Свято – концерт для бабусь і дідусів

Пісня:’’ Сила родини’’

Ведуча вчитель

Ведучий учень

Учень: Добрий день, рідненькі мами!

Добрий день і татусям!

Добрий день бабусям рідним!

Дідусям і вчителям!

Разом: Добрий день усім гостям!

Вчитель: Шановні гості!

Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі!Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини, адже школа – це теж сім’я.

Учень1: Шановні мами, тата, дідусі й бабусі,

Ми дуже раді, що на свято ви прийшли.

Що ви здорові, гарні всі, у добрім дусі,

Дай, Бог, щоб завжди ви здоровими були.

Учениця1: Від діток – внуків серцем молоділи.

І весняними квітами цвіли.

А ще ми б дуже – дуже всі хотіли,

Щоб ви у світі довго прожили.

Учень2: Свій досвід, мудрість нам передавали,

Вели із давнини у майбуття.

А ми від вас і силу, й мужність брали,

Й правдиво йшли дорогами життя.

Учениця2: То ж ми для вас це свято готували,

Щоб донести свою любов до вас.

Слова найкращі і пісні вивчали,

То ж свято починати саме час!

Вчитель. Сім’я, родина…Яке це щастя,коли дитина росте в атмосфері любові, ласки, доброти, турботи, уваги…Тоді всі щасливі, бо там не буває проблем, а коли вони виникають то в дружній сім’ї легко долаються. Бо всі там на своєму місці: тато, мама, бабуся з дідусем і діти. Сьогодні ми зібралися на наше гарне родинне свято, щоб низько вклонитися татам, мамам, дідусям, і бабусям, які ведуть своїх дітей і онуків у нелегке, але таке цікаве і бурхливе життя, вчать їх працювати,вчитися, творити добро і світити ясним промінчиком у житті для інших, нести у цей світ тепло, щастя любов і доброту… То ж у цей святковий час ми всі низько схиляємось найперше перед дідусями й бабусями,тому що вони виростили добрими і мудрими своїх дітей, а тепер передають свій досвід онукам. Доземний вам уклін, дорогі бабусі і дідусі! Довгого і доброго вам віку у здоров’ї і повазі!

Учень3: Яке це щастя, коли мама й тато,

Брати і сестри у дитини є.

Дідусь бабуся родичів багато—

Життєве світло тут завжди своє.

Бо доброта повсюди проглядає,

Струмить любов із кожного кутка,

Дитину ласка ніжно обнімає,

І атмосфера радості така,

Що хочеться і Всесвіт обійняти,

Добро творити і любов нести.

Бо тут дитина на любов багата,

І буде в світ з добром у серці йти.

Ведучий учень: А світ для кожної дитини починається від мами , від її тепла , любові, ласки, доброти…Бо в кожної людини на всій Землі була своя мама—найкраща, найдобріша…

Учень 4: Все починається в житті від мами,

Від пісні колискової і слова,

Вона ж пригорне діточок руками,

І захистити їх від бід готова.

Учениця 4:Вона говорить до дітей пестливо,

Розкаже казку і навчить, як жити .

Любов матусі – це найбільше диво!

Ведучий учень: А як же добре, коли тато поруч. Все що завгодно можна змайструвати , куди завгодно піти ,бо тато це сила і надія , це любов і щастя. З ним завжди спокійно і затишно!

Учениця 5: Татусеві руки підносять до неба!

Так добре як таточко з нами.

І весело, й гарно, і все в нас, як треба.

Він нас захищає своїми руками!

Нам хороше всім, коли поруч є тато,

Не страшно і дуже спокійно.

Ми ходим в походи , сміємось багато,

Бо з татом нам добре й надійно.

Вчитель: У багатьох сім’ях у наших дітей є братики і сестрички. Там завжди весело і радісно, там діти дружні, вміють турбуватися один про одного і це робить їх щасливими і добрішими.

Учень 5: У нас в сім’ї є братики й сестрички,

Усі ми дружні, до роботи звичні.

Ми влітку дружно біжимо до річки,

І, кажуть люди ,всі ми симпатичні.

Учениця 6: Ми вміємо батькам допомагати,

Полоти грядки, в хаті приберемо.

Плести, читати, гарно вишивати,

Бабуся каже ми не пропадемо!

Ведучий учень: Сьогодні на свято ми запросили багато бабусь і дідусів, а вони—це ж мами і тата наших мам і татусів. Від них ми ведемо свій рід , вони пестили і ніжили наших мам і тат, коли вони були маленькими, водили їх до школи, у ліс і в поле, показували їм на нічному небі дивовижні зірки. А сьогодні вони люблять і захищають нас, допомагають нам долати перші стежки-доріжки, направляють нас на праведний шлях доброти і любові до цього світу і до людей.Низький уклін вам, дорогі наші бабусі і дідусі.

Учень 6: Дідусь з бабунею-- звичайні люди,

Та я обох всім серденьком люблю!

Їх вік земний хай довгим-довгим буде

І я про це у Боженька молю.

