Складний і важкий, іноді суперечливих творчий шлях пройшов Юрій Яновський, шлях, будні якого були сповнені пристрасної творчості і горіння. Девізом його стали крилаті слова Еміля Золя: «Ні дня без рядка».
Ключ до справжнього розуміння і злетів, і протиріч, та й деяких творчих невдач Яновського – у сумлінному вивченні його спадщини.
Тема уроку: Незабутні сторінки роману «Вершники» Юрія Яновського у новелі «Подвійне коло». Ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини та трагедія народу.
Мета:
Ознайомити учнів із подіями, що відбулися в Україні 1919 року;
Учити оцінювати правдивість подій, змальованих у новелі, аналізувати позиції і погляди героїв;
Розвивати вміння робити аналіз новели історичного роману, сприяти вдосконаленню усного зв'язного мовлення;
Виховувати в старшокласників доброзичливі почуття до рідних, повагу до роду, родини, батьківського заповіту, народу.
Обладнання: проектор; портрет письменника; текст твору; карта України із заздалегідь визначеними місцями, які згадано в романі (Херсон, Олешки, Компаніївка), музичний супровід, книжкова виставка, картки.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, урок контекстуального аналізу літературного твору.
Випереджальне завдання: історія створення роману в новелах «Вершники».
Методи і прийоми, форми роботи: «Вільне письмо», робота в групах, «Школа думок», створення проектів.
Епіграф
Я вклав у цей твір усі свої сили.
Ю Яновський.
Хід уроку
(на екрані портрет письменника, тема уроку, мета, епіграф)
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Вступне слово вчителя.
Рік за роком поволі спливає, кожен з них історію складає...
Цими словами я хочу розпочати сьогоднішній урок літературно- історичної правди.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку (записуємо в зошит).
Учні повинні знати:
Що таке новела , роман у новелах;
Сюжет прочитаних новел.
Уміти:
аналізувати образи братів Половців;
розкривати проблеми, що порушує автор у новелі.
З'ясування емоційної готовності до уроку.
Після самостійного прочитання новели відтворіть настрій від сприйняття і розуміння прочитаного одним прикметником. (стурбований, піднесений, неспокійний) (записи учні роблять на кольорових заготовках і вивішують на дошці).
Діагностика рівня самостійного сприйняття твору. Прийом «Шквала думок».
Визначаючи власний емоційний стан після прочитання твору, використали різні означення, які характеризують не тільки ваші емоції, але й рівень певних знань, уміння узагальнювати і порівнювати прочитане. Тому давайте поміркуємо про що цей твір, який ми будемо вивчати на уроці, які думки хотів втілити автор, які проблеми порушив? (учні розказують свої думки).
З того, що я почула, пропоную вам вибрати певне поняття, яке для вас є найцікавішим?
Уявити;
Зрозуміти;
Відчути;
Пережити.
Асоціювання.
Ключові слова: степ, море (слайди).
Як вважаєте, які риси притаманні людині, народженій українським степом, який південною своєю межею зливається із морем?
Чи здогадується про кого мовиться?
Так, народженої українським степом, який південною своєю межею зливається з найсинішим у світі Чорним морем, Юрій Яновський одержав від природи типове, сказати б, романтичне світовідчуття «Було в ньому щось від генетичного кореня славетного романтика Миколи Гоголя (батько його, як відомо, мав подвійне прізвище: Гоголь-Яновський), але в самому узголів'я таланту вияскравлюється саме ця стихія: степ у єднанні з морем» - писав Михайло Наєнко.
Які риси характеру найбільше цінуєте в людині?
Чи обов'язково людині бути толерантною?
Словникова робота (слайд).
Толерантний – поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо.
Які особисті якості Юрія Яновського вам найбільше імпонують?
Що вас найбільше схвилювало під час вивчення біографія Юрія Яновського?
Актуалізація опорних знань.
Літературний диктант
«Так – ні»
Юрій Яновський народився на березі моря? (ні).
Його батько за професією був рибалкою? (ні).
Автор дебютував у літературі віршем «Море»? (так).
Кіностудія, де працював Юрій Яновський на березі моря? (так).
В одній із новел (якій?) Яновський описав море, не бачивши його? (так).
Події новели «Подвійне коло» відбуваються на березі моря? (ні).
Мотивація навчальної діяльності учнів.
Тож повернемося до подій, що лягли в основу роману:.
Південь України, Єлисаветград (нині Кропивницький).
Юрій Яновський здобував освіту в Єлисаветградському реальному училищі. Був то час революційних подій в Україні. Місто переходило з рук у руки майже щодня. Юрій бачив чимало: мітинги на Майдані, тачанки батька Махна, загони Шкуро, Григорьєва, Марусі Никифорової, червоні прапори, свист куль, залита кров'ю бруківка, озвірілі повстанці, голосіння рідних за загиблими, ці події вкарбувалися, щоб потім ожити у творах письменника.
