ОПИС ДОСВІДУ
Адреса досвіду: Парасковіївька спеціальна загальноосвітня шкала – інтернат № 40 Донецької обласної ради,
с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області,
вул. Гірників, 23
Автор досвіду: Гащенко Галина Володимирівна
Тема досвіду: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час самопідготовки та в позаурочний час».
Базова модель досвіду
Провідна наукова ідея досвіду
Продовженням навчальної діяльності учнів на уроках є самопідготовка. Це час, відведений на виконання домашніх завдань. Підготовка домашніх завдань є важливою складовою навчання й визначається у педагогіці як самостійна навчальна діяльність учнів за завданням вчителя.
Актуальність проблеми
Організація та проведення самопідготовки - важливий елемент педагогічного процесу, спрямований на розвиток самостійної діяльності учнів. Під час самопідготовки органічно поєднуються освітня й виховна мета. У ній міститься значний виховний потенціал: розвиток в учнів навичок самостійної праці, уміння самостійно здобувати нові знання, працювати з підручником, довідкою та іншою літературою.
Від правильного розв’язання проблем організації та проведення самопідготовки багато в чому залежить якість знань, умінь, навичок, а також формування пізнавальної активності та самостійності учнів.
Я , як сучасний вихователь, створюю сприятливі умови для занять; розвиваю й удосконалюю вміння і навички самостійно працювати; поєдную самостійну працю з раціональним використанням часу, відведеного на виконання домашніх завдань; привчаю дітей до певного порядку виконання домашніх завдань залежно від предмета і змісту навчального матеріалу; організовую різні види і форми занять; диференційовано контролюю роботу учнів; прищеплюю учням уміння і навички самостійної перевірки виконання завдань; сприяю розвитку творчої ініціативи й кмітливості у вихованців.
Головним завданням виховання засобами інформаційних і комунікаційних технологій стає не передача учневі певної суми знань, вмінь та навичок, а формування вмінь здобувати й опрацьовувати інформацію.
Діти повинні вміти орієнтуватися в потоці різної інформації , обирати для себе головне і вибирати правильні рішення. У зв’язку з багатовекторністю режимів роботи комп’ютера, існує чимало способів використання його можливостей для удосконалення різноманітних сторін навчального – виховного процесу.
В міжатестаційний період у своїй роботі я використовую ІКТ під час занять гуртка «Чарівний світ стрічки». Мною були створені:
банк відеофільмів, відео уроків , анімацій ,3d графіки , ,схеми ,таблиці та завдання що допомагають дітям при виготовленні поробок зі стрічок. Дитячі поробки виставляються на шкільних виставках.
Під час самопідготовки використовую елементи сторітеллінгу, кубик Блума для розвитку критичного мислення, флексагони різної тематики.
Згідно календарного плану школи мною були підготовлені та проведені такі заходи:
1. Двотижневик пожежної безпеки «Запобігти! Врятувати! Допомогти!».
2. Проект «Збережемо довкілля для себе, для мене, для всього народу».
3. Тематичні презентації з використанням ІКТ.
4. Створений навчальний фільм «Правила безпеки – правила життя».
5. Випуск буклетів «Стоп булінг», «Безпечна зима».
6. Тематичний вечір «Стосується кожного» (гендерне виховання).
7. Психологічний тренінг «Спілкування без конфліктів.
Сьогодні неможливо представити позаурочну та виховну діяльність без використання проектора, цифрових фотоапаратів та відеокамер. Кожен захід фіксується:
обробляється та збирається у фото- та відеокопілку.
Виховні години супроводжуються ефектними для зорового, слухового сприйняття відеопрезентаціями з фрагментами художніх фільмів, документальних хронік, фотографій, музики, матеріалів Інтернету, складеними мною або учнями.
Інформаційні технології зручно використовувати при підготовки та проведенні виховних заходів, які відразу для учнів стають цікавішими і кориснішими. Використовуються такі прикладні програми, як MS Power Point, MS Publisher, графічний редактор Adobe Photoshop, Windows Movie Maker, редадагування і запис звукових файлів Nero Wave Editor, музичні програвачі, тощо, які роблять позакласну роботу яскравою та запам’ятовуючою.
Використання ІКТ на виховних заходах сприяє:
• розвитку інтересу учня до цього заходу;
• розвитку вмінь і навиків роботи з інформаційними ресурсами;
• ефективному керуванню увагою учня;
• активізації пізнавальної діяльності;
• формуванню навиків дослідницької роботи;
• підвищенню інформаційної
• культури.
При проведенні самопідготовки я використовую такий алгоритм:
Послідовність у роботі та єдність дій учителя і вихователя.
