Збірка міні – підручників з теми «Земля на плані і на карті»

Зміст

1.Урок 1.Способи зображення Землі.

2.Урок 2. Масштаб та його види.

3.Урок 3. План місцевості та умовні знаки.

4.Урок 4.Географічні карти. Способи географічних зображень.

5.Урок 5. Орієнтування на місцевості. Поняття про азимут.

6.Урок 6. Зображення нерівностей земної поверхні на плані і картах.

7.Урок 7. Географічна сітка на глобусі і на географічній карті.

8. Урок 8. Поняття про географічні координати:широта і довгота.

9. Урок 9. Географічні координати свого населеного пункту і його висота над рівнем моря.

10. Урок 10. Подорож географічною картою і планом місцевості.























Анотація

Важливим компонентом географічних знань є засвоєння основ картографії і топографії. Початкові знання з теми «Земля на плані і на карті» учні здобувають у процесі вивчення загальної географії у 6 класі. Проте у підручниках мало завдань для закріплення матеріалу, формування вмінь і навичок роботи з картографічними зображеннями. Саме це стало поштовхом для створення даного навчально – методичного посібника. До нього входить 10 міні – підручників з теми «Земля на плані і карті» з додатковою інформацією та цікавими завданнями. Для формування стійких знань, пропонується поетапне пояснення матеріалу із зразками та інструкціями. Також посібник містить завдання математичного змісту і передбачає формування практичних навичок. Для індивідуальної роботи з обдарованими учнями є завдання творчого характеру.





Урок 1. Способи зображення Землі.

Мета уроку: Систематизувати знання учнів про способи зображення Землі з курсу природознавства; формування первинних знань про особливості зображення Землі на глобусі, географічній карті, плані місцевості; виховувати інтерес до навчання.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, карта півкуль, план місцевості, аерофотознімок, космічний знімок.

Знати: способи зображення Землі.

Вміти: пояснювати різницю між зображеннями земної поверхні на глобусі, плані, карті, аерофото - і космічних знімках.

Цінувати: роботу картографа та ознайомитися з новою професією.

Знову дзвоник нас

покликав у клас.

Я рада вас усіх вітати!

Продовжимо географію вивчати.

Кожний урок і кожен час,

нове, незвичне чекає на вас.

Завдання1. Оберіть малюнок, що відповідає вашому настрою.

Веселий

нейтральний

сумний









Завдання 2. «Мозковий штурм»

А) Уявіть собі, що вас попросили зобразити пришкільну територію. В які способи ви це зробите?

Б) Уявіть собі, що вам необхідно зобразити територію вашої області. В які способи ви це зробите?

В) Уявіть собі, що ви вирушили в космічну подорож і на одній із планет виявили гостинних розумних істот. Які способи зображення Землі ви використаєте для її опису?

Завдання3. Ознайомся з перерахованими нижче способами зображення місцевості.

Малюнок

Фотографія

План місцевості

Географічна карта

Глобус

Аерофотознімок

Космічний знімок

Робота в групах. Виберіть спосіб зображення місцевості та ознайомтесь з ним і презентуйте всім.

Глобус. Це єдиний спосіб зображення Землі, який правильно передає її форму. Тому глобус називають моделлю Землі. Якщо слід зобразити всю планету, можна створити глобус (з латини – куля). Перші відомості про створений глобус зустрічаються у творах давньогрецьких вчених, яким понад 2000 років. Нажаль цей глобус не зберігся. А найстаріший, що дійшов до наших днів, глобус Мартіна Бехайма, знаходиться у німецькому Національному музеї міста Нюрнберг (пригадайте, коли цей глобус був створений та які материки на ньому показані). У ХVІ-ХVІІ ст. глобуси робили з механізмом, який обертав їх навколо своєї осі. Оскільки глобус правильно передає форму Землі, зображені на його поверхні материки, океани, острова показані без спотворень, тобто мають ту ж форму та розміщення, що й насправді. Вони лише зменшені у десятки мільйонів разів завдяки масштабу, тобто чітко пропорційно.

Малюнок

Невелику територію можна намалювати у зменшеному вигляді. При цьому одержимо художнє зображення місцевості, на якому об’єкти зображені такими, як їх побачив художник. Перші спроби давніх людей зобразити територію, яка їх оточує, мали вигляд малюнків. Їх робили на стінах печер, корі дерев, камені, щоб потім знаходити необхідні об’єкти на місцевості.

Проте за малюнком не дуже зручно ознайомлюватися з територією. По-перше, на ньому не завжди можна визначати, які саме об’єкти зображені, оскільки вони показані так, як їх побачила людина, яка малювала. По-друге, зменшення зображення на малюнку відбувається на око, без збереження пропорцій, тому визначати відстані між об’єктами можна лише дуже приблизно. Нарешті, малюнок являє собою вигляд території з боку, тому не всі об’єкти можна побачити, оскільки їх перекривають інші.



Аерофотознімок

Щоб поглянути на місцевість зверху й уникнути перекривання одних об’єктів іншими, слід піднятися в повітря на літаку або іншому літальному апараті. З його борту можна зробити фотографію території, тобто одержати аерофотознімок. Для одержання зображення великих ділянок, роблять серію знімків, а потім їх монтують. Цей спосіб дозволяє швидко й точно одержати зображення місцевості. Ним доцільно користуватися у важкодоступних районах Землі: горах, пустелях, полярних холодних областях. Крім того, завдяки новітнім технологіям на аерофознімках можна побачити не лише земну поверхню, але й дослідити верхні шари гірських порід. З 60-х рр. ХХ ст. почали застосовувати космічну зйомку. Вона дає змогу дослідити зміни природних умов в результаті людської діяльності, побачити наслідки катастрофічних процесів, які охоплюють великі території, вивчити потужні розломи на поверхні планети тощо.

Проте користуватися безпосередньо аерофотознімками або космічним знімком не дуже зручно. Деякі зображені на них об’єкти є досить дрібними, тому не помітними (зокрема: криниці, джерела). Відсутність умовних знаків спричиняє те, що одні об’єкти можна переплутати з іншими (наприклад, річку з дорогою, ліс з садом). Крім того на фотознімку не видно рельєфу, тобто не зрозуміло, зображена горбиста чи плоска місцевість. До того ж на ньому не має назв та допоміжних позначок, які б вказували напрям течії річок, породи дерев у лісі, відмітки висот і т. і. Тому аерофотознімок є лише засобом для створення більш досконалого зображення – плану місцевості.

План місцевості

Для створення плану місцевості потужними комп’ютерами опрацьовується ціла низка аерофознімків та супутникових зображень за програмами геоінформаційної системи. Створені комп’ютером зображення корегу-ються людиною. В першу чергу, як і при складанні карти, здійснюється узагальнення інформації, тобто її відбір.

Зменшення зображення на плані, як і на карті, відбувається завдяки масштабу. Проте через малі площі зображуваної території, на плані практично відсутні спотворення, пов’язані з кулястою формою Землі. Це дає змогу проводити за планом точні вимірювання відстаней між різними географічними об’єктами та площі.

Для зображення різних географічних об’єктів застосовується система умовних позначень, яка називається топографічними знаками (з грецької “топос” – місцевість, “графос” – пишу). Ці знаки мають бути зрозумілими для тих, хто вивчає план. Тому вони легкі для сприйняття та не схожі один на другий. Завдяки умовним знакам за планом місцевості легко розпізнати об’єкти, дізнаватися про їх розміри та розташування один щодо одного.
Отже, план місцевості (з латини – площина) являє собою зменшене у масштабі й узагальнене зображення умовними знаками невеликої території.





Географічна карта

Географічна карта має багато спільного з глобусом. Зображення на ній також зменшене у масштабі, узагальнене та виконане умовними знаками. Але на відміну від глобуса карта є плоскою. Перенести зображення з поверхні кулі (глобуса) на площину (карту) без складок та розривів не можливо. Спробуйте розгорнути здуту повітряну кульку на столі й переконаєтеся в цьому. В одних місцях її слід розтягувати, в інших стискати. Так і на картах: в одних місцям зображення розтягують, в інших скорочують, тому виникають спотворення. Це є суттєвим недоліком географічних карт, уникнути якого не можливо. На картах спотворюються відстані між об’єктами, їх площі й форми. Достатньо подивитися на карту світу й порівняти площі острова Гренландія й материка Австралія. Здається, що Гренландія лише трохи менша за Австралію, насправді різниця становить 3,5 рази. В зв’язку із спотвореннями масштаб на географічній карті не скрізь зберігається. Тому здійснювати вимірювання за картою складно.




