Уроки №№ 2 - 3
Тема : Воєнні дії на території України в 1914 - 1917 рр.
«Коли нас всіх військовий
смерч клав
І люди дах і голови втрачали,
І гинули діти у тому жорстокому шквалі,
А ВІН все бачив?
Знав і дозволяв? ( Едуард Асадов )
Комплексна дидактична мета:
Навчальна: Дати уявлення про поняття «позиційна війна», «Галицька битва», «Горлицький прорив», «Брусиловський прорив», «бойове хрещення» легіону УСС, «репресії», «концентраційні табори», «депортація»; визначити хронологічну послідовність подій Першої світової війни на українських землях, проаналізувати процес захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини; розкрити суть політики російської та австро – угорської влади на захоплених українських територіях.
Розвиваюча: Розвивати життєтворчі компетентності, критичне мислення, пам'ять, вміння працювати з різними історичними документами та візуальними (фото) джерелами, висловлювати власну думку, простежувати причинно-наслідкові зв’язки, удосконалювати навички самостійної роботи, вміння працювати з історичною картою, робити висновки на підставі окремих фактів про характерні риси певних історичних явищ.
Виховна: Виховувати інтерес до вивчення історії України, почуття національного патріотизму; осмислення учнями розглянутих подій історії України та емоційне - особистісного ставлення до них.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
Пояснювати поняття «позиційна війна», «Галицька битва», «Горлицький прорив», «Брусиловський прорив», «бойове хрещення» легіону УСС, «репресії», «концентраційні табори», «депортація»;
Визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни на українських землях, хід воєнних дій; аналізувати процес захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини;
Зрозуміти суть політики російської та австро – угорської влади на захоплених українських територіях.
Удосконалити навички самостійної роботи з візуальними джерелами (фото) та історичними картами.
Оперувати причинно-наслідковими зв’язками та працювати з історичними документами;
Прослідкувати бойовий шлях Українських січових стрільців у подіях Першої світової війни.
Осмислювати розглянуті події історії України та висловлювати власну думку.
Основні поняття і терміни:
«позиційна війна», «Галицька битва», «Горлицький прорив», «Брусиловський прорив», «бойове хрещення» легіону УСС, «репресії», «концентраційні табори», «депортація».
Основні дати:
серпень - вересень 1914 р. —Галицька битва; вересень 1914 р. — репресії окупаційної адміністрації в Галичині; 27-28 вересня 1914 р. - перші бої січовиків на Ужоцькому і Верецькому перевалах; 1915 р.- захоплення російськими військами фортеці Перемишль, Горлицький прорив австро- німецьких військ; квітень 1915 р. – бої «усусів» за гору Маківка; 4 червня-13 серпня 1916 р. – Брусиловський прорив; серпень-вересень 1916 р. – бої «усусів» на горі Лисоня; 5 листопада 1916 р.- проголошення Францом- Йосифом автономії Галичини.
Особистості в історії : О. Бобринський, А. Шептицький, О. Брусилов
Обладнання: Комп’ютер, проектор, випереджувальні завдання учнів (повідомлення, дослідження, презентації), карта «Україна в Першій світовій війні», атлас, дидактичний матеріал, тексти історичних документів, підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. Рівень стандарту, академічний рівень / О. Реєнт, О. Малій.- К.: Генеза, 2010.
Тип уроку: урок формування і відпрацювання знань, умінь, навичок.
Форма проведення: урок – практикум з використанням мультимедійних та інших інноваційних технологій.
Міжпредметні зв’язки: українська література, географія, філософія, інформатика, правознавство.
Засоби навчання: вербальні, наочні, технічні.
Структура уроку:
Організаційний момент.
Перевірка наявності випереджувальних завдань, презентацій учнів (1 хв.).
Актуалізація опорних знань.
Технологія «Мозковий штурм» (3 хв.).
Мотиваційний аспект (3 хв).
Коментар епіграфа уроку, очікуваних результатів.
Перегляд відео фрагменту «Галицька битва».
Вивчення нового матеріалу.
Групова діяльність. Робота з візуальним джерелом ( фото) (4хв.)
Групова діяльність. Аналіз свідчень очевидців ( 6 хв. ).
Презентація виконання учнем випереджувального завдання (3хв.).
Понятійна розминка (2 хв.).
Документальна пауза. Проблемно-діалогічний метод. Аналіз історичного документу ( 4 хв.).
Фізкультхвилинка ( 1 хв.)
Історичний лікбез. (2 хв.)
Перегляд відео фрагменту та обговорення його (2.09. хв. + 2 хв.).
Міні- дослідження. Презентація виконання учнем випереджувального завдання (3 хв.).
Історичний тренажер. Аналізуємо документ.(5 хв.)
Міні- дослідження. Презентація виконання учнем випереджувального завдання (3 хв.).
Метод «Сітка Еллермана». Обґрунтування та висновки (5 хв.).
Перегляд відео фрагменту «Січові стрільці» та обговорення його (3.10. хв.+ 2 хв.).
Презентація виконання учнями - експертами випереджувального завдання (5 хв.).
Метод «Дерево рішень». Групова діяльність. Історичні задачі (7 хв.)
Висновки експертів ( 2 хв.)
Фізкультхвилинка (1 хв.).
Коментування думок українських діячів ( 4 хв.).
Вирішення проблеми. Висловлювання власних суджень (2 хв.).
Закріплення нових знань і вмінь ( 6 хв.).
