‘Утвердження тоталітарного режиму і масові репресії в радянській Україні.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування вмінь і навичок
Учні мають навчитися:
витлумачувати і доречно вживати терміни і поняття «тоталітарний режим», «ворог народу», «чистка», «націонал-ухильництво», «Великий терор», «безбожна п’ятирічка», культ особи, СВУ, ГУЛАГ;
встановлювати хронологічну послідовність подій, які відображають репресивну політику радянського тоталітарного режиму щодо громадян УРСР;
визначати та порівнювати положення нової Конституції СРСР, усвідомлювати її значення у поглибленні моральної кризи суспільства;
характеризувати діяльність партійних діячів в СРСР;
пояснювати сутність та події «Великого терору», усвідомлювати його наслідки.
ПЕРЕБІГ УРОКУ:
1.Перевірка готовності класу до уроку.
2.Активізація пізнавальної діяльності учнів.
На цьому етапі уроку вчитель пропонує дітям пригадати, що їм вже відомо про «Шахтинську справу», як про один з перших кроків до масового терору. Як варіант можна використати метод «Кубик». На гранях звичайного кубика розташовано завдання («Пригадай», «Назви», «Порівняй», «Запропонуй», «Склади», «Уяви», які повинні у процесі роботи виконати учні. Кидаючи один одному кубик, учні виконують завдання.
Наприклад: учень зловив кубик і читає «Пригадай». Учень повинен продовжити речення кинувши кубик тому, хто відповідатиме. «Пригадай, коли відбувалася «Шахтинська справа»?» Орієнтовна відповідь: 1928 рік, Москва. Другий учень відповідає і виконує своє завдання. Наприклад, «Назви». «Назви основних учасників «Шахтинської справи». Орієнтована відповідь наступного учня: 53 інженерно-технічні працівники вугільної промисловості. «Склади можливе звинувачення, яке могло звучати на суді по «Шахтинській справі». Орієнтовна відповідь: Звинувачується у шкідництві та антирадянській діяльності. «Порівняй радянський та сучасний судовий процес. В чому основна різниця?» Орієнтована відповідь: у радянські часи суд не обтяжував себе пошуками справжніх доказів, достатньо було заявити про наявність «прихованого шкідництва» і звинуватити будь кого. «Уяви себе звинуваченим по «Шахтинській справі». Чи були б в тебе можливості виправдатися». Орієнтовна відповідь: Ні, адже це був сфабрикований, політичний судовий процес, який не передбачав об’єктивності. Таким чином учні перекидуючи один одному кубик вчаться самі формулювати завдання і відповідають на питання інших дітей.
ІІ. Основний етап
1.Оголошення теми, визначення навчальних цілей (очікуваних результатів) уроку, мотивація пізнавальної діяльності учнів.
Після оголошення теми і навчальних цілей, вчитель пропонує дітям вправу «Сенкан» до слова тоталітаризм.
Жанр сенкан у літературі — це мала віршована форма для фіксації емоційних оцінок та опису миттєвих вражень, відчуттів, асоціацій; невеликий за обсягом літературний твір, що характеризує тему чи предмет та утворений з п’яти рядків за певним планом. Сенкан у дидактиці — це ефективний метод розвитку образності мовлення, який дозволяє швидко отримати результат; метод оцінювання понятійного і словникового запасу; прийом технології критичного мислення на етапі мотивації або рефлексії; метод інтегральної освітньої технології; інструмент для синтезу й узагальнення інформації |
Вправу виконуємо за алгоритмом:
Перша строка – тема сенкану, одне слово іменник;
Друга строка – два слова, опис ознак чи властивостей, прикметники;
Третя строка – створена трьома дієсловами, що описують характерні дії об’єкту;
Четверта строка – фраза з чотирьох слів, що висловлює особисте ставлення автора до теми;
П’ята строка – одне слово, що характеризує сутність об’єкту.
Наприклад:
Тоталітаризм.
Жорстокий, деспотичний.
Репресує, підкорює, тисне.
Не дає права вибору.
Сталінізм.
Учитель пропонує учням пригадати походження і сутність поняття тоталітарного режиму (учні працюють з поняттям на сторінці 195), визначити який саме режим панував у СРСР (комунізм) і порівняти його з іншими відомими тоталітарними режимами світу – нацизм, фашизм. Для цього можна запропонувати учням плакати і алгоритми роботи з ними.
