Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації
Глибоцький професійний ліцей
Методична розробка
уроку
професійного спрямування
з
географії:
«Китай. Місце країни у світі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Система розселення.. Характерні риси просторової організації господарства.»
(професія « Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категоріх А1, А2, В1, D1» )
Викладач
географії:
Бурла В.В.
смт. ГЛИБОКА, 2018 р.
Тема: Китай. Місце країни у світі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Система розселення. Характерні риси просторової організації господарства.
Мета уроку: дaти хaрaктеристику ocoбливocтей економіко географічного положення Китаю, природних ресурсів, нaселення і господарства; розвинути навички складaння економіко-географічної характеристики країни та роботи з картографічним даними; мотивувати професійний розвиток через ознайомлення з основними галузями машинобудування Китаю.
Обладнання: фізична та політична карти Азії, атласи, контурні карти, підручники.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
Тривалість: 45 хв.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.
1.Опитування за попередньою темою:
Охарактеризуйте природні умови та ресурси Японії.
Дайте характеристику населенню Японії.
Які країни є найбільшими економічними партнерами Японії.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Усна робота з введенням в новий навчальний матеріал:
Що нам відомо про Китай?
Що вам відомо про відмінності та спільні риси між Китаєм та Японією?
Які галузі машинобудування , відомі вам, пов'язані із Китаєм?
IV. Вивчення нового матеріалу
«Візитна картка»
Площа:9,6 млн. км2
Населення:1 338 613 000 (2010)
Столиця:Пекін
Офіційна назва:Китайська Народна Республіка
Державний устрій:народна республіка
Законодавчій орган:Всекитайські збори народних представників
Адміністративний устрій: 23 провінції, 5 автономних районів і чотири міста центрального підпорядкування – Пекін, Шанхай, Тяньцзінь і Чунцин.
Поширені релігії:конфуціанство, буддизм, даосизм
ЕГП
Китай розміщений у регіоні Східної Азії. Китай омивається водами морів Тихого океану. Китаю належать ряд островів, найбільші серед них — Хайнань і Тайвань. Щоправда Тайвань де-факто є суверенною невизнаною світовою спільнотою китайською державою. Наприкінці 1990-х рр. до складу території КНР в якості спеціальних адміністративних районів увійшли колишні британська колонія Гонконг (Сянган) і португальська Макао (Аоминь).
На півночі КНР межує з Казахстаном, Монголією, Російською Федерацією, на північному сході — з КНДР, На півдні — з В'єтнамом, Лаосом, М'янмою, Бутаном, Непалом, на заході — з Індією, Афганістаном, Таджикистаном і Киргизстаном. Державний кордон Китаю проходить переважно природними кордонами, які особливо важкодоступні на південному заході і півдні країни, де височіють хребти Каракоруму, Гімалаїв і Бірманських гір. Більш доступними є південний кордон з В'єтнамом. Вигідним є близькість Китаю до економічно високорозвинених Японії і Південної Кореї.
В умовах сучасного динамічного розвитку китайської економіки власних паливно-енергетичних ресурсів не вистачає, тому важливе значення має сусідство держави з багатими на паливні, мінеральні та лісові ресурси регіонами Росії (Західний та Східний Сибір), Казахстаном. Морським шляхом Китай має змогу імпортувати нафтопродукти з багатих на нафту Індонезії, Малайзії та Брунею, мінеральну сировину — з Австралії.
Особливістю економіко-географічного положення Китаю є те, що через його територію пролягають найкоротші наземні шляхи від берегів Тихого океану до країн Європи.
3. Природні умови та ресурси
Китай вражає не тільки численністю населення й величезною площею, але й контрастністю рельєфу та кліматичних умов. За природними умовами Східний (приморський) і Західний (континентальний) Китай — це «два різні Китаї». Умовний кордон між ними можна провести за 105° сх. д.
У Східному Китаї розташовані найбільші рівнини, а також гори заввишки до 3000 м. Клімат тут мусонний. Густа мережа повноводних річок, більшість із них судноплавні. На півночі й південному сході збереглися великі лісові масиви. Найбільш родючі ґрунти розташовані на території Великої Китайської рівнини й рівнини Сунляо.