Історичний практикум. Рубрика «Чи знаєте, що…»
Метод «Вільна думка»
Підсумки уроку (5 хв.).
Відкритий мікрофон (2 хв.).
Самоперевірка (3 хв.).
Інструктаж з виконання домашнього завдання (2 хв.).
План теми
Воєнні дії на території України в у 1914 -1915 рр.
Воєнні дії на території України у 1916 - 1917 рр.
Політика російської адміністрації на окупаційної території.
Політика австрійської влади в Західній Україні.
Українські січові стрільці у подіях Першої світової війни.
Хід уроку:
Організаційний момент.
Перевірка наявності випереджувальних завдань, презентацій учнів.
Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
«Мозковий штурм»:
Учитель ставить питання одному учневі, той відповідає і, в свою чергу, має поставити питання наступному, тощо.
Орієнтовні питання:
Що таке геополітика?
Яка роль відводилася Україні в геополітичних планах країн «Антанти» та «Троїстого Союзу»?
Яким був характер Першої світової війни?
Хто очолив Головну українську раду?
Яка українська політична організація своє ставлення до війни визначила в декларації «Війна та українці»?
Коли утворився Союз визволення України?
У чому полягала трагедія українського народу з початком війни?
Представники яких молодіжних спортивних організацій увійшли в легіон Українських січових стрільців?
Мотиваційний аспект:
Учитель: На екрані (Слайд №1) ви бачите тему та епіграф до уроку
«Воєнні дії на території України у 1914-1917 рр.»
Як ви розумієте висловлювання Едуарда Асадова ? (Відповіді учнів)
(Слайд № 2) Перегляд відео фрагменту «Галицька битва».
Учні разом з вчителем визначають, чим для них може бути цікавий цей урок, формують очікувані результати уроку.
(Слайд №3) Після цього уроку учні зможуть:
Пояснювати поняття «позиційна війна», «Галицька битва», «Горлицький прорив», «Брусиловський прорив», «бойове хрещення» легіону УСС, «репресії», «концентраційні табори», «депортація»;
Визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни на українських землях, хід воєнних дій; аналізувати процес захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини;
Зрозуміти суть політики російської та австро – угорської влади на захоплених українських територіях.
Удосконалити навички самостійної роботи з візуальними джерелами (фото) та історичними картами.
Оперувати причинно-наслідковими зв’язками та працювати з історичними документами;
Прослідкувати бойовий шлях Українських січових стрільців у подіях Першої світової війни.
Осмислювати розглянуті події історії України та висловлювати власну думку.
Вивчення нового матеріалу
1. Воєнні дії на території України у 1914- 1915 рр.
Учитель: З початком війни територія України перетворилась на арену жорстоких боїв між російською армією та військами австро-німецького блоку. Воєнні дії вів Південно - Західний фронт, що простягався на 450 км від Івангорода до Кам’янця-Подільського. Його командувачем був генерал М. Іванов, а з березня 1916 р. – О.. Брусилов.
(Слайд № 4) Карта «Україна в Першій світовій війні 1914- 1915 рр.»
(Слайд № 5) Завдання групі №1:
Розглянути візуальні джерела ( фотографії) та аргументовано доведіть, що Галицька битва - одна з найбільших битв Першої світової війни.
З’ясуйте, як вплинули зображені події на подальший хід воєнних дій.
Яким є ваше власне ставлення до цих історичних свідчень?
Загальна схема аналізу історичної фотографії (за Р. Страдлінгом)
1. Що, на вашу думку, відбувається на фотографії? 2. Хто ці люди? Чим вони займаються? Які це об’єкти? 3. Коли, на вашу думку, був зроблений знімок (рік, період, подія)? 4. Це природна фотографія чи для неї спеціально позували перед камерою? 5. Назвіть історичні джерела, що могли б вам допомогти перевірити достовірність ваших висновків щодо цієї фотографії. 6. Що ви знаєте про події, які відтворені на фото?
(Особливу увагу слід звернути на факти та припущення, які роблять учні. Припущення можуть бути об’єктивні чи суб’єктивні).
( Слайд № 6) Завдання групі №2: Як оцінюють події серпня-вересня автори документів? Чому? Як ви думаєте, як поставилось до цих подій населення українських земель? Чому оволодіння Галичиною російським урядом розглядалося як завершення справи Івана Калити ?
З листа С. Шептицького братові митрополиту А. Шептицькому
“…Росіяни атакують. Ми зазнали поразки. В районі Гнилої Липи точаться тяжкі бої…”
Із “Спогадів” О. Брусилова
“…Багата поміщицька садиба князя Радзивілла мала відбиток військового лихоліття: розкішні клумби витоптані, кущі жасмину та бузку поламані, ганок з колонами засмічено, кругом люди …, метушня – тут розташувався штаб російської 8-ї армії…Ось до ганку, ледь не розтоптавши людей, підлітає на коні козацький сотник. Сам почорнів від втоми, але обличчя сіяє. Він махає конвертом і кричить:“ Лист Його Високому сіятельству!” Розкривши конверт я проговорив рівним голосом, воліючи не показати своєї радості:“ Панове! Наші передові частини увійшли до Львова!” Від криків Ура!” затремтіли стіни старої родової маєтності…».
(Слайд № 7) Робота з історичною фотографією
(Слайд № 8) Росіяни в Галичині 1914 р.
Січові стрільці в боях під Галичем 1914 р.
