Тема: Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічна будова території України.

Мета: ознайомити учнів з геологічною історією Землі та геологічним літочисленням; сформувати уявлення про найважливіші риси геологічної будови України; навчати працювати з геологічною картою.

Тип уроку: комбінований .

Обладнання: фізична карта України, карти тектонічної та геологічної будови території України, атласи, підручник, геохронологічна шкала.

Очікувані результати: учні

  • називають ери та періоди геологічної історії Землі;

  • розуміють особливості геологічного літочислення;

  • порівнюють особливості природи України в різні геологічні ери та періоди.



Ніщо так не допомагає повторювати

географію, як виверження вулканів і землетруси.

Дон-Амінадо

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Назвіть та покажіть на фізичній карті України тектонічні структури:

а) Східноєвропейської давньої платформи;

б) Молодих платформ та складчастих областей.

2. Встановіть за схемою (за особливістю розміщення гірських порід) типи тектонічних структур: платформу, щит, плиту, область складчастості. На тектонічній карті покажіть їх відповідники на території України.

3.Доведіть, що на території рівнинної України неможливі утворення землетрусів, та активного вулканізму у межах гірських систем Карпат і Криму.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Як ви розумієте вислів слова поета «Ніщо так не допомагає повторювати географію, як виверження вулканів і землетрусів». Обговорення даного вислову наводить на думку, що внутрішні шари земної кори, у різні геологічні періоди, могли бути колись її поверхнею. Чи так це було насправді? Дізнаємось сьогодні під час уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Повідомлення про історію виникнення геохронологічної таблиці (випереджальне завдання). Після повідомлення учнів про історію створення геохронологічної шкали вчитель розповідає про структуру сучасної геохронологічної таблиці.

З історії виникнення геохронологічної таблиці.

Вільям Сміт був землеміром і дуже спостережливою людиною. Вимі­рюючи поля та ліси рідної Англії, він збирав і скам'янілі рештки давніх мо­люсків, які знаходив у земній товщі. Сміт помітив, що кожному шару землі відповідають свої скам'янілості, тобто за окам'янілостями можна визна­чити: яка порода утворилась раніше, яка пізніше. Так виник метод визна­чення відносного віку гірських порід. У 1799 році Сміт разом з іншим ко­лекціонером скам'янілих решток Річардсоном склав таблицю відносного віку земних шарів Англії. Так виникла перша геохронологічна таблиця. Вона зберігалась в Лондонському геологічному товаристві як найбільша доро­гоцінність.

Пройшло сто років. Француз Анрі Беккерель вивчав світіння солей ура­ну. Якось, декілька днів стояла похмура погода, проводити досліди не було можливості. Загорнута у чорний папір фотопластина і шматочок уранової солі чекали на сонячний день у темній шафі. Як же згодом був здивований Беккерель, коли пластина виявилася засвіченою. Так було відкрито радіоак­тивне випромінювання. Досліди Беккереля продовжило подружжя Склодовських-Кюрі. Саме П'єр Кюрі першим заявив про те, що радіоактивний розпад елементів дає можливість встановлювати вік гірських порід. На його заяву не звернули увагу. Пройшло 4 роки і американцем Болтвудом була складена перша таблиця абсолютного віку геологічних утворень.



2. Знайомство з геологічною картою України:

а) використовуючи атласи учні аналізують легенду геологічної карти, порівнюють її з позначеннями на геохронологічній шкал;

б) географічний диктант (коментований – учні дають відповіді на запитання):

- породи якого віку розповсюджені на території України? (відповідь: поширені гірські породи різного віку від найдавніших архейських, до сучасних – четвертинних);

- чим зумовлене поширення різновікових геологічних відкладів на території України?(відповідь: територія України формувалась тривалий час);

- де найбільше поширені найдавніші відклади? (в межах УКЩ – це архейські та протерозойські);

- якими гірськими породами представлені ці відклади? До якого типу порід за походженням належать? Чому саме такі? (Граніти, гнейси, кварцити, габро, тощо…Тобто породи магматичного походження. Можна припустити, що тут знаходились древні архейські складчасті системи, які за тривалий час зруйнувались, залишивши по собі древній фундамент);

- де поширені наймолодші відклади? (наймолодші (антропогенні) поширені по всій території України вкриваючи більш давні );

- якими гірськими породами представлені ці відклади? До якого типу порід за походженням вони належать?(це піски, суглинки, супіски тощо…Всі породи належать до осадових різного походження: морські, льодовикові, еолові)

3.Робота самостійна. Зіставляючи геологічну і тектонічну карти України, а також текст підручника, визначте породи якого періоду і складу переважають у межах основних тектонічних структур. Результати запишіть у зошит у вигляді таблиці:

Тектонічна структура

Період утворення і склад

Східноєвропейська платформа

Український щит

Дніпровсько –Донецька западина

Волино-Подільська плита

Причорноморська западина


Молоді платформи

Західноєвропейська

Скіфська


Області альпійської складчастості

Карпатська складчаста система

Кримська складчаста система



V. Закріплення вивченого матеріалу

1.Використовуючи карти атласу, визначте вік гірських порід на території Рівненської області.

2.На які відрізки поділяється геологічний час за історією розвитку життя на Землі?

3.Як впливають на формування рельєфу України неотектонічні рухи. Наведіть приклади.

4.Охарактеризуйте геохронологію розвитку території України.


VI. Підсумок уроку

Вправа «Незакінчене речення»

Учні закінчують речення розпочате вчителем:

Сьогодні на уроці я ознайомився…

Сьогодні на уроці я навчився…

Сьогодні на уроці я зрозумів, що…

VII. Домашнє завдання

А) Опрацювати параграф 14 підручника.

Б) Підготувати презентацію-проект «Льодовикова діяльність на території України».