Тема: Поняття про фразеологію.
Джерела фразеологізмів. Класифікація фразеологізмів. Стилістичні функції фразеологічних одиниць. Добір фразеологізмів з творів художньої літератури. Добір прислів’їв і приказок.
Мета: ознайомити студентів із розділом «Фразеологія»; дати визначення поняття «фразеологія»; висвітлити основні джерела походження фразеологізмів в українській мові; дати поняття про класифікацію фразеологізмів; розвивати логічне мислення, збагачувати і уточнювати словниковий запас студентів; виховувати любов до рідної мови, вміння доречно висловлюватися, бажання користуватися всіма багатствами рідної мови.
Обладнання: мультимедійна презентація, підручник, фразеологічне лото, кросворд «Розум», роздаткові картки, малюнки - жарти, дидактичний матеріал на встановлення відповідностей.
Тип заняття: лекція з елементами практикуму
Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
Класифікація фразеологізмів.
1. Антонюк Т. М. Українська мова: навчальний посібник для студентів l – ll рівня акредитації. Чернівці: ДрукАрт, 2014. - 93 -94с. 2. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. -К.: Либідь, 1998. -416с.
3. Українська мова: Підручник. 4.1 / За ред. П.С. Дудика. - К.: Вища школа, 1993. -165 – 167с.
4. Українська мова / За ред.. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 2006.
5. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. Інтегрований курс / За ред.. А.П. Каніщенко, Г.О.Ткачук. – К.: Промінь, 2003.-232с.
6. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська мова: Модульний курс. – К.: Вища школа, 2007. – 823с.
Хід заняття
І. Організація студентів до заняття
( тема заняття – слайд 1 - мультимедійна презентація)
П. Повідомлення теми і мети заняття
- Сьогоднішнє заняття я б хотіла розпочати із такої цікавої ситуації…
Чотирирічна Світлана запитала у матері, чи скоро наступить літо.
Скоро. Ти й оглянутися не встигнеш.
Світлана стала якось дивно вертітися.
Я оглядаюся, оглядаюся, а літа все нема...
Чому дівчинка не зрозуміла її? Що мала на увазі мама Світлани?
В основі цього дивного випадку, розказаного письменником К.Чуковським в книзі «Від двох до п’яти», лежить важке і водночас цікаве явище нашої мови - фразеологія.
Отже, на сьогоднішньому занятті ми будемо вивчати новий розділ мовознавства - фразеологію. Ознайомимося із поняттям «фразеологія», дізнаємося, звідки у нашій мові появилися ці стійкі словосполучення, дамо класифікацію фразеологізмам. Відкрийте зошити і запишіть тему заняття .
( слайд 2 - мультимедійної презентації)
III. Вивчення нового матеріалу
Фразеологією (від гр. phrasis — вислів) називають:
1) розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів;
2 )сукупність усіх фразеологізмів у мові.
( слайд 3 - мультимедійної презентації, запис у зошиті визначення)
Слова живуть своїм життям. Навіть приятелюють, а іноді й розлучаються. Буває, слова настільки приязно ставляться одне до одного, що про них кажуть: нерозлучні друзі!.. І ні бурі, ні дощ, ні сонцебризність весен, ні гаряче дихання літа, ні чари місячної ночі, ні снігові завії, ні дошкульні морози - ніщо не спроможне роз’єднати їх...
Два нерозлучні повнозначні слова творять розмаїття фразеологічних одиниць: вуха повісити, голову сушити, горобців лічити, давати драла, дати відкоша, дати тягу...
Стійкі сполучення слів лексично неподільні, а тому в ряді випадків близькі за значенням до окремих повнозначних слів. Наприклад: клювати носом (дрімати), дивитись крізь пальці (не помічати), накивати п'ятами (втекти) та ін.
До фразеологізмів, або фразеологічних словосполучень, також належать народні прислів'я, приказки, влучні вислови видатних осіб («крилаті слова»), усталені звороти типу мати на увазі, брати участь тощо.
Фразеологія сучасної української літературної мови дуже багата. Вона є продуктом багатовікової мовної творчості нашого народу.
У багатьох давніх і сучасних фразеологізмах виражається позитивне ставлення до праці, освіти, науки, натомість засуджуються боягузтво, брехливість, нечемність, сварливість, хвастощі, лінощі, безпринципність,
нещирість, пияцтво та інші людські вади. Наприклад:
1. Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
2. Хто знання має, той і мур зламає.
3. Книга вчить, як на світі жить.
4. Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
5. У страху великі очі.
6. Брехнею весь світ пройдеш, та назад не вернешся.
7. Хвалилася кобила, що з возом горшки побила.
8. Лінивому все ніколи.
9. П'яний та дурний — рідні брати.
Різними були і залишаються джерела української фразеології.
