урок української мови
6 клас
Тема : Займенник як частина мови
Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про займенник як частину мови, зокрема загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; навчити учнів розпізнавати займенник; визначати граматичні ознаки; правильно вживати в мовленні; розвивати усне й писемне мовлення, мислення, пам'ять; виховувати любов до рідного слова, рідного краю, почуття поваги до історичного минулого нашого народу
Культура мовлення: уживання займенників для зв’язку речень у тексті
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Хід уроку
Яке прекрасне рідне слово!
Воно — не світ, а всі світи
В.Сосюра
І.Організаційний момент
Вчитель:
Любі діти! Добрий день!
Зичу праці і пісень.
А ще, друзі, всім бажаю
Сил, натхнення на весь день!
Учні:
Добрий день! Добрий день!
Дякуєм за побажання.
На урок берем з собою
Знання, вміння, навички й старання!
Розповідь вчителя. Давно це було. У країні Морфології стало неспокійно: зав'язалася суперечка між її мешканцями - частинами мови. Всі кричали, розмахували руками, доказували свої переваги над іншими.
Уперед поважно й гордовито виступив Іменник, його перебив Прикметник, доводячи своє право. У розмову втрутився Числівник, кажучи що без нього не можна обійтися.
Слухав, слухав цю суперечку ще один житель країни, та урвався терпець, і він мовив: „ Не тільки ви, а і я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику. І тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на особи і предмети, на їхню кількість та ознаки. Але я не називаю жодного з вас". Усі частини мови притихли.
Проблемне завдання
А тепер,любі діти,спробуйте скласти речення зі словами він, вона, воно, вони. Чи змогли ми визначити, про кого чи про що ви говорите? Чому не змогли?
Учитель допомагає учням зробити висновок, що слова він, вона, воно, вони конкретно не називають ні особу, ні предмет, хоч і відповідають на питанняхто? що?. Запитання учителя «Замість якої частини мови ми вживали слова він, вона, воно, вони?» підводить дітей до засвоєння нового терміна —займенник
ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Записуємо дату і тему уроку,епіграф
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Це ми вже знаємо:
1.Іменники означають … і відповідають … .
2. Відмінки іменників є … .
3.За за значенням прикметники поділяються …. .
4. Ліс, лісок, переліс, проліс, діброва – це є… .
5. На ознаку предмета вказує … .
6. Складні прикметники можуть писатися … .
7. За значенням числівники поділяються … .
8. Відважний, сміливий, хоробрий, відданий – це є … .
9. На питання котрий? Відповідають … .
10. Один, два, перший, двоє, другий, сотий – це є … .
IV. Мотивація навчальної діяльності учнів
Робота з епіграфом уроку
1.Визначення теми і основної думки тексту епіграфу
2.Робота в групах за текстом епіграфу
I група
Завдання: на що вказують виділені слова?
II група
Завдання: визначити морфологічні ознаки виділених слів
III група
Завдання: дослідити, яке лексичне значення виділених слів у тексті епіграфу
IV група
Завдання: виписати частини мови, які вам вже відомі
Висновок:виділені слова – це займенники
Це цікаво. Конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками, прислівниками або числівниками
V. Основна частина уроку
Слово вчителя
Для допитливих!
Термін займенник є калькою з лат. pronomen (від pro — «за», «замість» + nomen — «ім'я»), Мелетій Смотрицький у своїй праці «Грамматіка славєнскиѧ правилноє Сѵнтагма» вживав аналогічний термін мѣстоименіє.
У багатьох мовах терміни, що сходять до pronomen, вживаються тільки щодо займенників-іменників, а займенники в цілом називаються «проформами».
Особові займенники У давньоруській мові особові займенники були тільки в 1-й і 2-й особах. Сучасні особові займенники 3-ої особи сходять до праслов'янських і давньоруських вказівних займенників. До особових належав і зворотний займенник себе : він, як і в сучасній мові, не мав форми називного відмінка.
Давньоруський займенник язъ відповідав церковнослов'янському азъ. Вже у XI—XII століттях на письмі спостерігають тенденцію скорочення його до я.
