Конспект уроку з біології у 6 класі
з теми: Голонасінні. Загальна характеристика голонасінних. Середовище існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних
Ключові компетентності: ознайомити учнів із загальною характеристикою голонасінних рослин, сформувати знання про основні ознаки будови та розмноження голонасінних, їхню різноманітність; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; удосконалювати індивідуальну самостійну роботу учнів; виховувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.
Обладнання та матеріали: картки – завдання, зошит, підручник, таблиці, комп’ютер
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення, робота з підручником),наочні (ілюстрація таблиць, м/медійна дошка).
Поняття й терміни: фітонциди, саговники, гнетові, хвойні, гінкгові.
Міжпредметні зв’язки: природознавство.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форма уроку: урок-подорож.
Хід уроку
Організаційний момент
1) Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку
2) Давайте пригадаємо «золоті» п’ять правил роботи в колективі
1.Мислимо- швидко! Відповідаємо - правильно!
2.Бути доброзичливим – ставитися доброзичливо до інших учасників, поважати їхні почуття.
3.Говорити коротко - висловлюватись лаконічно.
4.Говорити по черзі-не перебивати, уважно слухати інших.
5.Бути толерантним – не критикував, поважати право учасників, мати погляди, відмінні від інших.
Створення ситуації успіху (методичний прийом «Мозкова атака»)
Учитель: У народі кажуть: «Немає не талановитих людей, а є ті…», закінчіть народну мудрість…(які займаються не своєю справою).
Головна справа для школярів –це навчання, а на уроках біології - вивчення природи, бо «природа – єдина книга, читання якої однаково цікаво на всіх її сторінках» (Й. Гете)
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. (на вибір вчителя)
1. Папороті, хвощі, плауни – спорові рослини.
2. Викопні папороті, хвощі та плауни утворили родовища кам’яного вугілля.
3. Органи спороношення папоротеподібних мають назву спорангії.
4. Кореневище – це орган гаметофіту плауноподібних.
5. У життєвому циклі папоротей, плаунів, хвощів переважає спорофіт.
6. Спорангії хвощів і плаунів зібрані у стробіли.
7. Зі спори у вищих спорових рослин розвивається спорофіт.
8. Гаметофіт щитника чоловічого підземний.
9. Гаметофіт прикріплюється до ґрунту ризоїдами.
10. Із зиготи вищих спорових рослин розвивається спорофіт.
11. До плаунів належать селагінела, баранець, плаун річковий.
12. До папоротей належать листовик, орляк, страусове перо.
2.2. «Коло ідей». (слайд 4)
— Листки більшості папоротей у молодому віці равликоподібно закручені. Поясніть чому.
ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів
Фронтальне опитування:
— Пригадайте, які відділи вищих спорових рослин вам відомі?
— Чому вищі спорові не стали панівною групою рослин нашої планети?
— Які сучасні наземні рослини панують в рослинних угрупованнях Землі?
— Наведіть приклади насінних рослин.
ІУ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і завдань уроку. 1). Постановка проблемного питання (слайд 5)
Учитель. Вічнозелені рослини – так ще називають Відділ Голонасінні. Краса та велич ялини, її стрункий таємничий силует здавна привертали увагу людини. У голонасінних цікаві біологічні особливості й цикл розвитку, знання яких дозволяє посправжньому оцінити їх місце і значення в еволюції рослин.
Як, на вашу думку, змінилася будова голонасінних порівняно зі споровими? (великі дерева, добрий корінь, товстий стовбур, вічнозелена хвоя).
Ви, напевно, прикрашали на Новий рік ялинку. А чи впевнені ви, що це була саме ялина? А може то була сосна? Чим відрізняються ці рослини і що в них спільного? А чи знаєте ви, що ці рослини називаються голонасінними? Як ви гадаєте, чому?
Вправа «Асоціативний кущ»
Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «голонасінні».
Відповіді учнів: насіння, голе насіння, шишки, хвоя, дерево, голки тощо.
3). Оголошення теми і завдань уроку.
V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу
План
1.Загальна характеристика голонасінних.
