстра величає.

• н нн ня не н юно нь вн дн зн

Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

• р ря ро рв ир ар др тр ру

Навчання і труд поруч ідуть.

Аби руки і охота – буде зроблена робота.

• ссс сі са си вс ос яс

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

• т ті тл ту ат вт рт та ст тр тя ть

Де щира праця – там густо, а де лінь – там пусто.

Без труда нема плода.

Роботящі руки гори вернуть.

• х ха хи хр ох їх пх хт хв хл

Хто дбає, той і має.

Кінець діло хвалить.

Ремесло на плечах не висить, хліба не просить, а хліб дає.

• ц ці цв ци ац рц юц ця цю

Маленька праця краще за велике безділля.

Бджола мала, а й та працює.

• щ ща ще щу іщ ящ рщ щі ащ

Ключі від щастя – в праці.

Лінощі точать людину, як іржа залізо.

І найкраща земля без робітника дичавіє.

• Уу ууу ру уд ву бу уду

У труді ми всі примножим наших предків славу,

Розбудуємо дбайливо ми свою державу.

( Ю. Загорський )

• Ю юю ою тю лю в’ю

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів, радістю земною.

І сонцем, що всміхалося весною.

( П.Воронько )

• Фф оф фа аф фе фі іф уф фу

Філолог ти. Це кожен бачить.

І кожен скаже без вагань.

Бо філологія – це й значить

Любов до слова і до знань.

( Д.Білоус )

• Фф Фф Фф Фф

У фермера тяжка робота,

Аж чоло блищить від поту!

Рано-вранці він встає,

Поле огляда своє.

Там вирує, колоситься

Золота густа пшениця.

Є садок, город і ферма.

І працює він уперто.

Має трактори сучасні

І комбайни першокласні.

На землі господарює

І з тобою нас годує.

( В. Паронова )

• Лл Лл Лл Лл

Ти на лікаря не сердься,

Бо у нього добре серце:

Відчуває біль чужий

Він так само, як і свій.

І завжди, чим тільки зможе,

Добрим людям допоможе:

Дасть пігулки і настої

І болячки всі загоїть.

Може приписать уколи…

Ти не бійся їх ніколи –

Пропадуть від них мікроби,

Утече важка хвороба.

( В. Паронова )

• бб ба ан нк

банк банкнота банкір банківський

• бі бю бр ок юд ір

біржа брокер бюджет

• Ее ек ко он но мі ка

економіка економія економний

• ее ек ко ка

економічний економний економ

• гр ро ош ші ри ив

гроші гривня грошовитий

• Г Г Г Гг га гр гривня

Грошовою одиницею в Україні є гривня.

( ст. 99 Конституції України )

• пі дп пр єм

підприємець підприємство підприємливість

• пп по од ок

податок податківець податковий

• гр ко оп ка ня

Копійка гривню береже.

• ці цу нн

ціна цінний цінність

• гр кп ол до рк

гривня копійка долар марки

• Бб бе ере же не дд вд

Бережене сто раз віддячить.

• ці ція нц кц яц

акція інфляція конкуренція

• нє вє ує єш

Праця людину годує, а лінь марнує.

Як працюєш, так і маєш.

• ро об бі тн тт

робітник безробітний безробіття

• щщ ща ще щи

Ключі від щастя – в праці.

• єє ує ає

Хто дбає, той і має.

Повір’я про хліб

• В ипікали хліб у суботу. І дивились, якщо хліб гарно вдасться – буде удача цілий тиждень, глевкий – на сльози, підгорить – на смуток, потріскається – чекай новин.

• Із хати жоден гість без хліба не йшов, скибочку відкраювали на дорогу «на померлі душі».

• За тим, яким виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім’ї. Для того, щоб спекти весільний коровай, запрошувались спеціальні люди — жінки, що мають гарну сім'ю, і борошно вони приносили своє. Не менше 7 жінок брали участь у випіканні хліба. 

• Так само пізнавали долю народженої дитини за хрестинним калачем.

• Якщо першу хлібину з нового врожаю не подаруєш людям – обсядуть злидні.

• Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишитому рушнику, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток.

• У селянській хаті хліб завжди лежав на почесному місці - на столі, на скатертині чи рушнику: щоб хліб ніколи не покидав сім'ю, щоб не знала вона голоду. 

• Не годиться одвертати хліб надрізаним боком до стіни, бо так люди одвертатимуться од хазяїна.

• Як їсти хліб, то не можна лишати недоїдка, бо в ньому вся сила.

• Не можна хліба в сіль умочати, а треба просолювати, бо не буде хліба.

• Не можна викидати хліба, бо хліб святий.

• Не можна хліб давати бідним через поріг, бо сам збіднієш.

• Не можна виходити з хати, коли хліб садять у піч, бо не буде урожаю на хліб.

• Не можна нікого впускати в хату, коли хліб саджаєш у піч, бо станеш лисим.

• Не можна кусати з великого шматка хліб, бо вийдеш заміж дуже далеко від рідних.

• Не щипай хліб з цілої хлібини, бо лика задеруться на пальцях.

• Не можна губити крихт від їства, бо "миші трубитимуть збіжжя".

• Не треба нарізати хліб у молоко, бо дійки в корови поріжуться.

• Коли їсти, то не можна тримати великий шматок хліба, бо на тім світі будеш тримати такий камінець.

• Як печуть хліб і виймають із печі та як забудуть один, то як дитина того хліба поїсть, то буде дуже забудькувата.

• Як ідеш зажинати жита, то обов'язково треба брати буханець хліба - це для того, аби цілий рік було що їсти.

• Без хліба не можна наїстися.

• Хліб не переїдається.     

• На жнива виконували особливий обряд. Називався він «свято першого снопа». Сніп пшениці, заквітчаний стрічками, несли селом, і кожний, хто стрічав процесію, низенько їй кланявся.

• Весільний хліб (коровай) треба швидко з'їсти, щоб не засох, бо в молодих «життя всохне».

• Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали і віддавали птахам, а крихти свяченої паски — худобі. 

• Найбільше хліб використовували у різдвяному обряді. По-перше, символ Різдва - це дідух, житній або пшеничний сніп, який стояв на покуті до Водохреща.

•  "Хліб наш насущний дай нам на кожен день", - молили Всевишнього наші предки і дякували Богові щоденно за хліб на столі.

Обрядовий хліб

О брядовим хлібом називають усі страви, які є продуктом рільництва й мають ритуальний характер. Це і коровай, і святкові калачі та бублики, масничні вареники, весільний дивень та різдвяний книш... Урешті-решт, просто зерно або ж каша, що використовуються в багатьох обрядах.

Історики зауважують, що з давніх-давен слов'яни надзвичайно шанобливо ставилися до орачів, а вирощування хліба було основним їхнім заняттям. Хліб посідав таке важливе місце в житті слов'ян, що в роки неврожаю, незважаючи на велику кількість дичини, риби, різноманітного лісового харчу, люди все одно потерпали від голоду. За китайськими, грецькими, перськими, німецькими переказами, першим орачем був сам Господь Бог.

 В українських колядках Бог  та найбільші святі — Петро, Миколай, Павло, Ілля — зображені як хлібороби: 

В чистім полі плужок оре, 
А в тім плужку штири воли половії, 
А в них роги золотії. 

Святий Петро за плугом ходить, 
Святий Павло воли гонит, 
Пресвятая Діва їсти носит, 
Бога просит:
— Зароди, Боже, жито-пшеницю, 
Всяку пашницю.

У різних місцевостях України переказують, що були такі часи, коли людям завжди вистачало хліба, й вони не знали голоду. Тоді зерно у хлібному колосі починалося рід самої землі. А називався той незвичайний колосок — "стоколос". Одного разу Христос із апостолами проходив селищем і зайшов до якоїсь хати попросити хліба. Господиня якраз пекла млинці. Але, розлютившись на жебраків, вона кинула їм млинця, яким перед тим витерла сліди, що її дитина лишила на лаві. Христос, обурений такою наругою над святим хлібом, вийшов у поле і почав обдирати отой стоколос знизу вгору. Побачивши це, хазяйський пес почав вити. Тоді апостол Петро вблагав Христа залишити на колосі зерна "на собачу долю". З того часу люди їдять хліба "на собачу долю".

За іншою легендою, яка в різних варіантах повторюється в багатьох народів світу, пшеничне зерно було від початку призначене собаці. Але людина вихопила його із собачої пащі й розсадила по землі. Тому собаку не можна їсти і гріх убивати, бо ми їмо його пайку.

Хліб ушановують як святиню, в народі про нього так і кажуть: "святий хліб". Великим гріхом вважається викинути навіть маленький шматочок. Колись вірили, що на тому світі люди, які без пошани ставилися до хліба, збиратимуть усі викинуті під час земного життя крихти. Залишки хліба віддавали свійським тваринам або спалювали в печі.

Хліб є символом добробуту. Побажання "хліб та сіль" прикликає до родини багатство. Хлібні жертви у давнину приносили хатнім духам, зокрема домовику, духам землі — щоб добрий був урожай, водянику — щоб не топив худоби та людей.