( слайд 4 - мультимедійної презентації)
Переважна більшість фразеологізмів походить з народної мови.
Це передусім прислів'я, приказки, вислови жартівливого характеру (Буває, що й корова літає) тощо. З народними звичаями й обрядами пов'язано вислови типу дати гарбуза, піймати облизня, замовляти зуби, виносити сміття з хати.
( слайд 5 - мультимедійної презентації)
Наведіть приклади прислів’їв, чи приказок. Запишіть деякі у зошити.
Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій властиві влучність та образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження.
Історія багатьох фразеологічних зворотів здасться загадковою і незрозумілою. Наприклад, про людину, що добре знає свою справу кажуть: він на цьому собаку з'їв. А про незугарного працівника, який не вміє зробити того, за що взявся, частенько говорять: зробив и лемеша швайку, і за кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах людської діяльності і сьогодні.
Цікавими є історії походження деяких фразеологізмів. Пропоную послухати деякі з них. Дівчата мені допоможуть.
Виступи студентів
(слайд 6 – мультимедійної презентації)
Так, історія фразеологізму: перемивати кісточки - займатися
пересудами, обмовляти кого-небудь - пов’язана з обрядом другого поховання, яке організовувалося у східних слов’ян через кілька років після смерті людини. Наші предки вважали, що покійника треба звільнити від гріхів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика. Перемиваючи кості в прямому значенні цих слів, пригадували життя покійного, переповідали окремі події, найяскравіші сторінки біографії, говорили про характер, вихваляли, возвеличували його. Так поняття „ перемивати кісточки” було пов’язане з обговоренням життя, вчинків, рис людини, яку вдруге ховали.
(слайд 7 - мультимедійної презентації)
Живе в нашій мові фразеологічний зворот: прикласти руку - взяти участь у чомусь. Історія його походження піднімає завісу над особливостями організації діловодства в давнину. Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власним підписом. Так робили і в давнину, оскільки у кожної людини був свій своєрідний підпис. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису, прикладали до паперу руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис.
(слайд 8 - мультимедійної презентації)
Інакший бік життя наших предків розкриває фразеологічний зворот сім
п ’ятниць на тиждень, який використовується для характеристики нестійкої, легковажної людини, що часто змінює свої рішення, погляди, не дотримується своїх слів. Колись існував культ „ святої п'ятниці”. На відзначення „ святої п'ятниці” будувалися церкви, день відкриття яких вважався в певній місцевості святом. У цей день приймали та пригощали гостей, поминали померлих. Біля церкви збиралося багато людей, а ще організовувався ярмарок, велися торги, купували, продавали, міняли, брали у борг і повертали борги. П’ятниця ставала строковим днем, з яким пов’язували виконання обіцянок, зобов’язань. Звісно траплялися й такі люди, які не дотримувалися слова і відкладали виконання своїх обіцянок до наступної п’ятниці або й переносили на інший день. У таких людей всі дні тижня ставали строковими, перетворювались у п’ятниці, а обіцянки так і залишались невиконаними. Так і з’явився вислів, що став усталеним і досить точно характеризує непослідовних, легковажних людей.
Фразеологія збагачується за рахунок влучних висловів видатних осіб:
( слайд 9 – мультимедійної презентації )
Запишіть у зошит.
Бути чи не бути? (В. Шекспір);
Караюсь, мучуся, але не каюсь (Шевч.);
Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча (Котл.);
Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирний).
Факти - річ вперта. (Елліот)
1 велика людина-лише людина (Йоган Вольфґанґ ҐЕТЕ)
До фразеологізмів належать деякі професійно-технічні за походженням вислови
( слайд 10 – мультимедійної презентації )
Запишіть у зошит
грати першу скрипку (бути головним), сходити зі сцени(більше не працювати), з іншої опери( не стосується справи)- з мовлення артистів;
де тонко, там і рветься (уразливе місце)- з мовлення ткачів;
куди голка, туди й нитка (невідступно) - з мовлення кравців;
підносити меч (воювати) - з мовлення військових.
