УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ МАРГАНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ ЦЕНТР - КОМПЛЕКС ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ



Сценарій відкритого виховного заходу

на тему:

«Афганістан – це рана,

що не перестає боліти»




Розробила виховний

захід Соловйова В.В.,

керівника гуртка

КЗ «МЦКПР»




м. Марганець




Мета. Ознайомити учнів з трагічною сторінкою нашої історії, виховувати повагу до учасників військових подій в Афганістані, розповісти про людей, що служили в Афганістані, віддати данину пам'яті полеглим воїнам-афганцям.


Обладнання: на сцені напис із назвою заходу «30 років-Афганістан…», магнітофон, записи пісень, фотографії загиблих земляків-марганчан Івана Олійника та Володимира Долгова.



Хід свята:

Звучит фонограма пісні «Лист сестрі»

Ведучий: Давно відгули бої,

Завмерли самотні гори,

А у очах матерів осиротілих — горе!

І не трясеться земля,

Спалена вщент під ногами.

Гаряча жовта імла

Над горами Афганістану.


Ведучий: Афганістан… Вже більше 30 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. Війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, змінила надії, плани, понівечила тіла і долі.


Вихованець: Хто ж відповість?

Як захлинався бій останній

І ущухав вогонь атак,

Упав юнак в Афганістані -

Двадцятирічний мій земляк.

Упав, з очей спадали зорі,

Темніла неба пелена…

О, боже мій, що тільки творить

Людьми придумана війна.

Ведучий: 25 грудня 1979 року Радянські війсь­ка були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов'язку. Багатьом із них ніколи вже не повер­нутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні гарної землі. Вони поляжуть навіки. Кого поховають товариші, хто пошматований розле­титься в прах на гігантських фугасах. І тільки гнівний його дим понесуть над землею східні вітри.


Пісня «А пам’ять жива


Ведучий: Не відболить це горе, не виплачеться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти підступно винищених у горах Афганістану синів України.


Вірш «Кукушка»

(діти декламують, а в цей час звучить фонограма «Адажіо» Альбіноні.)


Снится часто мне мой дом родной.
Лес о чем то о своем мечтает.
Серая кукушка за рекой,
Сколько жить осталось мне, считает.

Снится мне опушка из цветов.
В снах забытых тихая опушка.
Восемьдесят... Девяносто... Сто...
Что-то ты расщедрилась, кукушка.

Я прижался ласково к цветку,
Стебелек багульника примятый.
И звучит ленивое ку-ку,
Отмеряя жизни моей даты.

Я тоскую по родной стране,
По ее рассветам и закатам.
На афганской выжженной земле
Спят тревожно советские солдаты.

Они тратят силы, не скупясь,
Им привычны холод и усталость.
Сил своих не копят про запас.
Так скажи-ка, сколько их осталось...

Так что ты, кукушка, подожди
Мне давать чужую долю чью то.
У солдата вечность впереди,
Ты ее со старостью не путай.




Пісня «А мати жде»




Ведучий: За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність. При виконанні інтернаціональног долгу загинуло понад три тисячи українців, серед них і наші земляки : Іван Олійник та Володимир Долгов.

На знак вшанування світлої пам`яті тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя, схилімо голови і вшануймо їх хвилиною мовчання.


(Хронометр відбиває хвилину)



Вихованець: Ховали інтернаціоналіста,

Блищала глухо цинкова труна,

Нестерпно пахло тополиним листом

І плач дівочий танув, як струна.

Руда земля розверзлась чорнорота.

Чекає хижо мовчки на своє,

А мати на колінах у болоті

Обмацує труну: «Чи ж там він є?!!»

На хрест сусідній похилився тато,

Похнюпилися братики малі -

В селі ховали воїна-солдата,

У мирному вкраїнському селі.


Ведучий: Правда про Афганську війну? Яка вона? Досить різна, нерідко болюча і гірка. І коли ти її почуєш з уст тих, хто сам пройшов цей тернистий шлях , лише тоді зрозумієш, яка вона.

Сьогодні на урочистому заході, присвяченому 30-ій річниці виводу військ з Афганістану присутній почесний гість, учасник та очевидець ціх подій.


Слово надається воїну-афганцю Ткачуку В.В.





(Вручення квітів та подарунків гостю)


Ведучий: Рани цiєї війни кровоточать i досi. Не можуть матерi забути загиблих та покалiчених синiв, а дружини та дiти своїх чоловiкiв i батькiв. Ми маємо знати про страшнi подiї безглуздої афганської вiйни i пам’ятати, що і серед нас живуть люди, якi в 18,20-30 рокiв стали свiдками й учасниками воєнних подiй. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.


Пісня: «Здравствуй мама, я опять пишу письмо»


Ведучий: 15 люте 1989рік, останній підрозділ 40-ої армії обмеженого контингенту радянських військ був виведений з Афганістану.

Це особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію.


Звучить пісня « Хай буде мир на землі»




Ведучий: Нашим гостям і всім присутнім в залі бажаю здоров'я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди у великому домі, який називається - Україна!