2. Ретельна підготовка вихователя до кожного заняття з дітьми (знання навчального матеріалу, а також методики роботи, підготовка необхідних посібників, добирання завдань для вихованців, які закінчили самопідготовку раніше за інших).
3. Єдність керівництва колективною самопідготовкою учнів та надання їм своєчасної індивідуалізованої допомоги з боку вихователя.
4. Проведення самопідготовки відповідно до режиму дня, після відпочинку дітей.
Самопідготовка - це педагогічно скерована пізнавальна діяльність учнів, яка має свої структурні етапи: підготовка до роботи; самостійне навчання; підбиття підсумків.
Самопідготовка - обов′язкове заняття дітей у групі продовженого дня . На ньому виконується тільки домашнє завдання. Під час роботи закріплюються знання, уміння і навички на практиці. Для результативності самопідготовки вихователь визначає певний порядок, якого дотримуються всі вихованці. Нормальний хід самопідготовки можливий у разі виконання організаційно-дисциплінарних, гігієнічних, дидактичних й виховних умов, зокрема:
1. обов’язковість щоденної самопідготовки;
2. раціональний розподіл часу;
3. забезпечення порядку на робочому місці; наявність усіх необхідних підручників, посібників, приладдя тощо;
4. визначення послідовності виконання домашніх завдань;
5. підбиття підсумку роботи наприкінці самопідготовки;
6. створення вихователем ситуації успіху.
Обов’язковим є дотримання кожним учнем правил заборони.
Не можна:
• Запізнюватися на заняття.
• Неекономно витрачати час на роботу.
• Порушувати тишу.
• Відволікати увагу товаришів.
• Виходити з класу, підводитися й рухатися тут без дозволу вихователя.
• Займатися сторонніми справами.
• Давати голосні консультації товаришам.
• Ухилятися від виконання домашніх завдань або недобросовісно їх виконувати.
Результативність самопідготовки значною мірою залежить від уміння школярів аналізувати хід і результат своєї роботи. Самоконтроль передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення й виправлення помилок, виховує почуття обов’язку, відповідальності, сприяє вдосконаленню навичок розумової діяльності.
При повторенні теоретичного матеріалу я використовую такі інтерактивні форми роботи: «Мозковий штурм», «Незакінчене речення» (для повторення теоретичного матеріалу), бліцопитування для перевірки табличного додавання й віднімання, «Я задумала число»(для перевірки невідомих компонентів дій додавання, віднімання, множення та ділення).
Постановка мети діяльності учнів:
Проводжу чіткий інструктаж з питань організації та проведення самостійної роботи;
Підготовка учнів до самостійної роботи, де школярі разом з вихователем:
Визначають послідовність виконання домашніх завдань;
Усвідомлюють зміст заданого;
Виділяють головне у роботі;
Визначають час, відведений для підготовки уроків(здійснюють хронометраж –розподіл навчального часу, протягом якого необхідно підготуватися до кожного предмета);
Отримують від вихователя та інших учнів консультації про необхідні дидактичні матеріали, посібники тощо;
Призначають учнів консультантів;
Складають план самостійної роботи.
Підготовчий етап триває 5-10 хвилин.
Самостійна робота школярів.
Самостійна робота школярів-основний структурний елемент самопідготовки. Використовуючи різні прийоми, вихователь повинен підтримувати готовність дітей до особистих зусиль, створити обстановку для поглибленого виконання завдань. Витрата часу на виконання домашніх завдань не може перевищувати у другому класі-45 хвилин, у третьому-1 год. 10хв., у четвертому-1 год. 30 хв.
Етапи самостійної роботи
1. Спільне завдання для всього класу.
2. Індивідуальні завдання.
3. Самостійна робота учнів:
*раціональне використання часу;
*культура розумової праці;
*дисципліна.
4. Поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи.
Важливо, щоб діти знали, скільки часу відведено на виконання усних та письмових завдань. Тому в класі доречно мати годинник. Це допомагає педагогові та школярам раціонально використовувати кожну хвилину.
Важливо, щоб діти швидко і повністю включались у роботу. Вчасний початок виконання домашнього завдання - необхідна умова впливу на якість завдання. Уміння діяти послідовно, планувати цю послідовність – основний фактор успішності самопідготовки.
Підбиття підсумків роботи
Наприкінці самопідготовки вихователь підбиває короткий підсумок, у якому:
*відзначає позитивні сторони самостійної діяльності учнів під час виконання домашніх завдань і недоліки у роботі( за необхідності);
*виконані завдання ( в окремих випадках) супроводжується усним оцінюванням;
*відзначаються старанно виконані завдання не тільки сильними учнями, але й тих, хто працював зі значним зусиллям та наполегливістю, відзначається індивідуальний темп просування вихованців.