Мій орієнтовний алгоритм роботи з плакатом має такий зміст: 1) назвати й датувати подію, якій присвячено плакат; 2) визначити, на чиє політичне замовлення та для якої аудиторії він створений; 3) проаналізувати зображені персонажі та іншу символіку плаката за такими питаннями: а) Яка фігура (об’єкт) є на передньому плані, а яка (які) — на задньому? б) Які зображені фігури (об’єкти) є великими за розмірами, які — навпаки і чому? в) Які кольори використані і чому саме? г) Сформулювати зміст, який має донести плакат.
|
Далі опрацьовується поняття «чистка» (стор.195). Це поняття порівнюється з поняттям «репресія», учні приходять до висновку, що «чистка» є складовою політики репресій і може стосуватися різних верств суспільства («чистка шкідників», «чистка у партії», «чистка вищої школи», «чистка армії» і т.д.)
2. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування і вдосконалення предметних умінь та навичок.
Якими були перші прояви масового терору радянсько-комуністичної влади проти громадян УСРР
Учні знайомляться зі змістом навчального матеріалу підручника с.195 – 196. Після чого вчитель пропонує учням разом створити ментальну карту (мапу думок) за темою «Процес над СВУ». Для цього можна застосувати інтерактивну вправу (у разі наявності інтернету). Інтерактивну мапу розміщено за посиланням: https://www.mindomo.com/mindmap/b1198a7857c742c4be7c1d575b273d09
Якщо один з учнів отримав на минулому уроці випереджальне завдання підготувати невеличку доповідь або презентацію про Сергія Єфремова, доцільно вислухати його і запропонувати учням метод «Ситуація». Доповідач має уявити себе бібліографом, який пише біографію про С.Єфремова і на нього чекає прес-конференція. Учні виступають у ролі представників ЗМІ, їм пропонується спираючись на доповідь учня та довідку з підручника (стор.195) задати питання доповідачеві.
Варіанти запитань:
Чому дід Сергія Єфремова змушений був зміните своє прізвище з Охріменко на Єфромова?
Яка основна причина переслідувань С.Єфремова владою?
Чи можна вважати Єфремова поборником ідеї української державності? Чому?
Хто на вашу думку, С.Єфремов політик чи науковець?
Далі учні знайомляться з терміном «націонал – ухильництво» на стор. 196 підручника і складають невелику схемку відповідно до тексту параграфу.
Що розповідають джерела про судовий процес над СВУ
Робота з джерелом будується так, як запропоновано у підручнику. Діти опрацьовують текст спогадів Антоненка – Давидовича і відповідають на питання до нього. Як варіант, клас можна поділити на 3 групи і кожна має дати відповідь на одне питання до тексту документа. Після опрацювання один представник групи відповідає на питання, висловлюючи думки всієї своєї групи.
Далі вчитель пропонує учням уважно розглянути фото на сторінці 197 у підручнику і поміркувати, чому судовий процес над СВУ тоді називали «Опера СВУ, музика ДПУ».
Якою була природа партійно-радянського апарату в СРСР. У чому сутність і як відбувався «Великий терор»
Вчитель демонструє учням плакат з підручника «Любимый Сталин – счастье народное», також можна продемонструвати ще кілька плакатів радянського періоду, наприклад:
Учням ставиться питання: «Якби ви не вивчали історію СРСР і побачили ці плакати, якою б перед вами постала держава і особа Й.Сталіна?» Орієнтовна відповідь учнів: Держава здавалася б процвітаючою, її громадяни щасливими, Сталін добрим «батьком» народу і т.д. Питання вчителя: «Чи справді було так?» «Чи присутня у цих зображеннях пропаганда?»
Вчитель звертається до класу з питанням: «Який вид терору застосувало сталінське керівництво до українців на початку 1930-х років?» Орієнтовна відповідь учнів: Терор голодом, голодомор 1932-33 рр. Учитель: «Які верстви населення найбільше постраждали від голодомору?» Орієнтовна відповідь учнів: українське селянство. Учитель: «Чи було застосовано терор до інших верств населення?» Орієнтована відповідь учнів: терор застосувався також до духівництва і військового керівництва. Таким чином учні підводяться до думки, що тоталітарному режимові характерне застосування терору до всіх верств населення.
Вчитель пояснює учням поняття «Великий терор», з’ясовує хронологічні межі «Великого терору», його особливості для України.
Далі під керівництвом вчителя, спираючись на матеріал параграфу (стор. 198-199) учні заповнюють таблицю.
