Дорога в дивосвіт

Урок 26

Тема. Весняні квіти

Мета: розширювати знання учнів про назви весняних місяців, назви квітів; розви­вати спостережливість, фантазію, зв'язне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ

І Спостереження на шкільному подвір'ї

Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Ми проведемо його під відкритим небом. (Діти виходять на шкільне подвір'я.)

Сонце все вище піднімається над Землею, все яскравіше сві­тить і щодня все сильніше пригріває її. Дні стали довшими, а ночі — коротшими.

Погляньте на небо. Якого воно кольору? Чи є на ньому хмари, хмаринки?

Сніг і лід вже розтали, вода зійшла, і земля почала вкривати­ся зеленою травою і квітами. Першими в лісі пробуджуються від

зимового спокою ранньоквітучі трав'янисті рослини. Спочатку з'являються блакитні очі пролісків, фіолетовий ряст, жовтогарячі мати-й-мачуха і чистець-пшінка, білі дзвоники підсніжників, рожево-сині медунки. Коли зустрінете їх — не топчіть, не рвіть великі букети, не виривайте з коренем, цибулинкою!

Чи є такі рослини навкруги?

Де і коли ви бачили такі рослини?

Послухайте вірш. Про яку пору року йдеться у ньому?

Вже повернулися додому

З-за океану журавлі.

У росах коники малі

Уже кують, забувши втому.

Вже хмарки в сонячних накрапах

У синім небі попливли.

Уже кульбаби дружно в травах

Жовтаві кульки надули. {Відповіді дітей.)

Чому ви так вважаєте? (Прилетіли птахи, журавлі з теплих країв; чути, як кують зозулі; цвітуть кульбаби.)

Якими словами люди називають весну? (Красуня, чарівниця, добра, тепла, ясна)

Чому?

Які весняні місяці ви знаєте? (Березень, квітень, травень)

Який зараз місяць?

А які ж дарунки він приніс у своїй чарівній торбинці? (Зелене вбрання деревам і кущам, барвисте — квітам, голубе — небу)

Побував травень і на нашому шкільному подвір'ї. Доведіть, що він тут добував. (Деревам подарував свою ніжну зелень, тюльпану — червоний капелюшок, нарцисам — білі віночки.) Але травень не лише добре працював, а й дивинки скрізь розсипав. Адже навколо нас стільки різних дивинок! А що потрібно, щоб їх помітити? (Спостережливість, любов до природи)

Сьогодні ми навчимося збирати ті дивинки.

Травень запросив нас у квіткове містечко. Там ми познайомимося з квітами. Розгляньте їх уважно! Чи знаєте ви жителів цього містечка? Назвіть їх. Вони щоранку, як і ви, потягаються, умиваються дрібною росою, посміхаються сонечку і блакитному небу.

Що ви знаєте про цих жителів?

1-й у ч є н ь. Я розповім вірш про кульбабку, а ви уважно послухайте. На що схожа кульбабка?

На леваду я пішла, Ціла купа там кульбаб. Ніби сонечка малі Посідали на землі.

2-й учень. Я теж розповім вірш про кульбабку. Чому цю квітку кульбабкою назвали?

Отака росте кульбабка —

Вся, мов кулька світляна.

Кругла, кругла і пухнаста,

Повна сонечком вона.

Вітерець над нею віє,

Лине в травах, як струмок.

І стоїть кульбабка в лузі,

Наче терем-теремок.

3-й учень. Я хочу розповісти легенду про нарцис. їх дуже багато, ось одна з них про цю красиву і ніжну квітку. В одному селі жив дуже вродливий парубок. Він любив ходити на берег річки і, схиливши голову, дивитися у воду на свою вроду. Одного разу повз того хлопця йшов лихий чаклун. Йому стало завидно, що парубок такий гарний.

Чаклун розсердився і сказав хлопцеві: «Відтепер ти завжди ди­витимешся у воду». І перетворив його на нарцис. У цієї гарної квітки голівка схилена і ніколи це підводиться. Нібито сидить красень-хлопець і дивиться у воду. Отже, діти, коли побачите цю квітку, привітайтеся до неї, знайте, що вона жива.

Які квіти називаються першоцвітами? Чому? (Інформація для вчителя: «першоцвітами» називають ранньоквітучі квіти, які за­цвітають першими після сходу снігу повесні або наприкінці зими. Для наших пращурів вони слугували символами перемоги весни над зимою, адже ці квіти ростуть навіть під снігом, якого інші рослини бояться.)

З-поміж першоцвітів — проліска, підсніжний, крокус, фіалка, цикламен, примула, черемша, рябчик, конвалія багато інших рослин. На жаль, багато з них дуже потерпають від людини. Оскільки інших красивих квітів у лісі ранньою весною немає, деякі люди зби­рають їх, несуть до осель або продають. Через це такі красиві й важ­ливі для природи квіточки, як підсніжники, крокуси (шафрани), черемша, цикламени, рябчики зникають із планети Земля. їх навіть занесли до Червоної книги України. А це означає, що кожен, хто знищує ці рослини, є правопорушником, він завдає шкоду всій дер­жаві, нашій природі.

Більшість першоцвітів прокидається тоді, коли інших квітів, та навіть трав ще не видно під снігом. Отже, слід було б очікувати, що їх відразу ж з'їдять лісові мешканці. Насправді цього не відбува­ється — тварини рідко вживають ці рослинки у їжу. Чому? За міль­йони років ці квітки навчилися захищати себе, виробляючи отруту. Якщо вжити в їжу деякі з цих рослин, то можна отримати отруєння.