У народних повір'ях хліб протиставлявся усьому нечистому. Так до лісу завжди брали із собою шматок хліба, бо його нібито бояться гадюки. Звичай благословляти хлібом також пояснюється уявленнями про хліб як оберіг. Батьки благословляли ним молоде подружжя. Хлібом заведено благословляти в далеку путь. До речі, зустріч хлібом-сіллю — не що інше, як своєрідний очисний обряд. Адже людина могла принести з чужини щось погане, вороже, недобру дію цього мав нейтралізувати хліб. Вірили, що хліб може навіть зупинити пожежу, якщо обнести його навколо палаючої будівлі.

Обіцянку, яку скріпили хлібом, не можна було порушити. Хлібинами обмінювались, укладаючи важливі торговельні або земельні угоди. Свати приносили до хати дівчини хлібину, а взамін, у разі згоди, отримували паляницю. Подекуди під час сватання спеціально випечений пиріг ділять навпіл. Одну його половину віддають представникам роду молодого, друга залишається в батьків молодої. Це було відлунням давнього причастя. Колись усі, хто їв за одним столом ритуальний харч, вважалися спільниками в певній справі. Це був лише обряд, який пізніше переродивсь у традицію завершувати важливу роботу великим застіллям із багатьма наїдками. Але обов'язково була якась головна "хлібна" страва, яку навіть не завжди споживали. Вона мала суто обрядовий характер.

Х ліб і досі відіграє важливу роль у весільних обрядах. Учені вважають, що серед інших слов'янських обрядових дійств українське весілля посідає перше місце за повнотою застосування ритуального хліба, починаючи від моменту сватання, коли представники двох родів обмінюються хлібинами на знак згоди, й закінчуючи коморою із розкладеними по кутах хлібами, де на житніх снопах проводять першу ніч молодята.

Звичайно, виняткове значення має весільний коровай. Колись його пекли врочисто. Іноді в цьому брали участь усі заміжні жінки з роду молодої. Кожний етап супроводжувався спеціальними піснями. Жінок, які випікали коровай, називали коровайницями — до цього обрядодійства допускалися тільки заміжні жінки, щасливі у шлюбі. Керувала ними старша коровайниця. Заквітчані вінками з барвінку, жінки збиралися до хати молодої, зазвичай у четвер перед весіллям. Тут уже було розкладено ночви, решета, підготовлено найкраще борошно. З його просіювання й починався процес виготовлення короваю. Замішувати тісто мали чоловіки. Жінкам заборонялося навіть заглядати в діжу. Так само лише чоловік мав право всаджувати коровай у піч, хоча за лопати трималися всі присутні в хаті родичі молодої. Символіка цих звичаїв дуже проста. І піч, і діжа сприймалися як жіноче лоно. Порушення названих заборон могло призвести до безпліддя нареченої.

 Короваю надавали круглої форми. Його розміри свідчили про достаток батьків майбутнього подружжя. Зверху коровай прикрашали візерунками, серед яких були мотиви світового древа та колосся — символ добробуту. Також згори ліпили пташок. Траплялися також зображення сонця й місяця, що позначали подружжя. Іноді вже у випечений хліб вставляли гілочки з дерев. Усередину короваю клали дрібні гроші. За великий успіх вважалося знайти монету у своєму шматку весільного короваю.

Окрім короваю, випікали лежні та шишки — невеличкі булочки у формі шишок — та дивень — круглий хліб із діркою посередині. Перед тим, як від'їжджати до дому молодого, наречена дивилася на схід сонця крізь дивень — щоб діти були гарними. Вірили також, що таким чином вона може побачити свою майбутню долю.

Культ хліба бачимо і в поховальних обрядах. Колись давні греки та римляни на могилах готували жертовні страви для померлих предків. В Україні житнім зерном засипають труну або шлях, яким несуть покійного. Хлібину кладуть на кришку труни. На могилі поряд із чаркою обов'язково залишають окраєць хліба та пиріжок. Те саме ставлять у хаті померлого й не забирають протягом сорока днів, доки душа перебуває на землі. Розповідають, що можна побачити, як наприкінці цього терміну душа небіжчика прийде їсти-пити залишені страви. Коливо (солодку кашу з родзинками) та пиріжки готують на поминальний обід і досі. На Поліссі печуть також прісні коржі. Їх ділять між усіма присутніми. Вони вважаються поминальним короваєм.

На сороковий день покійника "запечатують". Для цього тричі навхрест беруть землі з могили, трошки меду, хліба й солі. Усе це змішують і несуть до церкви. Після того, як священик відслужить над цим панахиду, землю повертають назад на могилу.

Без споживання ритуального хліба не обходилося жодне з великих народних свят. Це відгомони прадавніх жертвоприношень божеству. Так, на Різдво, яке збіглося з дохристиянським святом зимового сонцевороту, українці їдять кутю — спеціальну страву, яка готується з вареної пшениці (або ячменю), маку, горіхів та меду. Хліб у цей день є лише доповненням до куті. Ним селянин благословляє худобу перед Святою вечерею зі словами: "Благословляю тебе цим святим хлібом і закликаю на тебе добро, щоб ти звіря не боялася, грому не лякалася та щоб минали тебе чорні напасті!"

По шматочку хліба разом із сумішшю з різних святкових страв дають худобі, щоб їй добре велося в новому році.

Цікавий обряд, що демонструє ритуальне значення хліба, відбувався на Щедрий вечір. Після святкової вечері господар годував худобу "пирогом" — хлібиною із хрестом зверху, — примовляючи:

— Хто йде?

— Біг!

— Що несе?

— Пиріг.

Після цього він благословляв худобу хлібиною, яку потім ділив між усіма тваринами.

У Галичині на Різдво випікають величезний білий хліб — крачун. Його ставлять посередині столу серед інших страв і обкладають маленькими крачунами. З появою на небі першої зірки сповіщають про пришестя крачуна. Після цього починається святкова вечеря. Очевидно, крачун символізує нове сонячне божество, народження якого святкується.

Подібне значення має калита — великий прісний хліб із білого борошна, який пекли перед днем св. Андрія. Калиту прикрашали сухими вишнями чи родзинками, у її приготуванні брали участь усі дівчата села. Коржа підвішували до стелі в хаті, де відбувалися вечорниці. Біля нього стояв язикатий "Пан Калитинський" із квачем, вмоченим у сажу. Він запрошував "Пана Коцюбинського", яким міг бути будь-хто із присутніх, "калиту кусати". Узявши поміж ніг коцюбу, учасники гри по черзі під'їжджали до калити. Тут відбувалася жартівлива розмова із вартовим, який намагався усілякими способами розсмішити "Пана Коцюбинського". Якщо Коцюбинський посміхнувся, Калитинський мазав його квачем по губах, а кусати калиту ішов інший гравець.

   
 

Перед нами — уламок традиційного в доісторичні часи розігрування міфу про вкрадене (проковтнуте) сонце. Пан Калитинський — це первісно міфологічний герой, який захищає сонце. Сажа — колись священна річ через її пов'язаність із вогнем. Вважають, що назва "калита" — це перекручена "коляда", а звичай грати в калиту колись належав до різдвяних обрядових ігор. Згодом він випадково потрапив до передріздвяних свят.

Важливим елементом Щедрого вечора були пироги. Цього дня на Гуцульщині ліпили вареники, наддніпрянці пекли пироги із м'ясом та смажили гречані млинці, а в Південній Україні робили бублики. Але в народі все це мало спільну назву — "пироги". На початку святкової вечері на стіл ставили миску з пирогами, батько сідав перед нею і прихиляв голову, ніби ховаючись. Діти, вдаючи, що не бачать його, питали в матері: "Де наш тато?" Тоді батько з-за пирогів відповідав: "А хіба ви мене не бачите?" — "Не бачимо". — Дай, Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили!" Метою цього обряду було відігнати негаразди, забезпечити добробут у наступному році.

На Масницю в Україні варили вареники, говорячи, що в цей час і "бусурмени вареники їдять". Колись вареники були винятково ритуальною стравою, пов'язаною з культом місяця. Також вареники варили дівчата й роздавали хлопцям у день Сорока святих мучеників (22 березня) — щоб "мороз любистка не побив". Цього ж дня пекли сорок медових печивець у вигляді пташок і роздавали дітям — "щоб птиця водилася". Насправді це була своєрідна жертва: вірили, що в цей день із вирію прилітає сорок жайворонків, тобто незабаром почнеться весна.

Особливі різновиди хлібних виробів виготовляли і вживали після Масниці під час Великого посту. Так, в Україні в перший день посту їли спеціальні сухі коржі — "жиляники". Вони сильно контрастували із багатими масничними стравами й нагадували про стриманість наступних місяців. На четвертому тижні Великого посту, в Середохресну середу, господині пекли хлібини у формі хрестів, посипані маком, і мастили їх медом. Частину з'їдали, іншу — зберігали до сівби, що було відгомоном жертви духам поля.

