Троїцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів
Яськівської об’єднаної територіальної громади
Урок природознавства в 2 класі. Презентація проекту
«Тварини – символи України. Птахи»
Підготувала: вчитель початкових класів Мороз Є.П.
Мета: розширити знання учнів про птахів, які є символами України; навчити презентувати свої дослідження за даною темою, об’єднавши їх в навчальний проект; розвивати творчі і дослідницькі здібності, комунікативні уміння і навички; виховувати почуття відповідальності та самодисципліни.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Пролунав для нас дзвінок – тож почнемо наш урок,
Будемо плідно працювати, знання свої презентувати.
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми поговоримо про народні символи, а саме про птахів.
Символ – умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.
Кожен народ має народні символи – це те, що найбільше люблять і шанують люди. Через віки пронесли українці любов до різних речей, рослин і тварин, тому що вважали їх символами. Сьогодні ви звітуєте про свої дослідження про птахів, що стали символами України. Наш урок – це презентація ваших самостійно здобутих знань, творчих здібностей, умінь висловлювати свої думки та умінь слухати своїх товаришів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Кожна група учнів презентує свої дослідження за таким планом:
Загадка про пташку – символ України.
Представлення малюнка, чи аплікації, об’ємної фігури з пластиліну чи паперу.
Що символізує цей птах.
Прислів’я та приказки, пов’язані з назвою цього птаха.
Народні прикмети.
Легенда про птаха.
Лелека
Довгі ноги, довгий ніс,
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток (Лелека)
Улюбленим птахом українців є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання – Леля. Ну, а як відомо – від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека, тобто він є символом народження.
Лелека – символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це – символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі.
Прислів’я: Де лелека водиться, там щастя родиться.
Прикмети: 1. Лелека звив гніздо на даху – до великого щастя.
2. Добрим знаком є побачити лелеку в день весілля: пролітаючи над будинком, він передрікає людям щасливе подружнє життя, матеріальний достаток.
3.Якщо птахи не хочуть жити в гнізді і раптом покидають його, у народі кажуть, що вони відчувають наближення загрози, що нависла над будинком.
4. Лелеки передвіщають погоду. Якщо кружляють над гніздами – до сильних вітрів. Якщо птах нерухомо сидить у своєму гнізді – він очікує дощ.
Легенда про лелеку.
Розповім я вам легенду про походження лелек.
Якось Бог одній людині передав закритий глек.
Каже: «Вкинь цей глек у море, та дивись – не відкривай».
Чоловік пішов до моря, та звернув спочатку в гай.
Не послухавши наказу (чоловік цікавий був),
Відкрутив хутенько кришку та у глечик заглянув.
З глека вискочили жаби, і гадюки, й ящірки, і жуки, і черв’яки!
Чоловік перелякався: «Боже, що я наробив?
Чом не виконав наказу, глек у морі не втопив?»
Бог розгнівався та й каже: «Відтепер ти весь свій вік
Будеш нечисть цю збирати!» З того часу чоловік
Обернувся на лелеку і спокутує свій гріх.
Буде жити в цій подобі, доки визбирає всіх.
По болотах він літає і по луках заливних,
Дуже за людьми скучає і гніздо в’є коло них.
Ластівка
Маленька, чорненька, співає, щебече,
Під стріхою з глиною зліпила гніздечко.
Роздвоєний хвостик, як ножички, має.
Що це за пташка? Хто пташку цю знає? (Ластівка)
Ластівка символізує щасливе родинне життя, ласку, любов і ніжність. Там, де звила гніздо ластівка, живуть добрі господарі. Вона також оберігає житло від грому, блискавки, пожежі.
Прислів’я: Ранні ластівки – щасливий рік. Одна ластівка не робить весни.
Ластівка день починає, а соловей кінчає.
Прикмети: 1. Ластівки почали лаштувати гнізда – настало стійке тепло.
2. Благовіщеня без ластівок – холодна весна.
3.Ластівки ввечері літають високо – завтра буде ясна погода, а якщо низько – дощ.
Легенда про ластівку.
