Організація
учнів до уроку
(в і р ш і)
Підготувала:
вчитель початкових класів
Козацька Н.О.
Вірші для організації дітей на початку уроку
- Добрий день! У добрий час!
Рада бачити я вас!
Чи почули всі дзвінок?
Він покликав на урок!
Кожен з вас на перерві постарався,
до уроку приготувався.
Зараз сядуть всі дівчатка,
а за ними і хлоп'ятка!
Щоб урок пройшов не марно,
працювати треба гарно.
Друзі, разом посміхнемось,
до роботи всі візьмемось.
Навчальний рік почався, діти,
всі зібрались на урок.
Тож дозвольте розпочати,
кличе в подорож дзвінок.
Пролунав уже дзвінок,
всіх покликав на урок.
Тож дружно всі сідаємо,
працювати починаємо.
Пролунав для всіх дзвінок -
розпочати час урок.
Молодці! На перерві постаралися,
до уроку всі приготувалися.
У день такий чудовий,
зустрілися ми знову.
бажаємо всім успіхів
і гарного здоров'я.
Подивилися на мене.
Усміхнулися усі.
Чи готові до роботи?
Всі ви, діти, молодці.
Стали, діти, всі рівненько.
Посміхнулися гарненько.
Настрій на урок взяли
й працювати почали.
Поспішіть місця зайняти -
час урок нам розпочати.
Пролунав дзвінок,
починаємо урок.
Працюватимем старанно,
щоб почули у кінці,
що у нашім ... класі
діти просто молодці.
Думати - швидко.
Відповідати - чітко.
Працювати - дружно.
Запам'ятовувати - міцно.
Ми завзяті подорожні,
сили в нас непереможні.
Кажем правду, не жартуєм:
в край казок ми помандруєм.
Сядьте, діти, всі рівненько,
усміхніться всі гарненько.
Настрій на урок візьмемо
й працювати розпочнемо.
Завітала я до вас на годинку
розкажу вам цікаву новинку.
Поведу в чарівну казку.
Тільки слухайте, будь ласка.
Ви ж мені допоможіть,
поперед батька не спішіть.
Щоб робота в нас кипіла
працювати будем:
Швидко! Дружно! Вміло!
Всі сідайте тихо, діти,
домовляймось не шуміти.
Руки гарно піднімати,
Чітко в лад відповідати.
На уроці не дрімати,
а знання мерщій хапати.
Щоб не було у нас мороки.
Всі готові до уроку?
Тож гаразд, часу не гаєм
і урок розпочинаєм.
Ось до класу всіх скликає
голосистий наш дзвінок.
І ми радо поспішаєм
на цікавий наш урок.
Стали рівно, підтягнулись.
Одне одному всміхнулись.
На урок старання не забудьте взяти.
Сіли всі рівненько, будем працювати.
Пролунав дзвінок-
починається урок.
З Божої ласки,
з цікавої казки.
Ось і все, дзвенить дзвінок.
В гості йде до нас урок.
Буде він у нас цікавий -
в ньому казочок чимало.
Знову день почався, діти,
всі зібрались на урок.
Тож пора нам поспішати -
кличе нас усіх дзвінок.
Щоб урок минув не марно,
будем вчитись дуже гарно.
Казок країна чарівна -
у гості на вас чекає вона.
Отож часу не гайте,
у подорож рушайте.
Наш урок цікавим буде!
Казку люблять усі люди!
І дорослі, і малі,
Тобто, й наші школярі.
Будемо ми працювати,
Й руку вправно піднімати.
Казка кличе нас усіх,
Починаємо мерщій!..
Дзвоник всім нам дав наказ:
До роботи швидше в клас!
Біля парти станем чемно –
Плине час хай недаремно.
Будемо уважні і старанні всі.
Сядемо рівненько на місця свої.
У
сі сідайте тихо, діти.
Домовляймось – не шуміти,
Руку гарно підіймати,
На уроці не дрімати,
А знання мерщій хапати –
Щоб не було нам мороки.
Всі готові до уроку?
Тож, гаразд. Часу не гаймо
І урок наш починаймо.
Дзвенить дзвінок
Починається урок,
Будемо старанно працювати
Щоб мову рідну гарно знати!
Сонце встало – запалало,
І дітей всіх привітало…
Доброго ранку, сонечко!
Д
оброго ранку, діточки!
Доброго ранку, квіточки!
Хай цвіте лужочок
І шумить гайочок…
Хай блищить ставочок…
Хай щебечуть пташечки,
Повзають комашечки…
Хай сміються діточки!
Доброго ранку ВСІМ!
На уроці підсумковім
Треба дружно працювати,
Щоб змогли на всі питання
Повні відповіді дати.
В казку вирушим всі разом,
Перешкоди всі пройдем,
А хто буде сумувати,
Із собою не візьмем.
Дзвени гучніш, гучніш,
І всім, хто любить казку,
Допоможи скоріш.
Пролунав дзвінок,
Починається урок.
Працюватиме старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім першім класі
Діти – просто молодці!
Встаньте, діти, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько.
Посміхніться ви до мене,
Посміхніться і до себе,
Привітайтесь: «Добрий, день!»
Діти! У нас сьогодні ніби свято,
гостей зібралося багато.
Ану ж на них ви подивіться
І веселенько усміхніться.
А тепер тихенько поверніться,
один одному всміхніться,
На урок старання не забудьте взяти,
Сядьте всі рівненько , будем починати.
Дзвоник всім нам дав наказ –
До роботи швидше в клас.
Біля парти станьте чемно –
Хай мине час недаремно.
Попрацюєм всі старанно,
Щоб пройшов урок не марно.
Працюй наполегливо,
Швидко, старанно,
Щоб кожна хвилина
Не втратилась марно.
Девіз навчання
Горішок знань міцний—це знає кожен.
Та нам — не відступать!
Його вам розколоти допоможе і
Бажання ваше все на світі знать!
Девіз учня
Я був гарним учнем, є і буду!
Девіз уроку читання, рідної мови, природознавства
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Запам'ятовувати, відповідати.
Д
евіз уроку математики
Міркуємо — швидко!
Відповідаємо — точно!
Лічимо — правильно!
Пишемо — гарно!
Ось дзвінок сигнал нам дав.
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Урок скоріше починаймо!
Всі почули ви дзвінок,
Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Зараз сядуть лиш дівчата,
А за ними і хлоп'ята.
Знову день почався, діти,
Всі зібрались на урок.