( слайд 11 – мультимедійної презентації )
робота в сільському господарстві (прокласти першу борозну, орати переліг, перти плуга, одягати вуздечку, випускати віжки зі своїх рук, де не посій, там і вродиться, посіяти паніку, знаходити сокиру під лавкою, як п'яте колесо до воза, повертати голоблі);
ковальське ремесло (кувати вухналі зубами, брати в лещата, попадати в лещата, дати гарту, як ковальський міх, як молотком ударити);
рибальство (пійматися на гачок, піддаватися на вудку, заманити в свої сіті, битися як риба в сітях);
ткацько-прядильне ремесло (розмотувати клубок, клубком ставати в горлі, нитка увірвалася, лежати в основі);
кравецтво, шевство (білими нитками шитий, по нитці доходити до клубочка, як нитка за голкою, шукати голку в сіні, розплутувати вузол, з голочки, на один копил, правити на свій копил, міняти шило на швайку);
транспорт (входити в колію, давати зелену вулицю, ставити на рейки, на всіх парах, натискати на всі педалі, давати задній хід, спускати на гальмах, брати на буксир, без керма і вітрил, на повних парусах, пливти за течією, тримати курс, кинути якір, рятівне коло);
фінансово-торговельні операції (зводити рахунки, акції ростуть, скидати з рахівниці, брати на свій рахунок, показувати товар лицем, перший сорт, купить і продасть);
військова справа (гострити меч, схрестити мечі, ламати списи, тримати порох сухим, переходити в наступ, брати на озброєння, влучати в ціль, брати з бою, викликати вогонь на себе);
театрально-музична сфера (грати роль, помінятись ролями, сходити зі сцени, опускати завісу, під завісу, номер не пройде, попадати в тон, як по нотах, фальшива нота, співати з чужого голосу, співати стару пісню, інша музика);
картярство (відкривати карти, сплутати карти, ставити на карту, карти в руки, козир у руках, останній козир, робити ставку, іти ва-банк, підкласти свиню) тощо.
Здобутком фразеології стали вислови античних часів, у тому числі біблійні:
( слайд 12 – мультимедійної презентації)
Запишіть у зошит
крокодилячі сльози (фальшиве співчуття);
альфа і омега (початок і кінець);
берегти, як зіницю ока (бережливо ставитись);
вавилонське стовпотворіння ( гармидер, метушня).
Широко використовуються в української мові фразеологізми античного походження - старогрецькі, староримські, усталені звороти із західноєвропейських мов - німецької, французької, англійської, італійської та ін. Наприклад, жити на широку ногу(жити багато, розкішно), ахіллесова п'ята( вразливе місце), дамоклів меч (прихована пастка), скринька Пандори ( осередок лиха), всі дороги ведуть до Рима ( висновок один )
( слайд 13, 14 – мультимедійної презентації)
Цікаве походження вислову жити на широку ногу. Виявляється виник
він через моду, що з’явилася в Англії ще у XII столітті. Подейкували, що на великому пальці правої ноги англійського короля Генріха II Плантагенета з’явився жахливий наріст. Король ніяк не міг змінити форму спотвореної ноги. Тому він замовив собі черевики з довгими, гострими, загнутими догори носками. Ефект виявився приголомшливим. Вже наступного дня шевці були завалені замовленнями на „носате” взуття; кожен новий замовник прагнув переплюнути попереднього. Король вирішив за краще обмежити довжину носків на рівні закону: простим громадянам дозволялося носити черевики з носком не довше 15 сантиметрів, лицарям та баронам - близько ЗО сантиметрів, а графам - 60 сантиметрів.
Скринька Пандори
Пандора (грец. — всім обдарована) — жінка, що була нібито причиною всіх лих на землі.
Зевс, у якого Прометей викрав для людей вогонь, наказав Гефестові виліпити Пандору із землі та води. Афродіта наділила її вродою, Гермес — облудністю, підступністю й хитрістю. Афіна виготовила для неї чудове вбрання. Брат Прометея Епіметей узяв Пандору за дружину. У його домі стояла скринька (варіант: скриньку П. подарували боги), де були сховані всі лиха. Пандора з цікавості відчинила скриньку, і звідти по світу розлетілися численні лиха, що завдають людям мук, горя, страждань. Тільки надія залишилась на дні скриньки. Тоді й закінчився безжурний Золотий вік. Міф відбиває становлення патріархату, дискредитуючи жіноче начало як згубне.
У переносному значенні «скринька Пандори» — осередок лиха, підступний дарунок. Міф про Пандору надихав художника Рубенса, драматурга Агріколу, комедіографа Віланда, композитора Мендельсона.
Фразеологізмами стають переклади іншомовних ідіом:
(слайд 15 – мультимедійної презентації)
Запишіть у зошит
бути не в своїй тарілці – почуватись незручно (з фр.);
дивитися крізь пальці – не помічати (з нім).
ставити крапки над і – все з’ясувати (фр.)
Фразеологічні словосполучення є важливими засобами мовної образності і виразності. Доречно вжиті, вони впливають на читача або слухача, допомагають виразніше передати думку, роблять розповідь яскравішою, надають мові емоційного забарвлення.
1.Фразеологічний диктант
(слайд 16 – мультимедійної презентації)
Запишіть фразеологізми в такому порядку: 1 ряд – мисливські; 2 ряд – спортивні; 3 ряд – кравецькі.
