Урок 51 9клас

Тема: Популяції живих організмів та їхні основні характеристики. Популяція як одиниця еволюції.

Мета: охарактеризувати популяцію як елементарну одиницю еволюції, у формі якої існують види організмів; формувати вміння аналізувати фактичний матеріал, робити висновки і узагальнення, уміння дискутувати і доводити власну точку зору.

Обладнання: мультимедійна презентація, інтерактивний опорний плакат «Популяція», роздавальний матеріал .

Хід уроку

І. Початок уроку

Вправа «Пошта» (робота біля дошки)¹

 Учні витягують «листи», зачитують їх зміст і кидають у відповідну скриньку, пояснюючи свою думку. Якщо учні не погоджуються з думкою товариша, то виступають опонентами.

• Скринька № 3 «К. Лінней»

• Скринька № 2 «Ж. Б. Ламарк»

• Скринька № 1 «Ч. Дарвін»

«Листи» для «листонош»:

1. Виклав еволюційну теорію у книзі «Походження видів»

2. Був матеріалістом.

3. Ввів бінарну номенклатуру виду.

4. Автор першої еволюційної теорії.

5. Висловив припущення про «сходи істот».

6. Першим об'єднав людину і людиноподібних мавп в одну родину — ряд Примати.

7. Розробив першу штучну систему органічного світу.

8. Стверджував, що природній добір — основна рушійна сила еволюції.

9. Був креаціоністом.

10. Стверджував, що основна рушійна сила еволюції — прагнення до досконалості.

11. Досліджував острови Галапагоського архіпелагу.

12. Виклав еволюційну теорію в книзі «Філософія зоології».

Відповіді:

№1: 3,7,9,

№2: 4, 5, 10, 12.

№3: 1,2,6,8,11

ІІ. Основна частина

2.1.Розповідь вчителя

Сучасні уявлення про біологічну популяцію формувалися впродовж століть. Уже в працях шведського природознавця К. Ліннея (1707-1778) бачимо роздуми про рівновагу в природі, основою якої є народжуваність і смертність організмів.

Самий термін популяція запозичений з демографії і введений в біологію В.Л.Йогансеном в 1903 році.

Популяція – це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи і розвиваючись в одному або в ряді угруповань (біоценозів).

Популяція – це форма існування виду, яка характеризується такими показниками:

1. це достатньо велика група особин одного виду;

2. всі особини даної популяції мають певні морфологічні, анатомічні і фізіологічні особливості, які передаються по спадковості із покоління в покоління;

3. особини популяції вільно схрещуються між собою і дають плодюче потомство;

4. популяція займає певний ареал і широко використовує його життєві ресурси та можливості.

2.2.Бесіда з поясненням, записи учнів в зошитах, складання логіко-смислової моделі «Популяція».

Питання	Пояснення вчителя	Запис у зошитах
- Популяції, як групові обєднання, мають ряд специфічних властивостей. Як ви думаєте, що це за властивості?	Групові особливості – це основні характеристики популяцій. До них належать: чисельність, густина, народжуваність, смертність, приріст і швидкість росту популяції.	Групові особливості – це основні характеристики популяцій.
- Порівняйте такі дані: чисельність бабок на одному озері може сягати 30тис. особин; чисельність популяції ґрунтового слимака – 1000 екз.; чисельність популяції тигра амурського на Далекому Сході становить близько 120 особин. - Про яку характеристику популяцій йдеться у наведених даних?	Головною характеристикою популяцій є її чисельність. Чим більша чисельність популяції, тим більше вона має шансів на виживання, і навпаки. Стабільна популяція визначається більш менш сталою чисельністю особин.	Чисельність – загальна кількість особин на певній площі або в певному об’ємі.
- За рахунок чого, в першу чергу підтримується стала чисельність популяції?	В першу чергу за рахунок народжуваності і смертності.
- Що таке народжуваність?	Народжуваність – кількість нових особин, що зявились за одиницю часу внаслідок розмноження. Розрізняють абсолютну або максимальну народжуваність (це теоретичний показник) і фактичну або екологічну народжуваність (це кількість народжених особин в даних екологічних умовах)	Народжуваність – кількість нових особин, що зявились за одиницю часу внаслідок розмноження.
- Чи можна обчислити фактичну народжуваність?	Так, можна. Як правило, народжуваність виражають через індекс народжуваності, який обчислюється шляхом ділення загального числа народжених на час, за який вони зявились або на початкову кількість особин.	n Rb = --------, де N Rb - індекс народжуваності; n - кількість народжених за одиницю часу; N - початкова кількість особин.
- Що таке смертність?	Смертність – це кількість особин популяції, які загинули за певний відрізок часу. Розрізняють теоретичну (мінімальну) і фактичну (реалізовану) смертність. Реалізована смертність – не стабільний показник і залежить від умов середовища та стану самої популяції.	Смертність – це кількість особин популяції, які загинули за певний відрізок часу.
- Чи можна обчислити реалізовану (фактичну) смертність?	Вона обчислюється так само, як і народжуваність.	m Rd = --------, де N Rd - індекс смертності; m - кількість загиблих за одиницю часу; N - початкова кількість особин.
- Коли або за яких умов чисельність популяції може збільшуватись?	Чисельність популяції збільшується, коли народжуваність перевищує смертність. Різниця між народжуваністю і смертністю за певний проміжок часу визначається як приріст популяції. Приріст може бути позитивним і негативним.	Приріст популяції – різниця між народжуваністю і смертністю за певний проміжок часу. ∆ N = Rb – Rd