Форми двоїни зникли, витіснившись формами множини.
Архаїчні форми давального відмінка ми, ти, си були енклітичними, тобто не мали самостійного наголосу і приєднувалися в усній мові до попереднього слова. Саме через цю особливість вони не могли вживатися з прийменниками, бо останні були проклітиками, також не мавши власного наголосу і фонетично примикавши до наступних слів. У сучасній українській мові вживаються лише повні форми давального відмінка (мені, тобі, собі), короткі форми, що походять від ми, ти, си збереглися лише в деяких закарпатських (дайте ми гусочку) або лемківських (то мі ся подоба, він поміг мі) говорах. Замість форм
знахідного в сучасній мові вживані форми родового (мене, тебе, себе), архаїчні ж, похідні від мѧ, тѧ, сѧ залишаються як релікти в гуцульському говорі (на біду-сь мя полишив), а також у закарпатських (обі ноги ня боліли, я додому тя доведу).
Робота з підручником
Учитель наголошує учням звернути увагу на співвідношення займенника з іменниками (діти наводять приклади:земля,вода,мама можна замінити вона;прикметники багата,щедра,рідна – така;числівники шість,десять,два – стільки). Тому займенники відповідають на ті самі питання, що й частини мови, замість яких вони вживаються (хто? що? який? яка? яке? які? скільки?).
Після опрацювання учні малюють ментальну карту займенника
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій уклоніться
За щасливий день вчорашній.
Всі до сонця потягніться,
Вліво, вправо нахиліться,
Веретенцем покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
Робота біля дошки. Написати речення, пояснити розділові знаки в ньому, підкреслити займенник в реченні тим членом речення , яким вони виступають, а також визначити, яку ж роль відіграють займенники
Краще своя хата, ніж їхня палата. Моя хата скраю – нічого не знаю. Якби в моєму серці були дверці, то всі люди його бачили б.
Гра«Упіймай займенник»
Учитель читає речення. Учні, почувши займенник, плескають у долоні.
Виграє той, хто найменше помиляється. тоді записати займенники,які запам’ятали
Добра каша, та не наша. Якби ти знав, що в моєму серці діється; доторкнись, то загоришся. Не замітай чужої хати, дивися, чи твоя заметена. Аж до діброви чути ваші голоси. Не грайся з вогнем, бо попечеш собі руки. Кожному своя дорога. Вивели його на чисту воду. Вогонь мститься, як його не шануєш.
Зробити синтаксичний розбір словосполучення
чия?
С
воя дорога - іменникове
займенник іменник
Творча хвилинка “Займенники у народній творчості”
Назвати народні пісні,приказки , фразеологізми із займенниками
VI. Систематизація й узагальнення вивченого
Вставити відповідні займенники
1. ...люблю свою Батьківщину.
2. ...знаєш, яка велика рідна Україна?
3. ...люблю читати українські казки.
Робота з текстом
Прочитайте, визначте стиль і тип мовлення; придумайте заголовок до тексту: з’ясувати, яку роль виконують займенники, виписати із тексту займенники; вкажіть речення, де займенники виконують головну роль.
Тече й тече в глибину століть загадкова дорога історії. Чому нас так манить та дорога? Свою історію має кожна людина, рід, село, місто. Кожен топче свою стежку. Разом з’єднані ті стежки…
Наш український народ свою дорогу не згубив. Він пройшов через тяжкі випробування, проте зберіг своє ім’я, свою гідність та честь.
VII. Підсумок уроку. Оцінювання
Рефлексія «Опиши одним реченням»:
Сьогодні я дізнався ...
На уроці я навчився ...
Мені було важко ...
Мені було незрозуміло ...
Тепер я знаю, що ...
Мене здивувало ...
Це варто знати!
Попри те, що займенників у мові небагато, частота їх вживання у розмовній мові досить велика
VIII. Домашнє завдання. Виконати тестові завдання за посиланням:
https://naurok.com.ua/round/28/done (код доступу учні отримують від вчителя)