В ажливе місце серед інших різновидів обрядового хліба посідають паски, які в деяких регіонах України називаються "баби". На сході пасхальний хліб був інакшим — прісним, мав прямокутну форму і пов'язувався з чоловічою символікою. Перше свідчить про те, що ця традиція дуже давня, адже прісний хліб з'явився раніше, ніж квасний. Друге — про те, що цей хліб був присвячений підземному богу, пов'язаному із плодючістю. Прямокутник у ранніх формах мистецтва позначав поле й був символом цього бога.

Пізніше ідея плодючості, збережена у великодньому хлібі, знайшла вираження у його фалічній формі.

Літні свята були не такі багаті наїдками, як зимові та весняні. Тут перевага віддавалася обрядам, метою яких було вшанування духів плодючості та душ померлих. Від цього залежав майбутній урожай. На Зеленому тижні свіжоспечений хліб ставили на вікно. Вірили, що його парою харчуються русалки.

День Івана Купала, одне з найбільших календарно-обрядових свят, безпосередньо був пов'язаний із майбутнім збиранням урожаю. У давньоукраїнських літописах зазначається, що "ідол Купало" був богом земних плодів, і йому приносили жертви на початку жнив. У цей день селяни намагалися влаштувати трапезу в полі на межі. Серед інших смачних наїдків особливе місце займали вареники із сиром. У Білорусі цього дня пекли бабки — прісні млинці, готували вареники із гречаного борошна й товченого конопляного насіння. У Сербії пекли "кретні калач" — круглий пшеничний хліб із великим хрестом. У цей хліб утикали свічку, священик читав над ним молитву, після чого всі присутні з'їдали по шматочку. Це було типове жертвоприношення, за яким ішло причащання тілом жертви. У Росії напередодні Івана Купала всі дівчата села збиралися в одній хаті "товкти у ступі ячмінь". Наступного дня з цього ячменю варили кашу, яку їли ввечері із коров'ячим маслом. Ця каша називалася кутею.

"Хлібні" обряди, що супроводжують оранку, сівбу, зажинки та обжинки, годі й перелічити. Зазначимо лише, що кожен із них супроводжувався обідом, частиною якого були спеціальні страви з борошна. Так, в Україні на початку жнив господиня готувала вареники, а на обжинки випікала величезний коровай із нового зерна, який по шматку роздавали всім членам родини та женцям. У Чехії на початку жнив готували пряжмо — запікали на сковороді дозрілі зерна хлібних культур. У

Болгарії після жнив випікали турту — прісний хліб, який мазали медом і роздавали сусідам та родичам.

Окремо скажемо кілька слів про кашу. Адже каша й хліб у міфологічному розумінні — страви одного порядку. Обрядове вживання каші пов'язане з ритуальним використанням хлібного зерна і зустрічається в багатьох народів. Народи Індії приносили ячмінну кашу в жертву богу скотарства Пушану. Римляни готували кашу в день народження дитини. Давні германці те саме робили на свято Берхти або Гольди — жіночого божества, прообразом якого була неолітична Велика Богиня. І досі фразеологізм "заварити кашу" означає початок якоїсь складної і важливої справи.

Ми вже згадували про звичай вживання каші під час календарно-обрядових свят, зокрема про кутю. Сказали й про поминальне коливо. Додамо лише, що коливо жінки готують також у першу суботу Великого посту. Цього дня згадують померлих. Горщик із коливом та медом несуть до церкви і справляють над ним панахиди.

Каша здавна належала до обрядових весільних страв. Саме слово "каша" колись вживалося на позначення весільного свята. Кашу підносили молодим на князівських весіллях. По закінченні трапези наречені брали кілька ложок каші й підкидали до стелі — приносили жертву богам та духам. До речі, те саме роблять на Святвечір із кутею. Якщо підкинута кутя прилипне до стелі — рік буде врожайним.

На Бойківщині молодим дарують кашу наступного дня по весіллі. Подекуди кашу їсть лише молода. Тут бачимо зв'язок із обрядами народження, в яких каша символізувала дитину, а горщик — жіноче лоно.

Споживання так званої "бабиної каші" було заключним обрядом хрестин. Ось як це виглядало, за фольклорними записами: "Коли обід приходить до кінця, гості починають кахикати, що значить — пора вже подавати "бабину кашу". Баба встає, йде до печі, виймає з печі кашу й несе до столу.

Б іля столу бабу перепиняють, котрий ближче сидить, намагається взяти кашу собі, щоб першим почати торг. Торг розпочинає той чоловік, який першим перехопив кашу, а коли кашу не перехоплено, а взято від баби, то звичайно розпочинає торг кум: він втикає в кашу гроші й питає:
— Хто більше?

Всі гості кладуть гроші в горщика. Той, хто заплатив найбільше — а найбільше звичайно платить кум, — затуляє гроші рукою, щоб вони не розлітались, і б'є горщика об стіл так, щоб він розлетівся на найдрібніші черепки, але вінце залишилося цілим.

Жінка, яка подавала на стіл кашу, збирає черепки горщика, кладе їх під поріг і гукає: "Щоб важко горщики бились, а легко діти родились".

Вінце з горщика чіпляють на тому самому кілку, на якому вішають рушника. Далі кум зрізує верх каші, передає його бабі, а та передає кашу із грішми породіллі. На другий день черепки з горщика, що лежали під порогом, збирають і кидають на воду (в річку)". Додамо, що часто перед тим, як почати торг, кум бере кашу, а баба — дитину і тричі водночас піднімають їх над столом. Отже, все це було ритуальне зображення зачаття й народження дитини.

ЗАГАДКИ

Був зерном він у землі,

Став із сіллю на столі.

З ним їсти ми сідаємо,

І гостей стрічаємо. (хліб)

***

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий.

Сядемо обідати – Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі. (Хліб).

***

В полі ріс я, колосився,

На стеблинці уродився,

А тепер мене ви ріжте

Й на здоров’ячко смачно їжте. (Хліб)

***

Одне кинув - жменю зібрав (Зерно)
***
Восени лягло, взимку спало,
Навесні зійшло, а влітку вусатим стало. (Зерно)
***
Тисяча братів одним поясом підперезані (Сніп)
***
Ноги на полі,
Тіло в стодолі,
А голова на столі. (Пшениця).
***
Що два тижні зелениться,
Що два тижні колоситься,
За два тижні одцвітає,
Ще два тижні наливає
І два тижні підсихає? (Жито)
***
У борг зерно візьме -
Паляницю поверне. (Поле)
***
Море безкрає
Золотом сяє,
Котить поволі
Хвилі шовкові. (Пшеничне поле).
***
З поля зжинають,
У млині перетирають,
В печі гублять,
Клянуться, що люблять. (Хліб)
***
К кожнім місті і селі
Головний він на столі. (Хліб)
***
Як навколо об'їси - 
Серединки не проси.
Ми такі гостинці -
Дірка в серединці. (Бублики)
***
Що це за пан -
З тіста жупан,
Сиу у жупані,
Сам у сметані. (Вареник)
***
Їх любить кожен,
На сонце схожі,
Смачнющі оці
Тоненькі... (млинці).
***
Їх цінують за начинку.
В них ховають сир, родзинки,
Сливи, яблука і мак,
Різні овочі на смак.
Як же зветься цей дружок)
Відгадали? ... (пиріжок)
***
З борошна, яйця й сметани
Тісто завела старанно
Й запросила друзів Натка
На смачні, пухкі ... (оладки)
***
Дрібна крупка,
Золота шубка,
Каша смачна
Вийде з ... (пшона)
***
Біле зерно
У воді зросло,
В голубці сховалося,
До столу подавалося. (Рис)
***
Є рослина в нас така,
Що від неї кінь скака. (Овес)

***

Маю крила, та не птах,
На семи стою вітрах.
То ж мене і кличе всяк
Не інакше, як …(Вітряк)

***

Б’ють кулаками,

Долонями гладять,

Кладуть на лопату

І в пекло несуть,

А виймуть – ножами

Покрають безжально,

За те його кривдять,

За те його луплять,

Що всі його хочуть

І всі його люблять. (Хліб)

Прислів’я

• А де ж той хліб, що вчора з’їли?

• Аби риба, а хліб буде.

• Багато снігу — багато хліба.

• Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.

• Без солі, без хліба немає обіда.

• Без хліба – половина обіду.

• Без хліба і без води погано жити. Без хліба і любов гине.

• Без хліба —не обід; без капусти — не борщ.  

• Без хліба половина обіда.

• Бодай ніхто товченого хліба не діждав ні пекти, ні їсти.

• Бублик — не хліб.

• Будем постити, як хліба не стане.

• Весна днем красна, а на хліб пісна.

• Галушка та лемішка — хлібу перемішка.

•  Глибше орати — більше хліба мати.  

• Дав бог хліб, як зубів не стало.

• Давайте, що попало, як не хліб, то сало.

• Давай нивці, то і нивка дасть.

• Де оре сошка, там хліба трошки.

