ПРОЕКТ НА ТЕМУ:

«Соняшник – народний символ України»

"Соняшник – народний символ України!"

Дослідницько - пошуковий проект(4 клас)

Мета: збагатити учнів відомостями про соняшник і донести до них його символічний зміст, встановити зв'язок між літературою,музикою,природознавством; вдосконалювати навики виразного художнього читання поезії та ідейно – художнього їх аналізу.

Формувати в учнів життєві компетентності і навички пошукової діяльності; уміння досліджувати матеріали, спостерігати за рослинами, фіксувати результати.

Розвивати пізнавальні інтереси до вивчення традицій українського народу.

Розвивати усне і писемне мовлення; удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою; збагачувати словниковий запас дітей, розвивати творчі здібності учнів.

Виховувати у дітей глибокі почуття любові до рідної землі, її культури, побуту, символів і звичаїв. Пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української нації, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну символіку та культуру. Виховувати почуття патріотизму, турботливого ставлення до пироди, самостійність.

Провідна проблема:

Побудова і збереження Української демократичної держави вимагає формування в її громадян національної свідомості і самосвідомості. Вчитель є джерелом, з якого дитина найбільше черпає допомогу для національного самовизначення. Через тексти доцільно виховувати в молодших школярів любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українського народу, повагу до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни.

Предмети,що інтегруються:літературне читання, українська мова, природознавство,музика, трудове навчання, образотворче мистецтво.

Тривалість проекту: 2 тижні.

Етапи навчального проекту

I етап. Стратегія проекту.

На цьому етапі були визначені тема, мета проекту, навчальні предмети, зміст яких задіяно, вид проекту і його тривалість, обговорення суперечностей, формування робочих груп, розподіл завдань між командами.

II етап. Планування проекту.

III етап. Реалізація проекту.

1. Обговорення теми проекту.

2. Визначення джерел інформації.

3. Об’єднання в групи.

4. Робота в творчих групах за спеціальними завданнями.

Самостійна пошукова робота учнів.

Група 1.Досліджували види, розміри та зовнішній вигляд соняшника.

Група 2.Збирали загадки, вірші,пісні.

Група 3. Діти підбирали оповідання, легенди, казки.

Група 4. Збирали світлини соняшника в картинах художників, вишивках та інших видах народної творчості.

Аналіз та обробка інформації.

Під час презентації проекту кожна група демонструвала свій матеріал, звітувала про участь кожного учасника на певному етапі роботи. У кінці вирішили створити інформаційний альбом.

Кожна група активно й старанно працювала, шукала легенди, казки, оповідання, цікаві факти про соняшник. Зібрали всі доступні джерела про соняшник.

IV етап. Підсумок проекту.

Оформлення результатів дослідження.

Захист групових проектів.

Оцінювання.

Оцінювали роботу представника кожної групи.

Висновки.

Всі учні брали активну участь у пошуках матеріалу. Діти творчо підійшли до оформлення проекту. Вчилися оцінювати роботу інших та надавати їй характеристику.

Група 1

(Розміри та зовнішній вигляд)

Погожий день, коли яскраво світить сонце, сприяє гарному настрою. Не дивно, чому в людей по цілому світі настрій піднімає також квітка з сонячною назвою — соняшник. Для цього достатньо лише одного усміхненого соняха в саду. А що казати, коли цими світло-жовтими квітами вкрите ціле поле!

Чи знаєте, як ця привітна рослина стала такою популярною? Чи правда, що вона повертає свою голівку за сонцем? І чим соняшник корисний?

Кругосвітня подорож

Батьківщина соняха — Америка, точніше та її частина, що простяглась від Центральної Америки до південних регіонів Канади. Колись соняшник вирощували індіанці. Пізніше, 1510 року, іспанські мандрівники завезли його до Західної Європи. У той час європейці розводили соняшник лише як декоративну рослину в ботанічних садах і приватних парках. Згодом, десь у середині XVIII сторіччя, стали вживати в їжу його насіння, яке вважалось делікатесом. А з його листя і цвіту заварювали чай від гарячки.

У 1716 році один англієць отримав ліцензію на виготовлення соняшникової олії. Її використовували ткачі та дубильники. Решта Європи аж до 1800-х років майже не знала цієї рослини. Правда ще 1698 року російський цар Петро Великий привіз її з Нідерландів до Росії. Проте комерційне використання соняшника в Росії почалося лише в 1830-х роках. Тоді в районі міста Воронежа виробляли тисячі тонн соняшникової олії. Невдовзі соняшники почали масово вирощувати і в сусідніх краях: Болгарії, Румунії, Угорщині, Україні та Югославії.

Наприкінці XIX сторіччя емігранти з Російської імперії знову привезли соняшник на його батьківщину, в Північну Америку, де на той час про нього вже майже забули. Чому так сталось? Тому що перші американські поселенці не перейняли від індіанців звичаю вирощувати соняшники. А втім, нині величезні соняшникові поля можна побачити по цілому світі.

Латинська назва соняшника Helianthus annuus походить від грецьких слів, що означають «сонце», «квітка», і від латинського слова «однорічний». Переважно ці рослини сягають приблизно 2 метрів заввишки, хоча деякі гігантські види можуть бути вдвічі вищими. Має соняшник міцне стебло і шершаві зелені листки, а зверху в нього ніби велика корона — кругла квітка з яскравими жовтими пелюстками. Вони облямовують темну середину, викладену маленькими трубчастими квіточками. Після запилення комахами ці квіточки перетворюються на їстівні насінини. Квіткові кошики з насінням можуть сягати від 5 до 50 сантиметрів у діаметрі й давати від 100 до 8000 насінин.

