З досіду роботи "ПрийомТаймлайн"

Таймлайн

Назва прийому: таймлайн

Таймлайн (з англ. timeline — подорожувати) — це інструмент, який допомагає проілюструвати розвиток певної події у часі та просторі.

Синоніми до слова: часоплин, перебіг, часопис, часоряд, наочний ланцюжок, хронологія, дієстежка, стрічка часу, часова стрічка.

Історія:

Таймлайн широко використовується компаніями для представлення біографічної довідки директора підприємства чи людини, що стояла біля витоків компанії, презентації історії створення та розвитку фірми, для демонстрації розвитку та прогресу продукту, хронології удосконалення моделей виробів. Фототаймлайни активно застосовують західні медіа (Le Monde, New York Times та ін.).

На Заході таймлайни широко використовують не лише в журналістиці, а й у навчальному процесі, особливо історики, географи, для кращого сприйняття учнями матеріалу.

Види:

 статичний таймлайн;

 мультимедійний таймлайн.

Статичний таймлайн - різновид інфографіки, яка допомагає уявити в цікавій і наочній формі хронологію.

Мультимедійний таймлайн – це інтерактивне представлення подій і фактів у хронологічній послідовності

Переваги мультимедійного таймлайну:

 охоплює потрібні сторони події ;

 дозволяє самостійно вирішити, що підсвітити в історії;

 показує потрібні подробиці;

 використовує всі мультимедійні засоби;

 використовує невеликий простір;

 один екран;

 багаторазовість використання;

 організація інших завдань з використанням раніше створених стрічок часу;

 мультимедійність;

 привабливий дизайн;

 спільна діяльність учнів щодо створення стрічок часу;

 не потребує встановлення спеціальних програм;

 безкоштовність сервісів;

 використання ІКТ.

Використання прийому:

Таймлайн в освіті – це інструмент для кращого сприйняття учнями матеріалу. Це можуть бути біографічні довідки, хронологія подій, історія певних заходів чи процесів. У таймлайні вбудовуються зображення, фотоматеріали, аудіо- та відеофайли, місце на карті, посилання на Вікіпедію тощо.

Прийом не втрачає своєї актуальності на жодному з предметів. Створення таймлайну можна використовувати для перевірки знань та під час засвоєння нової теми.

Щоб побудувати хороший таймлайн, необхідно дотримуватися наступних основних правил:

1. Шукати першоджерело або підтвердження інформації з декількох незалежних джерел.

2. Ви маєте визначити, як у вас відбувались події – погодинно, щоденно, помісячно і т.д. Визначивши цей крок, вибудовуєте свою стрічку часу.

3. Створюючи таймлайн, потрібно пам’ятати, що це не тільки красива картинка, яка буде приваблювати дітей або потенційних читачів, а один із ефективних інструментів передачі інформації.

4. Створити якісний таймлайн не так просто, потрібно серйозно продумати контент перед його компонуванням у програмі та логічно його структурувати.

Етапи роботи над таймлайном:

1. Визначення ідеї: що і як показуємо.

2. Вибір теми.

3. Розробка концепції.

4. Вибір виду: статичний чи мультимедійний.

5. Вибір часових точок або діапазонів.

Наприклад, роки, місяці, тижні, години, хвилини, секунди.

6. Вибір платформи.

7. Підготовка контенту.

Поради та хитрощі:

1. Таймлайн повинен бути коротким (не більше 20 слайдів, оптимальна довжина тексту в слайді - до 300 знаків).

2. Обирати історії, які мають сильну хронологічну розповідь. Це не працює для історій, які повинні стрибати на часовій шкалі.

3. Кожна подія – це частина великого оповідання.

4. Уведіть події, які відповідають основним подіям, а не тільки основні події.

5. Успіх забезпечує мультимедійний «обвіс» (посилання на медіа - матеріали), яким можна забезпечити кожну точку хроніки.

6. Технічно підготовка таймлайна займає від сили півгодини. Набагато більше часу потрібно, щоб зібрати контент.

Результат: З таймлайном сухий текст стає наочною послідовною розповіддю, яка утримує увагу дитини, слухача, читача тощо. Таймлайн – це мінімум тексту.

З досвіду роботи:

Таймлайн може бути корисний в наступних випадках:

 навчальний матеріал є історією того чи іншого явища, факту, події;

 необхідно продемонструвати технологію процесу;

 потрібно проілюструвати зв'язок між тими чи іншими елементами навчального матеріалу;

 візуалізувати подання навчального матеріалу;

 організувати проектну роботу учнів;

 презентувати результати досліджень у рамках проектної

створення чи відновлення біографій письменників, поетів;

 організація групової розробки навчального завдання;

 дослідження етимології слова;

 організація самостійної роботи учнів щодо вивчення характеру літературного героя тощо.