2.Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни звичайної.
3.Середовище існування голонасінних.
4.Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних.
5.Різноманітність голонасінних рослин.
6.Значення голонасінних у природі та в житті людини.
1.Загальна характеристика голонасінних (слайд 9)
Кожна людина народжується мрійником… Отож вирушаймо в подорож.
Загальна характеристика голонасінних
Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних.
Життєві форми — дерева, кущі.
Мають добре розвинені вегетативні органи.
Кора і деревина хвойних має багато смоляних канальців із живицею.
Листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років.
Розмножуються насінням, яке розвивається в шишках.
Для запилення не потрібна вода, його здійснює вітер.
Голонасінні дістали таку назву через те, що їхнє насіння розвивається на споролистках відкрито, воно не обгорнуте стінкою зав’язі («голе»). У процесі розвитку рослинного світу насінина з’явилася раніше, ніж квітка й плід. У голонасінних насіння не захищене стінками плоду і лежить відкрито на насінних лусках. Не менш важливим пристосуванням до життя на суші є можливість внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розміщений відкрито насінний зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини й забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння. У насінині вже є зародок з корінцем, бруньками і зародковими листками (сім’ядолями), укритими насінною шкіркою і забезпеченими запасом поживних речовин
Сучасні голонасінні поділяють на чотири класи: саговники, гінкгові, гнетові і хвойні. (слайд11-21)
Розповідь учителя
Найбільше значення серед голонасінних мають хвойні.
Хвойні — найчисленніші і найпоширеніші сучасні голонасінні рослини, вони налічують 560 видів. За своїм значенням у природі і для людини вони посідають друге місце після покритонасінних і являють собою групу рослин, що перебуває в розквіті. За зовнішнім виглядом — це дерева й кущі різних розмірів: від карликових сосен (сосна-пігмей гірських і субальпійських торфовищ заввишки до 1 м) до гігантських дерев (секвоя — 100 м заввишки та 11 м у діаметрі, мамонтове дерево — до 12 м у діаметрі). Трав’янистих рослин серед хвойних не виявлено. Назву рослинам дали через голчасті (лускоподібні) листки — хвою, яка розміщена на вкорочених пагонах поодинці або зібрана в пучки. У більшості хвойних листки багаторічні, однак у деяких видів вони опадають щороку (модрина).
2.Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни звичайної
Вступне слово учителя.
Органи розмноження у сосни звичайної вперше формуються на 15–40-му році життя (залежно від місця зростання). До цього часу на деревах формуються шишки двох
видів: дрібні чоловічі, до 2,5 см завдовжки, і великі жіночі (у деяких видів до 45 см завдовжки).Червонуваті жіночі шишки утворюються на верхівках цьогорічних пагонів наприкінці весни. На осі такої шишки розміщено два види лусок: зовнішні (покривні) і внутрішні (насінні). На зовнішньому боці насінної луски розміщені два насінні зачатки з пилковходами на верхівках. Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщено два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини — повітряні мішки. Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані.
Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром. Пізньої весни або на початку літа насінні луски жіночих шишок дещо відхиляються. Велика кількість пилку (полегшеного завдяки наявності двох повітряних мішків), принесеного вітром, потрапляє між насінні луски і затримується, прилипаючи до густої рідини, що виділяється через пилковхід. Рідина змочує пилкові зерна і всмоктує їх усередину насінного зачатка приблизно впродовж 10 хв.
Після запилення насіннєві луски зближуються і залишаються щільно притиснутими до достигання насіння. У сосни від запилення до запліднення минає 12–14 місяців. Запліднення (не подвійне) починається з проростання пилкової трубки, яка повільно просувається до яйцеклітини. Злиття жіночих і чоловічих ядер також відбувається повільно.
Вправа «Коло ідей»
— Як визначити вік сосни, не пошкоджуючи її? (Починаючи з другого року життя,
дерево щороку утворює кільце гілок. За їх числом можна підрахувати, скільки років сосні.)
Демонстрація насіння і шишок.