Орієнтовні відповіді учнів щодо Галицької битви:
На Східному фронті головні події у 1914 р. відбувалися в Галичині. Спочатку російські війська вели успішні бої, оскільки вони явно переважали австрійські кількісно. Австро-угорські армії генералів Данкля та Ауфенберга вдарили з Галичини на північ — на під російську Польщу, щоб, з’єднавшись з німецькими силами, повести спільний наступ на схід. У боях під Любліном, Замостям, Красноставом та Красником австрійці взяли гору. Цей наступ оголив Східну Галичину й Буковину, чим і скористалася російська армія, завдавши потужного удару. Після переможної битви під Равою-Руською російські війська під командуванням генералів Брусилова та Рузського захопили Львів (3.09.1914 p.). Вже в 1914 р. зазнали сильних руйнацій внаслідок боїв такі міста, як Тернопіль, Сокаль, Жовква, Гусятин, Броди та ін. Велика трагедія сталась у Чорткові. Під час артилерійського обстрілу російськими військами один снаряд знищив локомотив переповненого біженцями поїзда. Від вибуху поїзд помчав з гори назад, ударив у такий самий потяг, що йшов слідом, після чого обидва, охоплені полум'ям, на величезній швидкості врізалися у натовп людей на вокзалі. На місці загинуло кілька тисяч чоловік. Чи варто говорити, що ця трагедія не була єдиною, що на долю мирного українського населення, яке опинилося в самому центрі змагань гігантських армій, випала маса страшних випробувань...
Галицька битва завершилась поразкою для Австро-Угорщини, яка втратила близько 400 тис. вояків. Російські війська захопили більшу частину Галичини та Буковини. Вихід росіян до Карпат відкривав перед ними шлях до Угорщини. Під час бойових дій 1914 року січові стрільці проявили себе добре підготовленими та надійними вояками в австро-угорських збройних формуваннях. Попередні плани австрійського командування – використовувати легіонерів як витратний матеріал з тим щоб поступово його позбутися у боях з противником – були змінені: січовикам почали доручати важливі ділянки фронту. Так, австрійське командування доручило українським січовим стрільцям оборону Ужоцького перевалу, який вони мужньо захищали з 25 по 28 вересня. Це було перше бойове хрещення січовиків, і вони витримали його з честю, не пропустивши ворога.
(Слайди № 9) Завдання групі № 3:
Із якими проблемами зіткнулася російська армія в ході та після битви під Перемишлем?
Як ви думаєте, чому Росія продовжувала воювати?
Як наведенні джерела відображають життя на фронті?
Історик Н. Полонська-Василенко про стан російської армії у 1915 році
«...Успіхи російської армії 1914 року та на початку 1915 надто дорого коштували їй. За перший рік війни вона втратила 82% старшин - забитих та поранених, і 64% солдатів... Були частини в яких не залишилося жодного кадрового старшини; їх заміняли "запасні прапорщики", які пройшли короткі курси... Трагізм становища збільшувала недостача зброї - рушниць, гармат, набоїв. "Запасним" не вистачало рушниць для навчання, І вони приходили на фронт, уперше беручи в руки рушницю... В таких умовах була російська армія, коли 18 квітня 1915 року почався наступ німецько-австрійських військ на Галицькому фронті – між Горлицями і Тарнавом. Німецька армія вперше застосувала так званий "ураганний вогонь" На російський фронт німці стягнули 200 важких гармат, проти яких російська армія могла поставити тільки 4.»
Зі спогадів А .І. Денікіна
Пригадую битву під Перемишлем у середині травня. Одинадцять днів жорстоких боїв 4-ї стрілецької дивізії… одинадцять днів страшного гулу німецької важкої артилерії, яка буквально зривала цілі ряди шанців разом із їхніми захисниками. Ми майже не відповідали- нічим. Полки, виснажені до останнього ступеня, відбивали одну атаку за іншою, - штиками або стрільбою в упор, лилися кров, ряди рідшали, росли могильні пагорби… два полки майже знищені одним вогнем.
Зі спогадів О. Брусилова
…Ця битва під Перемишлем, що без перерви тривала більше місяця, була останньою, про яку я міг би сказати, що в ній брала участь регулярна навчена армія, підготовлена в мирний час. За три з половиною місяця кадровий склад офіцерів та солдатів зазнав значних утрат… кадри поповнювались за рахунок прибулих із запасних полків, офіцерських склад поповнювався за рахунок тільки- но призначених прапорщиків, освітній рівень яких був невисоким.
Орієнтовні відповіді учнів щодо воєнних дій у 1915 р.:
На початку 1915 р. продовжувались позиційні бої за Карпати. Навесні російські війська активізувалися і 9 березня оволоділи Перемишлем, який тримали в облозі з початку війни. 120 тис. австро-угорських вояків потрапило в полон до росіян. Російські війська встановили контроль над карпатськими перевалами і збирались вийти через них на Угорську рівнину. Становище Росії в Галичині та Північній Буковині здавалося таким твердим, що на початку квітня 1915 р. приїхав до Львова Микола ІІ, якого там урочисто зустрічали. Потім він відвідав Перемишль.
Від остаточного розгрому Австро-Угорщину врятувала Німеччина, надавши їй військової підтримки. Поблизу лемківського містечка Горлиця командувачем Східного фронту П. Гінденбургом та австрійським генералом Макензеном було сконцентровано потужні сили і 2 травня (19 квітня) 1915 р. німецькі та австро-угорські війська перейшли в наступ. Маючи перевагу в людях і техніці, австро-німецькі війська потіснили росіян і 9 червня 1915 р. вибили їх із Львова.