У рельєфі Західного Китаю переважають високі гори, нагір’я, а також улоговини. Значна частина території має висоту більше ніж 3000 м. Клімат різко континентальний. Річок мало, вони маловодні, деякі періодично всихають. Більшість земель не придатні для ефективного ведення сільського господарства.
Територія Китаю багата на корисні копалини. Країна посідає одне з перших місць у світі за запасами кам’яного вугілля, залізної та марганцевої руд, бокситів, цинку, олова, сурми, вольфраму,молібдену, ртуті, рідкісноземельних металів, титанових руд, окремих видів хімічної сировини. Великими є також поклади урану й золота, є родовища нафти й газу, але цих видів палива недостатньо, тому ведеться їх посилений видобуток.
Китай — володар значних запасів гідроресурсів, більшість яких, однак, зосереджена на південному заході, де їхнє використання технічно ускладнене.
Питання 1: Як ви вважаєте, як Китай використовує свої природні ресурси в налагодженні конструювання сільськогосподарської техніки?
4. Населення.
КНР — найбільша за кількістю населення країна світу. Останнім часом у державі проводять демографічну політику «планування сім'ї». Вона має дещо примусовий характер: сім'я повинна мати тільки одну дитину, і порушення цього правила економічно карається. Річний природний приріст населення знизився і нині становить 1,3%. Китай населяють більш як 50 народів Вони належать до різних мовних груп, сімей. Близько 95 % населення - китайці (хань), 5% - уйгури, маньчжури, тибетці, мяо та ін. По території країни населення розміщене нерівномірно: майже 70 % проживають у східній його частині. Середня густота населення —125 осіб на 1 км2. Вона коливається від 5 — на заході Китаю до 220 — на сході, а в долинах доходить навіть до 1000 — 1500 осіб на 1 км2. Рівень урбанізації низький - 70 % населення проживають у сільській місцевості. Незважаючи на це, у країні є 35 міст з населенням більш як 1 млн. Найбільшій них - Шанхай, Пекін, Тяньцзінь, Харбін, Шеньян, Ухань. Найбільш поширеними релігійними віруваннями є: конфуціанство (кодекс моралі), даосизм, буддизм.
5. Промисловість
Протягом всього часу свого існування до середини минулого століття Китай був напівфеодальною країною з нерозвиненим виробництвом і слабкою економікою. В індустріальному розвитку Китай відставав від розвинених країн на 100-150 років, по суті будучи аграрно-сировинним придатком світу. Однак, після проголошення КНР в 1949 році, в країні протягом короткого часу була проведена індустріалізація, що дало можливості для швидкого зростання промисловості.
Сьогодні фабрики і заводи Китаю виробляють продукції на 2,1 млрд. юанів щодня. Видобуток вугілля становить 2,3 млн. тонн, нафти - 360 тисяч тонн, виробництво сталі - 140 тисяч тонн, цементу - 455 тисяч тонн.
На сьогоднішній день промисловість КНР представлена 360 галузями. За загальною кількістю фабрик і заводів Китай займає перше місце в світі. Активно розвиваються фармацевтична, автомобільна та металургійна промисловість. Створено такі сучасні галузі, як електроніка, нафтохімія, авіабудування, металургія рідких і розсіяних металів.
Особливістю промисловості Китаю є те що, незважаючи на багаті природні ресурси, розвиток видобувних галузей у цілому відстає від обробних галузей.
Більша частина китайських фабрик і китайських заводів розташована в основних індустріальних центрах країни, зосереджених в східних приморських провінціях і районах Цзянсу, Шанхаї, Ляонине, Шаньдуні, Гуандуні, Чжецзимі.
Основними статтями експорту, як і раніше, є промислові товари і обладнання. Цікаво також, що основний обсяг китайського експорту забезпечується за рахунок підприємств з участю іноземного капіталу (58,9% від загального обсягу), на другому місці йдуть приватні підприємства (17,5%) і менше всього експортують підприємства державного сектору економіки (13,8 %).