Але, як відомо, майже кожна отрута, вжита в правильній кількості, є ліками. Тож, дикі кабани, ведмеді, вовки, лисиці, косулі, олені, багато інших тварин, уживають першоцвіти для лікування своїх хвороб, А ще — як... снодійне. Кажуть, що ведмеді, які прокинулися завчасно, лижуть сон-траву, щоб швидше заснути і не прокидатися до більш теплих часів.

Джмелі, бджілки, оси та інші невтомні запилювачі — це ті іс­тоти, без яких не буде врожаїв ані на полях, ані на городах, ані в са­дах. Це вони, перелітаючи з квітки на квітку, переносять пилок, завдяки чому з'являються плоди: яблука, абрикоси, груші, сливи, вишні та багато-багато інших рослин. А прокидаються ці корисні комашки раніше, ніж зацвітають перші плодові дерева, лише соне­чко пригріє їх сховища. Як їм вижити, якщо на більшості рослин ще нема ані квіток, ані листя? Відповідь одна — їх порятунком є першоцвіти. Саме їх квітки рятують перших комах від неминучої загибелі. А коли згодом починають цвісти плодові дерева, комахи перелітають на них, живі й здорові.

Чим відрізняються садові квіти від квітів диких, природних? Садові квіти вирощують спеціально для використання їх людиною: прикрашення осель, створення букетів, дарування. Вони значний час зберігають свою красу, навіть після того, як їх зріжуть.

А що ви знаєте про тюльпани? (Тюльпани дуже гарні квіти, мають струнке стебло, на ньому червона чи жовта шапочка. Може бути й іншого кольору.)

Оскільки ми знаходимося у Квітковому містечку, я хочу вас познайомити ще з одним жителем цього містечка. Але він дуже сором'язливий. Учора я милувалася квітами у Квітковому містечку. Раптом чую: «Чому ж мене ніхто не помітив? Адже я такий гарний!» Я пішла на той голосок. І побачила... Та не скажу, кого. Я вирішила поділитися з вами моєю дивинкою. Але пам'ятайте, дивинку мою побачить особливо спостережливий. Тихенько по двоє йдіть за мною. Хто побачив і відгадав мою дивинку? А ще хто? Так, діти, мене схви­лювали ось ці ніжно-блакитні квітки, що нагадують добрі оченята, чи, можливо, блакитні озерця. Ачи знаєте ви, як звуться ці квітки? (Барвінок)

Про ці чарівні квіти є загадки, багато віршів, чимало пісень. Розгляньмо його. Який він? (Барвінок — малий, вічнозелений кущ, стебла довгі, повзучі. А називають барвінок ще хрещатим від слова «хрест», адже його стебла перехрещуються одне з одним. Листки зелененькі, продовгуваті, вічнозелені, квіти блакитні, ніби зі­рочки)

- А на яку квітку схожий барвінок? (Фіалку)

Доберемо до квітки чарівні слова. (Зірчастий, блакитний, ніжний, зимолюб)

Проте, де взявся барвінок і чому таку назву має, ви дізнаєтеся, коли-послухаєте легенду.

Ріс невеличкий кущик. Щоранку будили його промінці сонця, він солодко потягався, умивався і розплющив свої блакитні очі. І все було добре, тільки ніхто на нього не звертав уваги, тому він часто плакав. Одного разу побачила його фея-чарівниця. Вона почула, як він схлипує. Вона підійшла і запитала:

Хто це плаче?

Це я, — відповів тонесенький голосок. Фея підійшла і поба­чила невеличкий кущик із блакитними зірчастими оченятами.

Чому ж ти плачеш? Хто ж образив тебе?

У мене зовсім немає друзів, на мене ніхто не звертає уваги, адже в мене немає запаху.

Фея була доброю. Вона заспокоїла його і сказала:

Не плач, любий, запаху дати тобі не можу, але ти квітнутимеш довше за всі інші квіти, квітнутимеш тоді, коли друзі твої довго спа­тимуть.

Коли чарівниця хотіла вже йти, кущик напружив свої листочки і тихенько попросив:

Добра тітонько фея, будь ласка, дай мені ім'я, адже я без імені...

Добре, любий, — посміхнулась фея, — тебе будуть звати бар­вінком.

А хто знає загадки про барвінок?

Цвіте синьо, лист зелений, Квітник прикрашає, Хоч мороз усе побив — Його не займає. Все мороз поглушив, Але мого цвіту не зайняв.

Барвінок цінують не лише за красу, але й за корисність. Він — лікарська рослина. А які ви знаєте вірші про барвінок?

Недавно ще гуляла метелиця, І ще лежить в низинах сніг. А вже барвінку листя стелиться Зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою Всю зиму зелень берегло, І перше стрінуло з відлигою Весняне сонце і тепло.


Із перемогою і славою Весна з'являється на світ, І квітне радісно, яскраво Барвінковий зірчастий цвіт.

  • Чому сказано, що всю зиму листя барвінку було зеленим?

Біля хати у садку, Під кущами в холодку Я барвінок посадила, Поливала кілька днів. Він розрісся любо-мило, Аж до снігу зеленів. А сьогодні, диво з див — Наш барвіночок зацвів! Рясно-рясно, мов озерце Сине-синє навесні, Аж на серці, аж на серці Стало радісно мені! Хто заходить до двора, Чи старі, чи дітвора, Всі в садочок заглядають, Бач, барвіночок зацвів! І питають, і питають:

Хто ж садив і доглядав барвіночок?

Як потрапив барвіночок у наше Квіткове містечко? (Його при­ніс вітер, пташина...)

Повернемося до класу!

Повернення до класу

Робота у зошиті (Урок26)

Підсумок уроку

Творчі завдання

Намалювати одну з перших весняних квіточок.

Змалювати сюжет однієї з казок чи легенд про квіти


4