Аудит охорони праці - аутсорсинг та захист
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Охорона праці є одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва в сучасних умовах. Оцінка умов праці на виробництві здійснюється шляхом прямих вимірювань параметрів виробничого середовища і зіставлення їх з нормативами, а також шляхом контролю за функціональним станом, працездатністю і здоров’ям працівників.
Об’єктивна необхідність удосконалення умов праці для зняття напруги у системі трудових відносин зумовлює перегляд інструментів підготовки релевантної інформації – це все і вказує на актуальність дослідження, так як одним з таких інструментів виступає аудит умов праці. Аудит з охорони праці – документально оформлений системний, незалежний процес об'єктивного обстеження та оцінювання об'єкта аудиту, що включає збирання, аналіз і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених заходів, умов, системи охороною праці й інформації з цих питань вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Аудит в Україні є добровільним.
Аудитор - спеціаліст, який має кваліфікацію для проведення перевірок управління охороною праці і призначений керівництвом підприємства для підготовки й проведення внутрішнього аудиту, включаючи оформлення всіх необхідних документів. Аудит системи не є контролюючими заходами, а мають за мету об'єктивно й неупереджено (нейтрально) з'ясувати фактичний стан з охорони праці на даному виробництві. Кожний елемент СУОП слід включати до перевірки на предмет ефективності його дії у загальній СУОП підприємства не рідше одного разу на рік.
Аудит може бути внутрішнім та зовнішнім.
Внутрішній аудит здійснюється власником об’єкта аудиту для перевірки відповідності системи управління охороною праці вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Внутрішній аудит здійснюється аудитором з систем управління охороною праці. Результати внутрішнього аудиту надаються аудиторській організації перед проведенням зовнішнього аудиту.
Зовнішній аудит здійснюється аудиторською організацією на замовлення власника об'єкта аудиту.
Періодичність проведення аудиту встановлюється замовником аудиту, але не рідше одного разу на рік для внутрішнього аудиту і одного разу на три роки для зовнішнього аудиту.
Об'єктами аудиту є системи управління з охорони праці:
підприємств, установ та організацій, їх філій та представництв;
структурних підрозділів підприємств, установ та організацій.
Система управління охороною праці є комплексом взаємопов’язаних заходів з виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, спрямованих на забезпечення безпечних умов праці.
Суб'єктами аудиту є замовники аудиту та виконавці аудиту. Замовниками аудиту є власники об'єкта аудиту.
Виконавцем внутрішнього аудиту є аудитор з систем управління охороною праці, який отримав у встановленому Законом порядку сертифікат на право здійснення аудиту. Виконавцем зовнішнього аудиту є аудиторська організація. Аудит проводиться з метою забезпечення контролю за виконанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці в процесі виробничої та іншої діяльності.
Основними завданнями аудиту є:
оцінка ефективності, повноти та обґрунтованості заходів, що вживаються для забезпечення вимог з охорони праці на об'єкті аудиту;
встановлення відповідності об'єкта аудиту вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Замовник аудиту може визначати додаткові завдання, виходячи з його потреб відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів, характеру об'єкта аудиту. Внутрішній аудит – організована на економічному суб'єкті в інтересах його власників і регламентована його внутрішніми документами система контролю над дотриманням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку й надійності функціонування системи внутрішнього контролю.
Основними об'єктами внутрішнього аудита є вирішення окремих функціональних завдань управління, розробка й перевірка інформаційних систем підприємства. Об'єкти внутрішнього аудита можуть бути різними залежно від особливостей економічного суб'єкта й вимог його керівництва й (або) власників. Внутрішній аудит – невід'ємна частина управлінського контролю підприємства; він може бути й незалежним, тобто безпосередньо підпорядковуватися не виконавчому органу підприємства, а зовнішнім засновникам.
Потреба у внутрішньому аудиті виникає на великих підприємствах у зв'язку з тим, що вище керівництво не займається повсякденним контролем діяльності організації й нижчих управлінських структур. Внутрішній аудит подає інформацію про цю діяльність і підтверджує достовірність звітів менеджерів. Внутрішній аудит необхідний головним чином для запобігання втрат ресурсів і здійснення необхідних змін усередині підприємства.