Завдання4. Дайте відповіді на запитання:

- Як показана на них місцевість збоку чи згори?

- Які зображення більш точні і чому?

- Які способи є основними?

Підсумок: 1. На малюнку і фотографії показано вигляд місцевості збоку, а на інших – згори.

2. Більш точні зображення на планах місцевості та аерофотознімках.

3. Основними способами зображення місцевості є – глобус, план місцевості та географічна карта.

Завдання5.Заповнити таблицю.

Основні способи зображення земної поверхні

Переваги

Недоліки

1.План місцевості



2.географічна карта



3.Глобус





Завдання6. Перевір себе, як ти засвоїв матеріал уроку постав собі оцінку.

1. «Глобус» у перекладі з латині означає:

а) модель; б) глобальний; в) куля.

2. Творець першого глобуса Землі:

а) Мартін Бехайм;

б) Гепард Меркатор; в) Клавдій Птолемей.

3.Дає вид місцевості збоку:

А)глобус; б)фотознімок; в)план місцевості.

4. Найбільш точно форму Землі передає:

а) глобус; б) карта; в) план; г) космічний знімок.

5. Фотографії з космосу мають найбільше значення для складання:

а) географічних карт; б) туристичних маршрутів; в) планів місцевості.

6.Найкращим помічником у вашій подорожі рідним краєм буде:

а) глобус; б) карта України; в) карта вашої області.

7.Укажіть назву об’ємної моделі Землі, зменшеної в мільйони разів, яка в загальних рисах зберігає її форму:

а) глобус; б) аерознімок; в) карта; г) космічний знімок.

8.Спільною ознакою для плану місцевості та географічної карти є:

а) позначення сторін горизонту стрілкою; б) однакові умовні знаки; в) наявність градусної сітки; г) зображення поверхні Землі.

9.Визначення поняття план місцевості є:

а) зображення умовними знаками й у дрібному масштабі певної території земної поверхні;

б) зображення невеликої ділянки місцевості у великому масштабі й допомогою умовних знаків.

в) схематичне зображення ділянки місцевості на площині без збереження розмірів об’єктів;

г) зображення ділянки місцевості на площині у вигляді рисунка.

10.Спільною ознакою між планом і картою є:

а) використання масштабу; б) наявність градусної сітки; в) напрям «північ –південь»; г) детальне зображення об’єктів.

Завдання 7. Вправа «Цікаво»

« Плюс»

«Мінус»

«Цікаво»

(записати що сподобалось)

(здалося нуд-ним, незрозу-мілим)

(цікаві факти про які дізна-лись на уроці; запитання до вчителя)



Домашнє завдання: вивчити матеріал посібника, прочитати параграф 6,скласти 5 запитань до тексту підручника.

Урок 2. Масштаб та його види.

Практична робота №3. «Розв’язування задач із перетворення числового масштабу в іменований.»

Мета уроку: поглиблення та розширення знань про масштаб, отриманих на уроках математики та природознавства;формування знань про види масштабу і розвиток уміння ними користуватися, визначати відстані на карті і плані за допомогою масштабу; Формувати інтерес до предмета.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Фізична карта півкуль, підручники, атласи, глобус

Знати: Масштаб та його види.

Вміти: переводити один вид масштабу в інший; за допомогою масштабу визначати відстані на карті і плані.

Цінувати: здобуті знання.

Відгадайте загадку.

На кожній карті, плані, друзі,

Зайняв я місце по заслузі.

Якщо про відстань потрібно дізнатись,

Тоді мені слід вклонятись.

Завдання уроку:

1.Пригадати з курсу математики поняття «масштаб».

2.Дізнатися про види масштабів.

3.Навчитися переводити один вид масштабу в інший.

4.Визначати відстані між об’єктами на карті та плані, використовуючи знання про масштаб.

До нас на урок завітав масштаб, познайомимося з ним.

А чи не задумувались ви ,що лише завдяки мені є змога зобразити усю нашу Землю на одному аркуші паперу, знайти відстань від Києва до Москви, маючи в руках лише лінійку. Друзі, вивчайте все про мене і будете вмілими мандрівниками!

Слово «масштаб» має німецьке походження: «мас» означає міра, а «штаб»-палка, якою міряють. Зараз я вам продемонструю себе у трьох видах, не лякайтесь, усе це я, лише змінююсь, як хамелеон.

А зараз вам завдання 1. Прочитати текст і розглянути таблицю і дати відповідь на запитання:

1.Які є види масштабу?

2.Поясніть ,чому у всіх трьох випадках я стале число?

3.Порівняти числовий масштаб з іменованим;іменований з лінійним,числовий з лінійним.

Числовий масштаб

Найчастіше масштаб записують у вигляді дробу, в якому риску замінюють дві крапки – знак ділення. Наприклад, 1:50 000 000. Такий масштаб читається так: «одна п’ятидесяти-мільйонна». Права частина масштабу показує, що зображення на карті зменшене в 50 мільйон разів у порівнянні з справжніми розмірами території. Тому кожному сантиметру карти відповідає 50 000 000 см на місцевості. Чим більше число у правій частині числового масштабу, тим він вважається дрібнішим, адже зображення зменшується у більшу кількість разів. Навпаки, чим це число менше, тим масштаб крупніший. Наприклад, масштаб 1:50000 000 більш дрібний, ніж 1:1000 000, оскільки в першому випадку зображення зменшене в п’ять мільйонів разів, а в другому в один мільйон.

Іменований масштаб

Для зручності обчислення відстаней на плані, карті чи глобусі поряд з числовим масштабом подають іменований – записаний словами. Наприклад: в 1 см – 500 км. Відстань на місцевості, що відповідає 1 см на плані чи карті називають величиною масштабу. За її допомогою легко визначати дійсні відстані на місцевості. Для цього слід поміряти лінійкою відстань на плані чи карті й помножити її на величину масштабу. Наприклад, якщо відрізок на плані становить 3 см, слід 3*500 км. й одержимо 1500 км

Лінійний масштаб

Це пряма лінія,поділена на рівні відрізки ,зазвичай сантиметри . На поділках зазначено відстань на місцевості. Перший відрізок зліва від нуля поділяють на дрібніші частинки для одержання точних вимірів. При цьому використовують циркуль-вимірник.

Завдання2. Користуючись своїми знаннями , ви навчитеся переводити один вид масштабу в інший. І ще раз переконаєтесь у тому, що це одне і те ж число.

Числовий - іменований

Згадаємо математику.

В 1 м---100 см

В 1 км ---100000 см

Задача 1. Числовий масштаб 1:500 000 перевести в іменований.

Увага! Щоб перевести числовий масштаб в іменований, необхідно знаменник перевести із сантиметрів у метри або кілометри.

500 000/100 =5000 м.

500 000/100 000=5 км.

Відповідь:

В 1 см. 5000 м. (користуватись незручно)

В 1 см. 5 км.

Робота в групах. Переведіть числовий масштаб в іменований.

1 група 1 : 20 000

2 група 1: 90 000 000

3 група 1:1000

4 група 1:125 000 000

Задача 2.Переведіть іменований масштаб «в 1см. 250 м.» в числовий

Увага! Потрібно кілометри чи метри перевести в сантиметри і записати у вигляді дробу:

250*100 =25 000(см.)

Відповідь:1:25 000

Виконайте у парі. Переведіть іменований масштаб у числовий.

В 1 см.350 м.

В 1 см. 3,5 км.

В 1 см. 350 км.

Хвилинка-цікавинка. Першим увів і застосував масштаб на карті учений Анаксімандр, що жив у VII-V I ст. до н. е. Ним була створена карта світу з використанням масштабу, у центрі якої розміщувалася Греція, а оточували її відомі на той час частини Європи та Азії.