• Де хліб і вода, там нема голода.

• Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.

• Держи хліб на обід, а слово на одвіт.

• Добра паска, як є ковбаска.

• Добрий хліб, коли нема калача.  

• Дурне й сало без хліба.

• Є хліб — солі нема, є сіль — хліба нема.

• Живемо: хліб жуємо, а іноді ще й присолюємо.

• Житній хліб — пирогів дід.

• Житній хліб пшеничному калачеві дід.

• Жуй, тату, воду, коли хліба нічим.

• З неба хліб не падає.

• З печі сирого хліба не виймають.

• З полови хліба не спечеш.

• З чого хліб, з того й пироги.

• Завжди є їдець на готовий хлібець.

• Звабиш калачем, не відженеш і бичем.

• Зварили нічо та й з’їли без хліба.

• Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько.

• Зима без снігу — літо без хліба.

• З'ївши калач, знов берися до хліба.

• І дурень каші наварить, а хліба – не всяк розумний спече.

• І рибка без хліба бридка.

• І я вчений на хліб печений. їмо хліб троякий: чорний, білий і ніякий.

• Казав овес сій мене в болото – буду як золото.

• Калач приїсться, а хліб ніколи.

• Кий на кий вадить, а хліб на хліб не завадить.

• Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.

• Книш — не пиріг.

• Кожному хліб не гіркий.

• Коли б хліб та вода, то не буде голода.

• Коли не стане хліба, так грінки грій.

• Коли стало на хліб, то стане й на обід. Коли хліб на столі, то стіл — престіл, а коли хліба ні кусочка, тоді стіл лиш гола дошка.

• Коли хліб, тоді й розум.

• Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.

• Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.

• Легкого хліба захотів.

• Лежачого хліба ніде нема.

• Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець —то й ситий чоловік.

• Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений.

• Лісу — хоч бійся, води — хоч мийся, а хлі­ба — хоч плач.

• Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буха­нець — та й ситий чоловік.

• Люди — не татари, дадуть хліба і сметани.  

• Люди мруть не від хліба, але від голоду.

• Май холодний — рік хлібородний.

• Мій татуньо між двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекався.  

• Мова мовиться, а хліб їсться.

• Навик на білий хліб, то вже іїого чорний в зуби коле.

• На пшеничний хліб — масло, а на вівсяний — голод.

• На чорній землі білий хліб родить.

• Надія в Бозі, коли хліб в стозі.

• Нагодують калачем та й у спину рогачем,

• Найсмачніший хліб від свого мозоля.

• Не буде хліба, не буде й обіда.

• Не будеш брикати, як прийдеться хлібець з торби смике.

• Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.

• Не вмієш пекти хліба, будеш пекти раків.

• Не всякий паше, хто хліб їсть.

• Не вчи вченого їсти хліба печеного, я й сам з’їм.

• Не для Гриця паляниця.

• Не кожен хліб приробля, а кожен його їсть.

• Не спиться — хліб сниться.

• Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти. Аби хліб, а зуби знайдуться.

• Небожата-діти, добре було вліті: хоч хліба не мали, та тепло знали.

• Нема хліба — їж пироги!

• Нивко, нивко! верни мою силку.

• Один урожай збирай, про другий дбай.

• Паляниця — хлібові сестриця.

• Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя.

• Плети йому калачі, а він тобі лапті.

• Поволі, хлопчику,— раз хліба, два рази борщику.

• Поки хліб та вода, то ще не біда.

• Радій хлібові не в полі, а в стодолі.

• Риба—вода, ягода—трава, а хліб—всьому голова.

• Святий боже, святий кріпкий, нема хліба ані дрібки.

• Сій вчасно – вродить рясно.

• Тоді нажив хліба, коли зубів не стало.

• Травень вологий – рік хліборобний.

• Умирати збирайся, а хліб сій.

• Хліб – батечко.

• Хліб — головна їжа.

• Хліб – усьому голова.

• Хліб глевкий —на зуби легкий.

• Хліб за шлунком не ганяється, а шлунок за хлібом.

• Хліб і на ноги ставить, і з ніг валить.

• Хліб — над усею їжою пан.

• Хліб та вода — то козацька їда.

• Хліб та вода — спасена їда.

• Хліб та сіль, стриб та й сів.

• Хліб, та вода — бідного їда.

• Хліб — батько; вода — мати.

• Хліб-годувальник – усьому голова.

• Хлібом кормлять, а стеблом очі колять.

• Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

• Хто про хліб дбає, тому земля повертає.

• Хліб святий — дар Божий: карай нас Боже, ним до віку.

• Хто має, то нехай збирає; а хто не має, то нехай заробляє (про хліб літнього часу).

• Хто сіє, той ся надіє.

• Хто хліб має, той лиха не знає. Чудний бублик: кругом об'їси, а всередині нема нічого.

• Чекайте ціпи, прийде на вас осінь!

• Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині нема нічого. Звабиш калачем, не відженеш і бичем.

• Швидше жніть до обніжка, там стоїть пирогів діжка.
  – ... та й до борозни, бо і там пироги.

• Що до чого, а борщ до хліба.

• Як буде хліб, то буде й пісня.

• Як жито в оборозі, то надія в Бозі.

• Як є хліба край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска, так і в горниці тоска.

• Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

• Як уродить в житі метелиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу конець.

• Яка пшениця, така й паляниця.

• Як не буде густо, то й не буде пусто.

• Як діждемо літа то нажнемо жита, поставимо в копи та вдаримо в гопи.

• І я вчений на хліб печений. їмо хліб троякий: чорний, білий і ніякий.

Цікавинки з усього світу

• В Іспанії хліб називають "пан", і ця країна має найбільше видів хліба на землі - 315.

• У Британії і США найпопулярніший м'який хліб з тонкою скоринкою, який продається нарізаним у пакетах. Цей хліб виготовляють на фабриках, які здатні виробляти до 10 000 буханок за годину.
  3. У південній Азії їдять роті та чапаті (різновидності плаского хліба). Їх найчастіше готують їз гірчичного борошна. Інший вид - пурі, тонкий плоский хліб, який смажать, а не печуть і під час смаження дують на нього. 

• Хліб є одним із основних джерел вуглеводів, забезпечує близько 1/3 добової потреби в білку, до 25% - в калію і фосфорі, більше половини - в залізі; містить вітаміни групи В. Норма для дорослої людини, не зайнятої фізичною працею, - приблизно 300-350 г хліба на день, проте ця кількість може коливатися залежно від віку, виду діяльності людини, маси тіла, індивідуальних особливостей організму, кількості і складу інших продуктів, що входять у раціон харчування.

• Одним із найдивовижніших запахів на землі є запах свіжоспеченого хліба. Чому ж він так смачно пахне? Виявляється, запах хліба досить багатий на компоненти. Виникає він при взаємодії більш ніж шістдесяти ароматичних елементів.

• У слов'ян існувало хатнє божество "Хлібник", який нібито оберігав зерно і борошно від псування.

• В наш час від нестачі білка в людському організмі страждає половина населення земної кулі. При цьому, важливе значення має не тільки білок в продуктах харчування, але і його збалансованість по складу амінокислот. Це відноситься до хлібобулочних виробів, які є немалою складовою часткою в харчуванні людини. Як відомо, одним із основих рослинних джерел білка і енергії для людини є хліб.
  Про те, в пшеничному хлібові білок має недостатню біологічну цінність, що зумовлено дефіцитом важливої амінокислоти-лізину.

• У всі часи хліб високо цінився і шанувався людиною. Його ставили в один ряд з золотом і сонцем. У скорописі Стародавнього Єгипту сонце, золото та хліб позначались однаково – кружок з крапкою в середині.

• Так само, як і до хліба, народ з давніх часів ставився і до праці тих, хто його пік: тих, хто готував хліб низької якості, карали –стригли наголо, прив’язували до стовпа, шмагали, і навіть відправляли у вигнання; на честь великих майстрів будували монументи. До теперішнього часу у Римі зберігся надгробок –монумент висотою 13 метрів пекарю Марку Вергілію Єврісаку, засновнику багатьох пекарень, який жив дві тисячі років тому.

• Багато відомих діячів мистецтва та літератури у тій чи у іншій мірі мали відношення до створення хліба:

1) батько художника Рембрандта був мірошником;

2) батьки поета Фрідріха Шіллера були нащадками декількох поколінь булочників;

3) письменник Максим Горький працював у пекарні;

4) співачка Людмила Зикіна працювала на хлібозаводі.

• У Парижі, у хлібній коморі старого млина, з 1972 року діє Музей хліба. У ньому понад 1000 експонатів, які розповідають про розвиток хлібопекарства протягом століть. Тут є модель давньоєгипетського зерносховища, стародавні форми для випікання хліба, зразки паляниць із усіх країн світу.

• Найбільший млинець мав 10,03 м в діаметрі, 2,6 см в товщину та важив 1300 кг.