«Горлицький прорив» армій Центрального блоку привів до очищення від російських військ майже всієї Галичини й частини Волині. Внаслідок наступного удару німців — по Ризі — росіяни з тяжкими втратами відступили з Польщі, Холмщини й Підляшшя, частково з Прибалтики й Білорусі. При цьому російська армія провела масову евакуацію українського населення Холмщини та Підляшшя, спалила там багато українських сіл. Це призвело до тяжких демографічних наслідків для цих етнічних українських земель. Однак вивести з війни Російську імперію з її величезними людськими ресурсами (не випадково її називали «паровим котком») Німеччині не вдалося.
Презентація виконання учнем випереджувального завдання:
Яскравою сторінкою воєнних дій того часу стали бої за стратегічну висоту в Карпатах – гору Маківка ( 28 квітня- 2 травень 1915 р.). Ця висота декілька разів переходила з рук в руки. Кульмінаційним моментом битви стало 1 травня. У цей день росіяни після сильного артилерійського обстрілу захопили гору, але легіонери пішли на штурм і відбили її. Перевага далася січовикам не легко: 42 легіонера було вбито і 76 поранено. Полеглих поховали на південних схилах гори, де й сьогодні стоїть пам’ятний знак. Згодом один із німецьких генералів сказав про стрільців: «Мої баварці б'ються як леви, а українці – як чорти». Після цього австрійське командування відвело січових стрільців з фронту на відпочинок і дало дозвіл на базі легіонерських куренів створити полк. Окрім того додатково було сформовано технічну сотню.
Зі спогадів учасника битви українських Січових Стрільців за гору Маківка
«Дим з наших і Московських шрапнелей сповив гору туманом, зносився над нею мов над вулканом. Щохвилини прошибали той дим блискавиці - то, рвалися шрапнелі. Не поодиноко, а так, як пащі цілих батарей, плювали ними, по чотири, по шість, по десять. А їм відповідала гора, вибухами землі. В цих вибухах столітні потрощені смереки, фонтани каміння, а в суміш людської руки, ноги, людське м'ясо... Клекотіли по обох боках скоростріли, при землі гупали ручні гранати - здавалося гора рухається, дихає пеклом. Так минала година за годиною. Це був третій пам'ятний день московського наступу на Маківку. Змагалися дві сили. Одна сказала за всяку ціну візьму, а друга відповіла: за всяку ціну не віддаєм. ».
(Слайд № 10) Карта «Бій за гору Маківку»
і
2. Воєнні дії на території України у 1916 - 1917 рр.
(Слайд № 11) Карта «Україна в Першій світовій війні 1916- 1917 рр.»
Учитель: Війна затягувалася, ставала позиційною, перетворювалася на війну економічних потенціалів держав, що воюють. Найгостріше, особливо для країн Центрального блоку, стояла проблема постачання армії зброєю, боєприпасами і провіантом. Зазнавши значних втрат в кінці 1915 р., Росія перейшла до позиційної оборони. За зиму 1915-1916 рр. російська армія поповнилась резервістами і почала готуватись до реваншу.
( Слайд № 12) Понятійна розминка:
Позиційна війна- війна, у якій збройна боротьба ведеться переважно на суцільних, відносно стабільних фронтах із добре організованою обороною. Як правило. Характеризується високою щільністю військ і розвиненим інженерним забезпеченням позицій.
Брусиловський прорив- наступальна операція російських військ південно- Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова, у результаті якої знову було захоплено Східну Галичину (без м. Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині.
(Після відповідей учнів за допомогою анімацій відкривається значення).
Учитель: У 1916 р. Галичина і Буковина знову стали ареною жорстоких боїв. Почався наступ російської армії під командуванням генерала О. Брусилова. Внаслідок багатомісячної битви чимало районів Галичини, особливо Тернопільщину, було зруйновано вщент, населення евакуйоване, господарство та майно – втрачені.
( Слайд № 13) Проблемне завдання: Визначте історичне значення «Брусиловського прориву» в ході бойових дій у роки Першої світової війни
(Слайд № 14) Документальна пауза
Завдання для міркування:
1. Коли відбулася військова операція « Брусиловський прорив»? Покажіть її на карті.
2. Що ви дізналися про результат та наслідки «Брусиловського прориву» з тексту джерела?
3. Чому військовий успіх О. Брусилова не привів до остаточного розгрому Австро- Угорщини? Як це пояснює сам головнокомандувач Південно- Західного фронту?
Зі спогадів О. Брусилова про прорив російської армії 1916 р.
Якби ми мали справжнього верховного вождя, і всі головнокомандувачі діяли за його наказом, то мої армії, не зустрічаючи достатньо сильної протидії. Настільки висунулися б уперед, і стратегічний стан ворога був би таким тяжким, що навіть без бою йому довелося б відходити до своїх кордонів, і перебіг війни набув би зовсім іншого обороту, а її кінець значно б прискорився. Тепер же доводилося боротися самому із супротивником, який поступово зміцнювався. Мені потроху посилали підкріплення з бездіяльних фронтів, але й супротивник не барився, і оскільки він користувався можливістю швидкого перекидання військ, то кількість їхня зростала в значно більшій прогресії, ніж у мене, а кількістю своєю, незважаючи на величезні втрати полоненими, убитими та пораненими, супротивник став значно перевищувати сили мого фронту…Загалом, від 22 травня до 30 липня дорученими мені арміями було взято лише 8255 офіцерів, 370153 солдати, 496 одиниць зброї, 144 кулемети і 367 бомбометів і мінометів, близько 400 зарядних ящиків, близько 100 прожекторів і велику кількість гвинтівок. Патронів, снарядів і різної іншої військової здобичі. До того часу завершила операція армій Південно- Західного фронту з володіння зимовою, надзвичайно укріпленою ворожою позицією, яка вважалася нашими ворогами безумовно неприступною. На півночі фронту нами було повернене значну частину нашої території, а центром і лівим флангом знову завойовано частину Східної Галичини й усю Буковину. Безпосереднім результатом цих удалих дій був вихід Румунії з нейтрального становища та приєднання її до нас.