Задача 3. Переведіть лінійний масштаб в числовий

1 0 1 2 3 км

І----І------І-------І-----І

Увага! Кожна поділка на лінії відповідає 1 см. Значить відстань в кожній поділці становить 1 км. Звідси іменований масштаб в 1 см.1 км. Переводимо його в числовий і записуємо 1:100000.

Завдання 3.Визначення дійсних відстаней за планом і картою, використовуючи знання масштабу.

Увага! Для визначення дійсної відстані на місцевості між двома об’єктами потрібно лінійкою виміряти відстань між ними в сантиметрах, помножити на величину масштабу та перевести в метри (або кілометри).

Приклад: Визначте відстань на плані в атласі від млина до джерела.

Відстань на плані між млином і джерелом становить 3,5 см, а величина масштабу — 10 000 см.

3,5*10 000 =35 000 см.=350 м.

Зроби сам! Користуючись фізичною картою України визнач відстані від м. Черкас до м. Києва і до м. Одеси.

Виконай завдання практичної роботи №3 в зошитах для практичних робіт. Проаналізуй свої знання , які ти здобув на уроці, заповнивши анкету:

1. Сьогодні на уроці:

А) Я навчився ___________________________ _______________________________________

Б) Було цікаво __________________________

_______________________________________

В) Було складно _________________________

_______________________________________

2. Які завдання мені сподобалися найбільше? _______________________________________

3. Мені здалося важливим ________________ _______________________________________

4. Я зрозумів, що ________________________ _______________________________________

5. Урок:

А) Примусив замислитися _________________ _______________________________________

Б) Навів мене на думку ___________________ _______________________________________

6. Що нового я дізнався на уроці? __________ _______________________________________

7. Що я вважаю за потрібне запам’ятати? ____ _______________________________________

8.Над чим ще потрібно попрацювати? _______ _______________________________________

9.Своєю роботою на уроці я:

А)Задоволений

Б)Не зовсім задоволений

В)Я не задоволений, тому що _____________ _______________________________________

10. Я вибрав ці завдання на уроці тому що:

А) Вони мені подобаються найбільше

Б) Я відчуваю, що впораюся з ними поки що гірше, ніж з іншими завданням. Вони легші за решту.

Про масштаб дізнались,

бо усі старались.

З ним подружились,

визначати навчились.

Спасибі за плідну роботу.

Завдання додому. Опрацювати матеріал підручника та перечитати посібник. Виконати наступні завдання.

1.Який числовий масштаб відповідатиме іменованому «в 1 см.—30 км.», «в 1 см. 3 км.»

2.Який іменований масштаб відповідатиме числовому 1:2000, 1: 30 000.

3.Визначити відстань від Києва до Харкова.

4.Поміркуй! Як визначити масштаб глобуса, якщо він не вказаний?

Урок №3. План місцевості й умовні знаки.

Мета: сформувати в учнів початкові знання про план місцевості та умовні топографічні знаки;формувати практичні навички роботи з планом;розвивати спостережливість і логічне мислення шляхом вивчення умовних знаків;виховувати в учнів повагу до професії топографа й географа.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, настінний план місцевості.

Знати: характерні риси плану місцевості та його умовні знаки.

Вміти: читати план місцевості, використовуючи умовні знаки.

Цінувати: набуті знання та використовувати їх на практиці.

Самостійна робота на перевірку домашнього завдання.

I-варіант. 1. Перевести числовий масштаб 1:300 000 в іменований.

2.Який іменований масштаб відповідатиме числовому
1:2 000 000.

3.Визначити відстань від Одеси до Харкова.

II-варіант. 1. Перевести числовий масштаб 1:10 000 в іменований.

2.Який іменований масштаб відповідатиме числовому 1:5 000.

3.Визначити відстань від Чернігова до Черкас.

Прийом «Відстрочена відгадка».

Уявіть собі ситуацію: сім’я вашого товариша переїхала до іншого міста. Товариш запрошує вас на свій день народження і починає пояснювати вам, як до нього дістатися. Якому способу надання пояснень ви віддали б перевагу? Правильно ,ви б обрали план. Однак для того , щоб користуватися таким планом, потрібно вміти «читати» його, тобто розшифровувати інформацію, що міститься в ньому. А для цього потрібно розгадати дві загадки картографів. Тож загадка перша:в який спосіб на плані позначають різні об’єкти та чому тим, хто користується планом, зрозуміло, що це за об’єкти та де вони розташовані?

Завдання1. Зібрати із запропонованих слів визначення плану місцевості.

Згори, креслення ,умовними знаками , у масштабі, невеликої ділянки Землі.

Питання для обговорення:

1.Як ви вважаєте, чи обов’язково кожній людині вміти читати план місцевості?

2.Людям яких професій плани необхідні в роботі?

Скласти таблицю «Типи умовних знаків», використовуючи текст підручника.

Види умовних знаків

Які об’єкти зображають

Приклади умовних знаків

Контурні



Значкові



Лінійні





Умовні знаки, що зображають на плані місцевості географічні об’єкти, поділяють на три групи: контурні, значкові, лінійні. Контурні знаки виконані в масштабі кольором, тому з їх допомогою можна визначити форму і розміри об’єкти (наприклад, болото, ліс, озеро). Значкові знаки у вигляді геометричних фігур, символів, малюнків показують об’єкти, які не можна позначити в масштабі плану або карти (наприклад, джерело, колодязь, знаки корисних копалин). Лінійні знаки позначають на плані лінійні об’єкти: дороги, річки, кордони.

Завдання2. Знайдіть на плані місцевості ліс, чагарники, ґрунтову дорогу, озеро та охарактеризуйте спосіб зображення кожного із цих об’єктів.



Завдання 3.Прочитати оповідання в якому замінити об’єкти топографічними знаками, використовуючи атлас.

Учні вийшли зі школи і по ґрунтовій дорозі пройшли 300 м. По переду них росли зарослі чагарників а по заду фруктовий сад. Далі учні направилися в сторону поля і по стежці дібралися до річки ,яку перейшли по дерев’яному мосту. Перед ними розкинувся широколистий ліс. Просікою група учнів добралася до будинку лісника ,де зробила привал.



Виконайте практичне завдання.

Перекресли у зошит “шахову дошку” та намалюй у відповідних комірках такі топографічні знаки:

П -1: криниця;

П-2: болото;

П-3: рідколісся;

П-4:джерело;

Л-1: одиноке листяне дерево;
Л-2: хвойний ліс;
Л-3: стежка;
Л-4: електростанція;
А-1: лінія електропередач;
А-2: річка;
А-3: яр;
А-4: школа;
Н-1: двоколійна залізниця;
Н-2: дерев’яний міст;
Н-3: вирубаний ліс;
Н-4: чагарник

Малюючи знаки, не забувайте про охайність та чіткість зображення, а також додержання відповідних кольорів.

Домашнє завдання: опрацюй ще раз текст посібника ; об’єднайтеся у групи та зробіть по п’ять умовних знаків на картках 20Х20 см.

Урок №4 Географічні карти. Способи картографічних зображень. Практична робота №4 «Визначення масштабів планів і карт за даними про відстань на місцевості та відрізками на карті, які відповідають цим відстаням.»

Мета уроку: поглиблення та систематизація знань про географічні карти та їх особливості; формування первинних уявлень про способи картографічних зображень земної поверхні, спотворень на картах, класифікацію карт; з’ясування відмінностей у зображенні місцевості на плані та карті, причин виникнення спотворень на картах;розвиток практичних навичок «читання карти».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники ,атласи, настінні карти півкуль та України та схеми картографічних проекцій.

Знати: відмінності у зображені місцевості на плані та карті, класифікацію карт за масштабом; причини виникнення спотворень на картах.

Вміти: читати карту за умовними знаками.

Цінувати: карту та вміння її використовувати.

Завдання на перевірку домашнього завдання

Робота в групах.

1. «Картографічна розминка».

Групи, які підготовили умовні знаки на картках , показують їх класу. Інші учні називають цей знак та характеризують його.

2. «Міні-мандрівка». Скласти оповідання-мініатюру (п’ять-шість речень) про мандрівку з використанням підготовлених карток з умовними знаками. Під час відповіді замість назв об’єкта використовувати його зображення.

Карта-це книга, читати її

Можуть тільки ті, хто вивчив

Азбуку цієї книги.