В даний час у важкій промисловості зайнято близько 60% усіх трудових ресурсів, зайнятих у промисловості, і виробляється 50% валової промислової продукції. У паливному балансі на вугілля припадає 75%, на нафту 20%, частка гідроресурсів і газу невелика.
У КНР сформувалася порівняно потужна нафтопереробка (більше 100 млн. т. нафти на рік), у країні працює більше 32 підприємств із видобутку нафти, а найбільш великі заводи Китаю з переробки нафти розташовані в провінціях Хейлуньцзян, Шаньдун, Даган, Юймень, Юдейська, а також у слаборозвинених районах, нерідко віддалених від центрів нафтоспоживання. Велика ж частина з 580 нафтопереробних заводів зосереджена в північно-східному Китаї.
Машинобудування КНР забезпечує потреби країни приблизно на 75%. На експорт йдуть відеокасети, побутова техніка, обладнання для легкої, харчової промисловості, сільськогосподарські машини, турбіни для малих ГЕС. Але в структурі галузі переважають дрібні підприємства. Важке машинобудування орієнтоване на виробництво устаткування для металургійної, гірничодобувної, паливної, нафтової, хімічної промисловості.
В області інформаційних технологій акцент робиться на створення технологій, що забезпечують істотне удосконалення і широке використання на початку наступного століття "інтелектуальних" систем ЕОМ. Ведуться дослідження в галузі вдосконалення сучасної техніки вимірів, обчислень і зв'язку, прогнозів погоди; техніки розвідки корисних копалин і обробки даних розвідки, контролю якості і ступеня забруднення лісових, сільськогосподарських і промислових продуктів.
У хімічній промисловості особливо виділяється виробництво мінеральних добрив (3 місце в світі).
Деревообробна галузь розвинена на північному сході Китаю.До 25% експорту дає розвиток легка промисловість. Найважливіша з підгалузей - текстильна (Примор'я - Шанхай, долина Хуанхе, Пекін).
Харчова промисловість КНР включає більше 40 виробництв, серед яких ведуча - переробка зернових та олійних культур. Поступово розширюється виробництво м'ясопродуктів, цукрова, консервна промисловість. Помітне місце займає тютюнова промисловість.
Верстатобудування одне з найбільш розвинених у світі (щорічно близько 1 млн. верстатів, в тому числі з вбудованими ЧПУ). Швидко зростає випуск автомобілів (основні центри - Чанчунь і Шиянь), проте випускається в основному вантажні машини. Потреби внутрішнього ринку Китаю в автомобілях в даний час майже цілком забезпечуються власним виробництвом, імпорт становить 9-10% від обсягу продажів, хоча ще в 1993-1994 рр.. ринок був поділений порівну між імпортом і внутрішнім виробництвом. Виробництво легкових автомобілів в Китаї на 90% забезпечується спільними підприємствами з іноземними виробниками, такими як Volkswagen, Toyota, Peugeot, Citroen, Honda, Renault, Nissan, BMW.
Питання 2: До якої галузі промисловості відноситься виготовлення тракторів?
Сільськогосподарське машинобудування орієнтоване на задоволення селянських господарств. Китай скорочує випуск великих тракторів і збільшує випуск міні-тракторів. В основному їх випускають дрібні підприємства сільськогосподарських районів. У цілому машинобудування розвинене у приморській зоні (понад 60%), в основному у великих містах. Найбільшими центрами машинобудування є Шанхай, Харбін, Пекін, Шеньян, Тяньцзінь, Далянь.
Здебільшого китайські трактори використовуються в сільському господарстві, а також у великих містах для прибирання території, поливання доріг і т. п. Варто розуміти, що повністю ручна праця поступово йде. Тому багато підприємців, які вирішили відкрити бізнес в сільському господарстві, відразу ж механізують свої виробництва, а в подальшому переходять на часткову або повну автоматизацію. Застосування такої техніки, як китайські трактори, дозволяє істотно прискорити процес обробки землі, прибирання території тощо, тому недооцінювати їх важливість не варто. В цей же час вони не підходять для виконання важких робіт при високих навантаженнях.