Тож пора нам поспішити —
Кличе в подорож дзвінок.
Сьогодні в нас урок звичайний,
Та вчить багато нас чому.
Хай буде він для нас повчальний!
За це подякуємо йому!
Сьогодні у нас — незвичайний урок.
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну чудову, в країну відому,
Що нас чекає й збагачує мову.
Країна цікава, тож парти свої
Перетворіть у всюдиходи малі.
Всі сядьте рівненько, працюйте уважно,
Потрапить туди щоб було вам неважко.
Трудіться, діти дорогі, до сьомого поту
Та дістаньте нагороду за свою роботу.
Пам'ятайте, нагорода — це оцінка гарна,
Здобута в чесному бою працею старанно.
Ось і пролунав дзвінок — закінчився наш урок.
За роботу — по заслузі! Щиро дякую вам, друзі!
Збіг наш урок, як коротка мить.
Дуже швидко час біжить.
Ще попереду у нас багато кроків
І цікавих, і важких уроків.
Завдання покличуть у майбутнє,
Найскладніше ж завдання — життя.
Так намагайтесь вправно все вивчати.
Пам'ятайте: учня скарб — знання!
А тепер за парту
Всі сідайте рівно.
І до роботи візьмемось сумлінно.
Уже дзвінок нам дав сигнал:
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо .
Роботу швидше починаймо.
Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Продзвенів уже дзвінок,
Починаємо урок!
Всі почули вже дзвінок
Він покликав на урок.
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім першім класі,
Діти – просто молодці!
Життя прожити — не поле перейти,
а океан безкраїй переплисти.
То ж прагніть завше доброї мети —
творити людям гарне і корисне.
Мета висока, чиста і свята.
Творіть завжди — ні миті супокою.
І згодом ваша власна доброта
повернеться людською добротою.
Доброта — це сонце, яке йде з душі людини, воно освітлює шлях усім,
хто поруч з нею. Саме доброта та ще одна з людських якостей перш за
все відбивається у вчинках людини.
Дарма, що гора висока:
Наважишся – подолаєш.
Дарма, що ворог сильний:
Насмілишся – переможеш.
Добридень, любі діти!
Як нам з вами не радіти!
Божий день дає нам змогу гомоніти.
Слово до слова — в нас вийде чудова розмова,
Розмова про мову та її чудові слова.
Д
оброго дня, вам любі малята!
Читанка наша люба й завзята
Щедрим дарунком урок починає,
Книгу природи ніжно гортає.
Червоні і жовті, зелені і сині —
Сторінки в узорах і квітів, і ліній,
І птахи, і звірі ласкаві, привітні,
Кожна сторінка весела й барвиста!
Серце радіє, теплом промениться,
Кожний з природою бажає зустрітися!
Любі хлопчики й дівчатка!
Я
кий же дивний світ чарівний!
Цей світ — як казка, як безмежне диво!
Захоплює, дивує, кличе ввись.
Життя дароване людині
Для того, щоб міцнити і рости,
Пізнати світ і полюбити,
Для нього жити і творити.
А світ нас всіх, як мати, пригорне.
Лиш серденько відкрий до світла ти.
Хай сонечко в душі у вас засяє.
Добро хай зло перемагає,
А мудра книга нехай усіх навчає!
Знову чарівний дзвінок
Закликав до книжки нас,
Щоб учились всі завзято
Й розумнішали весь час!
Щоб кожен день був веселим святом.
Добрий день вам, любі діти!
Як нам з вами не радіти?
Можем з вами гомоніти,
Слово до слова —
Звучить рідна мова
Веселі та грайливі,
Допитливі й сміливі
Зустріли день новий.
Тож хай іскриться сонце,
Проміннячко всім шле
І любих рідних діток
До знань вперед веде.
Завдання, ігри пропонує —
Хай кожен з вас читає, не нудьгує!
Але, щоб радісним був ранок,
Щоб купався у росі світанок,
Треба, щоб в жару й морози
Пам’ятали ви про розум.
Щоб природу не губили,
Щоб ромашку посадили,
Річку чистою зробили,
Свої сили відновили.
Мудрували, відкривали,
Добро завжди творили.
Знову дзвінок лунає,
Мелодійно і ніжно так звучить.
Люба читаночка сторінки відкриває,
Й цікавістю очі запалають вмить.
Дай нам, Боже, здоров’я й сили,
Щоб багато нового пізнать!
Мудре сонечко —
Це сила знань, це світло,
Летять в усі кінці
Від нього промінці
Дитинства щаслива країна
Відкрила веселі шляхи.
По них так бадьоро крокуємо ми!
Читаємо, спілкуємось
З веселими книжками,
Бо добре усі знаємо,
Що життя дано нам на добрі справи.
Отож, облишмо всі забави й серйозно візьмемось до справи!
Знову всі разом!
Наша дружня сім’я єдина!
...І в сім’ї великій,
І в цвіту садів прекрасних
Буде жити він повіки,
Як безсмертний наш сучасник...
В
добрий день і в добрий час
Ми зібралися з вами.
Тихо надворі, ні вітру, ні хмар,
Ані шелесне верба височенька.
Наш третій клас відкриває «Кобзар».
Вголос читає Шевченка.
Не цурайтесь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала,
З малим розмовляла.
Добрий день, шановні діти,
Всім нам сонце шле привіти,
Відкриває день новий...
А навколо стільки дива!
Я скажу вам всім правдиво:
— Світ наш дуже чарівний,
Його секрети ти відкрий!
Сонячний промінь до нас завітав,
Легенький вітерець ніжно гойдав.
Сьогодні удвох до нас завітали
Та довго, ще довго у класі кружляли.
Сонячний промінь і братик-вітрець
Голівки вам пестили, чубки розвівали,
Аби ви свіженькі голівки усі мали,
Щоб гарно та вправно усі працювали,
Читали та міркували.
Любе сонечко нам посміхається,
З нами радісно, щиро вітається
І дарує веселий нам сміх —
На здоров’я та щастя повний міх!
Міх цей розв’язався, діти,
а у ньому — жарти й сміх.
Ось смішинка вам одна,
скоромовочка така.
Доброго ранку, усміхнені личка.
Доброго настрою, щастя, удачі.
Посміхайтесь, веселіться і добренько всі учіться!
Знову любий наш дружок
Всіх покликав на урок,
До співпраці та розмови.
Ми новий всі робим крок!
Перший крок — це в нас розминка.