• У багатьох народів хліб вважався цілющим засобом від багатьох хвороб:

- якщо нюхати свіжовипечений хліб, то можна вилікувати нежить;

- черствий хліб допомагає при захворюваннях шлунку та кишечнику;

- якщо болить голова, не поспішайте рятуватися таблеткою, краще спробуйте рецепт з «бабусиної скриньки». Занурте житній хліб в оцет і прив’яжіть його рушником до голови, а до ніг прикладіть глину. Через хвилин тридцять біль як рукою зніме.

• Зерно, яке проростає, має неабияку силу. Набухнувши, воно ламає контейнери і рве мішки. Відома катастрофа, яка трапилася у Босфорській протоці: пароплав «Дніпро» було розірвано на дві частини горохом, який набух.

• У 1748 році під час розкопок давньоримських міст було знайдено 82 паляниці хліба, які засипав попіл з вулкана Везувій.

• Найбільший бутерброд у світі зробили у 2001 році німці. Для того, щоб намастити шматок хліба розміром 18 м2 знадобилося 18 кг масла! Найбільший сандвіч розміром 2,5 м2 і вагою в 2 т приготували пекарі із чеського міста Норвич. Найбільшу в’язку бубликів зробили росіяни – вона важила 440 кг і складалась із 55бубликів по 8 кг кожна. Найбільша хлібина у світі – діло рук пекарів з ЮАР: важить вона 1,43 т.

• Хлібний міні-сонник:

У сні їсти житній хліб – ваша сім’я буде дружньою та хлібосольною; теплий – до хвороби, черствий – до нестатку. У сні бачити крихти хліба – вам забезпечено сімейне щастя, пліснявий – у вас є вороги, різати хліб – до подружньої зради, купувати – до великих витрат, продавати – до збитку.

Хлібна подорож

А ви знаєте, який хліб їдять у різних країнах?

Хліб- це просто вода та борошно? Якби це було так, то наші булочні виглядали б досить скромно. Існують сотні і тисячі рецептів хліба, різних за щільністю, смаком, формою і розмірами.

Як виникають різні сорти хліба? По-перше, це залежить від вибору інгредієнтів - борошно чи крупа? Рафіноване чи обдирне? Пшениця, жито чи кукурудза? Цільнозернова чи перемелена? На воді, на маслі або ж на молоці? І, нарешті, вправність ... Не просто так кращі багети, наприклад, готуються у Франції, незважаючи на експорт технологій!

• Який хліб куштують у Північній і Південній Європі? 
  Французи, наприклад, просто шаленіють від пшеничного борошна. Воно обіймає перше місце у процесі випічки хліба у Франції, тоді як Північна Європа віддає перевагу борошну із жита.  

• У Німеччині найбільшою популярністю користується пумпернікель - чорний хліб із жита й патоки з дуже щільною м'якушкою. 

• У Швеції популярні цільнозернові хліба (з ячменю, жита, солоду), також дуже відомий шведський (або полярний) хліб, що випікається з житнього і пшеничного борошна без дріжджів. Виходять хлібні коржі, дуже тонкі, але надзвичайно м'які, трохи підсолоджені, ідеальні для приготування сандвічів.

• Ближче до півдня Європи в хлібопекарнях все рідше зустрічається жито, воно поступається місцем оливковій олії. У багатьох середземноморських країнах саме вона використовується для випічки м'якого, запашного і соковитого хліба. Так, в Італії випікають хліб фокачча - тверді коржі з сіллю та оливковою олією, прикрашені травами, оливками, сиром. Фокачча є вдалим доповненням до будь-якого столу. На сході Середземномор'я особливою популярністю користується хліб пита. Круглі порожнисті коржі пасують до всіх страв.

• У країнах Магрибу для виготовлення хліба використовується пшенична крупа. Іноді в неї додають оливкове масло, щоб спекти коржі. Наприклад, хліб матло (круглий подовий хліб), тамтун (кабильський хліб на дріжджах) і мсеммен (марроканскій плаский хліб). Рецепти в різних країнах відповідно різняться між собою. Також в Африці популярний хліб з місцевих різновидів злаків: маніоки, сорго, патата та інших.

• В Азії теж люблять хліб ...

Незважаючи на турботу про фігуру, народи Азії щодня вживають хліб, навіть з рисом і макаронами. Цей хліб м'якший, ніж у Франції, і в Японії він використовується для приготування тостів та сандвічів.

• В Індії та сусідніх країнах існує знаменитий НААН - плаский бездріжджовий хліб із пшеничного борошна. Найвідоміший його різновид - НААН із сиром, але його ще готують із додаванням трав і цибулі. Маленькі млинці чапаті також підходять до будь-яких страв.

• Латинська Америка вірна своїм традиціям ... 
  Мешканці Центральної Америки в основному вживають тортилії, кукурудзяні коржі, які їдять уже протягом не однієї сотні років. Їх можна їсти як самостійну страву, як заміну хліба або загортати в них різні начинки, наприклад, тако. Також користується попитом хліб дульче. Це щось середнє між хлібом і булочкою. 

• У Південній Америці перемішалися колоніальні звички та індіанські традиції: великі міста шаленіють від хліба європейського типу, а в селах надають перевагу більш грубому хлібові. Так, у Чилі традиційний хліб називається мілкао, готується він на основі картоплі. Болівійські ринки також рясніють хлібами всіх видів: марракетас, сарнітас, емпенадас, боллос і багато-багато інших ...

• А що їсть Північна Америка?

У Канаді і в США популярні європейські пшеничні сорти хліба, також користуються попитом італійські та єврейські хліба. Але особливо жителі північних штатів у захваті від м'якого хліба на молоці або на маслі. 

• В наші дні різні сорти хліба можна знайти всюди: «французькі» багети - у Китаї, фокаччу - в Аргентині, а чорний німецький хліб - у супермаркетах Росії, поряд з тортилією, живий хліб - в Україні.

М узей хліба

Музей хліба у Києві відкритий в 1983 році. Серед експонатів тут – зразки випічки з різних регіонів України, знаряддя праці хліборобів, зернові культури й багато іншого, так чи інакше пов’язаного з хлібом.

Музей хліба зберігає пам’ять про традиції хліборобства на території України зі стародавніх часів і до сучасності. За словами співробітників, збирають вони не лише оригінальні паляниці, але й відомості про традиції випікання, й навіть рецепти. 

Українська народна легенда "Хліб і золото"

     Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював майстер, замикав його і випускав власноручно, коли треба було майстрові кудись вийти. Він лише один знав про все багатство короля.

    І так розжився, що не розумів, як так голодним бути. та й одного разу каже королеві:

- Золото - цар.

А Данило поправляє його:

- Ні, чоловіче, хліб - усьому голова.

- Ні, золото і срібло.

Так вони перечилися, що король обернувся й пішов геть з майстерні. А другого дня бачить король Данило золотий напис на стіні: "Хліб - болото, а всьому голова - золото і срібло".

   Данило нічого не сказав. але другого дня зранку привів майстра, замкнув його; а тут вістові прилітають - ворог іде. Данило зібрав дружину, вирушають у похід. Поїхав, а про майстра забув, що замкнений. А король видав такий наказ, що ніхто не сміє до каси підходити, інакше смерть.

    Минуло кілька місяців. Данило з військом повертається додому, чекає від майстра - золотаря дарунка за перемогу, а того нема. І тут згадав. зіскакує з коня, біжить до каси, відмикає, а на купі золота лише кістяк з майстра, а на стіні золотом написано: "Срібло, злото - то болото, а хліб - цар".

    Отак життя навчило...

Легенда.

В одному українському селі розповідають, що коли не було ще хлібних злаків, люди годувалися липовим листом, корою та «потрохом» з дерев, тобто тим, що сиплеться з дерева.

Тоді Господь дав пшеницю — тільки не людині дав Він її, а собаці. Бо собака скиглив від голоду. Бог і кинув йому з не­ба колос пшениці просто в пащу. Людина вихопила у собаки цей колос, посіяла і розвела таким чином пшеницю.

Ось чому людям гріх убивати собаку — ми їмо його пайку.

ПРИТЧА ПРО ХЛІБ

Розказували наші дідусі та бабусі, що колись давно люди не працювали так тяжко, бо не було потреби — хліб ріс як трава, сам і сіявся. Вийди в степ і збирай собі досхочу, бо куди не кинеш оком — скрізь колосяться злаки. Ото був рай земний!

У родині Добромисла пекли щодня і запашні паляниці, і коржі з маком. Однак діти їли неохоче такі ласощі, особливо вередувала найменшенька Злата, пхинькала:

— Надокучив мені хліб! Що це за страва — вийшов за хату і назбирав. Хочу того, чого у нас нема.

— Слава Богу, не обділені ми харчами, дякуй долі і за це! — повчав доню батько.

— Не можу брати в руки хліба, бридкий він мені! — зарепетувала Злата. 

І несподівано для всіх почала топтати ногами рум'яну, щойно випечену паляницю.