Давайте простежимо, під якими прапорами виступали різні політичні сили, які ідеї вони відстоювали? (демонстрація слайдів з коментарями).
Петлюрівці - так їх називали за виглядом головного убору. Кінні загони Симона Петлюри боролися за встановлення української державності.
Махновці - селянські повстанські загони Нестора Махна не визнавали жодної партії та влади. Під час своїх нападів використовували тачанки.
Денікінці - добровольча армія Антона Денікіна боролися за повернення дореволюційних порядків.
Червоноармійці - Робітничо-селянська Червона Армія відстоювала завоювання революції 1917 року.
Прослухаємо повідомлення учнів.
«Історія створення роману».
Твір про революцію і громадянську війну Яновський писав впродовж трьох років: з 1932 року до 1935-го.
Після появи роману в новелах «Вершники» письменник став досить відомим. Протягом тривалого часу цей твір вважали вершинним здобутком митця. Насамперед «Вершники» були своєрідним компромісом між самим собою, способом реабілітувати себе перед офіційною критикою виправити помилки роману «Чотири шаблі», за яких письменника було розіп'ято на всіх зборах і нарадах. Цей роман з'явився своєчасно. Вже були заарештовані М.Куліш, Є.Плужник, В.Підмогильний, М.Зеров, М.Драй-Хмара, розстріляний Г.Косинка.
«Вершники» написані ідеологічно правильно бо є в романі й провідна роль більшовицької партії, і перемога червоного прапора, і оспівування союзу робітників і селян, героїзм комуністів. Роман був даниною своєму часу, але, на відміну від подібних творів, усе-таки талановитим. І все завдяки одній з найкращих новел – «Подвійне коло».
Складні події 1919 - 1920 років на Україні письменник зумів відтворити на кількох десятках сторінках роману, який складається з 8 розділів-новел, тісно пов'язаних з тематикою, але кожен з них по-своєму в новому освітленні зображує героїчні події громадянської війни і має свої композиційний художні особливості.
Ми знаємо, який складний і суперечливий творчий шлях творчий пройшов Юрій Яновський. Девізом його стали крилаті слова Еміля Золя: «Ні дня без рядка».
- Започаткував в українській література новий вид роману – роман у новелах.
Роман – літературний жанр, найбільш поширений у XVIII-XX ст.; великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені епічні події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.
Новела – (лат. новітній) невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.
Роман у новелах – складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об'єднаних спільним задумом.
Головний мотив роману «Вершники» - розпад людського роду, що почався з революцією.
Новела «Подвійне коло» - коло інтересів класових і родинних.
Той «умовний» бій у степу під Компаніївкою символізує собою складну ситуацію в Україні під час Громадянської війни. І хоча врешті-решт перемагає інтернаціональний загін Івана Половця, але акцент зовсім на іншому – автор не підтримує цю криваву різню, хоча вона й задля нового життя.
Чому новела має назву «Подвійне коло»?
Серед літературознавців не існує одностайності в тлумаченні цього заголовку. Одні вважають, що «подвійне коло» означає подвійне коло подій – на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі.
На думку С.Шаховського «Подвійне коло» - це коло правди і неправди образу Івана Половця.
Ідейна спрямованість новели в словах Мусія Половця: «Тому роду немає переводу, в котрому браття милують згоду». Та з кожною смертю зміст цієї тези заперечується, набуває інших форм і завершуються Івановим: «Рід розпадається, а клас стоїть». Підсумки трагедії підводить комісар Герт: на його думку брати Івана загинули тому, що були одного роду та не одного класу.
Отже, може, клас і рід – це подвійне коло, у якому замкнуте життя п'ятьох братів. Вихід із кола диктується суворими законами класової боротьби. Якщо це так, правильною буде і така думка: почуття класової непримиренності вище за почуття родової приналежності. У криваве коло громадянської війни загнали себе брати Половці. Знехтувавши батьковим заповітом, вони стали братовбивцями, зрадниками, злочинцями, жертвами ідеологій.
Існують і інші думки щодо назви новели, закономірне є одне: не буде міцного роду – не буде держави. Рід це частина держави. І хочеться вірити, що в майбутньому люди стануть братами і по крові, і по духу. Маленький промінчик цієї надії світиться в кінці новели: Іван не вбиває Сашка, пояснюючи його приналежність до махновців молодістю. Можливо від цієї гілки відродиться рід Половців? Наша незалежна Україна не повторить помилок братів Половців, а їх ганебні вчинки сприйме як застереження для майбутніх поколінь.
Як бачимо, маємо руйнівну силу першого кола (діти) й творчу другого кола (батьки).