Таблиця «Сталінський «Великий терор» в Україні»
Дата | Спрямування терору | Місце розстрілів | Кількість жертв | ВСЬГО за 1933 – 1938 роки репресовано |
1937 рік | репресії щодо українських політичних в’язнів | урочище Сандармох (Карелія, Росія) | 1111 осіб, з них – 201 українець (Лесь Курбас, Микола Куліш та ін.) | |
1936 – 1941рр. | політичні репресії | Биківнянський ліс (Київщина) | офіційно 14191 особа | 360 тисяч громадян України |
1937 рік | репресії проти партійного керівництва | | З 62 членів ЦК КПУ звинувачено 56, репресовано 10 (Косіор, Постишев) |
Вчитель ставить дітям питання: «Чи були репресії шляхом до формування «культу особи» Сталіна? Чому?» Орієнтовна відповідь: Тому що викликали страх населення і ніхто не наважувався ставати в опозицію до влади. Далі учні опрацьовують плакат зі сторінки 199, відповідаючи на питання до нього і розмірковуючи над запропонованими питаннями.
Далі діти повинні самостійно «виявити» наслідки політичних репресій 1930-х років в радянській Україні. Доцільно застосувати вправу «Знайди зайве». Із запропонованого списку діти обирають тільки те, що є наслідком політичних репресій.
Також для виконання роботи можна використати вправу Learning Apps «Пазл», діти повинні розподілити твердження за 2 категоріями: «Причини репресій» та «Наслідки репресій» або анімовану презентацію Power Point. Після чого обрані учнями наслідки репресій порівнюються із запропонованими у книзі на сторінці 200 і виділяються головні та другорядні.
Так, інтерактивну вправу «Пазл» розміщено за посиланням: https://learningapps.org/display?v=px3qin3on18
Чи діяли норми нової Конституції СРСР
Вчитель звертається до учнів з питанням: «Як на вашу думку людині простіше зробити будь-який вибір у відкриту чи таємно?» Відповідно до відповіді учнів, учитель наголошує на тому, що у тоталітарному суспільстві за «неправильний» вибір можна було бути репресованим. Відповідно учні підходять до того, що таємно голосувати зручніше. Вчитель розповідає учням про сутність демократизації виборчої системи за новою Конституцією СРСР, оголошує дату її прийняття. Далі ставиться питання: «Чи не була нова виборча система загрозою комуністичному тоталітарному режимові?» Орієнтовна відповідь учнів: Так, була. Адже народ міг обирати тих, кого хотіли. Учитель пояснює, чому ці зміни не змінили реальну ситуацію влади, адже на кожне місце висувався лише один кандидат від комуністів і безпартійних. Пояснюється сутність голосування у кабінці.
Далі учні працюють з плакатами зі сторінки 201. Обговорення плакатів відбувається за алгоритмом запропонованим у підручнику.
Узагальнюючи роботу учнів, учитель пропонує виконати вправу «Аукціон». На «аукціон» виставляється тема уроку, до якої учні повинні добирати слова асоціації, відповідні терміни та поняття. Той учень, який зможе останнім назвати слово до теми отримує найвищу оцінку, передостанній на бал меншу і т.д.
ІІІ. Завершальний етап
Систематизація, узагальнення вивченого матеріалу. Контроль навчальних досягнень.
На цьому етапі доцільно виконати завдання з блоку «Перевірте, чого навчилися» №2 (як варіант використовуючи метод «Мікрофон»), №7, №4 – заповнити заздалегідь підготовлену вчителем таблицю:
-
Що?
Де?
Коли?
Навіщо?
Орієнтовний варіант заповнення:
-
Що?
Де?
Коли?
Навіщо?
Судовий процес над СВУ
Харків, будинок Опери
Березень 1930 року
боротьба з українською гуманітарною інтелігенцією, її дискридитація
Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.
Учитель наголошує, які основні питання було розв’язано під час уроку. Пропонує учням повернутися до завдань і мети уроку, які були оголошенні на початку і підтримати одне з тверджень обравши відповідний смайлик:
«На уроці мені було не цікаво. Я не дізнався нічого нового» (сумний сайлик), «Було достатньо цікаво. Але я не дізнався нічого нового і корисного» (серйозний смайлик), «На уроці було дуже цікаво і я дізнався багато нового» (усміхнений смайлик).
Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал підручника. Для підготовки до наступного уроку учні отримують випереджальне завдання у вигляді QR-коду. Відсканувавши код потрібно переглянути відео
Власова Наталія Сергіївна, вчитель історії КЗО СЗШ №15 ДМР