Міністерство охорони здоров’я України

Комунальний заклад

«Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

Методична розробка

практичного заняття

з дисципліни

«Основи загальної та медичної психології»

на тему:

«Пізнавальна діяльність. Дослідження емоційно – вольової сфери»

Навчальна дисципліна: «Основи загальної та медичної психології»

Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»

Курс: ІІ

Вид заняття: практичне

Кількість годин: 90 хв

м.Берислав

Автор: Шаповалова С.І. – викладач «Основи загальної та медичної психології»

Рецензент: Сенченкова Л.В. – викладач дисципліни «Основи психології та між особове спілкування»

Розглянуто, обговорено та затверджено

на засіданні циклової комісії віикладачів

природничо – наукової підготовки

Протокол №_____________

Від «_______» _______ 20____ н.р.

Голова комісії _________ В.В.Піскунова

Тема: «Пізнавальна діяльність. Дослідження емоційно – вольової сфери»

Дисципліна: «Основи загальної та медичної психології»

Курс: ІІ

Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»

Кількість навчальних годин: 90 хвилин

І. Актуальність теми:

Емоційно – вольова сфера має велике значення для функціонування людини її адаптації в зовнішньому середовищі. Враховуючи необхідність теоретичних знань психології з даної теми для формування загальної психолого – психіатричної парадигми у свідомості студента і формування клінічного мислення студентам пропонується опанувати основні характеристики емоційного стану, класифікацію емоцій, стрес, стадії види стресу, основні емоційно – вольові розлади, поняття про волю, вплив емоційно – вольової сфери на життєдіяльність людини.

ІІ. Навчальні цілі:

1.Знати:

1.Поняття емоційно – вольової сфери. Поняття стресу, його значення в житті особистості. Як відбувається відображення дійсності почуттями.

2.У чому полягає відмінність між почуттями та емоціями.

3.Види емоцій та почуттів, їх основні характеристики (якість, полярність, активність, інтенсивність).

4.Форми вияву емоційних станів: настрій, афект, стрес, фрустрація, пристрасть та їх основні характеристики.

5.Загальна характеристика волі, у чому виявляються головні функції волі.

6.Психологічна структура вольового акту, головні якості волі.

7.Порушення емоційно – вольової сфери.

2.Вміти:

1.Діагностувати емоційний стан пацієнта. Дати пораду, як керувати своїм емоційним станом.

2.Визначити прийоми роботи над собою, які можуть сприяти формуванню вольових якостей

3.Дослідити емоційний стан людини за допомогою експериментального – психологічних методик.

ІІІ. Виховні цілі: виконання адаптивних способів запобігання і подолання стресу.

ІV.Міждисциплінарна інтеграція

№	Дисципліна	Знати	Вміти
	Забезпечуючі:
1.	Анатомія людини	Анатомічна будова центральної нервової системи	Характеризувати анатомічну будову центральної нервової системи
2.	Фізіологія	Нейрофізіологічні основи психічних процесів	Пояснити нейрофізіологічні основи психічних процесів
3.	Медична біологія та генетика	Поняття спадковості та мінливості	Характеризувати поняття спадковості та мінливості
	Наступні дисципліни ті, що забезпечуються:
	Психіатрія	Важливість та значення стосунків між медпрацівником та пацієнтом для лікувального процесу	Застосувати знання загальної психології на практиці.
	Внутрішньопредметна інтеграція (між темами даної дисципліни):
	Тема «Емоційно – вольова сфера особистості» логічно пов’язана з темою «Пізнавальні процеси» і є сприятливим підґрунтям для їх застосування.

V.План і організаційна структура заняття

1.Підготовчий етап – 8 хв.

№	Основні етапи заняття Навчально – цільові питання	Рівень засвоювання	Методи контролю навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хвилинах
1.	Організація заняття		Перевірка присутності форми		1 хв
2.	Визначення теми, мети заняття. Актуалізація				2 хв
3.	1.Дайте визначення поняття: емоції, почуття, воля. 2.Фізіологічна основа емоцій. 3.Які види емоцій ви знаєте? 4.Структура вольового акту. 5.Вольові якості людини 6.Гіпобулія.Гіпербулія.Абулія.	L - І	Мозковий штурм	Питання по темі: «Емоційно – вольові процеси»	5 хв