Від них обох аж пахне добротою,

Тепло, любов і ласка аж струмить…

Учениця 7 : Вони наділені сердечністю святою.

І я це відчуваю кожну мить.

Бо очі їх любов'ю променяться.

А душі світлі , чисті і ясні…

Мені вони й вночі частенько сняться—

Я хочу присвятити їм пісні.

П І С Н Я:» Є у мене гарні друзі»

Вчитель: Ми всі живемо в Україні, в чудовому краю, де чарівна і дивовижна природа, а наш народ за свою довгу історію ще з Київської Русі виробив у собі шаноб ливе ставлення до своїх батьків і до всього старшого покоління. Люди поважають старших, вміють гарно до всіх звертатися, а як ви, діти, звертаєтесь до своїх рідних і близьких людей?

Ведучий учень : А ми що, не українці хіба,чи не козацького роду,чи якісь бусурмани?

Ми теж вміємо поважати старше покоління і розкажемо всім , як ми до них звертаємося! Бо ж і мова наша українська просто чарівна, дуже багата і наймелодійніша у світі! То хіба ми не можемо сказати своїм рідним людям найкрасивіші слова?! А головне ми уміємо з душею їх говорити! Ось послухайте!

Найкраща в світі — це моя бабуся!

У неї очі добрі та ясні.

Я до бабусі міцно притулюся

І дуже добре й затишно мені.

Вона казок , легенд багато знає

І оповідок про усі краї.

І так цікаво нам розповідає,

Ми слухаємо в захваті її.

Учениця 8 : Вона ніколи не сидить без діла,

Завжди щось робить : шиє, то плете.

Голівка у бабусі біла – біла,

А серце , кажуть люди , золоте.

Вона сорочки внукам вишиває,

То рушники для довгого життя.

А то пісні тихесенько співає ,

З минулого веде у майбуття.

І вчить нас сьогодення розуміти,

І вчить нас бути добрими людьми.

Щоб добрими росли ми в цьому світі,

Щоб світлі , щирі , гарні стали ми.

Учень 7 : Бабусю , ти навчи мене співати

Таких пісень , яких співаєш ти.

Я буду ними друзів дивувати

Й хорошим та мудрим рости.

Бо ті пісні мені чарують душу,

Веселі , щирі , іноді сумні .

Аж часом плачу , я признатись мушу ,

Бод дуже щемно на душі мені…

Здавалося б , ну , що то? Просто пісня…

Проста мелодія й такі прості слова.

А зазвучить , то серденько аж стисне

І аж закрутиться від щастя голова.

Бабусю , ти навчи мене співати

Пісень чарівних , що співаєш ти.

Ми їх не маєм права забувати ,

Щоб добрими та мудрими рости.

П І С Н Я : « Бабця , бабуся»

Вчитель : Справді , наші бабусі з дідусями добре знають життя і турбуються про те , щоб руки у нас були умілими , щоб усе ми самостійно уміли зробити , бо життя складне , як кажуть : «Життя прожити , то не поле перейти»

Учень 8 : Дід вчить мене з конструктора складати

Мости , будинки , замки і міста…

Архітектор , що ж вам ще сказати…

Професія ця дуже не проста ,

Та я навчився і багато вмію ,

Мені цікаво все , що я роблю.

Я буду , архітектором.Про це вже мрію ,

В навчанні гав ніколи не ловлю.

Як виросту , теж стану будувати

Нові будинки , школи і мости.

Міста і села наші прикрашати.

І замок-казку хочу я звести.

А труднощі долати в діда вчуся—

Проблеми ж всі вирішує дідусь!

Роботи і навчання не боюся.

Якщо чогось не вмію , то навчусь!

Учень 9 : Ми з дідусем сідаєм в шахи грати.

Хоч поки я частенько прграю ,

Та я колись навчуся вигравати:

В навчанні важко—легко у бою!

Люблю я дідуся ! Він просто диво !

Куди завгодно з дідом—без вагань!

Мені з ним просто , легко і щасливо ,

Він , ніби , джерело безмежних знань…

Учень 10 : Я з дідусем люблю гриби збирати.

Він вчить мене любити рідний край.

Я хочу теж усе на світі знати ,

Про все розповісти , що не спитай.

Ми йдемо рано , в лісі лиш світає ,

Грибочки під листочками стоять.

Дідусь мені про ліс розповідає

І вчить природу рідну шанувать.

Мені цікаво , слухаю уважно ,

Спішу запам,ятати все , як слід.

Он по доріжці ворон йде поважно…

Йому , дід каже , більше сотні літ…

Десь дятел стукотить—комах шукає,

Он зайчик між кущами поскакав.

А мій дідусь про всіх у лісі знає

І хоче , щоб і я усе це знав.

Ведучий учень : А зараз , сюрприз! Послухайте , які обдаровані наші бабусі і дідусі.

Учень : Мій дідусь – ветлікар.

Наших улюбленців лікує .

Він усім допомагає . На виклики завжди спішить.Різні лікування призначає.

А мої бабусі дуже гарно співають.

Учениця : А моя бабуся – вчителька.