Чітко працює кожна дитинка!
Як приємно вранці прокидатись
Серед чародійної краси,
Серед співу птиці,
Шелесту трави, шепоту пшениці,
Дзюркоту води.
— Мабуть, немає більшого щастя, ніж прокинутись
Які щасливі, діти, ми,
Що народилися на цій святій землі —
Серед берізок, кленів і тополь,
Де ніжний мамин голосок
Так лагідно над світом цим лунає...
Сонце ранком розбудило,
Підняло і звеселило.
Потім чемненько сказало:
— Швидше поспішай,
Не лінуйсь, не позіхай.
Сонячний заряд візьми,
З ним в країну Знань іди!
Як приємно вранці зустрічати друзів,
Бачити обличчя радісні такі,
І тоді на серці виграє веселка,
Настрій веселковий лине цілий день!
Доброго ранку, доброго дня!
Знову зібралась вся наша рідня.
Сонячний промінь нас скликав до справ,
Аби до вподоби кожен справу обрав.
Сонячний промінь, як зайчик, стрибав,
Читати швиденько усіх він навчав.
Засміялось в небі сонечко привітно,
І земля квітками усміхнулась діткам,
І дерева в лісі листям зашуміли,
У діброві птахи враз загомоніли,
Ніжно заспівали про красу землі.
Ой які щасливі, діточки, ви всі,
Що зростаєте в чудесній красі!
— І це так, любі мої діточки!
Погляньте: сині небеса,
Ось ліс і рідний гай.
Повсюди диво і краса —
Дивись і пізнавай,
Новинки - цікавинки для
Себе відкривай.
Стежечка-мережечка привела всіх в клас.
Стежечка-мережечка тішила всіх нас,
Дарувала красу і цвіт
Й запросила у казковий світ.
Іди по цій стежині, дитино,
Даруй любов і тепло
І пам’ятай: ти — людина.
Вчись, думай, твори добро!
Сонечко ласкаве усіх розбудило,
Ніжні пелюсточки квітка розкрила,
Роса її гарнеє личко умила.
Тихий вітерець гіллям колихає,
Пташина у небо безмежно злітає.
Дитя відкриває свої оченята,
Прямує до мами, до тата.
Веде його мрія щира, крилата.
А мрія, скажу вам, дуже проста:
Дитятко прямує у світ, де краса.
Ой, радісний, веселий нині день,
Він сповнений усмішок і пісень!
Співає пташка у гаю,
Дитя радіє: в школу йду.
А з ним легенький вітерець
Прямує тихо навпростець,
І посміхаються вони:
Як весело їм разом йти,
І дарувати всім привіти,
І утішатись, і радіти.
Д
обридень, добридень, шановні діти!
Знову я рада усіх вас зустріти
І запросити у дружнє коло,
Щоб посмішки й щастя цвіли довкола,
Щоб співались чарівні пісні,
А зло не підкралось навіть у сні.
Щоб мали ми право у мирі всі жити,
Щоб вміли любити і вміли дружити.
Любі друзі, час настав,
Кличе нас до нових справ.
Отож часу не гаймо,
Добрі справи починаймо.
Добрими зростайте, діти!
Змалечку привчайтеся любити
І травинку, і пташинку.
Пам’ятайте:
Не залежить доброта від зросту,
Не залежить доброта від віку.
Доброта з роками не старіє,
Доброта, як сонце, завжди гріє.
— Тож нехай ваші серця гріє завжди сонечко, і нехай
У світі відбуваються всякі дива,
Всілякі забави та чудеса,
І манять, і кличуть нас різні прикраси,
І зваблюють око...
А ти зупинись, обміркуй, не поспішай.
Свої прикраси ти на інші не міняй!
Любе сонце ясно світить,
Посилає всім привіти,
Ніжно гріє і ласкає,
До роботи закликає.
Не барись, а поспішай
І читати починай.
Як приємно, друзі, вранці прокидатись,
Очі відкривати й ніжно посміхатись,
І зустріти маму, і зустріти тата —
На добро і щастя в нас сім’я багата!
Любим працювати, вмієм відпочити.
З друзями весело ми проводим час.
Матінко-природо, зустрічай всіх нас.
Привітай словами, щедрими дарами!
Як приємно багато знати,
Аналізувати, читати,
Вперед крок за кроком
Знання здобувати
І найкращу скарбницю
В душі відкривати,
І святії перла носити туди
Для мудрості, щастя й краси.
— Любі діти, зростайте мудрими
і щодня збагачуйте
Ми мандруємо у казку,
У цю радісну мить,
Щоб зрозуміти, як прекрасно
В світі білому жить.
Х
ай минає дитинство у перебігу літ —
Не забудеться дітям казки лагідний світ!
Як чудово в світі жити,
Де уміють любити й дружити,
Цінувати добро і вітати красу,
Бо тоненькі корінчики краси —
Це чарівні народні казочки,
Що містять таємницю
Трьох світів, трьох богів —
Підземного, земного і небесного.
Світ чарівного дитинства
Посміхається казками.
Пригортає, ніби ненька
Лагідно руками
І до серця міцно, міцно діток притискає,
Всю свою чарівність в душу нам вкладає,
Всі скарби народу віддає у дар,
Щоб мудрим і веселим виростав школяр
Живем в країні казки,
Чарівний світ довкола,
Кругом все має душу...
Нове відкриває школа.
Казка в гості завітала,
Мудрості усіх навчала.
Відкрила секрети, показала дива,
Розвеселила і нас повела
Стежинками барвистими,
Яким немає забуття...
Скільки чути скрізь пісень!
Бо надворі гарний день.
Н
іжно світить ясне сонце,
Заглядає нам в віконце.
Промінці переливаються,
З нами так вітаються:
— Дзень-дзень,
Добрий день! Добрий день!
Любі хлопчики й дівчата,
Дітвора моя крилата!
Закликаю вас до справ!
Не лінуйтесь, не дрімайте
І даремно час не гайте.
Все творіть тепер самі,
Розумнички мої малі!
Вірить сонечко діточкам своїм,
Любить сонечко вас усіх
І дарує вдачу й щирий сміх.
Як дякувати, Господи, тобі,
За те, що очі ти людині дарував,
Що ти відкрив скарбниці —
Дзеркало душі —
І їй повідав таємницю?
Зростай дитино, пізнавай,
Любуйся і нове для себе відкривай!