М. Михайлов.

Робоча картка учня «Зображення земної поверхні на площині»


Глобус

План місцевості

Карта

Передає зображення Землі Великої чи малої території.




Це площинне чи об’ємне зображення?




Чи виконане воно в масштабі?




Чи виконане воно за допомогою умовних знаків?




Чи є градусна сітка?




Увага! Причини виникнення спотворень на картах.

Розгортаючи кулясту поверхню Землі на площину, не можна уникнути розривів та перекриттів. Щоб карта була суцільною (неперервною) і водночас досить точно відображала земну поверхню, її створюють за певним математичним законом, тобто використовують картографічну проекцію — це математичний спосіб зображення на площині поверхні земної кулі (еліпсоїда).

Для створення карт використовують певні допоміжні геометричні фігури. За видом допоміжної поверхні картографічні проекції поділяються на циліндричні, азимутальні та конічні.

Прийом «Картографічний практикум» Розглянь карти в атласі та з’ясуй , в яких проекціях їх виконано.

Завдання «Дізнайся сам» Прочитай текст підручника ст. 39 та з’ясуй ,як поділяються карти за масштабом.

Робота в групах. До яких карт-великомасштабних чи дрібномасштабних – можна віднести карти такого масштабу. Який масштаб дає більше відомостей і зручніший для вивчення місцевості?

I-група.1:5 000 000і 1:5000

II-група.1:25 000 000 і 1:1000

III-група. 1:7 000 000 і 1:2000

Інструкція до виконання завдань практичної роботи №4

Крок 1:виміряти відстань на карті чи плані між об’єктами.

Крок 2:поділити відстань на місцевості на відстань на плані чи карті. Цією дією знайшли іменований масштаб.

Крок 3:перетворити іменований масштаб в числовий.(метри чи кілометри перевести в сантиметри).

Крок 4: запиши іменований та числовий масштаб.

Підведемо підсумок уроку. Дай відповідь на запитання:

  1. Що таке географічна карта?

  2. У чому відмінність карт від плану?

  3. Чому на картах виникають спотворення?

  4. Як розрізняються карти за масштабом?

  5. Чи справді карти можна вважати найбільшим винаходом людства?

Діти по колу говорять по одному реченню, вибираючи початок фрази з рефлексивного екрана.

Сьогодні я дізнався ___________________________

Було цікаво _________________________________

Було складно________________________________

Я виконував завдання ________________________

Я зрозумів ,що ______________________________

Тепер я можу _______________________________

Я відчув ,що _________________________________

Я набув ____________________________________

Я навчився__________________________________

У мене вийшло ______________________________

Я зміг ______________________________________

Я спробував _________________________________

Мене здивувало _____________________________

Урок дав мені для життя ______________________

Мені захотілося ______________________________

Домашнє завдання. Ознайомся з додатковим матеріалом до уроку та склади п’ять запитань до тексту.

З ХІІ ст. для навігаційних цілей почали широко використовувати морські карти-портолани — викреслені на пергаменті карти берегової лінії з позначеними на ній портами. Звідси й назва: портус у перекладі з латини означає «порт», а лана — «вовна», «овеча шкура». Портолани розфарбовувалися вручну та прикрашалися позолоченими заголовками, знаменами та іншими оздобами й були дуже барвистими. Кожен портолан вважався чималою цінністю.

Портолани використовувалася виключно для навігаційних цілей, тому внутрішня частина суходолу на портоланах залишалася «порожньою», не несла жодної картографічної інформації. Портолани забезпечували мореплавання упродовж двох-трьох століть.

Разом з тим, портолани були позбавлені точної математичної основи, розробленої в античні часи Птолемеєм,— раціонально вибраної проекції, географічної градусної сітки та географічних координат.

Прорив у розвитку картографії було здійснено найвидатнішим картографом Середньовіччя Ґерардом Меркатором (1512–1594). Йому вдалося скласти карти, зручні для мореплавців, які він об’єднав у збірку, названу атласом (1569). Повний атлас на 107-ми аркушах побачив світ уже після смерті Меркатора — в 1595 р.

Наступні покоління картографів сприйняли атлас Меркатора як зразок. Він і донині високо цінується. На одному з лондонських аукціонів екземпляр атласу Меркатора було продано за 37 000 фунтів стерлінгів. Це рекордна і поки що не перевершена ціна, що колись призначалася за картографічний твір. Такої ж широкої популярності набув атлас, складений в 1570 р. видатним картографом Ортелієм,— «Театр (або видовище) земної кулі». Обидві праці («Атлас» Меркатора і «Театр» Ортелія) були настільки значними подіями в історії картографії, що за наступні 100 років перевидавалися одинадцять разів кожна.

Уперше найдокладніша карта нашої планети була складена географами колишнього СРСР. Такого детального «портрету» всієї Землі в масштабі 1 : 250 000 раніше не існувало. Карта складається з 234-х аркушів і містить понад 400 тис. географічних назв.

На всіх сучасних географічних картах північ завжди позначається вгорі, а південь — унизу. У XVII ст. багато європейських картографів позначали вгорі схід, для того щоб підкреслити напрямок на релігійну святиню — місто Єрусалим. Світ тоді мав зовсім інший вигляд. Як експеримент американська газета «Вашингтон пост» опублікувала дві карти, що зображали світ у незвичному для всіх ракурсі. На одній із них північ і південь помінялися місцями, а на другій у центрі було зображено Антарктиду, оточену Світовим океаном. Метою цього експерименту було бажання підкреслити умовність зображення Землі у звичному ракурсі та проекціях.

Завдання 2:Визнач масштаб карт, на яких відстань у 2 км між населеними пунктами становить:

А) 5 см.

Б) 4 см.

В) 10 см.



Урок №5. Орієнтування на місцевості. Поняття про азимут.

Мета уроку: поглибити та систематизувати знання учнів про способи орієнтування та визначення напрямів;формування поняття «азимут» і навичок його визначення;розвиток практичних умінь орієнтуватися в критичних ситуаціях.

Тип уроку :комбінований.

Обладнання: план, карта, компаси.

Знати: способи орієнтування на місцевості, плані чи карті;

Вміти: орієнтуватися ,визначати напрямки за планом і картою.

Цінувати та розуміти, що дії кожного впливають на дії інших і результат спільної роботи.

Взаємоперевірка(робота в парах)Поставте один одному питання, які ви приготували вдома.

Розгадування листа-«шифровки». У листі 9 запитань, кожне наступне – вищого рівня складності. Обери номер запитання і дай на нього відповідь.

1.Способи зображення Є.______________________

2.Види умовних знаків________________________

3.План місцевості – це_______________________

4.Навести приклад ситуації з життя, коли необхідно скористатися планом.________________

5.Назвати відмінності між планом і картою.

6.Користуючись планом в атласі ,описати місцевість уздовж залізничної колії.

7.Преставники яких професій повсякчас користуються планами місцевості й картами?

8.Визнач масштаб карт, на яких відстань у 4 км. між об’єктами становить:10 см.

9.Пригадай ,яких літературних героїв географічна карта покликала в подорож.

Що означає “зорієнтуватися на місцевості”?

Зверни увагу!

Якщо вам доводилося заблукати у невідомій місцевості, перше, що спадало на думку, як зорієнтуватися, тобто з’ясувати, в який бік слід рухатися, щоб знайти дорогу. Який зміст вкладається в слово «орієнтування»? Воно походить від латинського «орієнс», що означає «схід». Тому буквально, зорієнтуватися означає з’ясувати, де знаходиться схід. Хоча головними напрямами для орієнтування є північ та південь. 

Орієнтування – визначення свого положення відносно сторін горизонту та місцевих предметів, й відповідно напряму руху.

Сторони горизонту та як їх відшукати на місцевості

Пригадай сторони горизонту!

Запам'ятай!

Щоб зорієнтуватися на місцевості, достатньо знайти будь-яку одну сторону горизонту, а за нею легко визначити й усі інші. Наприклад, якщо у вас перед очима – північ, на спиною – південь, ліворуч – захід, праворуч – схід.

Завдання: пригадай способи орієнтування на місцевості за місцевими ознаками.