- Що може статися з популяцією, якщо приріст популяції буде постійно позитивним або постійно негативним?	Збільшення чисельності популяції іноді характеризують як швидкість росту популяції. Швидкість росту популяції – це середній приріст популяції за одиницю часу.	Темп росту популяції – це середній приріст популяції за одиницю часу. ∆ N ∆ Р = ------, де ∆ t ∆ Р - швидкість росту популяції; ∆ N - приріст популяції; ∆ t - час.
- Перед вами два абсолютно однакових квадрати, які є уявними природними ареалами існування виду. В кожному з них зростає лише один вид рослин (гіпотетичний випадок). В чому полягає різниця між ними?	Різниця полягає в кількості крапочок, а іншими словами в густині популяції.	Густина популяції – це середнє число особин на одиницю площі або простору, який вона займає.

Після бесіди ЛСМ «Популяція» буде мати такий вигляд:

2.3.Розповідь вчителя

Ареал популяції – це частина земної поверхні (чи акваторії), в межах якої у природних умовах існує популяція. Розміри популяційного ареалу можуть бути найрізноманітніші. Наприклад, одна популяція ящірки прудкої займає від 0,1 до кількох гектарів; полівки водяної – від одного до кількох десятків гектарів. Розміри ареалу популяції в значній мірі залежать від ступеня рухливості або поширення особин - радіусів індивідуальної активності (таблиця)

№з\п	Вид	Радіус індивідуальної активності
1.	Виноградний слимак	декілька десятків метрів
2.	Оселедець	декілька сотень кілометрів
3.	Песець	декілька сотень кілометрів
4.	Північний олень	більше 100 км.
5.	Ондатра	декілька сотень метрів
6.	Вусатий кит	декілька тисяч кілометрів
7.	Дуб (пилок)	декілька сотень метрів

Ареал виду об’єднує усі території знаходження популяції. У багатьох організмів ця територія здебільшого постійна, що склалася історично. Такий ареал називають історичним. Проте є види (наприклад, перелітні птахи, риби), які змінюють територію. У такому випадку відрізняють ареал репродуктивний, де вид відтворюється, і трофічний, де вид живиться. Популяції можуть бути досить віддаленими одна від одної або перекриватися, мати чіткі або дуже розмиті межі. Це залежить як від біології виду (широта його екологічної амплітуди, щільності, частоти зустріваності, способу рухливості), так і від екологічних умов території, градієнту змін екологічних чинників. Види з найширшими ареалами, що трапляються в усіх зонах, називаються космополітами. Види, які мають незначні за площею ареали і більше ніде в світі не зустрічаються називають ендемічними видами.

Завдання: заповнити ЛСМ «Популяція» за променем «Ареал».

У ботаніці критеріями виділення популяції служить її розміщення в межах певного угруповання. Такі популяції називають ценотичними. У зоології популяції частіше виділяють за ознаками їхнього розподілу на певній території. Таку популяцію називають локальною.

Завдання: заповнити ЛСМ «Популяція» за променем «Типи».