Одним з найшановнішим птахом є ластівка. Це Божа пташка, створена Богом із землі. Благословив її Господь за те, що, коли розпинали Христа, ластівки крали цвяхи. Якщо ластівка в’є під чиєюсь стріхою гніздо, то це передвіщає щастя цій родині. Розорити гніздо ластівки або брати їхні яєчка – гріх: все обличчя у винних всіється ластовинням, подібно до цяток на ластів’ячих яєчках.
Зозуля
Хто гнізда свого не має?
Яйця іншим підкладає.
А у лісі в холодку все кує мудру ля,
Хто вона? (Зозуля)
Зозуля – це символ суму і вдівства, весни і водночас нещастя, туги за минулим і страждань нерозважливої матері. Вона має віщий дар – «кукує» людині літа, щасливе або нещасливе заміжжя.
Зозуля першою вилітає у вирій і останньою звідти повертається, а це означає, що ключі від цього райського острова – у неї.
Є вірування, начебто зозуля була колись жінкою, яка вбила свого чоловіка й була засуджена за те Богом не мати пари й поневірятися по лісах. У Галичині зозулю вважають дівчиною, проклятою матір’ю й перетвореною на птаха за те, що вона, бажаючи налякати матір, заховалася якось за комин і почала кувати.
Прислів’я: Зозуля своє гніздо не в’є. Про те зозуля кує, що свого гнізда не має. Ще й на нашій вулиці зозуля закує.
Прикмети: 1.Почувши зозулю навесні, треба мати в кишені гроші, то будеш при грошах цілий рік.
2. Якщо закувала зозуля, то можна купатися.
3. Коли зозуля закує на голе дерево – бути голодному літу, а якщо дерево розпустилося – то чекай доброго врожаю.
Легенда
Давно-давно жила в одному далекому селі бідна вдова. І були в неї чотири сини, один кращий другого. Та прийшло велике горе, захворіла мати. Бідна вдовиця, лежить сама в хатині, й нікому навіть кварту води подати.
От прийшов з поля старший син.
— Ти чого, мамо, не приготувала обіду?
А бідна вдова зітхнула тяжко та й каже:
— Подай мені, синочку, водички, може, я вип’ю та й здужаю піднятись.
Розсердився старший син, бо не звик мамі помагати. Стукнув дверима та й пішов. Так само зробили і двоє молодших синів. Надіється мати на найменшого сина, котрий десь забарився. От він повернувся додому і ще з порога кричить:
— Мамо, їсти давай!
А як побачив, що мати не підіймається з ліжка, розсердився:
— Чого це ти й досі їсти не наварила?
Мати взялася за поренче, але піднятися так і не змогла.
— Візьми, сину, чару і зжар собі смаженю.
Молодший син грюкнув дверима й вийшов надвір.
От і вечір прийшов. Зайшли сини до хати і бачать, що мати пір’ям зозулиним покривається, крила у неї починають рости. А на ранок перетворилася вона у зозулю, полетіла у вікно. Стали сини плакати, прощення просити, але почули тільки останні слова матері:
— Ку-ку, ку-ку!
З тих пір зозуля не хоче мати власних дітей, підкидає свої яєчка у чужі гнізда. Адже все одно від дітей ніякої вдячності дочекатися не можна.
Соловейко
В мене є великий хист –
Я співаю, як артист.
Спів мій радісний усюди
Дуже люблять слухать люди. (Соловей)
Соловей – Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і неперевершеного таланту. Соловейко найкращий співочий талант пташиного світу.
Здавна соловей вважався улюбленим птахом богині Лелі: як вона леліяла своєю увагою та покровительством молодих дівчат, так і він леліє своїм співом весну, людську душу і навіть кожне деревце, з якого можна почути його витьохкування.
Прислів’я: І соловейко не співає, коли їжі немає. У кожного солов’я пісня своя.
Не потрібна солов’ю клітка, краще йому зеленая вітка.
Хоч соловейко маленький, та його пісні удаленькі.
Прикмети.
Дружні солов’їні пісні обіцяють теплу весну без сильних заморозків. Якщо пернатий співак заливається всю ніч — наступний день буде погожим і порадує теплом. А якщо птах замовкне — чекай грози. Якщо соловей співає так черемха цвіте, то наступна половина місяця виявиться прохолодною.