2.Основний етап

Формування вмінь та навичок

77 хв

№	Основні етапи заняття Навчально – цільові питання	Рівні засвоєння	Методи контролю навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв
1.	Тестовий контроль. Проведення інтелектуальної розминки	L - ІІ	Групова робота	Слайдовий показ тестів	10 хв
2.	Визначити емоційний стан людини за завданням викладача	L - ІІ	Індивідуальна робота	Бланки з картинками, стимульний матеріал	10 хв
3.	Гра – розминка «Покажи емоцію»	L - ІІ	Індивідуальна робота	Бланки із завданнями	10 хв
4.	Ознайомлення із психодіагностичними методиками для дослідження емоційно – вольової сфери особливості	L - ІІ	Пояснення викладача	Слайдова презентація	10 хв
5.	Розв’язування ситуаційних вправ на розлад емоційно – вольового процесу. Дати пораду, як керувати своїм емоційним станом	L - ІІ	Індивідуальна робота - письмово	Конспект студента	15 хв.
6.	Перевірка самостійної роботи студентів на тему «Як подолати стресову ситуацію?»	L - ІІ	Індивідуальна робота	Конспекти студентів, реферати, усні повідомлення. Відеопрезентація	15 хв
7.	Пам’ятка «Як виховувати волю»	L - ІІ	Групова дискусія	Повідомлення викладача	7 хв
8.	Жива анкета		Індивідуальне опитування усно		10 хв.

3.Заключний етап – 5 хв.

1.	Підведення підсумків	Висловлення думки про рівень підготовки	Виставлення оцінок у журнал та обґрунтування їх
2.	Домашнє завдання	Тема: «Психологічні основи спілкування»	Інструкція №2

Питання для усного опитування

№	Питання	Еталони відповідей
1.	Емоції це….	Психічний стан, що виражає ставлення людини до інших і до самої себе
2.	Почуття це - ….	Переживання людиною свого ставлення до явищ та предметів дійсності. Вони виникають як відповідь на якусь ситуацію.
3.	Воля це - ….	Психічна діяльність людини, що проявляється у свідомих діях, скерованих на досягнення поставленої мети
4.	Фізіологічна основа емоцій	Становлять ретикулярна формація, яка активізує діяльність механізму мозку, і центри, розміщені в гіпоталамусі, таламусі, лімбічній системі та підкіркових вузлах.
5.	Види емоцій - ..	Прості, складні, стенічні, астенічні
6.	Розлади емоційно – вольової сфери	Дистрофія, депресія, апатія, емоційна лабільність, манікальний синдром, мані кально – депресивний психоз, гіпобулія, гіпербулія, абулія.
7.	Вольові якості особистості	Витримка, терпіння, принциповість, організованість, цілеспрямованість, рішучість, самовладання, наполегливість.
8.	Гіпобулія
9.	Гіпербулія
10.	Сексуальні збочення	Садизм, мазохізм, гомосексуалізм, зоофілія
11.	Імпульсивні потяги	Дромоманія,клептоманія,піроманія

МАТЕРІАЛИ

методичного забезпечення

основного етапу заняття

Завдання №1

Тестові завдання для перевірки знань студентів

1.Переживання людиною відносин до других людей, суспільства, це:

а. моральні почуття

б. інтелектуальні почуття

в. естетичні емоції

г. позитивні емоції

д. стенічні емоції

2.Переживання людини пов’язані з практичною діяльністю, це:

А стенічні емоції

б. праксисні почуття

в. моральні почуття

г. позитивні емоції

д. естетичні почуття

3.Загальний емоційний стан людини, що характеризує її життєвий тонус протягом певного, відносно тривалого періоду часу, це:

А афект патологічний

б. афект фізіологічний

в. настрій

г. фрустрація

д. пристрасть

4.Емоції підвищеного напруження та збудження, пов’язані з негативними передчуттями це:

а хвилювання

б. гнів

в. страх

г. невпевненість

д. фрустрація

5.Почуття, які здійснюють мобілізуючий вплив на особливість - це:

А стенічні почуття

б. абстрактні почуття

в. інтероцептичні почуття

г. астенічні почуття

6.Психічне відображення дійсності, що відбувається у вигляді безпосереднього переживання життєвих явищ і ситуацій, зумовленого ставленням суб’єкта до задоволення чи незадоволення певної потреби – це:

А емоції

б. почуття

в. відчуття

г. сприймання

7.Стан психічної напруженості, що характеризується неможливістю вирішення суб’єктивного значущої ситуації і потребує перебудови особистісної системи цінностей і мотивів називається:

а афектом

б. кризою

в. фрустрацією

г. стресом

8.Про яку індивідуальну особливість почуттів йдеться у наведеній ситуації? Сорокаоднорічний сталевар переживає тяжкий стан х приводу смерті єдиної доньки; раніше він дуже любив свою професію, вирізнявся свідомим і відповідальним ставленням до праці; тепер робота йому байдужа:

а сила

б. глибина

в. амбівалентність

г. стійкість

9.Про яку індивідуальну особливість почуттів іде мова у наведеній ситуації: «Не знаю – пише юнак дівчині, кохаю я тебе чи ненавиджу. Мені здається, що ці почуття в мені дивним чином переплетені».

