ГЕОГРАФІЯ 6 клас
Урок № 17 Дата ___________
Тема. ГРАДУСНА СІТКА НА ГЛОБУСІ Й ГЕОГРАФІЧНІЙ КАРТІ
Мета уроку: сформувати поняття про полюси, екватор, меридіани, паралелі, півкулі; дати уявлення про властивості й значення умовних ліній, що утворюють градусну сітку Землі; розпочати формувати вміння визначати географічні координати; розвивати практичні навички знаходження паралелей і меридіанів на глобусі та карті; виховувати інтерес до вивчення географії.
Обладнання: підручник, атлас, глобус, карта півкуль, різні за охопленням території карти.
Очікувані результати: учні зможуть: називати лінії градусної сітки — паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан; визначати об’єкти, розташовані на одній широті, довготі.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя
Давайте візьмемо м’ячик для настільного тенісу й поставимо на його поверхні крапку. Тепер спробуйте описати місце цієї крапки на поверхні м’ячика. Нелегке завдання, чи не так? Мабуть, без спеціальних методів його виконати неможливо, адже поверхня м’ячика рівна, на ній відсутні лінії, до яких можна «прив’язати» нашу крапку.
Такі лінії є на глобусі й карті, вони утворюють своєрідну сітку, яку називають градусною. Ця сітка «прив’язана» до унікальних точок нашої планети — полюсів і до лінії, про яку ми вже неодноразово згадували,— екватора. Давайте докладніше познайомимося з їхнім місцем розташування.
(Учитель оголошує учням тему й очікувані результати уроку.)
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Запитання і завдання
1. Що таке полюси Землі?
2. Де вони розміщені?
3. Які докази кулястої форми Землі ви знаєте?
4. Скільки градусів мають окружність, половина й чверть окружності?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота зі словником.
Сітка, що утворена на карті чи глобусі паралелями і меридіанами, називається градусною сіткою Землі.
Створення градусної сітки стало можливим лише після вивчення процесу обертання Землі навколо своєї осі. Ця вісь умовна, на перетині її з поверхнею планети утворились дві нерухомі точки, які називають полюсами. Спостерігач, який стоїть на Північному полюсі, бачитиме Полярну зірку над головою. (Знайти полюси на глобусі та карті.)
На однаковій відстані від полюсів і перпендикулярно до осі обертання провели умовну площину, яка перетнула Землю і поділила її на дві півкулі — Північну і Південну. На перетині цієї площини з поверхнею планети утворилось умовне коло — екватор. У перекладі з латинської це слово означає «рівноденник». Якщо знаходитись на екваторі, то Полярну зірку буде видно біля самого горизонту.
Питання. Що таке горизонт?
Довжина екватора понад 40 тис. км. (Знайти на глобусі та карті екватор.)
Паралельно екватору проведено лінії, які називають паралелями. Вони мають значення від 0° до 90°.
Бесіда
• Знайти на глобусі паралелі.
• Через скільки градусів вони проведені?
• Яку форму вони мають?
• Через яку кількість градусів проведено паралелі на карті півкуль, фізичній карті України?
• Яку форму мають паралелі, проведено на цих картах?
Кожна паралель спрямована на схід і захід. За формою паралелі — кола, радіус яких зменшується до полюсів.
На різних паралелях величина 1° в кілометрах неоднакова. Цю величину позначають на карті біля її рамки.
Робота з картою півкуль, малюнками підручника
• Яку відстань має найдовша паралель?
• Скільком кілометрам відповідає 1° на паралелях 0°, 10°, 40°, 60°, 90°? Який висновок про довжину дуги паралелі можна зробити?
• Скільки паралелей можна провести на карті?
• Які паралелі проходять через Київ, Полтаву, Лондон?
• Порівняйте зображення паралелей на сучасній карті та карті світу Ератосфена. Через яку кількість градусів проведено паралелі на карті Ератосфена?
Меридіани — умовні напівкола, які з’єднують на глобусі полюси. Меридіани можна провести через будь-яку точку поверхні Землі. У перекладі з латинської «меридіан» — полуденна лінія (його напрям збігається з тінню будь-якого предмета в полудень). Меридіани зі значенням 0° і 180° ділять Землю на Західну і Східну півкулі.
У жовтні 1884 року за міжнародною угодою вирішено вважати початковим Ґрінвіцький меридіан. Щоб увіковічити цю подію, перед вікнами лабораторії збудували кам’яну стіну і прикріпили на ній мідний стержень, що показує положення початкового меридіана.
Завдання.