Брати тайм-аут, ні пуху ні пера, не ликом шитий, на слід натрапити, забити м’яч у свої ворота , як нитка за голкою, загнати у вершу, прийняти естафету, білими нитками шито, вийти на фінішну пряму, як з голочки, старий лис, покласти на обидві лопатки, , на хвості сидіти, обдерти до нитки.
1 ряд – мисливські: ні пуху ні пера (удачі), на слід натрапити (знайти), загнати у вершу (безвихідне становище), старий лис (досвідчений), на хвості сидіти (триматись позаду) .
2 ряд – спортивні: брати тайм-аут (перерив), забити м’яч у свої ворота (нашкодити собі), прийняти естафету (продовжити починання), вийти на фінішну пряму (кінцевий результат), покласти на обидві лопатки (перемогти в суперечці) .
3 ряд – кравецькі: не ликом шитий( набув знань, досвідчений), як нитка за голкою (невідступно), білими нитками шито (погано замасковано), як з голочки (новий), обдерти до нитки (позбавити майна).
Складіть речення з одним фразеологізмом, пояснивши значення.
Класифікація фразеологізмів
(слайд 17 – мультимедійної презентації)
Класифікацію фразеологізмів здійснюють учені на основі різних ознак. Найбільшого поширення у курсах мовознавства для вищих навчальних закладів здобула класифікація, виконана В. В. Виноградовим на семантичній основі. Він виокремлює три типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення (ідіоми), фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.
Робота з підручником
Відкрийте підручник на с. 94 погляньте на таблицю « Класифікація фразеологізмів». Опрацюйте її.
Як називаються стійкі сполучення слів, загальне значення , яких не пов’язане із значенням слів, що туди входять?
Запишіть визначення у зошит.
Фразеологічне зрощення, або ідіома (від гр. — своєрідний вираз), — це стійке, семантично неподільне сполучення слів, загальне значення якого зовсім не пов'язане зі значенням його компонентів, наприклад: бити байдики (нічого не робити), точити ляси, правити теревені (вести пусті, безпредметні розмови), стовпи Геркулеса (крайня межа), ходором ходити (трястися, посилено рухатися, смикатися, дрижати), глас вопіющого в пустині (даремні думки, марні заклики, що залишаються без відповіді, без уваги).
До складу фразеологічних зрощень входять застарілі слова (ходором, байдики), застарілі граматичні форми (глас вопіющого).
Фразеологічні зрощення зазвичай іншою мовою не перекладаються — в іншій мові добираються відповідники з її фразеологічного складу. Приклади співвідносних ідіом української і російської мов:
(слайд 18 – мультимедійної презентації)
Українська мова | Російська мова |
бити байдики життя (радість) вирує верзти дурниці (нісенітниці) пропасти ні за цапову душу допекти до живого | бить баклуши бьет через край городить чепуху погибнуть ни за грош довести до белого каления. |
Що ви дізнались про фразеологічні єдності? Чим відрізняються вони від зрощень? Запишіть у зошити.
Фразеологічна єдність — це семантично неподільний фразеологізм, цілісне значення якого вмотивоване значенням компонентів, наприклад: ні пари з уст, тримати язик за зубами (мовчати), накивати п'ятами (втікати), міряти воду решетом (безрезультатно працювати).
Що ви дізнались про фразеологічні сполучення?
Фразеологічне сполучення — це фразеологічна одиниця, яка, маючи цілісне значення, складається зі слів із вільним та фразеологічно зв'язаним значенням. Слова з фразеологічно пов'язаним значенням у них можуть бути замінені відповідними до контексту іншими словами, але значення фразеологічного сполучення при цьому не змінюється. Наприклад: зачепити чиїсь інтереси (честь, почуття, гордість), відвести очі (погляд), чиста совість (душа), піддавати жару (пару).
Вправа 1 Пояснити значення фразеологізмів і встановити тип
(дивитися додаток 1, вправа1)
Виляти хвостом , бувати в бувальцях, яблуку ніде впасти, ревма ревіти, пекти раків , не нюхати пороху, іти світ за очі, глека розбити, гав ловити, бити байдики.
Виляти хвостом – хитрувати, ухилятись від чогось. ( фраз.зр.)
Бувати в бувальцях – багато бачити, зазнавати в житт(фраз. єдн)
Яблуку ніде впасти – дуже багато людей( фраз. єдн.)
Ревма ревіти – сильно плакати(фраз.спол.)
Пекти раків – червоніти від сорому( фраз.зр)
Не нюхати пороху - не брати участь у воєнних діях( фр. єдн.)
Іти світ за очі – йти в невідомому напрямку (фраз. спол)
Глека розбити – посваритись ( фраз.зр)
Гав ловити – марно витрачати час (фраз. спол)
Байдики бити - бути без діла, весело проводити час( фраз. зрощ.)