Орієнтування за небесними тілами. Сонцем та Полярною Зіркою. Легше всього це зробити вдень за Сонцем. Зранку воно встає на сході, о дванадцятій годині дня знаходиться приблизно на півдні, а ввечері заходить на заході. Якщо вийшли й Сонце вам світило в спину, повертаючись назад слід рухатися так, щоб воно було перед вашим обличчям. Давні мореплавці та мандрівники вночі визначали напрям руху за Полярною зорею, яка знаходиться у сузір’ї Малої Ведмедиці. Щоб її відшукати, слід спершу знайти на небі ківш Великою Ведмедиці та подумки з’єднати в ньому дві крайніх зорі. Потім на продовженні лінії, що проходить між ними, відкласти ще п’ять таких відрізків. Так ви побачите Полярну зорю, яка знаходиться над північною частиною горизонту. Якщо стати обличчям до неї, ліворуч буде захід, праворуч-схід

Інші способи орієнтування: Наприклад, на північній стороні дерева гілок менше, ніж на південній. На пні річні кільця ширші там, де більше освітлення Сонцем, тобто на півдні. Більш пологий схил мурашника спрямований на південь. Мох та лишайники на деревах й камінні завжди ростуть з північної сторони.

Завдання. Пригадайте, які ви ще знаєте місцеві ознаки, що допомагають орієнтуватися на місцевості.

Орієнтування за компасом.

Однак, найбільш надійним є орієнтування за компасом (з німецької – вимірювати кроками). Найчастіше використовують магнітний компас. Одним з найбільших досягнень людства вважається намагнічена стрілка цього приладу, таємницю якої розгадали давні китайці. Синя частина стрілки завжди вказує напрям на північ. Якщо її відпустити, вона зразу займе положення “північ – південь”, відповідно до магнітного поля Землі. Як ми не намагалися б змінити положення стрілки компаса, нам це не вдасться. Нею керує сама планета, яка є великим магнітом.

Запам’ятай правила користування компасом!

1.При орієнтуванні компас слід тримати в руці точно горизонтально

2.Поверніть компас так, щоб намагнічена стрілка співпала з відміткою півночі на шкалі.

3.Визначіть в якому напряму знаходиться все, що вас оточує.

Відлік азимута за компасом. Прочитай уважно текст і роздивись малюнок та дізнайся що таке азимут та як його визначати.

Азимут (з арабської – шлях, напрям) – кут між напрямом на північ та напрямом на даний предмет. Він визначаться в градусах.

Компас має кругову шкалу, розбиту на 360О. Напрям на північ відповідає 0О або 360О. Відлік азимуту за компасом ведеться від напряму на північ за рухом стрілки годинника. Наприклад, напрям на схід відповідає азимуту 90О, на південь – 180О, на захід – 270О.

Завдання. Визначте, азимут предметів, що розміщені від спостерігача на північному сході, південному сході, південному заході й північному заході.
На місцевості для визначення азимуту за компасом, його повертають так, щоб синя стрілка співпала з 0
О. Потім кільце компаса повертають так, щоб лінія від прорізу до мушки співпала з напрямом на предмет. Мушка вкаже величину азимута в градусах.

Орієнтування за планом місцевості

За планом можна визначати азимути напрямів руху, використовуючи для вимірювання кутів транспортир. При цьому азимути вимірюються так само, як і за компасом на місцевості: за рухом годинникової стрілки від напряму на північ. Наприклад, якщо на плані слід прокреслити напрям руху від даного об’єкта азимутом 45О, спершу проводять від нього напрям вверх, тобто на північ, а потім від цього променя відкладають кут 45О.
На плані також за сторонами горизонту називають частини різних площадних об’єктів: лісів, озер, боліт, луків, садів, населених пунктів. Якщо якась частина об’єкту направлена в бік півночі, її називають північною, на південний захід – відповідно південно-західною, на схід – східною і т. і. Наприклад, кажуть «північна окраїна лісу», «південно-західна частина міста», «східний берег озера» тощо. Для визначення положення географічних об’єктів на плані щодо сторін горизонту, або один до одного говорять, наприклад:»річка тече з півночі на південь», «місто лежить на південь від озера», «хвойний ліс знаходиться у північно-східній частині плану»

Виконай практичні завдання

1.Накресліть у зошиті по середині сторінки топографічний значок криниці. Від нього у масштабі1:10 000, використовуючи відомі топографічні знаки, покажіть положення таких географічних об’єктів:

а ) джерело: азимут 40О, відстань 400 м;
б) чагарник: азимут 270
О, відстань 360 м;
в) школа: азимут 120
О, відстань 700 м;
г) електростанція: азимут 200
О, відстань 860 м;
ґ) одиноке листяне дерево: азимут 80
О, відстань 250 м;

д) вітряк: азимут 310О, відстань 400 м;
є) вершина яру: азимут 0
О, відстань 480 м
2. Поставте у лівому верхньому куту сторінки зошита точку А. Накресліть у масштабі 1:10 000 маршрут руху від точки до точки за такими даними:
а) від точки А до точки Б: азимут 90
О, відстань 520м;
б) від точки Б до точки В: азимут 135
О, відстань 600м;
в) від точки В до точки Г азимут 45
О, відстань 250м;
г) від точки Г до точки Ґ азимут 180
О, відстань 650м;
ґ) від точки Ґ до точки Д азимут 270
О, відстань 950м;
д) від точки Д до точки Є азимут 20
О,відстань 600м;
Визначте, яким азимутом слід рухатися та яку пройти відстань, щоб з точки Є повернутися в точку А.



Домашнє завдання.

1.Опрацюй текст посібника.

2.Лісник ,вийшовши з будинку, пройшов на північ 800 м., потім на захід—400 м. Повернувши на південь, він пройшов ще 400 м. Накресли шлях лісника в зошиті в масштабі 1:10 000. Визнач , у якому напрямі і скільки пройде лісник ,щоб повернутися додому.

Урок №6. Зображення нерівностей земної поверхні на плані й карті.

Абсолютна і відносна висота. Шкала висот і глибин.

Мета уроку: ознайомити учнів зі способами зображення нерівностей земної поверхні на плані і карті;навчити читати за планом і картою рельєф;формувати практичні навички роботи зі шкалою висот і глибин.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, сантиметри.

Знати: пособи зображення рельєфу на плані і карті;різницю між абсолютною і відносною висотою

Вміти: визначати абсолютну та відносну висоту точок; користуватися шкалою висот і глибин.

Цінувати: набуті знання для використання їх в подальшому житті.

Кажуть, що є люди, байдужі до карти,

Але мені важко в це повірити. (Стивенсон)

Завдання 1.Подивись на вже знайомий вам план місцевості у у вашому атласі та дай відповідь на запитання : 1.Що ще ви можете довідатися про місцевість з допомогою плану? 2.Які умовні знаки є на ньому, про які ми з вами ще не говорили? (горизонталі)

Завдання 2 .Прочитай історичну довідку та дізнайся як в давнину показували рельєф на плані і карті.

Тривалий час рельєф показували на картах та планах малюнками. На планах художники малювали окремі пагорби, яри, вулкани, а на оглядових картах – гірські ланцюги. За таким зображенням було легко знайти місцеположення різних форм рельєфу, але одержати повну уяву про їх висоту чи глибину, крутість та форму схилів не можливо. Наприкінці ХVІІІ ст. у зв’язку з розвитком будівництва та для військової справи були потрібні точні карти, де зображення рельєфу мало б бути досить детальним. Для того слід було здійснювати вимірювання висот.

Робота в парах. Виміряти сантиметром висоту стільця відносно підлоги, висоту парти відносно підлоги та висоту парти відносно стільця Зробіть висновок про поняття «відносна висота».

Запам’ятай! Таку висоту називають відносною. Вона показує перевищення однієї точки над іншою. В даному випадку визначається перевищення точки вершини гори відносно її підніжжя. Нині для визначення відносної висоти точок використовують прилад нівелір (французької – вирівнювати). Процес визначення відносних висот точок на місцевості з його застосуванням називають нівелюванням.

Скористуйся порадою для виготовлення нівеліра.

Для цього слід дві тонкі дощечки закріпити перпендикулярно одна до одної. Висота приладу становить 1 метр. На горизонтальній дошці закріплюють висок для того, щоб нівелір ставити чітко перпендикулярно до поверхні.