Китайські міні-трактори
Подібна техніка знайшла широке застосування в місцях, де роботи виконуються в обмеженому просторі. Адже це невелика і досить потужна техніка, що дозволяє в обмежених умовах виконувати поставлене завдання. Також підходить міні-трактор і для обробки землі в сільськогосподарській галузі. Часто вони працюють у теплицях і на фермах. Така техніка знаходить застосування скрізь, де не потрібно великої потужності і тягового зусилля.
Популярні китайські виробники:
• Махиндра;
• Джинма;
• Донгфенг;
• Сінтай;
• Фотон.
Китайський лідер – DongFeng
В даний час це лідируюча китайська компанія по виготовленню компактної сільськогосподарської техніки. Це і не дивно, адже організація може похвалитися 50-річним досвідом на світовому ринку. DongFeng імпортує свою продукцію в такі країни, як Росія, Україна, Білорусь та ін Ключова відмінність цих тракторів полягає в тому, що вони можуть комплектуватися металевої кабіною і дизельними двигунами потужністю до 40 к. с.
Трактораи MAHINDRA
Насправді назва техніки звучить як MahindraFengshou. Це спільний проект Індії та Китаю, хоча в даний час ліцензія на виробництво була викуплена компанією під назвою Kubota. Хотілося б відзначити, що двигун китайського трактора від даного виробника ходить гранично довго, зазвичай на 10-15 % більше, ніж аналоги від інших виробників. Правда, ресурс кілька позначився на потужності. Самий тяговітий мотор на 35 л. с.
Китайський міні-трактор для домашнього господарства "Сінтай"
Протягом 25 років китайська компанія поставляє тракторну техніку в Росію. Таке довготривале співробітництво, щонайменше, говорить про гідній якості техніки і її прийнятною ціною. Трактор "Сінтай" може мати силовий агрегат від 12 до 30 л. с., з максимальною транспортної швидкістю до 30 км/год. Якщо розглядати вітчизняний ринок, то це найпоширеніша марка китайських тракторів. Вони зустрічаються як на вулицях міста, так і в сільськогосподарських угіддях.
Постачальниками міні-тракторів на території україни є ще такі виробники як: Джинма, Фотон.
Переваги китайської техніки
Що стосується переваг, то їх тут більше ніж достатньо. Споживачі виділяють наступні переваги:
доступна вартість техніки;
досить високий ресурс, близько 1500 мотогодин;
гідне якість зборки.
Якщо брати в порівняння техніку західного або європейського виробництва, то коштує вона в рази дорожче. Відповідно, починаючий фермер не зможе собі дозволити таку покупку. А ось китайські трактори таку можливість дають. Так, ресурс їх роботи порівняно з провідними європейськими брендами на порядок нижче, але і коштують вони в кілька разів дешевше. А 1500 мотогодин – це вже досить непоганий результат. Ще одне достоїнство – можливість установки різного навісного обладнання. Тому куплений трактор може використовуватися як для посадки, так і для викопування картоплі. В даний час існує близько 30 видів навісного обладнання. Але купувати часто має сенс лише те, що дійсно знадобиться.
Недоліки
Що стосується мінусів, то без них нікуди. Справа в тому, що китайська техніка – штука не стабільна. Тому один трактор працює відведений йому час без проблем, а інший починає ламатися вже з перших днів експлуатації. Про це не варто забувати, хоча і зациклюватися теж, так як якість все ж гідне. Також багато споживачі скаржаться на велику кількість пластику. Він найчастіше руйнується у перший рік експлуатації техніки, так як дуже часто отримує механічні пошкодження.
Не можна не відзначити, що міні-трактори з Китаю люблять якісне пальне і мастило. Інтервали заміни мастила хоч і збільшені, але процедура обходиться дещо дорожче. В цей же час якісне паливо і мастило дозволяють продовжити ресурс силового агрегату до 2000 мотогодин. При поломці іноді складно знайти деякі запчастини для китайських тракторів.