Орієнтовні відповіді учнів :
28 травня 1916 р. росіяни перейшли в наступ по всій лінії фронту і захопили Чернівці. Протягом літа вони знов вийшли до карпатських перевалів, відвоювавши Буковину і більшу частину Галичини. Австро-Угорщина втратила в цих боях 1,5 млн. солдатів і офіцерів, понад 580 гармат, велику кількість військового спорядження. Новим випробуванням для легіону українських січових стрільців на цьому етапі війни стали бої за гору Лисоня на Тернопільщині, у вересні 1916 р. Австрійське командування припустилося тактичної помилки, намагаючись зупинити наступ росіян невеликими загонами січовиків, кидаючи їх у бій по черзі. В результаті січовики втратили понад дві третини особового складу. Залишки легіонерів були відведені на переформування. На цьому наступальні операції військ Південно- Західного фронту за браком резервів припинилася.
Учитель: У 1917 року у війну вступили Сполучені Штати Америки, що, врешті, й схилило терези на бік Антанти. А тим часом у Російській імперії в умовах війни, тяжкої економічної та політичної кризи, невирішеності національного питання склалася революційна ситуація. Велике лихо приніс населенню Галичини і червневий наступ російських військ, які кинув на австро-угорський фронт О. Керенський у 1917 р. Ця авантюра не принесла перемоги її ініціаторам, навпаки, закінчилася повною поразкою російської армії, її відступом за річку Збруч. Більша частина Західної України знову опинилася під австро - угорською та німецькою окупацією..
Фізкультхвилинка
3. Політика російської адміністрації на окупаційної території
(Слайд № 15) Історичний лікбез
Репресія — захід державного примусу, покарання, у тому числі й за ідейні переконання, нерідко позасудовим шляхом.
Концентраційний табір — місце для ізоляції реальних або уявних противників держави, політичного режиму. концентраційні табори створювалися також спеціальними розпорядженнями під час війни.
Депортація — примусове, за наказом органів державної влади, виселення осіб або груп населення, а інколи й народів, із місць постійного проживання.
(Слайд № 16) Перегляд відео фрагменту
«Війна і початок революції - 1».
Запитання до відео фрагменту:
1. Що вас більше всього вразило у відео фрагменті?
2.Назвіть мету російської адміністрації на західноукраїнських землях.
Орієнтовні відповіді учнів :
Знищення центру українського національного руху. Створення передумов для органічного включення західноукраїнських земель до складу Російської імперії.
Учитель: На окупованих росіянами території було утворено генерал- губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським. Він заявив, що « у цих землях корінне населення завжди було російським», а тому і їхній устрій «повинний бути заснований на російських началах» та запровадив політику репресій щодо українського населення.
Міні - дослідження учня:
Російська влада вже в перші дні війни стала здійснювати в Наддніпрянщині широкомасштабні акції проти українства, звинувачуючи його в «австрофільстві», «сепаратизмі» та «мазепинстві». Так, у Києві було заборонено випуск газети «Рада», популярного тижневика «Село», місячників «Українська хата» та «Літературно-науковий вісник». Редактора «Української хати»
П. Бочацького було відправлено в заслання до Східного Сибіру; заарештовано М. Грушевського, який на початку війни повернувся зі Львова до Києва, і заслано спочатку до Симбірська, а потім — до Казані.
На завойованих територіях росіянами було утворено генерал-губернаторство, яке поділялося на чотири губернії: Львівську, Перемишльську, Тернопільську та Чернівецьку. Характер російського окупаційного режиму лише частково пов’язувався з умовами воєнного часу. Російська влада була переконана, що західноукраїнські землі залишаться у складі імперії назавжди. Тому військова адміністрація вдалася до дискримінаційної політики щодо освіти, українського слова, діяльності українських організацій, врегулювання прав власності, виконання військової повинності тощо. Керувати повітами і містами призначались російські чиновники, а сільськими общинами – офіцери царської армії. В окремих випадках на адміністративні посади призначались місцеві москвофіли.
Окупаційна адміністрація закрила українські установи, школи, клуби, бібліотеки, союзи, в тому числі «Просвіту» та НТШ (Наукове товариство ім. Шевченка), редакції українських газет, пограбувала музеї, заборонила продаж та поширення українських книг і газет. Як писав у спогадах польський історик М. Бобжинський, «зграя російських чиновників залила край, запроваджуючи до урядування російську мову і російську систему разом з хабарництвом. У школах порядкували вчителі з Росії, а для вчителів-русинів відкрили курси російської мови». Замість закритих українських гімназій запроваджувалися російськомовні. Оскільки місцеві вчителі не знали російської мови, то у Львові та інших містах були відкриті спеціальні курси російської мови для майбутніх вчителів, почали друкуватися підручники російською мовою.