Батьки і діти. Два кола. Спробуємо хоча б фрагментарно отримати уявлення про дитинство братів-половців за новелою «Шаланда в морі». У чому ж витоки ненависті між братами? (Вихованням у сім'ї здебільшого займалася мати). Мусій Половець був зайнятий справами рибальської артілі, вдома бував рідко, та й то не докладав якихось вольових зусиль у вихованні, а лише часто повторював народну мудрість: «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду». На відміну від нього «Половчиха тримала хату в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі». Останнє порівняння підкреслює, що спокою в оселі не було, що яскраві особистості, буйноголові сини змалку конфліктували. До того ж у новелі «Шаланда в морі» чітко вириная образ рідної хати, який ще Шевченко вважав символічним образом України. Та у відповідному епізоді Яновський натякає на те що сини Половці росли не будівничими, а руйнівниками батьківської оселі: «Хлопці виростали коло моря, тісно стало в хаті від їхніх дужих плечей».
(На слайді – хата)
Які риси характеру людини об'єднують родину? А які є руйнівними?
Учитель. Новела «Подвійне коло» має риси типового драматичного твору: простежується єдність місця, часу і дії. Усі події в новелі відбуваються протягом одного дня у степу під містечком Компаніївкою. Письменник поглиблює ситуацію тим, що показуючи фрагменти громадянської війни, зводить у битвах загони під командуванням рідних братів – ворогів.
Батьки умовно присутні у новелі «Подвійне коло»: на передньому плані б'ються оскаженілі сини, на задньому – саме про них думають батьки, причому саме про того сина, який ось-ось має загинути.
Спробуємо схематично зобразити подвійне коло родини Половців (слайд).
Чому від внутрішнього кола стрілки йдуть назовні?
У чому його руйнівна сила?
Велику роль у новелі відіграє погода, яка змінюється перед і після кожного злочину. Через разючі зміни в природі Яновський натякає, що люди будуть покарані за кровопролиття, за те, що вони порушують моральні закони, деградують до стану ненаситних хижаків. Отже, дії персонажів, картини бою і природа перебувають у гармонійному поєднанні.
Учням прочитати цитату з твору.
Як бачимо, пейзаж тісно переплітається з основною сюжетною лінією та доповнює її. Він допомагає краще зрозуміти класову суть ворожих сил.
І ще одне коло – це коло батьків. Стрілки йдуть усередину.
У чому вбачаємо об'єднуючу силу цього кола?
(Слайд - таблиця (у центрі - коло дітей, зовні - коло батьків))
Учитель. Автор не зосереджує уваги на ході баталій. Яновського більше цікавлять результати битви і словесна дуель між братами. Зачитаємо їхні діалоги:
Андрій та Оверко;
Оверко Панас із Сашком;
Іван та Панас із Сашком.
Чи є новою тема братовбивства у літературі? Погляньте на картину Джеймса Тісо «Каїн веде Авеля на смерть».
(Слайд)
Згідно з Біблією, Каїн – перший син Адама, вбиває свого брата Авеля, оскільки його жертва була прийнята Богом прихильніше (Книга буття п.ІV).
Ім’я Каїн стало називним для злої, заздрісної людини, яка здатна на підлість, навіть може вбити найрідніших людей.
То яких людей «виховує» громадянська війна?
VII. Узагальнення і систематизація знань.
Вправа «Спільна думка».
(Учні по черзі висловлюють міркування про кожного брата).
Андрій - білогвардієць - не забував рід (привіз батькові трофей) – «Андрій вдався в дядька Сидора, таке ж ледащо й не знати що...» (новела «Шаланда в морі» - холоднокровний - приховує рану перед Оверком (не вміє принижуватися) вважає Україну вигадкою галичан.
Оверко - найслабший серед братів - материне «Оверку, горе ти моє!» - ясний розум і прагнення до знань.
Панас - мамин улюбленець - юнаком став контрабандистом - ненавидів закони, вітав анархію, не сприймав чесного ведення війни - забрав на війну неповнолітнього Сашка.
Іван – єдиний уцілілий нащадок - найстрашніший фанатик із братів – «рід розпадається, а клас стоїть». Не є справжнім керівником загону.
Сашко – «дай я його домучу!». Оскільки на жодній наступній сторінці роману про Сашка не згадується, можемо припустити, що його не минула розправа чекістського трибуналу.
Із усього великого половецького роду молодшого покоління вижив тільки Іван.
Бесіда за схемою та діалогами.
Які словесні фрази «мандрують» із одного діалогу в інший?
Як вважаєте, чому?
Чи можна сказати, що Андрій немає жодних уявлень про історію України?
Якими словами Андрій намагається схаменути брата і врятувати своє життя?
Які слова Оверка нагадують плач чи похоронне голосіння? Про що вони свідчать?
Чим закінчується словесна дуель?
Зачитайте опис погоди.
Чому Панас, бачачи сутичку білогвардійців і самостійників, не втручається у битву третім? (свою думку підтвердить словами Панаса).