Небо враз затягнулося чорними хмарами, вдарив грім, сколихнув усе довкола. Небувала злива йшла сім днів. А коли нарешті виглянуло сонечко, люди побачили, що геть всеньке колосся побито, степи спорожніли. Замість хліба почав рости непоживний колючий бур'ян.
Родина Добромисла пухла з голоду, тепер уже й крихта хліба стала у них на вагу золота. Запізніле каяття 3лати не могло порятувати сім'ю. Та, на щастя, збереглося кілька мірок зерна — ось і засіяли ним шмат поля.
Приходили на поклон до хлібної ниви і в сльота дні весни, і в літню спеку. До сьомого поту від світанку до сутінків працювала родина Добромисла, щоб виростити золоті колоски хліба.

Вижили.
Гірка робота, та солодкий хліб.

Притча про хліб

Якось один чоловік знайшов велику грудку зо­лота. У своєму господарстві він, звичайно, не міг його застосувати і вирішив продати, але боявся продешевити. І пішов чоловік до мудреця з про­ханням допомогти визначити вартість золота. І сказав йому мудрець:

• Ти що-небудь сьогодні їв?

• Нічого не їв.

• А вчора?

• І вчора не їв.

• А позавчора?

• Позавчора їв.

• От коли ти поголодуєш три доби, своє золото віддаси за шматок хліба.
                Уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство - хліб. Кожного разу, беручи в руки за­пашну скибку хліба, згадуймо його творців. Ша­нуймо їхню працю!

Хліб і золото

(Легенда)

Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати й говорити:

 – Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!..

• У нас і калачів досить, - каже пан. 

Хлібина покотилася далі. Докотилася вона на край села, до хати бідняка. Надворі бавились діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо занесли до хижі. Тут же діти почали краяти її ножем та їсти. З’їли майже всю, залишився тільки окраєць. А з окрайця виросла нова хлібина. І так у хаті бідного був хліб, і не було більше голоду.

Одного разу з високої гори відірвалося золото. Покотилося золото й зупинилося перед хатою бідняка. Стукає у двері й просить, щоб його прийняли.

Вийшов бідняк, подивився й каже:

• У нас тепер є що їсти, нам тебе не треба…

Покотилося золото далі й зупинилося перед палацом. З того часу діти пана почали погано вчитися в школі, панська земля перестала родити, худобина – множитися, а слуга що не робив – усе було погано. Не стало у пана хліба. Як не шкодував, а взяв кусень золота і поніс до бідняка, щоб поміняти на хліб. Бідняк не взяв золота, але відрізав половину хліба панові, половину залишив собі. З окрайця у бідняка виросла нова хлібина. З окрайця у пана хлібина не виросла… 

_Зерна.

В одного чоловіка було три сини. Покли­кав він дітей та й каже: «Сини мої любі! Ось вам житнє зерно: бережіть його поки. Як прийде час — нехай кожен зоре свою ниву і посіє зерно. Як посієте — будете багаті, а як занехаєте — не буде вам щастя».

Помер батько. Сини поділилися й почали жити нарізно. Найстарший син порозкидав зерно по неораному полю. Однак насіння не зійшло.

Середульший син подався у багаті краї, де врожаї такі родять, що пером не описати. «Тут земля і так мене прогодує. Нащо ж мені робити?» — вирішив він. І навіть не згадав про житнє зерно.

А найменший син вибрав собі найкращу землю, вигноїв її, зорав, пообкопував кана­вами й посіяв зерно. Працював він, не покладаючи рук, і нива йому віддячила за це.

І робив він так щороку, і жив у достатку — і він сам, і його діти й онуки.

А тим часом брати його зубожіли геть і намислили вернутися додому. Прийшли во­ни до найменшого брата, побачили поля ве­ликі й жнива багаті і сказали: «Погано ми вчинили, що не послухалися батька».

МУДРА ПАЛЯНИЦЯ.

(Байка.)

Пухка, рум'яна Паляниця

колись у кошику на ферму забрела

(ясніш сказать — Петрова молодиця

її поснідати взяла).

От поки поралися люди,

хлібина, щоб розширить кругозір,

грайливо випнула пшеничні груди

та й стала оглядати двір.

І раптом - жах який!

Якраз перед собою

побачила велику купу ... гною.

"Тьху! - скрикнула, - а що це за проява?

Чому отут розлігся у дворі?!

Либонь, тебе не для забави

^{вивозять від зорі і до зорі.}

Обридло всім тебе тут обминати,

морочитись з тобою день при дні...

Ой, як ще гною в нас багато -

аж соромно мені!.."

Тут Кошик обізвавсь:

• Чого ти усіх ганиш?

Від того розумнішою не станеш!

Забудь свої чванливі болі,

вгамуй свої дурні жалі -

бо як гнойку не буде в полі,

то й паляниць не буде на столі.

Не Паляниця в байці хай шукає зміст,

а ті, хто паляниці їсть.

«Хліб від зайця» — це частування дітей невикористаним у полі сніданком. Батьки ніколи не залишали у полі хліб, не викидали його, несли додому як святиню своїм дітям.

Хліб від зайчиків.

Н а галявині у лісі
Серед кленів і дубів
Я зайчаток працьовитих
За роботою зустрів.

Із добірної пшениці
Із любов’ю і теплом
Випікали паляниці
Зайченята під дубком.

Випікали й роздавали
Всім матусям залюбки
Щоби хлібцем смакували
Невгамовні малюки.

І хрумтять щасливі діти
Паляницями зайчат
Бо від зайця паляниці
Найсмачніші для малят.

Лариса Ліщук

 ХЛІБ І СЛОВО

У стінах храмів і колиб

Сіяє нам святково,

Як сонце, випечений хліб

І виплекане слово.

І люблять люди з давнини,

Як сонце незагасне,

І свій духмяний хліб ясний,

І рідне слово красне.

Б о як запахне людям хліб,

Їм тихо дзвонить колос,

І золотом сіяє сніп

Під жайворона голос.

І, мабуть, тому кожну мить

Бешкетнику - харцизі

Їх слово батьківське звучить

Як заповідь у книзі.

Цей сплав чудесний, золотий

З ядристих зерен літер:

"Не кидай хліба, він - святий,

Не кидай слів на вітер!"

Дмитро Білоус

Ч ОМУ ВУСАТИЙ КОЛОСОК?

В колоска пита Катруся: 
— Чом у тебе довгі вуса? 
— Дуже давній я і сивий, 
Бачив сонце, бачив зливи. 
З сонця, вітру і роси 
В мене вуса відросли. 
Бо багато сотень літ 
Я годую хлібом світ.

Надія КИР’ЯН

Колосок

Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Вітри блакитні віяли,

А хмарки дощик сіяли.

Волоссячко пишається,

На сонці наливається,

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно.

Ой, буде втіха кожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно!

 

Хліб

Тільки – но з печі,

Скоринка в золі –

Свіжа хлібина 

Л ежить на столі.

День розпочався

З цієї хлібини...

В ній наш достаток,

Могутність країни,

Наших морів

Не стривожена синь,

Шлях до зірок

У космічну глибінь.

Кажуть в народі

Правдиві слова:

Хліб – годувальник –

Всьому голова!

 ТВІЙ   ХЛІБ

 Хліб на столі. Пахучий і рум”яний.

Неначе сонце встало з-за гори.

Лоскоче душу хліб святий, духмяний,

Неначе каже: „Їж мене, бери!”

 

На рушнику гаптованім, строкатім,

Що мама вишила ,.. давно оте було…

Блаженний хліб… Молитвою у хаті

Враз роздалося. Наче зацвіло…

 

А за вікном – жоржини гордовиті

Наївно знову стукають в шибки…

І чисті роси, сонцем не допиті,

Вже напувають житні колоски…

 

Майбутній хліб. Яка важка дорога!

Це знають і старі, і молоді.

І прикро так! І так бере тривога,

Що десь голодні люди є й худі.

 

А хліб, буває, викидають… -

Нехай суха буханка і черства.-

Згадай, що люди голодають,

І їм як мед, пекуча кропива…

 

Цінуймо хліб! Не кидаймо додолу!

Бо він святий, як ангела душа.

І він спішить до батькового столу,

До матері щоденно  й до тебе поспіша…

 

І ось він тут, всміхається до тебе,

А за вікном зітхають явори…

Є сіль і хліб, і більшого не треба,

Цінуй його. Він твій. Бери…

Лісненко Тетяна Станіславівна

Притча про сіяча

В ийшов сіяч у поле. 
Ранок, чорніє рілля.
Прийме зерно, як долю,
Зранена плугом земля.
Ті золоті зернини
У сіячевій жмені –
Плоду чекання, нині
Повні снаги й натхнення.
Впали одні обіч шляху,
Що в далину курився.
Стали обідом птаху –
Марно сіяч трудився.
Інші – на ґрунт кам'янистий.
Швидко рости почали.
Сонце зійшло променисте –
Швидко вони пов'яли.