Кожній популяції властива певна організація. Розподіл особин на території, співвідношення груп за статтю, віком, морфологічними, фізіологічними, генетичними особливостями та поведінкою відображають структуру популяції.

2.4.Бесіда з поясненням

- Які існують статі?

- Які організми називають гермафродитами?

- Що таке партеногенез

Вам відомі дві статі: чоловіча і жіноча, які відрізняються будовою статевих органів і функціональними обов’язками перед майбутніми поколіннями. Співвідношення особин за статтю в популяції визначає її статеву структуру. Як правило, це співвідношення становить 1:1. Але існують випадки, коли кількість самок і самців в популяції коливається в значних межах. Це залежить від багатьох факторів:

• від біології виду;

• від екологічних умов;

• від поведінки самок і самців.

В біології розмноження розрізняють моногамні (від лат. mono – один і gamos - шлюб) і полігамні види. У моногамних видів співвідношення статей становить 1:1, а у полігамних видів – процент самок значно перевищує процент самців. Наприклад, самець пташки корольок обслуговує до 20 самок.

Крім того, співвідношення статей залежить від багатьох фізіологічних ознак: темпів росту самця і самки, строками статевого дозрівання тощо. Особливо позначаються на статевій структурі популяцій відмінності у смертності самців і самок. Так, у ондатр самок серед новонароджених у півтора рази більше, ніж самців; у деяких кажанів кількість самок в популяції після зимової сплячки знижується до 20%; в популяціях собак на 100 самок народжується 135 самців.

У популяції кавказької ящірки самці відсутні, а розмноження відбувається партеногенетично. Тому популяції можуть бути одно- і двостатевими. У гермафродитів – гермафродитні (дощовий черв).

Завдання: заповнити ЛСМ «Популяція» за променем «Статева структура».

2.5.Обговорення у загальному колі

• Встановити статеву структуру популяції і фактор, який обумовлює співвідношення статей в популяції.

Завдання 1: Королівські пінгвіни утворюють стійкі пари і живуть колоніями. Яйця насиджують по-черзі. (двостатева моногамна популяція).

Завдання 2: Личинка черва Boniella viridis розвивається в самця, якщо прикріпиться до дорослої самки. Самці в 10 разів менші за самку і виконують єдину функцію – запліднення яєць. Якщо личинка залишиться вільно плавати у воді, з неї утвориться самка (двостатева, біологія розмноження).

Завдання 3: Дафнії Daphnia magna при оптимальній температурі розмножуються партеногенетично, але при підвищеній чи пониженій температурі у популяціях зявляються самці (двостатева, температура навколишнього середовища).

Завдання 4: Популяція ящірки кавказької представлена лише самками (одностатева, партеногенетична).

Завдання 5: На появу покоління обох статей у попелиць можуть впливати зміни тривалості світлового дня, температури, збільшення густоти населення та інші фактори (двостатева, фактори навколишнього середовища).

Завдання 6: У бджіл з незапліднених яєць розвиваються самці, а з запліднених – самки. В залежності від раціону вигодовування самок, з них зявляються робочі бджоли і матка (цариця). У сімї бджіл матка може жити до 5 років. Запліднюється раз в житті: сперматозоони зберігаються у сімяприйомнику (двостатева, поліморфна, біологія розмноження – статевий процес і партеногенез).

Завдання 7: Щороку тюлені, морські леви і моржі виходять з моря на сушу, щоб народжувати потомство. Самці б’ються за ділянку берега. Самець, відвоювавши собі ділянку, стає господарем усіх самок, які на ній мешкають (двостатева, полігамна).

2.6.Робота з текстом

Учні працюють в парі

Завдання до тексту:

• Прочитайте текст

• За мал.38.1 на с.153 підручника² визначити середній вік популяції оленів (пригадайте модифікаційну мінливість).

• Заповніть ЛСМ «Популяція» за променем «Вікова структура».

Текст

Вікова структура – це співвідношення кількості особин різних вікових груп і поколінь популяції. Вона виражає здатність популяції до росту і процвітання. В однакових за чисельністю особин та їх плодючістю, але різних за віковою структурою, перевагу має та популяція, в якій більша частина особин, здатних до розмноження. У популяціях, де спостерігається спад чисельності, більше старих особин, які втратили здатність до розмноження. Для кожної сформованої популяції, в якій частка особин у кожній віковій групі залишається постійною, поповнення врівноважується втратами, пов’язаними зі смертю і старінням, характерна стабільна вікова структура.