Підсумковий етап триває 3-5 хв.
Проектна діяльність як форма організації самопідготовки
Проектна діяльність належить до системи інтерактивного навчання і виховання, метою якого є модифікація сучасного навчально-виховного процесу.
Проектування у навчально-виховному процесі пов’язане з побудовою самостійної діяльності учнів і орієнтоване на здобуття нових знань, створення певного продукту.
Проектна діяльність спрямована на чітке виконання певних кроків:
- постановка питання, що потребує практичного розв’язання;
- визначення шляхів для розв’язання проблеми;
- різнопланові дослідження;
- отримання певного результату.
Метод проектів розв’язує такі педагогічні завдання:
• Реалізація учнями як дослідницьких, так і практичних завдань надає їм можливість почуватися особистостями, близькими до справ суспільства;
• Учні, працюючи над проектом, виробляють навички контактів із зовнішнім світом;
• Розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації, а реалізовуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності;
• Метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах;
• Досвід проектної діяльності стане у пригоді учням не лише в їхній самоосвіті та реалізації, а взагалі в житті.
Застосування методу проектів – нагальна потреба нашого часу. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами учнів. Він ставить учня у становище дорослої людини. Це цільовий акт діяльності, в основі якого – інтереси учня.
Робота над проектом організовується у кілька етапів:
• Організаційний, коли повідомляються тема, завдання;
• Підготовчий, коли створюються конкретні умови до виконання основного завдання, добирається допоміжний матеріал;
• Виконання основної роботи;
• Оформлювальний, коли відбувається остаточне оформлення роботи за потреби;
• Презентація проекту, представлення роботи;
• Рефлективний, коли підбиваються підсумки, обговорюються результати та сам процес роботи, вносяться пропозиції щодо підвищення ефективності результатів.
Робота над проектом досить трудомістка і потребує попередньої підготовки вихователя. Якщо проект короткий за часом, то провести його потрібно дуже швидко, організовано.
Позакласна виховна діяльність спрямована виховання гармонійної особистості та заснована на законах творчості, які передбачають залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, гармонізації спілкування, успіху, можливості почуватися вільно.
Позакласна діяльність сприяє розвитку незалежного мислення, розробці прийомів співтворчості та інтелектуальної напруги, передбачає експериментування дітей, ігри, гнучке й гармонійне поєднання індивідуальної, групової та колективної діяльності, самостійної та педагогічно скерованої.
Одна з особливостей позакласної діяльності як педагогічного процесу полягає в тому, що дитина не боїться отримати незадовільну оцінку. Спираючись на унікальність і неповторність кожної дитини, педагог має розвинути отримані знання, перетворити їх у соціальний досвід. Завдяки цьому нейтралізується функціональний підхід до дитини, фрагментарність у вихованні, інтелектуальні перевантаження.
Педагогічний процес у позакласній діяльності сприяє формуванню у дітей почуття власної винятковості під час пошуків і створення творчих ідей. Діяльність педагога в цьому процесі має бути органічно пов'язана з діяльністю дітей, їх, настроєм і внутрішнім станом.
З учнями 4 класу Галина Володимирівна використовує такі активні форми роботи: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, бесіда, тематичний зошит, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, інсценізація, вікторина, екскурсія, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування тощо.
Враховуючи нову соціальну позицію підлітків 5-9 класів, завданнями педагога є розвиток вольової поведінки учнів, навчання умінню володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх тощо.
Форми виховної роботи для учнів 8-Б класу є відверта розмова, тренінг, гра-експрес, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС), проект, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, турнір, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, екологічна стежка, художня галерея, конкурс-ярмарок, трудовий десант, інтелектуальна гра тощо.
Інтерактивні форми роботи вдало впроваджуються в роботі гуртка «Чарівний світ стрічки», яким керує Галина Володимирівна.
Питання забезпечення активності вихованця під час гурткового заняття не є безперечною, тому що існує багато прийомів та способів із допомогою яких педагог може підтримувати високу активність вихованців, але вони все ж будуть залишатися пасивними глядачами і слухачами.
Як правило активність поділяють на фізичну, соціальну і пізнавальну.
Приклади фізичної активності. Учасники: змінюють робоче місце, пересаджуються; говорять; пишуть; слухають; малюють тощо.
Приклади соціальної активності. Учасники: задають питання; відповідають на питання; обмінюються думками тощо.
Приклади пізнавальної активності. Учасники: вносять доповнення чи поправки у виклад керівника гуртка; виступають як один із джерел професійного досвіду; самі знаходять розв’язання проблеми.