Поза трьома групами фразеологізмів, виділеними акад. В. В. Виноградовим, залишились народні прислів'я, приказки, примовки, крилаті вислови, термінологічні словосполучення.
Прислів'я — це виражений структурою речення народний вислів повчального змісту, який формулює певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду. Наприклад: Добрий початок — половина справи; Громада — великий чоловік; Друга шукай, а знайдеш — тримай;Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
Особливістю прислів’їв є те, що вони мають здебільшого римовану форму, складаються з двох частин. Змістом другої частини прислів’я є протиставлення першій або висновок.
Приказка — народний вислів, близький до прислів'я, але позбавлений узагальнювального, повчального характеру, наприклад:
Проти віку нема ліку; Шкода, та невигода;Ні до ладу, ні до прикладу;
Не така лінь, як не хочеться.
Народні примовки — жартівливі, переважно римовані вислови, що вставляються в розмову відповідно до ситуації або у відповідний контекст, наприклад: Здорові будьте! Яким вітром? Хліб та сіль! Ні пуху ні пера!
Тринди- ринди, коржі з маком. Кіно й німці.
Крилаті вислови — влучні вислови видатних людей: письменників, учених, державних і політичних діячів: В сім'ї вольній, новій; Борітеся — поборете!; 1 чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Ш.); Я буду крізь сльози сміятись; Я маю в серці те, що не вмирає (Л. Укр );Голодна воля (Мирн.);Голос духа чути скрізь (Фр.);Герой нашого часу (Ю. Лєрмонтов); Люди, будьте пильні! (Ю. Фучик); Бути чи не бути? (В. Шекспір).
Окрему групу фразеологізмів становлять складені терміни на зразок: неозначена форма дієслова, капітан далекого плавання, атомна енергія, Далекий Схід, волоський горіх, коротке замикання, Біле море.
Такі словосполучення від інших фразеологізмів відрізняються тим, що вони не мають емоційно-експресивних відтінків.
Вправа 2. Доповнити прислів’я з мішечка мудрості.
Хто знання має, той і мур ламає;
Добрі діти — дому вінець, погані діти — дому кінець;
Життя — це не те, що ти прожив, а те, що ти зробив;
Не бери придане — бери дівчину кохану;
З горілкою кохаєшся — розуму лишаєшся;
Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють;
Здобудеш освіту — побачиш більше світу;
Слово не горобець, вилетить — не спіймаєш;
Вправа 3. Послухайте вірш, випишіть фразеологізми, спробуйте пояснити їх лексичне значення.
Веремій | |
Це дідусь хороший мій, | Братик спать ніяк не хоче: |
Звуть його так - Веремій. | Хоч і сонні в нього очі, |
Так він дивно розмовляє, | Вередує: - Я не ляжу! |
Що попробуй - зрозумій! | А дідусь ласкаво каже: |
В цирку був я з дідусем - | - От якби ти зараз ліг - |
Ми там бачили усе: | Ти б заснув без задніх ніг! |
І жонглера, і ведмедя | Братик ліг, питає в нього: |
На швидкім велосипеді... | - Де ж у мене задні ноги? |
Я крутивсь, дідусь спитав: | Ну й дідусь мій, Веремій! |
- Ти прийшов ловити гав? | Що він каже? Зрозумій. |
Ну й дідусь мій Веремій! | |
Що він каже? Зрозумій. | Я, сестричка й менший брат |
| Втрьох збирали виноград, |
Грались ми з Рябком кудлатим - | Сперечалися ми все: |
Посварилися із братом. | Хто з нас кошик понесе? |
Брат мовчав і я мовчав, | Дідуся ми розгнівили: |
А дідусь обох повчав: | - Що ви кашу заварили? |
- Так до бійки недалеко! | - Де ж та каша? - мовив брат. - |
Що це ви розбили глека? | Ми ж збирали виноград! |
Братик, плачучи, сказав: | Ну й дідусь мій, Веремій! |
- Глека я не розбивав! | Що він каже? Зрозумій. |
Ну й дідусь мій, Веремій! | |
Що він каже ? Зрозумій. | Грицько Бойко |
Ми були біля криниці, | |
3 неї я хотів напиться, | |
Нахиляюсь, гнуся, гнусь - | |
До води не дотягнусь... | |
А дідусь мій: - Що ? Попив? | |
Шилом патоки вхопив? | |
Знов мені не зрозуміло: | |
Тут - ні патоки, ні шила! | |
Ну й дідусь мій, Веремій! | |
Що він каже? Зрозумій. | |
(Ловити гав – марно витрачати час; розбили глека – посваритися; шилом патоки вхопив – зазнати невдач; заснув без задніх ніг – міцно; кашу заварили – затіяти щось з неприємними наслідками.)
Вправа 4. Закінчити речення фразеологізмами (усно).