Як правило, до функцій внутрішнього аудита належать:
перевірка систем бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю, їх моніторинг і розробка рекомендацій з поліпшення цих систем;
перевірка бухгалтерської й оперативної інформації, включаючи експертизу засобів та способів, що використовуються для ідентифікації, оцінки, класифікації такої інформації й складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності, включаючи детальні перевірки операцій, залишків по бухгалтерських рахунках;
перевірка дотримання законів і інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва й (або) власників;
перевірка діяльності різних ланок управління;
оцінка ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення й оцінка контрольних перевірок у філіях, структурних підрозділах економічного суб'єкта;
перевірка наявності, стану й забезпечення збереження майна економічного суб'єкта;
робота над спеціальними проектами й контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;
оцінка використовуваного економічним суб'єктом програмного забезпечення;
спеціальні розслідування окремих випадків, наприклад підозр у зловживаннях;
розробка й подання пропозицій по усуненню виявлених недоліків і рекомендацій з підвищення ефективності управління.
Відповідальність за виконання своїх обов'язків внутрішній аудитор несе тільки перед власниками й (або) керівництвом підприємства. Таким чином, у рамках внутрішнього аудита здійснюється не тільки детальний контроль за збереженням активів, але й контроль за політикою і якістю менеджменту.
Зовнішній аудит – виконують фірми (аудитори) за договорами з замовниками. Замовник у листі пропонує фірмі (аудитору) мету завдання та масштаб аудиту. Зовнішній аудит проводиться тільки незалежними особами і аудитор має право його проводити, якщо відсутній тиск на аудитора з будь-якого боку. Якщо принцип незалежності порушений аудитор не має права проводити перевірку та формулювати свою думку.
Внутрішній і зовнішній аудит багато в чому доповнюють один одного. Багато функцій внутрішніх аудиторів можуть бути виконані запрошеними незалежними аудиторами; при рішенні багатьох завдань внутрішні й зовнішні аудитори можуть використовувати однакові методи – різниця полягає лише в ступені точності й детальності застосування цих методів.
Основні етапи і заходи при запроваджені або вдосконаленні системи управління охороною праці.
Організація і координація робіт
Призначення уповноваженого з системи управління охороною праці, який організовує проведення необхідних заходів щодо запровадження системи управління на підприємстві. Такою особою може бути керівник служби охорони праці або фахівець з охорони праці.
Надання уповноваженому певних прав, необхідних для втілення в життя системи управління. Ознайомлення керівників і трудового колективу з проектом. Визначення функцій та завдань управління. Визначення системи внутрішнього контролю функціонування системи.
Спеціальні завдання при створенні системи управління охороною праці
Для організації самостійної системи управління охороною праці необхідно реалізувати такі етапи роботи:
Етап 1
• визначення посадових осіб, на яких буде покладено обов'язок створення СУОП;
• визначення функцій системи управління. До кола питань з управління охороною праці повинно включатися вирішення таких основних завдань: навчання працюючих безпеці праці і пропаганди питань охорони праці; забезпечення безпеки виробничого устаткування; забезпечення безпеки виробничих процесів; забезпечення безпеки будівель і споруд; нормалізація
санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працюючих; організація лікувально-профілактичного обслуговування працюючих; професійний відбір працюючих за окремими спеціальностями;
• визначення організації системи з розкриттям її структури, посиланням на нормативно-правові акти.
Етап 2
Встановлення завдань, пов'язаних з охороною праці, що випливають зі специфіки підприємства. Розробка нормативу з організації системи за участі всіх структурних підрозділів підприємства (розподіл повноважень, опис виробничих функцій, формування списку осіб, відповідальних за виконання цих функцій).
Етап З
Розробка Положення про управління охороною праці. Для визначення того, які вимоги з охорони праці повинні бути реалізовані на даному підприємстві, занотовуються найважливіші питання і даються пояснення щодо змісту Положення. Цей проект затверджується наказом по підприємству і вводиться в дію на підприємстві шляхом розробки нормативних актів підприємства. Положення містить такі розділи:
перевірка документів, які є на підприємстві (наприклад, інструкції з охорони праці, з безпечної експлуатації, положення про навчання з питань охорони праці тощо) на їх прийнятність та відповідність системі управління.