Ще одні впали між терен.
Вигнався той – поглушив.
Не дочекатися зерен,
Тільки бур'ян лишивсь.
Решта на добру землю
Впали в обійми ниви.
Золотом сяють стебла
У промінцях пестливих.
…Чути коси голос,
Пісня женців тане…
Пада рясний колос –
Хлібом зерно стане.
Зоряна Живка

Хліб
Поле, волошки, пшениця.
Ось ваша праця, серпи!
Ляжуть покоси, снопи…
Хлібові сонце сниться...
Марить вогонь в печі,
Тісто дрімає в теплі,
Борошна сніг на столі,
Праці у них ­– не злічить.
Синього неба шибка...
Вдячно душею схилюся,
Богу за хліб помолюся,
Трепетно вріжу скиб
Зоряна Живка

Б ублик і паляниця
Бублик житній паляниці 
Говорив хвастливо:
- Ти засмагла, чорнолиця,
Зовсім не вродлива.

  Я ж біленький,солоденький,
Вигнутий красиво, 
У малечі викликаю 
Посмішку щасливу.

І сказала хвастунові 
Паляниця свіжа:
- Ти – для діток подарунок,
Я – буденна їжа. Я до кожної родини
Йду щодня до хати.
Ти, як гість, у дім приходиш,
Я ж – як рідна мати. 

П. Воронько

Ч им пахне коровай
А чому так радість сяє 
У очах дітей малих? 
Бо сьогодні – День врожаю, 
Коровай гостює в них. 

Він шишкатий і рум'яний, 
Ліг на шитий рушничок! 
А на тому короваї 
Солі білої дрібок.

 І калини грона повні 
Червоніють для прикрас...

- Короваю, гість шановний, 
Звідкіля прийшов до нас? 

Коровай, - сказав Борис, - 
Під дощем і сонцем ріс. 
Пахне сонечком він красним
І промінням теплим, ясним. 

Пахне полем, колосками 
Цей хороший коровай, 
В ньому праця тата й мами, 
Що збирали урожай.   

М. Познанська

Крихти хліба

З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці
І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать. 
Качан Анатолій

***

Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий
Малечі кучерявій.
— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.
Максим Рильський

***

Хліб чесно вчіться здобувати,
Умійте й крихту шанувати _
З маленства мати науча...
Крізь все життя нам дзвонить колос,
Крізь всі літа нам чути голос
І матері, і сівача.
Микола Нагнибіда

^{Скоромовка}

На печі, на печі

Смачні та гарячі

Пшеничні калачі

Хочеш їсти калачі —

Не лежи на печі.

Українські народні забавки

Печу, печу хлібчик

(українська народна забавлянка для маленької дитини)

Беруть у долоні дитячу голівку і, злегка її перекидуючи з руки на руку, роздільно проказують: 

Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншенькому - меньший,
Більшенькому - більший.

Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:

Шусть у піч!
Сажай - виймай,
Ріжу, ріжу
Я, куштую -
Гам!

Печу, печу хлібчик

Діти стають у коло і співають:
Печу, печу, хлібчик, дітям на обідчик,
Беру, беру папку, кладу на лопатку,
Шусть у піч! Шусть!

1. За словами: „печу, печу хлібчик, дітям на обідчик” діти показують, що вони місять тісто.

2. За словами: „Беру, беру папку...” – показують, що виймають тісто з діжі. (Папушник - вид печива із пшеничного дріжджового тіста. Великий тлумачний словник сучасної української мови)

3. За словами „кладу на лопатку” – садять тісто на лопатку.
4. За окликом „Шусть у піч, шусть” – видають тісто в піч, виступаючи правою ногою вперед.

Спечем хлібчик

Спечем, спечем хлібчик

Дітям на обiдчик.
Найбільшому — хліб місити,
А тобі — воду носити,
А тобі — в печі палити,
А тобі — дрова рубати,
А малому — замітати.
Тільки хліба напекли — танцювати почали.
Це робота не легка — витинати гопака.
(Розгинаємо пальчики, починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок).

Борщик

Кипи, кипи, борщику, (роблять рухи, ніби мішають ложкою )
У новому горщику,
Вкину моркву, капустину, (вкидають продукти)
Бурячок і картоплину,
Натовчу цибулі, сала, (шаткують ножем та висипають у горщик)
Буде борщик в нас на славу! (нюхають борщик)

Гра "Хлібчик"

Всі, хто бажає грати, беруться за руки і стають попарно (пара за парою) на якійсь відстані від гравця, в якого нема пари. Він і є "хлібчиком". 

- Печу-печу хлібчик! (Вигукує хлібчик) 

- А випечеш? (Питає задня пара)

- Випечу! 
- А втечеш? 
- Побачу! 

З цими словами два задніх гравця біжать наперед, з тим, щоб стати перед хлібчиком. 

А той намагається спіймати одного з них до того, як вони візьмуться за руки. Якщо йому це вдасться, то він разом з впійманим гравцем стає наперед, а гравець, що лишився без пари, стає хлібчиком. Гра повторюється в тому ж порядку. 

Правила гри: остання пара може бігти тільки після закінчення переклички.

Калачі

Я печу, печу, печу (місимо тісто)

Діткам всім по калачу, (виліпляємо калача)
Зверху маком потрушу, (сиплемо мак)
В піч гарячу посаджу. (садимо в піч)
Випікайтесь, калачі, (заглядаємо в піч)
У натопленій печі! 
Буду Васю, Олю, Нату (можно змінити на імена ваших дітей та їх друзів або на "Буду хлопчиків й дівчаток")
Калачами частувати! (простягаємо калачі для пригощення)

Українська народна гра "Пиріжок"

Усі діти, крім одного (покупця), стають ключем (поклавши руки один одному на плечі). Передній зветься пекарем, усі інші - піч, а останній - пиріжок. покупець питає у пекаря: "Де мій пиріжок:" - "Он за піччю лежить", - відповідає пекар. "Він біжить!" - вигукує пиріжок, одривається від гурту і намагається стати спереду пекаря, покупець його ловить. Якщо пиріжку вдасться зайняти місце перед пекарем, то він сам стає пекарем, а покупець знову ловить крайнього. Якщо ж покупець піймає пиріжка, то міняється з ним роллю.

Українська народна пісня "Зеленеє жито, зелене"

Зеленеє жито, зелене,
Дорогії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
А вже ж мої гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,
Дорогії гості у мене.
Покосили жито за селом,
А вже ж мої гості за столом.
Зеленеє жито, зелене, 
Дорогії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес,
При столі зібрався рід увесь.
Зеленеє жито, зелене,
Дорогії гості у мене.
Зеленеє жито при ріллі,
Славно мойому роду при столі.

Ой на горі жита много

(українська народна пісня)

Ой на горі жита много,

Йой, йой, йой,йой, йой!

Половина зеленого,

Гойя, гой, гойя, гой, гойя, гой!

Ішли його дівки жати

Йой, йой, йой,йой, йой!

Та забули серпи взяти,

Гойя, гой, гойя, гой, гойя, гой!

Серпи взяли – хліб забули,

Йой, йой, йой,йой, йой!

Такі вони женці були,

Гойя, гой, гойя, гой, гойя, гой!

Кедь би його хлопці жали,

Йой, йой, йой,йой, йой!

Вони б йому ради дали,

Гойя, гой, гойя, гой, гойя, гой!

Українська народна пісня «Ой посіяла я хліб»

Ой посіяла я хліб
На своєму полі,
Прийшли люди лихії —
Змішали хліб із кров’ю,
Ой змішали та й убили
Сина молодого.
Застогнало жито в полі,
Кров вся розлилася,
І річкою стало поле,
Як те Чорне море!
Ой козаки молоденькі
На конях вганяють,
Їхня доля молодая
Тут вся повмирає.
Запалили вони село,
Темне село стало;
Мати вийшла,
Двоє діток
На руках тримає,
Долю все ззиває.
Ой ти, голубе маленький,
Ой ти, сину молоденький,
Ой поїхав на війну, —
Більше не вернешся!..
Візьми, мати, жита жменю,
Посій його на каменю,
Коли жито теє зійде,
Тоді син твій з війни прийде.
«Ой не маю жита —
Вода змила,
Ой не маю сина —
Війна вбила»
Ой поховали сина
У полі на волі...
Жито все червоне,
Як той мак у полі.

Хліб на рушнику

Слова: Вадим Крищенко Музика: В. Філіпенко

Стоять хліба достиглі серед поля,

А полем котить хвиля нешвидка.

В чеканні жнив завзятий день поволі

Схиляється чолом до колоска.

Приспів:

Золотим промінням світить щедрий сніп,

Найдорожче серцю добре слово "хліб".

Хліборобській долі

На її віку

Житнім сонцем сходить

Хліб на рушнику.

В безмежжі жнив земля озветься звуком,

Бо пісня й хліб поєднані давно.

Хвала, хвала вам, роботящі руки,

Які добром наповнили зерно.

Приспів.

З крутих доріг вертаєм в отчу хату,

Зорить вона віконцем до воріт,

Щоб мамин хліб святий поцілувати,

Що нас ростив, благословляв на світ.

Приспів.