(слайд 20 – мультимедійної презентації)
Місто він знає, як (свої п’ять пальців).
Нові будинки ростуть, як (гриби після дощу).
Крутиться з ранку до вечора, як (муха в окропі).
Схожі ми з сестрою, як (дві краплі води).
Що йому не кажи, йому все, як (з гуски вода).
Приїзд давніх друзів був, як (сніг на голову).
Дощу цієї весни було мало, як (кіт наплакав).
Після хорошої зарядки сон, як (рукою зняло).
Коли ми піднялися на гору, село було видно, як (на долоні)
Розповідь про виставку книжок.
У кожної людини є свій обсяг словника – тобто можливості висловлювання. Один вміє гарно , влучно описати предмет, використовуючи багатство мови, іншому це вдається важко.
У мене до вас запитання: як ви думаєте , скільки слів ви використовуєте протягом дня? (Відповіді)
Установлено, що мовець активно використовує майже 3 тисячі слів упродовж дня, а розуміє у 10 раз більше.
Щоб опановувати словесне багатство мови, слід користуватися словниками. Будемо дотримуватися порад мудрого поета Максима Рильського. Він писав… (– Не бійтесь заглядати у словник-це пишний сад, а не сумне провалля…)
Зверніть увагу на принцип укладання словника – він алфавітно-гніздовий. Тобто для зручності слово, яке утворює фразеологізм, знаходиться в алфавітному порядку, а під ним усі можливі фразеологізми з цим словом – тобто гніздо. Біля фразеологізму подається його роз’яснення, а також уривки з творів, що мають цей фразеологізм для кращого розуміння.
Велика кількість фразеологізмів складається із широковживаних слів, а з яких саме? І мені в цьому допоможе …
Цікаво знати !!!
Найбільше фразеологізмів побудовано з використанням слів на позначення частин людського тіла.
Наприклад, зі словом голова в різних формах є приблизно 300 фразеологізмів:
Про розумну , кмітливу, розсудливу людину говорять - мудра голова, повна голова, розумна голова, своя голова на плечах, золота голова , світла голова, ясна голова, мати багато смальцю голові, мати всі клепки в голові, мати голову, мати голову на в’язах , мати голову на плечах
Про нерозумну , нетямущу людину - дурна голова, порожня голова, капустяна голова, без голови, куряча голова, пуста голова, не вистачає клепки у голові, не мати гаразду в голові, без царка в голові, вітер у голові свище, голова половою набита, зайчики в голові .
Про забудькуватість – вивітритись з голови, вилетіти з голови, випасти з думки, витрусити з голови, випадати з голови.
Про людину , яка поводить себе гордо – виростати на голову, високо нести голову, високо тримати голову, дерти голову вгору.
Про раптовість , несподіванку – як сніг на голову , як дощ на голову, як холодний душ на голову, як грім на голову, як біда на голову.
Зі словом око утворено ще більше фразеологізмів:
Обміряти очима, поглинати очима, пожирати очима, поїдати очима, помацати очима, просвердлити очима, припасти очима, опікати своїми очима, їсти очима, встромити очі – так говорять про уважні , пильні погляди.
Промити очі , протерти очі, розвиднилися очі, розкрити очі, відкрилися очі – так кажуть, коли усвідомлюють правду.
Пускати в очі дим, милити очі, наводити полуду на очі, пускати в очі пилюку, затуманювати очі – йдеться про обман.
Муляти очі, більмо в оці, мозолити очі, стриміти спичкою в оці – значить заважати, набридати комусь.
Куди очі поведуть , в світ за очі , тобто йти в будь – якому напрямку.
Зі словом серце налічують понад 200 фразеологізмів:
Щире серце, добре серце, гаряче серце, м’яке серце, мати серце – про чесну , доброзичливу людину.
Зачерствіло серце, кам’яне серце, камінне серце – про байдужу людину.
Від серця, від щирого серця, від усього серця , йдеться про щирість.
Муляти на серці, мучити серце, на серце камінь ляже, обгорнути серце смутком, огорнути серце тугою, серце болить , серденько мліє, серце тремтить, аж серце крається – про хвилювання , занепокоєння, тривогу.
Коли щиро і віддано люблять , то кажуть: віддавати серце, віддавати руку і серце , сохне серце, серцем линути, запалилося серце, серце мліє.
Стільки ж приблизно фразеологізмів має у своєму складі слово рука:
Про вольову сильну людину – сильна рука, міцна рука, тверда рука, залізна рука.
Легка рука – про того , хто приносить успіх іншим.
Пливти до рук, піти до рук, потрапити до рук, притекло до рук , коли легко без труднощів щось дісталось.
Вирватись з рук, випускати з рук, вислизнути з рук, випускати віжки зі своїх рук – зникнути, втратитись.
Рука в руку - один біля одного.