Планувалось ввести обмеження і в галузі вищої освіти: львівський польський університет перенести до Варшави, а на його місце - варшавський російський університет. Ці далекосяжні плани були зірвані вимушеним швидким відступом росіян у 1915 році. Тисячі українців, насамперед еліту Галичини, депортували на схід. Нещадних репресій зазнала Українська греко-католицька церква (УГКЦ), а її митрополита — Андрія Шептицького заарештували і вивезли в глиб Росії, де він перебував до Лютневої революції 1917 р. Тоді ж було депортовано чимало поляків та євреїв, а також значну частину населення Волині, Холмщини, Білорусі. Після цих акцій та досвіду життя в російській глибинці полуда москвофільства спала з очей багатьох галичан, і ця течія в суспільно-політичному житті Галичини тоді майже зникла.
(Слайди №№ 17-18) Історичний тренажер
Уповноважений Всеросійського союзу міст Д. Дорошенко про свої враження від дій окупаційного режиму в Галичині
«Тепер, коли до нас дійшли точні відомості про цілковитий погром українського життя в Галичині, коли київські дільниці й тюрми переповнились вивезеними галичанами, серед котрих були професори університету, поважні старі священики, інтелігенти всіх професій, жінки, діти, селяни, гірські гуцули, коли ми побачили, що вихоплено з хати зненацька, без грошей, часто – густо напіводягнене, залякане до смерті, що везуть їх до Томської, Іркутської, Архангельської, Астраханської губерній без засобів, невідомо на яку долю і на який час, от тоді ми, київські українці, збагнули як слід, що таке уявляє собою “Освободительная” війна і яку долю готують нашому народові її подібні наслідки…»
Питання для міркування:
Як описує громадський діяч з Наддніпрянщини дії російської влади? Як він ставиться до них? Якими мали бути наслідки таких дій?
Історик О. Субтельний про окупаційну політику російських військ у Галичині
Ставлення росіян до галицьких українців, яке відомий російський політик Павло Мілюков розцінив у своєму виступі в Думі як «європейський скандал» являло собою продовження політики уряду щодо українського руху в Російській імперії. З вибухом війни було закрито майже всі українські організації та газети Царський міністр закордонних справ Сергій Сазонов з неприхованим задоволенням казав: «Тепер настав слушний момент, щоб раз і назавжди позбутися українського руху».
Питання для міркування:
Яку політику і чому П. Мілюков назвав «європейським скандалом»? Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Чому О. Субтельний називає таку політику «продовженням політики уряду щодо українського руху в Російській імперії»? Чи згодні ви з ним? Поясніть.
4. Політика австрійської влади в Західній Україні.
Учитель: У Західній Україні австро-угорські урядовці з початком війни також розпочали дії, спрямовані проти українців.
Міні - дослідження учня:
Вже перші тижні війни принесли масові арешти не лише серед недвозначно сприяючих Росії «москвофілів», а й серед усієї української людності. Чим більше погіршувалося становище на фронті австро-угорської армії, тим брутальнішими ставали репресії. Свій «внесок» зробили й польські шовіністи, якими повнилася галицька адміністрація, зокрема голова військового трибуналу у Львові Загорський. Вони використовували ситуацію для розправи над українцями. Багатьом галичанам навіть іменування себе русинами дорого обійшлося, бо австро-угорська солдатня, не завжди розрізняючи співзвучні слова «русин» і «росіянин», чинила насильства над галичанами, навіть убила тисячі з них, особливо з числа москвофілів.
За найменшою підозрою в «русофільстві» їх заарештовували, висилали й піддавали смертній карі. Тисячі українців, звинувачених у нелояльності до влади, були вислані до спеціальних концентраційних таборів углиб Австрії, де їх роками утримували в жахливих умовах без суду й слідства. Найжорстокішим уважався табір Талергоф у Штирії, де в листопаді 1914 р. перебувало 5700 українців. Його називали «українською Голгофою», оскільки тут загинуло близько 2 тис. українців. Табори існували також у Терезієнштадті, Шварці, Нижній та Верхній Австрії та інших місцях.
За далеко не повними даними, 36 тис. цивільних українців, у тому числі старих і жінок, було розстріляно й повішено, та стільки ж українських в’язнів загинуло в австрійських концентраційних таборах у роки війни.
Метод «Сітка Еллермана»
Учитель:
(Слайд № 19) Позиція: Як ви вважаєте, чи мало населення західноукраїнських земель можливість уникнути репресій з боку Російської та Австро – Угорської імперій?
ТАК, мало можливість | НІ, не мало можливості |
Аргументи: | Аргументи: |
5. Українські січові стрільці у подіях Першої світової війни.
(Слайд № 20) Карта «Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців 1914-1917 рр.»
Учитель: Бойовий шлях українських січових стрільців не тільки овіяний славою, а й щедре политий кров’ю. Важко знайти місцевість між Золотою Липою та Збручем, де б не було стрілецьких могил, на яких, поряд з прізвищами полеглих борців, були викарбувані призабуті вже написи, сумні й водночас горді: «Впав за волю України». Це було військо справжніх лицарів, бо не відомо жодного випадку, щоб січовики вбивали цивільних людей або полонених.
Проблема : Чим, на вашу думку, були вмотивовані здатність до самопожертви та героїзм, притаманні воякам легіону УСС в роки Першої світової війни? Обґрунтуйте свою думку.
(Слайд № 21) Перегляд відео фрагменту «Січові стрільці»
Запитання до відео фрагменту: Що нового та цікавого ви дізналися з відео фрагменту? Які національні риси, притаманні українському народу, мали січові стрільці? ( Відповіді учнів).