Існує десятки видів соняшника, і люди продовжують працювати над виведенням нових гібридних сортів. Та перевагу надають лише двом видам. Один з них — соняшник однорічний (Helianthus annuus) вирощують головно для отримання олії. Інший, соняшник бульбистий (Helianthus tuberosus), більше відомий як земляна груша або топінамбур. Його своєрідні плоди, бульби,— цінний корм для худоби і сировина для одержання цукру й спирту.

Цінна рослина

Нині соняхи вирощують здебільшого заради насіння, з якого виготовляють чудову олію. Її використовують під час готування різних страв, додають до салатів, з неї роблять маргарин. Насіння соняшника дуже поживне, містить від 18 до 22 відсотків протеїнів та інших корисних речовин.

Багато людей полюбляють лузати соняшникове насіння. Його злегка підсмажують і солять. А ще насінням годують пташок і різних маленьких тваринок. Борошно з насіння використовують як добавку до випічки. Крім того, соняшникова олія входить до складу шампунів, губних помад, кремів для рук, лосьйонів для тіла й гігієнічних засобів для немовлят. Її навіть використовують при виготовленні моторних мастил.

Соняшникові поля — це рай для бджіл. З одного гектара соняшників бджоли здатні зібрати 25—50 кілограмів меду. Після того як зберуть урожай насіння, з соняшникових стебел ще щось можна зробити, скажімо папір, адже вони містять від 43 до 48 відсотків целюлози. Рештки йдуть на силос для худоби або на добриво.

Соняшник — шанована в народі квітка. По-народному повір'ю соняшник має захисні властивості. Його прийнято саджати на вулиці біля будинку.

Соняшник відображає енергетичні вторгнення, розряджає атмосферу будинку, якщо його поставити у вазу.

Також сонях клали під подушку, якщо хотіли побачити віщий сон і дізнатися відповідь на будь-яке питання. 

Традиція вірити в добру силу цієї квітки збереглася і до наших днів. Посадіть біля будинку цю дивовижну квітку, прикрасьте стіни зображенням соняшника і відчувайте, що радість життя буде з Вами поруч завжди!

Цікаві факти про соняшник:

1. Насіння соняшнику містять багато кальцію, 18-20% протеїнів від денної норми людини.

2. Соняшникова олія (рослинна) — найбільш поширена й дешева у світі.

3. Соняшник служить людині орієнтиром на місцевості. Бо навіть у хмарну погоду капелюшок соняшнику показує, де перебуває зараз сонце відносно горизонту.

4. Соняшник— це медоносна рослина. Один гектар соняшнику «дає» 50 кг меду.

5. Сіяти соняшники треба по-особливому: або до сходу Сонця, або після його заходу — тоді і врожай буде багатшим, і птахи не так клюватимуть.

 6. Насіння соняшнику, належить до рідкісного класу продуктів: і корисне, смачне. Через відсутність в складі холестериролу та вміст холестерину, воно дійсно корисне для роботи серця. Крім того, соняшникове насіння багате на клітковину і такі мінерали, як цинк, кальцій, залізо, магній та селен. Крім того, воно має дуже високий рівень вітамінів групи В і Е. У дійсності, насіння соняшнику відмінне джерело вітаміну E.

 7. Фітостероли в насінні соняшнику, як відомо, роблять імунну систему більш захищеною від флеш токсинів, і зменшують ризик захворювання на рак, а також регулює рівень холестерину в крові тим самим скорочуючи шанси серцевого нападу.
 

8. Наукова назва соняшнику Helianthus annuus - з латинського квітка сонця. З наукової точки зору насіння насправді не є насінням, вони належать до класу сім'янок - їстівні плоди квітів у вигляді насіння, де плід всередині не прилипає до зовнішнього покриття.
 
9. Соняшники ростуть протягом року. Кожен соняшник складається з приблизно 1000-2000 насінин, і приблизно 3 місяці потрібно для того, щоб соняшник дозрів. Існують три види насіння соняшнику - чорне, смугасте й біле. 

10. Більшість кухарів у Південно-Східній Азії використовують соняшникову олію, щоб готувати, тому що вона багата на поліненасичені жирні кислотами і має дуже низький ризик серцевих нападів, навіть якщо його використовувати щодня. Зараз все більше країн по всьому світі використовують саме соняшникову олію. Оброблена соняшникова олія перетворюється на маргарин і використовується замість масла. Залишки після переробки соняшникової олії (макуха) використовується як корм для худоби.

11. Батьківщиною соняшнику є Північна Америка. За легендою боги подарували індіанцям цю квітку, що символізує сонце, тому соняшник був священним символом для індіанського племені. У XVI столітті іспанці завезли соняшник до Європи.

СОНЯШНИК – символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він – чи не найсильніший серед квітів…Соняшник знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило – повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень…

Своєю невибагливістю до цвітіння та росту соняшник відображає якщо не безпроблемність, то малопроблемність. Бо він не «мучиться» проблемами, що робити, куди йти – він іде за Сонцем…

Коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки своєї сонцесяйної корони.

Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина – єдина і найвища цінність.

А сіяти соняшники треба по-особливому: або до схід Сонця, або після його Заходу-тоді і врожай буде багатшим, і птахи не так клюватимуть.

Група 2

(Загадки, вірші, пісні)

Загадки