Спливло з рук, сходить з рук, усе зійшло з рук – залишається безкарним.
Скласти руки, умити руки, опускати руки – про бездіяльність.
Зі словом нога є понад 100 фразеологізмів:
Нога не буде,ні ногою, нога не ступить, нога ніколи не буде, нога ніколи не ступить , тобто ніколи не прийде.
Тікати, бігти – брати ноги в руки, взяти ноги за пояс, брати ноги на плечі
Стати самостійним – твердо стояти на ногах , ставати на ноги, стати на свої ноги, стати на рівні ноги .
Про раптову втечу – давай Бог ноги; дай Боже ноги , а чорт колеса.
Ледве тягти ноги, волочити ноги, ледве переставляти ноги, тобто дуже повільно рухатись.
З дієсловом давати утворено близько 200 фразеологізмів
Як п’ятака давати, аж вогню давати - про ворожість гнів.
Давати братню руку, давати руку допомоги, давати помічну руку , йдеться про допомогу.
Добре запам’ятатися – даватися в пам'ять, даватися в помки, датися в тямки
Бити – дати стусанів, давати буханів, давати штовханів, давати субітки, давати почубеньків, давати матлани.
Тікати – дати драла, давати дьору, дати драпака, дати ходу.
Сварити – дати прочуханки, давати прикурити, давати чортів.
- Вивчення фразеології в школі є невід’ємною частиною роботи з культури мови і має практичну спрямованість Необхідно навчити школярів не лише правильному, але й доцільному вибору засобів мови при побудові власних висловів, робота з фразеологізмами стимулює розвиток мови, сприяє формуванню уміння абстрагувати. А щоб ви колись в майбутньому могли навчити учнів початкових класів, тому цей матеріал ви повинні добре засвоїти.
- Виконаємо вправи , які в майбутньому, ви зможете використати .
Фразеологічне лото
(дивитись додаток 2)
Потрібно виготовити таблицю, розділивши її на 15 клітин. У клітинки вписати фразеологізми з пропущеними словами, ключові слова знаходяться з правої сторони таблиці. Потрібно віднайти правильне ключове слово і приклеїти замість крапок.
Аж …… крається ( серце).
…… йде обертом (голова).
Лягти каменем на …… (серці).
Гаряча …… ( голова).
Розбити …… (серце).
Тримати …… за вітром ( язик).
Розв’язався…… (язик).
Глядіти свого……. (носа).
Водити за……. (ніс).
Куди сягає …… ( око).
Перелічити ……. ( зуби).
Розквасити ……. ( ніс).
Впадати в …… ( око).
Вкоротити…..(язик).
Сушити …… (зуби).
Вправа 5. До поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази з протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення.
(дивитись додаток 1 , вправа 2)
Зразок. Бити байдики (ледарювати) — гнути спину (працювати).
Тримати язик за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа в душу, без сьомої клепки в голові, хвіст бубликом тримати, хоч віником мети.
Довідка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, як кіт наплакав, іти попереду, як сонна муха, як кішка із собакою.
(Тримати язик за зубами (мовчати) - дерти горло( кричати); пасти задніх (відставати) – іти попереду (бути першим); на всіх парах (швидко) – як сонна муха ( повільно); душа в душу ( жити дуже добре) – як кішка з собакою (жити погано); без сьомої клепки в голові (нерозумний) - мати голову на плечах (розумний); хвіст бубликом тримати (бути оптимістом) - як у воду опущений (сумувати); хоч віником мети (багато) - як кіт наплакав ( мало).)
Вправа 6. Робота з картками
( дивитись додаток 3)
Згрупувати фразеологізми в синонімічні ряди: і свині не їдять битий жук як бджіл у вулику бити лихом об землю стріляний горобець держати хвіст бубликом Згрупувати фразеологізми в синонімічні ряди: сушити зуби собаку з’їсти жити, як бобер у салі продавати зуби пройти і Рим, і Крим, і мідні труби купатися в золоті
Згрупувати фразеологізми в синонімічні ряди: не варить баняк носити камінь за пазухою остання крапка ставити крапку без царя в голові пригріти змію за пазухою Згрупувати фразеологізми в синонімічні ряди: обдерти як липку не приший кобилі хвіст дати драла останню сорочку зняти як п’яте колесо до воза п’ятами накивати
Вправа 7. Кросворд «Розум»
1)
в | І | т | Е | р | | | |
| | 2) | В | О | в | к | |
| | 3) | Я | 3 | и | к | |
| | 4) | В | У | X | А | |
5) | В | Е | Д | м | І | Д | ь |
1. На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він міститься у голові легковажної, несерйозної людини.