Чи співчуває він важкопораненому братові? А як ставиться до брата Оверко?
Махновці й петлюрівці не ставилися досить вороже один до одного, тому перехід із одного загону в інший був можливий. Чому цього не сталося?
Чи слухає брат - переможець батькові слова з уст переможеного?
Зачитайте розв'язку словесної дуелі.
Що відбувається із погодою?
Чи починає мучити совість Панаса?
Прочитайте опис зміни в погоді. Чому складається враження, що вся Україна плаче?
То чи така проста річ - замах на рід?
Поява червоного загону Яновським опоетизовано з різних міркувань. Саме тому погода змінюється на краще, але це треба сприймати лише за художній трюк. Схарактеризуйте епізод, в якому Іван пропонує полоненим махновцями або приєднатися до його загону або йти додому.
Зачитайте репліку, якою Іван намагається врятувати від розстрілу хоч Сашка.
Доведіть, що Івана глибоко зачепила смерть братів.
Так що таке новела?
Яка тема першої новели? (класова боротьба в Україні в роки громадянської війни, яка втілена в смертельних поєдинках між братами Половцями).
Учитель.
Хоч уже було сказано, що кожна новела в романі автономна, між новелами «Подвійне коло» і «Шаланда в морі» знаходимо зовнішній змістовний і внутрішній психологічний зв'язок.
Спробуйте самостійно з'ясувати, у чому єдність цих новел? (йдеться все-таки про одну сім'ю, представлену молодшим і старшим поколінням).
Прочитайте слова Михайла Наєнка та спробуйте їх витлумачити.
(На слайді)
«Символічними, зокрема, сприймаються брати Половці з новели «Подвійне коло», які опинилися з різних боків політичних барикад і своїми діями спричиняють освячений більшовизмом розпад роду людського; символічне світло випромінюють батьки Половців у «Шаланді в морі», зусилля яких спрямовані на збереження роду».
Опрацювання матеріалу.
Робота в групах (створюємо 3 групи).
Перша група - створити кадр-проект «Степ» (уявляють, як звуки, кольори, почуття, настрій може відтворити змальований автором степ, можна прочитати і прокоментувати, пейзаж тісно переплітається з основ сюжетною лінією та доповнює її). Дії персонажів, картини бою і природа перебувають у гармонійному поєднанні.
Пейзаж допомагає краще зрозуміти класову суть ворожих сил...
Коли зіткнулися денікінці і петлюрівці ...
Перед появою махновців...
А ось образи протилежного звучання: Іван Половець...
Друга група – кадр-проект «Суть початку новели»:
Як автор досягає урочистості і піднесеності у відтворенні бою, розширення його до масштабів всенародної боротьби (можна прочитати початок новели).
Третя група - кадр проект «Я – читач» (відтворити свої роздуми, емоції, почуття, які пережили, читаючи твір, зачитуючи ці місця новели, які найбільше схвилювали).
Учитель.
Так, художній рівень усього твору надзвичайно високий, а тому роман не втратив своєї цінності та актуальності.
І такий випадок.
У час найскладніших випробувань, у грізні роки Великої Вітчизняної війни «Вершники» Яновського, поряд з кращими творами нашої літератури, можна було бачити в речових мішках наших славних воїнів. Один з примірників роману було знайдено на полі бою, на німецькій землі біля міста Ейдкунена, в убитого воїна Андрія Ткачука - робітника з міста Миколаєва. На звороті першої сторінки є записи: снайперський рахунок, відплата фашистам за горе і муки нашого народу. Ю. Яновський колись мріяв створити таку книгу, яка б стала людині першою необхідністю в житті. «Коли я читаю книжку і хочу її оцінити, я питаю в себе, чи взяв би ти її в далеку путь, по розмитий дорозі босоніж ступаючи, в далеку таємну путь? Чи поклав би ти її в торбу поруч із хліба окрайцем, пучкою солі й цибулиною? Чи достойна вона там в торбі на плечах лежать всю путь, до хліба торкаючись? На перепочинку, коли розв'яжеш торбу і з’їси хліба з цибулею, чи дасть вона тобі мужність і радість, щирий захват і приємний біль мудрості». Такою книгою став роман «Вершники» (Згадайте епіграф). Це девіз його життя.
Учитель. Із кількох новел-розділів складається роман?
Кожен розділ являє собою закінчений епізод, якусь подію чи історію життя, але всі вони об'єднані часом і місцем подій, персонажами, всі вони пройняті провідною ідеєю боротьби, сповнені самовідданого героїзму народу який боровся за свою свободу в роки громадянської війни.
Підсумок уроку.
Бесіда з учнями.
Домашнє завдання:
Проаналізувати новелу «Подвійне коло»;
Виписати висловлювання відомих людей про роман «Вершники».