У повір’ях відображається позитивне ставлення до співучої пташки. Почути солов’їні переливи — добра прикмета, що обіцяє радісні вести вдячному слухачеві. Зловити білого солов’я — зловити за хвіст своє щастя. Для кого першу весняну пісню виконає соловей — того чекає радісна літня пора, а якщо пернатого співака випередить зозуля — влітку здолає нудьга.
Легенда про солов’я.
Колись давно соловейки не жили на наших землях. Гніздилися вони в далеких краях і не знали дороги в Україну. Але що були солов’ї дуже співучими, то літали по всьому світу, збираючи пісні різних народів для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів колись один із солов’їв в Україну і сів одпочити у якомусь селі. Почув пісні цього народу і стрепенувся - таких зворушливих пісень він ще не чув. З усіх земель зліталися солов’ї до царського саду, співаючи йому різноманітних чужоземних пісень. Але цар вже не раз їх чув і тому нудився. Аж ось під вікном заспівав соловей з України, і цар втратив спокій. Таких пісень він ще не чув і звелів тому солов’ю співати день і ніч... Зачудовані солов’ї навесні гуртом полетіли в Україну, щоб слухати наші пісні, перекладати їх на пташину мову і нести в далеку Індію. Тепер саме в Україні вони висиджують своїх пташенят, щоб ті від самого народження слухали найкращих у світі пісень.
Голуби
Вони бувають сизі, білі,
Воркують, в парку проживають,
Вважають їх птахами миру,
На щастя в небо випускають
І линуть в сині голубій
Птахи чудові…(Голуби)
Голуб - це не лише птах, але й своєрідний символ миру. Таке визначення птах отримав тому, що після великого потопу приніс звістку про те, що вода відступила.
Голуб є символом любові, саме з цієї причини існує традиція випускати у небо птаха тими, хто вирішив одружитися.
Прислів’я: Ліпше синиця в руках, ніж голуб на стрісі.
Прикмети: 1.Голуби мило воркують – на хорошу погоду.
2. Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір’я – чекай різкого похолодання.
3. Голуб влетів у будинок – до весілля.
Біблійна легенда про голуба миру.
Після всесвітнього потопу Ной випустив голуба, аби довідатися, чи спала вода на землі. Голуб повернувшись, приніс оливкову гілочку як свідчення благодатних умов для проживання . З того часу почали вважати зображення голуба з оливковою гілочкою символом миру, добра та благополуччя.
Півень
Хоч годинника не має,
Вранці він нас піднімає.
Кожен прокидається,
З сонечком вітається.
Хто це? (Півень)
Дуже шанованим птахом в українців здавна є півень – віщий провісник Зорі і Сонця, уособлення вогня і грозового полум'я, хранитель домашнього вогнища. Своїм голосним співом, він немов пробуджує з нічного сну небесне світило, повертаючи на Землю світло дня. Не випадково народна назва півня - «будимир», тобто «буди світ». За народними віруваннями, крик півня відганяє усяке лихо. Після його співу злі духи втрачають активність і змушені повертатись у сферу свого існування.
Найчастіше півень у народних уявленнях – сонячний птах. Він є захисником живих, а також символом воскресіння й нового життя.
Прислів’я: Без півня хата глуха. Кому ведеться, тому і півень несеться. Співатиме півень, чи ні, а день буде.
Прикмети: 1.Якщо півень напився з дощової калюжі – весь день буде хороша погода.
2. Якщо поставити на конику даху фігурку півня, то вогонь дому не страшний.
3.якщо вранці вас збудив крик півня, значить намічені на цей день справи будуть зроблені найкращим чином.
Цікава казка про Півня (Кочета), який зніс чарівне яйце. Із цього яйця потекло сім річок, що наповнили землю зеленню і всякими плодами, перетворивши її в Рай. Безтурботно і щасливо жили в цьому Раю люди. А високо в небі сидів божий Кочет і щодня сповіщав людям, коли що треба робити: коли вставати, коли працювати, коли обідати. Надокучило це людям і почали просити Богів, щоб звільнили їх від набридливого птаха, мовляв, «ми самі знаємо, коли і що нам робити». Боги послухали і виконали прохання – божественний півень зник з Неба і почалося безладдя, голод і хвороби. Тому навесні люди й пишуть писанки, аби на Великдень відродився небесний півень (Сонце) і навів лад на Землі.