(Вітер)
2.Він коневі не товариш і дружній череді нестрашний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі, як його боятися, то в ліс краще не ходити. (Вовк)
3. Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж, схожий він на лопату, особливо у балакучих.(Язик)
4. Через них пролітають, як через отвір, вони не квіти, а в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.(Вуха)
5. Його послугою називають невдалу спробу допомогти; він винний, якщо хтось не має музичного слуху; його звинувачують у тому, що він неповороткий.(Ведмідь)
8. Малюнковий диктант
- Спробуйте розгадати фразеологізми , що зашифровані в малюнках і запишіть їх.
Вправа 9. Замініть підкреслені вирази одним словом.
(дивитись додаток 1 , вправа 3)
Ходімо додому, бо там мати місця собі не знайде. ( Переживає)
Ліг я на це ліжко і заснув як убитий. (Міцно)
Усю Десну знав як свою долоню. (Досконало)
Сергій ходив як осіння хмара. ( Похмурий)
Вправа 10. Фразеологізми в зоопарку
(дивитись додаток 4)
- Замість крапок вставте зображення тварин.
Злий як... Упертий як... Хитрий як... Полохливий як... Колючий як... Надутий як... Голодний як… Ласкавий як… Німий як … Неповороткий як…Балакучий як…
Відповіді: тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.
- У фразеологізмах часто зустрічаються числа - 1, 2, 5, 7.
Вправа 11. Доберіть замість крапок число, яке загубилось.
( дивитись додаток 1, вправа 4)
Знаю, як свої... пальців
…п'ятниць на тиждень
За... земель
Сім раз відмір -... раз відріж
…без палички
На всі... сторони
Зігнувся в... погибелі
Краще... раз побачити, чим... раз почути
Один розум добре, а... краще
Не зв'яже... слів
Одна нога тут,... -- там
Кований на всі... ноги
Відповіді: 1) п'ять, 2) сім, 3) тридев'ять, 4) один, 5) семеро, 6) нуль, 7) чотири, 8) три, 9) один -- сто, 10) три, 11) два, 12) двох, 13) друга, 14) чотири.
Вправа 12. Загадки-жарти.
1 )Чи буває душа в п’ятах?
(Буває, особливо коли дуже злякатися.)
2 )Чи є ноги у книжки?
(Напевно, є, бо говорять, що взяв книгу догори ногами.)
3)У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?
(Зрозуміло, як два па два чотири.)
4) Що можна ламати без рук і без усякого знаряддя?
(Ламати голову.)
5)Коли беруть ноги на руки?
(Коли втікають.)
6)Чи можна сказати: майстер на обидві руки?
(Можна, бо у людини дві руки.)
7)Чи можна вийти сухим з води?
(Качка і гуска можуть вийти сухими з води.)
8)Кому може бути море по коліна?
(П'яному може бути море по коліна.)
9) Хто може зробити з мухи слона?
(Фантазер.)
10) Коли енциклопедія може бути ходячою?
(Кали голова на плечах.)
lV Підсумок заняття
Що таке фразеологія?
Які є джерела української фразеології? ( Фразеологізми походять з народної мови, професійних висловів, крилаті слова, вислови античних часів, біблійні, переклади іншомовних ідіом.)
Які типи фразеологізмів ви знаєте?
В якому стилі найчастіше зустрічаються фразеологізми? (Художньому)
1. Домашнє завдання . Інструктаж до нього.
Антонюк Т. М. Українська мова 93 -94с. В.11
Пофантазуйте і зашифруйте у малюнках - жартах фразеологізми.
2.Оцінювання студентів. Мотивація оцінки.
Вправи до теми: « Фразеологія»
Вправа 1. Пояснити значення фразеологізмів і встановити тип.
Виляти хвостом , бувати в бувальцях, яблуку ніде впасти, ревма ревіти, пекти раків , не нюхати пороху, іти світ за очі, глека розбити, гав ловити, бити байдики.
Вправи 2. До поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази з протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення.
Зразок. Бити байдики (ледарювати) — гнути спину (працювати).
Тримати язик за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа в душу, без сьомої клепки в голові, хвіст бубликом тримати, хоч віником мети.
Довідка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, як кіт наплакав, іти попереду, як сонна муха, як кішка із собакою.
Вправи 3. Замініть підкреслені вирази одним словом.
Ходімо додому, бо там мати місця собі не знайде.
Ліг я на це ліжко і заснув як убитий.
Усю Десну знав як свою долоню.
Сергій ходив як осіння хмара.
Вправи 4. Доберіть замість крапок число, яке загубилось.
Знаю, як свої... пальців
…п'ятниць на тиждень
За... земель
Сім раз відмір -... раз відріж
…без палички
На всі... сторони
Зігнувся в... погибелі
Краще... раз побачити, чим... раз почути
Один розум добре, а... краще
Не зв'яже... слів
Одна нога тут,... - там
Кований на всі... ноги