За віковою структурою популяції бувають одновікові або моноциклічні (однорічні рослини, комахи) та різновікові або поліциклічні (більшість організмів). Якщо в популяціях переважають молоді особини, то вона називається молодою, старі – старою, генеративного віку – репродуктивною.

Вікова структура популяції має пристосувальний характер. Вона формується на основі біологічних властивостей виду, але відображає також вплив дій факторів навколишнього середовища. Якщо умови середовища сприятливі, в популяції присутні всі вікові групи, які забезпечують відносно стабільний рівень її чисельності.

2.7.Пояснення вчителя

Просторове розташування організмів в популяції визначає її просторову структуру. Розрізняють 4 типи просторового розподілу:

• рівномірно-випадковий,

• рівномірно-регулярний,

• регулярно-груповий(контагіозний)

• випадково-груповий.

Просторове розміщення залежить від способу життя тварин. У природі тварини можуть вести поодинокий (білий ведмідь), сімейний (вовки) і груповий спосіб життя.

Тип групового способу	Приклад
Колонії – це групові поселення осілих тварин. Вони можуть існувати довго або виникати лише на період розмноження.	Найскладніший тип колонії у громадських комах – термітів, бджіл, мурашок.
Зграї – це тимчасові обєднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій.	Зграї поділяють на дві категорії: 1. без вираженого домінування окремих членів (морські риби, сарана) і 2. зграї з лідерами (вовки, гієни, койоти).
Стадо – тривале обєднання кочових тварин. Основу групової поведінки тварин у стадах становлять взаємовідносини домінування – підлеглості, що ґрунтуються на індивідуальних відмінностях між особинами.	Розрізняють групи з тимчасовим лідером (північні олені) і з вожаками. Вожаки керують стадом, в якому виникає розподіл прав – ранги (павіани, зебри). Ієрархія відносин в такому стаді досить складна.
Група – це невелике обєднання декількох сімей.	Групами живуть річкові бобри, ондатри, горбаті кити, шимпанзе.

Завдання: заповнити ЛСМ «Популяція» за променем «Просторова структура».

2.8.Бесіда, записи учнів у зошитах про просторову структуру популяцій:

Питання	Пояснення вчителя	Запис у зошитах
- Чим тварини відрізняються від рослин? Чи впливає ця відмінність на просторову структуру їх популяцій?	У тварин завдяки їхній рухливості способи упорядкування територіальних відносин різноманітніші. Разом з тим серед тварин є й сидячі форми – корали, асцидії, актинії та інші. Це в основному морські тварини.	Сидячі форми тварин утворюють суцільні колонії на дні водойм або підводних предметів, на яких вони існують.
- Чим різняться за способом життя горобець і зозуля?	За типом використання простору всі рухливі тварини поділяються на осілих і кочових.	За типом використання простору всі рухливі тварини поділяються на осілих і кочових.
- Які біологічні механізми лежать в основі осілого способу життя?	Головним біологічним механізмом осілості є інстинкт прихильності до своєї ділянки, а на випадок змушеного переселення – намагання повернутися на добре знайому територію. Це явище отримало в екологію назву хомінг.	Хомінг (від англ. home – дім) – це вроджений інстинкт розпізнавання тваринами свої ділянки існування або місця свого народження.
- Які би ви виділили переваги осілого способу життя? (Згадайте себе вночі у власній квартирі без світла. Як ви пересуваєтесь).	Осілий спосіб має такі біологічні переваги: Тварина вільно орієнтується в просторі; Витрачає менше часу на пошуки корму; Найкоротшим шляхом тікає від ворогів до дому; Створюють систему запасів, прокладають стежки, будують додаткові гнізда і нори.	Осілий спосіб має такі біологічні переваги: Тварина вільно орієнтується в просторі; Витрачає менше часу на пошуки корму; Найкоротшим шляхом тікає від ворогів до дому.
- А чи є недоліки осілого способу життя?	Осілий спосіб життя приховує в собі загрозу швидкого виснаження ресурсів.	Недоліком осілого способу життя є: Швидке виснаження ресурсів живлення; Підвищення конкуренції з іншими членами популяції.
- Яким чином осілі тварини уникають конфліктів в межах своєї популяції?	Загальна площа популяції ділиться на окремі, індивідуальні або групові ділянки, чим досягається упорядковане використання запасів їжі, природних укрить, місць для розмноження тощо. Це досягається системами різних сигналів (мітками, ревом тощо).	Закріплення особистої ділянки досягається різними способами: Охороною кордонів зайнятого простору і прямою агресією щодо чужинця; Особливою ритуальною поведінкою, яка демонструє загрозу; Системою спеціальних сигналів і міток, що засвідчують зайнятість території.
- Які, на вашу думку, переваги кочового способу життя?	Тварини не залежать від запасів кормів.	Кочові тварини не залежать від запасів кормів.
- А в чому недолік їх такого існування?	Збільшується вірогідність загибелі від хижаків. Тому кочовий спосіб життя властивий для груп: стада, зграї, оскільки в них чітко упорядковані відносини між членами популяції.	Недоліком кочового способу життя є велика вірогідність загибелі від хижаків.
- Які можна зробити висновки?	У кожному конкретному випадку спосіб життя є пристосувальним до умов середовища і дає змогу оптимально використати наявні ресурси.	Спосіб життя є пристосувальним до умов середовища і дає змогу оптимально використати наявні ресурси.