Розглядаючи гурткове заняття як сукупність факторів педагогічно спрямованої дії на особистість дитини, враховуючи особливості навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, під час підготовки до заняття керівник гуртка має обирати ті приклади інтерактивних прийомів навчання, які є прийнятними саме на гурткових заняттях, а також урізноманітнювати форми проведення базових розділів занять.
Сучасна педагогічна наука дає змогу будь-якому педагогу обрати з переліку існуючих найбільш прийнятний та цікавий саме для нього, теми заняття і вихованців, прийом, оригінальну форму проведення окремого етапу або ж всього заняття в цілому.
Лови помилку – поясняючи матеріал, керівник навмисно допускає помилку. Гуртківці заздалегідь попереджені про це.
Відстрочена відгадка – на початку заняття керівник дає загадку (дивовижний факт), відгадку до якого, ключ до розуміння буде надано в про-цесі заняття.
Фантастичне припущення – керівник доповнює реальну ситуацію фантастикою. Цей прийом дає можливість подивитися на звичні речі з не-звичної точки зору.
Точка зору – привчає гуртківців аналізувати, оцінювати, аргументу-вати свої думки.
Інтерв’ю – вихованці знаходять у своєму оточенні людей, що є знавцями, очевидцями, теми, що вивчається, і беруть у них інтерв’ю за цією темою або окремим її розділом.
Основні правила організації інтерактивного навчання:
– У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі вихованці.
– Активна участь вихованців у роботі має заохочуватися.
– Вихованці мають самостійно розробляти та виконувати правила ро-боти у малих групах.
– Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у вели-ких та малих групах.
Окрім методів інтерактивного навчання, які повинні стимулювати у дітей пізнавальну активність, не слід забувати і про пізнавальні завдання.
Ефективне навчання потребує й певних методик, що допомагають здобути знання, а також розвинути соціальні та інтелектуальні навички, необхідні громадянам демократичного суспільства. Більш ефективними є підходи, спрямовані на те, щоб залучати вихованців до активного, спільного, заснованого на критичному аналізі навчання. Психологи твердять і життя переконує, що найкращі результати у навчанні дають активні форми пізнання, коли знання здобуваються самостійно: в грі, практичній діяльності, у диспутах.
Вихованець повинен відчувати себе співучасником, співавтором навчального заняття. Це примушує його активізувати весь свій інтелектуальний потенціал. Творчо підходити до сприйняття і засвоєння дітьми інфор-мації на заняттях, стимулювати їх пошуково-дослідницьку роботу дає змогу система пізнавальних завдань.
Пізнавальне завдання – це певні навчальні умови, що вимагають від вихованця активізації всіх пізнавальних процесів – мислення, уяви, пам'яті, уваги тощо. Розв'язуючи завдання, вихованці набувають нові знання та вміння, навички самостійної роботи. Відбувається поступовий розвиток пізнавальних здібностей вихованців.
Крім пізнавальних завдань використовуються пізнавальні задачі.
Пізнавальні задачі – це такі умови в навчальних ситуаціях, що не тільки спонукають вихованця до використання засвоєних знань у нових ситуаціях, а й ведуть до відкриття нових способів дій навчальним матеріалом. Часом їх ототожнюють із творчими, оскільки задачі спрямовані на розвиток самостійної інтелектуальної діяльності вихованців.
Вправами ж називають завдання на маніпуляцію й оперування дата-ми, термінами, поняттями, назвами.
Функції пізнавальних завдань різноманітні – вони допомагають здобувати нові знання, творчо їх застосовувати, формувати досвід творчого мислення, узагальнювати матеріал. Вони можуть застосовуватись у різних ланках навчального процесу:
• під час визначення навчальних цілей заняття;
• в ході вивчення нового матеріалу;
• для узагальнення та систематизації знань;
• як домашні завдання.
Для ефективного досягнення мети – розвитку пізнавальної діяльності за допомогою пізнавальних завдань, Галина Володимирівна враховує наступні моменти:
• складність завдання;
• близькість до досліджуваної тематики;
• чітку обумовленість дій.
Висновки
Інтерактивні технології навчання містять чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розумові й навчальні умови і процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.
Отже, використання інтерактивних технологій навчання та пізнавальних завдань безсумнівно мають вплив на навчально-виховний процес і метою, яку повинен ставити перед собою кожний педагог повинна бути – щоб цей вплив мав лише позитивне забарвлення, викликав пізнавальну активність вихованців, давав належні знання, розвивав необхідні уміння та навички.
Заступник директора з ВР _________________________Орлова Н.В.