6. Сільське господарство
Це важлива галузь економіки Китаю, в якій зайнято 350 млн чоловік. Після 1978 р. головною виробничою одиницею в аграрному секторі стало подвір'я, або ферма. Захід та Схід Китаю різко відрізняються характером сільського господарства. На Заході — це сільське господарство високогір'я, степів, пустель і оазисів, на Сході — класичне трудоінтенсивне сільське господарство мусонної Азії. Характерні його риси — мало землі, багато робочих рук і величезна кількість ручної праці, яка вкладається в землю.
Сільське господарство Китаю і досі одне з найменш механізованих у світі. Площа орних земель становить 100 млн га, тобто 0,08 га в розрахунку на одного жителя і 0,29 га на кожного працюючого в аграрному секторі. Це одні з найнижчих показників у світі. Поширена грядкова система. Традиційно в землю вносяться різноманітні добрива — алювіальні наноси, «зелені добрива», свинячий гній, людські екскременти, а зараз і хімічні добрива. В Китаї, як і в сусідній Індії, найбільші в світі розміри штучно зрошуваних земель — 50-60 млн га. Як результат, у Східному Китаї зараз годується 1,2 млрд людей, а одні й ті ж землі використовуються вже упродовж 2500 років і не виснажуються.
Після 1978 р. Китай досяг безперечних успіхів у аграрному секторі. Вартість виробленої продукції зараз на 1/3 перевищує показник США і є найбільшою в світі. Збирається 420-450 млн т зерна, виробляється 50 млн т м'яса, 4,5 млн т бавовни тощо. Китайське сільське господарство є інтенсивнішим, ніж у США, але водночас воно є одним з найменш продуктивних у світі. В США один зайнятий обробляє 70 га землі, в Китаї — лише 0,3 га. В США один зайнятий годує ще 100 чоловік свого населення і країна є найбільшим у світі експортером сільськогосподарської продукції. В Китаї один зайнятий годує лише 3,5 чоловіка й експорт продукції є мінімальним. Розміри виробництва в Китаї вражають, але його треба ділити на 1200 млн чоловік.
У структурі сільського господарства переважає землеробство з дуже різноманітним набором культур. Основу зернових становлять рис і пшениця. Збори рису досягають 160-190 млн т при середній врожайності 56 ц/га, збори пшениці — 90-100 млн т. Вирощують кукурудзу, гаолян (сорго), чумизу, бобові, картоплю, батат (солодку картоплю). Серед олійних — рапс, арахіс, бавовник, соя. Культивують цукрові буряки і цукрову тростину. Дуже широким є набір овочів і фруктів. Важлива роль належить джуту, тютюну, чаю і шовківництву. Китай є батьківщиною чаю і розведення шовкопряда.
Тваринництво в Східному Китаї має два напрямки. Коней, віслюків, мулів, буйволів розводять для транспортних потреб. На відміну від Індії, на полях у Китаї працює мало робочої худоби, домінує ручна праця селян. Особливості продуктивного напрямку у тваринництві викликані відсутністю пасовищ у землеробських районах, де всі землі розорані. Звідси широкий розвиток свинарства, кролівництва та птахівництва. Свині, кролі, кури, качки, гуси утримуються на селянських подвір'ях. Географія їх збігається з географією сільського населення. Поголів'я свиней досягло 450 млн голів. За цим показником Китай поза всякою конкуренцією. Дрібної рогатої худоби (в основному в Західному Китаї) — 270 млн голів, а великої рогатої худоби — 150 млн голів. Дуже поширені бджільництво і аквакультура. Загальний вилов риби і аквапродуктів перевищує 25 млн т, з них 1/2 припадає на прісноводну продукцію. Використовують природні і штучні водойми, зариблюють залиті водою рисові поля.
Питання 3. Яку роль відіграє машинобудування в сільському господарстві?
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. За допомогою атласів, визначте основні центри виробництва тракторів.
2. Дайте відповідь на питання: «Які види економічних відносин є взаємовигідними для України та Китаю?»
VI.Підсумок уроку
VII. Домашня робота:
Опрацювати дану тему за конспектом.
Написати реферат та зробити презентацію про «Виробництво тракторів у Китаї»