а. силу

б. глибину

в. амбівалентність

г. стійкість

10.Про яку особливість почуттів ідеться мова у наведеній ситуації: К. Станіславський радив студентам у драматичних сценах думати про щось сумне й погане, щоб викликати реальні сльози:

а силу

б. глибину

в. стійкість

г. зв'язок з мисленням

11.Розуміння емоційних станів та переживань інших людей – це:

а. гуманність

б. симпатія

в. емпатія

г. пристрасть

12.Емоції й почуття, які пригнічують людину, демобілізують та послаблюють її активність, називають:

А стенічними

б. астенічними

в. абстрактними

г. конкретними

13.Емоційний стан, що викликається нездоланими перешкодами на шляху досягнення значущої мети й супроводжується переживаннями невдачі, розпачу, називається:

а. стресом

б. афектом

в. кризою

г. фрустрацією

14.Емоційні прояви (настрій, ефект, фрустрація), вольові прояви (рішучість, зібраність), увага (зосередженість, розсіяність) як психологічні характеристики людини відносяться до:

а. психічних процесів

б. психічних станів

в. психічних властивостей

г. процесів збереження

15.Під час складання комплексного іспиту студент – відмінник скаржиться, що не може відповісти на просте запитання, пояснює, що у нього якийсь дивний стан: він ніби «все забув». Про яке емоційне явище йдеться:

А. афект

б. пристрасть

в. стрес

г. фрустрація

16.Що не є характерним для афекту:

А. тривалість перебігу

б. звуження обсягу свідомості

в. звільнення підкоркових центрів від регульованої дії кори мозку

г. сила прояву

17.Стійке, глибоке й сильне прагнення людини до певного об’єкта – це:

а. пристрасть

б. настрій

в. емоційний відгук

г. радість

18.Відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки – це:

А психічні стани

б. психічні властивості

в. вольові якості

г. психічні процеси

19.Порушення волі людини, що пов’язане з нездатністю прийняти необхідне рішення чи діяти – це:

а. апраксія

б. абулія

в. енемія

г. конформність

20.Схильність людини пояснювати причини своїх дій внутрішніми факторами (своїми здібностями, характером, внутрішнім станом) – це:

А. інфернальна локалізація контролю

б. екстернальна локалізація контролю

в. регуляція внутрішніх станів

г. психоаналіз

21.Основними ознаками вольових дій є:

а свідоме подолання перешкод на шляху досягнення мети

б. конкуруючі мотиви

в. наявність вольових зусиль

г. усе вказане

22.Цілеспрямоване регулювання особистістю власної поведінки, виражене в здатності долати перешкоди та труднощі при здійсненні дій і вчинків – це:

а. воля

б. мета

в. мотив

г. активність

23.До емоційно – вольових психічних процесів належать:

а. темперамент, характер, здібності

б. відчуття, сприймання, пам’ять

в. здібності, почуття, мовлення

г. емоції, почуття, воля

24.Випадки хворобливого безвілля називають:

А. довільною діяльністю

б. конформністю

в. упертістю

г. абулією

25.Вольова якість особистості, яка полягає в умінні самостійно діяти без допомоги інших, критично ставитися до впливів інших людей, оцінюючи їх відповідно до своїх поглядів і переконань – це:

а. рішучість

б. наполегливість

в. витримка

г. самостійність

26.Вольова якість особистості, яка полягає в умінні приймати своєчасно, обдумано, твердо, непохитно рішення – це:

А. організованість

б. витримка

в. самостійність

г. рішучість

27.Усвідомлений мотив, цілеспрямоване прагнення діяти певним чином, долати зовнішні та внутрішні труднощі заради досягнення поставленої мети називають:

А. потяг

б. потреба

в. бажання

г. хотіння.

28.Якою вольовою якістю обумовлюється уміння керуватись у своїх діях і вчинках загальними і стійкими цілями та переконаннями?