Як приємно вранці
Друзів зустрічати,
Привітати їх і з ними розмовляти:
І про справи, і забави,
І про день новий чудовий,
І про світ наш загадковий,
Який сповнений чудес.
Як приємно, любі діти,
Що ми знову разом,
У дружнім нашім колі
Зібралися у третім класі,
У чудовій нашій школі.
І поведем розмову ми про те,
Хто з вас і як, і де живе,
Які тривоги і турботи,
Які веселі є заботи,
І що у серці в вас живе,
Тривожить, тішить і бентежить...
Світе мій чарівний,
Світе мій пригожий,
Т
и даєш життя нам
І любов палку.
Світе незбагненний,
Ти на казку схожий.
Нам красу даруєш
Й пісеньку дзвінку.
Ми у світ приходим,
Щоб добро творити,
Бачити й відчути всю красу Землі.
Треба нашу Землю-матінку любити.
Вчиться світ любити, доки ще малі!
В
есела стежина веде дитину
У світ природи, дивний світ,
Де є метелик, є калина,
Сніжинка біла й маків цвіт.
Де бджоли пісню літа співають,
Палає квітка в краплях роси,
Цвіркун на скрипці грає,—
Зумій відчути оце все.
За всю турботу та щиру ласку
Природа віддячить тобі не раз.
Тож не поруш чарівну казку —
Нехай усіх вона радує нас!
Ранок! Сонце в небі прокидається.
Наш клас з гостями вітається. Добрий день!
Доброго дня я зичу тому,
хто прийшов працювати до класу
Чому?
Бо люблю я людей і свій клас.
Чому?
Бо чекаю любові та плідної праці.
Ми любимо працю і будем стараться1
Зошит свій я розгортаю.
Косо я його кладу.
Ручку я ось так тримаю.
Сяду рівно, не зігнусь.
Буду я писати вправно,
До роботи я берусь.
Доброго ранку, доброго дня!
Доброго вечора, сьогодні, щодня!
Хай не псується одинник на вежі.
Хай буде все на Землі як належить.
Сонце – як сонце, літо – як літо.
Дощик – як дощик, діти – як дощик
Кожному дому щастя бажаєм.
Маку – цвітіння, житу – врожаю.
Небу –миру, голубу – неба.
Кожній дитині- всього, що треба.
Хай усміхаються діти щодня.
Доброго ранку! Доброго дня!
Продзвенів уже дзвінок.
Починається урок.
Сьогодні він незвичний,
І мандрівний, і таємничий.
Тож повернімося обличчям до гостей
І лагідно їм скажимо «Добрий день!»
Доброго ранку, ліси і поля!
Доброго ранку, плането Земля!
Щастя й здоров'я всім людям бажаємо!
З радістю в школу до знань поспішаємо!
Вітаємо гостей ми приємних і щирих,
Які завітали сьогодні до нас.
Бажаємо жити в здоров'ї і мирі.
Всім зичимо щастя, здоров'я, добра.
Пролунав дзвінок, починається урок.
Будем старанно працювати,
щоб сказали у кінці,
що у нашім … класі
Діти – просто молодці.
С
ядьте, діти, всі гарненько,
Руки покладіть рівненько,
Голівки вгору підніміть
Плечі гарно розведіть.
Мені, діти , посміхніться,
Веселіше подивіться.
Ми урок розпочинаємо
Гостей наших вітаємо.
Сьогодні в нас урок звичайний,
Та вчить багато нас чому.
Хай буде він для вас повчальний,
За це подякуєм йому.
Помилки щоб підступні не ховались у рядках,
Щоб слова у кожнім тексті опинились на місцях,
будем гарно та старанно на уроці працювати,
Свою пильність та уважність тренувати й розвивати.
Проспівав дзвінок.
Починається урок.
З Божої ласки, маминої казки,
Щирого старання, гомінких пісень,
добрий день, вам діти, добрий день!
Добрий день, малята,
Любі хлопчики й дівчата!
З давніх пір й донині
Кажуть всі на Україні: "Здоровенькі були!"
Привітаймося всі разом:
"Здоровенькі були!"
Добрий день, ми всіх вітаєм,
дня вам доброго бажаєм!
Доброго дня, мовим за звичаєм.
Доброго дня, всім вам зичимо.
Щастя й здоровя вам кожної днини.
Миру і злагоди вашій родині.
Усі мерщій сідайте діти.
Домовляймось не шуміти,
На уроці не дрімати, руки вчасно піднімати.
І щоб не було мороки.
Всі готові до уроку?
Тож девіз тепер згадаймо, і урок розпочинаймо.
Девіз:
Діяти-активно!
Думати – оперативно!
Сперечатись – доказово!
Для усіх – обов’язково!
Добрий день і в добрий час
Вас вітає …клас .
Всі за парти ми сідаєм, до роботи приступаєм.
Щоб помилок не робити, математику слід вчити.
Подивилися на мене, усміхнулися усі.
Чи готові до роботи?
Ой які ви молодці!
Станьмо, діти, всі рівненько.
Усміхнемося гарненько.
Настрій на урок взяли, працювати почали.
«Доброго ранку і доброго дня»,
- говорите ви і говорю вам я.
Хай плескають ручки, хай тупають ніжки,
працюють голівки і сяють усмішки.
«Доброго ранку і доброго дня»,
Бажаєте ви і бажаю вам я.
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, пташки в вишині!
Доброго ранку, тобі і мені!
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно й плідно працювати!
Станьте, діти, посміхніться.
Землі рідній поклоніться.
-Я вітаю вас!
За щасливий день вчорашній
Всі до сонця потягніться.
- Я вітаю вас!
Веретеном обкрутіться,
один одному всміхніться.
- Я вітаю вас!
У коло станем на світанку,
Доброго усім вам ранку!
- Я вітаю вас!
Пролунав і стих дзвінок –
Починається урок.
Всі за парти посідайте, працювати починайте.
Давай з тобою обіймемось
І над землею підіймемось.
Тепло сердець з'єднаємо
І сонцем засіяємо
Я бажаю вам добра!
Давайте усмішки всім дарувати:
І друзям, і гостям, і мамі, і татові.
Хай радість злітає у небо, як птах,
І добрі слова у всіх нас на вустах.
Всі почули ви дзвінок,
він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Тож і ми часу не гаймо.
Наш урок розпочинаймо.
Стали, дітки. Підтягнулись
Один одному так щиро посміхнулись.
На урок увагу не забудьте взяти.