Познайомся як проходить процес нівелювання!

Для вимірювання відносних висот точок нівеліром зазвичай працює дві людини. Одна – встановлює прилад біля підніжжя пагорба й візує місце на схилі, рівне висоті 1 метр. Друга людина за командою першої підіймається на цю відмітку й там вбиває кілочок. Потім в цю точку переміщують нівелір та всю операцію повторюють знову. Скільки разів нівелір переміщують вверх по схилу пагорба, скільки метрів становить його висота відносно підніжжя.

Прочитай уважно текст та познайомся з поняттям «абсолютна висота».

З ХVІІІ ст. на планах та картах почали вказувати висоту найбільш важливих точок місцевості відносно рівня моря. Абсолютна висота точки земної поверхні – це її перевищення над рівнем моря. Абсолютна висота у будь-якої точки лише одна, оскільки вимірювання висот різних точок ведеться від спільної відмітки, яка приймається за «0 метрів». Але морів на світі багато. Від якого ж них слід вести вимірювання висот? У кожній країні за початок відліку приймають рівень різних морів. Для території України традиційно зберігається з середини ХІХ ст. вимірювання висот від нуля футштока у місті Кронштадт на березі Балтійського моря. Футшток (з німецької – підніжжя, основа) являє собою водомірну рейку з поділками. На кронштадтському футштоку після тривалого спостереження за середнім рівнем Балтійського моря був позначений «0», від якого ведуться всі вимірювання висот. Тому на картах України можна знайти підпис: «Балтійська система висот». Це означає, що абсолютні висоти точок вказані від рівня Балтійського моря. Щоб визначити абсолютно висоту будь-якої точки в Україні, не обов’язково їхати до Балтійського моря. Для цього достатньо знайти репер (з французької – мітка, зарубка) – знак, який вказує заздалегідь визначену абсолютну висоту даного місця. Репер являє собою металевий диск з виступом, який закріплюють на стінах споруд, або бетонний моноліт, закладений в землю. На ньому вказана цифра абсолютної висоти точки, де встановлений репер. Від репера починають вимірювання відносної висоти точки. Потім, додавши її значення до позначки репера, одержують абсолютну висоту.

Познайомся зі способами позначення абсолютної висоти на планах та картах:

1.Горизонталі

2.Відмітки

3.Фонове розфарбування.

Прочитай та дізнайся яку інформацію можна здобути за допомогою горизонталей. За розташуванням горизонталей можна визначити форму схилу. Якщо схил стрімкий, горизонталі близько розташовані одна до одної, якщо пологий – далеко. Якщо горизонталі частішають до вершини – схилу ввігнутий, рідшають до вершини – випуклий. Коли горизонталі частішають та рідшають у кількох місцях – схил хвилястий. Втягнута петля горизонталей зображує зниження рельєфу: балку, долину; а випукла – підвищення. 

Н
а планах протилежні форми рельєфу – пагорб та улоговина – легко сплутати. Для того, що їх розпізнати існують бергштрихи (з німецької «берг» – гора, «штрих» - лінія), або показники схилу. Ці короткі лінії вказують, в який бік зменшується висота. Якщо бергштрихи направлені в середину – це улоговина, назовні – пагорб.

Завдання 4. Знайдіть на плані місцевості в атласі:

А) пагорб, абсолютна висота якого 154,4 м.

Б) крутий і пологий схили цього пагорба

В) найнижчі та найвищі позначки висот на плані

Визначте:

А) через яку кількість метрів проведено горизонталі

Б) перевищення найвищої позначки висоти на плані над найнижчою.

Завдання 5 .За картою півкуль визначте та запишіть у зошиті абсолютну висоту таких географічних об’єктів:

а) Амазонська низовина в Південній Америці;

б) Західносибірська рівнина в Євразії;

в) нагір’я Тибет в Євразії;

г) пустеля Сахара в Африці

Завдання 6. Визначте за картою півкуль та запишіть у зошиті середні та найбільші висоти таких гірських систем:
а) Гімалаї в Євразії;
б) Альпи в Євразії;
в) Анди в Південній Америці;
г) Кордильєри в Північній Америці

Завдання 7..За фізичною картою України з’ясуйте:
а) яке море глибше: Чорне чи Азовське?
б) які гори вищі: Карпати чи Кримські?
в) яка височина вища: Волинська чи Подільська?
г) яка низовина нижча: Придніпровська чи Причорноморська

Робота в групах. Побудувати будинок відпочинку «Затишок».

Вимога

Порада

Доведення

1.Він має бути розташований у мальовничому куточку

Знайдіть(за умов-ними знаками місце ,де були б і пагорби, і ліс, і річка чи озеро)


2.Бути розташованим подалі від виробничих центрів

Встановіть, які виробничі об’єкти та на якій відстані розташовані від будинку відпочинку


3.Мати зручні під’їзди

Чи є поблизу дороги залізниці, стежки, мости, тощо.


4.дозволяти займатися влітку літніми, а взимку зимовими видами відпочинку

Наявність пагорбів, річок, відстані до них


5.Місцевість має бути придатною для піших прогулянок як молоді,так і літніх людей

Наявність і крутих схилів для занять екстримом, і пологих для подорожей літніх людей.


Для побудови будинку відпочинку «Затишок» ми пропонуємо місце, яке знаходиться

____________________________________________

____________________________________________

На нашу думку ,воно відповідає всім вимогам, тому що____________________________________

Домашнє завдання: опрацювати текст параграфа та підручника ,скласти кросворд із шести слів понять із тексту.

Урок 7.Градусна сітка на глобусі й географічній карті.

Мета уроку: поглибити та систематизувати знання учнів про форму й розміри Землі;формувати знання про градусну сітку, паралелі та меридіани;розвивати практичні навички знаходження меридіанів і паралелей на глобусі та карті;характеристики їх особливості.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручники, глобуси, атласи, настінна карта півкуль.

Знати: градусну сітку глобуса та карти

Вміти: знаходити паралелі та меридіани та характеризувати їх.

Цінувати: здобуті знання.

Завдання: закінчити речення.

1.Лінії,що з’єднують точки місцевості з однаковою абсолютною висотою_________________________

2.Кут на місцевості, який утворюється між напрямком на північ і на будь-який предмет____________________________________

3.Сторона горизонту, що має азимут 900_________________________________________

4.За їх допомогою зображують усі предмети на плані місцевості і карті________________________

5.Прилад для орієнтування____________________

6.Умовна міра, яка показує , у скільки разів відстань на місцевості зменшена при зображенні на карті чи плані.

7.Зображення умовними знаками і в масштабі невеликої ділянки місцевості__________________

8.Прилад для визначення висоти на місцевості___

____________________________________________

9.Південний схід ,північний захід-це:____________

10.Зменшене зображення умовними знаками і в масштабі великої території або всієї планети.____________________________________

11.Перевищення однієї точки земної поверхні над іншою називається:__________________________

12.Об’ємна модель Землі, що в загальних рисах зберігає її форму, зменшену в десятки мільйонів разі________________________________________

Прочитай історичну довідку.

Меридіан» і «паралель» увів грецький учений Ератосфен, який, обчислюючи розміри Землі, зрозумів, що для визначення точних відстаней на карті та орієнтування за нею потрібні спеціальні лінії. На карті Ератосфена таких ліній було небагато і наносилися вони на різних відстанях одна від одної. Ця градусна сітка мало схожа на градусну сітку сучасних карт. Однак її поява дала можливість набагато точніше розміщати географічні об’єкти на карті.

Попрацюй у парі. Прочитайте матеріал параграфа №8 та заповніть пропуски в таблиці.

Питання

Меридіани

Паралелі

1.У які сторони горизонту спрямовані?

?


2.Яку форму мають на глобусі?

Півкола

?

3.Яку форму мають на карті?

?

Вигнуті лінії-дуги. Екватор-пряма лінія.

4.Яка довжина в градусах

1800

?

5.Яка довжина в кілометрах?

?

На кожній паралелі різна: від 111 км. біля екватора зменшується в бік полюсів.

6.Призначення

Визначати географічну довготу

?