а. цілеспрямованість

б. ініціативність

в. рішучість

г. наполегливість

29.Основні ознаки вольових дій проявляються у:

А. свідомому подоланні перешкод на шляху досягнення мети; наявності

вольового зусилля

б. несвідомому прагненні досягти певного бажаного результату

в. небажанні долати складні перешкоди на шляху поставленого задуму

г. свідомому подоланні перешкод на шляху до втілення мети, відсутності

вольового зусилля.

30.Коли хлопчик грався на прибережній кризі ранньої весни, його течією винесло на середину річки. Дорослі, які перебували на березі, із жахом спостерігали за подією, однак не наважувалися допомагати малому, розуміючи небезпеку для власного життя. Тільки один невеликий хлопчик з допомогою великої палиці зумів витягти необережного однолітка на берег. При цьому він виявив:

а організованість, цілеспрямованість, принциповість

б. дисциплінованість, організованість, витримку

в. сміливість, рішучість, самостійність

г. упертість, негативізм, ініціативність

31.Вольову властивість, що характеризує уміння людини керуватися у своїх вчинках стійкими принципами, переконаннями у доцільності певних дій і вчинків називають:

а. принциповість

б. ініціативність

в. рішучість

г. наполегливість

32.Вольову властивість, що характеризує уміння критично ставитись до чужих впливів, оцінюючи їх відповідно до своїх поглядів і переконань називають:

а. принциповість

б. самостійність

в. рішучість

г. наполегливість

33.Яка вольова властивість людини характеризується умінням знаходити нові, нешаблонні рішення і засоби їх досягнення:

а. принциповість

б. самостійність

в. ініціативність

г. наполегливість

34.Своє рішення про вихід із фракції один із депутатів пояснив розбіжністю власних життєвих принципів із програмою саме цих парламентарів, відсутністю доцільності прийняття підтриманих ними законопроектів. При цьому він виявив таку вольову якість:

а цілеспрямованість

б. принциповість

в. самостійність

г. ініціативність

35.Що є характерним для третьої фази вольової дії:

а. прийняття рішення

б. виникнення спонукання і встановлення мети

в. розгляд і боротьба мотивів

г. виконання прийнятого рішення.

36.Яка вольова властивість характеризується умінням людини гальмувати небажані спонукання і не опускати дій, які перешкоджають досягненню поставленої мети:

а рішучість

б. витримка

в. самостійність

г. наполегливість

37.Яка вольова якість полягає в умінні приймати рішення своєчасно, обдумано, твердо, непохитно:

а. рішучість

б. витримка

в. самостійність

г. наполегливість

38.Необдуваний, нічим не виправданий прояв волі, який полягає в тому, що людина наполягає на своєму недоцільному бажанні, незважаючи на обставини, має назву:

а. рішучість

б. упертість

в. самостійність

г. наполегливість

39.Що є характерним для другої фази вольової дії:

а. прийняття рішення

б. виникнення спонукання і встановлення мети

в. боротьба мотивів

г. виконання прийнятого рішення

40.Воля – це:

А. психічний процес

б. психічна властивість особистості

в. психічний стан

г. сукупність психічних властивостей особистості

41.Негативними вольовими якостями особистості є:

А. конформізм, цілеспрямованість, послідовність

б. конформізм, навіюваність, впертість

в. навіюваність, ініціативність, самостійність

42.Яка вольова якість полягає в умінні побороти страх і йти на виправданий ризик заради досягнення мети, не дивлячись на небезпечність для особистого благополуччя або навіть життя:

а. рішучість

б. організованість

в. дисциплінованість

г. сміливість

Ознайомлення з психодіагностичними методами для дослідження емоційно – вольової сфери

На занятті розглядаються:

1.Шкала депресії Бека

2.Методика диференціальної діагностики депресивних станів Цунга

3.Шкала Гамільтона для оцінки депресії (HDRS)

4.Тест Спілбергера - Ханіна

5.Шкала Гамільтона для оцінки тривоги (HARS)

6.Медодика вимірювання рівня тривожності Тейлор

7.Опитувальник САН

1.Шкала депресії Бека

Шкала депресії Бека запропонована А.Т.Беком в 1961 р і розроблена на основі клінічних спостережень, які дозволили виявити обмежений набір найбільш релевантних і значущих симптомів депресії і найбільш частих скарг. Після співвіднесення цього списку параметрів з клінічними описами депресії, що містяться у відповідній літературі, був розроблений опитувальник, що включає в себе 21 категорію симптомів і скарг. Кожна категорія складається з 4-5 тверджень, які відповідають специфічними проявами – симптомами депресії. Ці твердження ранжовані в міру збільшення питомого внеску симптому в загальний ступінь важкості депресії. Відповідно до ступеня вираженості симптому, кожному пункту присвоєні значення від 0 (симптом відсутній, або виражений мінімально) до 3 (максимальна вираженість симптому). Деякі категорії включають в себе альтернативні твердження, що мають еквівалентну питому вагу.