Обчислити довжину 1° меридіана (40 000км : 360111км)
Знаючи цю величину, можна визначити відстань на карті без масштабу.
Завдання.
Визначити відстань від Північного полюса до екватора. (90°∙111км =9990км)
Визначити протяжність Африки в градусах і кілометрах по 20° меридіану. (68°, 7 248 км)
У повісті Марка Твена «Том Сойєр — повітроплавець» описано розмову Тома і його товариша Гека Фінна під час польоту на повітряній кулі. Друзі пролітають над Африкою і Том говорить, що бачить на землі довгу стрічку, яка тягнеться по піску, але не може розібрати, що це таке.
«— Ну вот, — заявляет знаток карты Гек Финн, — теперь ты, может, и узнаешь, где находится наш шар. Ведь это наверняка одна из тех линий, что нарисованы на карте. Те самые, которые называются меридианами. Стоит только нам опуститься вниз и посмотреть, какой у нее номер, и...
— Ох, и болван же ты Гек Финн! Ты что же думаешь — меридианы протянуты по земле?
— Том Сойер, они нарисованы на карте — ты это отлично знаешь: вот они — возьми сам и посмотри.
— Разумеется, они нарисованы на карте, но это ничего не значит — на земле их нет.
— Стало быть, эта карта опять соврала. В жизни не видел такого вруна, как эта карта».
Бесіда
• Чи позначені меридіани на місцевості?
• Який напрям показує меридіан?
• Чи всі меридіани однакові за розмірами?
• За картою півкуль, глобусом визначити, як проведено меридіани на глобусі і карті. Яку форму вони мають?
• Чи можна на місцевості за «полуденною лінією» визначити сторони горизонту?
• Чи можна за допомогою меридіану на глобусі визначити сторони горизонту?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Завдання
1.Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику таблиці порядковий номер характеристики.
Зразок заповненої таблиці
Паралелі | Меридіани | Екватор | Початковий меридіан |
4 | 6, 7 | 2, 5 | 1, 3 |
1) Його іноді називають Гринвіцьким, або нульовим.
2) Він проходить на однаковій відстані від полюсів Землі.
3) Він поділяє Землю на Східну й Західну півкулі.
4) Вони проходять паралельно до екватора.
5) Він поділяє Землю на Північну й Південну півкулі.
6) Вони сходяться в точках полюсів.
7) Вони вказують напрямок «північ–південь».
2. Заповніть таблицю «Меридіани й паралелі».
Робота в групах. Клас об’єднується в 2 групи. 1-а група заповнює колонку «Меридіани», 2-а група – «Паралелі».
План | Меридіани | Паралелі |
1. Визначення | Умовні лінії на поверхні Землі, що з’єднують Північний і Південний полюси Землі | Умовні лінії на поверхні Землі, паралельні до екватора |
2. Форма на глобусі | півкола | кола |
3. Форма на карті півкуль | вигнуті лінії - дуги | вигнуті лінії – дуги, екватор – пряма лінія |
4. Вказує напрямок | Пн..-Пд. | Зх.-Сх. |
5. Протяжність | У градусах - 180; у кілометрах - 20тис.км; 1111км | У градусах - 360; у кілометрах – різна; екватор40тис.км; довжина дуги 1 - різна, зменшується від екватора до полюсів |
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ
Метод «Три речення»
– Сьогодні на уроці я дізнався…
– Мені на уроці сподобалось…
– Мені було важко…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
• Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
• На контурній карті провести паралель (зеленим кольором) і меридіан (червоним кольором) через будь-яке місто світу (за вибором).
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
З 1634 р. нульовий меридіан проводили через острів Ферро — острів Старого Світу, розташований найдалі на захід. Виходило, щопочатковий меридіан поділяв на дві півкулі країни Старого і Нового Світу.
Тривалий час кожна країна проводила відлік довготи від свогопочаткового меридіана:
Франція — від Паризького,
Англія — від Ґринвіцького,
Росія — від меридіана, що проходив через обсерваторію в м. Пулково в околицях Санкт-Петербурґа,— Пулковського.
Це було незручно. З 1884 р. більшість країн домовилися вважати початковим меридіаном Ґринвіцький.
Поняття «меридіан» і «паралель» увів грецький учений Ератосфен, який, обчислюючи розміри Землі, зрозумів, що для визначення точних відстаней на карті та орієнтування за нею потрібні спеціальні лінії.
На карті Ератосфена (див. рис.) таких ліній було небагато і наносили їх на різних відстанях одна від одної. Ця градусна сітка мало схожа на градусну сітку сучасних карт. Однак її поява дала можливість набагато точніше розміщати географічні об’єкти на карті.