Сіли всі рівненько, починаєм працювати
Будьте чемні й щирі
І часу не гаймо.
І цієї ж миті урок розпочинаймо.
Дзвінко продзвенів дзвінок-
Всім пора нам на урок.
Все у нас уже на місці –
Залишилось тільки сісти.
Сонечко ласкаве усіх розбудило,
Ніжні пелюсточки квітка розкрила,
Роса її гарнеє личко умила.
Тихий вітерець гіллям колихає,
Пташина у небо безмежно злітає.
Дитя відкриває свої оченята,
Прямує до мами, до тата.
Веде його мрія щира, крилата.
А мрія, скажу вам, дуже проста:
Д
итятко прямує у світ, де краса.
Ой, радісний, веселий нині день,
Він сповнений усмішок і пісень!
Співає пташка у гаю,
Дитя радіє: в школу йду.
А з ним легенький вітерець
Прямує тихо навпростець,
І посміхаються вони:
Як весело їм разом йти,
І дарувати всім привіти,
І утішатись, і радіти.
Добридень, добридень, шановні діти!
Знову я рада усіх вас зустріти
І запросити у дружнє коло,
Щоб посмішки й щастя цвіли довкола,
Щоб співались чарівні пісні,
А зло не підкралось навіть у сні.
Щоб мали ми право у мирі всі жити,
Щоб вміли любити і вміли дружити.
Любі друзі, час настав,
Кличе нас до нових справ.
Отож часу не гаймо,
Добрі справи починаймо.
Життя дароване людині
На добрі справи і діла
І щоб нести людську святиню
У вічність та у майбуття.
І кожному дарована стежина,
Якою йде добро,
а десь далеко ходить зло.
Та пильним має кожен бути,
Щоб не вдалося злу дороги перетнути!
Щоб до кінця пройти, а потім зміг збагнути,
Що не даремно в світі цьому жив,
любив, добро творив
Добрими зростайте, діти!
Змалечку привчайтеся любити
І травинку, і пташинку.
Пам’ятайте:
Не залежить доброта від зросту,
Не залежить доброта від віку.
Доброта з роками не старіє,
Доброта, як сонце, завжди гріє.
— Тож нехай ваші серця гріє завжди сонечко, і нехай
У світі відбуваються всякі дива,
Всілякі забави та чудеса,
І манять, і кличуть нас різні прикраси,
І зваблюють око...
А ти зупинись, обміркуй, не поспішай.
Свої прикраси ти на інші не міняй!
Любе сонце ясно світить,
Посилає всім привіти,
Ніжно гріє і ласкає,
До роботи закликає.
Не барись, а поспішай
І читати починай.
Як приємно, друзі, вранці прокидатись,
Очі відкривати й ніжно посміхатись,
І зустріти маму, і зустріти тата —
На добро і щастя в нас сім’я багата!
Любим працювати, вмієм відпочити.
З друзями весело ми проводим час.
Матінко-природо, зустрічай всіх нас.
Привітай словами, щедрими дарами!
Як приємно багато знати,
Аналізувати, читати,
Вперед крок за кроком
Знання здобувати
І найкращу скарбницю
В душі відкривати,
І святії перла носити туди
Для мудрості, щастя й краси.
— Любі діти, зростайте мудрими і щодня збагачуйте
Сонечко ніжно всміхається нам,
Мудрим і щирим, веселим діткам,
І щиро бажає небо любити,
Що каже сонечку світити.
А отця і неньку
Теж любити треба:
Вони тобі — оборона,
Придана із неба.
Полюби людину бідну, наче брата.
Хай будуть тобі ще милі
Поля й рідні хати.
Полюби в природі квіти,
Всю красу і всі дива,
Серцем обійми весь всесвіт,
Тоді щастити буде вам.
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу
— А чудова веселкова країна Дитинства зараз
Ми мандруємо у казку,
У цю радісну мить,
Щоб зрозуміти, як прекрасно
В світі білому жить.
Хай минає дитинство у перебігу літ —
Не забудеться дітям казки лагідний світ!
Як чудово в світі жити,
Де уміють любити й дружити,
Цінувати добро і вітати красу,
Бо тоненькі корінчики краси —
Це чарівні народні казочки,
Що містять таємницю
Трьох світів, трьох богів —
Підземного, земного і небесного.
Світ чарівного дитинства
Посміхається казками.
Пригортає, ніби ненька
Лагідно руками
І до серця міцно, міцно діток притискає,
Всю свою чарівність в душу нам вкладає,
Всі скарби народу віддає у дар,
Щоб мудрим і веселим виростав школяр
Живем в країні казки,
Чарівний світ довкола,
Кругом все має душу...
Нове відкриває школа.
Казка в гості завітала,
Мудрості усіх навчала.
Відкрила секрети, показала дива,
Розвеселила і нас повела
Стежинками барвистими,
Яким немає забуття...
Скільки чути скрізь пісень!
Бо надворі гарний день.
Ніжно світить ясне сонце,
Заглядає нам в віконце.
Промінці переливаються,
З нами так вітаються:
— Дзень-дзень,
Добрий день! Добрий день!
Любі хлопчики й дівчата,
Дітвора моя крилата!
Закликаю вас до справ!
Не лінуйтесь, не дрімайте
І даремно час не гайте.
Все творіть тепер самі,
Розумнички мої малі!
Вірить сонечко діточкам своїм,
Любить сонечко вас усіх
І дарує вдачу й щирий сміх.
Як приємно, друзі,
Що у нашій мові
Є слова чудові,
Теплі і добренькі, різнокольорові.
Злі слова й холодні — темнокольорові.
Зростаймо, любі діти, серед добрих слів,
Серед шепоту дібров і рідних гаїв,
Щоб талант і щастя кожен з вас зустрів!
Як дякувати, Господи, тобі,
За те, що очі ти людині дарував,
Що ти відкрив скарбниці —
Дзеркало душі —
І їй повідав таємницю?
Зростай дитино, пізнавай,
Любуйся і нове для себе відкривай!
Як приємно вранці
Друзів зустрічати,
Привітати їх і з ними розмовляти:
І про справи, і забави,
І про день новий чудовий,
І про світ наш загадковий,
Який сповнений чудес.
Як приємно, любі діти,
Що ми знову разом,
У дружнім нашім колі
Зібралися у третім класі,
У чудовій нашій школі.
І поведем розмову ми про те,
Хто з вас і як, і де живе,
Які тривоги і турботи,
Які веселі є заботи,
І що у серці в вас живе,
Тривожить, тішить і бентежить...