У первинному варіанті методика заповнювалася за участі кваліфікованого експерта (психіатра, клінічного психолога чи соціолога), який запитував вголос кожен пункт з категорії, а після просив пацієнта вибрати твердження, найбільш відповідає його стану на поточний момент. Пацієнту видавалася копія опитувальника, за яким він міг стежити за читаними експертом пунктами. На підставі відповіді пацієнта дослідник відзначав відповідний пункт на бланку. На додаток до результатів тестування дослідник враховував анамнестичні дані, показники інтелектуального розвитку та інші параметри.

В даний час вважається, що процедура тестування може бути спрощена: опитувальник видається на руки пацієнту і заповнюється ним самостійно

2.Методика диференціальної діагностики депресивних станів Цунга

Шкала Цунга для самооцінки депресії – тест для самооцінки депресії, що був розроблений в Університеті Дюка психіатром доктором Вільямом Цунгом. Тест дозволяє оцінити рівень депресії пацієнтів і визначити ступінь депресивного розладу. За допомогою «Шкали Цунга» досліджуваний або лікар можуть провести самостійне обстеження або скринінг депресії. Тест «Шкала Цунга» володіє високою чутливістю та специфічністю і дозволяє уникнути додаткових економічних і часових витрат.

У тестуванні враховується 20 чинників, які визначають чотири рівні депресії. Тест містить десять позитивно сформульованих і десять негативно сформульованих питань. Кожне питання оцінюється за шкалою від 1 до 4 (на основі відповідей: «ніколи», «іноді», «часто», «постійно»).

Результати поділяються на чотири діапазони:

49. Нормальний стан

50 – 59 Легка депресія

60 – 69 Помірна депресія

70 і вище Важка депресія

3.Шкала Гамільтона для оцінки депресії (HDRS)

Шкала Гамільтона для оцінки депресії – один з найпоширеніших за частотою використання інструментів в клініці афективної патології. Застосовують кілька версій шкали (17, 21 і 23 пункту). Оригінальна версія містить 23 пункти, 2 з яких (16-й і18 й) складаються з двох частин – А і Б, що заповнюються альтернативно. Шкала забезпечує простий спосіб оцінки важкості депресії в динаміці

Рекомендації щодо застосування шкали

Важкість симптомів депресії в динаміці шляхом повторного тестування оцінюється об’єктивно. Відповідно дослідник повинен бути кваліфікованим і досвідченим психіатром або пройти необхідне навчання. Для оцінки слід вибирати варіант відповіді, найбільш точно характеризує стан пацієнта, якому слід надати можливість докладної відповіді на запитання.

При інтерпретації даних необхідно пам’ятати, що значення балів пунктів 4 – 6, 12 – 14, 16 – 18, в яких змінні не можуть бути вираженні кількісно, оцінюються якісно (від 0 до 2 балів). Пункти 18-21 не вимірюють вираженість депресії.

Оцінка тяжкості депресії за шкалою HDRS здійснюється наступним чином:

*сума балів від 0 до 7 свідчить про відсутність депресії;

*сумарні значення для малого депресивного епізоду складають 7 – 16 балів;

*нижнє граничне значення для великого депресивного епізоду – понад 16

балів;

*максимально можливий загальний бал становить 52 і відповідає крайньому ступеню важкості депресивного синдрому

4.Тест Спілбергера - Ханіна

Даний тест є інформативним засобом самооцінки рівня тривожності в даний момент часу (реактивна тривожність, як стан) та особистісної тривожності (як стійкої характеристики людини). Розроблений Ч.Д.Спілбергером і адаптований Ю.Л.Ханіним.

5.Шкала Гамільтона для оцінки тривоги (HDRS)

Шкала Гамільтона для оцінки тривоги (HDRS) – інструмент, що найширше використовують у випробуваннях лікарських засобів HDRS призначена для точної оцінки ступеня тяжкості тривожного синдрому у пацієнтів з уже встановленим діагнозом тривожного розладу і для оцінки тривоги у пацієнтів, які страждають на інші розлади, найчастіше депресивні. Шкала здебільшого заснована на суб’єктивній оцінці пацієнта, що є важливим критерієм оцінки захворювання до початку терапії та поліпшення стану після лікування. HDRS вважається ефективним і точним інструментом вимірювання тяжкості тривожного синдрому, навіть не дивлячись на те, що вона не дозволяє достатньо точно оцінювати генералізовану тривогу.