Метод «Дерево рішень»
Учні діляться на 3 групи, кожна з якої має учня-експерта.
Учні - експерти презентують випереджувальні завдання з теми: « Хто ж вони, січові стрільці?»:
1 учень- експерт : Серед легіонерів були обдаровані митці, автори маршових, любовних, жартівливих пісень: ”Ой у лузі калина”, “Їхав козак на війноньку”, “Зажурились галичанки” та ін. Своєю боротьбою стрільці здобули чимало відзначень і похвал, викликали пошану й симпатії союзників, змусили рахуватись із собою навіть ворогів. Так, російське командування, характеризуючи УСС у секретній директиві, наголошувало, що це «відбірні війська, які називають себе українцями і мріють про відновлення самостійної України».
2 учень- експерт : Поставивши своєю основною метою виборення української державності, Українські січові стрільці усвідомлювали, що реалізація цього потребує ретельної і цілеспрямованої підготовки. Тому в легіоні діяв ряд громадсько-освітніх та мистецьких структур, покликаних ознайомлювати стрільців, головним чином стрілецьких новобранців, з їхніми завданнями у війні, підвищувати освітній рівень, готувати до післявоєнної громадської діяльності. Насамперед слід відзначити бібліотеку, «етапну гімназію», а також Пресову Кватиру, у складі якої плідно працювали А.Баб'юк (М.Ірчан), А.Лотоцький, О.Назарук, Ю.Шкрумеляк, Л.Лепкий, М.Гайворонський, Р.Купчинський, О.Курилас та інші талановиті письменники, журналісти, композитори, актори, художники. Зусиллями митців налагоджено випуск альманаху «Червона Калина», сатиричних журналів «Самохотник», «Самопал», видано кілька книг тощо.
3 учень- експерт : Вже з 1914 р. передова частина стрілецтва вела роз'яснювальну роботу серед українців у місцях свого постою, залучала їх до спільних маніфестацій, допомагала в створенні різноманітних національних інституцій, зокрема, читальнь, товариств «Просвіти», господарських осередків, організовувала курси ліквідації неграмотності тощо. Свідченням того, що Українські січові стрільці працювали і на перспективу, була їхня участь в організації та підтримці українського шкільництва. Зокрема, протягом 1916 - поч. 1917 рр. близько двох десятків стрільців під керівництвом сотника Д. Вітовського та чотарів М. Саєвича і М. Гаврилка організували на Волині до 100 українських шкіл, працювали в них учителями і навіть видавали підручники для волинської дітвори. Важливе значення для поширення та пропаганди національно-державницьких поглядів мала й культурно-мистецька діяльність УСС. Нерідко саме завдяки стрілецьким пісням, музиці, виставам тощо українське населення того чи іншого краю вперше ознайомлювалося з ідеєю української державності, дізнавалося правду про свою минувшину, задумувалося над майбутнім.
Кожна група вирішує історичну задачу ( Слайди № № 22-23)
Задача групі № 1: Чому Росія з початком Першої світової війни не створила у своїй армії український підрозділ, подібний до УСС?
Задача групі № 2 :
За соціальним складом легіон УСС складав: 60 % січових стрільців належали до інтелігенції (академічна та шкільна молодь, кандидати адвокатури, учителі шкіл та гімназій), 20 % — робітнича молодь; 15 % — селянська молодь і 5 % — сини дрібних власників. Неписьменних січовиків було лише 10,1 %. Чим можна пояснити такий соціальний склад легіону УСС? Чи вплинуло це на його бойовий шлях?
Задача групі № 3 :
Український історик С. Попик стверджує, що «…існування добровільних українських підрозділів мало швидше політичне, ніж військове значення. Українські легіони в Галичині та на Буковині були, перш за все, козирною картою в “національних іграх” українських політиків і австрійського уряду. <…> Легіон УСС являв собою не кадрове військове з’єднання імператорське-королівської армії, а розрізнені партизанські агітаційно-розвідувальні загони, які контролювалися австро-угорською військовою владою». Висловіть власне бачення ролі українських збройних формувань у Першій світовій війні.
Висновок учнів – експертів.
Фізкультхвилинка
Учитель: Пропоную познайомитися з висловлюваннями українських діячів про УСС
( Слайд № 24) Із висловів українських діячів про УСС
Через легіон Січових стрільців, що в сучасній європейській війні бере активну участь і під нашим національним стягом веде криваву боротьбу проти найбільшого нашого ворога входимо поміж воюючі європейські народи на рівних обов’язках і рівних правах… Факт участі УСС у війні мусить мати великий вплив і на відносини других народів та держав до українців
(В. Темницький, член Української Бойової управи).
УСС має бути «особливим виділом, який мав би виконувати військово-політичні завдання. <…> Зібрані добровольці менше прикладаються до військових вправ, бо їх більше займають думки про політичну пропаганду, до котрої мається їх ужити» (К. Левицький).
Із якою метою створювався легіон УСС із точки зору українських діячів?
Наскільки обґрунтованими були надії українських діячів?
Чи виконав УСС ту мету, яка перед ним постала?
Учитель: Повертаємося до проблеми: Чим, на вашу думку, були вмотивовані здатність до самопожертви та героїзм, притаманні воякам легіону УСС в роки Першої світової війни? Обґрунтуйте свою думку. (Відповіді учнів)
V. Закріплення нових знань і вмінь
(Слайд № 25) Рубрика « Чи знаєте ви, що…» Метод «Вільна думка»
… український письменник І. Франко був почесним стрільцем і більше як півроку перед смертю провів у львівському «Приюті для хворих і виздоровців УСС».