Діток навчає. Мені допомагає. А ще смачні, солодкі, пухкенькі торти випікає.

Учень : Мій дідусь-- всім відомий газозварщик.

На виклики завжди спішить. В нього професія дуже важлива. Щоб біду вчасно зупинить.

Учениця : А моя бабуся гарно вишиває. Друга бабуся—гарно співає.

Я їх дуже люблю і поважаю, і про них ніколи не забуваю.

Учень : Мій дідусь , моя бабуся-мої добрі друзі.

Коли мені дуже тяжко, я до них звернуся.

Учениця : Моя бабуся дуже мила. До неї у гості я часто іду. Вона мене радо зустрічає.

І завжди смачненьким пригощає.

Учень : А мій дідусь тракторист. З нього приклад я беру.

Він мамі, татови допомагає. Я його дуже люблю.

Учениця і учень разом :

А наші дідусі і бабусі дуже добрі, щирі.

Нас так люблять ,пригощають від батьків нас захищають.

Учениця 6: Мій дідусь –електрик. А другий—музикант.

Бабуся Слава листоноша, вона в усьому знає лад.

Учениця : Моя бабуся Валя-- всім відома шваля. А дідусь Сергій - вміє все.

Бабуся Маруся гарно співає, а дідусь Петро нас онучат медком пригощає.

Учениця : Є бабусі в мене дві , обидві красиві. А дідусь дуже розумний.

В електриці знає лад . Людям він допомагає. І про нас онучат незабуває. Учениця :Моя бабуся дуже гарно співає, я в неї учуся цього. Вона мене любить,

про мене так дбає мене научає всього.

Учениця: Ну а мої бабусі, це просто є чудо. Як уміють вони все зробити до ладу:І зварити, і спекти, і прибрати в домі. Дідусеві відповісти дуже так змістовно. Я їх люблю всіх, всіх, всіх. І вам цього зичу.

Учень: Мій дідусь усе уміє:І майструє, І будує, і бабусі помагає. Всіх нас чемних –вихо вує.

Учениця: А другий дідусь був учителем, тепер він пенсіонер. Ми його дуже любимо приклад з нього берем. А бабусі дуже смачно куховарять, випікають і нас

Онучат пригощають.

Учень: Моя бабуся дуже точна я у неї цього вчусь.

Дідусеві завжди в допомозі коли потрібно я знайдусь.

Вчитель: Ну то що, послухаємо як дідусь співає з онуком.

П І С Н Я:»Любимий дідусь».

Вчитель: А зараз, дорогі діти, послухаємо як щиро люблять вас дідусі і бабусі. Вони вам це і у вірші розкажуть, і в пісні заспівають.

В І Р Ш :»Онучата,онучата»-- читає бабуся.

П І С Н Я:»Пісня про онуків»--виконують дідусі і бабусі.

Вчитель: У нашому залі є прабабуся. Тут її діти, онуки, на сцені—правнуки. Давайте послухаємо її.

П І С Н Я:» Ой зелене жито зелене»--виконує прабабуся.

Учениця: Як добре жити коли є родина,

Є добре слово і любов свята.

Тоді завжди захищена людина,

Щаслива, світла в будні і в свята.

Бо є підтримка, добре й мудре слово,

А щира ласка душу зігріва.

То ж дітям у сім’ї завжди чудово

І затишно, що краще не бува.

Учень: Як є дідусь, то завжди допоможе,

Й бабуся дасть пораду золоту.

Тоді дитина все на світі зможе,

Та пам’ятайте істину просту,

Що наш обов’язок—і їм допомагати,

Щоб довше всі здоровими були.

Про дідуся й бабусеньку подбати,

Вони ж для нас зробили, що могли…

Учениця: І ми для них повинні все зробити,

Нести їм, рідним, всю любов палку.

Увагою своєю оточити,

Щоб стало їх життя як у вінку—

Приємне, світле, радісне, барвисте

І ніжною веселкою цвіло.

Тож небо хай над нами буде чисте,

А сонечко усім несе тепло.

Учень: Дай, Боже, миру, злагоди і цвіту,

Здоров’я дідові, бабусі і батькам.

Хай добре слово і любов летять по світу,

І доброту несуть усім серцям.

Учениця: Про рідних, діти, завжди пам’ятайте

Своєю ласкою й любов'ю оточіть,

Найкращі вірші ви про них складайте

Й свої пісні найкращі напишіть.

Ведучий учень:

Для вас, найкращих, пісня хай лунає,

Хай добре слово серце веселить.

Немає кращих а ніж ви, я знаю,

То ж хай у небо музика летить

І кожному в серденько зазирає,

І будить там найкращі почуття,

Нехай любов усіх нас об'єднає,

Всі покоління на усе життя.

П І С Н Я: » А я бажаю вам добра».

Вчитель: Дорогі діти,всі присутні в залі, подивіться на екран, 28 жовтня – свято наших любимих і дорогих Дідусів і Бабусь. Тож любіть їх, бережіть їх, допомагайте їм і ніколе не забувайте про них!