Завдання: заповнити ЛСМ «Популяція» за променем «Етологічна структура».

2.9.Метод «SWOT-аналіз»

Робота в парах

Роздати тексти - приклади способу поведінки тварин. Опрацювавши текст учні повинні заповнити матрицю-таблицю:

	Переваги	Недоліки
	Можливості	Загрози

Приклад 1. У бурого ведмедя пари утворюються лише на короткий строк. Ведмеді–самці - вітрогони. Навесні в популяції ведмедів починається шлюбний період. Самці знаходять і переслідують самок. Між кавалерами нерідко відбуваються жорстокі бої. Весілля триває 1 – 1,5 місяці, а після здійснення статевого таїнства партнер і партнерша розходяться. Самець ніякої участі у створенні сімї і вихованні свого потомства участі не бере. Через 7 місяців в барлогу з’являються ведмежата.

Приклад 2. Восени самці крижнів надівають шлюбне яскраве вбрання. На місцях зимівель птахи утворюють пари. Самець ретельно доглядає свою наречену. Ранньої весни крижні повертаються додому і одразу приступають до будівлі гнізда. Мостять гнізда на непрохідних болотах на землі, або купинах. Після того, як самка знесе 7 – 9 яєць і сяде на гніздо, самець її назавжди покидає.

Приклад 3. Ще поля вкриті снігом, ще зявилися тільки перші таловини, а вже чути дзвінку, життєрадісну пісню польового жайворонка. Чудовим співом самець зачаровує самку, і утворюється пара. Удвох мостять гніздо на землі. Самка насиджує яйця 14 днів, а самець в цей момент підгодовує її і співає свої чудові пісні. Коли зявляються пташенята, пісні припиняються і обидва батьки вигодовують молодь. Після вильоту молодих птахів із гнізда пари розпадаються.

Приклад 4. Морж тварина полігамна. У гаремі самця може бути до 5 і більше самок, яких він ретельно охороняє. Така група утворюється лише на один сезон, а на наступний все починається спочатку.

Приклад 5. Вибір партнерів у тварин супроводжується особливою шлюбною поведінкою. У павуків-стрибунців самці домагаються парування з самкою після своєрідного танцю, протягом якого вони описують біля неї півкола, дедалі звужуючи їх, і вибирають особливі пози, а наблизившись, починають швидко крутитися, захоплюючи самку. Така поведінка самців гальмує інстинкт агресії у самок, які реагують на них, як на здобич.

Загалом поведінка самок і самців у павуків буває різною: у багатьох всеїдних видів самець після спарювання тут же стає жертвою самки; у бігаючих – поспіхом тікає; у стрибунців – самка і самець розходяться спокійно, а у деяких видів якийсь час мирно уживаються в одному гнізді.