Світе мій чарівний,
Світе мій пригожий,
Ти даєш життя нам
І любов палку.
Світе незбагненний,
Ти на казку схожий.
Нам красу даруєш
Й пісеньку дзвінку.
М
и у світ приходим,
Щоб добро творити,
Бачити й відчути всю красу Землі.
Треба нашу Землю-матінку любити.
Вчиться світ любити, доки ще малі!
Весела стежина веде дитину
У світ природи, дивний світ,
Де є метелик, є калина,
Сніжинка біла й маків цвіт.
Де бджоли пісню літа співають,
Палає квітка в краплях роси,
Цвіркун на скрипці грає,—
Зумій відчути оце все.
За всю турботу та щиру ласку
Природа віддячить тобі не раз.
Тож не поруш чарівну казку —
Нехай усіх вона радує нас!
Ранок! Сонце в небі прокидається.
Наш клас з гостями вітається. Добрий день!
Доброго дня я зичу тому,
хто прийшов працювати до класу.
Чому?
Бо люблю я людей і свій клас.
Чому?
Бо чекаю любові та плідної праці.
Ми любимо працю і будем стараться1
Зошит свій я розгортаю.
Косо я його кладу.
Ручку я ось так тримаю.
Сяду рівно, не зігнусь.
Буду я писати вправно,
До роботи я берусь.
Доброго ранку, доброго дня!
Доброго вечора, сьогодні, щодня!
Хай не псується годинник на вежі.
Хай буде все на Землі як належить.
Сонце – як сонце, літо – як літо.
Дощик – як дощик, діти – як дощик
Кожному дому щастя бажаєм.
Маку – цвітіння, житу – врожаю.
Небу –миру, голубу – неба.
Кожній дитині - всього, що треба.
Хай усміхаються діти щодня.
Доброго ранку! Доброго дня!
Сядьте, діти, всі гарненько,
Руки покладіть рівненько,
Голівки вгору підніміть
Плечі гарно розведіть.
Мені, діти , посміхніться,
Веселіше подивіться.
Ми урок розпочинаємо
Гостей наших вітаємо.
Сьогодні в нас урок звичайний,
Та вчить багато нас чому.
Хай буде він для вас повчальний,
За це подякуєм йому.
Помилки щоб підступні не ховались у рядках,
Щоб слова у кожнім тексті опинились на місцях,
будем гарно та старанно на уроці працювати,
Свою пильність та уважність тренувати й розвивати.
Проспівав дзвінок.
Починається урок.
З Божої ласки, маминої казки,
Щирого старання, гомінких пісень,
добрий день, вам діти, добрий день!
Доброго дня, мовим за звичаєм.
Доброго дня, всім вам зичимо.
Щастя й здоровя вам кожної днини.
Миру і злагоди вашій родині.
Усі мерщій сідайте діти.
Домовляймось не шуміти,
На уроці не дрімати, руки вчасно піднімати.
І щоб не було мороки.
Всі готові до уроку?
Тож девіз тепер згадаймо, і урок розпочинаймо.
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, пташки в вишині!
Доброго ранку, тобі і мені!
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно й плідно працювати!
Давайте усмішки всім дарувати:
І друзям, і гостям, і мамі, і татові.
Хай радість злітає у небо, як птах,
І добрі слова у всіх нас на вустах.
Всі почули ви дзвінок,
він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Тож і ми часу не гаймо.
Наш урок розпочинаймо.
Стали, дітки. Підтягнулись
Один одному так щиро посміхнулись.
На урок увагу не забудьте взяти.
Сіли всі рівненько, починаєм працювати
Будьте чемні й щирі
І часу не гаймо.
І цієї ж миті урок розпочинаймо.
Дзвінко продзвенів дзвінок -
Всім пора нам на урок.
Все у нас уже на місці –
Залишилось тільки сісти.
Вірші про тему уроку
Прийшов час тему уроку вам назвати ...
Тепер перевірю: уважні чи ні,
Хто тему уроку повторить мені?
Вузлик ще один сьогодні будемо в'язати.
На уроці тему... будемо вивчати.
Тема хоч для вас знайома, але все ж цікава.
Будуть в ній нові слова, буде і забава.
І в скарбничку нашу, поки вивчим тему,
Різних скарбів пребагато ми з вами зберемо.
Вірші про завдання на уроці
А що ми будемо робити,
Про кого будемо читать,
Ви зможете усі сказати,
Лише кросворд (загадку) вам треба відгадать.
Прийшов час ребус розв'язати,
Наступне завдання пізнати.
Ось сніжинку я знімаю —
Вам завдання прочитаю.
Розкриваймо букварі — будемо читати,
Ми тепер школярі — треба працювати!
А зараз дружно починаймо,
Скоромовку повторяймо!
Наш потяг рушає, вагони біжать,
А в потязі нашім учні сидять.
Наступна зупинка— час нам вставать
Щоб букви правильно писати,
Хвилинку каліграфії треба розпочати.
Букви писатиму — рівненько,
Щоб були усі гарненькі,
Щоб залюбки дивився (дивилась) я,
Вчителька й моя сім'я.
Всім малятам покажу:
Ручку я ось так держу.
Сяду рівно, не зігнусь,
за роботу я візьмусь.
Фізкультхвилинка після письма
Ми писали, ми трудились,
Наші пальчики стомились.
Щоб добре далі працювати,
Треба пальці розім'яти.
Відпочивши дружно враз,
Приступив до праці клас.
Валеохвилинки
1. «Тренуємо легені»
Віконце ми відкрили,повітря запросили
До нашої кімнати у гості завітати.
Всі руки піднімемо, та глибоко вдихнемо.
Раз-два, раз-два, дружніше легені тренувати.
2. «Вушка»
Роблять всі зарядку: заєць, кіт, сова,
Навіть слон завзято хоботом вправля.
Ми закриєм вушка ручками, ось так.
А чи добре чути? Звісно, ажніяк.
Вушка відкривайте, очі навпаки.
Будем слухать тишу, діти і ляльки.
То дзвенить комарик, муха проліта,
Горобець на гілці пісеньку співа.
3. «Повітря»
Руки вгору підняли, повітря вдихнули,
Через рот хутчіш назад його повернули.
Вгору-вниз, вгору-вниз, ручками змахнемо,
Потім підемо у ліс, там гриби зберемо.