Робота на контурній карті:

1. Обведіть та підпишіть нульовий меридіан, 1800 меридіан, екватор.

2. Замалюйте червоним кольором Північну півкулю, синім-Південну, різними штриховками – Західну і Східну.

Географічний практикум. За картою півкуль визначте:

А) який материк знаходиться в північній, південній, західній і східній півкулях;

Б) в яких півкулях знаходяться материки Австралія, Антарктида;

В)в яких півкулях знаходиться Україна;

Г)Місто А розташоване на паралелі 300 ,місто Б на 200. Яке розташоване ближче до екватора

Географічний диктант.

1.Лінії на карті та глобусі ,що проходять з півночі на південь та сходяться на полюсах-це__________

2.Відлік меридіанів розпочинається від__________

3.Нульовий та 180-тий меридіан ділить Землю на дві півкулі ______ та _______

4.Лінії на карті та глобусі ,які проведені паралельно екватору, називаються_____________

5.Найдовшою паралеллю на Землі є ____________

6.Екватор ділить Землю на дві півкулі _______та_________

7.Паралелі та меридіани ,що перетинаються утворюють __________________________________

8.Нульовий меридіан ще називають_____________

9.Паралель,що проводиться на глобусі на однаковій відстані від полюсів Землі.____________

10.Довжина екватора в кілометрах становить_____

11.На екваторі значення одного градуса паралелі становить_______

12.Частину кола паралелі називають____________ і виміряють в ______________

Домашнє завдання.

Опрацювати текст підручника;згадати правила гри «Морський бій»



Урок №8.Поняття про географічні координати-широта і довгота.

Мета уроку: сформувати ґрунтовні знання з правил відліку географічної широти і довготи;Розвивати навички визначення й запису географічних координат точок та знаходження географічних об’єктів за заданими координатами;виховувати старанність, точність і працьовитість під час роботи з картою.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, контурні карти, глобуси.

Знати: способи визначення географічних координат.

Вміти: визначати географічні координати за допомогою градусної сітки.

Цінувати: важливість знань географічних координат на практиці.

Відгадайте загадки.

1.Нашою мовою означає

«Той що навпіл розділяє».

2.Невидимкою по землі біжу

Від одного брата до іншого,

Напрям «північ-південь» показую.

3.Невидимкою біжу по земній кулі,

На сході сонце зустрічаю,

А на заході проводжаю.



Робота в парах.

На глобусі один одному покажіть екватор, північний та південний полюс, 0-меридіан, 5 паралелей та 5 меридіанів.

Вправа «Морський бій». Познач клітинку хрестиком В-4,Г-

5,Е-9,А-9. Поясніть, як ви відшукували клітинки.


А

Б

В

Г

Д

Ж

З

К

Л











































































Зверни увагу! Для визначення точного знаходження точок земної поверхні користуються географічними координатами-широтою і довготою.

Географічна широта-це відстань у градусах між екватором і заданою точкою.

Усі точки на земній поверхні, розміщені на північ від екватора, мають північну широту (пн. ш.),а точки ,розміщені на південь-південну широту (пд. ш.) і визначається від 00 до 900.

Завдання:

1.Назвіть географічну широту екватора, північного та південного полюсів.

2.Використовуючи атлас ,визнач широту м. Києва, м. Москви, м. Бразиліа.

Географічна довгота-це відстань у градусах від початкового меридіана до заданої точки.

За початковий прийнято вважати Грінвицький меридіан, що проходить неподалік від м. Лондон. Відлік здійснюється на захід і схід від цього меридіана ,тому довгота буває західна(зх. д.) і східна (сх. д.) і виражається в градусах від 00 до 1800.

Завдання: 1. Використовуючи атлас визначте довготу м. Києва. м . Москви, м. Бразиліа.

2.Запишіть географічні координати цих міст.

Вправа «Картограф». На контурній карті підпишіть:

Широту-північну і південну;

Довготу-західну і східну;

0-вий, 1800-тий меридіан;

Екватор,900 пн. ш.,900 пд. ш.

«Загадкова мандрівка»

«Далекі наші друзі потрапили в досить скрутну ситуацію. Закінчується прісна вода. Їмо тільки консерви. Матроси хворіють на цингу. Навколо вода, вода, вода…Та ми повинні довести до кінця нашу справу. Ми доведемо ,що Земля кругла. Ми здійснимо цю навколосвітню подорож. 1521 рік 100 пн.ш.,1260 сх.д.»

1.Хто ці люди?

2 .Де вони перебували коли писали листа ? (визначте за координатами)

А тепер пропоную вирішити

більш складні

завдання.

1.В 1871 році один відомий російський мандрівник висадився на берег великого острова під.ш.й 1460 сх.д., щоб вивчити життя його мешканців. Як звали цього мандрівника й на який острів він висадився

2 .Моряки знайшли в океані пляшку, у якій утримувався папір із проханням про допомогу. Вода, що проникнула, знищила деякі букви й цифри. Збереглися обривки: 240________ ш. та _____ д._______ на остр.___ йвань. Відновіть запис.

3 .Визначте, про яке місто йде мова: це місто розташоване на ___ пн. ш. й 20___ д. Це столиця великої європейської держави. Через місто протікає ріка Сена .

4 .На великому острові, центральна частина якого розташована на 190 пд. ш. й 470 сх.д. водяться самі маленькі напівмавпи з довжиною тіла 12см. Що це за острів.

5 .У місті, що розташоване на 320 пн. ш. й 130 сх.д., один раз була зафіксована температура повітря +580 у тіні. Покажіть це місце на карті

 6.По яких океанах, морях, затоках, протоках і каналах проходить шлях від порту, що перебуває на 200 пн.ш. й 900 зх.д. до порту, що лежить на 190 пн.ш. й 730 сх.д.

Рятувальні ситуації

Ситуація 1.Теплоход,на якому здійснювали подорож учні, зазнав аварії біля острова. Члени екіпажу й всі пасажири врятувались і зараз перебувають на острові. Як називається цей острів, коли передані з сигналом «СОС» координати-500 пд. ш. і 70 0сх.д.

Ситуація 2.Наш Миколо під час екскурсії відстав від групи та заблукав у найвеличнішому, найкрасивішому каньйоні світу. Хто першим його знайде ,той його врятує. Координати:380 пн.ш. і 1100 зх.д.

Ситуація 3.А тепер уявіть собі, що ваші батьки відправилися у навколосвітню подорож на океанічному лайнері і раптом щось сталось. Останній сигнал надійшов з місця з координатами 300 пн.ш. та 650 зх.д Визначте, де треба шукати ваших батьків.

Метод «Мікрофон».

Назвіть і поясніть двома реченнями будь-яке поняття ,що вивчалось на уроці, але кожен наступний учень не повторює попереднього.

Домашнє завдання. Опрацювати параграф, підготувати загадку про координати цікавого географічного об’єкта можна з фотографією чи малюнком.

Урок №9. Географічні координати свого населеного пункту і його висота над рівнем моря. Практична робота №5. «Визначення географічних координат, відстаней та напрямків за географічною картою».

Мета уроку: закріпити вміння визначати географічні координати ,навчити учнів визначати відстані за градусною сіткою, розвивати навички визначення за географічною картою практичних завдань на місцевому матеріалі та виховувати практичний інтерес до роботи з картою.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Фізична карта світу, атласи, карта України, карта Черкаської області.

Знати: географічні координати м. Ватутіного і його абсолютну висоту, алгоритм визначення відстаней за градусною сіткою.

Вміти: визначати відстані на карті за градусною сіткою, напрямки, географічні координати географічних об’єктів.

Цінувати: набуті знання та вміння їх використати на практиці.

Гра «Пін - Понг»(м’яч).

1.Що називають меридіаном?

2.Якою буває широта?

3.Який максимальний показник довготи ?

4.Який максимальний показник широти?

5.Якою буває широта?

6.Від чого відраховують широту?

7.Від чого відраховують довготу?

8.Яка широта на екваторі-північна чи південна?

9.Яка довгота на нульовому меридіані –східна чи західна?

10.Що знаходиться на широті 900 пн.ш. і 90 0пд.ш.?

Завдання за варіантами: визначте координати та прочитайте слово ,склавши його з початкових букв географічних об’єктів.