Інтерпретація та обробка результатів

• Дослідник повинен бути кваліфікованим психіатром або пройти відповідне навчання.

• Витрати часу від 20 до 30 хвилин. Час оцінки визначається як «зараз» або «протягом останнього тижня»

• Значення балів по всіх 14 пунктах ранжується від 0 до 4. Сумарний бал тримає значення в інтервалі від 0до 56.

• 0 – відсутність тривожного стану

• 8 – симптоми тривоги

• 20 – тривожний стан

При панічному розладі сумарний бал сягає 25 – 27

Критерієм ефективності терапії є > 50% зниження сумарного балу в порівнянні з початковим.

Вимірювані змінні. За сімома пунктами вимірюється соматична тривога, за іншими сімома – психічна. Обидва чинники можуть вимірюватися окремою сумою балів.

Застосування. Шкала широко використовується при проведенні випробувань лікарських засобів; як мінімум заповнюється двічі – до початку та після курсу терапії. Додаткові вимірювання проводяться за бажанням дослідника.

Практичні рекомендації щодо застосування шкали

Гамільтона (HDRS)

Загальні рекомендації. Дана шкала розроблена для оцінки тяжкості симптомів тривоги (незалежно від невеликих коливань протягом чі тому питання необхідно адресувати до стану протягом останніх дамі мі днів або попереднього тижня.

Точність вимірювання залежить, у першу чергу, від кваліфікації та досвіду дослідника й акуратності реєстрації використаної інформації. Не слід тиснути на пацієнта; пацієнту необхідно надати достатньо часу для докладної відповіді на питання, але при цьому не дозволяти йому занадто відхилятися від теми питання. Число прямих запитань повинно бути зведнено до мінімуму, питання треба ставити різними способами, комбінуючи варіанти із затверджуючи ми або негативними відповідями. Бажано отримувати додаткову інформацію від родичів пацієнта, його друзів, медичного персоналу тощо; ця інформація необхідна, якщо є сумніви щодо коректності відповідей пацієнта. Повторні вимірювання повинні проводиться незалежно один від одного. При проведенні повторного вимірювання дослідник не повинен бачити результати попередніх вимірювань, він заповнює лише чистий бланк шкали. Ці рекомендації можуть здатися банальними, але вони вкрай важливі. Дослідник за можливості повинен уникати питань, що пов’язані із зміною стану пацієнта з часу останнього вимірювання.

Реєстраційний бланк до шкали Гамільтона (HDRS)

За кожним пунктом шкали становиться оцінка:

0 – відсутність; 1 – слабкий ступінь; 2 – помірний ступінь; 3 – важкий ступінь; 4 – дуже важкий ступінь.

Дата:_______________________________________________________

ПІБ_________________________________________________________

Пункт шкали	Показники(обвести ті,що)
1.Тривожний настрій (заклопотаність, очікування)	0	1	2	3	4
2.Напруга (відчуття напруги, плаксивість, що легко виникає тремтіння, відчуття неспокою, нездатність	0	1	2	3	4
3.Страхи (темряви, незнайомців, самоти, тварин, натовпу)	0	1	2	3	4
4.Інсомнія (утруднене засипання, переривчастий сон, що не приносить відпочинку, відчуття розбитості)	0	1	2	3	4
5.Інтелектуальні порушення (утруднення концентрації)	0	1	2	3	4
6.Депресивний настрій (втрата звичайних інтересів і відчуття задоволення від хобі пригніченість)	0	1	2	3	4
7.Соматичні м’язові симптоми (болі, сіпання, напруга, скрипіння зубами, голос що зривається)	0	1	2	3	4
8.Соматичні сенсорні симптоми (дзвін у вухах, нечіткість зору, приливи жару та холоду, відчуття слабкості)	0	1	2	3	4
9.Серцево – судинні симптоми (тахікардія, серцебиття, біль у грудях, пульсація в судинах, часті зітхання)	0	1	2	3	4
10.Респіраторні симптоми (тиск і стиснення у грудях)	0	1	2	3	4
11.Гастро – інтестинальні симптоми (утруднене ковтання, метеоризм, біль у животі, печія)	0	1	2	3	4
12.Сечостатеві симптоми (прискорене сечовипускання, сильні позиви до сечовипускання, аменорея, аменорея).	0	1	2	3	4
13.Вегетативні симптоми (сухість у роті, почервоніння або блідість шкіри, пітливість, головний біль)	0	1	2	3	4
14.Поведінка при огляді (совається на стільці неспокійний)	0	1	2	3	4