Нахилились, піднялись, у кошик поклали,
Ось грибочок, ще один, безліч їх зібрали.
А тепер йдемо назад, повітря вдихаєм,
Пострибаємо у клас, пісню заспіваєм.
4. «Зарядка для очей»
Читали, писали, за всім слідкували,
І очі, малята, втомлятися стали.
Їм слід відпочити, то ж зробим зарядку,
Сідайте зручніше й усе по порядку:
Очі закрили. Ви бачили ніч?
Відкрили, закрили, ще раз повторили.
Тепер подивіться то вправо, то вліво,
Вгору та вниз. Ще раз повторімо.
Дивіться, малята, синіє десь даль,
А гляньте, на носі не всівся комар?
І знову очима ведіть вправо, вліво.
Усі відпочили? Берімось за діло.
5. «Тук-тук-тук, так-так-так»
Серце всіх працює в такт: тук-тук-тук, так-так-так.
Під цю музику дружніш плещем, плещем веселіш!
Всі на місці взялись в боки , починаємо підскоки.
Ми стрибаємо у такт: тук-тук-тук, так-так-так.
Всі на місці біжимо, ніби гонить кров воно.
Тепер, діти, зупиніться, потягніться, огляніться,
Та сідайте на місця, ось і забавка уся.
Валеозагадки
1. Вмієм слухать тишу, чуєм вітер, бурю,
У куточку миші шарудять – ми чуєм.
Десь в гаю зозуля все кує й кує.
Все це ми почуєм, бо в усіх ми є. (Вуха)
2. Як були вони маленькі, то стрибали як зайчата,
Бігали, як гусенята. А коли вже підросли,
Туп-туп-туп вони пішли. Хто вони? (Ноги)
3. У мене помічниці: дві вправні робітниці
По п’ять синочків мають, мені допомагають.
Як звати ці сестриці? Це .ю..(руки)-робітниці.
4. Яке праве, таке й ліве - звемося братами,
Через гірку живемо – ви не грайтесь з нами.
Ручками ви нас не тріть і піску не сипте.
Обережно! Нас глядіть та водою мийте. (Очі)
5. Можу я пожартувати, можу посміятись,
Можу смак я розпізнать, казку розказати.
Ой, веселий я дружок, звати мене…(Язичок)
6. Ми у носі проживаєм і повітря прочищаєм.
Ми малесенькі щетинки, називаємось …(Ворсинки)
7. Косити легко, а рахувати важко. (Волосся)
8. Стоїть хлівець, у ньому два ряди білих овець. (Зуби)
9. Віконниці то зачиняються, то відчиняються. (Повіки)
10. Що то за штука, що день і ніч стука? (Серце)
11. Солоні, а не сіль, біжать, а не річка, блищать, а не золото.
Коли б угадати та менш їх знати. (Сльози)
12. Без рук, без ніг, а всіх вкладає на постіль. (Сон)
13. Що існує у світі, куди все влазить? (Голова)
14. На одному коромислі дві змії висять. (Брови)
15. Стоять два кілки, на кілках бочка. На бочці – кавун, а на кавуні –
трава. (Людина)
Психогімнастика
Учні сидять прямо, руки вільно лежать на столі, очі закриті,
подумки повторюють за вчителем:
Я дихаю вільно. Моє тіло стає легким, наповнюється життєдайним
повітрям. М’язи відпочивають. Мені приємно на душі. Я бажаю
собі і всім людям добра, миру, любові і здоров’я.
Релаксаційна пауза «Годі сердитись»
Озирнися навкруги: дружать в річки береги,
Вітерець голубить квіти, бавляться довкола діти.
Годі сердитись! Давай покладемо сварці край.
Помирімося швиденько – усміхнись мені, серденько!
Вправа «Дзеркало» або «Як сподобатися людям»
Діти по черзі проходять перед дзеркалом, зберігаючи правильну
поставу і надаючи обличчю привабливого виразу.
"Самоналаштування"
- Покладіть руки на парту, закрийте очі та промовляйте :
Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.
Я особистість творча.
Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.
„Чорна рука – біла рука”
Етюд з негативними емоціями.
Дітям пропонується уявити й зобразити спочатку „чорну руку”, що готова до
агресії, а потім, за сигналом, перетворити її на „білу руку”, добру руку, ту, що
може пожаліти.
- Чи можуть негативні емоції приносити користь людям? То давайте нести
один одному тільки добро , позитивні емоції.
„Спіймай мій настрій”.
Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим.
Діти виконують дії, які називає учитель.
- Посміхніться, „зніміть” посмішку зі свого обличчя долонею та „киньте” своєму сусідові. „Спіймайте” посмішку, „прикрасьте” нею своє обличчя.
- Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, „подаруйте” її своєму товаришеві.
"Девіз творчих та винахідливих"
Дітям пропонується перед початком роботи промовити такі слова:
Видумуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!
"Психоформула"
Люблю я свій розум,
Увагу та пам'ять.
Працює мій мозок.
І вчусь я старанно.
Сприймаю все нове
І мислю логічно.
Учителя слово
Здійсню практично.
1."Вітання " . Діти стоять у колі, кожен з учнів називає своє ім’я так,
як йому подобається, щоб його називали; говорить слова-вітання,
„ввічливі слова”.
Учитель:
Давайте привітаємось,
Давайте посміхнемося,
Давайте в очі глянемо,
І нам тепліше стане.
Про самостійну роботу
Самостійно ми працюєм,
Помилок не буде — факт!
Ми уважно поміркуєм,
Щоб вийшов добрий результат.
Про розв'язування прикладів
Номер... в книзі ви знайдіть,
Приклади ці розв'яжіть.
Прийшов час вже показати,
Чи вмієте ви рахувати.
Про порівняння чисел
Числа ось в рядок стоять —
Треба нам їх порівнять!
Щоб числа у задачі порівняти,
Треба, друже, віднімати!
Про складання задачі за схемою
Уважно схему цю розглянь,
Склади задачу без вагань.
Потім її розв'яжи — Дії, вираз запиши.
Про перевірку роботи
Роботу ти обов 'язково
Не забудь перечитать,
Перевірить, переглянуть,
Помилки повиправлять!
Про початок малювання
Відзвучали срібні трелі,
Наче звук у тишу впав...
До Мокрелі-Акварелі
Завітати час настав!
Про поетичну криничку
А зараз поп'ємо водички
З
поетичної кринички.
До неї в гості завітаєм —
Секрети творчості пізнаєм.