Варіант 1.

1.400 пш.ш., 50сх.д.

2.320 пд.ш.,700 зх д.___________________________

3.360 пн.ш.,100 зх д___________________________

4.520 пн.ш.,100сх.д.___________________________

5.500пн.ш.,700 зх.д____________________________

6.100.пн.ш.,400 сх.д___________________________

7. 230 пд.ш.,300 сх.д___________________________

Варіант 2.

1.620 пн.ш.,1500 зх.д.__________________________

2.780 пд.ш.,1700 сх.д__________________________

3.360 пн.ш.,100 зх.д___________________________

4.460 пн.ш.,240 сх.д___________________________

5.280 пн.ш.,780 сх.д. __________________________

6.660 пн.ш.,50 зх.д____________________________

7.320 пн.ш.,00 д______________________________

8.420 пн.ш ,700 зх.д.__________________________

Завдання 1. На фізичній карті України знайти міста - Ватутіне, Черкаси, Сміла ,Умань і визначити їх координати.

Завдання 2.Використовуючи шкалу висот визначити абсолютну висоту міст - Ватутіного , Черкаси, Сміла, Умань.

Визначення відстаней за градусною сіткою.

Пригадай: всі меридіани рівні за довжиною ,тому 1 градус дуги по будь якому меридіану дорівнює 111 км. Паралелі різні мають довжини,тому вони мають різне значення в кілометрах.

Довжина дуги паралелі в 1 градус на різних широтах

Географічна широта,градус

Довжина дуги паралелі , км.

0

111,3

10

109,6

20

104,6

30

96,5

40

85,4

50

71,7

60

55,8

70

38,2

80

19,4

90

0



Завдання по карті.

1. Визначити протяжність Африки в градусах і кілометрах по меридіану 300 сх.д.

Алгоритм розв’язання:

1) Визначити географічні широти крайньої півночі та крайнього півдня по 300 сх.д.. 2). Якщо точки в різних півкулях ,то потрібно значення додавати, а якщо в різних , то віднімати.

320 пн.ш.,310 пд.ш.

320 +310=630

3) Перевести відстань з градусів у кілометри (10=111 км.)

630*111км. = 6993 км.

2.Визначити протяжність Африки по паралелі 200пд.ш.

1)Визначити географічну довготу заходу та сходу Африки по паралелі 200пд.ш.(120сх.д.і 360 сх.д.)

2)Знаходимо відстань в градусах 360-120=240

3)Переводимо відстань з градусів у кілометри (дивися у таблицю)

240х104,6 км.=2510,4 км.

Виконання практичної роботи №5.

Домашнє завдання: повторити параграф 8, удома ви знайдете координати міст за цими віршам.

Біжить трамвай бруківкою старою.
Дивись, у небі дощ, мабуть, дозрів.
Кам'яні леви гордою красою
Таки чарують і сторожать Львів.

Я люблю своє місто зелене, 
Квіти влітку, берізки і клени, 
Річку Стир і її береги, 
І усе, що росте навкруги. 
Стіни замкові Луцьк захищають, 
Про минуле вони сповіщають. 
Все тут миле мені і близьке, 
Все знайоме іще з колиски.

Безліч  разів  ви  вставали  з  руїни  -
Сила  народу  незламно  міцна.
Місто  Черкаси,  зоря  України,
Живіть,  розквітайте,  наче  весна! 

Может , где-то на планете

Есть и лучше города,

Только мне в Донецке светит

Солнце щедрое всегда.



Урок №10.Подорож географічною картою і планом місцевості(підсумковий урок).

Мета уроку: повторити і закріпити знання учнів, одержані під час вивчення теми;перевірити рівень засвоєння прийомів і вмінь роботи з географічними картами та планом місцевості; розвивати логічне мислення; виховувати практичний інтерес до роботи з картою.

Тип уроку: підсумковий

Обладнання: атласи, картки для груп, контурні карти

Знати: прийоми роботи з картографічними матеріалами

Вміти: користуватися географічними картами та планом місцевості

Цінувати: здобуті знання і використовувати їх практично.

Географічна карта-джерело знань.

Географічна карта-друга мова географії.

Завдання у групах.

Картка 1.

1. Виберіть масштаб і складіть план шляху.

Школярі вийшли зі школи на екскурсію і попрямували стежкою в північному напрямку. Праворуч розташовувався фруктовий сад ,а ліворуч зарослі чагарників. Пройшовши 300 м, загін підійшов до криниці. Далі за азимутом 450 загін пройшов 400 м лугом вийшов до річки, яка протікала зі заходу на схід. Перейшовши річку дерев’яним містком, школярі йшли 400 м лісовою дорогою мішаним лісом у північному напрямку і вийшли до озера.

2. На контурній карті України накресліть маршрут Київ-Черкаси-Луганськ. Визначте географічні координати міст і обчисліть відстані між ними.

3. Переведіть іменований масштаб в числовий:

в 1 см -50 м,в 1 см -30 км.

Картка 2.

1. Виберіть масштаб і складіть план шляху.

Туристи зупинилися на відпочинок у будинку лісника. Потім вони вирушили на південь стежкою ,яка біжить через луг. Пройшовши 150м., вони повернули за азимутом 1200 і через 200 м перетнули залізницю ,що проходить з півночі на південь. За залізницею почався мішаний ліс. Туристи пройшли лісом просікою 250 м і вийшли до джерела. Далі рухалися захід ґрунтовою дорогою і пройшли по ній 200 м і дійшли до поля, де зробили привал.

2.На контурній карті України накресліть маршрут Львів – Житомир – Кіровоград .Визначте географічні координати міст і обчисліть відстані між ними.

3.Переведіть числовий масштаб в іменований: 1:200 000 , 1:10 000.

Картка 3.

1.Виберіть масштаб і складіть план шляху.

Група велосипедистів рухалася ґрунтовою дорогою в північному напрямку. Ліворуч уздовж дороги ріс листяний ліс, праворуч було болото .Через 2 км дорога повернула за азимутом 600 ,ще через 1 км велосипедисти дерев’яним містком перетнули річку ,яка протікала зі заходу на схід. Далі дорога повернула на північний захід через вирубаний ліс велосипедисти проїхали ще 2 км і наблизилися до млина.

2. Переведіть числовий масштаб в іменований і лінійний:1:3000,1:4 000 000.

3. На контурній карті України накресліть маршрут Вінниця-Запоріжжя – Сімферополь. Визначте географічні координати і обчисліть відстані між ними.

Самостійна робота.

Варіант 1.

1. Показує вид місцевості з боку:

а) карта;б)план; в) глобус; г) фотознімок (1 б)

2.Географічну широту визначають за:

а) паралелями; б) меридіанами (1 б)

3. Нульовий меридіан проходить через місто:

а) Київ; б) Лондон; в) Москва (1 б)

4. Що таке азимут? (1 б)

5. На карті напрямок «захід-схід» визначають за допомогою…………………(1 б)

6. Визначити географічні об’єктами за координатами (2 б)

500пн.ш.,310 сх.д.

320пд. Ш.,700 зх.д.

7. Підрахуйте перевищення г. Говерли та г. Роман – Кош .(2 б)

8. Визначте протяжність Південної Америки по 300 пд.ш. за градусною сіткою.(3 б)

Варіант 2.

Кривизна земної поверхні не враховується на:

а) карті; б) глобусі; в) плані.(1 б)

2. Довжина дуги одного градусу меридіану складає:


а) 111,5 км; б) 111 км. (1 б)

3. Напрямок на карті «північ-південь» показують: а) паралелі; б) меридіани (1 б)

4. Що таке географічна широта?( 1 б)

5. Градусна сітка утворюється з (1 б)

6. Визначити географічні об’єкти за координатами

(2 б)


230 пд.ш.,430 зх. д.

600 пн.ш.,310 сх.д.

7. Переведіть іменований масштаб в числовий;

в 1 см-2 км, в 1 см-200 м. (2 б).

8. Визначить протяжність Північної Америки по

400 пн.ш. за градусною сіткою (3 б).

Література



3. Харченко А.А., Харченко І.М. Урок географії в 6 класі. Викладання блоками. Посібник для вчителя. ТОВ «Видавнича група «Основа», 2007





130