3.Середовище існування голонасінних
1).Вправа пізнавальний репортаж.
Самостійна робота з додатковим матеріалом та підручником.
1) Які рослини належать до класу Голонасінних?
2) Де вони ростуть?
3) Чим цікаві?
4.Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних Лабораторне дослідження
Тема. Будова голонасінних.
Мета: ознайомитись із зовнішньою будовою хвої, шишок та насіння хвойних.
Обладнання: гербарні зразки сосни, ялини (інші хвойні рослини), колекція шишок,
пінцет.
6.Роль голонасінних у природі(слайд37)
Проблемне питання.
Як ви гадаєте, яку роль відіграють голонасінні у природі?
(Вони збагачують повітря киснем, через що їх називають «легенями планети». Ліси регулюють швидкість танення снігу, рівень води в річках, поглинають шуми та послаблюють силу вітрів. Для того щоб затримати танення снігів на полях, навколо них висаджують полезахисні лісосмуги. Це поліпшує живлення рослин, насамперед озимини, й запобігає розливанню річок. Ліс — домівка багатьох тварин. Різні види тварин живляться насінням, шишками хвойних рослин.)
Утворюють величезні площі хвойних та мішаних лісів.
Виділяють у повітря фітонциди — речовини, які пригнічують діяльність мікроорганізмів.
Збагачують повітря киснем.
Хвойні ліси регулюють танення снігу, рівень води в річках, послаблюють силу вітрів, закріплюють береги річок.
Ліси — домівка багатьох тварин.
Різні види тварин живляться пагонами, насінням, шишками хвойних рослин.
V. Узагальнення та систематизація знань (на вибір вчителя)
1).«Мозкова атака».
-Дуже часто в травні-червні можна почути вислів «сосна цвіте». Чи не закралась тут біологічна помилка? (Так, дійсно це біологічна помилка. Сосна — це голонасінна рослина, яка не цвіте. У травні-червні достигає пилок, який переноситься вітром.)
2). Закінчити речення, вибираючи правильну відповідь із двох
запропонованих.
1.Коренева система сосни ____________ (стрижнева, мичкувата).
2.Листки у ________ (сосни, ялини) — сизо-зелена хвоя, розміщена попарно, завтовшки 3–5 см.
3.Насіння ________ (сосни, ялини) дозріває восени того ж року, коли відбулося запилення.
4.Насіння _________ (сосни, ялини) проростає в будь-якому ґрунті, але гине в тіні.
5.Чоловічі шишки сосни дрібні — до 2,5 см завдовжки, під час дозрівання пилку стають _____ (жовтими, червоними).
6._______ (сосна, ялина) — світлолюбне дерево.
7.У _________(сосни, ялини) шишки великі, довгі, повислі; після дозрівання насіння відпадають цілком.
8.Насіння ________ (сосни, ялини) проростає навесні наступного року на вологому поживному ґрунті в тіні інших дерев.
9.Нижні гілки сосни __________ (відпадають, не відпадають).
10.Коренева система ялини розміщена в ґрунті (поверхнево, глибоко).
Відповіді: 1 — стрижнева, 2 — сосни, 3 — ялини, 4 — сосни, 5 — жовтими, 6 — сосна, 7 — ялини, 8 — ялини, 9 — відповідають, 10 — поверхнево.
VI.Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Метод «Не закінчені речення».
1)Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюють висновки.
2)Учитель.«Заслухавши всі виступи і пропозиції учасників сьогоднішньої подорожі щодо значення голонасінних в природі та житті людини, прийнято рішення:
Оберігати ліси Карпат.
Зміцнювати схили гір новими насадженнями.
Не забруднювати ліси сміттям. Слідкувати щоб в лісах не створювалися стихійні сміттєзвалища.
Проводити серед населення роз’яснювальну роботу про збереження зелених насаджень.
VII. Домашнє завдання
1). Завдання для всього класу. Інструктаж щодо його виконання.
Підручник параграф 44, стр. 167. Поміркуйте!
2). Індивідуальні та творчі завдання.
Складіть казку про подорож соснової насінинки.