Про іменник
Іменники предмети називають,
На питання хто? що?
залюбки відповідають.
Іменники різні бувають:
Є живі — це хто?
А неживі — це що?
Якщо один — це однина,
Якщо багато — множина.
Дітям пам'ятати слід,
Що іменник має рід:
Чоловічий — значить він,
А жіночий рід — вона,
Є й середній рід — воно.
Де не глянь,— іменник всюди,
Його найбільш вживають люди.
Про прикметник
Прикметник — ознаку предмета називає,
На питання який? яка? яке? які?
Залюбки відповідає, З іменником він дружбу має.
Про дієслово
Я бігаю, стрибаю, стрибаю і жую,
При цьому позіхаю і пісеньку співаю.
Бо я — це дієслово, і діяти весь час —
Мого життя умова.
З іменником дружу, основою речення служу.
Що робити? Що зробити? —
Всім на світі розкажу.
Про числівник
Я — числівник-мандрівник,
Рахувати все я звик:
Скільки двійок у студента
І міністрів в Президента.
Все потрібно рахувати
І усьому вартість знати!
Про прийменник
Прийменник лічилку свою має.
Всі смішні малі слова:
Д
о, у, біля, перед, на,
Коло, із-за, понад, від,
Через, в, для, за, попід.
Хоч маленькі, та важненькі —
Всім це зрозуміло,
Бо потрібне в нашій мові
Роблять вони діло.
При іменнику стоять,
Зв'язують слова у лад.
Б
іля річки, до порога,
У садочку, на дорогу,
Перед сном, коло хатини,
Із-за гаю, для дитини,
За горою, попід ліс,
Від матусі, через міст,
Понад полем, в небеса —
Ось лічилочка і вся.
Про префікси роз-, без-, с-
Дві троянди — роз- і без- —
В кожнім слові розцвітають.
Перед «ка», «пе», «те», «еф», «ха»
Букви «зе» уже немає.
Завжди лише буква «ес»
Має тут свій інтерес.
Про чергування звуків
Коли змінити слово або створить нове,
То звук, буває, зміниться —
З новим ім'ям живе.
Це нелегке завдання
Ми звемо чергуванням:
Книга — книжці — книзі,
Рука — ручний — руці.
Якщо запам'ятали, то всі ви молодці!
Віршовані правила сидіння за партою
1. Як іде урок читання, книжку рівно покладіть,
Не сидіть, як знак питання, гарно плечі розведіть.
Спинку рівною тримайте, рук на книжку не кладіть.
Голову не нахиляйте, як окличний знак сидіть!
2. Всі ми любим малювати, тож правила мусим знати:
Сісти треба нам красиво, можна й стати за мольберт.
Не як-небуть, косо - криво, не складаймось, як конверт.
Ніг не треба закладати, опускаєм до землі.
Про здоров'я треба дбати, доки ми іще малі.
3. На письмі сидіти важко.
Хтось зігнувся, бідолашка, мало носом не клює.
І забув про все, до речі, животом на парту ліг.
І зібгав до купи плечі, ще й зсутулився, як міг.
А тим часом все страждає: шлунок стиснувсь і болить,
Ще й печінка набрякає, селезінка аж пищить.
І не бачать добре очі, серце дрібно стукотить.
Кожен орган волі хоче і здоровим хоче жить.
Гімн здоров'ю
Хто здоровий – той сміється, все йому в житті вдається.
Він долає всі вершини, це ж чудово для людини!
Хто здоровий, той не плаче, жде його в житті удача.
Він уміє працювати, вчитись і відпочивати.
Бо здоров'я – це прекрасно, здорово, чудово, ясно!
І доступні для людини всі дороги і стежини.
Колір про риси характеру та стан:
темно-синій – концентрація на внутрішніх проблемах, потреба в спокої, самоаналіз;
зелений – рівновага, незалежність, впертість, прагнення до безпеки;
червоний – сила волі, ексцентричність, агресія (якщо червоного багато), підвищена збудженість, активність;
жовтий – добрі емоції, безпосередність, цікавість, оптимізм;
фіолетовий – фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна зрілість;
коричневий – відчуття, фізичний дискомфорт, незручність, часто неприємні емоції;
чорний – пригніченість, протест, справжня потреба в змінах;
сірий – відсутність кольору, апатія, бажання піти, не помічати нічого, що тривожить.
Кожен день має свій колір і значення:
o зелений – понеділок – задоволення, впевненість;
o червоний – вівторок – життєдайність, всемогутність;
o рожевий – середа – ніжність, добре самопочуття;
o фіолетовий – четвер – схвильованість, тривожність;
o синій – п’ятниця – спокій;
o коричневий – субота – виснага;
o жовтий – неділя – радість, жвавість.
Емоційні привітання
1. 1.Я бажаю здоров’я, радості, знань всім тим, хто ліворуч від мене
(повертаються вліво, руки підняті).
2.Я бажаю здоров’я, радості, знань всім тим, хто праворуч від мене
(повертаються вправо, руки на грудях).
3.Я бажаю здоров’я, радості, знань всім тим, хто попереду від мене
(повертаються вперед, руки перед собою).
4.Я бажаю здоров’я, благополуччя всім людям, що живуть у моєму місті
(руки підняті вверх).
5.Я бажаю здоров’я, щастя, злагоди всім людям України (руки в сторони).
6.Я бажаю здоров’я, щастя й миру всім людям планети Земля
(руками рухаємо перед собою, ніби перехрещуючи їх).
2. 1.Руки в сторони на 30 градусів від тіла, долоні паралельно до землі,
вимовляємо спокійно: «Добридень, мати Земля! Прийми нашу любов і
побажання миру, злагоди і процвітання!»
2.Руки в сторони паралельно до підлоги, долоні вниз: «Добридень, чиста Вода!
Прийми нашу любов і побажання джерельної чистоти і благодаті!».
3.Руки перед грудьми, під кутом 90 градусів одна до одної, долоні вверх, потім
руки підняти: «Добридень, життєдайне Повітря! Прийми нашу любов і найкращі побажання!»
4.Руки долонями догори до Сонця: «Добридень, ласкаве Сонечко!».
Прийми нашу любов і побажання посилати на Землю промені сили, натхнення і здоров’я!»
5.Повернутися у висхідне положення. Сісти на своє місце, відчути міць природної енергії, яку вам дадуть Сонце і Земля, Віра, Надія, Любов незалежно від того, що нас розділяє.