Сума балів:_______________________

6.Методика вимірювання рівня тривожності Тейлор

Призначений для вимірювання проявів тривожності. Опублікований Дж. Тейлор в 1953 р. Розглянута шкала складається з 50тверджень, на які обстежуваний повинен відповісти «так» або «ні». Твердження відбиралися з набору тверджень Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника (ММРІ) вибір пунктів для тесту здійснювався на основі аналізу їх здатності розрізняти осіб з «хронічними реакціями тривоги».

Тестування триває 15-30 хв. Для зручності використання кожне твердження пропонується випробуваному на окремій картці.

Більш відомі варіанти методики в адаптації Т.А.Немчинова і В.Г.Норакідзе, який в 1975 р доповнив опитувальник шкалою брехні, що дозволяє судити про демонстративність, нещирість у відповідях. Обидва варіанти опитувальника використовується при індивідуальному і груповому обстеженні, здатні вирішувати як теоретичні, так і практичні завдання і можуть бути включені в батарею інших тестів.

7.Опитувальник САН

Мета: оперативна оцінка самопочуття, активність і настрою.

Опис: опитувальник складається з 30 пар протилежних характеристик, за якими досліджуваного просять оцінити свій стан. Кожна пара представляє собою шкалу, на якій досліджуваний відмічає ступінь актуалізації тієї чи іншої характеристики свого стану. Методику можна проводити як індивідуально, так і груповим способом – на бланках.

Інструкція: Вам пропонується оцінити свій стан, якій ви відчуваєте в даний момент, за допомогою таблиці. В кожній парі треба вибрати ту характеристику, що найбільше відповідає вашому стану і відмітити цифру, що відповідає ступеню, (силі) вираженості даної характеристики.

Обробка даних: крайня ступінь вираження негативного полюсу пари оцінюється в один бал, а позитивного полюсу – в 7 балів.

Наприклад: Самопочуття добре 3 2 1 0 1 2 3 Самопочуття погане.

7 6 5 4 3 2 1 балів

Отримані бали згруповуються у відповідності з ключем в три категорії:

Самопочуття: 1,2,7,8,13,14,19,20,25,26.

Активність: 3,4,9,10,15,16,21,22,27,28.

Настрій: 5,6,11,12,17,18,23,24,29,30.

Отримані результати по кожній категорії діляться на 10.

Середній бал по кожній – 4. Оцінки досліджуваного вищі за 4 бали свідчать про позитивний стан досліджуваного , оцінки нижче, навпаки.

Нормальні оцінки знаходяться у діапазоні 5 – 5,5 балів.

Треба врахувати, що при аналізі функціонального стану важливі не тільки окремі показники, але і їх співвідношення.

Опитувальник САН – інтерпретація

Під час обробки, кожна оцінка приймає певне значення і відповідає тому або іншому кількістю балів:

1.Трійка відповідає поганого самопочуття й низької активності, а також огидному настроєм – цей індекс приймається за 1 бал;

2.Двійка – за два бали.

3.Одиниця – за три бали.

Так ми рухаємося трійки з протилежного боку шкали, вона відповідає 7 балів.

Позитивне стан – це більш високі бали, а негативне – нижчі. За отриманими балами розраховується середнє арифметичне в цілому. Крім того, опитувальник сан розраховує самопочуття, активність, настрій окремо.

Аналізуючи функціональний стан, дуже важливими є значення не тільки окремих показників, але і результат їх співвідношення. Якщо людина не перевтомлена, він відпочив, то оцінки активності, а також настрою і самопочуття в цьому випадку найчастіше збігаються. Наростання втоми змінює співвідношення між цими показниками через те, що при цьому самопочуття і активність подають в порівнянні з настроєм.

В інтернеті кожен може пройти опитувальник сан онлайн. Все, що необхідно для цього – відповідати на поставлені питання.

Отримавши результати по кожній категорії, їх ділять на десять. Середній бал шкали дорівнює чотирьом. Оцінки, що перевищують даний показник, говорять про те, що людина добре себе почуває, знаходиться в сприятливому стані. Якщо ж показники нижче четвірки, то це свідчить про несприятливий стан людини, який пройшов тест. Нормальні оцінки стану знаходяться в межах п’яти – п’ять з половиною балів.