вивчення існуючих стандартних процедур у сфері охорони праці (наприклад, акти реєстрації нещасних випадків на виробництві) і осіб, які беруть в них участь, з метою перевірки і вдосконалення цих процесів та приведення їх у відповідність.
Разом з уповноваженим із системи управління охороною праці відповідальні за окремі виробничі функції розробляють порядок функціонування системи для окремих сфер діяльності. У ньому представляють розподіл обов'язків і графіки виконання окремих завдань. Уповноважений із системи управління об'єднує їх в один документ. Розробка в порядку, визначеному роботодавцем, інструкцій, інших нормативних актів відповідно до вищезгаданої загальної процедури. Перевірка дотримання графіка виконання поставлених завдань уповноваженим із системи охорони праці.
Вдосконалення проекту Положення уповноваженим із системи управління охороною праці проводиться паралельно з розробкою інструкцій, інших нормативних актів. Ознайомлення відповідних працівників залежно від сфери їх діяльності з документами із системи управління є обов'язковою умовою. Введення цих документів у дію виконується послідовно.
Важливим аспектом є забезпечення системи внутрішньої перевірки функціонування уповноваженим з управління охороною праці разом з керівництвом підприємства, за участі представників трудового колективу, уповноважених з охорони праці.
Проведення внутрішніх перевірок з поданням звіту керівництву підприємства і нагляд за проведенням поправок уповноваженим із СУОП. Розвиток і утримання системи.
Викладення підходу при вже існуючій системі управління
Якщо інтегральні елементи управління, як, наприклад, організація структури, основні лінії і принципи, вже визначені існуючими системами управління, необхідно взяти за основу вищевикладені пропозиції і порівняти з існуючою системою (це стосується також загальних адміністративних норм з утримання системи, документації та ведення архіву. Інтеграційні виробничі процеси уже існують у вигляді нормативно-правових актів з охорони праці.
Етап 1
Визначення завдань і обов'язків окремої виробничої функціональної одиниці у сфері охорони праці. Розширення директив з організації системи за участі керівництва підприємства стосовно відповідальних осіб та сфер діяльності у сфері охорони праці.
Етап 2
Визначення положень з охорони праці, які повинні бути враховані (або розроблені) на кожній окремій дільниці виробництва.
Етап З
Розробка внутрішніх норм, які повинні враховувати взаємодію окремих дільниць, безпеку працівників поза їх виробничими місцями, безпеку тих, хто не бере участі в технологічному процесі, на кожному з виробничих об'єктів.
Етап 4
Додаткова розробка регулювання питань охорони праці. Вданому випадку уповноважений із системи управління повинен вирішити, як процеси доповнюються регулюванням різних систем і які норми вважаються такими, що стосуються виключно охорони праці.
ВИСНОВКИ
Можна охарактеризувати основну проблему аудиту умов праці – недосконалість методики проведення аудиту, яка направлена на діагностику умов праці і перевірку їх відповідності нормам, тобто виявлення допущених помилок. Ст.13 Закону України «Про охорону праці» для забезпечення функціонування системи управління охороною праці на підприємстві зобов’язує роботодавця організовувати проведення аудиту охорони праці . При цьому основною метою такого аудиту може бути визначення відповідності діяльності підприємства (або його структурних підрозділів),спрямованої на забезпечення безпеки праці на робочих місцях, виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці,а також оцінки ефективності функціонування системи управління охороною праці (СУОП).
Залежно від виду аудиту, складу аудиторської групи, програми та завдань аудиту, можуть розглядатися наступні питання:
виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці;
ефективність управління наявними ризиками (наприклад, безпека персоналу під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, експлуатація
обладнання підвищеної небезпеки);
забезпеченість ресурсами для ефективного функціонування СУОП, забезпеченість навчання та рівень знань персоналу з питань охорони праці,
розподіл функцій, обов’язків та прав посадових осіб і спеціалістів з питань ОП;
дані про нещасні випадки, результати їх розслідування, виконання коригувальних дій з раніше виявлених невідповідностей;
участь у роботі з питань ОП керівництва підприємства, якість аналізу роботи, що проводиться посадовими особами тощо.