ХЛІБ У ЦИФРАХ

• У музеї мистецтв Нью-Йорка є круглий хліб, вік якого 3400 років, він був знайдений в західній частині Швейцарії при археологічних розкопках на дні висохлого озера.

• А в Цюріхському музеї виставлений хліб, якому 6000 років.

• У Києві відкрили музей хліба в 1983 році.

• З одної зернини можна отримати 20 мг борошна.

• Для виготовлення 1 батона треба змолоти приблизно 10 тис. зернин.

• Самий великий буханець спекли в Акапулько, довжина – 9200м у 1996 році.

• В світі з’їдають більше 9 млн. буханців хліба щодня..

• Пшеничний хліб містить білки 7,9 г, вуглеводи 50,0 г, жири 1,0 г, енергетична цінність 225 ккал, амінокислот в нім мало.

• У житньому хлібі білків 6,5 г, вуглеводів 42,4 г, жирів 1,0 г, енергетична цінність в цьому хлібі 180 ккал, а '' амінокислот в нім багато. Вийшло, що пшеничний хліб поживний, ніж  житній. У цих двох сортах хліба однакова кількість жирів. Але житній хліб багатший амінокислотами.

• Норма вживання  хліба за  добу  для дітей120-300г р. Підліткам 350-400 гр. Дорослим 330 р. Більш всього потрібно хліба вживати  людям що займається фізичною працею. Їм потрібно 800 гр.

•  В світі з'їдають більше 9 млн. буханців хліба щодня.

• Якщо кожен житель нашої країни щодня викидатиме по скибочці хліба
  вагою 20 г, то збитки становитимуть 1,5 млн. тон зерна.

• В одному 80- квартирному будинку можна зберегти за рік 2880 кг хліба.

• Хліб - істотне джерело вітамінів групи В. Він служить повсякденним постачальником рослинної клітковини. Нарешті, хліб - джерело необхідних організму мінеральних речовин, а саме калія, кальцію, магнію, натрію, фосфору, заліза.

Майже половину енергетичних ресурсів, необхідних для життєдіяльності, людина отримує від хліба.  І ніщо в нашому житті нам не замінить хліб. Наші предки учили: “При ситості пам'ятай голод”.

А чи знаєте ви, що якщо після обіду кожний залишить шматок хліба, то:

• Ми втратимо 2 кг хліба за день;

• Протягом місяця – 60 кг;

• За 3 місяці – 180 кг;

• За рік – 720 кг хліба.

Вікторина «Все  про хліб»

1. В чому різниця між озимою і яровою пшеницею?    (Ярину сіють весною, озимину  – восени, взиму)

2. Куди зерно везуть після збору? ( На элеватор – хранилище для зерна.)

3. Де зерно перетворюють у борошно? ( На млині.)

4. Про нього говорять: «…… - всьому голова».  (Хліб)

5. Батьківщина хліба   (Єгипет)
6. Пшеничний хлібець у вигляді кільця із заварного крутого тіста.   (Бублик)
7. Дитяча гра, що отримала назву на честь цього хліба. Їм величають іменинника.   (Коровай)
8. Гостей зустрічають . ...      (Хлібом з сіллю)

Правила хлібного етикету.

Хліб супроводжує нас все життя. Ми настільки звикли до нього, що навіть не задумуємось над питанням як правильно їсти хліб. Разом з тим існують певні правила хлібного етикету.

1. Хліб ніколи не беруть виделкою - його слід брати рукою.

2. Хліб ніколи не відкушують від цілого куска - невеликі кусочки  потрібно відламати пальцями лівої руки від скибки хліба і покласти у рот. Вилку, при цьому, слід покласти на край тарілки зубчиками доверху.

3. Не можна кришити хліб в тарілку, для того щоб збирати ним соус з тарілки.

І в завершення "золоте" правило поєднання хліба з іншими продуктами: продукти з великим вмістом жиру слід істи з житнім хлібом, а пісні продукти - з пшеничним. Овочі і зелень ідеально смакують із будь-яким видом хліба.

Художники про хліб

та працю хліборобів

Тетяна Яблонська. Хліб

Костянтин Маковський - Християнський обід в полі

Хліб України  Станіслав Антонюк 

Дацук Кирило. Хліб.

Юсова Зінаїда. Хліб

Микола Дубовський Жатва.1906

Мордовіна Нінела . Хліб-сіль

Наконечний Олександр. Хліб.

Ми про хліб усе вивчали і малюнки малювали,

Різні вироби творили, на екскурсії ходили

ЗМІСТ

^{МАНДРІВКИ СВІТОМ ПРОФЕСІЙ}

^{Екскурсія на хібозавод}

^{ВІД ЗЕРНИНИ ДО ХЛІБИНИ}

Достигають колосочки,

Чути їх тихенький дзвін...

У мішечках золотеньких

Цілі жменьки пшеничин.

Жменька, друга, ще раз жменька.

І під осінь буде в нас

Золотиста й чималенька,

Вище стріх гора зерна.

Це не жито, не пшениця.

Ген без краю, без межі —

Достигають паляниці,

Булки, сайки і коржі!

І.Жиленко

Правила поваги до хліба

• Не топчи хліба, не кидай недоїденого, не гордуй ним.

• Побачиш хліб — нахились, підніми, очисти його від пилу, поклади осторонь. Нехай з’їдять його птахи.

• Про людину суди з того, як вона шанує хліб.

• Твої батько й мати дали тобі перший хліб — твій обов’язок дати їм останній.

• Не відрізуй собі шматок хліба більший, ніж можеш з’їсти. Пам’ятай про тих, кому через це може не дістатися ані крихти.

• Якщо людина попросила хліба в тебе — переламай свій шматок навпіл, навіть, якщо він у тебе останній.

— Якщо у домі пахне хлібом —

тут злагода і щастя,

якщо в державі колосяться хлібні поля —

тут мир і достаток.

— Шануйте, діти, хліб та працю хліборобів !

Пам’ятка-звернення

• Друже! Може, ти поет, а може, збираєшся ним стати.

• Може, ти станеш трактористом чи шахтарем, але хто б ти не був і ким би ти не став, ти ніколи не зможеш обійтися без хліба.

• Живи так, щоб твій хліб був завжди справедливим і чесним, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей і правнуків він назавжди лишився прекрасним дивом, витвором рук людських.

• Запам’ятай і скажи всім: у хлібі – душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.

• Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним.

• Пам’ятай: хліб великий і прекрасний, за хліб платять кров’ю.

• Хліб тяжкий і трагічний, за хліб платять життям.

• Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за все золото світу.

• Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.

• Головним твоїм годувальником завжди був твій народ. Намагайся віддячити йому за хліб усім добром, на яке тільки здатен.

• Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб: тільки сильний духом вдячний за хліб! Будьмо ж вдячними, друже!

Передмова ……………….……………………….……………..………...……3

Опис проекту.

Тема проекту. Обґрунтування вибору проблеми …………………………....4

Мета. Завдання проекту ………………………………………………….....…5

Характеристика проекту ………………………………………………...….....6

Етапи проекту ……………………………………………………………....….7

Оцінювання навчального проекту.

Особиста картка учасника колективного проекту …………………………..9

Самоаналіз ………………………………………………………...….………10

Ресурси …………………………………...…………………………………...11

Розробки занять

Урок № 1 "Літературне читання" Тема. Традиції українського народу. «Пісенька житнього віночка» (українська народна пісня) ………….…….12

Урок № 2 "Українська мова" Тема. Змінювання іменників за питаннями. Переказування тексту. Роль іменників у реченні. Зв'язок іменників з іншими словами за допомогою закінчень та прийменників. Розбір іменника як частини мови ………………………………………………………………15

Урок № 3 "Математика" Тема. Вправи і задачі на закріплення вивчених таблиць множення і ділення ………………………………………………..23

Урок № 4 «Літературне читання» Тема. Хліб – усьому голова (Урок позакласного читання) ……………………………………………………….28

Урок № 5 «Літературне читання» Тема. Хліб – усьому голова. П.Тичина «Де не глянь – колоски». Т.Коломієць «Хліб». Загадка. Народні порівняння.(Позакласне читання) …………………………………………32

Урок № 6 «Виховна година» Тема. Хліб -наша сила,

хліб - наша святість …………………………………………………………39

Урок № 7 Підсумкове заняття. Проект «Від зернини до хлібини» ……..56

Творча скарбниця

Казки ……………………..................................................................................74

Каліграфічні хвилинки ……………………………….………………………77

Повір’я про хліб …………...………………………………………………….82

Обрядовий хліб ……………………………………………………………….86

Загадки, прислів’я ……………………………………………………………99

Цікавинки з усього світу ……………………………………………………108

Легенди про хліб …………………………………………………………….117

Поетична скарбничка ………………….........................................................122

Хліб у цифрах..................................................................................................139

Правила хлібного етикету .............................................................................142

Художники про хліб ………………………………………………….……..143

Хліб у дитячій творчості ................................................................................149

Фотоколаж ………….......................................................................................153

Пам’ятка-звернення .......................................................................................158