Пам’ятка

Як виховувати волю?

1.Волю можна розвивати. Постійно працюйте над зміцненням своєї волі. Пам’ятайте, що в долі людини воля значить більше, ніж талант.

2.Не потурайте розслабленню волі у хворих, адекватно активізуйте їх.

3.Постійно працюйте над виробленим і підтримкою практичних навичок, доведених до автоматизму. Ухилення від виконання маніпуляцій (розтреновує» навички.

4. Виконує свої обов’язки, рішучість і наполегливість адекватно поєднуйте з гуманним і душевним становленням до хворих.

5.Працюючи х хворими людьми, проявляйте терпіння, але не дозволяйте розвинутись у себе пасивному підкоренню як на роботі, так і в житті. Пасивне підкорення – це прямий шлях до психологічного рабства.

6.Постійно дбайте про підтримання професійної честі й гідності, як власних, так і колег по роботі.

7.Критично оцінюйте свої можливості. Ставте перед собою конкретну, реальну для досягнення мету і добивайтесь виконання поставленого завдання.

Питання для заключного етапу

«Жива анкета»

1.Що нового ви дізналися на занятті?

2.Як розпізнати емоційний стан людини?

3.Задача медичного працівника стимулювати стенічні чи астенічні емоції?

4.Які поради ви дасте людині в стресової ситуації?

5.Як виховувати силу волі?

6.Які методики рекомендовано проводити для дослідження емоційно – вольової сфери?

Література:

Основна

1.Вітенко І.С., Дудка Л.М., Зименковськая Л.Я. Основи загальної і медичної психології. – К.:Вища школа, 1991. – 272 с.(стор. 86-104).

2.Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології.-В.: Нова книга, 2008.-253с. (стор199-219).

3.Вітенко І.С., Чабан О.С. Основи загальної і медичної психології.-Т.: Укрмедкнига, 2003.-343 с. (стор 97-123).

4.Максименко С.Д. Загальна психологія.-К.: Центр навчальної літератури, 2004-271с (стор 211-230).

5.Волошина В.В. Загальна психологія: практикум.-К.: Каравела, 2008-280с.

Додаткова:

1.Годфруа. Что такое психология.В 2-хт.- Москва: «Мир». 1992, т.1

2.Вітенко І.С.Загальна та медична психологія-Київ: «Здоров’я».1994

3.Полищук А.И.,Видренко А.Е. Атлас для експериментального исследования

отклонений в психической деятельности человека-Київ: «Здоров’я», 1980.

4.Блейхер В.М., Крук И.В.Патопсихолочическая діагностика Київ: «Здоров’я», 1996.

Питання для практичного заняття

з дисципліни «Основи загальної та медичної психології»

на тему: «Емоційно – вольові процеси»

1.Значення емоцій в житті людини. Функції емоції.

2.Фізіологічна основа емоцій (де знаходиться таламус, гіпоталамус, лімбічна

система, ретикулярна формація).

3.Як розкривається почуттєва сфера особистості?

4.Види емоцій.

5.Які фізіологічні дисфункції виникають під впливом страху?

6.Настрій – що є причиною того чи іншого настрою? Який буває настрій:

радісний, сумний, бадьорий, млявий, тривожний.

7.Пристрасть.Щ є причиною формування пристрастей?

8.Афект ,види афектів

9.Вікові особливості емоційного стану

10.Гнів

11.Радість

12.Печаль, смуток,скорбота .Зовнішні прояви.

13.Моральні, інтелектуальні та естетичні почуття

14.Стрес. Фрустрація.

15.Порушення емоцій.

16.Дослідження емоцій.

17.Воля. Структура вольового акту. Вольові якості.

18.Розлади вольової сфери.

19.Виховання волі.

Література:

1. Вітенко І.С., Дутка Л.М., Зименковська Л.Я. Основи загальної і медичної психології. –К.:Вища школа, 1991. – 272 с. ( стор.86 - 104).

2. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології. – В.: Нова книга, 2008. – 253с.

( стор.199 - 219).

3. Вітенко І.С., Чабан О.С. Основи загальної і медичної психології. – Т.: Укрмедкнига, 2003. – 343с.( стор.97 - 123)

4. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 271 с. (стор. 211 - 230).

5. Волошина В.В.Загальна психологія: практикум.- К.:Каравела,2008.- 280 с.