Матеріалом для вивчення та аналізу є періодичні звіти спеціалістів по безпеці, журнали фіксації інцидентів, опитування робітників та менеджерів, а також джерела зовнішньої інформації (періодичні видання та останні розробки в цій сфері). На основі матеріалів робиться розрахунок показників інцидентів в організації, регіоні, державі для визначення якості безпеки.
Як показують дослідження, підприємства мають успішні програми безпеки там, де існує відповідальність в питаннях безпеки з боку власника. Робота по таким програмам ведеться за напрямками:
попереджальні заходи та підготовка умов праці;
регулярні перевірки та аналіз;
пропаганда та навчання;
позитивне стимулювання за безпечне виконання роботи.
Для досягнення реалізації програм безпеки на підприємстві пропоную наступні етапи проведення аудиту умов праці:
1. Збір інформації.
2. Аналіз і розрахунок показників.
3. Оцінка якості програм безпеки здоров’я.
4. Оформлення висновку та звіту.
Розпочинати збір інформації необхідно з вивчення статуту підприємства, колективного договору, трудового контракту, науково-обґрунтованих ергономічних рекомендацій, санітарних норм, законодавчих актів, бо саме там визначені основні напрямки і стратегія здійснення програм та охорони праці.
Так сталося, що сьогодні нічого неможливо без грошей, тому етап збору інформації необхідно продовжувати з дослідження бухгалтерської звітності,
щоб визначити фінансове забезпечення програм поліпшення умов праці і безпеки здоров’я. Увагу необхідно зосередити на «казні», тобто місці формування засобів для реалізації програм покращення умов праці – рахунок 43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Операціям покриття витрат підприємства з усунення наслідків надзвичайних ситуацій: Д-т 43 «Резервний капітал» К-т 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», К-т 65 «Розрахунки за страхуванням» та визначення руху коштів за рахунками 66, 65. І як наслідок, використання цих коштів повинні бути відображені на рахунках витрат, а саме: 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи» (для підприємств, які використовують облік витрат за елементами), 91 «Загальновиробничі витрати» (якщо облік витрат ведеться за видами діяльності).
Для подальшого збору інформації про умови праці та стан соціального захисту працівників використовуються форми державної статистичної звітності підприємств. Також для визначення кількості і якості «небезпечних місць», необхідно використовувати звіти з: атестації робочих місць, атестації умов праці (карти умов праці), атестації робітників, охорони праці, скарги.
Джерелом інформації виступає і психологічний клімат: розклад роботи; зміст роботи; організаційне оточення; виконання завдань; стиль управління; індивід та групи; оцінка, кар’єрне зростання та інші.
Без уваги не слід залишати і психофізіологічні показники (добова витрата енергії, інтенсивність праці, зміна працездатності).
Таким чином, у аудитора буде вся необхідна інформація і показники для аналізу і розрахунку, як вже зазначалося, ці показники повинні довести
підприємцю – які вигоди він матиме від вдосконалення умов праці.
Накопичений досвід у працеохоронній сфері свідчить про існування низки методичних підходів до економічної оцінки заходів щодо охорони праці.
У сфері охорони праці існує значна кількість підходів і методів оцінки економічної й соціальної ефективності заходів щодо покращення умов і охорони праці. Головним правилом оцінки стану охорони праці на підприємстві залишається те, що всі види ефективності (економічна, технічна, соціальна тощо) повинні визначатися на всіх стадіях розробки й здійснення заходів щодо охорони праці: на стадії планування та після її реалізації.
На мій погляд, сучасність від аудиту чекає виконання функцій не тільки оцінки, підтвердження та контролю, а й діагностики, консультації та стимулювання, так як відбулося зміщення акцентів від контрольно-ревізійних перевірок до характеристики господарчого стану суб’єкта з метою ефективного управління і визначення напрямку вдосконалення. Створення сприятливих умов праці забезпечує збереження високої працездатності і здоров’я працівників, сприяє розвитку творчої ініціативи та підвищенню ефективності праці.
Тимур Душко,
провідний інженер з охорони праці
ДУ «ІЕОР НАМНУ»,
сертифікований інженер з охорони праці,
фахівець ISO 45001:2018, внутрішній аудитор СУОП