Приклад 6. Ми всі звикли, що боротьба за самку самцями – це типовий приклад існування того чи іншого виду. Але іноді трапляються випадки, коли самки оспорюють право на самця. В популяції вимираючого виду тигра амурського саме між самками відбуваються жорстокі бої за право володіння самцем.

Деякі види існують в природі сімями. Сімейні пари лебедів, журавлів, голубів, вовків зберігаються на довгі роки. Такий спосіб життя посилює інстинкти, пов’язані із турботою про потомство.

Приклад 7. Вовки живуть сімями, пари у них постійні, часто на все життя. Лише смерть партнера змушує вовків шукати собі іншої пари. сімя звичайно невелика й складається з батьків і вовченят поточного року, до яких іноді приєднуються минулорічні вовченята або вовки-одинаки. У захисті лігва, догляді за вовченятами, добуванні їжі беруть участь обидва батьки.

Приклад 8. У жаб турбота про потомство має велике значення. Вона спостерігається у тих видів, які не мають відповідного місця для відкладання яєць. Своєрідний спосіб турботи про потомство спостерігається в ринодерми Дарвіна. Тут про потомство дбає самець. Він запліднює відкладені самкою яйця, вміщує їх у рот і проштовхує в горловий мішок, де вони і розвиваються.

Приклад 9. Імператорські пінгвіни – моногами. У них зразкова сімя. В розпалі антарктичної зими самка відкладає яйце, яке віддають на опіку батькам. Самці тримають його на лапах, прикривши його зверху складкою шкіри. Адже покласти його нікуди – навколо сніг. Самки у цей час йдуть на берег океану запасати їжу для майбутнього потомства, нагулюють жир. Через 2 місяці вони урочистою процесією повертаються до залишених самців, які весь цей час голодували, а на світ вже зявились пінгвінята…

Приклад 10. Леви живуть особливими сімями – прайдами. Прайд складається з самця-голови, самок (їх декілька) і молодих левів (останніх трьох років поносу). Коли молодому самцю виповнюється три роки, він покидає прайд, або вступає у боротьбу за керівництво в ньому з батьком. Іноді в цьому йому допомагають інші молоді самці. Нерідко це може закінчитись трагічно. Полюванням займаються левиці, які проводять в одному прайді все своє життя. Вони годують левенят (люба самка готова годувати будь-яке левеня) і доглядають їх.

Обговорення результатів роботи та формулювання висновків:

Висновок 1: У видів з одиночним способом життя утворюються тимчасові пари, сумісне існування яких обумовлене еволюційно закріпленими статевими інстинктами та умовами існування. Для того, щоб пара утворилась, природа надала самцям цілий ряд пристосувань :від характерного забарвлення і розмірів до специфічної ритуальної поведінки.

Висновок 2: За сімейного способу життя територіальна поведінка тварин виявляється найяскравіше: різноманітні сигнали, маркування, ритуальні форми загрози і пряма агресія забезпечують володіння ділянкою, достатньою для вигодовування потомства. Більш ускладнені поведінкові зв’язки характерні для популяцій тварин, які живуть великими групами.

2.10.Пояснення вчителя

Генофонд - сукупність всіх генних варіацій (алелей) певної популяції. Генофонд визначає генетичну структуру популяції. Популяція володіє всіма своїми алелями для оптимального пристосування до умов навколишнього середовища. Якщо у всій популяції існує лише один алель певного гену, то популяція у відношенні до цього гену називається мономорфною. При наявності декількох різних версій гену в популяції, вона вважається поліморфною.

У будь-якій популяції тварин чи рослин постійно виникають мутації і вони вже самою своєю появою впливають на генетичну структуру популяції.  Дрейф генів – це зміна частоти генів у малочисельних популяціях, яка проявляється в результаті випадкового поєднання пар при розмноженні або міграції генів з іншої популяції. 

Завдання: заповнити ЛСМ «Популяція» за променем «Генетична структура».

ІІІ. Заключна частина

Повторення ключових питань теми за інтерактивним опорним плакатом, завершення ЛСМ «Популяція». Наприклад:

Рефлексія

Вправа «Процедура незавершених речень»

Кожний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованого початку речення.

Наприклад:

• На уроці я дізнався, що…

• На уроці я намагався…

• На уроці мене найбільше зацікавило…

• На уроці я зрозумів, що…

Домашнє завдання: опрацювати §38.