Журавлі
Дивний ключ у небі лине,
Не залізний, а пташиний.
Цим ключем в осінній млі
Відлітають…(журавлі)
Журавель завжди був улюбленцем українського народу і вважався символом України, а кількість казок, легенд, пісень і віршів, присвячених цьому птаху і не злічити.
Відлітаючи в кінці літа - початку осені в теплі краї, він символізує печаль, смуток і нестерпну постійну тугу для тих, хто не може більше повернутися в рідні краї. Повертаючись же додому навесні, він уособлює надію: адже журавель прилітає не з порожніми руками, а приносить нам маленькі згортки. Але не всім, а тільки тим, хто їх заслужив. Журавлину пару завжди вважали символом вірної любові. Журавель асоціюється з найкращими людськими якостями: вірністю, розважливістю, добротою, чуйністю, дружелюбністю. Саме тому розсудливі птахи будують гнізда тільки у дворі благородних, великодушних і чуйних людей.
Прислів’я: Журавлі прилетіли — весну принесли.
Лови журавля в небі.
Не кричали журавлі, як з вирію летіли, не будуть кричати, як і назад летітимуть.
Прикмети: 1. Перша ластівка – ще не весна, справжню весну приносить на крилах журавель.
2. Журавлі прилетіли – більше не чекай заморозків.
Легенда про журавлів. Існує одна давня легенда, яка розповідає про чудесні здібностях перевтілення журавлів у людську подобу, ніби то таким чином Господь посилав їх на землю, щоб переконатися в порядності і чуйності людей. Перетворюючись на бідняків і ченців, вони бродили по світу, заглядаючи в будинку великого і малого достатку. І тим, хто відгукнувся на прохання немічних старих, птахи дарували багатий урожай, здоров'я, любов і навіть допомагали безплідним сім'ям.
Недалеко від таких переконань пішли і слов'яни, які також вважають птахів провідниками між двома світами. Так, покидаючи селища, вони допомагали заблукалим душам знайти свій шлях в іншому світі. А повертаючись з далеких подорожей - приводили з собою маленьких янголят, які ось-ось мали з'явитися на світ.
Горобець
Що це за сіренька пташка?
Ловить гусінь і комашок,
Цвірінчить вона, стрибає,
В теплий край не відлітає.
Цей маленький жвавий хлопчик
Називається … (горобчик)
Горобець символізує спритність, моторність і злодійство, точніше, спритність і моторність горобець виявляє заради злодійства. Недобра слава горобця підсилюється ще й тим, що він, як вважають, є єдиним птахом, котрий в’є гніздо на Благовіщення – це в той час, коли говориться: «На Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є!».
Прислів’я: Горобець маленький, а серденько має. Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі. Горобців боятися – просо не сіяти. Не грати горобцеві з соколом.
Прикмети. 1. Горобці купаються в пилу або піску – бути похолоданню або затяжним дощам.
2. Горобці купаються в калюжі – попереду чекають сухі і теплі дні.
3. Горобці голосно розкричались у зимовий день – очікуються опади у вигляді снігу.
4. Горобці почали голосно цвірінькати в літній день – дні через три буде злива.
Легенда про горобця. Вона гласить, що горобці виникли з чортів, і взагалі, горобці – проклята Богом пташка. Розповідають, що коли розіп’яли Господа, то на хрест його сіло двоє горобців, червоний і сірий. Червоний гукав: «Помер! Помер!», а сірий (звичайний наш): «Живий! Живий!» тоді один з вояків ударив Спасителя списом у бік. За це Господь прокляв горобців, не благословив їх на їжу і спонукав їх, щоб вони не ходили по землі, а стрибали.
IV.Підбиття підсумків. Рефлексія.
Вправа «Завершіть речення»
Я дізнався…
Мене здивувало…
Мені сподобалося…
Запитання до класу:
Чи сподобалось вам працювати над проектом?
Що найбільш запам’яталось?
Кому ви вдячні за допомогу?
Які птахи є символами України?
У якому вигляді ми збережемо наші творчі звіти? (зробимо альбом, влаштуємо виставку в класі, презентуємо перед учнями іншого класу).