…за весь час війни російська армія закликала до своїх лав 3,5 млн. українців. «Ця кількість, - пише Я. Грицак, - втричі перевищувала число солдат і офіцерів білорусів (1,2 млн. чол.), у п’ять – шість разів – поляків (600-650 тис. чол.), у вісім- дев’ять разів – євреїв (400 тис. чол.), у дев’ять разів – грузинів і азербайджанців (по 350 тис. чол.) тощо. У складі австрійської армії воювало понад 300 тис. «русинів».
Прокоментуйте наведені вище факти. Про що вони свідчать?
VI. Підсумки уроку
( Слайд № 26)
Співставлення очікуваних результатів уроку з реально виконаними.
Рефлексія. «Відкритий мікрофон»:
Яка особиста значимість цього уроку конкретно для кожного з вас?
Чи згодні ви з висловлюванням Я. Грицака «Перша світова війна знаменувала собою початок ХХ століття, початок не в календарному, а в історичному сенсі».
Контроль та оцінювання:
Самоперевірка учнів за комп’ютером
(Слайди №№ 27 -28 29) ТЕСТИ
1. Активним виявом національного визвольного руху стало заснування УСС у :
а) серпні 1914 р.; б) вересні 1914 р.; в) жовтні 1914 р.;
2. Сформований у серпні 1914 р. легіон УСС, взяв участь у боротьбі з російськими військами, які одержали перемогу у ( вкажіть назву) битві:
а) Волинській ; б)Галицькій ; в)Карпатській;
3. Після перемоги у Галицькій битві росіяни закріпилися на території Галичини і Східної Буковини, де було утворене:
а)воєводство; б)департамент; в) генерал – губернаторство;
4. Генерал – губернаторство, утворене Росією на західноукраїнських землях, проіснувало менше року, але російські війська повернулися сюди у: а) 1915 р.; б)1916 р.; в)1917 р.;
5. Яких втрат убитими зазнали російські війська в Галицькій битві?:
а)250 тис. чол.; б)260 тис. чол.; в) 230 тис. чол.;
6. Який привід був використаний австро-угорською владою для організації масових репресій проти українського населення?: а) участь у партизанському русі на боці Росії; б) дезертирство; в) за співпрацю із російською владою;
7. Кому належать наведені слова: «Східна Галичина та Лемківщина – одвічно частина єдиної Великої Русі; на цих землях корінне населення завжди було російським, тому їхній устрій повинен бути на російських засадах….» а) генералові О. Брусилову; б) імператорові російському Миколі ІІ ; в) генерал – губернаторові Г. Бобринському ;
8. Запеклі бої УСС із російськими військами на горі Маківка в Карпатах відбулися:
а) березень 1915; б) квітень 1915; в) квітень- травень 1915;
9. Який регіон називали «П’ємонтом України»:
а)Галичину; б) Закарпаття; в) Наддніпрянщину; г) Буковину;
Вчитель, за допомогою анімацій , вказує на правильні відповіді, підраховує кількість формальних помилок, зроблених учнями у процесі роботи з тестами)
Підсумкову оцінку ставить учитель, орієнтуючись на загальну роботу учнів на уроці.
VII. Інструктаж з виконання домашнього завдання (випереджувальне)
(Слайд № 30) Диференційоване домашнє завдання
Обов’язкова частина:
Опрацювати матеріал §11 підручника О. Реєнт, О. Малій. «Історія України».
Виписати у зошит форми соціальних протестів та причини зростання народних рухів у період Першої світової війни; вивчити поняття «економічна та політична криза», «диспропорція економічного розвитку», «біженство», «військовополонені», «Товариство Червоного Хреста», «благодійницькі організації».
Додаткові (творчі) завдання для допитливих:
1.Підготуйтеся до конференції. Зорганізуйтеся у групи (пари): «журналісти», «експерти», «економісти», «політологи», «історики».
2.Ознайомтесь в Інтернеті або в історичній літературі із розвитком доброчинності в роки Першої світової війни. Висловіть своє бачення цієї проблеми(«історики» ).
2.Підготуйте міні - дослідження про кризу в суспільстві та спрогнозуйте перспективи розвитку історичної ситуації, що склалася в українському суспільстві за роки війни («економісти» та «політологи»).
3.Напишіть статтю у місцеву газету « Доля українського народу під час Першої світової війни у творчості українських письменників» («журналісти» ).
4.Підготуйте репортаж про життя жінок, дітей, біженців і військовополонених («журналісти»).
(Слайд № 31) Використані джерела
www.history.org.ua Інститут історії Національної Академії наук України
www.nbuv.gov.ua Національна бібліотека України ім. І.І.Вернадського
www.historic.ru «Познаємо людину через історію» ( енциклопедії, довідники, історичні мапи)
Історія України. Комплексний довідник: 4-те вид.,доп. та перероб./Укладачі: Воропаєва В.В., Губіна С.Л., Земерова Т.Ю., Коніщева С.Є., Сідорчук В.П., Скірда І.М.- ФОП Співак В.Л., 2012.
Кузьмінська О. Забезпечення умов набуття професійної компетентності педагогів в умовах інформаційного суспільства / О.Кузьмінська // [Електронний ресурс ] Режим доступу до матеріалу: www.nbuv.gov.ua/portal Soc_Gum /Npd /2010_2 /Kuzminsk.pdf
Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. Історія України в таблицях. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі – Х.: ВД «Школа»,2007.