Слава вам, воїни-афганці! Низький уклін від усіх земляків. Хай віра, надія ніколи не покидають Вас.


Звучить фонограма пісні «Салам бача»





P.S. Репертуар пісень може бути змінений.









Інтернет посилання:

  1. Фонограма - «Місячна соната» В.А.Моцарт.

https://usermusic.org/search.

2. Фонограма - «Адажіо» Т.Альбіноні

https://usermusic.org/search.

  1. Фонограма пісні «Салам бача»

https://usermusic.org/search.

Додаток


Текст пісні « Лист сестрі»


Привет сестренка, моя родная, ну как дела.

Зима, наверно, дороги к дому уж замела

А звезды падают над Кандагаром в лучах зари

Ты только маме, что я в Афгане, не говори


Сейчас суббота, белье почищу и черт с войной

И пахнет потом, здесь спят парнишки, был трудный бой

С дружком Олегом, что он вернется держу пари

Ты только маме, что я в Афгане, не говори


Своей сестренке я шлю горячий, большой привет.

Скажи: пусть пишут, давно из дома уж писем нет,

А если спросят, о чем пишу я, ну что ж, соври

Ты только маме, что я в Афгане, не говори.


Текст пісні « А память жива»

На обличчях незмінна печаль.

Все тихіше суворі слова,

Бо війна не скінчилась, на жаль,

Ветерани - то пам'ять жива.


Приспів:

Ветерани, ветерани -

Час не гоїть ваших ран.

Ветерани, ветерани,

Щиро кланяємось вам.


Ті пекельні воєнні роки

В ветеранських посіли очах.

Вам завдячують люди усі

І каштани у білих свічах.


Приспів.


Знову в світі буяє весна,

Знову день настав святий.

І за те, що далеко війна,

Салютуймо в цей ранок ясний.


Приспів.



Текст пісні

«А мати жде»


1 куплет
Виряджала мати сина, йди, служи синочку мій,
Рідну землю боронити – це обов’язок святий.
Раптом випав серед літа на троянди білий сніг,
Син із війська не вернувся вже на батьківський поріг.

Приспів.
А мати жде, а мати виглядає, 
Чаїнок хвилить мамина душа.
Тривожно серце з болю завмирає,
Пішов солдат і не сказав - Прощай!
А мати жде, все ж, вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.

2 куплет
Посивіла з горя мати, болем зойкнула душа,
Бо згадала як, маленьким, син на встріч їй поспішав.
Небо плакало дощами, гасли зорі у горі,
Носять квіти на могили українськи матері.

Приспів.
А мати жде, а мати виглядає, 
Чаїнок хвилить мамина душа.
Тривожно серце з болю завмирає,
Пішов солдат і не сказав - Прощай!
А мати жде, все ж, вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.

А мати жде, все ж, вигляда синочка,
Пішов у вічність в сяйві юних літ,
Лишилась мамі вишита сорочка,
Шинеля сіра, наче моноліт.




Текст пісні

« Здравствуй мама, я опять пишу письмо»


I куплет
Здравствуй, мама. Вот опять пишу письмо. 
Здравствуй, мама. Все, как прежде, хорошо. 
Все нормально, светит солнце 
А в горах стоит туман. 
Мать не знает, как бывает трудно нам, 
Мать не знает, как мы ходим по горам, 
Как проходят нашей юности года 
В Афганистане где идёт война.

Припев:
Под шум и взрыв гранат шагает наш отряд, 
А где-то далеко в горах стрельба.
Под шум и взрыв гранат, и трассера летят, 
И от разрывов вся дрожит земля.
Взлетают вертолёты, и мы идем вперёд, 
И не отступим мы с тобой назад.

II куплет
Молодыми мы приехали сюда,
В Афганистан, где сейчас идет война. 
Не забыть мне тех суровых майских дней 
И лица погибших парней.


Припев:

III куплет 
Вот мой дембель, вот приехал я домой.
Здравствуй, мама, я вернулся, я живой! 
Посмотрел я своей матери в глаза...
Постарела же она!

Припев:









Текст пісні

«Салам,бача»



Салам, бача, вот мы и встретились с тобой!
Салам, бача, как поживаешь, дорогой?
Дай мне, бача, свою колючую щеку,
Дай, я, бача, тебя покрепче обниму,
Бача, бача...


Виват, Кандагар и Герат,
Виват, Файзабад и Газни,
Виват, Хайратон и Шиндант,
Виват всем вам, дорогие мои шурави!


Споём, бача. Споём...
О чём, бача? Обо всём...
И сколькоб нам не осталось жить,
Споём, бача, чтоб вовек не забыть.
Споём, споём...


Виват, Кундуз и Баграм,
Виват, Кабул и Саланг,
Виват, Пули-Хумри и Гардез,
Виват всем вам, дорогие мои шурави!


Виват, Кандагар и Герат,
Виват, Файзабад и Газни,
Виват, Хайратон и Шиндант,
Виват всем вам, дорогие мои шурави!
Виват! Виват! Виват!