« Загальнолюдські цінності – запорука довгого та щасливого життя»

Іван Якович Франко – відомий український поет, письменник, драматург. Дуже багато цікавого та, головне, корисного можна почерпнути з його творів.

Безмежна любов до України, тяжкі часи нашого народу лейтмотивом проходять через більшість його творів. Та окрім цих тем Іван Франко розглядає і інші духовні якості людей у своїх творах. Це відображається в різних жанрах, зокрема, казках.

Франко написав багато чудових казок для дітей. Вони цікаві та повчальні. Хороші казки – це ті казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка «Фарбований Лис», яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби.

Мабуть, усім відомо, що хитрощі та брехня до хорошого ніколи не доводили.

Головний герой твору – Лис Микита. Автор наділив свого героя багатьма позитивними рисами. Він розумно уникав пасток, що готували на нього стрільці. Сміливий, спритний та вигадливий, коли треба знайти поживу для себе та для інших: він «ніколи не вертав з порожніми руками».

Але щось сталося в його голові, і Лис дуже змінився. Він став самовпевненим та хвалькуватим, а такі якості, як ми знаємо, завжди приводять до лиха. І Микиту нашого, звісно, не оминуло.

Одного разу, щоб похизуватися, Лис іде красти вдень, і ледь-ледь рятуючись від собак, ховається у діжці з фарбою. Так і просидів в ній до вечора наш «хвалько».

Тут би йому замислитися, чи варто бути таким пихатим і надалі, але, побачивши, як його лякаються звірі, він робить навпаки і повторює ту саму помилку. Лис Микита проголошує себе небаченим звіром Остромислом, і стає царем лісових звірів. Ми бачимо, наскільки він був самовпевненим в собі «царем», навіть не замислювався про те, що правда колись викриється. Микита «тільки одного боявся, щоб фарба не злізла з його шерсті», але виказав себе сам, заспівавши по-лисячому навесні. В той же час «всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала», і звірі його просто розірвали.

Я вважаю, що вони вчинили жорстоке, але, все ж таки, справедливе покарання. Неможливо довго замилювати очі, удавати з себе когось іншого: тільки пихатість не дала змоги хитрому Лисові зрозуміти таку просту річ.

На мою думку, Іван Франко наділив Лиса такими рисами, що він подібний до людей, саме для того, щоб застерегти нас від подібних вчинків. Казка вчить усіх простим загальнолюдським істинам: завжди бути чесними, добрими, оптимістами, знаходити правильний вихід у складних ситуаціях, а найголовніше, поважати інших, не брехати, бо брехня ще нікому і ніколи в житті не допомогла.